Постанова

від 25.09.2017 по справі 624/448/17

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/448/17

№ провадження 2-а/624/9/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

смт. Кегичівка 26 вересня 2017 року

Кегичівський районний суд Харківської області, як місцевий адміністративний суд, у складі головуючої судді Куст Н.М., секретаря Проскурні Л.М., у залі суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 05 липня 2017 року №201-ДК/, адміністративну справу закрити.

Згідно з позовом, 26 червня 2017 року позивачем отримано припис від 21 червня 2017 року Ж201-ДК/, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 21 червня 2017 року №201-ДК/, акт обстеження земельної ділянки від 21 червня 2017 року №201-ДК/, протокол про адміністративне правопорушення від 21 червня 2017 року №201-ДК/, складені державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Котенком М.О.

Розглянувши вищезазначені акти та протокол про адміністративне правопорушення складені за його відсутності, позивач вважає, що вони складені із грубим порушенням вимог чинного законодавства України, порушенням його прав та не відповідають дійсності.

В зв'язку з цим, 03 липня 2017 року на адресу державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Котенка М.О. були надані відповідні пояснення.

08 липня 2017 року позивачем поштою була отримана постанова про накладення адміністративного стягнення від 05 липня 2017 року №201-ДК/, згідно з якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн.

Позивач вважає накладене на нього стягнення незаконним та необґрунтованим з таких підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно Закону України «Про тимчасові особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03 листопада 2016 року №1728-19, запроваджено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових та позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а статтею 3 цього Закону передбачені винятки проведення позапланових перевірок. Цей закон є чинним до 31 грудня 2017 року.

Проте, всупереч запровадженому в Законі мораторію, державним інспектором Котенком М.О., внаслідок складання ним припису від 21 червня 2017 року №201-ДК/, акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 21 червня 2017 року №201-ДК/, акту обстеження земельної ділянки від 21 червня 2017 року №201-ДК/, протоколу про адміністративне правопорушення від 21 червня 2017 року №201-ДК/, грубо порушено приписи статті 19 Конституції України.

При цьому державний інспектор Котенко М.О. посилався на наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 07 червня 2017 року №201-ДК, з яким позивача не було ознайомлено.

Відповідно до змісту припису від 21 червня 2017 троку №201-ДК/, акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 21 червня 2017 року №201-ДК/, акту обстеження земельної ділянки від 21 червня 2017 року №201-ДК/, протоколу про адміністративне правопорушення від 21 червня 2017 року №201-ДК/ позивачеві інкримінується використання без правовстановлюючих документів земельної ділянки кадастровий НОМЕР_2 площею 13 га із земель ДРФ на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

Проте, з урахуванням змісту даних публічної кадастрової карти України земельної ділянки із кадастровим НОМЕР_2 площею 13 га на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області не існує.

Також позивач неодноразово повідомляв державного інспектора Котенка М.О. про те, що він ніколи не обробляв та не обробляє зазначену земельну ділянку.

В той же час належних та допустимих доказів того, що саме позивач обробляє зазначену земельну ділянку в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельною ділянкою від 21 червня 2017 року №201-ДК/, акті обстеження земельної ділянки від 21 червня 2017 року №201-ДК/, протоколі про адміністративне правопорушення від 21 червня 2017 року №201-ДК/ та оскаржуваній постанові відсутні.

На підставі наведених фактів, позивач звертає увагу на те, що припис від 21 червня 2017 року №201-ДК/, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 21 червня 2017 року №201-ДК/, акт обстеження земельної ділянки від 21 червня 2017 року №201-ДК/, протокол про адміністративне правопорушення від 21 червня 2017 року №201-ДК/ складені інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель з грубим порушенням вимог Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також приписів ст. 251 КУпАП та з порушенням його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, тому постанова про накладення адміністративного стягнення від 05 липня 2017 року потребує скасування, а сама адміністративна справа - закриттю.

