Постанова

від 26.09.2017 по справі 922/2097/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року Справа № 922/2097/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І., - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 у справі№ 922/2097/16 Господарського суду Харківської області за позовомХарківської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Партнер" простягнення 47230, 51 грн.

за участю представників: позивачаБерро Н.А. - предст., дов. від 10.01.17 відповідачаВасилишин О.А. - адвокат, договір від 25.09.17

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес - Партнер" про стягнення 47230,51 грн. збитків у вигляді недоотриманого доходу за користування відповідачем земельною ділянкою по вул. Достоєвського, 18 у м. Харкові. Мотивуючи позов приписами статті 22 Цивільного кодексу України, статей 224, 225, 229 Господарського кодексу України, Харківська міська рада зазначала про те, що у зв'язку зі зміною нормативно-грошової оцінки земель міста Харкова та на виконання рішення органу місцевого самоврядування, Департамент земельних відносин здійснив розрахунок розміру переглянутої орендної плати; вказане вище є підставою для перегляду розміру орендної плати за земельні ділянки, відтак, відповідачу направлялась пропозиція щодо внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки; однак відповідач ухилявся від внесення змін до договору в частині зміни розміру орендної плати, внаслідок чого міська рада недоотримала в бюджет дохід за користування відповідачем земельною ділянкою за період з моменту отримання відповідачем пропозиції про внесення змін до договору до набрання чинності рішенням суду про внесення відповідних змін.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначаючи про те, що до набрання законної сили рішенням суду про внесення змін до договору, у нього не було підстав для сплати орендної плати у розмірі іншому, ніж встановлено договором, а, відтак, порушення відповідачем своїх зобов'язань та його неправомірної поведінки позивач не довів.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.03.2017 у справі (суддя Прохоров С.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Партнер" на користь Харківської міської ради 47230,51 грн недоотриманого Харківською міською радою доходу за користування земельною ділянкою по вул. Достоєвського, 18 у м. Харкові.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 (судді: Медуниця О.Є. - головуючий, Білецька А.М., Гребенюк Н.В.) рішення Господарського суду Харківської області від 14.03.2017 у справі №922/2097/16 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанцій, Харківська міська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову у справі скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції невірно застосував приписи статті 22 Цивільного кодексу України, статей 225, 226 Господарського кодексу України та дійшов необґрунтованого висновку про відсутність складу господарського правопорушення; протиправність поведінки полягає у бездіяльності відповідача, тобто, ухиленні від внесення змін до договору, які є обов'язковими для сторін, а наявність збитків полягає у неотриманні позивачем доходу, на який рада могла розраховувати у протилежному випадку та правомірної поведінки відповідача.

Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав, представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення касаційної скарги заперечував, просив постанову суду апеляційної інстанції залишити в силі як законну і обґрунтовану.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Місцевий господарський суд встановив, що рішенням Харківської міської ради від 24.11.2004 № 191/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" Товариству з обмеженою відповідальністю "Гермес-Партнер" надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,1162 га по вул. Достоєвського, 18 на період будівництва зливної колії до складів паливно-мастильних матеріалів строком до 01.10.2006 (але не пізніше прийняття об'єкта до експлуатації) та для експлуатації строком до 01.10.2029. На підставі цього рішення Харківська міська рада та Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес-Партнер" уклали Договір оренди землі від 22.06.2005, зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 88101/05, за умовами якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1162 га по вул. Достоєвського, 18 у м. Харкові, строком на період будівництва - до 01.10.2006 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації - до 01.10.2029.

Пунктом 5 договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає: на період будівництва згідно з довідкою № 613/05 від 17.03.2005 становить 109457 (сто дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн.; на період експлуатації згідно з довідкою № 614/05 від 17.03.2005 становить 547285 (п'ятсот сорок сім тисяч двісті вісімдесят п'ять) грн.

Згідно з пунктом 9 договору оренди землі орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить: на період будівництва 2005 рік - 239,71 грн.; 2006 рік - 352,91 грн.; на період експлуатації 2006 рік - 1353,16 грн.; з 2007 року 1961,10 грн.

Згідно з пунктом 13 договору розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; внаслідок інфляції - щорічно; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законом.

Рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/2127/15 від 03.06.2015, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2015, внесено зміни до Договору оренди землі від 22.06.2005, зареєстрованого у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 22.06.2005 за № 88101/05 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, зокрема, в частині зміни розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки по вул. Достоєвського, 18 у м. Харкові площею 0,1162 га, та розміру орендної плати.

