Постанова

від 04.09.2017 по справі 810/1800/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2017 року № 810/1800/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Національна поліція України, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, Міністерство внутрішніх справ України про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" з позовом до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області та Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Розвиток", в якому позивач, з урахування уточненої позовної заяви від 17.05.2017, просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області у виконавчому провадженні №50236376 та зобов'язати його у термін 5 робочих днів на підставі вимоги провести арешт, опис та примусове вилучення транспортного засобу боржника ОСОБА_2, а саме: автомобіля VOLKSWAGEN BORA, чорного кольору, 2002 року випуску, № кузова WVWZZZ1JZ2W307308, державний номер 31245НЕ із спеціального майданчика в м. Біла Церква, вул. Молодіжна, 33, що належить ФОП ОСОБА_3, та передати його на зберігання ДП "Сетам";

- зобов'язати Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України "Розвиток" забезпечити дотримання ФОП ОСОБА_3 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 №1102, та безперешкодне проведення вилучення зі спеціального майданчику в м. Біла Церква, вул. Молодіжна, 33, без попередньої оплати за зберігання транспортного засобу боржника ОСОБА_2, а саме: автомобіля VOLKSWAGEN BORA, державний номер 31245НЕ, передачі документів та ключів на нього (якщо вони є) за вимогою державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області для проведення подальших виконавчих дій.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №810/1800/17, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Національну поліцію України та фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, витребувано докази по справі від сторін, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Міністерство внутрішніх справ України, яке є засновником ДП МВС Розвиток .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2017 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в частині позовних вимог про зобов'язання Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Розвиток" забезпечити дотримання ФОП ОСОБА_3 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 №1102, та безперешкодне проведення вилучення зі спеціального майданчику в м. Біла Церква, вул. Молодіжна, 33, без попередньої оплати за зберігання транспортного засобу боржника ОСОБА_2, а саме: автомобіля VOLKSWAGEN BORA, державний номер 31245НЕ, передачі документів та ключів на нього (якщо вони є) за вимогою державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Міністерства юстиції України для проведення подальших виконавчих дій,- залишено без розгляду.

Таким чином відповідачем у справі є лише Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.02.2016 державним виконавцем міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_4 було відкрито виконавче провадження №50236376 з примусового виконання виконавчого напису від 29.04.2010 №745, виданого приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області, про звернення стягнення на транспортний засіб - автомобіль VOLKSWAGEN BORA, 2002 року випуску, державний номер 31245НЕ, який належить на праві власності ОСОБА_2 для задоволення вимог ПАТ Промінвестбанк в розмірі 839315,21 грн.

Позивач зазначає, що автомобіль, на який має бути звернуте стягнення, був затриманий та поставлений на спецмайданчик за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Молодіжна, 33. Вказаний спецмайданчик належить ФОП ОСОБА_3, яка є офіційним зберігачем тимчасово утриманого транспортного засобу.

15.03.2016, 01.12.2016 та 23.03.2017 міським відділом ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції було здійснено виходи на місце зберігання транспортного засобу з метою проведення арешту, опису та примусового його вилучення. Проте, зберігачем ФОП ОСОБА_1 відмовлено надати автомобіль для здійснення виконавчих дій з мотивуванням вимоги попередньої оплати витрат за транспортування та зберігання даного автотранспортного засобу.

Позивач наголошує, що 26.09.2016 та 10.03.2017 міським відділом ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції було направлено ФОП ОСОБА_1 вимоги щодо надання інформації про суму витрат, пов'язаних із тимчасовим зберіганням автомобіля. Разом з тим, інформація щодо суми витрат, пов'язаних із транспортуванням та збереженням автомобіля, позивачу не повідомлена.

Також, 29.03.2017, 07.04.2017 та 18.04.2017 позивачем були направлені вимоги стягувача щодо необхідності термінового вчення дій, зокрема, необхідних для виконавчих дій з опису та вилучення транспортного засобу.

