Постанова

від 31.08.2017 по справі 810/1512/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2017 року № 810/1512/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Віберг Україна до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Віберг Україна (далі - позивач) з позовом до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Київській області від 22.11.2016 №0001001404 та №0000991404.

Позовні вимоги мотивовані тим, в період з 30.09.2016 по 21.10.2016 посадовими особами відповідача була проведена виїзна перевірка ТОВ Віберг Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 16.06.2014 по 30.06.2016, валютного законодавства за період з 16.06.2014 по 30.06.2016, за результатами якої складений акт перевірки від 28.10.2016 №130/10-36-14-04/39257173. На підставі даного акта відповідачем були прийнятті податкові повідомлення-рішення від 22.11.2016 №0001001404 та №0000991404.

Позивач вважає помилковими висновки відповідача про встановлені перевіркою порушення позивачем вимог валютного законодавства, які полягають в тому, що товариство перераховує кошти на користь нерезидента в євро більше або менше, ніж вказана сума поставки по ВМД та специфікаціях, що на думку податкового органу свідчить про наявність у товариства нібито існуючої простроченої дебіторської заборгованості у розрахунках з нерезидентом та є порушенням ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та п.1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систем валютного регулювання та валютного контролю від 19.02.1991 №15-93.

Наголошує, що в ході перевірки посадовими особами контролюючого органу було висловлене необґрунтоване судження, яке покладено в основу висновків акту перевірки, відповідно до якого суму валюти, яка належала до перерахування нерезиденту, слід було визначати шляхом множення суми відповідного рахунку на офіційний курс, встановлений Національним банком України на дату платежу на користь нерезидента.

Позивач звертає увагу, що такий розрахунок суми не відповідає умовам укладених контрактів і не ґрунтується на вимогах валютного законодавства.

Наголошує, що сторони зовнішньоекономічного контракту мають право визначати, який курс буде використовуватись для перерахунку валюти ціни у валюту платежу (офіційний курс Національного банку України, середній курс на міжбанківському ринку тощо). Більш того, з положень постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21.06.1995 №444, сторонами може бути використаний курс на дату, що передує дню платежу.

У зв'язку з чим позивач вважає, що правомірно здійснював оплату на користь нерезидента суми валюти, розрахованої від суми рахунку (специфікації) у гривні із застосуванням курсу Національного банку України на дату формування реєстру заявок на покупку валюти.

Відповідачем письмових заперечень проти позову до суду надано не було.

Представник позивача в судових засіданнях по справі 18.07.2017, 21.08.2017, 28.08.2017 адміністративний позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судових засіданнях по справі 18.07.2017, 21.08.2017, 28.08.2017 проти адміністративного позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити.

У судовому засіданні 28.08.2017 був допитаний свідок - ОСОБА_1 - заступник начальника відділу аудиту платників території обслуговування Києво-Святошинської ОДПІ управління аудиту ГУ ДФС у Київській області.

В судовому засіданні по справі 28.08.2017 представником позивача було подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судовому засіданні проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Згідно з частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що представник позивача заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а представник відповідача проти такого клопотання не заперечував, протокольною ухвалою суду від 28.08.2017 постановлено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи №810/1512/17 в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Віберг Україна (ідентифікаційний код 39257173) зареєстроване як юридична особа 16.06.2014 за адресою: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8-А, оф. 213, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.02.2017 (том 1, а.с. 104-109).

У період з 30.09.2015 по 21.10.2016 посадовими особами Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 75.1.2 Податкового кодексу України, інших законодавчих актів та відповідно до наказу ГУ ДФС у Київській області від 16.09.2016 №539, проведена документальна планова перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ Віберг Україна вимог податкового, іншого законодавства за період з 16.06.2014 по 30.06.2016 та валютного законодавства за період з 16.06.2014 по 30.06.2016. Результати перевірки оформлені актом перевірки від 28.10.2016 №130/10-36-14-04/39257173 (далі - акт перевірки) (том 1, а.с. 10-45).

Перевіркою дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за період з 06.06.2014 по 30.06.2016 встановлено, що у період, який перевірявся, суб'єкт господарювання ТОВ Віберг Україна здійснював імпорт продукції - були отримані добавки для м'ясних продуктів, стартові культури, ножі столові та овочі сушені, на підставі контрактів, укладених з нерезидентом WI.BERG GmbH Adolf-Schemel- Strasse, 9, 5020 Salzburg, Austria (том 1, а.с. 40).

Станом на 30.06.2016 року за даними перевірки рахується кредиторська заборгованість по контракту № 2 від 15.01.2015 у сумі 158908,18 грн., по контракту № 3 від 04.01.2016 у сумі 9588241,40 грн., а також прострочена дебіторська заборгованість по контракту № 2 від 15.01.2015 у сумі 8107,85 євро (що по курсу НБУ складає 229441,42 грн.) та поточна дебіторська заборгованість по контракту №3 від 04.01.2016 у сумі 306,78 євро (що по курсу НВУ складає 8864,11 грн.). Контракт № 1 від 29.08.2014 закрито (том 1, а.с. 40).

Як вказано в акті перевірки, згідно контракту № 1 від 29.08.2014 та ВМД нерезидент WIBERG GmbH здійснив поставку товару на користь суб'єкта господарювання ТОВ Віберг Україна на загальну суму 748787,37 євро (що по курсу НБУ складає 13273155,54 грн.) (том 1, а.с. 40).

