Ухвала

від 28.09.2017 по справі 818/940/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2017 р.Справа № 818/940/17 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Лях О.П., Старосуд М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року по справі № 818/940/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сумський завод ущільнень до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумський завод ущільнень" (далі - позивач, ТОВ "Сумський завод ущільнень") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - відповідач, ГУДФС у Сумській області), в якій просив визнати противоправними та скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 04 квітня 2017 року та податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 04 квітня 2017 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року позов задоволений (а.с.18, 19-28 т.3).

Скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 04 квітня 2017 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, вказуючи на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийнятого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні вимог.

Апелянт наголошує щодо відсутності у позивача права на податковий кредит по операціях із зазначеними вище контрагентами, тому як встановлено проведеною перевіркою неможливості реального здійснення господарських операцій ТОВ "Крокус Прайм", ТОВ "Дарлан Плюс", "ТОВ Постачпродукт" та ТОВ "Санлайт Компані" із реалізації листу графітового неармованого, фольги графітової, нитки графітової армована, нитки лубяної та інших матеріалів для виробництва ущільнень, у зв'язку із відсутністю факту (джерела) їх законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва, відсутність факту реального одержання (купівлі) цими контрагентами зазначених т.м.ц. від інших СГ у період господарської діяльності, що засвідчує недійсність (неможливість) формування ним відповідного активу та доказує фіктивність введення в обіг ТМЦ та нереальність здійснення ТОВ "Крокус Прайм", ТОВ "Дарлан Плюс", ТОВ "Постачпродукт" та ТОВ "Санлайт Компані" первинного постачання (продажу) на адресу ТОВ "Сумський завод ущільнень".

Факт відсутності придбання ТОВ "Крокус Прайм", ТОВ "Дарлан Плюс", ТОВ "Постачпродукт" та ТОВ "Санлайт Компані" листу графітового неармованого, фольги графітової, нитки графітової армованої, нитки лубяної та інших матеріалів для виробництва ущільнень від інших підприємств підтверджується даними Єдиного реєстру податкових накладних та поданою до органу ДФС податковою звітністю.

Згідно податкової інформації, отриманої з ЄРПН, та податкових декларацій з ПДВ у ТOB "Крокус Прайм", ТОВ "Дарлан Плюс", ТОВ "Постачпродукт" та ТОВ "Санлайт Компані" відсутні будь-які господарські відносини із підприємствами щодо придбання листу графітового неармованого, фольги графітової, нитки графітової армованої, нитки лубяної та інших матеріалів для виробництва ущільнень, оскільки не зареєстровано жодної податкової накладної постачальниками та ТОВ "Крокус Прайм", ТОВ "Дарлан Плюс", ТОВ "Постачпродукт" та ТОВ "Санлайт Компані" не подано Заяву-скаргу (додаток 8 до податкової декларації з ПДВ) на контрагентів - постачальників.

Враховуючи викладене, контролюючий орган вважає, що ТОВ "Сумський завод ущільнень" було отримано від ТОВ "Дарлан Плюс", ТОВ "Санлайт Компані, ТОВ "Постачпродукт", ТОВ "Крокус Прайм" паперові носії за формою первинних документів, в яких наведені відомості, що не відповідають фактичним (реальним) обставинам справи, оскільки складені у зв'язку з оформленням господарських операцій, які реально не здійснювались, та не можуть бути підставою для відображення таких операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з огляду на приписи п.2 ч.1 ст.197 КАС України. Від сторони позивача надійшли письмові заперечення проти апеляційної скарги. Неявка в судове засідання представників сторін, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи не є перешкодою для розгляду та вирішення справи за наявними у справі документами та доказами, що були досліджені в суді першої інстанції.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, що не є спірним між сторонами, з 06.03.2017 по 13.03.2017 посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський завод ущільнень" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з придбання ТМЦ у ТОВ "Дарлан Плюс" за січень-березень 2015 року, ТОВ "Санлайт Компані" за травень 2015 року, ТОВ "Постачпродукт" за серпень 2015 року, ТОВ "Крокус Прайм" за листопад 2014 року, за результатами якої складено акт від 20.03.2017 № 96/18-28-14-07/34743542/36 (а.с. 17-55, том 1).