Позивач зазначає, що до теперішнього часу банком не отримано від відповідача жодної відповіді на вимоги, фактично не вчинено жодної дії, передбаченої чинним законодавством, чим наноситься майнова шкода позивачу шляхом збільшення витрат на збереження автомобіля на стоянці та зниження його вартості внаслідок псування.

Відповідач позов не визнав, зазначив, що державний виконавець в межах ВП №50236376 зобов'язаний винести постанову про опис та арешт майна, яка передбачає чітке визначення особи - відповідального зберігача та скласти акт приймання-передавання арештованого майна .

Відповідач наголошує, що державними виконавцями Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області були вчинені дії для отримання такої інформації від ДП СЕТАМ щодо визначення уповноваженої особи - нового відповідального зберігача. Разом з тим, інформація від ДП СЕТАМ у відповідь на вимоги державного виконавця не надійшла.

Окрім того, ФОП ОСОБА_1 були направлені вимоги щодо повідомлення суми витрат, пов'язаних із тимчасовим зберіганням транспортного засобу VOLKSWAGEN BORA, чорного кольору, 2002 року випуску, № кузова WVWZZZ1JZ2W307308, державний номер НОМЕР_1. Після надходження відповіді від ФОП ОСОБА_1, державною виконавчою службою 26.06.2017 направлено пропозицію стягувачу щодо додаткового авансування витрат виконавчого провадження.

В судових засіданнях 10.07.2017, 19.07.2017, 16.08.2017 та 04.09.2017 представник позивача підтримав позов в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.07.2017 проти задоволення позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 04.09.2017 суд за письмовим клопотанням позивача поставив на обговорення сторін питання про можливість продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження. Сторони щодо продовження розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечували.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (ідентифікаційний код 00039002) зареєстроване як юридична особа 26.08.1992 за адресою: 01001, м. Київ, пров. Шевченка, буд. 12, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №306161 від 13.08.2009 (том 1, а.с. 62).

24.07.2008 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство, ідентифікаційний код 00039002), далі - Банк , в особі керуючого філією Відділення Промінвестбанку в м. Дніпрорудне Запорізької області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельне підприємство Дон-Сервіс , (ідентифікаційний код 31704610), далі - Позичальник , в особі директора ОСОБА_2 був укладений кредитний договір від 24.07.2008 №32-08К (том 1, а.с. 206-218).

Для забезпечення вимог Заставодержателя, що випливають з кредитного договору від 24.07.2008 №32-08К між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство, ідентифікаційний код 00039002), далі - Заставодержатель та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), далі - Заставодавець , який є майновим поручителем ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельне підприємство Дон-Сервіс , був укладений договір застави від 25.07.2008 №25-08з (том 1, а.с. 219-224).

Відповідно до п. 1.2 даного договору предметом застави є рухоме майно - транспортний засіб в кількості однієї одиниці автомобіль VOLKSWAGEN BORA, 2002 року випуску, реєстраційний №31245 НЕ, об'єм двигуна 1600 куб. см, № кузова WVWZZZ1JZ2W307308, тип ТЗ-легковий седан, який належить Заставодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії ЯТС №39429, виданим МРЕВ ДАІ Василівського РВ УМВС України в Запорізькій області 05 жовтня 2002 року.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_7 видано виконавчий напис №745 від 29.04.2010 про звернення стягнення на транспортний засіб - автомобіль VOLKSWAGEN BORA, чорного кольору, 2002 року випуску, реєстраційний №31245 НЕ, № кузова WVWZZZ1JZ2W307308, об'єм двигуна 1600 куб. см В, та належить на праві власності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) для задоволення вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в розмірі 839315,21 грн. (том 1, а.с. 225-226).

У зв'язку з виконанням вказаного виконавчого напису, відділом державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції Запорізької області було відкрите виконавче провадження №48788703.

06.03.2013 постановою відділу державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції у виконавчому проваджені №48788703 накладено арешт на все майно ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1, а.с. 199-200).

30.10.2015 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_8 прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №48788703 (том 1, а.с. 197-198).

