Рішення

від 25.09.2017 по справі 920/177/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.09.2017 Справа № 920/177/17 Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючого судді Левченка П.І., судді Котельницької В.Л., судді Яковенка В.В. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/177/17

за позовом - керівника Шосткинської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Миронівської сільської ради Шосткинського району Сумської області, с. Миронівка Шосткинського району Сумської області,

до відповідача - Шосткинського дочірнього агролісгосподарського підприємства Шосткинський агролісгосп , смт. Вороніж Шосткинського району Сумської області,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - 1) Державної екологічної інспекції у Сумській області, м. Суми,

2) Сумської обласної ради, м. Суми.

про стягнення 31051,52 грн.,

за участю представників:

прокурора у справі - ОСОБА_1Ф,

позивача - не з'явився,

відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю № 1/І від 03.01.2017,

третіх осіб - не з'явилися.

Суть спору: прокурор у своїй позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 31051,52 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, шляхом їх перерахування одержувачам: 9315,45 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України; 15525,76 грн. на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Вороніжської селищної ради Шосткинського району Сумської області; 6210,30 грн. до спеціального фонду Сумського обласного бюджету.

Відповідно до заяви від 24.04.2017 року № 101-2736вих17 прокурор просить суд стягнути з Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства Шосткинський агролісгосп на користь Миронівської сільської ради Шосткинського району Сумської області 31051,52 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу шляхом її перерахування за наступними реквізитами: код бюджетного призначення платежу 24062100 грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням природоохоронного законодавства, р/р 33112331700418, код банку 37512251 в ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013.

У письмових поясненнях від 31.03.2017 року (вх. № 3154 від 31.03.2017) представник третьої особи-1 просить суд задовольнити позовні вимоги прокурора в повному обсязі, посилаючись на правову позицію Вищого господарського суду України, викладену у постановах від 15.12.2015 року у справі № 909/558/15, від 30.10.2014 року у справі № 909/308/14 та від 29.07.2013 року у справі № 5010/1287/2012-п-13/90 та пункти 1.3, 1.6, 6.1.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.07.2001 року № 02-5/744 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища , а також зазначає, що збитки заявлені у межах договірних правовідносин та до належного відповідача, а тому на думку третьої особи-1 підлягають стягненню на підставі статей 22, 623 Цивільного кодексу України. Розмір збитків встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року № 665, яка поширює свою дію на відповідача, як на особу, що порушила свій обов'язок щодо охорони лісу.

24.04.2017 року керівником Шоскинської місцевої прокуратури надано до суду письмові додаткові пояснення від 24.04.2017 року № 10-2737вих17, відповідно до яких прокурор зазначає, що в матеріалах даної справи дійсно не містяться докази проведення ОСОБА_3 екологічною інспекцією у Сумській області перевірки за фактом незаконної порубки дерев. Відсутність складеного третьою особою-1 акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та припису про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища не спростовує факту незаконної порубки дерев невстановленими особами на земельній ділянці лісового фонду, охорону та захист якої зобов'язаний був забезпечити відповідач, як постійний лісокористувач. Наведена позиція прокурора узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постановах від 30.07.2015 року у справі № 927/56/15 та від 14.12.2016 року у справі № 927/584/16. Прокурор вважає, що не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення відповідачем (постійним лісокористувачем) встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі шкоди. Тому прокурор вважає, що матеріалами даної справи повністю доведено вину відповідача щодо неналежної охорони лісу, внаслідок чого скоєно незаконну порубку дерев. Розрахунок розміру шкоди здійснено компетентною особою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року № 665. У зв'язку з чим всі елементи цивільного правопорушення у даному випадку, на думку прокурора, наявні та підтверджуються матеріалами даної справи.

Сумська обласна рада 31.05.2017 року подала суду письмові пояснення від 24.05.2017 року № 01-24/676, в яких підтримує позовні вимоги прокурора та просить розглядати справу без участі представника обласної ради.

Відповідно до письмових заперечень від 30.06.2017 року (вх. № 5801 від 30.06.2017) представник відповідача зазначає, що відповідач на даний час не має державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, на якій був виявлений незаконний поруб, а тому відповідач не є постійним лісокористувачем та не може нести відповідальність за невиконання обов'язків, покладених саме на постійних лісокористувачів.