За період, який перевірявся, суб'єкт господарювання ТОВ Віберг Україна перерахував на адресу нерезидента W1BERG GmbH за імпортований товар згідно контракту №1 від 29.08.2014, ВМД та специфікацій суму 748787,37 євро (що по курсу НБУ складає 18247212,65 грн.) (том 1, а.с. 40).

Перевіркою встановлено, що на підставі умов контракту №2 від 15.01.2015 ст. 2 п. 2.1 Ціна Товару за даним Контрактом встановлюється у Специфікаціях на кожну партію Товару, які є невід'ємними складовими даного Контракту... , та п. 2.2 Валюта платежу - Гривня . 17.11.2015 року суб'єкт господарювання ТОВ Віберг Україна та нерезидент WIBERG GmbH уклали додаткову угоду № 1 до контракту № 2 від 15.01.2015 року та внесли зміни до п. 2.2 та викладено цей пункт в новій редакції, а саме: ...ціна за Товар встановлюється у гривні. Рахунки виставляються Постачальником у гривні, одночасно з відвантаженням Товару і негайно відправляються Покупцеві по факсу або електронній пошті. Оплата проводиться на зазначений у рахунку банківській рахунок Постачальника. Валютою платежу за цим Договором Сторони домовились обрати Євро. Курс перерахунку валюти зобов'язання - гривні - у валюту платежу - Євро - визначається на дату формування уповноваженим банком реєстру із купівлі іноземної валюти на підставі відповідної заявки Покупця за офіційним курсом гривні до євро Національного банку України на цю дату... (том 1, а.с. 40-41).

Таким чином, перевіркою встановлено, що компанія нерезидент WIBERG GmbH на виконання умов контракту постачає товар в національні валюті гривня, а суб'єкт господарювання ТОВ Віберг Україна розраховується за отриманий товар в іноземній валюті - євро, згідно ВМД та специфікацій в перерахунку на день оплати згідно офіційного курсу валют Національного банку України (а.с. 41).

Як вказано в акті перевірки, згідно контракту №2 від 15.01.2015 та ВМД нерезидент WIBERG GmbH здійснив поставки товару на користь суб'єкта господарювання ТОВ Віберг Україна на загальну суму 29396126,67 грн. (а.с. 41).

За період, який перевірявся, суб'єкт господарювання ТОВ Віберг Україна перерахував кошти на адресу нерезидента WIBERG GmbH за імпортний товар згідно контракту №2 від 15.01.2015 , ВМД та специфікацій на загальну суму 1062703,22 євро (що по курсу НБУ складає 29466659,91 грн.) (том 1, а.с. 41).

В ході аналізу стану розрахунків між резидентом та нерезидентом перевіркою встановлено, що суб'єкт господарювання ТОВ Віберг Україна перераховує кошти на користь нерезидента в євро більше або менше, ніж вказана сума поставки товару в гривні по ВМД та специфікаціях , а саме: суб'єкт господарювання ТОВ Віберг Україна перераховує кошти більше, ніж ціни поставки, вказані в ВМД та специфікаціях , на загальну суму 8107,85 євро (що по курсу НБУ складає 229 441,42 грн.), суб'єкт господарювання ТОВ Віберг Україна перераховує кошти менше, ніж поставки, вказані в ВМД та специфікаціях, на загальну суму 158908,18 грн. (том 1, а.с. 41).

Станом на 30.06.2016 за даними перевірки суб'єкта господарювання ТОВ Віберг Україна числиться прострочена дебіторська заборгованість у сумі 8 107,85 євро (що по курсу НБУ складає 229 441,42 грн.), по контракту №2 від 15.01.2015 укладеному з нерезидентом WIBERG GmbH (том 1, а.с. 41).

Відповідач в акті перевірки прийшов до висновку, що станом на 30.06.2016 суб'єктом господарювання ТОВ Віберг Україна порушено ст. 2 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (із змінами та доповненнями). На підставі ст. 4 вищевказаного Закону підприємству нараховується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми митної вартості недопоставленої продукції в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості (том 1, а.с. 41).

Перевіркою достовірності та повноти даних, що підлягають декларуванню, встановлено, що порушення вимог пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю зі змінами та доповненнями (далі - Декрет) та наказу Міністерства фінансів України від 23 грудня 1995 року №207 Про затвердження форми декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межами суб'єктом господарювання ТОВ Віберг Україна у Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться і межами станом на 01.04.2016 не відображено грошові кошти у розмірі 595,20 євро, які перераховані на користь нерезидента WIBERG GmbH, по яким на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни (том 1. а.с. 41-42).

Перевіркою встановлено, що на підставі умов контракту №3 від 04.01.2016 ст. 2, п. 2.1 Ціна Товару за даним Контрактом встановлюється у Специфікаціях на кожну партію Товару, які є невід'ємною складовою даного Контракту… , та п. 2.2. …ціна за Товар встановлюється у гривні. Рахунки виставляються Постачальником у гривні, одночасно з відвантаженням Товару і негайно відправляються Покупцеві по факсу або електронній пошті. Оплата проводиться на зазначений у рахунку банківський рахунок Постачальника. Валютою платежу за цим Договором домовились обрати Євро. Курс перерахунку валюти зобов'язання - гривні - у валюту платежу - Євро - визначається на дату формування уповноваженим банком реєстру із купівлі іноземної валюти на підставі відповідної заявки Покупця за офіційним курсом гривні до євро Національного банку України на цю дату… (том 1, а.с. 42).