В зазначеній постанові вказано, що 27.02.2015 на адресу виконавчого відділу надійшла інформація: акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 18.07.2013, в якому зазначено, що автотранспорт Фольцваген, д/н НОМЕР_1, затримано та поставлено на спецмайданчик за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Молодіжна, 33. Також зазначено, що виконавчий напис №745 від 29.04.2010, виданий приватним нотаріусом ОСОБА_7, підлягає направленню до відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київській області.

Тобто, у зв'язку з тим, що автомобіль, на який має бути звернуте стягнення, був затриманий та поставлений на спецмайданчик у м. Біла Церква, виконавчий документ від 29.04.2010 №745 було направлено за належністю до міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київській області.

22.02.2016 старшим державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50236376 з виконання виконавчого напису 29.04.2010 №745 (том 1, а.с. 228).

Матеріалами справи підтверджено, що 15.03.2016, 01.12.2016 та 23.03.2017 посадовими особами відповідача були здійснені виходи на місце зберігання транспортного засобу за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Молодіжна, 33, з метою проведення арешту, опису та примусового вилучення автомобіля.

Проте, зберігачем ФОП ОСОБА_1, яка є офіційним зберігачем на майданчику тимчасового утримання (спецмайданчику), відмовлено у наданні транспортного засобу з мотивуванням вимоги попередньої оплати витрат за транспортування та зберігання даного автомобіля.

Факт відмови було задокументовано актами Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 15.03.2016, від 01.12.2016 та від 23.03.2017 (том 1, а.с. 229, 238, 233).

В подальшому 20.04.2017 та 22.06.2017 відповідачем були направлені вимоги державного виконавця №30211 та №34126 до ДП Сетам з вимогою повідомити прізвище, ім'я та по батькові нового зберігача, уповноваженої особи від ДП Сетам , та надати належним чином завірену копію документу, який підтверджує повноваження цієї особи (том 1, а.с. 250, 255).

Відповідь ДП Сетам на вказані вимоги матеріали виконавчого провадження та матеріали справи не містять.

Окрім того, з метою отримати інформацію про суми витрат, пов'язаних із тимчасовим зберіганням автомобіля, відповідачем були направлені до ФОП ОСОБА_1 вимоги державного виконавця від 26.09.2016 №19812В10, від 10.03.2017 №4278В10, від 18.04.2017 №30188, від 20.06.2017 №34200/15.24-26 та від 2017 року №489В10 (том 1, а.с. 230, 232, 249, 253-254).

У відповідь ФОП ОСОБА_1 виставлено рахунок-фактуру від 23.03.2017 №АМ-00006 за послуги по зберіганню автомобіля НОМЕР_3, на суму 38250,00 грн. (том 1, а.с. 234).

26.06.2017 відповідач листом вих. №34888 направив пропозицію стягувачу щодо додаткового авансування витрат виконавчого провадження №50236376 (том 1, а.с. 256).

Позивач, вважаючи, що в діях посадових осіб Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області наявні ознаки бездіяльності, що полягають у невчиненні дії, спрямованих на арешт, опис та вилучення транспортного засобу, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст.1 Закону України Про державну виконавчу службу від 24.03.1998 №202/98-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, далі - Закон №202/98-ВР) завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Під час періоду, який на думку позивача є періодом бездіяльності відповідача, діяли різні редакції Закону України Про виконавче провадження .

Згідно ч. 2 ст. 20 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 №606-XIV (у редакції, чинній на момент початку періоду бездіяльності відповідача, тобто з 22.02.2016, далі - Закон №606-XIV) виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій.

Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна (абз. 7 ст. 57 Закону №606-XIV).

02.06.2016 Верховною Радою України був прийнятий новий Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII, який набрав чинності з 05.10.2016 року (далі - Закон №1404-VIII).

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 4 ст. 13 Закону №1404-VIII визначено, що опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження . У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Приписами ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (ч. 1 ст. 48 Закону №1404-VIII).

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Закону №1404-VIII після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку.

Майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов'язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу (ч. 1 ст. 58 Закону №1404-VIII).