За актом перевірки встановлені порушення п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04 квітня 2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 277 050,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 221 640, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 55 410,00 грн. (а.с. 15, том 1) та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 04 квітня 2017 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 197 603,00 грн. (а.с. 14, том 1).

Здійснюючи апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції, з огляду на представлені документи податкового та бухгалтерського обліку, та фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність висновків податкового органу, які прийняті внаслідок неналежної правової оцінки фактичним обставинам.

Правовідносини щодо формування платником податків податкового кредиту, врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI..

Фактичного спору між сторонами щодо застосування правових норм матеріального права в межах спірних правовідносин не має. Колегія суддів зазначає, що з огляду на вимоги положень п. 198.1, п. 198.3, 189.6 ст. 198 Податкового кодексу України, умовою правомірності формування Позивачем податкового кредиту, є реальність здійснених господарських операцій по укладеним договорам з рядом контрагентів, при чому така правомірність та товарність господарських операцій повинна підтверджуватися сукупністю належно оформлених первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, що є підставою для формування показників податкового обліку платника податків.

Згідно п. п. п. а) п. п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 31 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, спірним питанням (що складає предмет доказування) в межах справи є надання належної обґрунтованої оцінки щодо доведеності або недоведеності з боку позивача щодо правомірності формування податкового кредиту, та як наслідок з боку відповідача, прийнятих ним на підставі акту перевірки спірних податкових повідомлень - рішень.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена не лише статтею 44 Податкового кодексу України, але Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 (із змінами та доповненнями), Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися о уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як встановлено за матеріалами справи, спірні правовідносини, що мали вплив на формування позивачем показників податкового обліку з податку на додану вартість у перевіряємий період пов'язані з відносинами контрагентами - ТОВ Дарлан Плюс , ТОВ Санлайт Компані , ТОВ Постачпродукт , ТОВ Крокус Прайм .

Так, 03.11.2014 ТОВ "Сумський завод ущільнень" укладено договір поставки № 031114 з ТОВ "Крокус Прайм" (а.с. 77), відповідно до якого позивач придбавав нитку фторопластову, нитку графітову армовану, нитку арамідну, лист графітовий армований, фольгу графітову тощо.

На виконання договору ТОВ "Крокус Прайм" видало позивачу податкові накладні (а.с.95-99, т.1).

Товар був оплачений позивачем шляхом безготівкового розрахунку, про що свідчать рахунки на оплату (а.с. 81, 84, 87, 90, 94, т. 1), платіжні доручення (а.с. 78 -79 т. 1).

Факти отримання та транспортування товару підтверджуються видатковими накладними (а.с. 82, 85, 88, 91, 93, т.1), карткою рахунку 631 (а.с. 179-180, т. 1), наказами про відрядження (а.с. 127,128 т. 1), товарно-транспортними накладними (а.с. 80, 83, 86, 89, 92, т.1).

Також, 07.08.2015 ТОВ "Сумський завод ущільнень" укладено договір поставки № 070815 з ТОВ "Постачпродукт", відповідно до якого позивач придбавав лист графітовий армований, нитку фторпластову, суспензію фторпластову пропиточну, катушку 300мм (а.с. 100-101, т. 1).

На виконання договору ТОВ "Постачпродукт" видало позивачу податкову накладну (а.с. 218, т. 2).

Факти отримання та транспортування товару підтверджуються видатковою накладною (а.с. 102, т.1), карткою рахунку 631 (а.с. 107, т. 1) товарно-транспортною накладною (а.с. 104, т. 1), договором на перевезення вантажу від 18.06.2015 (а.с. 106, т. 1), актом здачі-прийомки виконаних робіт (а.с. 105, т. 1).

Товар був оплачений позивачем шляхом безготівкового розрахунку, про що свідчать рахунок на оплату (а.с. 103, т. 1), платіжні доручення (а.с. 108 -110 т. 1).

30.03.2015 ТОВ "Сумський завод ущільнень" укладено договір поставки № 3003158 з ТОВ "Санлайт Компані", відповідно до якого позивач придбавав внутрішні кільця, зовнішні кільця, катушки 100мм/300мм, лист графітовий армований, нитку фторпластову, фольгу графітову тощо (а.с. 111, т. 1).