В акті перевірки зазначено, що компанія нерезидент WIBERG GmbH на виконання умов контракту постачає товар в національні валюті гривня, а суб'єкт господарювання ТОВ Віберг Україна розраховується за отриманий товар в іноземній валюті - євро, згідно ВМД та специфікацій в перерахунку на день оплати згідно офіційного курсу валют Національного банку України (том 1, а.с. 42).

Згідно контракту №3 від 04.01.2016 та ВМД підприємство нерезидент WIBERG GmbH здійснив поставки товару на користь суб'єкта господарювання ТОВ Віберг Україна на загальну 11 400 219,00 грн. (том 1, а.с. 42).

В ході аналізу стану розрахунків між резидентом та нерезидентом перевіркою встановлено, що суб'єкт господарювання ТОВ Віберг Україна перераховує кошти на користь нерезидента в євро більше, ніж вказана сума поставки товару в гривні по ВМД та специфікаціях, а саме: суб'єкт господарювання ТОВ Віберг Україна перераховує кошти більше, ніж ціни поставки, вказані в специфікаціях на загальну суму 306,78 євро (що по курсу НБУ складає 8 864,11 грн.) (том 1, а.с. 42).

За період, який перевірявся, суб'єкт господарювання ТОВ Віберг Україна перерахував кошти на адресу нерезидента WIBERG GmbH за імпортний товар згідно контракту №3 від 04.01.2016 року, ВМД та специфікацій на загальну суму 63 017,88 євро (що по курсу НБУ складає 1 820 841,71 грн.) (том 1, а.с. 42).

Висновки акта перевірки , зокрема, містять порушення ТОВ Віберг Україна п. 2.3 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства (Наказ ДПА України від 04 жовтня 1999 року №542, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 1999 року за №712/4005 зі змінами та доповненнями) невиконання резидентами вимог щодо порядку декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Не погоджуючись з актом планової виїзної перевірки позивач подав заперечення від 10.11.2016 до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (том 1, а.с. 138-141).

За наслідками розгляду заперечень на акт перевірки, листом від 17.11.2016 №8481/10-13-14-04 повідомлено, що висновки акту перевірки від 28.10.2016 №130/10-36-14-04/39257173 залишено без змін та надані додатки №1-4 ЗЕД товариству, які не були додані ГУ ДФС у Київській області до другого примірника акту перевірки (том 1, а.с. 74-82).

На підставі акту перевірки, Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- форми С від 22.11.2016 №0000991404, яким позивачу за встановлене порушення ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 №185/94-ВР нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 36 033,16 грн. (а.с. 46);

- форми С від 22.11.2016 №0001001404, яким позивачу за встановлене порушення ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання та валютного контролю від 19.02.1993 №15-93 нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 170,00 грн. (том 1, а.с. 47).

Позивач звернувся зі скаргою від 02.12.2016 на податкові повідомлення-рішення від 22.11.2016 №0001001404 та №0000991404 до ГУ ДФС у Київській області (том 1, а.с. 113-117).

За результатами розгляду скарги ГУ ДФС у Київській області листом від 31.01.2017 №330/10/10-36-10-01-04 повідомило позивача про залишення податкових повідомлень-рішень Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 22.11.2016 №0001001404 та №0000991404 без змін, а скарги - без задоволення (том 1, а.с. 48-51).

08.02.2017 позивачем подана повторна скарга до ДФС України (том 1, а.с. 118-122).

За результатами розгляду скарги ДФС України листом від 07.04.2017 №7257/6/99-99-11-01-02-25 повідомила про залишення податкових повідомлень-рішень Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 22.11.2016 №0001001404 та №0000991404 та рішення про результати розгляду первинної скарги без змін, а скарги - без задоволення (том 1, а.с. 52-55).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 22.11.2016 №0001001404 та №0000991404 позивач скористався своїм правом оскаржити їх у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Приписами ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України регламентовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність від 16 квітня 1991 року №959-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №959-XII) встановлено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності; імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України (ч. 1 ст. 6 Закону №959-XII).

Абзацом 1 ч. 1 ст. 14 Закону №959-XII визначено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Відповідно до п. 1.1 ст.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за №338/3631 (далі - Інструкція №136), валюта ціни - будь-яка валюта, в якій встановлюється, згідно з умовами договору, ціна товару; валюта платежу - будь-яка валюта, в якій здійснюється, згідно з умовами договору, оплата товару.

За умовами ч. 1 п. 1.4. ст. 1 Інструкції №136 якщо згідно з умовами договору валюта платежу відрізняється від валюти ціни, то банк з метою контролю за повнотою розрахунків за цією операцією використовує передбачені у договорі умови перерахування валюти ціни у валюту платежу.

За відсутності у договорі умов, які дають змогу однозначно визначити курс (крос-курс), за яким здійснюється перерахування, банк з метою контролю використовує:

а) офіційний курс гривні до іноземних валют, установлений Національним банком України на дату платежу, якщо однією з валют є гривня;

б) курс, що склався на Московській міжбанківській валютній біржі або встановлений центральним банком країни СНД чи Балтії на дату платежу, якщо одна з валют є валютою країни СНД чи Балтії, а інша - не є гривнею;

в) курс на останню дату публікації у "FINANCIAL TIMES", яка передує даті платежу - у всіх інших випадках.

