Ухвала

від 24.05.2007 по справі 2/214-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/214-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "24" травня 2007 р.                                                           Справа № 2/214-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Іоннікової І.А.

суддів:                                                                        Веденяпіна О.А.

                                                                                   Черпака Ю.К.

при секретарі                                                             Гаврилюк Т.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Клименьєва О.М. (довіреність №ІЦ-01-16-2/521 від 23.05.2007 року),

від відповідача: Ситник О.І. (довіреність від 04.04.2007 року),

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогоподарського виробничого кооперативу "Білопільський", с. Білопілля Козятинського району, Вінницької області    

на постанову господарського суду Вінницької області

від "30" жовтня 2006 р.  у справі № 2/214-06  

за позовом Державної інспекції з контролю за цінами  у Вінницькій області, м.Вінниця

до Сільськогоподарського виробничого кооперативу "Білопільський", с. Білопілля Козятинського району, Вінницької області    

про стягнення 68700грн.,-  

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Вінницької області від 30 жовтня 2006 року у справі №2/214-06 позов  Державної інспекції з контролю за цінами  у Вінницькій області до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Білопільський" задоволено: стягнуто з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Білопільський" до  Державного бюджету України 68700 (шістдесят вісім тисяч сімсот  грн.) фінансових санкцій.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, СВК "Білопільський" звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову  господарського суду Вінницької області від 30.10.2007р. у справі №2/214-06 та прийняти нову - про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Зокрема зазначає:

- 30.05.2003р господарським судом Вінницької області по справі №5/419-03 було винесено ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство відносно СВК "Білопільський". 14.05.2005р.   провадження у даній  справі припинено. Згідно ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

- згідно ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Представник відповідача в судовому засіданні  підтримав доводи, викладені в   апеляційній скарзі, вважає оскаржувану постанову  необґрунтованою, просить її скасувати та прийняти новий судовий акт, яким в позові відмовити.

Позивач у письмовому заперечені на апеляційну скаргу та його представник в засіданні суду вважають постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просять залишити її без змін, а апеляційну скаргу  - без задоволення.

Зокрема, представник позивача вказала, що  відповідачем порушено норми законодавства щодо реалізації цукру. Перевіркою від 12.12.2005 року встановлено, що реалізація цукру проводилась за цінами, що нижчі від затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2000 року. Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру", у разі поставок цукру на внутрішній ринок понад встановлену квоту або реалізації його за цінами, що нижче від визначеної мінімальної ціни, з суб'єктів підприємницької діяльності стягується штраф у розмірі подвійної вартості цукру, реалізація якого здійснена з порушенням.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту її встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Статтею 4 Закону України “Про ціни і ціноутворення” визначено повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення, зокрема, встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Таким органом відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819 (далі – Положення), є Державна інспекція з контролю за цінами (далі – Держцінінспекція). Вона є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується останньому.

Згідно з пунктом 11 Положення Держцінінспекція має територіальні органи – державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим,  областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 Положення.

За змістом абзацу третього пункту 4 Положення  Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.

Відповідно до пункту 5 Положення Держцінінспекція, зокрема, має право проводити в органах виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів.

Згідно з Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519, прийняття рішень про застосування економічних або фінансових (штрафних) за фактами порушення державної дисципліни цін покладено на  Держцінінспекцію та відповідні державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Державною інспекцією  з контролю за цінами у Вінницькій області проведена перевірка СВК "Білопільський" на предмет дотримання мінімальних цін на цукрові буряки і цукор за період з вересня 2004 року по листопад 2005 року, про що складений акт від 12.12.2005 р. (а.с. 8).

В акті зазначено, що в грудні 2004 року СВК "Білопільський" згідно накладної №155 від 14.12.2004 р. реалізував 15000 кг цукру - піску СПД  Тонкевич В.С. м.Бердичів по ціні за 1т - 2289,60 грн. з ПДВ, всього на суму 34350 грн.  Дана ціна реалізації  цукру є нижчою від затвердженої  постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004р. №117 мінімальної ціни.

На підставі цього акта перевірки інспекцією з контролю за цінами прийнято рішення від 13.12.2005р. №ІЦ-02-12/80Ш про застосування до СВК "Білопільський" штрафних санкцій в сумі 68700 грн. (а.с. 7)

Вирішуючи спір і задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що СВК "Білопільський"  здійснив реалізацію цукру за ціною нижчою від встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004р. №117 "Про деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру" мінімальної ціни за цукор.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірність прийняття Державною інспекцією  з контролю за цінами у Вінницькій області  рішення, яким відповідачу визначено штрафну санкцію за порушення державної дисципліни цін.

