Рішення

від 26.09.2017 по справі 902/810/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 вересня 2017 р. Справа № 902/810/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Граніт-3

(вул. Гагаріна, буд. 56, с. Стара Прилука, Липовецький район, Вінницька область, 22511)

до Фермерського господарства Скала

(вул. Соборна, буд. 14, с. Вахнівка, Липовецький район, Вінницька область, 22524)

про стягнення 36 235,11 грн.

за участю секретаря судового засідання Жиляк С.І.:

представників сторін:

позивача ОСОБА_1 за договором №03/08-17 від 15.08.2017р.;

відповідача не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Граніт-3 звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Фермерського господарства Скала збитків в сумі 36 235,11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач орендує паї загальною площею 25,3158 га, що знаходяться на полі № 14 на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області. В травні 2015 року на орендованих позивачем землях ФГ Скала проведено польові роботи. Даний факт зафіксовано актом обстеження від 07.05.2015 р.. 12.05.2015 р. державними інспекторами сільського господарства у Вінницькій області за участю землевпорядника Вахніської сільської ради було складено акт обстеження земельної ділянки № 09/15, яким зафіксовано, що на полі № 14 земельні ділянки загальною площею 25,3158 га ФГ Скала проведено агротехнічні роботи по посіву сої. Також встановлено, що ФГ Скала використовувало земельні ділянки за відсутності відповідного права на земельні ділянки, зокрема договорів оренди, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Самовільне зайняття земельних ділянок відповідачем завдали позивачу збитків, розмір яких, відповідно до ОСОБА_2 розрахунку розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, складає 36 235,11 грн..

Ухвалою суду від 04.09.2017р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/810/17 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 26.09.2017р. та зобов'язано сторін надати докази, необхідні для вирішення спору в даній справі.

На визначену судом дату з'явився представник позивач, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задоволити позов.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, пояснень щодо обставин викладених в позові та визначених судом документів не надав. Про причини неявки суду не повідомив. При цьому суд зважає, що відповідач завчасно та належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, оскільки ухвала про порушення провадження у справі від 04.09.2017р. отримана останнім 08.09.2017р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 5390 від 13.09.2017р.

Суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду сторін або їх представників, належним чином та відповідно до законодавства повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Перевіривши доводи представника позивача поданими доказами, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Граніт-3 є орендарем земельної ділянки загальною площею 25,3158 га, що складається з паїв №№ 425, 429, 446, 441, 440, 439, 452, 454, 455, що знаходяться на полі № 14 на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області. Право оренди позивача зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в установленому законом порядку. (а.с. 28-63).

07.05.2015р. комісією у складі голови постійної комісії з питань регулювання земельних ресурсів, реформування земельних відносин, екології, надзвичайних ситуацій та їх наслідки ОСОБА_3, члена комісії та депутата сільської ради ОСОБА_4, спеціаліста землевпорядника сільської ради ОСОБА_5, проведено обстеження поля № 14, площею 96,74 га, на якому знаходяться у приватній власності земельні частки (паї) громадян, які передані в оренду:

СФГ Скала - 11,5198 га;

ТОВ СХК Промислова Група - 2,5306 га;

ТОВ Граніт - 3 - 25,3158 га;

СФГ Поділля - 55,3289 га.

Під час обстеження виявлено, що дане поле засіяно соєю, частина якої закаткована, частина ні. (а.с. 12)

12.05.2015р. Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться на полі № 14 на території Вахнівської сілсьької ради за межами населеного пункту с. Вахнівка, за результатами якого складено акт № 10/15 . Обстеження земельної ділянки проведено у зв'язку з необхідністю перевірки дотримання вимог земельного законодавства ФГ Скала . Обстеженням встановлено, що земельні ділянки загальною площею 25,3158 га знаходяться в оренді ТОВ Граніт-3 відповідно до укладених договорів оренди землі з власниками паїв та використовуються товариством для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Дані земельні ділянки засіяно соєю, однак, агрономічні роботи та посів сої проведено головою ФГ Скала ОСОБА_2, що свідчить про фактичне використання земельних ділянок за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування про їх передачу у власність, чи надання у користування (оренду). (а.с. 14,15)