Порядком тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1102 (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, до 13.10.2016, далі-Порядок №1102), визначено процедуру тимчасового затримання, зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках та їх повернення.

Відповідно до п. 2 Порядку №1102 тимчасове затримання транспортного засобу поліцейським проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення, і передбачає примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху.

Тимчасове затримання транспортного засобу здійснюється також у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 40 Закону України Про виконавче провадження .

Пунктом 3 Порядку №1102 передбачено, що доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється за допомогою спеціальних автомобілів - евакуаторів (далі - евакуатор), у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов'язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими територіальним органом Національної поліції укладені в установленому порядку договори.

Згідно до абз. 2 п. 12 Порядку №1102 повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням його водія, власника (співвласника) за умови оплати ним витрат, пов'язаних з транспортуванням та зберіганням такого транспортного засобу, та пред'явлення відповідної постанови у справі про адміністративне правопорушення або протоколу про адміністративне правопорушення у разі їх складення.

Повернення тимчасово затриманого транспортного засобу боржника, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за вимогою державного виконавця.

Про місце зберігання тимчасово затриманого транспортного засобу поліцейський повідомляє водієві під час складання протоколу про адміністративне правопорушення або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, а в разі його відсутності - до чергової частини територіального органу Національної поліції. Про тимчасове затримання транспортного засобу боржника поліцейський повідомляє державному виконавцю протягом трьох діб (п. 8 Порядку №1102).

Пунктом 13 Порядку №1102 (у редакції до 13.10.2016) передбачено, що за транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці справляється плата у встановленому спільним наказом МВС, Мінфіну та Мінекономіки розмірі.

Пункт 13 Порядку №1102 (у редакції з 13.10.2016) був доповнений другим абзацом, який зазначає, що витрати з транспортування і зберігання транспортного засобу боржника на спеціальному майданчику чи стоянці компенсуються органом державної виконавчої служби після вилучення транспортного засобу із спеціального майданчика чи стоянки за рахунок коштів виконавчого провадження у порядку, встановленому спільним наказом МВС та Мін'юсту.

Відповідно до пункту 3.2 Інструкції про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб), затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України від 25.06.2002 №607/56/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 червня 2002 року за №541/6829 ((у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин; далі - Інструкція) у разі виявлення транспортного засобу органи внутрішніх справ у триденний термін з моменту виявлення повідомляють ініціатора розшуку про місце знаходження такого ТЗ, а транспортні засоби боржника негайно затримують та доставляють на спеціальні майданчики чи стоянки тимчасового зберігання Державтоінспекції.

Разом з тим, пунктом 4.8. Інструкції передбачено, що за час зберігання транспортного засобу боржника на спеціальних майданчиках чи стоянках посадова особа Державтоінспекції складає кошторис витрат і подає його до органу державної виконавчої служби, який ініціював затримання транспортного засобу. Орган державної виконавчої служби компенсує Державтоінспекції витрати на зберігання транспортного засобу боржника за рахунок коштів виконавчого провадження з подальшим віднесенням їх до витрат на проведення виконавчих дій.

Серед критеріїв, які повинні враховуватися суб'єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень (ст.2 КАС України), є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта владних повноважень мають прийматися обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд наголошує, що пунктом 12 Порядку №1102 прямо визначений порядок повернення тимчасово затриманого транспортного засобу боржника, а саме повернення здійснюється шляхом вилучення тимчасово затриманого транспортного засобу із спеціального майданчика на підставі вимоги державного виконавця.

Аналіз приписів пункту 13 Порядку №1102 (у редакції з 13.10.2016) свідчить, що процедура компенсації витрат з транспортування і зберігання транспортного засобу боржника на спеціальному майданчику повинна відбуватися лише після вилучення транспортного засобу із спеціального майданчика.

Суд зазначає, що посилання відповідача на те, що для виконання вимоги державного виконавця про вилучення тимчасово затриманого транспортного засобу із спеціального майданчика позивачу спочатку необхідно сплатити витрати, пов'язані з транспортуванням та зберіганням транспортного засобу, не відповідає вимогам Порядку №1102.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до органів державної виконавчої служби з вимогою вчинити передбачені Законом України Про виконавче провадження дії щодо опису майна та передачі його на відповідальне зберігання.

