Постанова

від 16.01.2018 по справі 920/177/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2018 р. Справа № 920/177/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І. В.

за участі секретаря судового засідання Марченко В.О.

за участю представників:

прокурора - Зливки К.О. (посвідчення №047938 від 13.08.2017),

позивача - не з'явився,

відповідача - ОСОБА_1 (договір про надання правової допомоги №2/18 від 01.01.2018, ордер серія СМ №3/18 від 16.01.2018),

третіх осіб - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Сумської області (вх. №3506 С/2) на рішення Господарського суду Сумської області від 25.09.2017 у справі №920/177/17 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Левченко П.І., суддя Котельницька В.Л., суддя Яковенко В.В., повне рішення складено 02.10.2017)

за позовом керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Миронівської сільської ради Шосткинського району Сумської області, с.Миронівка, Сумська область,

до Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Шосткинський агролісгосп", смт.Вороніж, Сумська область,

за участі третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Державної екологічної інспекції у Сумській області, м.Суми,

2) Сумської обласної ради, м.Суми,

про стягнення 31051,52 грн,

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2017 року керівник Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Миронівської сільської ради Шосткинського району Сумської області звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Шосткинський агролісгосп" про відшкодування шкоди у розмірі 31051,52 грн, завданої навколишньому природному середовищу, шляхом їх перерахування одержувачам: 9315,45 грн до спеціального фонду Державного бюджету України; 15525,76 грн на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Вороніжської селищної ради Шосткинського району Сумської області; 6210,30 грн до спеціального фонду Сумського обласного бюджету.

Відповідно до ч.1 п.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч.3 п.4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.

З метою виконання п.4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру керівником Шостинської місцевої прокуратури попередньо, до звернення до суду, 02.03.2017 на адресу Миронівської сільської ради направлено лист за №101-1337вих.17 від 02.03.2017, в якому повідомлялося про представництво інтересів держави в особі Миронівської сільської ради, шляхом звернення з позовом до ДАП Шосткінський агролісгосп збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Як зазначає прокурор, земельна ділянка у кварталі 52 виділу 14 в обході №11 належить відповідачеві на праві постійного користування, що підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, зокрема, проектом організації та розвитку лісового господарства, а тому він, в силу положень п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, є постійним лісокористувачем, який в порушення норм ст.ст.19, 63, п.5 ст.64, ст.ст.86, 89, 90 Лісового кодексу України та Статуту не забезпечив охорону і збереження лісових насаджень, тобто допустив протиправну бездіяльність, наслідком якої стало незаконне вирубування дерев породи сосна в кількості 5 шт.

З огляду на норми чинного законодавства, відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев породи сосна в кількості 5 шт. (збитки), а відтак, відповідач на виконання вимог чинного законодавства повинен бути притягнутий до відповідальності за правопорушення, тобто має відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок допущення ним незаконної вирубки дерев у сумі 31051,52 грн.

Як зазначено в позові, органи місцевого самоврядування мають право звернення до суду з позовами про відшкодування шкоди (збитків), спричиненої навколишньому природному середовищу на їх території. Проте, позивач неналежним чином здійснює захист інтересів держави в частині відшкодування шкоди, заподіяної незаконною виробкою лісу, оскільки вичерпних заходів, спрямованих на відшкодування шкоди, заподіяної ДАП Шосткинський агролісгосп незаконною вирубкою дерев не вжито, відповідний позов про стягнення з них збитків до суду не заявлено, у зв'язку з чим кошти до бюджету до цього часу не відшкодовано.

Крім того, враховуючи, що незаконні порубки лісових ресурсів завдають великої шкоди лісовому фонду держави та навколишньому природному середовищу, а також те, що несплата шкоди, заподіяної довкіллю не сприяє наповненню місцевого бюджету та унеможливлює використання їх на цілі охорони навколишнього природного середовища, в даному випадку має місце порушення інтересів держави, що в свою чергу змушує прокурора реалізувати представницькі повноваження у відповідності до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Наведені вище обставини і стали підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

24.04.2017 до суду від прокуратури надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх.№3868), в якій прокурор просив суд стягнути з Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства Шосткинський агролісгосп (код ЄРДПОУ 14005298, юридична адреса: пров. Глухівський, 10, смт. Вороніж, Шосткинський район, Сумська область, 41140) на користь Миронівської сільської ради Шосткинського району Сумської області (вул. Заозерна, 2, с. Миронівка, Шосткинський район, Сумська область, 41130, код ЄРДПОУ 04391919) 31051,52 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу шляхом її перерахування за наступними реквізитами: код бюджетного призначення платежу 24062100 грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням природоохоронного законодавства, р/р 33112331700418, код банку 37512251 в ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013. Інші позовні вимоги просив залишити без змін.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 25.09.2017 у задоволенні позову відмовлено.