У судовому засіданні представники позивача Козирєв А.В. та ОСОБА_4 додатково пояснили, що наказ Головного управління Держгеокадастру від 07 червня 2017 року №201-ДК, на який посилається представник відповідача, як на підставу для проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, містить вказівку щодо здійснення державного контролю при використанні земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, розташованої на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області, натомість адміністративний матеріал, що його отримав позивач поштою, був складений відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6323182500020000347 площею 13 га. Таким чином, за умови відсутності будь-яких підстав для проведення перевірки саме земельної ділянки з кадастровим номером 6323182500020000347, якої, крім того, не існує, що підтверджується матеріалами справи, а саме відповіддю відділу у Кегичівському районі Головного управління Держгеокадастру на запит позивача, згідно з якою земельна ділянка із зазначеним кадастровим номером має площу 29,4718 га. Крім того, всупереч ст. 251 КУпАП, яка вимагає зазначення державним органом або посадовою особою при складанні адміністративного протоколу доказів, які б могли підтверджувати або встановлювати наявність тих чи інших обставин, ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в акті перевірки не зазначено жодних доказів, які підтверджували б використання неіснуючої земельної ділянки саме ОСОБА_1, такі докази відсутні до теперішнього часу. Натомість, у згаданих матеріалах міститься посилання на схему розташування земельної ділянки, яка не відповідає вимогам законодавства, оскільки не містить необхідних відомостей щодо визначення меж земельної ділянки, посівів на ній, та хто саме користується цією землею, що, як на думку представника позивача, не може бути визнана належним доказом у цій справі. Таким чином, матеріали перевірки, що їх було складено представниками відповідача, суперечать власному його наказу, так як є розбіжності у кадастрових номерах земельних ділянок, та вимогам чинного законодавства щодо порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення та відповідної постанови, що ставить під сумнів існування такого адміністративного правопорушення. Наполягають на тому, що позивач не був присутній ні при складанні акту перевірки земельної ділянки, ні під час складання постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, зазначені документи він отримав поштою, після чого їх оскаржив.

Представники відповідача, як письмово так і в судовому засіданні проти позову заперечили, обґрунтувавши законність дій відповідача таким.

Службовою запискою головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Зачепилівському, Кегичівському, Красноградському, Нововодолазькому, Сахновщинському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Котенком М.О. від 06 червня 2017 року доповідалося, що в ході моніторингу земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області встановлено, що земельна ділянка площею 62,8718 га була самовільно засіяна озимою пшеницею орієнтовно ОСОБА_1, що є порушенням вимог земельного законодавства, а саме, вимог статей 124, 125 Земельного кодексу України. Також у даній службовій записці зазначалося про надання вказівок на здійснення перевірки дотримання вимог земельного законодавства згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно з пунктом 30 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року №308, серед наданих повноважень Головне управління здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, зокрема, дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановлення порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється шляхом, зокрема, проведення перевірок.

Таким чином, маючи законодавчо закріплені повноваження, Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області видано наказ від 07 червня 2017 троку №201-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності», яким, відповідно до вимог Земельного кодексу України, Законів України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про охорону земель», Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року №308, на підставі доповідної записки головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Зачепилівському, Кегичівському, Красноградському, Нововодолазькому, Сахновщинському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Котенка М.О. від 06 червня 2017 року, наказано здійснити державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

Виконання даного наказу покладено на головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Зачепилівському, Кегичівському, Красноградському, Нововодолазькому, Сахновщинському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Котенка М.О. та провідного спеціаліста зазначеного відділу ОСОБА_6

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у цій сфері мають право, зокрема, складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати у встановленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

На виконання наказу від 07 червня 2017 року №201-ДК зазначеними спеціалістами за участю ОСОБА_1 21 червня 2017 року обстежено земельну ділянку.

За результатами обстеження складено відповідний акт, в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 13 га із земель ДРФ на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області для вирощування сільськогосподарської продукції без будь-яких правовстановлюючих документів, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України.

Також 21 червня 2017 року було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельною ділянкою №201-ДК/186/АП/09/01/-17 в якому зафіксовано використання ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки, що є порушенням вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України.