Так, 29.03.2017 та 07.04.2017 позивач, який є стягувачем у виконавчому провадженні, звертався до відповідача з вимогами щодо забезпечення проведення виконавчою службою передбачених вимогами Закону України Про виконавче провадження виконавчих дій з проведення арешту, опису та примусового вилучення транспортного засобу (том 1, а.с. 235-240, 243-248).

У відповідь Білоцерківським міським відділом державної виконавчої служби листами від 12.04.2017 №30070 та від 21.04.2017 №30281 повідомлено позивача, що для передачі арештованого майна на відповідальне зберігання з подальшою реалізацією ДП СЕТАМ державний виконавець в межах даного провадження зобов'язаний винести постанову про опис та арешт майна, яка передбачає чітке визначення особи - відповідального зберігача та скласти акт приймання-передачі арештованого майна. Зазначено, що Білоцерківським міським відділом державної виконавчої служби були направлені ДП СЕТАМ вимоги про надання інформації щодо визначення уповноваженої особи - нового відповідального зберігача (том 1, а.с. 241-242, 251-252).

Також, 18.04.2017 позивачем відповідачу направлено клопотання стягувача про вчинення виконавчих дій (том 1, а.с. 16-17). Відповідь на клопотання матеріали справи не містять.

Крім того, в матеріалах справи містяться докази звернення позивача зі скаргами на дії державних виконавців Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби в рамках ВП №50236376:

- скарга від 19.05.2017 №108/99-67, адресована Міністерству внутрішніх справ України та Національної поліції України (том 2, а.с. 72-74), відповідь на скаргу матеріали справи не містять;

- заява від 27.10.2016 №108/92-139 до Головного територіального управління юстиції у Київської області (том 2, а.с. 75-78), відповідь на скаргу матеріали справи не містять;

- скарга від 21.10.2016 №108/92-131, адресована Начальнику відділу державної виконавчої служби Білоцерківського районного управління юстиції (том 2, а.с. 77-78), відповідь на скаргу матеріали справи не містять;

- заява від 05.09.2016 №108-30-05/182 Голові Державної виконавчої служби України та начальнику Головного територіального управління юстиції у Київській області (том 2, а.с. 79). У відповідь на цю заяву, Головне територіальне управління юстиції у Київській області, листом від 26.10.2016 №2645-2-1/02.2 повідомило ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк про здійснення перевірки матеріалів виконавчого провадження, за результатами якої дії державного виконавця Такуєва О.В. визнано такими, що вчинені з порушенням вимог Закону України Про виконавче провадження та зобов'язано вчинити дії щодо опису майна та передачі його на відповідальне зберігання (том 1, а.с. 11).

Постановою в.о. начальника Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції ОСОБА_9 від 26.10.2016 визнано дії державного виконавця Такуєва О.В. такими, що полягають у повній бездіяльності та невжитті заходів, спрямованих та виконання рішення, та порушення вимог ст. ст. 18, 48, 56 Закону України Про виконавче провадження , зобов'язано державного виконавця Такуєва О.В. вчинити дії, спрямовані на опис та вилучення транспортного засобу у строк до 01.11.2016 (том 2, а.с. 83).

Разом з тим, станом на час розгляду справи дії, спрямовані на опис та вилучення транспортного засобу, в порушення ч. 8 ст. 56 Закону №1404, Білоцерківським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції не вчинені.

Як вбачається із письмових заперечень проти позову та відповідей на вимоги стягувача від 29.03.2017 та від 07.04.2017, відповідач, як на причину відсутності дій, спрямованих на арешт, опис та вилучення транспортного засобу, зазначає про неотримання від ДП СЕТАМ відомостей щодо особи - відповідального зберігача, у зв'язку з чим суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 56 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII передбачено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Частиною 5 ст. 56 вказаного закону передбачено, що про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються:

1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;

3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону №1404-VIII вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п'ять робочих днів після накладення арешту.