Заступник прокурора Сумської області з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Скарга обґрунтована тим, що прокурором, у якості одного з доказів приналежності відповідача до постійного лісокористувача надано витяг з проекту організації та розвитку лісового господарства ДАП Шосткінський агролісгосп , розроблений ДП Харківська державна лісовпорядна експедиція у 2014 році, в якому зазначено, зокрема, про віднесення лісів до місцевих органів влади. Відповідно до даних цього документу, лісова ділянка, розташована в кварталі 52 і на якій безпосередньо було виявлено незаконний поруб 5 дерев, відноситься до Миронівської сільської ради і обліковується саме за відповідачем.

Крім того, як зазначено в скарзі, згідно розділу 1.2 Проекту, який має назву Організація території. Обсяг і характер виконаних лісовпорядних робіт на підставі рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 відповідач отримав у постійне користування для ведення лісового господарства землі загальною площею 10663,3 га, які у подальшому збільшились і станом на 01.01.2014 склали 12226,8 га. На цей час вказане рішення обласної ради є чинне та не скасовано. Відсутність у відповідача акту на земельну ділянку, на якій було здійснено незаконний поруб дерев, не позбавляє його права постійного користування спірною лісовою земельною ділянкою, так як це право підтверджено наявними матеріалами лісовпорядкування.

Також прокурор посилається на те, що судом безпідставно взято до уваги довідку відповідача №353 від 22.09.2017 про відсутність у його працівників належним чином повірених мірних стрічок, оскільки цей документ є суперечливим доказом, бо наданий саме відповідачем, який є стороною спору, і як наслідок, зацікавленим суб'єктом у необ'єктивному його вирішенні. Сам факт складення працівниками ДП Шосткінський агролісгосп (інженером охорони та захисту лісу; інженером лісового господарства та майстром лісу) акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства №6 від 13.11.2016 (складеного у відповідності до Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення) підтверджує повноваження посадових та службових осіб на складання і фіксацію правопорушення на підвідомчий їм території.

08.12.2017 до суду від Сумської обласної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№12722), в якому третя особа просила розглянути справу без участі її представника за наявними в матеріалах справи документами.

14.12.2017 до суду від Шосткинської місцевої прокуратури надійшли додаткові документи (вх.№12969). Також зазначено, що Шосткинська місцева прокуратура підтримує апеляційну скаргу у повному обсязі.

14.12.2017 до суду від прокуратури Харківської області надійшли додаткові документи (вх.№13012).

02.01.2018 до суду від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№8), в якому третя особа підтримала апеляційну скаргу та просила рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги прокурора в повному обсязі, посилаючись, зокрема, на те, що право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

16.01.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№481), в якому відповідач проти апеляційної скарги заперечував, посилаючись, зокрема, на те, що відповідачу державний акт на земельну ділянку на території Миронівської сільської ради Шосткінського району Сумської області не видавався і право лісокористування за ним на вказану землю не реєструвалося, що є підставою для висновку, що в розумінні діючого законодавства ДП Шосткінський агролісгосп не є постійним користувачем лісової земельної ділянки, на якій здійснено незаконне вирубування дерев, а тому не є відповідальною особою за такі дії невстановлених осіб, відповідно до ст.ст.19, 64, 86 Лісового кодексу України. За таких обставин, на думку відповідача, в його діях відсутній склад цивільного правопорушення, за яке має настати цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування шкоди за порушення лісового законодавства, оскільки останній не вчиняв дій у вигляді незаконного вирубування та пошкодження дерев, не є відповідальною особою за неналежне виконання своїх обов'язків лісовою охороною.

Крім того, посилається на те, що у розгляді спорів про відшкодування шкоди, заподіяної зеленим насадженням їх незаконною вирубкою, господарським судам слід перевіряти, яким чином (зокрема, із застосуванням яких вимірювальних засобів) проводилися заміри пнів та чи відображені ці дані у акті. За відсутності відповідних даних у господарського суду немає підстав для задоволення позову.

Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував. Просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Представники позивача та третіх осіб у судове засідання не з'явились, про причини не з'явлення суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи ухвалою суду від 14.12.2017.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

Як встановлено місцевим господарським судом та не спростовано в суді апеляційної інстанції, рішенням Сумської обласної ради від 19.10.2000 Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб Дочірнім агролісогосподарським підприємствам Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства Сумиагроліс для ведення лісового господарства, зокрема, ДАП Шосткинський агролісгосп у постійне користування надано 10330,4 га лісів.