У зв'язку із виявленим порушенням вимог земельного законодавства відносно ОСОБА_1 та в безпосередній його присутності складено протокол про адміністративне правопорушення від 21 червня 2017 року № 201-ДК/0182П/07/01/-17, ознайомившись зі змістом якого ОСОБА_1 відмовився його підписати, про що зроблено відмітку у самому протоколі.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також, про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, встановлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Враховуючи зазначені норми, керуючись ч. 1 ст. 5, статтями 6 і 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ч. 1 ст. 19 Закону України «Про охорону земель» ОСОБА_1 видано обов'язковий для виконання припис від 21 червня 2017 року №201-ДК/0099 Пр/03/01/-17, яким визначено 30-ти денний термін припинити порушення вимог земельного законодавства, а саме порушення статей 125, 126 Земельного кодексу України.

Згідно пункту 34 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, головне управління розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, та вживає заходів щодо її відшкодування у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до постанови КМУ «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву родючого шару ґрунту без спеціального дозволу» відносно ОСОБА_1 було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Відповідно до статей 6 та 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», статей 268, 276 і 278 КУпАП на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення від 22 червня 2017 року №201-ДК/0058/04/01/-17, яким повідомлялося про день, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке він здійснив.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 05 липня 2017 троку №201-ДК/ ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Посилання позивача на Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» представник відповідача вважає безпідставним, виходячи з наступного.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначено, що у цьому Законі терміни «державний нагляд (контроль)», «заходи державного нагляду (контролю)», органи державного нагляду (контролю)» вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», статтею 1 якого визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади АРК, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 2 цього ж Закону встановлено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2017 року.

Згідно із ч. 1 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

В даному випадку наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 07 червня 2017 року №201-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» стосувався здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, а не суб'єкта господарювання.

В ході заходів контролю щодо вказаної земельної ділянки з'ясувалося, що вона самовільно зайнята не суб'єктом господарювання, а громадянином ОСОБА_1

Відтак, представник відповідача вважає, що дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо мораторію на перевірки не поширюється на здійснення заходів контролю пов'язаних із земельною ділянкою, та притягнення громадянина, а не суб'єкта господарювання, до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до Структури Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженої в. о. голови державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11 листопада 2016 року, управління з контролю за використанням та охороною земель є структурним підрозділом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Відповідно до статті 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законами. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

З огляду на це, представник відповідача вважає, що управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в розумінні положень ЦК України, не є самостійною юридичною особою, а тому, не може бути відповідачем у зазначеній справі.

Заходи державного контролю в ході перевірки вищевказаної земельної ділянки, яка самовільно зайнята ОСОБА_1, проведені відповідачем з дотриманням вимог земельного законодавства та в межах наданих повноважень.

ОСОБА_1 не доведено та документально не підтверджено, яку норму та якого саме Закону України було порушено відповідачем, окрім того, зміст позову викладений у вигідній для позивача редакції, а тому задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні представники відповідача додатково пояснили, що всі матеріали перевірки, окрім оскаржуваної постанови, складалися у присутності позивача, з виїздом на земельну ділянку, його було ознайомлено із ст. 63 Конституції України, але від їх підписання та надання пояснень він відмовився.