При цьому, пунктом 1.7 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів, затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 №201, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.09.2001 р. за №833/6024, передбачено, що розділ "Умови платежів" зовнішньоекономічного договору визначає валюту платежу, спосіб, порядок та строки фінансових розрахунків та гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань. Залежно від обраних сторонами умов платежу в тексті договору (контракту) зазначаються: умови банківського переказу до (авансового платежу) та/або після відвантаження товару або умови документарного акредитива, або інкасо (з гарантією), визначені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21 червня 1995 р. №444 Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті ; умови за гарантією, якщо вона є або коли вона необхідна (вид гарантії: на вимогу, умовна), умови та термін дії гарантії, можливість зміни умов договору (контракту) без зміни гарантій.

У постанові Кабінету Міністрів України і Національного банку України Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті від 21.06.1995 №444 зазначені Додаткові рекомендації до типових платіжних умов зовнішньоекономічних договорів (контрактів), зокрема:

2. Якщо в договорі (контракті) валюта ціни не буде відповідати валюті платежу, у платіжних умовах договору (контракту) додатково зазначається курс перерахунку валюти ціни у валюту платежу.

Найбільш прийнятними умовами перерахунків як за експортом, так і за імпортом є такі: Платіж має здійснюватись у (назва валюти платежу) за середнім курсом на день, що передує дню платежу на

Згідно ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 року №185/94-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №185/94-ВР) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до ч. 4 ст. 1 та ч. 4 ст. 2 Закону №185/94-ВР Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Статтею 4 Закону №185/94-ВР передбачено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується (ч. 2 ст. 4 Закону №185/94-ВР).

Таким чином, Закон України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті передбачає відповідний порядок здійснення та строки розрахунків між учасниками зовнішньоекономічної діяльності, відповідальність за його недотримання, встановлює виключні підстави, зокрема, для зупинення вказаних строків та звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків зарахування виручки в іноземній валюті на його валютний рахунок в установі банку або вартості недопоставленого товару.

Судом встановлено, що 15.01.2015 між Віберг ГмбХ та Товариством з обмеженою відповідальністю Віберг Україна був укладений контракт №2 (далі - контракт від 15.01.2015 №2) (том 1, а.с. 56-62).

Пунктом 1.1 статті 1 контракту від 15.01.2015 №2 передбачено, що постачальник зобов'язаний поставити, а покупець прийняти та оплатити товар: за кількістю та номенклатурою, згідно Специфікацій на кожну партію Товару, які є невід'ємними частинами даного контракту.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 контракту від 15.01.2015 №2 ціна Товару за даним Контрактом встановлюється у Специфікаціях на кожну партію Товару, які є невід'ємними складовими даного Контракту. Ціна на Товар за даним Контрактом включає вартість тари та упаковки.

Згідно з п. 2.2 ст. 2 контракту від 15.01.2015 №2 валюта платежу - Гривня.

17.11.2015 Віберг ГмбХ та Товариство з обмеженою відповідальністю Віберг Україна уклали додаткову угоду №1 до контракту від 15.01.2015 №2 (а.с. 63-64), якою внесли зміни до пунктів 2.2 та 2.3 контракту, виклавши ці пункти у новій редакції:

2.2. Ціна за Товар встановлюється у гривні. Рахунки виставляються Постачальником у гривні, одночасно з відвантаженням Товару і негайно відправляються Покупцеві по факсу або електронній пошті. Оплата проводиться на зазначений у рахунку банківській рахунок Постачальника. Валютою платежу за цим Договором Сторони домовились обрати Євро. Курс перерахунку валюти зобов'язання - гривні - у валюту платежу - Євро - визначається на дату формування уповноваженим банком реєстру із купівлі іноземної валюти на підставі відповідної заявки Покупця за офіційним курсом гривні до євро Національного банку України на цю дату.

2.3. Загальна вартість Договору орієнтовно становить 60 000 000,00 грн. Фактична вартість Договору визначається сумами окремих замовлень і може відхилятися від вищевказаної суми.

Також, 31.12.2015 Віберг ГмбХ та Товариство з обмеженою відповідальністю Віберг Україна уклали додаткову угоду №2 до контракту від 15.01.2015 №2 (том 1, а.с. 65), якою продовжено дію контракту до 31.12.2016.

Судом встановлено, що на виконання умов контракту від 15.01.2015 №2 позивачем було подано до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 Аваль заяви про купівлю іноземної валюти:

- від 24.11.2015 №30 на суму 16801,66 євро. На підставі вказаної заяви банком були перераховані кошти на рахунок Віберг ГмбХ, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 24.11.2015 №25 . Відповідно до митної декларації №100250005/2015/108437 придбаний товар - добавки до м'ясних виробів був поставлений ТОВ Віберг Україна 13.03.2015 . Також матеріали справи містять специфікацію №1 до даного товару та платіжні доручення на перерахування гривневого еквіваленту на покупку іноземної валюти від 24.11.2015 №1410 та 27.11.2015 №1426 на загальну суму 442820,85 грн. (том 2, а.с. 2-9);