У письмових запереченнях від 27.07.2017 року № 101-4871вих17 прокурор заперечує проти наведеної вище позиції відповідача та зазначає, що відповідач є постійним лісокористувачем на підставі пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, відповідно до якого одержання у встановленому законом порядку державними лісогосподарськими підприємствами актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що посвідчують це право на раніше надані землі є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Дія зазначеної правової норми розповсюджується й на відповідача, оскільки земельна ділянка й права на неї на землях лісогосподарського призначення є об'єктом земельних правовідносин, то суб'єктний склад і зміст таких правовідносин мають визначатися згідно з нормами земельного законодавства в поєднанні з нормами лісового законодавства в частині використання та охорони лісового фонду. Пунктом 1.1 рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 року Про вилучення і падання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб визначено, що відповідачеві, як Дочірньому агролісогосподарському підприємству Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства Сумиоблагроліс шляхом вилучення та надання в постійне користування земель сільських, селищних та міських рад Сумської області для ведення лісового господарства надано 10330,4 га земель лісового фонду. У матеріалах справи наявний витяг з проекту організації та розвитку лісового господарства відповідача, розроблений у 2014 році, відповідно якого лісові ділянки кварталів 46-56 загальною площею 659,1 га, розташовані в адміністративних межах Миронівської сільської ради, до складу яких входить і оспорювана ділянка, на якій було здійснено самовільний поруб лісових ресурсів, яка обліковуються саме за відповідачем.

Крім того, прокурор зазначає, що факт вчинення лісопорушення підтверджується матеріалами, складеними посадовими особами ДП Шосткинський агролісгосп , згідно яких визначено перелік діаметрів пнів та назва породи незаконно зрубаних дерев. Розрахунок шкоди, завданої порушенням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснено правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства, тому позовні вимоги є законними та достатньо обґрунтованими.

22.08.2017 року електронною поштою Шосткинська місцева прокуратура надала письмові пояснення з приводу своєї позиції по справі, в яких вважає твердження відповідача стосовно наявності у Шосткинському міськрайонному суді Сумської області кримінального провадження № 12016200110001600 яке, на його думку, пов'язане з розглядом позову прокурора в даній справі, є хибними, оскільки згаданий номер провадження судом зазначено помилково і те провадження не має ніякого відношення до розгляду позову прокурора у справі Господарського суду Сумської області № 920/177/17.

25.09.2017 року представником відповідача разом з клопотанням (вх. № 8279 від 25.09.2017) надано довідку ДП Шосткинський агролісгосп від 22.09.2017 року за № 353, відповідно до якої відповідач повідомляє, що працівникам лісової охорони, а саме інженеру охорони та захисту лісу ОСОБА_4, інженеру лісового господарства ОСОБА_5 та майстру лісу ОСОБА_6 протягом 2016 року, включаючи 13.11.2016 року, належним чином повірені мірні стрічки не видавались, та на підзвіті у вказаних осіб, згідно даних бухгалтерського обліку, не обліковуються. 13.11.2016 року у кварталі 52, виділі 14, обход 11 заміри пнів проводилися неповіреною мірною стрічкою, що не належить відповідачу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Прокурор у заявленому ним позові зазначає, що 13.11.2016 року представниками відповідача виявлено незаконну рубку 5 сироростучих дерев породи сосна невідомими особами у кварталі 52 виділу 14 на території Миронівської сільської ради Шосткинського району Сумської області, загальною кубомасою 4,26 куб.м., про що складено акт від 13.11.2016 року № 6 огляду місця вчинення правопорушення, в якому зазначено, що у результаті незаконної вирубки дерев лісовому господарству заподіяно шкоду у розмірі 31051,52 грн., яка розрахована на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року за № 665 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу . Шосткинським МВ УМВС України в Сумській області 14.11.2016 року за даним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016200110001600 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 246 Кримінального кодексу України.

Відповідно до протоколу огляду місця події, проведеного в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016200110001600, підтверджено незаконну порубку 5 дерев у вищевказаному кварталі та виділі, однак осіб, причетних до вчинення злочину, встановлено не було.

Згідно пункту 6.1.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 року за № 02-5/544 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища , у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов'язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів.