На виконання договору ТОВ "Санлайт Компані" видало позивачу податкові накладні (а.с. 236, 239 т. 2).

Товар був оплачений позивачем шляхом безготівкового розрахунку, про що свідчать рахунки-фактури (а.с. 120, 124 т. 1), платіжне доручення (а.с. 112 т. 1).

Факти отримання та транспортування товару підтверджуються видатковими накладними (а.с. 119, 123, т.1), карткою рахунку 631 (а.с. 195-202, т. 1), товарно-транспортними накладними (а.с. 121-122, 125-126, том 1), договором на надання транспортних послуг від 01.01.2015 (а.с. 113-114, т. 1), актами здачі-прийняття робіт (а.с. 115,116 т. 1), договорами-заявками на перевезення вантажів (а.с. 117, 118, т. 1).

28.11.2014 ТОВ "Сумський завод ущільнень" укладено договір поставки № 281114 з ТОВ "Дарлан Плюс", відповідно до якого позивач придбавав внутрішні кільця, зовнішні кільця, катушки 100мм/300мм, лист графітовий армований, нитку фторпластову тощо (а.с. 154-155, т. 1). В подальшому право вимоги за цим договором було відступлено ТОВ "Вермакс" згідно договору від 27.05.2016 № 05/27 ВПВ (а.с. 145, т. 1).

На виконання договору ТОВ "Дарлан Плюс" видало позивачу податкові накладні (а.с. 143,144, т. 1, а.с. 198, 200, 202, 204, т. 2).

Товар був оплачений позивачем шляхом безготівкового розрахунку, про що свідчать платіжні доручення (а.с. 166-176 т. 1).

Факти отримання та транспортування товару підтверджуються видатковими накладними (а.с. 130, 132, 135, 137, 139, 141, 156, 159, 161, 163 т.1), наказом про відрядження (а.с. 129, т. 1), карткою рахунку 631 (а.с. 177-178, 181-189, 190-194, т. 1), товарно-транспортними накладними (а.с. 131, 133-134, 136, 138, 140, 142, 157-158, 160, 162, 164-165, том 1), актами здачі-прийняття робіт/надання послуг з перевезення (а.с. 146-149 т. 1), договорами-заявками на перевезення вантажів (а.с. 150-153, т. 1).

Зазначена сировина в подальшому було використано у власній господарській діяльності позивача, а саме для виготовлення комплектуючих, які були надалі реалізовані ПАТ Одеський припортовий завод , ПАТ Агроресурс , ТОВ Радехівський сукор , ТОВ Перечинський лісохімічний комбінат , ПАТ Укргазвидобування , ТОВ Бессарабіч- Агро , ТОВ Уманьпиво , ПАТ Укртатнафта , ПАТ Рівнеазот та інш. (а.с. 213 - 250том.1).

Колегія суддів звертає увагу, що зауважень щодо форми та змісту наданих податкових накладних, їх реєстрації в Єдиному реєстрі з боку податкового органу в акті перевірки відсутні, т.б. податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що укладені між позивачем та його контрагентами договори містять положення щодо найменування, кількості, якості та асортименту, що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.

Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника. Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

При цьому, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов судження про відсутність реальності здійснення господарської операції, є виключно висновки викладені в акті перевірки про відсутність кодів УКТ ЗЕД на товарах, відсутність реєстрації податкових накладних контрагентами позивача.

Проте, оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права. Не зазначення таких кодів не вказує на безтоварність операцій.

Крім того, судовим розглядом не встановлено жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином .

Проте, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

В акті перевірки відсутня інформація про порушення кримінальних справ відносно ТОВ "Сумський завод ущільнень" , ТОВ "Крокус Прайм", ТОВ "Дарлан Плюс", "ТОВ Постачпродукт" та ТОВ "Санлайт Компані".

Відповідачем не надано до суду жодних беззаперечних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб товариства позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвес"АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Щодо відсутності на окремі види сировини сертифікатів якості, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що "Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні" затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики 01.02.2005 № 28.