Також, проектом організації та розвитку лісового господарства ДАП Шосткинський агролісгосп , розробленого ДП Харківська державна лісовпорядна організація у 2014 році передбачено, що всі земельні ділянки кварталу 52 обліковуються за відповідачем в адміністративних межах Миронівської сільської ради.

13.11.2016 посадовими особами Державного підприємства Шосткинське лісове господарство , а саме інженером охорони та захисту лісу ОСОБА_2 за участю інженера лісового господарства ОСОБА_3 та майстра лісу ОСОБА_4 складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства №6, згідно якого 13.11.2016 у кварталі 52 виділу 14 обходу №11 було виявлено незаконний поруб дерев породи сосна сироростучих у кількості 5 штук.

За даним фактом відповідач звернувся до Шосткинського ВП ГУ НП в Сумській області про факт самовільного порубу 5 сироростучих дерев породи сосна у кварталі 52 виділу 14 на території Миронівської сільської ради загальною кубомасою 4,26 куб.м.

Протоколом огляду місця події від 13.11.2016, складеним в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016200110001600, підтверджено незаконну порубку 5 дерев у вищевказаному кварталі та виділі та за даним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань, 14.11.2016 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України під №12016200110001600.

Однак осіб, причетних до вчинення злочину, встановлено не було та відповідно до постанови слідчого відділення Шосткінського відділу поліції про закриття кримінального провадження від 27.03.2017, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016200110001600 від 14.11.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно розрахунку, загальна сума заподіяної шкоди, з урахуванням індексації інфляції, становить 31051,52 грн.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1, 2, 5 ст.7 Земельного кодексу України (в редакції чинній станом на час прийняття рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб ) користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визначається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, для ведення лісового господарства спеціалізованим підприємствам.

Відповідно до ч.1 ст.22 Земельного кодексу України (в редакції чинній станом на час прийняття рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до ч.1, 3 ст.23 Земельного кодексу України (в редакції чинній станом на час прийняття рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджується Верховною Радою України.

Відповідно до ч.2 ст.9 Лісового кодексу України (в редакції чинній станом на час прийняття рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000) у постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи (далі- постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.13 Лісового кодексу України (в редакції чинній станом на час прийняття рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000) до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування та припинення права користування ними.

Відповідно до ч.3, 4 ст.17 Лісового кодексу України (в чинній редакції) ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано прокурором та позивачем, відповідач акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою не отримав. За таких умов висновок місцевого господарського суду щодо того, що відповідач не являється постійним лісокористувачем та не може бути притягнутий до відповідальності за невиконання обов'язків, що покладаються саме на постійних лісокористувачів, згідно ст.19, 64, 86 Лісового кодексу України, є законним та обґрунтованим. Як вірно зазначено в оскаржуваному рішенні, пункт 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, на який посилається прокурор, стосується лише державних лісогосподарських підприємств і не поширюється на комунальні агролісогосподарські підприємства, до складу яких належить відповідач. Ні прокурор, ні позивач не надали суду доказів реєстрації за відповідачем права постійного користування земельною ділянкою, на якій 13.11.2016 було здійснено незаконну рубку 5 дерев.

Однак, згідно положень Статуту ДАП Шосткинський лісгосп , затвердженого генеральним директором Сумського обласного дочірнього агролісогосподарського підприємства Сумиагроліс 12.07.2000, відповідач є спеціалізованим агролісогосподарським підприємством, основною метою якого є реалізація державної політики розвитку лісового господарства і раціонального використання лісових ресурсів, охорона і захист лісів в системі АПК району . Дочірнє підприємство набуває статусу лісокористувача та здійснює його повноваження згідно з Лісовим кодексом України (п.1.1, 2.5, 3.1 Статуту).

Статтею 63 Лісового Кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Відповідно до п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень .

Відповідно до ч.1, 5 ст.86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування , власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.89 Лісового кодексу України охорону і захист лісів на території України здійснюють, зокрема, лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.

Відповідно до п.1.1. Положення про лісову охорону Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства Сумиагроліс , затвердженого рішенням Сумської обласної ради 23 скликання 21 сесії від 14.11.2001, лісова охорона підприємства ОКАП Сумиоблагроліс - спеціалізована служба, яка створена відповідно до рішення обласної ради і діє в межах лісового фонду ОКАП Сумиоблагроліс , районних агролісогосподарських підприємств для організації і забезпечення здійснення комплексу спеціалізованих лісоохоронних, лісогосподарських, інженерно-технічних та інших заходів, спрямованих на збереження від знищення, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб, боротьбу з браконьєрством, а також розширене відтворення, раціональне використання лісосировинних ресурсів.