Згідно зі ст.8 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін, граничних рівнів цін або граничних відхилень від державних фіксованих цін. Урядом України можуть вводитись інші методи державного регулювання цін і тарифів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" поставка виробленого на території України цукру розподіляється на квоти "А", "В" і "С".

Квота "А" - це максимальна кількість цукру для поставки на внутрішній ринок з 1 вересня поточного року до 1 вересня наступного року для задоволення внутрішніх потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 2, ч. 7 ст. 3 цього Закону реалізація цукру з квоти "В" та "С" на внутрішньому ринку України забороняється. Обсяги виробництва цукру, що поставляється на внутрішній ринок України, обмежується квотою "А".

Статтею 6 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" передбачено, що мінімальна ціна на цукор квоти "А" визначається щорічно Кабінетом Міністрів України за пропозиціями Міністерства агропромислового комплексу України з урахуванням базисної цукристості.

На виконання цієї норми Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 04.02.2004р. №117 "Деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру", якою, зокрема, встановлена мінімальна ціна на цукор квоти "А" на період з 01.09.2004р. до 01.09.2005р. у розмірі 2370 грн. за одну тонну (з урахуванням податку на додану вартість).

В статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" дається визначення мінімальної ціни на цукор як нижньої межі ціни при укладанні угод купівлі-продажу на внутрішньому ринку України в обсягах квоти "А".

Довідкою, виданою СВК "Білопільський" (а.с.19) за підписом керівника та накладною №155 (а.с.20) цього підприємства підтверджується факт реалізації (продажу) 15 тон цукру на суму 28625 (сума без ПДВ) тобто за цінами, нижчими від визначеної мінімальної ціни.

Частиною 3 статті 9 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" встановлено, що у разі поставок цукру на внутрішній ринок понад встановлену квоту або реалізації його за цінами, що нижчі від визначеної мінімальної ціни, з суб'єкта підприємницької діяльності  стягується штраф у розмірі подвійної вартості цукру, реалізація якого здійснена з порушенням встановленого порядку.

Що ж до доводів скаржника стосовно пропуску  Держцінінспекцією строку застосування до СВК "Білопільський" штрафних санкцій, то вони не можуть бути взяті до уваги апеляційним господарським  судом. Спірні правовідносини щодо застосування Держцінінспекцією штрафу за порушення СВК "Білопільський" дисципліни ціноутворення яке здійснене 14.12.2004 року, виявлене під час перевірки 12.12.2005 року, рішення про застосування санкцій за вказане порушення прийняте 13.12.2005 року, тобто в межах строку, передбаченого статтею 250 ГК України.   

Також, посилання відповідача на порушення судом першої інстанції ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  є безпідставним.

Відповідно до положень ч.4 ст.12  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

У розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та інших підстав, передбачених цивільним законодавствам України.

Спірні правовідносини мають адміністративно-господарський характер, застосовані Держцінінспекцією штрафні санкції за порушення суб'єктом господарювання дисципліни ціноутворення, не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням СВК "Білопільський"  грошового або податкового зобов'язання, до того ж вказані санкції застосовані після винесення ухвали від 14.03.2005 року у справі №5/413-03  про припинення провадження у справі про банкрутство відповідача.

Всупереч вимогам ч.1 ст. 71 КАС України особою, що подала апеляційну скаргу, не доведено ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач не оспорив у встановленому законодавством порядку рішення  позивача №ІЦ-02-12/80Ш від 13.12.2005р.  

Зважаючи на викладене, оскільки доводи позивача спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на чинному законодавстві України, колегія суддів вважає, що постанову господарського суду Вінницької області від  30.10.2007р. у справі №2/214-06 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу  СВК "Білопільський"  - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, п.п.6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогоподарського виробничого кооперативу "Білопільський" залишити без задоволення, а постанову господарського суду Вінницької області від 30 жовтня 2006 року  - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                                 Іоннікова І. А.

судді:

                                                                                           Веденяпін О.А.  

                                                                                           Черпак Ю.К.  

 Віддруковано

1 - до справи;

2 - в наряд;

3 - позивачу;

4 - відповідачу.