Статтями 19, 86, 90 Лісового кодексу України, визначено що постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.5, 3.1 статуту відповідача, останній є спеціалізованим агролісогосподарським підприємством, основною метою якого є реалізація державної політики розвитку лісового господарства і раціонального використання лісових ресурсів, охорона і захист в системі АПК району. Відповідач набуває статусу лісокористувача та здійснює його повноваження згідно з Лісовим кодексом України.

За приписами статті 17 Лісового кодексу України, право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами держаних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картогафічні матеріали лісовпорядкування.

Прокурор вважає, що вищезазначена земельна ділянка (квартал 52, виділ 14, обход 11 на території Миронівської сільської ради Шосткинського району Сумської області) належить відповідачеві на праві постійного користування, що на його думку підтверджується рішенням Сумської обласної ради від 19.10.2000 року Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб , яким відповідачеві вирішено надати в постійне користування 10330,4 га лісових земель та планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, а саме: затвердженим в установленому порядку, визначеному статтею 48 Лісового кодексу України, проектом організації та розвитку лісового господарства відповідача 2014 року.

Земельна ділянка у кварталі 52 виділу 14 в обході № 11 належить відповідачеві на праві постійного користування, що підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, зокрема, проектом організації та розвитку лісового господарства, а тому саме відповідач, як вважає прокурор, в силу положень пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України є постійним лісокористувачем, який в порушення статей 19, 63, пункту 5 статті 64, статей 86, 89, 90 Лісового кодексу України та Статуту, не забезпечив охорону і збереження лісових насаджень, тобто допустив протиправну бездіяльність, наслідком якої стало незаконне вирубування дерев породи сосна в кількості 5 шт. А тому прокурор, посилаючись на положення статей 105, 107 Лісового кодексу України, статей 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища та правову позицію Вищого господарського суду України, викладену у постанові від 16.12.2016 року у справі № 927/584/16, вважає, що відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев породи сосна в кількості 5 шт. (збитки), а відтак, відповідач на виконання вимог чинного законодавства повинен бути притягнутий до відповідальності за правопорушення, тобто має відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок допущення ним незаконної вирубки дерев у сумі 31051,52 грн.

Відсутність складеного ОСОБА_3 екологічною інспекцією у Сумській області акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та припису про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, не спростовує встановленого вказаними вище доказами факту незаконної рубки дерев невстановленими особами на земельній ділянці лісового фонду, охорону та захист якої зобов'язаний був забезпечити відповідач, як постійний лісокористувач.

На підставі вищенаведеного прокурор вважає, що саме відповідач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані державі незаконною рубкою лісів.

Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на необґрунтованість розрахунку розміру завданої державі шкоди, оскільки 13.11.2016 року у кварталі 52, виділ 14, обход 11 заміри пеньків проводилися неповіреною мірною стрічкою, що не належить відповідачеві, так як працівникам лісової охорони а саме інженеру охорони та захисту лісу ОСОБА_4, інженеру лісового господарства ОСОБА_5 та майстру лісу ОСОБА_6 протягом 2016 року, включаючи 13.11.2016 року, належним чином повірені мірні стрічки не видавались, та на підзвіті у вказаних осіб, згідно даних бухгалтерського обліку, не обліковуються.

Господарський суд, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що позиція прокурора є хибною та суперечить фактичним обставинам справи, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до статті 17 Лісового кодексу України, у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Лісового кодексу України, право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідач не має на даний час державного акту на право постійного користування земельною ділянкою , на якій був виявлений незаконний поруб, а отже не є постійним лісокористувачем та не може бути притягнутий до відповідальності за невиконання обов'язків, що покладаються саме на постійних лісокористувачів.

При цьому пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, на який посилається прокурор, стосується лише державних лісогосподарських підприємств і не поширюється на комунальні агролісогосподарські підприємства, до складу яких належить відповідач.

Ні прокурор, ні позивач не надали суду доказів реєстрації за відповідачем права постійного користування земельною ділянкою, на якій 13.11.2016 році було здійснено незаконну рубку 5 дерев, яке згідно статті 125 Земельного кодексу України виникає з моменту державної реєстрації прав та згідно статті 126 того ж Кодексу оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Крім того, у відповідності до положень пункту 6.1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 року за № 02-5/544 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища , у вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної лісопорушеннями, господарським судам слід враховувати, що розмір такої шкоди має обчислюватися згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.1996 року № 1464 Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству . Ці такси застосовуються також для обчислення шкоди, заподіяної знищенням, пошкодженням чи незаконною рубкою окремих дерев, груп дерев, чагарників на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках, що не належать до лісового фонду.

