Ухвала

від 13.09.2017 по справі 372/1620/14-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С., суддів: Гримич М.К., Кафідової О.В., Умнової О.В., Фаловської І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, товариства з обмеженою відповідальністю Ю КЕЙ ІНВЕСТМЕНТС УКРАЇНА , третя особа: Підгірцівська сільська рада Обухівського району Київської області про визнання протиправними та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, зобов'язання вчинити дії та визнання права власності, за касаційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області від 4 вересня 2015 року, ухвалу апеляційного суду Київської області від 24 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2014 року заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 28 квітня 2012 року № № 596, 597, 608, 613, 614 та розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 17 липня 2012 року №№ 1009, 1010, 1011, 1012, 1013 щодо відведення та передачі у власність ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відповідних земельних ділянок загальною площею 0,3881 га для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області. Також просив визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані 20 серпня 2012 року на ім'я ОСОБА_6 площею 0,1083 га; на ім'я ОСОБА_10, площею 0,0226 га; на ім'я ОСОБА_7, площею 0,0226 га; на ім'я ОСОБА_8, площею 0,1104 га; на ім'я ОСОБА_9, площею 0,1104 га, та скасувати їх державну реєстрацію. Крім того, просив повернути зазначені земельні ділянки до державної власності в особі Київської обласної державної адміністрації та визнати за державою в особі Київської обласної державної адміністрації право власності на земельні ділянки загальною площею 0,3881 га з кадастровими НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5.

В обґрунтування позову прокурор посилався на те, що оспорювані ним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області з приводу передачі у власність п'ятьом відповідачам земель, видані на їх підставі державні акти на право власності на земельні ділянки, є незаконними в зв'язку з порушенням норм чинного законодавства, оскільки земельні ділянки були відведені за рахунок земель водного фонду, що є порушенням ст. 61 ЗК України, яка кореспондується зі ст. 89 ВК України.

Вказане підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 19 березня 2014 року № 43/14, а також викопіювання з чергового кадастрового плану Обухівського району Київської області, яке є додатком до вказаного листа, спірні земельні ділянки частково або повністю знаходяться у прибережній захисній смузі (на відстані не менше 50 м від урізу води) штучної водойми Голубе озеро площею понад 3 га.

Крім того, вивченням документації із землеустрою щодо передачі відповідачам у власність спірних земельних ділянок встановлено, що при їх відведенні громадянам надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель державної власності в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Згідно з довідками Управління земельних ресурсів у Обухівському районі Київської області, які містяться в проектній документації із землеустрою щодо відведення у власність спірних земельних ділянок, запроектовані для відведення земельні ділянки обліковуються згідно державної статистичної звітності (6-зем), як землі запасу (шифр рядка 94), землі іншого сільськогосподарського призначення - відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, піски, (номер стовпця 69).

Відповідно до експлікації угідь земельна ділянка до відведення у власність відповідачам обліковується як піски. Однак, після її відведення у власність безпідставно змінюється склад на сільськогосподарські угіддя (в тому числі - сади).

Враховуючи відсутність у проектах землеустрою відомостей щодо придатності даних земель для використання в сільськогосподарських цілях, земельні ділянки зі складом угідь піски не можуть використовуватися за цільовим призначенням, визначеним проектом землеустрою - для ведення індивідуального садівництва, що свідчить про порушення вимог ст.ст. 118, 151 ЗК України, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Крім того, у зазначених проектах землеустрою відсутні матеріали вибору земельних ділянок, а також відсутні відомості стосовно водного об'єкту, з яким межують земельні ділянки, та розміру прибережних захисних смуг.

В порушення ст. 198 ЗК України межі земельних ділянок не погоджено із суміжними землевласниками (землекористувачами).

Оскаржуваними розпорядженнями Обухівської районної державної адміністрації затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність відповідачам для ведення індивідуального садівництва загальною площею 0,3881 га в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, які розроблено з порушенням ст.ст. 22, 23, 118, 151, 198 ЗК України.

Також, в порушення п. 1.14 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку: право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України від 4 травня 1999 року № 43, акти про передачу на зберігання межових знаків земельних ділянок відповідачам у справі не підписано представником Управління Держкомзему в Обухівському районі.