Відповідно до рішення Господарського суду Харківської області від 03.06.2015 по справі № 922/2127/15 розмір орендної плати за користування ТОВ "Гермес-Партнер" земельною ділянкою по вул. Достоєвського, 18 у м. Харкові згідно з розрахунком № 1158/14 від 09.12.2013 на рік становить 5,6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 66510,75 грн. (шістдесят шість тисяч п'ятсот десять гривень 75 копійок), або в місяць - 5542,56 грн. (п'ять тисяч сорок дві гривні 56 копійок). Задовольняючи позовні вимоги про визнання укладеною додаткової угоди щодо внесення змін до договору оренди в частині зміни розміру нормативної грошової оцінки та орендної плати, господарські суди виходили з того, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, отже, у зв'язку зі зміною рішенням органу місцевого самоврядування розмірів нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, що використовується для визначення розміру орендної плати по укладеному між сторонами договору оренди землі, а також приведенням у відповідність до чинного законодавства порядку обчислення орендної плати виникли обставини, передбачені пунктом 13 цього договору як підстава для обов'язкового перегляду (зміни) розміру орендної плати.

Разом з тим суд встановив, що Департамент земельних відносин Харківської міської ради підготував та 07.05.2014 направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Партнер" проект вказаної вище додаткової угоди до Договору оренди землі від 22.06.2005 № 88101/05 разом із листами-пропозиціями від 27.01.2014 № 859/0/225-14 та від 27.01.2014 № 941/0/225-14; одержання відповідачем вказаного проекту додаткової угоди та листів 08.05.2015 підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес-Партнер" ці пропозиції проігнорувало, протягом встановленого законом строку відповідь на листи-пропозиції не направило, що стало підставою для звернення Харківської міської ради до Господарського суду Харківської області з позовом про внесення відповідних змін до Договору оренди землі від 22.06.2005 року № 88101/05 (справа №922/2127/15).

Відповідно до листа Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС в Харківській області від 18.03.2016 № 2048/9/20-38-12-03-14, відхилення розміру фактично сплаченої орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою відповідно до Договору оренди від 22.06.2005 № 88101/05 від орендної плати відповідно до оновленого розрахунку орендної плати, за період з 29.05.2014 по 29.07.2015 становить 47230 грн. 51 коп.

Харківська міська рада звернулася до суду з позовом про стягнення збитків у вигляді недоотриманого доходу за користування відповідачем земельною ділянкою по вул. Достоєвського, 18 у м. Харкові площею 0,1162 га, починаючи з 29.05.2014 (дата спливу 20-ти денного строку, на протязі якого сторона, що отримала пропозицію змінити договір, повинна надати відповідь) по 29.07.2015 (дата набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області від 03.06.2015 у справі № 922/2127/15), заподіяних місцевому бюджету у зв'язку з неправомірними діями відповідача, що полягали в ухиленні від внесення змін до договору оренди відповідно до вимог чинного законодавства та рішень органу місцевого самоврядування.

Судова колегія зазначає, що за статтею 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із статтею 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу частини першої статті 225 Господарського кодексу України, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відтак, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Місцевий господарський суд з'ясував, що відповідачу було відомо про зміну нормативної грошової оцінки, та розміру орендної плати за користування земельної ділянки по вул. Достоєвського, 18 у м. Харкові; отримавши лист-пропозицію про внесення відповідних обов'язкових змін до договору відповідач мотивованої відмови від внесення змін до договору або будь-яких зауважень щодо зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати не надав; ухилення (зволікання) орендаря від вчинення дій, які є обов'язковими для сторін, суперечить принципам, закріпленим частиною першою та третьою статті 13 Цивільного кодексу України щодо меж здійснення цивільних прав та неможливості зловживання правом у будь-якій формі.

Натомість, Харківська міська рада вжила заходи для отримання від відповідача плати за користування земельною ділянкою по вул. Достоєвського, 18 у м. Харкові яка базується на новій нормативній грошовій оцінці земель м. Харкова станом на 01.01.2013, направила відповідачу лист-пропозицію щодо внесення змін до договору оренди землі від 22.06.2005 № 88101 /05, а також звернулась з позовом до суду про внесення змін до договору в частині нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати шляхом укладання додаткової угоди.

