Ухвала

від 25.09.2017 по справі 200/10718/16-а (2-а/200/444/16)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"25" вересня 2017 р.справа № 200/10718/16-а (2-а/200/444/16)

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Ясенова Т.І. , перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Комунального підприємства Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2016 року по справі за позовом Обслуговуючого кооперативу Автогаражний кооператив Дніпро до Дніпропетровської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2016 року задоволено позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу Автогаражний кооператив Дніпро :

- визнано протиправною відмову Дніпропетровської міської ради у задоволенні клопотання Обслуговуючого кооперативу Автогаражний кооператив Дніпро (код ЄДРПОУ 23066482) від 02.02.2016 №02/02/2016 про підготовку проекту рішення щодо безоплатної передачі у власність Обслуговуючого кооперативу Автогаражний кооператив Дніпро земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:03:328:0138 площею 0,1666га по вул. Рогальова,14 та земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:03:328:0225 площею 0,1525 га по вул. Рогальова,14 в м. Дніпро, яка викладена у листі №7/13-201 від 22.02.2016;

- визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровської міської ради щодо не розгляду по суті клопотання Обслуговуючого кооперативу Автогаражний кооператив Дніпро (код ЄДРПОУ 23066482) №02/02/2016 від 02.02.2016 року про підготовку проекту рішення щодо безоплатної передачі у власність Обслуговуючому кооперативу Автогаражний кооператив Дніпро відповідно до ст.41 ЗК України земельних ділянок, розташованих по вул. Рогальова, 14 у м. Дніпро;

- зобов'язано Дніпропетровську міську раду прийняти відповідне рішення по суті клопотання Обслуговуючого кооперативу Автогаражний кооператив Дніпро (код ЄДРПОУ 23066482) № 02/02/2016 від 02.02.2016;

- зобов'язано Дніпропетровську міську раду прийняти відповідне рішення по суті клопотання Обслуговуючого кооперативу Автогаражний кооператив Дніпро (код ЄДРПОУ 23066482) № 02/02/2016 від 02.02.2016 та після його прийняття здійснити передбачені чинним законодавством України дії, спрямовані на передачу у власність Обслуговуючому кооперативу Автогаражний кооператив Дніпро відповідно до положень ст.41 ЗК України земельних ділянок по фактичному розміщенню автогаражного комплексу по вул. Рогальова, 14 у м. Дніпро: площею 0,1666 га (кадастровий номер 1210100000:03:328:0138) та площею 0,1525 га (кадастровий номер 1210100000:03:328:0225), без розробки додаткової землевпорядної документації.

Копію постанови суду першої інстанції отримано Дніпропетровською міською радою 07.12.2016 року, що підтверджено штампом вхідної кореспонденції Дніпропетровської міської ради. (а.с.77)

Дніпропетровською міською радою постанова суду першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку 01 лютого 2017 року. ( а.с.80)

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 березня

2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Дніпропетровської міської ради на постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21 вересня 2016 року по справі за позовом Обслуговуючого кооперативу Автогаражний кооператив Дніпро до Дніпропетровської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до матеріалів справи вказана ухвала суду апеляційної інстанції у касаційному порядку Дніпропетровською міською радою не оскаржена.

14 серпня 2017 року КП Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради подано до суду апеляційну скаргу на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2016 року.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом, є одним із принципів адміністративного судочинства.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже відповідно до зазначених правових норм право апеляційного оскарження судового рішення мають, серед іншого, також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки.

Зазначені особи можуть подати апеляційну скаргу, якщо оскаржуваним судовим рішенням безпосередньо вирішено питання про їх права, свободи або обов'язки.

Особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права або обов'язки цих осіб.

Відповідно до змісту апеляційної скарги заявник апеляційної скарги вказує на те, що листом від 04.08.2017 за №4/3-577 Управління правового забезпечення Дніпровської міської ради повідомило комунальне підприємство про прийняття оскаржуваної постанови суду та, з посиланням на те, що відповідно до Статуту Комунального підприємства Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю предметом господарської діяльності Підприємства для реалізації мети Підприємства, в тому числі, є управління нерухомим майном та корпоративними правами територіальної громади міста у всіх господарських товариствах, в яких є частка Дніпропетровської міської ради, з метою захисту інтересів територіальної громади міста Дніпра, висловило прохання звернутись з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

Комунальне підприємство Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради в апеляційній скарзі вказує на те, що оскаржуваним рішенням суду порушуються його права та охоронювані законом інтереси, а також охоронювані законом інтереси територіальної громади м. Дніпро.

Враховуючи наведене вказує на дотримання строку апеляційного оскарження судового рішення.

Заявник апеляційної скарги Комунальне підприємство Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради не є стороною по справі або третьою особою.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року апеляційна скарга Комунального підприємства Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради залишена без руху для усунення недоліків, з наданням апелянту строку для направлення до суду апеляційної інстанції заяви із зазначенням які питання про права, свободи, інтереси чи обов'язки Комунального підприємства Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради вирішено судом першої інстанції при ухваленні рішення, а також яким чином оскаржуване судове рішення безпосередньо встановлює, змінює або припиняє права або обов'язки саме Комунального підприємства Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради.