За таких обставин, прокурор посилався на наявність достатніх підстав для визнання протиправними і скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на спірні земельні ділянки, а також повернення спірних земельних ділянок у власність державі.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 4 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 24 грудня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Перший заступник прокурора Київської області, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що достатні правові підстави для позбавлення відповідачів права власності на належні їм на праві власності спірні земельні ділянки за наявних у справі доказів відсутні. Крім того, суд обґрунтовував свої висновки тим, що вказані недоліки в правовому обґрунтуванні позову та ненадання прокурором переконливих доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, які покладені в основу позовних вимог, на думку суду, унеможливлюють задоволення позову, оскільки достатність підстав для позбавлення охоронюваного законом конституційного права власності судом не встановлено.

Також суд вважав недоведеними посилання позову на віднесення спірних земельних ділянок до земель водного фонду, порушення прав позивача або держави у спірних правовідносинах, які б підлягали судовому захисту.

Переглядаючи рішення місцевого суду на предмет законності і обґрунтованості суд апеляційної інстанції погодився з його висновками та, залишаючи ухвалене ним рішення без змін, крім зазначеного, виходив з того, що згідно довідки Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 1 квітня 2015 року № 112/01-18 спірні земельні ділянки знаходяться в межах населеного пункту с. Підгірці Обухівського району Київської області. Спірні земельні ділянки знаходяться за межами прибережної захисної смуги на відстані 5 (п'яти) і більше метрів від урізу води водного об'єкту Голубе озеро та не накладаються на прибережну захисну смугу, про що свідчать відомості з публічної кадастрової карти України, які підтверджуються результатами геодезичного обстеження на місцевості зазначених земельних ділянок навколо водного об'єкту Голубе озеро .

Відповідачі відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України надали належні та допустимі докази на підтвердження того, що спірні земельні ділянки знаходяться за межами прибережної захисної смуги штучної водойми Голубе озеро і не відносяться до земель водного фонду.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що спірні земельні ділянки не відносяться до земель водного фонду, тому наявність порушення прав позивача або держави у спірних правовідносинах, які б підлягали судовому захисту не вбачається.

З такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна, оскільки вони зроблені без належного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін, без належної оцінки наявних у матеріалах справи доказів, з огляду на наступне.

Згідно зі ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вказаним вимогам рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 28 квітня 2012 року № 614 надано згоду ОСОБА_6 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 17 липня 2012 року № 1009 передано у власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,1083 га для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району.

На підставі вказаного розпорядження 20 серпня 2012 року ОСОБА_6 видано державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_3.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 28 квітня 2012 року № 608 надано згоду ОСОБА_10 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 17 липня 2012 року № 1012 передано у власність ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0,0226 га для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району.

На підставі вказаного розпорядження 20 серпня 2012 року ОСОБА_10 видано державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 28 квітня 2012 року № 597 надано згоду ОСОБА_7 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 17 липня 2012 року № 1013 передано у власність ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,0307 га для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району.

На підставі вказаного розпорядження 20 серпня 2012 року ОСОБА_7 видано державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_5.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 28 квітня 2012 року № 596 надано згоду ОСОБА_8 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 17 липня 2012 року № 1011 передано у власність ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,1104 га для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району.

На підставі вказаного розпорядження 20 серпня 2012 року ОСОБА_8 видано державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_4.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 28 квітня 2012 року № 613 надано згоду ОСОБА_9 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 17 липня 2012 року № 1011 передано у власність ОСОБА_9 земельну ділянку площею 0,1116 га для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району.

На підставі вказаного розпорядження 20 серпня 2012 року ОСОБА_9, видано державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2.

Згідно договору купівлі-продажу від 8 жовтня 2014 року ОСОБА_10 продав належну йому на праві власності земельну ділянку площею 0,0226 га, кадастровий номер НОМЕР_1, ТОВ Ю КЕЙ ІНВЕСТМЕНТС УКРАЇНА .

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства №А 43/141 від 19 березня 2014 року Державної інспекції сільського господарства в Київській області, а також викопіювання з чергового кадастрового плану Обухівського району Київської області, яке є додатком до вказаного акту встановлено, що у результаті проведених геодезичних робіт виявлено, що спірні земельні ділянки частково або повністю знаходяться у прибережній захисній смузі (на відстані менше ніж 50 м від урізу води) штучної водойми Голубе озеро . Частини земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2 накладаються на водне плесо.