Для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням та іншим об'єктам озеленення загального використання в межах населених пунктів внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників чи газонів і квітників, а також шкоди, заподіяної паркам, скверам, гідропаркам, іншим об'єктам озеленення загального використання в межах населених пунктів чи земельним ділянкам, відведеним для створення цих об'єктів, внаслідок самовільного їх використання, влаштування сміттєзвалищ, випалювання рослинності, випасання худоби та засмічення водоймищ на їх територіях, застосовуються такси, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 року № 559 Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів .

У розгляді справ зі спорів про відшкодування шкоди, заподіяної зеленим насадженням їх незаконною вирубкою, господарським судам слід перевіряти, яким чином (зокрема, із застосуванням яких вимірювальних засобів) проводилися заміри пнів та чи відображені ці дані у акті. За відсутності відповідних даних у господарського суду немає підстав для задоволення позову.

В даному випадку перевірка відповідача ОСОБА_3 екологічною інспекцією у Сумській області з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства не проводилася , замір пнів у кварталі 52, виділі 14, обход 11 здійснено 13.11.2016 року працівниками відповідача (інженером охорони та захисту лісу ОСОБА_4, інженером лісового господарства ОСОБА_5 та майстром лісу ОСОБА_6В.) не повіреною мірною стрічкою, оскільки згідно довідки відповідача від 22.09.2017 року за № 353 працівникам лісової охорони (інженеру охорони та захисту лісу ОСОБА_4, інженеру лісового господарства ОСОБА_5 та майстру лісу ОСОБА_6В.) протягом 2016 року, включаючи і 13.11.2016 року, належним чином повірені мірні стрічки не видавались, та на підзвіті у вказаних осіб, згідно даних бухгалтерського обліку, не обліковуються.

Більш того, відповідач виконав свою функцію з охорони та збереження лісового фонду, що полягала у негайному зверненні до правоохоронних органів з повідомленням про здійснення лісопорушення невідомими особами, для виявленні винних у скоєнні вищезазначеного лісопорушення, а тому в діях відповідача відсутні ознаки порушення природоохоронного законодавства.

Жодних доказів про те, що незаконний поруб 5 дерев у кварталі 52, виділ 14, обход 11 на території Миронівської сільської ради було здійснено працівниками відповідача, прокурором, позивачем та третіми особами суду надано не було.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 названого Кодексу визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на все вищевикладене, позовні вимоги у даній справі є безпідставними, неправомірними, необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, оскільки у акті № 6 огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 13.11.2016 року відсутні данні про повірені вимірювальні засоби, на підставі яких визначався діаметр пнів дерев, що у свою чергу викликає сумнів у правильності та обґрунтованості розрахунку розміру шкоди, здійсненого працівниками відповідача (31051,28 грн.). Розрахунок же розміру шкоди в сумі 31051,52 грн. (а.с. 25), виконаний державним інспектором Красновою І.В. Державної екологічної інспекції у Сумській області, на якому ґрунтуються позовні вимоги прокурора у даній справі, є безпідставним та неправомірним, оскільки здійснений (як зазначено у ньому) згідно матеріалів кримінального провадження за № 120116200110001600 від 13.11.2016 року, але як пояснила в судовому засіданні державний інспектор Краснова І.В., перевірки вона не здійснювала, на місце порубу не виїзжала, замірів (обмірів) пнів не здійснювала.

При цьому з акту № 6 огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 13.11.2016 року вбачається, що розмір шкоди, завданий незаконною порубкою дерев у кварталі 52, виділ 14, обход 11 невідомими особами складає 31051,28 грн., а у розрахунку розміру шкоди, здійсненому державним інспектором Красновою І.В. без огляду місця правопорушення, зазначено, що шкода завдана державі, розрахована на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року за № 665 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу , складає 31051,52 грн. Таким чином, розмір шкоди належним чином та достовірно не встановлений, а за таких обставин позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Судові витрати у даній справі, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Прокуратуру Сумської області.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 02 жовтня 2017 року.

Суддя П.І. Левченко

Суддя В.Л. Котельницька

Суддя В.В. Яковенко