- від 01.12.2015 №31 на суму 41712,44 євро. На підставі вказаної заяви банком були перераховані кошти на рахунок Віберг ГмбХ, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 04.12.2015 №26 . Відповідно до митної декларації №100250005/2015/108434 придбаний товар - добавки до м'ясних виробів був поставлений до ТОВ Віберг Україна 13.03.2015 . Також матеріали справи містять специфікацію №2 до даного товару та платіжні доручення на перерахування гривневого еквіваленту на покупку іноземної валюти від 01.12.2015 №1446, від 01.12.2015 №1458, від 04.12.2015 №1476 на загальну суму 1213011,25 грн. (том 2, а.с. 10-20);

- від 08.12.2015 №32 на суму 67921,61 євро. На підставі вказаної заяви банком були перераховані кошти на рахунок Віберг ГмбХ, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 24.11.2015 №27 . Відповідно до митної декларації №100250005/2015/108935 придбаний товар - добавки до м'ясних виробів був поставлений до ТОВ Віберг Україна 31.03.2015 . Також матеріали справи містять специфікацію №3 до даного товару та платіжні доручення на перерахування гривневого еквіваленту на покупку іноземної валюти від 08.12.2015 №1488 та від 11.12.2015 №1497 на загальну суму 1830083,60 грн. (том 2, а.с. 21-30);

- від 21.12.2015 №33 на суму 78253,48 євро. На підставі вказаної заяви банком були перераховані кошти на рахунок Віберг ГмбХ, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 24.12.2015 №28 . Відповідно до митної декларації №100250005/2015/108936 придбаний товар - добавки до м'ясних виробів був поставлений до ТОВ Віберг Україна 31.03.2015 . Також матеріали справи містять специфікацію №4 до даного товару та платіжні доручення на перерахування гривневого еквіваленту на покупку іноземної валюти від 21.12.2015 №1522 та від 24.12.2015 №1535 на загальну суму 2052629,44 грн. (том 2, а.с. 31-38);

- від 18.01.2016 №35 на суму 134755,58 євро. На підставі вказаної заяви банком були перераховані кошти на рахунок Віберг ГмбХ, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 18.01.2016 №30 . Відповідно до митної декларації №100250005/2015/109508 придбаний товар - добавки до м'ясних виробів був поставлений до ТОВ Віберг Україна 22.04.2015 , до митної декларації №100250005/2015/109274- 14.04.2015 . Також матеріали справи містять специфікації №6, №5 до даного товару та платіжні доручення на перерахування гривневого еквіваленту на покупку іноземної валюти від 18.01.2016 №1592 та від 21.01.2016 №1606 на загальну суму 3764936,87 грн. (том 2, а.с. 39-52);

- від 25.01.2016 №36 на суму 135680,31 євро. На підставі вказаної заяви банком були перераховані кошти на рахунок Віберг ГмбХ, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 28.01.2016 №31 . Відповідно до митної декларації №100250005/2015/110704 придбаний товар - добавки до м'ясних виробів був поставлений до ТОВ Віберг Україна 02.06.2015, до митної декларації №100250005/2015/109710 - 29.04.2015, до митної декларації №100250005/2015/109663 - 28.04.2015. Також матеріали справи містять специфікації №8, №7 до даного товару та платіжні доручення на перерахування гривневого еквіваленту на покупку іноземної валюти від 25.01.2016 №1613, від 28.01.2016 №1622 та від 28.01.2016 №1623 на загальну суму 3770404,25 грн. (том 2, а.с. 53-71);

- від 01.02.2016 №37 на суму 124927,44 євро. На підставі вказаної заяви банком були перераховані кошти на рахунок Віберг ГмбХ, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 01.02.2016 №32 . Відповідно до митної декларації №100250005/2015/111437 придбаний товар - добавки до м'ясних виробів був поставлений до ТОВ Віберг Україна 23.06.2015, до митної декларації №100250005/2015/111406 - 23.06.2015 . Також матеріали справи містять специфікації №10, №9 до даного товару та платіжні доручення на перерахування гривневого еквіваленту на покупку іноземної валюти від 01.02.2016 №1633 та від 04.04.2016 №1663 на загальну суму 36683636,85 грн. (том 2, а.с. 72-87);

- від 05.02.2016 №38 на суму 85249,76 євро. На підставі вказаної заяви банком були перераховані кошти на рахунок Віберг ГмбХ, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 05.02.2016 №33 . Відповідно до митної декларації №408040001/2015/012200 придбаний товар - добавки до м'ясних виробів був поставлений до ТОВ Віберг Україна 11.09.2015 , до митної декларації №100250005/2015/112280 - 21.07.2015 . Також матеріали справи містять специфікації №12, №11 до даного товару та платіжні доручення на перерахування гривневого еквіваленту на покупку іноземної валюти від 05.02.2016 №1666 та від 10.02.2016 №1691 на загальну суму 2554009,88 грн. (том 2, а.с. 88-104);

- від 11.02.2016 №39 на суму 55454,22 євро. На підставі вказаної заяви банком були перераховані кошти на рахунок Віберг ГмбХ, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 16.02.2016 №34 . Відповідно до митної декларації №100250005/2015/114243 придбаний товар - овочі сушені був поставлений до ТОВ Віберг Україна 18.09.2015, до митної декларації №100250005/2015/114078 придбаний товар добавки до м'ясних виробів - 14.09.2015 . Також матеріали справи містять специфікацію №13 до даного товару та платіжні доручення на перерахування гривневого еквіваленту на покупку іноземної валюти від 11.02.2016 №1697 та від 16.02.2016 №1717 на загальну суму 1727683,40 грн. (том 2, а.с. 105-116);

