Постанова

від 19.09.2017 по справі 911/442/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2017 р. Справа№ 911/442/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Мартюк А.І.

Смірнової Л.Г.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на рішення Господарського суду Київської області від 20.03.2017р.

у справі №911/442/17 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Підприємства споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про зобов'язання повернути майно,-

ВСТАНОВИВ:

Підприємство споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про зобов'язання повернути позивачу торгові місця НОМЕР_3 загальною площею 6,0 кв.м., НОМЕР_2 загальною площею 12,0 кв.м. на промисловому ринку підприємства споживчої кооперації "Миронівський ринок" за адресою АДРЕСА_1, звільнивши їх від металевих контейнерів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладені між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем (орендарем) договори №124,284 від 02.01.2014р. та від 01.06.2014р., відповідно, про надання місця для торгівлі на "Миронівському ринку" Київської регіонспоживспілки припинили дію у зв'язку з закінченням строку та відмовою орендодавця у їх продовженні, однак, відповідач у добровільному порядку торгові місця позивачу не повернув.

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.03.2017р. позов задоволено повністю.

Зобов'язано ФОП ОСОБА_4 повернути Підприємству споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації торгове місце НОМЕР_3 загальною площею 6,00 кв.м. на промисловому ринку підприємства споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації за адресою АДРЕСА_1, звільнивши його від розміщеному на ньому металевому контейнеру.

Зобов'язано ФОП ОСОБА_4 повернути Підприємству споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації торгове місце НОМЕР_2 ,загальною площею 12,00 кв.м., на промисловому ринку підприємства споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації за адресою АДРЕСА_1, звільнивши його від розміщеному на ньому металевому контейнеру.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь Підприємства споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації 3 200,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, та мотивами, якими суд керувався при цьому, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що скаржник не був повідомлений судом першої інстанції належним чином про місце та дату засідання, не міг скористатися своїми процесуальними правами, зокрема, подати відзив на позовну заяву та заявити зустрічний позов, внаслідок чого справу розглянуто без його участі та прийнято рішення з порушенням норм процесуального права.

Крім того, апелянт вказував на невідповідність обраного позивачем способу захисту порушеного права, що не було належним чином досліджено судом.

Відповідач також стверджував, що за договорами оренди він мав переважне право на продовження строку дії оренди, проте позивач в односторонньому порядку безпідставно відмовився від пролонгації договорів. При цьому, договори на новий строк укладені не були, а здійснені відповідачем дії щодо направлення позивачу проектів договорів залишені відповідачем без розгляду та задоволення.

Вважаючи незаконним оскаржуване рішення, скаржник зазначав, що виконання рішення суду призведе до знищення майна, що на праві приватної власності належить відповідачу, або до знищення майна, що належить власнику суміжної металевої споруди, оскільки орендне торговельне місце НОМЕР_3 не є контейнером, а є цільнозвареною металевою конструкцією, яка має спільну стінку та спільний дах з металевою спорудою, що належить іншій особі, відповідно наданого акту депутата Миронівської міської ради від 16.07.2017р.

На думку апелянта, торгівельні місця за договорами оренди знаходяться на земельній ділянці, яка передана Миронівською міською радою в оренду позивачу згідно договору оренди земельної ділянки, тому між сторонами даного спору існують правовідносини щодо передачі в користування певної площі земельної ділянки для розміщення на ній торговельних споруд відповідача.

Згідно протоколом Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2017р., апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І., Власов Ю.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 04.07.2017р.

Розгляд справи неоднаразово відкладався.

03.07.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

04.07.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про фіксацію судового засідання, яке задоволено судом.

04.07.2017р. у судовому засіданні від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

18.07.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про витребовування у позивача належним чином завірену копію договору оренди цілісного майнового комплексу, укладеного між позивачем та Київрегіонспоживспілкою та письмову згоду Київрегіонспоживспілки на укладення договорів оренди Миронівським ринком.

04.07.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових документів.

18.07.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про витребовування у Миронівської міської ради належним чином завірену копію Правил торгівлі на ринках.

18.07.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про витребовування з Миронівської міської ради належним чином завірену копію договору оренди на земельну ділянку на якому розміщено промисловий ринок, укладеного між Миронівським ринком Київрегіноспоживспілки та Миронівською міською радою.

18.07.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

18.07.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли доповнення до апеляційної скарги.

18.07.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про витребовування у позивача плану території ринку.

17.08.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання відкладення розгляду справи, у зв'язку з початком переговорного процесу щодо укладення мирової угоди.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2017р., у зв'язку з перебуванням головуючого судді Андрієнко В.В. у відпустці, вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді Смірнова Л.Г., Мартюк А.І.