Задовольняючи позовні вимоги, суд вказав, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею; зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок є передумовою зміни розміру орендної плати; невнесення сторонами договору оренди землі змін до його умов в частині, що встановлюються у законодавчому порядку, не звільняє сторін від обов'язку їх виконання, оскільки відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування; таким чином, позивач довів належними та допустимими доказами наявність сукупності обставин для застосування до відповідача відповідальності у вигляді відшкодування завданих збитків.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, натомість, вказав, що за змістом статті 188 Господарського кодексу України, зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду; норми чинного законодавства не передбачають обов'язку сторони, яка отримала пропозицію змінити договір, але не згодна з нею, надіслати відповідь на таку пропозицію, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати дії відповідача щодо ненадання відповіді у встановлений строк неправомірними, відсутні також підстави вважати, що відповідач повинен був погодитись із пропозицією Харківської міської ради щодо зміни умов договору.

Також суд апеляційної інстанції врахував, що рішенням Господарського суду Харківської області від 03.06.2015 у справі № 922/2127/15 частково задоволено позовні вимоги, внесено зміни в договір оренди землі від 22.06.2005 в частині щодо кадастрового номера земельної ділянки, її нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати; в частині внесення змін в пункти 13, 14, 28 договору в задоволенні позову відмовлено. Таким чином, на думку суду, відсутні підстави вважати, що поведінка відповідача щодо не підписання запропонованої редакції додаткової угоди була неправомірною.

Колегія відзначає, що за статтями 2, 3 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки); земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Орендою землі у відповідності до статті 1 Закону України "Про оренду землі" є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; за статтею 2 цього Закону відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Як визначено статтею 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата. Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до статті 288 якого підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. У відповідності зі статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Стаття 1 Закону України "Про оцінку земель" визначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначена як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. За приписами статей 13, 15 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Відповідно до статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Як вже зазначалось, рішенням господарського суду у справі № 922/2127/15 визнано укладеною додаткову угоду щодо внесення змін до договору оренди в частині зміни розміру нормативної грошової оцінки та орендної плати, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, у зв'язку зі зміною зазначеним рішенням органу місцевого самоврядування розмірів нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, що використовується для визначення розміру орендної плати по укладеному між сторонами договору оренди землі, виникли обставини, передбачені пунктом 13 цього договору як підстава для обов'язкового перегляду (зміни) розміру орендної плати . Тобто, вказаним рішенням сторони зобов'язано привести умови договору оренди у відповідність до вимог закону.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, не спростував його висновки щодо безпідставного ухилення відповідача від внесення змін до договору в частині розміру орендної плати, враховуючи, зокрема, наявність відповідного судового рішення.

Також не заслуговують на увагу доводи суду апеляційної інстанції щодо часткового задоволення позову про внесення змін до договору оренди, оскільки пункти додаткової угоди щодо зміненого розміру нормативно-грошової оцінки та зміненого розміру орендної плати були прийняті у редакції позивача; мотивованих заперечень чи контррозрахунків щодо зміненої орендної плати відповідач не подавав.

Не спростовані судом апеляційної інстанції також і встановлені місцевим господарським судом щодо вчинення позивачем належних дій для отримання орендної плати у встановленому розмірі (надіслання листа-пропозиції з проектом додаткової угоди, звернення з відповідним позовом до суду), натомість бездіяльність відповідача, яка полягала в ігноруванні листа-повідомлення, ухиленні від укладання додаткової угоди про внесення змін, які є обов'язковими для сторін, помилково визнана судом апеляційної інстанції правомірною.

Таким чином, встановивши наявність сукупності обставин для застосування до відповідача відповідальності у вигляді відшкодування завданої шкоди, а також характер та розмір завданих збитків, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини другої статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд в порядку статей 4-2, 4-3, 43, Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли та існували між сторонами, повно встановивши фактичні обставини справи, прийнявши законне та обґрунтоване рішення, яке помилково скасував суд апеляційної інстанції.

За таких обставин касаційна інстанція вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими, що є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи результат розгляду касаційної скарги, витрати сплачені скаржником покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 111 5 , 111 7 , пунктом 6 статті 111 9 , статтями 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської міської ради задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 у справі №922/2097/16 Господарського суду Харківської області скасувати.

Рішення Господарського суду Харківської області від 14.03.2017 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Партнер" (вул. Достоєвського, 18, м. Харків, 61009, код ЄДРПОУ 31796607) на користь Харківської міської ради (61200, м. Харків, м-н Конституції,7, код ЄДРПОУ 04059243) 1653,60 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят три гривні 60 коп.) судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий Л. Рогач

Судді: І. Алєєва

Т.Дроботова