Приписами пункту 5 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 р. за № 1301/29431, передбачено, що виконавець призначає зберігача у порядку, встановленому статтею 58 Закону України Про виконавче провадження , керуючись принципом забезпечення схоронності та цілісності майна.

Зберігачами можуть бути боржник, члени його сім'ї або інші особи , у тому числі Організатор.

Організатор призначається зберігачем рухомого майна, що підлягає реалізації відповідно до цього Порядку, крім випадків, коли це майно не може бути передано на зберігання Організатору з об'єктивних причин без пошкодження його функціональних властивостей, цілісності та зовнішнього вигляду (складні верстати, механізми, устаткування тощо).

Організатор не може відмовитися від забезпечення збереження майна, щодо якого існує загроза його втрати, знищення, пошкодження або суттєвого зменшення вартості.

У разі визначення Організатора зберігачем рухомого майна відповідне майно повинно бути передано на зберігання Організатору не пізніше дня передачі заявки на реалізацію арештованого майна від виконавця до Організатора.

Організатор зобов'язаний на вимогу виконавця забезпечити отримання арештованого майна з подальшим його зберіганням. У разі необхідності Організатор для зберігання арештованого майна на договірних засадах залучає третіх осіб, що мають відповідні можливості, приміщення, обладнання та підтверджений досвід.

У разі передачі майна на зберігання Організатору складається акт приймання-передавання арештованого майна.

В акті приймання-передавання арештованого майна зазначаються:

дата, час і місце складання акта;

прізвище, ім'я, по батькові особи, яка приймає майно на зберігання (у разі якщо майно приймається уповноваженою особою Організатора або третьої особи, залученої Організатором, зазначається документ, який підтверджує повноваження цієї особи);

найменування відділу державної виконавчої служби, у якому працює державний виконавець, а також прізвище, ім'я, по батькові державного виконавця, який передає майно. Якщо арештоване майно передається приватним виконавцем, вказуються прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) приватного виконавця, виконавчий округ та номер посвідчення приватного виконавця;

номер виконавчого провадження;

назва кожного внесеного в акт предмета, опис його стану та наявних дефектів, його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проба, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу, додаткові елементи, аксесуари, наявна супровідна та технічна документація тощо);

відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та майнову відповідальність за його розтрату, відчуження, приховування або підміну.

У разі передачі на зберігання транспортного засобу в акті приймання-передавання арештованого майна зазначаються: марка; модель; номер кузова (номер шасі); рік випуску; об'єм двигуна; вид пального; пробіг; комплектація; колір; тип кузова; тип трансмісії; наявність пошкоджень, подряпин, вм'ятин, корозії тощо; додаткові відомості.

Акт приймання-передавання підписується особою, якій передається майно, та виконавцем.

Тобто, відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, виконавець призначає зберігача у порядку, встановленому статтею 58 Закону України Про виконавче провадження , керуючись принципом забезпечення схоронності та цілісності майна.

Отже для передачі арештованого майна на відповідальне зберігання з подальшою реалізацією ДП СЕТАМ державний виконавець в межах даного провадження зобов'язаний винести постанову про опис та арешт майна, яка передбачає чітке визначення особи - відповідального зберігача та скласти акт приймання передавання арештованого майна.

Cудом встановлено, що 20.04.2017 та 22.06.2017 відповідачем були направлені до ДП Сетам вимоги державного виконавця від 20.04.2017 №30211 та від 22.06.2017 №34126 щодо повідомлення прізвища, імені та по батькові нового зберігача, уповноваженої особи від ДП Сетам та надання належним чином завіреної копії документу, який підтверджує повноваження цієї особи (том 1, а.с. 250, 255).

Разом з тим суд наголошує, що статтею 13 Закону України Про виконавче провадження визначені строки прийняття державними виконавцями рішень та вчинення виконавчих дій.

Так, частиною 4 зазначеної статті передбачено, що опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження .

Суд наголошує, що 22.09.2016 старшим державним виконавцем міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції на виконання виконавчого напису від 29.04.2010 №745 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50236376 (том 1, а.с. 228).