- від 18.02.2016 №40 на суму 14490,52 євро. На підставі вказаної заяви банком були перераховані кошти на рахунок Віберг ГмбХ, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 18.02.2016 №35 . Відповідно до митної декларації №408040001/2016/000619 придбаний товар - добавки до м'ясних виробів, був поставлений до ТОВ Віберг Україна 18.01.2016 , до митної декларації №408040001/2015/017032- 01.12.2015 . Також матеріали справи містять специфікації №21, №17 до даного товару та платіжні доручення на перерахування гривневого еквіваленту на покупку іноземної валюти від 18.02.2016 №1725 та від 23.02.2016 №1733 на загальну суму 443451,00 грн. (том 2, а.с. 117-127);

- від 03.03.2016 №41 на суму 64635,85 євро. На підставі вказаної заяви банком були перераховані кошти на рахунок Віберг ГмбХ, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 03.03.2016 №36 . Відповідно до митної декларації №100250005/2015/115376 придбаний товар - овочі сушені був поставлений до ТОВ Віберг Україна 21.10.2015 . Також матеріали справи містять специфікацію №14 до даного товару та платіжні доручення на перерахування гривневого еквіваленту на покупку іноземної валюти від 03.03.2016 №1778 та від 10.03.2016 №1796 на загальну суму 1900706,00 грн. (том 2, а.с. 128-137);

- від 14.03.2016 №42 на суму 68861,87 євро. На підставі вказаної заяви банком були перераховані кошти на рахунок Віберг ГмбХ, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 14.03.2016 №37 . Відповідно до митної декларації №100250005/2015/116381 придбаний товар - добавки до м'ясних виробів був поставлений до ТОВ Віберг Україна 18.11.2015 . Також матеріали справи містять специфікацію №15 до даного товару та платіжні доручення на перерахування гривневого еквіваленту на покупку іноземної валюти від 14.03.2016 №1803 та від 17.03.2016 №1821 на загальну суму 2130167,00 грн. (том 2, а.с. 138-149);

- від 04.04.2016 №43 на суму 58130,51 євро. На підставі вказаної заяви банком були перераховані кошти на рахунок Віберг ГмбХ, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 04.04.2016 №38 . Відповідно до митної декларації №100250005/2015/117042 придбаний товар - добавки до м'ясних виробів був поставлений до ТОВ Віберг Україна 04.12.2015 . Також матеріали справи містять специфікацію №16 до даного товару та платіжні доручення на перерахування гривневого еквіваленту на покупку іноземної валюти від 04.04.2016 №1864 та від 17.04.2016 №1888 на загальну суму 1787693,60 грн. (том 2, а.с. 150-160);

- від 13.04.2016 №44 на суму 58130,51 євро. На підставі вказаної заяви банком були перераховані кошти на рахунок Віберг ГмбХ, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 13.04.2016 №39. Відповідно до митної декларації №100250005/2015/117483 придбаний товар - добавки до м'ясних виробів був поставлений до ТОВ Віберг Україна 17.12.2015 . Також матеріали справи містять специфікації №18, №19 до даного товару та платіжні доручення на перерахування гривневого еквіваленту на покупку іноземної валюти від 13.04.2016 №1913 та від 18.04.2016 №1932 на загальну суму 1790266,00 грн. (том 2, а.с. 174-175);

- від 22.04.2016 №45 на суму 55627,29 євро. На підставі вказаної заяви банком були перераховані кошти на рахунок Віберг ГмбХ, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 22.04.2016 №40. Відповідно до митної декларації №100250005/2016/183071 придбаний товар - добавки до м'ясних виробів був поставлений до ТОВ Віберг Україна 19.01.2016. Також матеріали справи містять специфікацію №20 до даного товару та платіжне доручення на перерахування гривневого еквіваленту на покупку іноземної валюти від 22.04.2016 №1948 на загальну суму 1602721,68 грн. (том 2, а.с. 176-185);

- від 10.05.2016 №46 на суму 63017,88 євро. На підставі вказаної заяви банком були перераховані кошти на рахунок Віберг ГмбХ, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 10.05.2016 №41. Відповідно до митної декларації №100250005/2016/183328 придбаний товар - добавки до м'ясних виробів був поставлений до ТОВ Віберг Україна 10.02.2016 . Також матеріали справи містять специфікацію №01 до даного товару та платіжні доручення на перерахування гривневого еквіваленту на покупку іноземної валюти від 10.05.2016 №1995 та від 12.05.2016 №2000 на загальну суму 1852489,00 грн. (том 2, а.с. 185-195).

Судом встановлено, що 04.01.2016 між Віберг ГмбХ та Товариством з обмеженою відповідальністю Віберг Україна був укладений контракт №3 (далі - контракт від 04.01.2016 №3) (том 1, а.с. 66-72).

Пунктом 1.1 статті 1 контракту від 04.01.2016 №3 передбачено, що постачальник зобов'язаний поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, зокрема комплексні харчові добавки для виробництва сосисок, м'ясних продуктів та/або харчових полуфабрикатів, їх складові та компоненти, а також обладнання та прибори (їх частини) для виробництва харчових продуктів, за кількістю та номенклатурою, згідно Специфікацій на кожну партію Товару, які є невід'ємними частинами даного контракту.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 контракту від 04.01.2016 №3 ціна Товару за даним Контрактом встановлюється у Специфікаціях на кожну партію Товару, які є невід'ємними складовими даного Контракту. Ціна на Товар за даним Контрактом включає вартість тари та упаковки.