Проте, придбані позивачем товари не входили (на час здійснення операцій по купівлі) та не входять до зазначеного Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні

Крім того, в акті перевірки не зазначено про проведення зустрічних перевірок по взаємодіях позивача з ТОВ "Крокус Прайм", ТОВ "Дарлан Плюс", "ТОВ Постачпродукт" та ТОВ "Санлайт Компані", а також в матеріалах справи відсутня інформація про наявність судових рішень про визнання нереальними господарських операцій.

Отже, в акті перевірки не відображено фактичних обставин справи та не містить чіткого обґрунтування і доказів порушення позивачем податкового законодавства, оскільки акт перевірки не містить доказів: неможливості реального здійснення ТОВ "Сумський завод ущільнень" господарських операцій з ТОВ "Крокус Прайм", ТОВ "Дарлан Плюс", "ТОВ Постачпродукт" та ТОВ "Санлайт Компані" з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт або послуг; фактичного нездійснення ТОВ "Крокус Прайм", ТОВ "Дарлан Плюс", "ТОВ Постачпродукт" та ТОВ "Санлайт Компані", підприємницької діяльності саме в період операцій з ТОВ "Сумський завод ущільнень" , відсутності у них саме в цей період фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення дій, що становлять зміст господарських операцій з ТОВ "Сумський завод ущільнень" , зокрема, відсутності кваліфікованого персоналу, основних фондів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; відсутності у ТОВ "Сумський завод ущільнень" , взаємозв'язку між укладеними з ТОВ "Крокус Прайм", ТОВ "Дарлан Плюс", "ТОВ Постачпродукт" та ТОВ "Санлайт Компані", договорами та використанням їх у господарській діяльності товариства; здійснення ТОВ "Сумський завод ущільнень" операцій без ділової мети та обліку операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, з умислом завдати шкоду інтересам держави; відсутності, дефектності, недійсності та/або недостатності первинних документів, наданих ТОВ "Сумський завод ущільнень" до перевірки.

Перевіркою, також не наведено даних, які б засвідчували відсутність потреби на укладання правочинів (відсутня інформація щодо оперативних заходів про порушення кримінальних справ щодо посадових осіб та засновників ТОВ "Крокус Прайм", ТОВ "Дарлан Плюс", "ТОВ Постачпродукт" та ТОВ "Санлайт Компані" та відібрання пояснень посадових осіб на предмет реєстрації в державних органах виконавчої влади, податкової служби, органах статистики, пенсійному фонді, фактичного наміру здійснювати фінансово- господарську діяльність, укладання договорів).

Суд апеляційної інстанції оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок досліджених доказів в їх сукупності, приходить до висновку що позивачем доведено здійснення господарських операцій між ним та його контрагентами.

Ні на час прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, ні час розгляду справи в суді, не представлено жодних належних доказів, в тому числі наявних судових рішень, за якими встановлений злонавмисний, свідомий зв'язок між позивачем та його контрагентами спрямований на протиправне формування показників податкової звітності з ПДВ та на ухилення від належного оподаткування підприємства. Висновки відповідача щодо безтоварності господарських операцій є лише припущеннями податкового органу, які не підтверджуються належними та допустимими доказами в межах цієї справи.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем та досліджені судом документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та містять інформацію про здійснені господарські операції, їх невідповідність ст.ст. 3, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , не встановлено. Вказана первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, яка складена на виконання договорів з контрагентами оформлена належним чином. Наявність документів податкового та бухгалтерського обліку у позивача, з урахуванням положень п.44.1-44.2 ст.44 ПК України, надавало усі правові підстави та можливості для формування для себе відповідних показників за господарськими операціями з контрагентами. Крім того, матеріалами справи доведено використання у власній господарській діяльності придбаного товару та послуг, підтверджений рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що при прийнятті рішення, ДПІ повинно з'ясувати усі необхідні обставини, на підставі яких приймається рішення. Рішення суб'єкту владних повноважень повинно бути обґрунтованим.

Перекладання свого обов'язку щодо доказування обставин справи, що стосується встановлення факту правопорушення позивача, та як правило на обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення на суд, є недоречним. Відсутність доведення факту правопорушення, та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Недоведеність податковим органом правомірності прийняття спірного податкового повідомлення - рішення доводить протиправність визначення податкових зобов'язань, і як наслідок цього безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що оскаржувані ППР, прийняте відповідачем неправомірно.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області - залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року по справі № 818/940/17 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3