Відповідно до п.1.3. Положення, Положення про лісову охорону Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства Сумиагроліс регламентує обов'язки, права, порядок проходження служби, соціальний захист працівників лісової охорони, які працюють в ОКАП Сумиоблагроліс та районних агролісогосподарських підприємствах області, співзасновником яких є ОКАП Сумиоблагроліс , та затверджується обласною радою.

Відповідно до п.1.5 Статуту та витягу з ЄДР щодо відповідача, засновником підприємства є Сумське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство Сумиоблагроліс .

Відповідно до п.1.4. зазначеного Положення до складу лісової охорони входять працівники обласного комунального агролісогосподарського підприємства Сумиоблагроліс , працівники агролісгоспів та агролісництв області, що входять до переліку посад лісової охорони, згідно з додатком.

Відповідно до п.3.12 Положення лісова охорона організовує та здійснює охорону лісів від самовільних порубів, пошкоджень, розкрадання та інших правопорушень.

Відповідно до розділу 4 посадової інструкції лісника ДП Шосткінський агролісгосп лісник являється матеріально-відповідальною особою та несе матеріальну відповідальність за збереження продукції у лісі.

Відповідно до п.5 посадової інструкції майстра лісу ДП Шосткінський агролісгосп майстер лісу зобов'язаний затримувати лісопорушників та накладати арешт на незаконно придбану деревину, складати акти лісопорушень.

Відповідно до п.22, 24 посадової інструкції інженера по охороні та захисту лісу ДП Шосткінський агролісгосп інженер зобов'язаний систематично контролювати стан охорони лісу на ділянках, обходах. Слідкувати за правомірним і своєчасним оформленням актів про лісопорушеннях та лісних пожежах, вести їх облік.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідач виконав свою функцію з охорони та збереження лісового фонду, що полягала у негайному зверненні до правоохоронних органів з повідомленням про здійснення лісопорушення невідомими особами, для виявлення винних у скоєнні вищезазначеного лісопорушення, а тому в діях відповідача відсутні ознаки порушення природоохоронного законодавства, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства, а також докази відсутності його вини у протиправній бездіяльності.

Відповідно до ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

З огляду на викладене, відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев в кількості 5 шт. (збитки), а відтак, відповідач на виконання вимог чинного законодавства повинен бути притягнутий до відповідальності за правопорушення, тобто має відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок допущення ним незаконної вирубки дерев, у зв'язку з чим суд першої інстанцій необґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 31051,52 грн шкоди.

Щодо посилання відповідача на те, що незаконний поруб дерев здійснено в межах села Миронівка Шосткінського району Сумської області, а отже підлягали застосуванню такси, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 №559 Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів , а не у відповідності до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до ступеня припинення росту , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.4 Лісового кодексу України до лісового фонду України не належать: зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів; окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 13.11.2016 об'єктом огляду являється ділянка місцевості, розташована на відстані близько 1 км від крайніх будинків в с.Миронівка Шосткінського району з однієї сторони та за 1 км від автодороги. У кварталі 52 виділу 14 обходу №11 ліс відноситься до категорії лісів захисних зон. Аналогічна інформація міститься і в акті огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства №6 від 13.11.2016.

За таких обставин, відповідачем не доведено, що зазначена вище ділянка не відноситься до категорії лісів.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач послався на те, що вимірювані засоби якими проводився обмір пнів, не були повірені, а згідно ст.3 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність , контроль стану навколишнього природного середовища відноситься до сфери законодавчо регульованої метрології.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким твердженням з огляду на те, що відповідно до ч.1 ст.25 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про: стан навколишнього природного середовища чи його об'єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення.

Відповідно до статті 31 даного Закону екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Стаття 32 даного Закону визначає, що державні стандарти в галузі охорони навколишнього природного середовища є обов'язковими для виконання і визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, інші питання, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів. Екологічні стандарти розробляються і вводяться в дію в порядку, що встановлюється законодавством України.