Згідно з п. 2.2 ст. 2 контракту від 04.01.2016 №3 ціна за Товар встановлюється у гривні. Рахунки виставляються Постачальником у гривні, одночасно з відвантаженням Товару і негайно відправляються Покупцеві по факсу або електронній пошті. Оплата проводиться на зазначений у рахунку банківській рахунок Постачальника. Валютою платежу за цим Договором Сторони домовились обрати Євро. Курс перерахунку валюти зобов'язання - гривні - у валюту платежу - Євро - визначається на дату формування уповноваженим банком реєстру із купівлі іноземної валюти на підставі відповідної заявки Покупця за офіційним курсом гривні до євро Національного банку України на цю дату.

В судовому засіданні 28.08.2017 був допитаний свідок ОСОБА_1, який з квітня 2017 року працює заступником начальника відділу аудиту платників території обслуговування Києво-Святошинської ОДПІ управління аудиту ГУ ДФС у Київській області, в органах ДФС працює 10 років.

З приводу обставин даної справи свідок зазначив, що під час перевірки ТОВ Віберг досліджено три зовнішньоекономічні контракти, укладені між позивачем та нерезидентом на купівлю товару. За умовами контракту від 15.01.2015 №2 ціна встановлюється на кожну партію товару у специфікаціях до нього, валюта платежу відповідно до умов контракту є гривня. Між позивачем та Віберг ГмбХ було укладено додаткову угоду, в якій зазначено, що ціна за товар встановлена в гривні, а розрахунок проводиться в євро. Таким чином, нерезидент Віберг ГмбХ поставляє товар на виконання умов додаткової угоди до контракту від 15.01.2015 №2, ціна якого визначається у національній валюті, а позивач сплачує за такий товар в іноземній валюті євро.

Як вказав свідок згідно з ВМД та специфікацій до товару перерахунки здійснюються за офіційним курсом валюти - євро, встановленим Національним банком України. Свідок зазначає, що на виконання умов контракту від 15.01.2015 №2 Віберг ГмбХ здійснив поставку товару - добавки до м'ясних виробів, овочі сушені тощо. У зв'язку з чим ТОВ Віберг протягом 180 днів з моменту поставки товару необхідно було розрахуватись за нього. Свідок пояснює, що додаток до акту перевірки №2 ЗЕД поділений на стовбці, де в правій частині зазначені дані про товар, що надійшов від Віберг ГмбХ (ВМД, номер, дата, валюта тощо), а ліва частина містить граничний термін надходження або розрахунку за цей товар. Свідок зазначив, що в імпортних операціях, починаючи з дня перерахування коштів за товар починається перебіг терміну, впродовж якого такий товар повинен бути поставлений, а в експортних операціях, починаючи з дня надходження товару надається термін - 180 днів для оплати такого товару. Як приклад, в додатку до акту перевірки №2 ЗЕД зазначена ВМД №100250005/2015/108437, відповідно до якої товар надійшов 13.03.2015, а оплата здійснена 27.11.2015 платіжним дорученням №25 в євро (код валюти 978) у сумі 16801,66 грн., що еквівалентно 420738,05 грн. за офіційним курсом Національного банку України на день платежу. Свідок пояснює, що товар надійшов у гривні і підприємство оподаткувало даний товар у гривні, а кошти через певний проміжок часу за такий товар сплачені у євро.

Свідок зазначив, що якщо ціну за товар, сплачену у євро, перерахувати з офіційним курсом Національного банку України на час оплати у гривню, то сума, сплачена нерезиденту, еквівалента сумі у гривні, буде або меншою або більшою ніж та сума, яка зазначена як ціна такого товару у ВМД та специфікаціях до нього. Тобто, свідок вважає, що підприємство перераховує більше коштів за товар ніж його ціна, що вказана у специфікаціях та ВМД.

На запитання суду, чи є порушенням підприємством законодавства, коли сума коштів за товар, яка сплачується у євро, у перерахунку на гривню за офіційним курсом Національного банку України є меншою, ніж сума, вказана у таких специфікаціях, свідок зазначив, що ні та пояснив, що коли підприємство сплачує коштів менше, ніж ціна товару, то та різниця, яка виникла у зв'язку з коливанням курсу євро, може протягом 3 років бути включеною підприємством до складу доходу, який враховується при визначенні об'єкта оподаткування.

На запитання суду, в чому саме полягає порушення, відповідно до акта перевірки, свідок зазначив, що порушено ст. 2 Закону України Про порядок розрахунку в іноземній валюті , а саме порушено термін поставки товару протягом 180 днів з моменту здійснення оплати за такий товар. Вважає, що якщо підприємство сплачує кошти у євро, а сума цих коштів, еквівалентна у гривні, є більшою, ніж сума товару, то на різницю між сумою - ціна товару і сплаченою сумою у гривні повинен бути поставлений товар Віберг ГмбХ позивачу протягом 180 днів. Оскільки такий товар поставлений нерезидентом не був, то це є порушенням термінів поставки. Також зазначив, що поставки за контрактом від 04.01.2016 №3 у розрахунок оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не увійшли, оскільки на дату складання акту перевірки ще не сплинув термін 180 днів на поставку товару після його оплати.