Щодо твердження представника позивача про відсутність земельної ділянки з кадастровим номером, що його зазначено в матеріалах перевірки, зазначив, що загальна площа земельної ділянки, що підлягала обстеженню 63 га, а площа, на якій виявлено порушення - 13 га. На зазначену земельну ділянку (63 га) позивачем був укладений договір оренди землі, який закінчився 07 лютого 2017 року, але ця земельна ділянка ним не повернута, а безпідставно перебуває в його обробітку. Земельна ділянка площею 13 га була засіяна позивачем пшеницею, про що і зазначалося в матеріалах перевірки. Щодо наявності доказів зазначили, що факт використання позивачем земельної ділянки самовільно засвідчений Мажарським сільським головою ОСОБА_7 та землевпорядником сільської ради. Також доказом на підтвердження обставин, викладених в матеріалах перевірки, є договір оренди землі від 07 лютого 2007 року, згідно з яким ОСОБА_1 орендував саме земельну ділянку площею 62,9739 га, кадастровий номер якої і був зазначений в наказі Головного управління Держгеокадастру. Земельна ділянка площею 13 га дійсно не сформована, як об'єкт цивільних прав, проте в акті обстеження зазначено, що це частина земельної ділянки, на якій було вчинено адміністративне правопорушення, інший кадастровий номер зазначений для прив'язки, для ідентифікації земельної ділянки. Щодо кадастрового плану - схеми, то жодним нормативним актом не встановлено її форму, цю схему було складено як додаток до протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, на ній зазначена саме та частина земельної ділянки, яка використовується самовільно.

У судовому засіданні досліджено: копію та оригінал припису державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Котенка М.О. від 21 червня 2017 року №201-ДК/, яким приписано ОСОБА_1 в 30-ти денний термін припинити порушення вимог земельного законодавства, а саме порушення вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України; копію та оригінал акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 21 червня 2017 року №201-ДК/, складеного державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Котенком М.О., яким встановлено, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6323182500020000347 площею 13 га із земель ДРФ на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області для вирощування с/г продукції без будь-яких правовстановлюючих документів, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України; копію та оригінал акту обстеження земельної ділянки від 21 червня 2017 року №201-ДК/, складеного державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Котенком М.О., яким встановлено, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6323182500020000347 площею 13 га із земель ДРФ на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області для вирощування с/г продукції без будь-яких правовстановлюючих документів, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України; копію та оригінал протоколу про адміністративне правопорушення від 21 червня 2017 року №201-ДК/, складеного державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Котенком М.О., згідно з яким, в присутності свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7, встановлено, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6323182500020000347 площею 13 га із земель ДРФ на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області для вирощування с/г продукції без будь-яких правовстановлюючих документів, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, зазначеним правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, що підтверджується розрахунком розміру шкоди, проведеного згідно з постановою КМУ від 25 липня 2007 року №963, відповідальність за вчинене правопорушення передбачена ст. 53-1 КУпАП та п. б ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України; копію та оригінал постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 53-1 КУпАП від 05 липня 2017 року №201-ДК/ за порушення вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а саме використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6323182500020000347 площею 13 га із земель ДРФ на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області для вирощування с/г продукції без будь-яких правовстановлюючих документів; копія листа Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області від 10 липня 2017 року №С-05/02-14 про прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 щодо протоколу про адміністративне правопорушення; копія договору оренди землі від 07 лютого 2007 року між Кегичівською РДА Харківської області та ОСОБА_1 на земельну ділянку із земель державного резервного фонду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області площею 62,9739 га, зареєстрованого у Харківській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України 07 лютого 2007 року за №040769600001 з актом приймання-передачі зазначеної земельної ділянки; роздруківка з офіційного сайту «Публічна кадастрова карта України» про направлення запиту на витяг про земельну ділянку НОМЕР_2 площею 29,4718 га; копія листа - повідомлення Мажарського сільського голови від 27 липня 2017 року №С-05/02-14 (адресат не вказано) про те, що ним, в протоколі №201-ДК/ від 21 червня 2017 року, в якості свідка, було засвідчено той факт, що на земельній ділянці ДРФ, яка знаходилась у вашому обробітку (мовою оригіналу) згідно договору оренди землі до 07 лютого 2017 року частина площі засіяна озимою пшеницею; лист відділу у Кегичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 09 серпня 2017 року №263/113-17 ОСОБА_1 про те, що на території Кегичівського району Мажарської сільської ради розташована земельна ділянка з кадастровим номером 6323182500020000347, яка відноситься до земель державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 29,4718 га; копія листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 06 березня 2017 року №С-2625/0/14-3928/0/21-17 про відмову у поновленні договору оренди землі від 07 лютого 2007 року площею 62,9739 га; копія витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13 березня 2017 року №97-20.22-0.3-199/14-17, згідно з яким, вартість земельної ділянки площею 62,9739 га з кадастровим номером НОМЕР_1 на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області складає 2310024,52 грн.; копія наказу начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 07 червня 2017 року №201-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності», згідно з яким, доручено головному спеціалісту відділу контролю за використанням та охороною земель у Зачепилівському, Кегичівському, Красноградському, Нововодолазькому, Сахновщинському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Котенку Миколі Олександровичу, провідному спеціалісту цього ж відділу ОСОБА_9 в термін з 13 червня 2017 року по 26 червня 2017 року здійснити державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, розташованої за межами населеного пункту на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 19 КАС України, розгляд позову територіально підсудний Кегичівському районному суду.

