Ухвала

від 27.09.2017 по справі 916/1861/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про забезпечення позову

"27" вересня 2017 р. Справа № 916/1861/17

За позовом : Одеської міської ради

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Альпійський»

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача : ОСОБА_1 комунальної власності Одеської міської ради

Про витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_3, за довіреністю

від третьої особи (ОСОБА_1 комунальної власності Одеської міської ради): ОСОБА_4, за довіреністю

СУТЬ СПОРУ : Позивач - Одеська міська рада звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альпійський» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Одночасно з поданням позовної заяви, Одеською міською радою до господарського суду Одеської області було подано заяву про забезпечення позову вх. № ГСОО 2-4130/17, у якій позивач просить суд вжити заходи до забезпечення позову Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альпійський» шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0850 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Тульська, 112, кадастровий номер: 5110136900:20:036:0003, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1089234751101.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.08.2017р. порушено провадження у справі №916/1861/17 та призначено дану справу до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2017р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 комунальної власності Одеської міської ради.

Позовні вимоги позивача у справі - Одеської міської ради направлено на витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю „Альпійський» на користь територіальної громади м. Одеси, в особі Одеської міської ради земельної ділянки площею 0,0850 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Тульська, 112, кадастровий номер: 5110136900:20:036:0003, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1089234751101, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

В обґрунтування поданої заяви, позивачем було зазначено суду наступне.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06.11.2011р. у справі №2-2529/11 задоволено позов першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси, який звернувся в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_5 про визнання незаконним та анулювання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, анулювання реєстрації права власності та витребування майна з незаконного володіння.

Визнано незаконним та анульовано державний акт серії ЯЖ №300183 від 23 жовтня 2008 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,0850 га, за адресою: м. Одеса, вул. Тульська, 112, виданий для будівництва і обслуговування жилого будинку, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державний актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010850501454.

Анульовано реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку, площею 0,0850 га, за адресою: м. Одеса, вул. Тульська, 112, в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010850501454.

Витребувано земельну ділянку, площею 0,0850 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Тульська, 112, кадастровий номер 5110136900:20:036:0003, із незаконного володіння ОСОБА_5 на користь Одеської міської ради.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 94,10 грн.

У позовній заяві зазначено, що 29.05.2012 року на підставі вищевказаного рішення суду, Одеською міською радою отримано виконавчий лист за №2-2529/11, який було подано до Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції 05.06.2012 року.

Постановою державного виконавця ВП№33081193 від 08.06.2012 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа про витребування земельної ділянки загальною площею 0,0850 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Тульська, 112, кадастровий номер 5110136900:20:036:0003, із незаконного володіння ОСОБА_5 та передання на користь Одеської міської ради.

Постановою державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 25.09.2012р. закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого листа про витребування земельної ділянки загальною площею 0,0850 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Тульська, 112, кадастровий номер 5110136900:20:036:0003, із незаконного володіння ОСОБА_5 та передання на користь Одеської міської ради та складено ОСОБА_7 від 25.09.2012р. про витребування майна.

Отже, як стверджує позивач, рішення Київського районного суду м. Одеси від 06.11.2011р. у справі №2-2529/11 було виконано та земельна ділянка була повернута у власність територіальної громади м. Одеси.

Однак, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності не нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 07.07.2017р. №91409868 вбачається наступне.

19.11.2016р. гр.ОСОБА_8 зареєстрував в Державному реєстрі своє право власності на спірну земельну ділянку на підставі Договору купівлі-продажу, укладеного з гр. ОСОБА_5, серія та номер: 1680, зареєстрованого 19.11.2016р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1089234751101, номер запису про право власності :17519652.

17.03.2017р. гр. ОСОБА_8 здійснив відчуження даної земельної ділянки на користь гр.ОСОБА_3 відповідно до договору купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за №502, номер запису про право власності: 19491529.

У подальшому, 17.05.2017р. земельна ділянка, яка розташована за адресою: м.Одеса, вул. Тульська, 112, кадастровий номер 5110136900:20:036:0003, перейшла у власність Товариства з обмеженою відповідальністю „Альпійський» (код 41277183) шляхом внесення ділянки у власність юридичної особи як внесок капіталу гр. ОСОБА_3, та за актом приймання-передачі №2, складеним 12.05.2017р. між ОСОБА_3 та відповідачем у даній справі - Товариством з обмеженою відповідальністю „Альпійський» .