Копію вказаної ухвали отримано КП Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради 01 вересня 2017 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.( а.с.179)

06 вересня 2017 року КП Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги в якій зазнається, що відповідно до пункту 2.2. Статуту Комунального підприємства Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради предметом господарської діяльності Підприємства, в тому числі, є управління нерухомим майном та корпоративними правами територіальної громади міста у всіх господарських товариства, в яких є частка Дніпропетровської міської ради., а також пунктом 2.4 Статуту встановлено, що для виконання завдань та досягнень цілей, передбачених Статутом, Підприємство проводить, в тому числі: організацію претензійної і ведення позовної роботи: представлення в установленому законодавством порядку інтересів територіальної громади та інтересів Підприємства в судах, інших органах під час розгляду правових питань і спорів, пов'язаних з управлінням корпоративними правами територіальної громади, безхазяйним нерухомим майном, відумерлої спадщини та витребуванням комунального нерухомого майна з незаконного володіння та усунення перешкод в користування цим майном; пред'явлення претензій та позовних заяв у зв'язку з порушенням майнових прав і законних інтересів територіальної громади міста та Підприємства, пов'язаних з управлінням корпоративними правами територіальної громади, безхазяйним нерухомим майном, відумерлої спадщини та витребуванням комунального нерухомого майна з незаконного володіння та усунення перешкод в користування цим майном.

Вказується на те, що оскаржувана постанова суду першої інстанції безпосередньо стосується предмета діяльності Комунального підприємства Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради, а саме нерухомого майна - земельних ділянок, які перебувають у власності територіальної громади та були передані у користування за договорами оренди земельних ділянок позивачу у справі - ОК АГК Дніпро .

КП Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради також зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною, оскільки Дніпропетровська міська рада була позбавлена права доступу до суду, також оскаржувана постанова суду суперечить чинному законодавству, оскільки зобов'язує орган місцевого самоврядування - Дніпровську міську раду - здійснювати дії, що не відносяться до її повноважень та суперечать інтересам територіальної громади м. Дніпро.

Надаючи оцінку наведеним заявником апеляційної скарги доводам, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 1.2. Статуту Комунального підприємства Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради, власником Підприємства є територіальна громада міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Європейський суд з прав людини у справі Пономарьов проти України (рішення від 03 квітня 2008 року) вказав про необхідність розуміння права на справедливий розгляд судом з урахуванням принципу юридичної визначеності, який є одним із аспектів верховенства права. Суд зазначив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див., mutatis mutandis, рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X). . Суд вказав, що ця справа стосується не екстраординарного перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду в порядку нагляду чи за нововиявленими обставинами (див., серед інших справ, рішення у справі Трегубенко проти України (Tregubenko v. Ukraine), заява № 61333/00, пп. 34-38, рішення від 02 листопада 2004 року; та рішення у справі Правєдная проти Росії (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пп. 27-34, рішення від 18 листопада 2004 року), а відновлення провадження через значний період часу шляхом поновлення строку на ординарне апеляційне оскарження. Суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито (див. пункти 19 та 20 вище), таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі ОСОБА_1 проти України (Aleksandr. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та Трух проти України (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). Стороні у провадженні було поновлено строки, не дивлячись на те, що товариство було поінформовано про рішення від 05 жовтня 2001 року якщо не одразу ж після його винесення, то в найкоротші строки. Товариство подало першу апеляційну скаргу у листопаді 2001 року, але вона не була розглянута з низки причин, і несплата державного мита була лише однією із них (див. пункт 11 вище). Через два роки товариство подало нову апеляцію, стверджуючи, що воно не могло сплатити державне мито в той час, коли рішення суду першої інстанції могло б бути оскаржене відповідно до законодавства…У такій ситуації, надаючи дозвіл товариству подати повторну апеляційну скаргу зі спливом значного проміжку часу та після початку виконання рішення суду на підставах, які, на думку Суду, мали на меті не виправлення серйозних судових помилок, а лише перегляд та нове вирішення справи, національні суди порушили принцип юридичної визначеності та право на суд заявника, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції .

У своєму рішенні від 06 жовтня 2015 року у справі Устименко проти України Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

У даній справі оскаржуване Комунальним підприємством Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради рішення суду першої інстанції набрало законної сили.

Наведені ж апелянтом аргументи, фактично, обґрунтовують порушення оскаржуваним судовим рішенням прав Дніпровської міської ради, а також вказують на встановлення рішенням суду певних обов'язків саме Дніпровської міської ради, яка є відповідачем у справі та мала можливість скористатись, у встановлені законодавством строки, правом апеляційного та касаційного оскарження рішення суду першої інстанції.

КП Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради не вказано які питання про права, свободи, інтереси чи обов'язки саме Комунального підприємства Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради вирішено судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, а також, яким чином оскаржуване судове рішення безпосередньо встановлює, змінює або припиняє права або обов'язки саме Комунального підприємства Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради.

Отже, заявником апеляційної скарги не вказано жодних підстав, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принцип остаточності рішення), згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення суду лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами, проте заявником апеляційної скарги таких обставин не наведено та вказано про їх існування.

На підставі частини 3 статті 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 КАС України, застосовуються правила статті 108 КАС України, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги заявнику.

Керуючись ст. ст. 108, 189, 205, 206 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2016 року у справі №200/10718/16-а - повернути.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Суддя Т.І. Ясенова