15.05.2015р. Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області проведено перевірку дотримання ФГ Скала вимог законодавства, про що складено акт № 16/15. Перевіркою встановлено, що на території Вахнівської сільської ради на землях сільськогосподарського призначення, що належать власникам паїв у полі № 14, зокрема на 28 паях, засіяна соя. Власники земельних ділянок (паїв) передали їх в оренду СФГ Скала - 11,5198 га, ТОВ СХК Промислова Група - 2,5306 га, ТОВ Граніт - 3 - 25,3158 га, СФГ Поділля - 55,3289 га. Однак, агротехнічні роботи по посіву сої проведено головою ФГ Скала ОСОБА_6 на загальній площі 80,55 га. Вказаний факт, згідно зі ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель кваліфікується як самовільне зайняття земельної ділянки. (а.с. 16-18)

15.05.2015р. Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області винесено припис № 000002/15, відповідно до якого голова ФГ Скала ОСОБА_2 у 30-денний термін зобов'язаний усунути порушення вимог земельного законодавства, а саме звільнити самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 80,592 га, в тому рахунку 25,3158 га, що перебуває у користуванні ТОВ Граніт-3 . (а.с. 20)

28.05.2015р. Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області щодо голови ФГ Скала ОСОБА_2 винесено протокол про адміністративне правопорушення № 000002/15. (а.с. 21)

14.07.2015р. Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області винесено постанову № 20/15 про закриття справи про адміністративне правопорушення , яке вчинив голова ФГ Скала ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що в його діях є ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України. (а.с.22)

За повідомленням Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області № 10-02/2398/15 від 28.09.2015р. постанова про закриття справи від 14.07.2015р. № 20/15 не оскаржувалась, і є чинною. (а.с. 23)

Заявою за № 10-06/15 від 10.06.2015р. ТОВ Граніт-3 звернулося до Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області в якій просило провести розрахунок розміру шкоди заподіяної ТОВ Граніт-3 внаслідок самовільного зайняття ФГ Скала земельних ділянок загальною площею 25,3158 га, на території Вахнівської сільської ради. (а.с. 13)

За розрахунком розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки від 16.07.2015р. розмір заподіяної шкоди складає 36 235,11 грн..

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на наступні приписи законодавства.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору даної справи є стягнення з відповідача збитків, завданих позивачу самовільним зайняттям земельних ділянок, якими користується позивач на підстав договорів оренди землі, тобто є деліктною відповідальністю, до якої позивач просить притягнути відповідача.

Деліктна відповідальність - позадоговірна відповідальність за цивільним правом, пов'язана із заподіянням майнової і немайнової моральної шкоди внаслідок цивільного правопорушення.

Деліктна відповідальність настає при порушенні загального, обумовленого законом зобов'язання особи не завдати шкоду.

Деліктна відповідальність застосовується тільки за наявності цивільного правопорушення, під яким розуміється будь-яке порушення чужого суб'єктивного права.

До загальних умов деліктної відповідальності належать: наявність шкоди; протиправність поведінки правопорушника; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та результатом (шкодою); вина правопорушника. Вони визнаються загальними тому, що для виникнення деліктного зобов'язання їх наявність необхідна за будь-яких умов, я якщо інше не визначено законодавством.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доводиться кредитором (частини 1, 2 статті 623 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

В абз.2 п.1 Роз'яснення ВАСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" ( від 01.04.1994 року № 02-5/215, викладене в новій редакції на підставі рекомендацій президії ВГСУ від 29.12.2007 року № 04-5/239) зазначено: "Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому, господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (стаття 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України)".