В порушення вимог ст. 13 Закону України Про виконавче провадження виконавчі дії щодо опису та арешту майна відповідачем у період з 22.02.2016 по день розгляду справи не здійснені.

Суд звертає увагу, що вимоги відповідача щодо повідомлення прізвища, імені та по батькові нового зберігача, уповноваженої особи від ДП Сетам для передачі арештованого майна та здійснення виконавчих дій датовані лише 20.04.2017 та 22.06.2017 .

Проте суд наголошує, що відповідачем не надано належних доказів того, що зберігачем даного майна, у відповідності до п. 5 Порядку реалізації арештованого майна, не може бути будь-яка інша особа, ніж уповноважена особа від ДП Сетам .

Отже, суд не вбачає перешкод у вчиненні відповідачем дій щодо арешту, опису та вилучення транспортного засобу, що свідчить про наявну бездіяльність відповідача щодо не вчинення передбачених законом дій щодо арешту, опису та вилучення транспортного засобу

Суд також приймає до уваги доводи представника позивача, що у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку щодо арешту, опису та вилучення рухомого майна - автомобіля VOLKSWAGEN BORA, 2002 року випуску, реєстраційний №31245 НЕ, об'єм двигуна 1600 куб. см, № кузова WVWZZZ1JZ2W307308, наноситься майнова шкода позивачу, шляхом збільшення витрат на збереження автомобіля на стоянці та зниження його вартості внаслідок псування.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області у виконавчому провадженні №50236376 щодо не вчинення передбачених законом дій, направлених на арешт, опис та вилучення транспортного засобу - автомобіля VOLKSWAGEN BORA, чорного кольору, 2002 року випуску, № кузова WVWZZZ1JZ2W307308, державний номер 31245НЕ та зобов'язання відповідача вжити заходів в рамках виконавчого провадження №50236376 щодо опису, арешту, вилучення та примусової реалізації транспортного засобу боржника ОСОБА_2, а саме: автомобіля VOLKSWAGEN BORA, чорного кольору, 2002 року випуску, № кузова WVWZZZ1JZ2W307308, державний номер 31245НЕ.

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Предметом адміністративного позову в даній справі є, зокрема, визнання незаконною бездіяльності Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області у виконавчому провадженні №50236376, в той час як відповідно до пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що вимога про визнання незаконною чи неправомірною бездіяльності відповідача є різними словесними вираженнями одного і того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання бездіяльності протиправною.

Водночас у разі помилкового обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права, адміністративні суди мають право на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність виходу для повного захисту інтересів позивача за межі позовних вимог та визнання протиправною бездіяльності Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області у виконавчому провадженні №50236376.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не було вжито дій, передбачених Законами України Про виконавче провадження в рамках ВП №50236376, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Відповідно до змісту статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Вказане свідчить, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.

Суд, враховуючи триваючу на момент розгляду справи і постановлення судового рішення бездіяльність відповідача, а також зважаючи на неподання відповідачем належних доказів, які б могли пояснити причини, з яких відповідач протягом тривалого часу не виконує покладені на нього завдання і функції, вважає, що у даному випадку існують достатні підстави для встановлення судового контролю шляхом покладення на відповідача обов'язку подати у 15-денний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про його виконання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправною бездіяльність Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області у виконавчому провадженні №50236376.

3. Зобов'язати Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області вжити заходів щодо опису, арешту, вилучення та примусової реалізації транспортного засобу боржника ОСОБА_2, а саме: автомобіля VOLKSWAGEN BORA, чорного кольору, 2002 року випуску, № кузова WVWZZZ1JZ2W307308, державний номер НОМЕР_1 в рамках виконавчого провадження №50236376.

4. Стягнути судові витрати у сумі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (ідентифікаційний код 00039002, місцезнаходження: 01001, м. Київ, пров. Шевченка, буд. 12) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (ідентифікаційний код 34846021, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, б-р. Олександрійський, 94).

5. Зобов'язати Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили подати до суду звіт про його виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.