Відповідач до судового засідання, що відбулось 19.09.2017р., не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, його правова позиція викладена у апеляційній скарзі, а тому розгляд справи є можливим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення сторін, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 02.01.2014р. та 01.06.2014р. між Підприємством споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації (орендодавець, підприємство) та ФОП ОСОБА_4 (орендар, підприємець) укладено договори №№124,284 про надання місця для торгівлі на "Миронівському ринку" Київської регіонспоживспілки (далі - договори), відповідно до якого підприємство надає, а підприємець отримує торгове місце НОМЕР_3, НОМЕР_2, загальною площею 6,00 кв.м. та 12,00 кв.м. на промисловому ринку за адресою АДРЕСА_1. На торговому місці розміщується металевий контейнер підприємця, який є його власністю.

Торгове місце надається для здійснення роздрібної торгівлі та передається підприємством підприємцю за актами приймання-передачі протягом 3-х днів з моменту укладення договору (пункт 2.1 договору).

Згідно до пунктів 3.1, 3.2 договору торгове місце передається на строк по 31.12.2014р. Якщо жодна із сторін в термін одного місяця до закінчення дії договору не заявить про намір його розірвати, даний договір продовжується на той самий строк на тих самих умовах, що були ним передбачені.

Зі змісту пунктів 6.1, 7.1 випливає, що підприємець має переважне право на продовження його дії при належному виконанні його умов або на укладення нового договору; а також право демонтувати свій металевий контейнер у разі припинення дії договору і непродовження його на новий строк чи переукладення, не пошкоджуючи при цьому майна підприємства та інших підприємців. По закінченню терміну дії договору підприємець зобов'язаний протягом 5 днів повернути торгове місце підприємству або переукласти договір.

Строк дії договорів продовжувався на тих самих умовах до 31.12.2016р.

14.11.2016р. орендар звернувся до орендодавця із повідомленнями про продовження дії договорів. Вказані повідомлення отримані позивачем 06.12.2016р.

До закінчення строку дії договорів, 01.12.2016р., орендодавець звернувся до орендаря із повідомленнями №657, №658, у яких висловив свої заперечення проти продовження дії договорів на новий строк, вимагав звільнити торгові місця НОМЕР_3, НОМЕР_4 протягом 5 днів з моменту припинення договору, тобто до 05.01.2017р. і повернути їх орендодавцю.

Вказані повідомлення відповідач отримав 16.12.2016р.

Листами №691 та №692 від 22.12.2016р. позивач заперечував проти продовження договірних відносин з відповідачем після 31.12.2016р., та зокрема, повідомив, що торгові місця НОМЕР_2, НОМЕР_3 не має наміру здавати в найм після 01.01.2017р. При цьому, відповідачу повідомлено про право звернутись до позивача з пропозицією укласти новий договір про надання місця для торгівлі на "Миронівському ринку" за наявності торгових місць, які плануються передавати у користування.

Позивач, посилаючись на припинення дії укладених між сторонами спору договорів оренди №№124,284, стверджував, що відповідач безпідставно продовжує користуватися орендованими торговими місцями та в добровільному порядку їх орендодавцю не повертає, у зв'язку з чим подано даний позов.

Згідно частини 1 ст. 759, частини 1 ст. 761, частини 1 ст. 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За змістом частини 4 статті 284 Господарського кодексу України договір оренди вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну його умов.

Згідно статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Таким чином, орендодавцем були у передбаченому чинним законодавством України порядку вчинені дії на припинення з орендарем правовідносин, що виникли на підставі договорів №№124,284 від 02.01.2014р., 01.06.2014р.

Заперечуючи заявлені вимоги, відповідач посилався на умови пункту 6.1 договорів оренди, за якими орендар має переважне право на продовження строку дії договору оренди.

Колегія суддів вважає, що такі доводи при розгляді даного спору до уваги не приймаються, оскільки передбачене договором переважне право орендаря на продовження строку дії договору оренди виникає лише при доведеності орендарем тієї обставини, що після закінчення строку дії договору оренди орендодавець передав спірне майно в оренду іншій особі.

У ст. 785 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи, що строк дії договору закінчився 31.12.2016р., і орендодавець відмовився від продовження оренди на новий строк і на тих самих умовах, про що орендар був повідомлений орендодавцем, орендар зобов'язаний звільнити орендовані ним торгові місця до 05.01.2017р. від тимчасово розміщених орендарем металевих контейнерів і передати вільні торгові місця орендодавцю.