Судом встановлено, що ціна за товар за умовами контракту від 15.01.2015 №2 та додатковою угода №1 від 17.11.2015 до нього встановлена у гривні, а валюта платежу - євро.

В наданих позивачем примірниках контракту від 15.01.2015 №2 (з урахуванням додаткової угоди №1 та №2 до нього) та від 04.01.2016 №3 визначені конкретні умови щодо курсу перерахунку валюти зобов'язання - гривні - у валюту платежу - Євро.

На підтвердження купівлі позивачем та оплати валюти на користь WIBERG GmbH, згідно умов п. 2.2 додаткової угоди №1 до контракту від 15.01.2015 №2 та п. 2.2 контракту від 04.01.2016 №3 (на дату формування реєстру уповноваженого банку, сформованого на дату придбання іноземної валюти за заявками резидента), матеріали справи містять також лист-довідку від 01.11.2016 відділення №1 Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 Аваль , в якій зазначено, що всі заяви на купівлю валюти ТОВ Віберг Україна згідно постанови НБУ №247 від 07.04.2016 були подані реєстрами про намір купівлі безготівкової валюти та погоджені НБУ. Відмов НБУ не було. Незавершені розрахунки по контрактам від 15.01.2015 №2 та 04.01.2016 №3 з нерезидентом WIBERG GmbH (Австрія) - відсутні (том 1, а.с. 73).

Вказані умови були застосовані банком під час операцій з перерахування валюти на користь WIBERG GmbH за вищезазначеними контрактами, що відповідає вимогам п. 1.4 ст. 1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136, яким передбачено, що якщо згідно з умовами договору валюта платежу відрізняється від валюти ціни, то банк з метою контролю за повнотою розрахунків за цією операцією використовує передбачені у договорі умови перерахування валюти ціни у валюту платежу .

Суд наголошує, що сторони є вільними у визначенні умов договору , відтак встановлений сторонами зовнішньоекономічних контрактів від 15.01.2015 №2 та від 04.01.2016 №3 курс для перерахунку валюту ціни у валюти платежу не суперечить чинному законодавству.

Більш того, встановлений курс для такого перерахунку як офіційний курс на дату формування реєстру заявок є цілком конкретним і однозначно встановленим, що спростовує доводи податкового органу щодо його постійної зміни.

Суд наголошує, що між позивачем та WIBERG GmbH відсутні інші домовленості на поставку товару. Отже товар надійшов у кількості відповідно до специфікації, що міститься в матеріалах справи, що спростовує доводи відповідача щодо порушення термінів поставки товару та твердження контролюючого органу про поставку додаткового товару, не обумовленого у зовнішньоекономічному контракті.

Окрім того, суд наголошує, що контракт від 15.01.2015 №2 та додаткова угода №1 від 17.11.2015 до нього є чинними на час розгляду справи та ніким не оскаржувались.

Враховуючи вищезазначене, висновок податкового органу, що суб'єкт господарювання ТОВ Віберг Україна перераховує кошти на користь нерезидента в євро більше або менше, ніж вказана сума поставки товару в гривні по ВМД та специфікаціях та наявність у товариства простроченої дебіторської заборгованості у розрахунках з нерезидентом, не підтверджений під час розгляду справи, а відтак податкове повідомлення-рішення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 22.11.2016 №0000991404 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 22.11.2016 №0001001404, суд зазначає наступне.

Як зазначено в акті перевірки, у позивача наявна прострочена дебіторська заборгованість по імпортному по контракту №2 від 15.01.2015, укладеному з нерезидентом WIBERG GmbH.

Судом встановлено, що вказане порушення виникло у зв'язку з тим, що позивач не відобразив у декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами, станом на 01.04.2016 грошові кошти у розмірі 595,20 євро, які перераховані на користь нерезидента WIBERG GmbH, стосовно яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни повернення валютної виручки.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993 №15-93 (далі - Декрет) валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що декларування, в даному випадку, обов'язкове тільки якщо валютні цінності, доходи та майно, що знаходиться за межами України належать резиденту України.

Пунктом 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 №49, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2000 року за №209/4430, передбачена відповідальність за порушення резидентами вимог щодо строків декларування валютних цінностей та іншого майна у вигляді накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Статтею 1 Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами від 18.06.1994 №319/94 встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні здійснювати декларування валютних цінностей, які знаходяться за межами України, щоквартально.

Враховуючи висновки суду про відсутність порушень з боку позивача щодо надмірного перерахування валюти на користь WIBERG GmbH, тобто відсутність за межами України валютних цінностей у вигляді дебіторської заборгованості WIBERG GmbH перед ТОВ Віберг Україна , висновок податкового органу про наявність у позивача обов'язку декларувати зазначені цінності та щодо порушення позивачем строку виконання такого обов'язку є помилковим, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 22.11.2016 №0001001404 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 200,00 грн . , згідно меморіального ордеру від 20.04.2017 №3355 та платіжного доручення від 05.05.2017 №3415 (том 1, а.с. 9, 92).

Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 3 200,00 грн. підлягають стягненню на його користь відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб'єкта владних повноважень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Київській області від 22.11.2016 №0001001404 та №0000991404.

3. Стягнути судовий збір у розмірі 3 200,00 грн. (три тисячі двісті грн. 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Віберг Україна (ідентифікаційний код 39257173, місцезнаходження: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8-А, оф. 213) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39471029, місцезнаходження 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Ломоносова, будинок 34).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.