За умовами ч.ч.1,2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як на підставу стягнення з відповідача понесених збитків позивач вказує на самовільне зайняття відповідачем земельних ділянок площею 25,3158 га, що розташовані на території Вахнівської сільської ради, право на користуваннями якими належить позивачу на підставі договорів оренди землі, які містяться в матеріалах справи.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

За змістом статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

У пункті 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", роз'яснено, що підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовуються без належних правових підстав можуть лише акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, припис (з умовою усунення порушення земельного законодавства), акт обстеження земельної ділянки.

Суд зважає, що матеріалами справи, зокрема: актом обстеження земельної ділянки № 09/15 від 12.05.2015р., актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.05.2015р., приписом № 000002/15 від 15.05.2015р., протоколом № 000002/15 від 28.05.2015р. доведено факт самовільного зайняття ФГ Скала земельної ділянки загальною площею 25,3158 га, що знаходиться в оренді ТОВ Граніт-3 .

Відповідно до ст. 157 Земельного кодексу України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", пунктом 3.7. передбачено, що власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 284.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 року "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Розмір збитків землекористувача визначається Методикою "Про визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", затвердженою Постановою КМУ від 25.07. 2007 р. № 963.

Як зазначено вище 16.07.2015р. комісією розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки визначено розмір шкоди, в сумі 36 235,11 грн..

Таким чином, матеріали справи свідчать про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки площею 25,3158 га, що перебувають в оренді у ТОВ Граніт-3 . Наведене надає позивачеві право на відшкодування збитків, пов'язаних з самовільним використанням відповідачем зазначеної земельної ділянки.

З огляду на вищенаведене та враховуючи те, що позивачем доведено самовільне використання відповідачем земельної ділянки, з урахуванням фактичних обставин, наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, в позовній заяві, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Згідно з правовою позицією, викладеною у п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру .

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За змістом ч.3 ст.4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2017р. між позивачем (за договором Замовник) та адвокатом ОСОБА_1 (за договором Виконавець) укладено договір № 03/08-17 про надання юридичних послуг. (надалі Договір)

Згідно з предметом даного Договору Виконавець приймає зобов'язання надати юридичні послуги Замовнику, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані юридичні послуги на умовах та в строки, що передбачені умовами цього Договору.

Виконавець надає юридичні послуги, а саме: захищає права замовника у Господарському суді Вінницької області у справі про відшкодування збитків з ФГ Скала . (п. 1.2. Договору)

Вартість юридичних послуг, що надаються на умовах цього Договору складає 3000,00 грн. (п. 3.1. Договору)

Оплата юридичних послуг здійснюється Замовником на розрахункових рахунок Виконавця відповідно до виставленого Виконавцем рахунку. Оплата за цим Договором проводиться о початку надання послуг - передоплата. (п.п. 3.2., 3.2. Договору)

Відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 456 від 30.05.2005р. ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю на підставі рішення Вінницької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 5 від 30.05.2005р.

Факт проведення позивачем розрахунку за надані послуги підтверджується платіжним дорученням № 306 від 16.08.2017р. на суму 3000,00 грн.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до правової позиції викладеної у п. 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Суд зважає, що факт представництва адвокатом ОСОБА_1. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі письмовими заявами, наданими від імені позивача. Адвокат ОСОБА_1 приймала участь у судовому засіданні від імені позивача, що зафіксовано у протоколі судового засідання по справі № 902/810/17 від 26.09.2017р..

З урахуванням позовних вимог, підготовлених адвокатом процесуальних документів, приймаючи до уваги чинний на час розгляду справи, розмір мінімальної заробітної плати, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката є розумним, отже підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.4 3 , 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства Скала (вул. Соборна, буд. 14, с. Вахнівка, Липовецький район, Вінницька область, 22524, код ЄДРПОУ 20103972) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Граніт-3 (вул. Гагаріна, буд. 56, с. Стара Прилука, Липовецький район, Вінницька область, 22511, код ЄДРПОУ 35097677) 36 235 (тридцять шість тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 11 коп. - збитків за самовільне зайняття земельної ділянки; 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. - витрат на послуги адвоката та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 02 жовтня 2017 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Соборна, буд. 14, с. Вахнівка, Липовецький район, Вінницька область, 22524)