Відхиляючи твердження відповідача про те, що демонтаж належних орендарю контейнерів та виконання ним зобов'язань по звільненню торгових місць і передачі їх орендодавцю завдасть шкоди майну третіх осіб, не заслуговують на увагу, адже контейнери є тимчасовими спорудами, не пов'язаними нерозривно із землею (рухомими речами), тож вони вільно переміщуються у просторі, без їх знецінення та зміни призначення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення своїх зобов'язань орендар не виконав, відтак, орендодавець вправі вимагати примусового виконання орендарем своїх зобов'язань, які тим не виконані, за договорами оренди.

За таких обставин справи, позовні вимоги Підприємства споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 є обґрунтованими і тому вірно задоволені судом першої інстанції.

Твердження скаржника про те, що між сторонами даного спору існують правовідносини щодо передачі у користування певної площі земельної ділянки для розміщення на ній торговельних споруд відповідача суперечать суті зобов'язань між сторонами, підставою виникнення яких є договори про надання у тимчасове оплатне користування торгових місць, а не земельної ділянки. З цих же підстав не підлягають задоволенню клопотання про витребовування додаткових документів.

Стосовно доводів апелянта про невідповідність обраного позивачем способу захисту порушеного права, колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи зі змісту ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Примусове виконання обов'язку в натурі застосовується в зобов'язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов'язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов'язку чи уникає його. Стосується він, зокрема, невиконання обов'язку сплатити кошти за виконану роботу, надані послуги, передати річ кредитору (за договорами купівлі-продажу, міни, дарування з обов'язком передати річ у майбутньому), виконати роботи чи надати послугу за відповідним договором.

Таку правову позицію наведено у висновках Верховного суду України про практику застосування судами ст.16 Цивільного кодексу України.

Одночасно, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, як спосіб захисту цивільних прав позивача, підлягає застосуванню у випадку, якщо певним законодавчим актом чи договором передбачено обов'язок учасника господарських правовідносин виконати певну дію на користь іншої особи, яку у добровільному порядку виконано не було.

Норми ст. 20 Господарського процесуального кодексу України та ст.16 Цивільного кодексу України визначають такі способи захисту цивільних прав та інтересів, як присудження виконання обов'язку в натурі та примусове виконання обов'язку, а отже, у разі, коли орендар не виконав свої зобов'язання і не передав об'єкт оренди після закінчення договору оренди орендодавцю, вимога орендодавця або визначеної ним особи виконати такий обов'язок є обґрунтованою та законною.

При цьому, фактично визначення позивачем у прохальній частині позовної заяви такого формулювання як зобов'язати відповідача повернути об'єкт оренди та звільнення від майна свідчить про те, що заявником вказано, які саме дії слід вчинити для захисту його законних прав та інтересів.

За висновками суду, заявлені Підприємству споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації відповідають таким способам захисту, як зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язання виконати обов'язок в натурі. Підставою такої вимоги є передбачене договором і невиконане зобов'язаною стороною зобов'язання.

Переглядаючи справу у повному обсязі, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що спір було розглянуто судом першої інстанції без участі сторони (апелянта), неналежно повідомленої про розгляд справи. З матеріалів справи випливає, що 13.03.2017р. ФОП ОСОБА_4 дізнався про порушення провадження у справі та призначення розгляду справи на 06.03.2017р., а ухвалу про відкладення розгляду справи на 20.03.2017р. отримав 22.03.2017р.

Виходячи з наведеного на підставі статті 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, зокрема, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а рішення господарського суду як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права, - скасуванню з прийняттям судом апеляційної інстанції нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Київської області від 20.03.2017р. у справі №911/442/17 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 20.03.2017р. у справі №911/442/17 - скасувати та прийняти нове рішення, яким позов Підприємства споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації задовольнити повністю.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Підприємству споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації (08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. 40-річчя Перемоги, буд.2, ідентифікаційний код 01560824) торгове місце НОМЕР_3 загальною площею 6,00 кв.м. на промисловому ринку підприємства споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації за адресою АДРЕСА_1, звільнивши його від металевого контейнера.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Підприємству споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації (08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. 40-річчя Перемоги, буд.2, ідентифікаційний код 01560824) торгове місце НОМЕР_2 загальною площею 12,00 кв.м. на промисловому ринку підприємства споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації за адресою АДРЕСА_1, звільнивши його від металевого контейнера.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Підприємства споживчої кооперації "Миронівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації (08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. 40-річчя Перемоги, буд.2, ідентифікаційний код 01560824) 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. судового збору за подання позову.

3. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.

4. Матеріали справи №911/442/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді А.І. Мартюк

Л.Г. Смірнова