Крім того, в даному акті встановлено порушення ст. ст. 22, 23, 61, 118, 151, 198 ЗК України та ст. 89 ВК України щодо відведення у власність відповідачам спірних земельних ділянок для індивідуального садівництва із земель водного фонду, безпідставної зміни складу угідь з пісків на сільськогосподарські угіддя в тому числі сади (т. 1 а. с. 32-41).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положенням частини першої статті 3 ВК усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.

До водного фонду України належать поверхневі води: природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти (пункт 1 частини другої статті 3 ВК).

Відповідно до частини першої статті 58 ЗК та статті 4 ВК до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами; землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об'єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

За правилами статті 60 ЗК та статті 88 ВК уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60, 62 ЗК та статтями 88, 90 ВК.

Так, відповідно до статті 60 ЗК, статті 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 га - 25 метрів;

для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 га - 50 метрів;

для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених ВК.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом (частини третя - восьма статті 88 ВК).

Таким чином, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вз'довж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим та яка встановлюється за окремими проектами землеустрою, проте не може бути меншою за 25, 50 та 100 метрів залежно від площі відповідних водних об'єктів, як це передбачено у частині другій статті 88 ВК та у статті 60 ЗК.

Винятком можуть бути випадки, коли прибережна захисна смуга водойми знаходитися в межах населеного пункту, тоді слід виходити із затверджених проектів забудови цього населеного пункту.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 3 листопада 2015 року у справі №21-2008а15, яка, відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України.

Відповідно до ч. 3 ст.60 Земельного кодексу України розмір та межі прибережної захисної смуги в межах населених пунктів встановлюється не лише за проектами землеустрою, а й з урахуванням містобудівної документації.

Згідно листа управління водного господарства в м. Києві та Київській області від 27 жовтня 2011 року № 563, дане управління розглянуло робочий проект Берегоукріплення з облаштуванням прибережної захисної смуги водного об'єкту Голубе озеро на земельній ділянці, що межує з землями громадян ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області .

Водний об'єкт Голубе озеро є кар'єром, що залишився від видобутку піску для будівництва Новообухівської траси, тривалий час використовується членами садівничих товариств та інших громадян як зона відпочинку. Загальна довжина берегоукріплення 178,26 м. Частина берегу вже закріплена залізобетонними палями та плитами. Робочим проектом передбачається додатково укріпити 67,65 м берега шпунтовою підпірною стінкою із залізобетонних плит довжиною 7 м, шириною 1 м, товщиною 0,20 м. Вздовж шпунтової стінки зі сторони берега влаштовується кам'яно-гравійна призма.

Для забезпечення захисту водойми від забруднення поверхневими дощовими стоками вздовж ділянки берегоукріплення передбачена канава з водопоглинаючими фільтраційними колодязями, а також облаштування прибережної захисної смуги.

З даного листа вбачається, що Київводгосп погоджує робочий проект Берегоукріплення з облаштуванням прибережної захисної смуги водного об'єкту Голубе озеро на земельній ділянці, що межує з землями громадян ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області . Аналогічного змісту в матеріалах справи міститься лист управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області від 9 лютого 2012 року № 86 (т. 1 а.с. 91- 93, т. 2 а.с. 187-188).

Згідно довідки Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 1 квітня 2015 року № 112/01-18 спірні земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 знаходяться в межах населеного пункту с. Підгірці Обухівського району Київської області (т. 3 а.с. 11).

Згідно довідки ФОП ОСОБА_13, за результатами проведення на місцевості геодезичних обстежень земельних ділянок, розташованих навколо водного об'єкту із власною назвою Голубе озеро , встановлено, що прибережна захисна смуга водного об'єкту із власною назвою Голубе озеро розташована на земельній ділянці розміром 0,0883 га, довжиною в 178,3 м в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області (в межах населеного пункту - с. Підгірці), проект якої затверджений розпорядженням від 15 березня 2012 року № 314 Обухівської районної державної адміністрації Київської області, встановлена шириною в 5 (п'ять) метрів і відповідає земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_8.

Зазначена прибережна захисна смуга з одного боку межує з урізом води водного об'єкту Голубе озеро , а з іншого боку із земельними ділянками з такими кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_6, НОМЕР_4, НОМЕР_7.

