Рішення

від 20.09.2017 по справі 753/6914/15

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-796/1955/2017 року Головуючий у 1-й інстанції: Цимбал І.К.

753/6914/15 Доповідач: Чобіток А.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В.,Соколової В.В.

при секретарі - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа : Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» про усунення перешкод у здійсненні права власності та знесення самочинного будівництва ,-

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року позивач пред»явив вказаний позов до відповідача про усунення перешкод у здійсненні права власності та знесення самочинного будівництва, в якому зазначав , що він є співвласником прибудованих нежитлових приміщень АДРЕСА_4,АДРЕСА_5,АДРЕСА_2. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 вказаного будинку, розташованої поверхом вище. Відповідач без будь-яких дозволів самочинно збудував на даху належних йому приміщень металеву конструкцію, нижню частинуякої залив бетоном та обклав цеглою. Неправомірні дії відповідача призвели до руйнації покриття даху у приміщеннях йому належних: накопичується волога, яка потрапляє у приміщення через самочинне будівництво відповідача, дах відремонтувати неможливо, що створює йому перешкоди належним чином користуватися майном. На його неодноразові звернення до відповідача щодо усунення порушень та знесення самочинно побудованої конструкції останній не реагував. Крім того, він неодноразово звертався до державних органів різного рівня щодо наявності порушень, а також третьої особи, внаслідок чогоОСОБА_1 направлялися приписи про усунення порушень його прав та знесення самочинно збудованої конструкції, проте відповідні приписи залишалися відповідачем поза увагою. Враховуючи наведене він змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року даний позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 знести за власний рахунок самочинно збудовану терасу та металеву огорожу (рещітки) на даху нежитлового приміщення АДРЕСА_2.

Стягнутоз ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_3- збитки в розмірі 2000 грн. ,судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп., а всього стягнуто2243 грн. 60 коп..

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що судом не враховано наявність у нього письмових погоджень на реконструкцію перепланування , належної йому квартири . При цьому реконструкція перепланування його квартири не є самовільною і входить до Переліку робіт на об»єкті нерухомості,, виконання яких не належить до самочинного будівництва..

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з»явились в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, колегія суддів приходить до наступного.

Пред»явивши позов на підставі ст. 376 ЦК України, ОСОБА_2 зазначав, що збудована відповідачем тераса є самочинним будівництвом .

Статтею 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції встановив та виходив з того, що ОСОБА_1 самочинно без відповідних дозволів від контролюючих органів здійснив будівництво конструкції на даху нежитлового приміщення АДРЕСА_4,АДРЕСА_5,АДРЕСА_2 біля балкону квартири АДРЕСА_1, що призвело до руйнації приміщення належного позивачу .

Після ухвалення рішення у даній справі та під час її перебування на розгляді у суду апеляційної інстанції, відповідачем проведено інвентаризацію квартири АДРЕСА_1, відповідно до якої площа приміщень змінилася в результаті перепланування квартири, що не належить до самочинного будівництва згідно з п. 3.2 «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна», що підтверджується довідкою ТОВ «БК М.П.К.» від 30.12.2016 року.

Крім того, відповідно до Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна від 23.01.2017 року, виданого ТОВ «БК М.П.К.» , а саме-квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, з останньої новоутворено об»єкти нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1,АДРЕСА_6, які обладнані терасами розміром 3,8 кв.м та 5,4 кв.м. На вказані квартири виготовлено відповідні технічні паспорти 23.01.2017 року.

На підставі вказаних документів приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антроповим О.Ю. 04.02.2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесено відповідну реєстрацію щодо створення квартири АДРЕСА_6 внаслідок поділу квартириАДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Пред'явивши даний позов ОСОБА_2 зазначав, що тераса, збудована відповідачем є самочинним будівництвом, а тому підлягає знесенню, так як будь-яких дозвільних документів на неї ОСОБА_1 не має.

На даний час підстави вважати зведені відповідачем тераси самочинним будівництвом відсутні, оскільки їх зареєстровано в установленому законом порядку, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 304,307,309,313,314,316,319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове наступного змісту.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа : Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» про усунення перешкод у здійсненні права власності та знесення самочинного будівництва відмовити .

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - Судді -