Позов підлягає розгляду у порядку, визначеному ст. ст. 18, 171-2 Кодексу.

Із справи вбачається, що позивач отримав оскаржувану постанову саме 08 липня 2017 року, що стороною відповідача не заперечено та не спростовано, тому суд вважає строк для оскарження позивачем постанови про накладення на нього адміністративного стягнення не пропущеним.

Правовідносини сторін врегульовані Конституцією України, Земельним кодексом України, КУпАП, КАС України, Законом України ««Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про охорону земель», відповідними підзаконними актами.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 53-1 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.

Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері користування земельними ділянками. Предмет посягання - земельна ділянка.

Об'єктивна сторона правопорушення виражається у самовільному (тобто без належного на те права, оформленого юридично) зайнятті земельної ділянки.

За приписами ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі - Закон), самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 2 Закону, основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

Відповідно до ст.9 Закону, державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Статтею 10 Закону передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням, вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відео зйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.7, ст.251 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності, доказами є фактичні дані, які встановлюються не тільки протоколом, але також і поясненням особи, яка притягується до відповідальності, свідків тощо; обов'язок доказування покладається на відповідний орган (посадову особу).

При розв'язанні спорів за позовами на рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень суди, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС, повинні перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушено порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що полягало в наступному.

Судом встановлено, що 26 червня 2017 року позивачем отримано припис від 21 червня 2017 року №201-ДК/, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 21 червня 2017 року №201-ДК/, акт обстеження земельної ділянки від 21 червня 2017 року №201-ДК/, протокол про адміністративне правопорушення від 21 червня 2017 року №201-ДК/, складені державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Котенком М.О.

Стороною відповідача не спростовано, що позивач дійсно не був присутнім під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та проведення перевірки використання земельної ділянки, незаконне використання якої йому інкримінують.

Твердження представника відповідача Котенка М.О. про те, що позивач був присутній при перевірці, не знаходить свого відображення в матеріалах справи та не підтверджено доказами. Так, письмове пояснення Мажарського сільського голови ОСОБА_7 від 27 липня 2017 року № С-05/02-14, якого залучено до перевірки та складання протоколу в якості свідка, на яке посилається представник відповідача, як на підтвердження факту присутності позивача під час перевірки, має знеособлений характер, з цього пояснення неможливо встановити, кому саме воно адресоване, про яку земельну ділянку йдеться тощо, в зв'язку з чим, суд вважає такий доказ неналежним.

В судовому засіданні представником позивача зазначено, а стороною відповідача підтверджено, що оскаржувану постанову було складено на підставі зазначених вище матеріалів перевірки (припису від 21 червня 2017 року №201-ДК/, акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 21 червня 2017 року №201-ДК/, акту обстеження земельної ділянки від 21 червня 2017 року №201-ДК/, протоколу про адміністративне правопорушення від 21 червня 2017 року №201-ДК/, складеними державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Котенком М.О.), у відсутність позивача, відтак, суд вважає недоведеним дотримання відповідачем вимог ст. ст. 254, 256, 268, 276, 283-285 КУпАП під час складання матеріалів перевірки та оскаржуваної постанови.