Стаття 33 наведеного Закону, визначає, що екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів. Законодавством України можуть встановлюватися нормативи

За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду щодо сумнівів у правомірності та обґрунтованості розрахунку розміру шкоди в зв'язку з відсутністю в акті №6 від 13.11.2016 даних про повірені вимірювальні засоби, на підставі яких визначався діаметр пнів, з огляду на те, що нормами чинного законодавства такої обов'язкової вимоги, як замір пнів повіреними мірними засобами для здійснення розрахунку збитків за шкоду заподіяну лісу, не передбачено. Слід зазначити, що в самому акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства №6 від 13.11.2016 року зазначено, що замір пнів зрубаних дерев здійснювався за допомогою рулетки Р-У 1х6.

Також, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність розрахунку державного інспектора Краснової І.В. в зв'язку з тим, що перевірка відповідача ОСОБА_5 екологічною інспекцією у Сумській області з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства не проводилася, державний інспектор Краснова І.В. на місце порубу не виїжджала, замірів (обмірів) пнів не здійснювала, зважаючи на те, що факт незаконної вирубки дерев сосни на земельній ділянці в кварталі 52 виділу 14 обході №11 ДАП Шосткинський агролісгосп підтверджено актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства №6 від 13.11.2016 та розрахунком розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням дерев, складеними державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Сумській області ОСОБА_6 Зазначений факт встановлено також і у витягу з кримінального провадження №12016200110001600.

При цьому, не проведення перевірки відповідача ОСОБА_5 екологічною інспекцією у Сумській області з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства та здійснення заміру пнів у кварталі 52, виділі 14, обході 11 13.11.2016 працівниками відповідача, на що послався суд першої інстанції, не спростовує встановленого вказаними вище доказами факту незаконної рубки дерев невстановленими особами на земельній ділянці лісового фонду, охорону та захист якої зобов'язаний був забезпечити відповідач, як лісокористувач.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконної порубки дерев, складений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Сумській області ОСОБА_6 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", є належним та допустимим доказом у розумінні норм Господарського процесуального кодексу України, свідчать про те, що відповідач в порушення норм ст.ст. 19, 63, п. 5 ст. 64, ст.ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу України та п.3.1. Статуту не забезпечив охорону і збереження лісових насаджень, тобто допустив протиправну бездіяльність, наслідком якої стало незаконне вирубування дерев в кількості 5 шт. Натомість висновок суду першої інстанції про те, що розмір шкоди належним чином та достовірно не встановлений, є помилковими та такими, що не ґрунтується на наявних в матеріалах справи доказах та нормах матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Згідно зі ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Враховуючи, що земельна ділянка, на якій безпосередньо було виявлено незаконний поруб лісових ресурсів, розташована в адміністративних межах Миронівської сільської ради, то й стягнення збитків повинно бути здійснено на користь цієї сільської ради.

Таким чином, кошти підлягають перерахуванню на рахунок Миронівської сільської ради (код бюджетного призначення платежу 24062100 грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням природоохоронного законодавства, р/р 33112331700418, код банку 37512251 в ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013) для їх подальшого перерозподілу між бюджетами відповідно до ст.ст.29, 69-1 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до приписів пункту 7 частини З статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67 1 цього Кодексу), зокрема, є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Відповідно до п.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до п.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, тому рішення Господарського суду Сумської області від 25.09.2017 у справі №920/177/17 слід скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 254, 273, п.2 ч.1 статті 275, п.4 ч.1 статті 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Сумської області задовольнити.

Рішення Господарського суду Сумської області від 25.09.2017 у справі №920/177/17 скасувати. Прийняти нове рішення у справі, яким позов керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Миронівської сільської ради Шосткинського району Сумської області задовольнити.

Стягнути з Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства Шосткинський агролісгосп (код ЄРДПОУ 14005298, юридична адреса: пров. Глухівський, 10, смт. Вороніж, Шосткинський район, Сумська область, 41140) на користь Миронівської сільської ради Шосткинського району Сумської області (вул. Заозерна, 2, с. Миронівка, Шосткинський район, Сумська область, 41130, код ЄРДПОУ 04391919) 31051,52 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу шляхом її перерахування за наступними реквізитами: код бюджетного призначення платежу 24062100 грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням природоохоронного законодавства, р/р 33112331700418, код банку 37512251 в ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013.

Стягнути з Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства Шосткинський агролісгосп (код ЄРДПОУ 14005298, юридична адреса: пров. Глухівський, 10, смт. Вороніж, Шосткинський район, Сумська область, 41140) на користь прокуратури Сумської області (вул.Свободи, 65, м.Шостка, 41100) 1600,00 грн судового збору за подання позовної заяви та 1760,00 грн за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Сумської області видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 22.01.2018

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.

Суддя Тарасова І. В.