В обґрунтування своєї позиції, Одеська міська рада вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Альпійський» є добросовісним набувачем земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Тульська, 112, кадастровий номер 5110136900:20:036:0003, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1089234751101, яка вибула з комунальної власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради не з її волі, оскільки,а ні гр. ОСОБА_5 а ні інші особи не мали прав та законних підстав для здійснення будь-яких дій щодо відчуження спірної земельної ділянки.

Розглянувши заяву Одеської міської ради від 02.08.2017р. вх. № ГСОО 2-4130/17 про забезпечення позову, суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з документів, які містяться в матеріалах справи, Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06.11.2011р. у справі №2-2529/11 задоволено позов першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси, який звернувся в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_5 про визнання незаконним та анулювання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, анулювання реєстрації права власності та витребування майна з незаконного володіння.

Визнано незаконним та анульовано державний акт серії ЯЖ №300183 від 23 жовтня 2008 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,0850 га, за адресою: м. Одеса, вул. Тульська, 112, виданий для будівництва і обслуговування жилого будинку, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державний актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010850501454.

Анульовано реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку, площею 0,0850 га, за адресою: м. Одеса, вул. Тульська, 112, в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010850501454.

Витребувано земельну ділянку, площею 0,0850 га, розташовану за адресою: м.Одеса, вул. Тульська, 112, кадастровий номер 5110136900:20:036:0003, із незаконного володіння ОСОБА_5 на користь Одеської міської ради.

Однак, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності не нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 07.07.2017р. №91409868 вбачається, що власником земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Тульська, 112, кадастровий номер 5110136900:20:036:0003 відповідно до договору купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за №502, номер запису про право власності: 19491529 та акту приймання-передачі №2, складеного 12.05.2017р. є Товариство з обмеженою відповідальністю „Альпійський» .

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У відповідності зі ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму Вищого господарського суду України від 16 січня 2013 року № 2, від 10 липня 2014 року № 6, від 14 липня 2016 року №7), відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (із змінами і доповненнями), умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Частиною п. 1 п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (із змінами і доповненнями) визначено, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні.

Проаналізувавши зазначені у позовній заяві та у заяві про забезпечення позову обставини, суд приходить до висновку, що за наявних у матеріалах справи доказів, обґрунтованими і адекватними мірами забезпечення прав та інтересів позивача у даній справі, до з'ясування усіх обставин справи, буде вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Тульська, 112, кадастровий номер 5110136900:20:036:0003, реєстраційний номер нерухомого майна: 1089234751101, до вирішення по суті спору у справі №916/1861/17, задля унеможливлення виникнення будь-яких нових обставин, проведення будь-яких дій, направлених на подальше відчуження спірного об'єкту, який є предметом позовних вимог позивача у даній справі, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення вимог позивача.

За приведених вище обставин, враховуючи те, що вжиття заходів забезпечення позову є процесуальною гарантією захисту прав сторін у справі, у зв'язку із чим не може порушувати їх прав та інтересів, і не є вирішенням судового спору по суті, а не забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, суд вважає, що вимоги позивача - Одеської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову - є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню судом, приймаючи до уваги предмет судового розгляду та з урахуванням наведеного судом вище.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1.Заяву Одеської міської ради про забезпечення позову від 02.08.2017р. вх. № ГСОО 2-4130/17 - задовольнити.

2.Накласти арешту на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Тульська, 112, кадастровий номер 5110136900:20:036:0003, реєстраційний номер нерухомого майна: 1089234751101, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Альпійський» (65114, м. Одеса, вул. Тульська, 110; код 41277183) до вирішення по суті спору у справі №916/1861/17.

Стягувачем за ухвалою є : Одеська міська рада (65004, м. Одеса, площа Думська, 1; код 26597691).

Боржником за ухвалою є : Товариство з обмеженою відповідальністю „Альпійський» (65114, м. Одеса, вул. Тульська, 110; код 41277183).

Ухвала набирає чинності 27 вересня 2017 р. та підлягає негайному виконанню.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження".

Суддя Т.Г. Д'яченко