Крім того, під час з'ясування питання про наявність у відповідача підстав для здійснення перевірки дотримання вимог земельного законодавства відносно певної земельної ділянки, та чи діяв він у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, судом встановлено, що матеріали справи містять наказ начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 07 червня 2017 року №201-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності», згідно з яким, доручено головному спеціалісту відділу контролю за використанням та охороною земель у Зачепилівському, Кегичівському, Красноградському, Нововодолазькому, Сахновщинському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Котенку Миколі Олександровичу, провідному спеціалісту цього ж відділу ОСОБА_9 в термін з 13 червня 2017 року по 26 червня 2017 року здійснити державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, розташованої за межами населеного пункту на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

Водночас, матеріали перевірки містять посилання на порушення вимог земельного законодавства відносно земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 13 га, а згідно з листом відділу у Кегичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 09 серпня 2017 року №263/113-17, на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області розташована земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 із земель державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 29,4718 га.

Крім того, в обґрунтування наявності підстав для здійснення перевірки сторона відповідача посилається на те, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 07 червня 2017 року №201-ДК зобов'язано відповідальних осіб здійснити перевірку саме земельної ділянки площею близько 63 га з кадастровим НОМЕР_4 на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області, що перебувала у користуванні позивача на підставі договору оренди землі від 07 лютого 2007 року, дія якого закінчилась 07 лютого 2017 року, та яка до теперішнього часу ним не повернута до земель державної власності. В таких діях позивача Головне управління Держгеокадастру у Харківській області вбачало порушення норм земельного законодавства, що полягало у самовільному зайнятті зазначеної земельної ділянки.

Однак, суд також не може вважати зазначений договір належним доказом наявності підстав для складання відповідних матеріалів по справі про адміністративне правопорушення, оскільки він не містить кадастрового номеру земельної ділянки, а наказ не містить площі земельної ділянки, у зв'язку з чим, зв'язок між земельної ділянкою, зазначеною в наказі, та земельною ділянкою у договорі встановити неможливо, доказів зворотного стороною відповідача не надано. При цьому, показання сторони відповідача про те, що інший кадастровий номер зазначений для прив'язки, для ідентифікації земельної ділянки, також не знайшло свого підтвердження.

З огляду на такі суперечливі дані, суд вважає недоведеним наявність підстав для складання матеріалів про адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1

Розглядаючи доводи сторони відповідача на заперечення позову щодо того, що управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області не може бути відповідачем у цій справі, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За визначенням, наведеним у п. 7 ч. 1 статті 3 КАС України, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З огляду на зазначені норми, суд не може вважати управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області неналежним відповідачем, оскільки дії посадових осіб саме цього органу оскаржує позивач.

Водночас, суд погоджується з думкою сторони відповідача про те, що позивач безпідставно посилається на недотримання відповідачем вимог Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки дійсно, дії посадових осіб відповідача стосувалися здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, а не суб'єкта господарювання. Вже потім, в ході здійснення заходів контролю, посадовими особами відповідача були складені матеріали перевірки відносно позивача, тобто ця дія стала наслідком перевірки стану використання земельної ділянки, а не діяльності позивача, як суб'єкта господарювання в розумінні ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.3 ст. 49, ч.2 ст. 51 КАС, відповідач має право (а за ч.1 ст. 71 КАС - і обов'язок) давати пояснення, докази та заперечення. Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст.71 КАС, у справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності своїх дій покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, і він повинен подати суду усі наявні докази.

Стороною відповідача зазначений обов'язок виконаний, але правомірність його дій не доведена, відтак, суд вважає вимогу позивача щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 05 липня 2017 року №201-ДК/ такою, що підлягає задоволенню.

Разом з тим, вимога позивача щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, не відповідає вимогам закону, оскільки відповідно до ст.284 КУпАП вирішення питання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення належить до компетенції органу, що приймав рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Суд лише перевіряє прийняте рішення на відповідність вимогам чинного законодавства та не може підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8-9, 69, 71, 159, 160-163, 171-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 05 липня 2017 року №201-ДК/.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.М. Куст