Зазначена прибережна захисна смуга відмежовує від урізу води водного об'єкту Голубе озеро в тому числі спірні земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5.

Судами обох інстанцій установлено, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах 50 метрів від урізу води, тобто на території нормативно-визначеної прибережної захисної смуги штучної водойми Голубе озеро .

Єдиним можливим випадком зменшення встановленого законодавством розміру прибережно-захисної смуги і водоохоронної зони є існування на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови, виключно в межах міст і селищ міського типу.

Будь-яких інших випадків можливості зменшення розміру прибережної захисної смуги, зменшення її до ширини смуги відведення водогосподарських споруд законодавством не встановлено.

Таким чином, відповідно до вимог ст.ст. 88, 89 Водного кодексу України, ст. 60, 61 Земельного кодексу України навколо водойми Голубе озеро встановлена та гарантована законом прибережна захисна смуга з режимом обмеженої господарської діяльності, на відстані 50 м від урізу води.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що на момент видачі оскаржуваних розпоряджень спірні земельні ділянки перебували за межами населеного пункту. Вказане підтверджується і тим фактом, що надавались вони для ведення садівництва із земель державної власності, що перебувають в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради.

В подальшому, відповідно до Генерального плану села Підгірці Обухівського району Київської області, на підставі рішення Обухівської районної ради Київської області від 25 листопада 2014 року № 543.37.VI Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) межі адміністративно-територіального утворення села Підгірці на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області , у 2014 році спірні земельні ділянки включені до меж населеного пункту - села Підгірці.

Таким чином, на момент видачі оскаржуваних розпоряджень від 17 липня 2012 ширина прибережної захисної смуги в силу положень ст. 60 Земельного кодексу України, ст. 88 Водного кодексу України та Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних смуг та режиму ведення господарської діяльності в них не могла бути меншою від 50 метрів, та, відповідно, спірні земельні ділянки передані відповідачам у приватну власність за рахунок земель водного фонду нормативно-визначеної прибережної захисної смуги водного об'єкту Голубе озеро .

Крім того, ухвалами Обухівського районного суду Київської області від 6 червня 2014 року та 24 липня 2014 року провадження у цивільній справі № 372/1620/14-ц зупинялось до прийняття остаточного рішення у справі № 810/2041/14, оскільки подальший розгляд справи та вирішення спору визнано неможливим до встановлення законності зменшення ширини нормативно-визначеної прибережної захисної смуги штучної водойми Голубе озеро .

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції до матеріалів справи долучено постанову Верховного Суду України від 3 листопада 2015 у справі № 21 -2008а15 (810/2041/14) за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_11 про визнання протиправним та скасування розпорядження районної державної адміністрації від 15 березня 2012 року № 314 Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги водного об'єкта Голубе озеро , якою частково задоволено заяву заступника Генерального прокурора України, скасовано постанови судів першої та апеляційної інстанції, ухвалу Вищого адміністративного суду України та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не надав жодної оцінки змісту вказаної постанови Верховного Суду України та не перевірив підстав скасування рішень судів попередніх інстанцій та обставин, які підлягають встановленню при новому розгляді вищевказаної справи.

Таким чином, визначаючи законність розташування спірних земельних ділянок поза межами зменшеної, однак в межах нормативно-визначеної прибережної захисної смуги водного об'єкта Голубе озеро , суд апеляційної інстанції мав самостійно дослідити та врахувати питання законності її зменшення, у разі неможливості встановлення за наявними в матеріалах справи доказами перебування спірних земельних ділянок на момент їх виділення в межах чи за межами населеного пункту, відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 201 Цивільного процесуального кодексу України, мав вирішити питання про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи № 810/2041/14.

В ході розгляду даної справи апеляційним судом не дотримано вимог ч. 4 ст.10 ЦПК України щодо обов'язку сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, не надано належної оцінки зібраним у справі доказам, як кожному окремо, так і у їх сукупності.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд належним чином не перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Зазначене вище свідчить про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що в свою чергу призвело до поверхового вирішення спору.

За таких обставин, ухвалене судом апеляційної інстанції рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, у зв'язку із чим, відповідно до

ст.338 ЦПК України його слід скасувати з передачею справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 24 грудня 2015 року скасувати.

Справу передати до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО.С. Ткачук Судді: М.К. Гримич О.В. Кафідова О.В. Умнова І.М. Фаловська