Вирок

від 18.09.2017 по справі 206/1901/16-к

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/1901/16-к

Провадження № 1-кп/206/18/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2017 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження № 12015040000001186 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого у Регіональному відділенні магістрів Національної академії державного управління при Президентові України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_7 ,

потерпіла - ОСОБА_8 ,

обвинувачений - ОСОБА_5 ,

захисник-адвокат - ОСОБА_9 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_5 17 грудня 2015 року близько 08 години 00 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «Toyota Solara» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_10 , не маючи при собі посвідчення водія в зв`язку з позбавленням права керувати транспортними засобами на підставі рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07.05.2014 року, здійснював рух по вул. Електричній в Самарського району м. Дніпро зі сторони с. Чаплі в напрямку ж/м Придніпровський.

Під час руху водій ОСОБА_5 при наближенні до перехрестя вул. Електричної з вул. Дрогобицькою та вул. Марії Приймаченко (Жовтневої) Самарського району м. Дніпро, проявляючи злочинну самовпевненість, не діяв таким чином , щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян та проявляючи крайню неуважність щодо дорожньої обстановки та її змінам, маючи об`єктивну можливість виявлення небезпеки для його руху, не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, внаслідок чого здійснив наїзд передньою лівою частиною керованого ним автомобіля «Toyota Solara» реєстраційний номер НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_11 , яка переходила проїзну частину з права наліво відносно напрямку руху вказаного автомобіля.

Своїми діями ОСОБА_5 грубо порушив вимоги пунктів 1.3., 1.5., 2.1. а), ґ), 2.3. б), та 12.3. Правил дорожнього руху України, де зазначено:

п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху України, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.1. «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі»:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

ґ) поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. …»;

п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б)«бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».

Порушення водієм ОСОБА_5 п. 12.3. Правил дорожнього руху України знаходиться у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди наїздом на пішохода ОСОБА_11 .

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_11 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла: тяжкої закритої черепно-мозкової травми (з порушенням свідомості кома 2 та порушення зовнішнього дихання - трахеотомія), забою головного мозку 3-го ступеню, субдуральної гематоми у лівій лобно-тім`яній області, крововиливу в 4-й шлуночок головного мозку, вогнищ забиття речовини головного мозку у лівій скроневій частці, зміщення структур головного мозку праворуч, підшкірної гематоми з забійною раною на її тлі в потиличній області праворуч, підшкірної гематоми в потиличній області ліворуч; закритої тупої травми грудної клітини з переломом середньої третини лівої ключиці та переломами 7-го, 8-го та 9-го ребер ліворуч з розвитком в посттравматичному періоді пневмонії.

Виявлені у неї тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла спричинені від механічної дії тупих твердих предметів, що діяли в ліву половину тіла, якими могли бути виступаючі частини рухомого транспортного засобу, з послідуючим падінням на дорожнє покриття, за умов дорожньо-транспортної пригоди.

За своїм характером виявлені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину визнав частково, при цьому суду показав, що він 17 грудня 2015 року рухався по вул. Електричній у напрямку тупіка ж/м Придніпровський, керуючи автомобілем у зв`язку з необхідінстю відвезти дитину на свято до школи, рухаючись зі швидкістю 50 км/год по проїжджій частині дороги, наближаючись до перехрестя, побачив, що потерпіла вискочила на дорогу під колеса, почавши перетинати дорогу у невстановленому місці, побачивши її на дорожньому полотні, він одразу почав гальмувати та сигналити, та після зупинки автівки , вивернувши кермо вправо, перескочивши бордюр, вперся у паркан, та після цього зачепив її лівим дзеркалом заднього виду. Після того, як потерпілу прибрали з дороги та відвезли до лікарні, він від`їхав з місця зіткнення на 50-70 метрів у найближчу кишеню на дорозі, оскільки за ним був великий затор. Слідів гальмування не було, оскільки автівка, на якій він рухався, не залишає таких, тому що застосовується автоматична блокировка гальмування, електроніка блокує, а колеса автоматично пристосовуються. При цьому дорожнє покриття було асфальто-бетонне, сухе, льоду не було, тільки ями. Цивільний позов визнав у розмірі відшкодування матеріальної шкоди, із сумою моральної шкоди не згоден в повному обсязі.

Незважаючи на не визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини у пред`явленому обвинуваченні, вона повністю знайшла своє об`єктивне підтвердження в ході дослідження всієї сукупності доказів по даній справі.

Так, потерпіла ОСОБА_8 пояснила суду, що вона є рідною донькою ОСОБА_11 17.12.2015 року вранці їй подзвонила бабуся та повідомила, що матір збив автомобіль , приблизно о 08 год. 30 хв. того ж дня вона приїхала до лікарні ім. Мечнікова, куди привезли її матір, яка знаходилась у вкрай важкому стані в реанімації, лікарі пояснювали, що у неї тяжкі гематоми, мати пробула у комі 40 днів,на даний час у неї приступи амнезії, вона самостійно не пересувається та натепер має психічні розлади. Обвинувачений на неодноразові звернення за матеріальною допомогою відмовляв, у зв`язку з чим просить позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з обвинуваченого на її користь 85279,59 грн. на рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1409400 грн. на рахунок відшкодування моральної шкоди.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив суду, що у грудні 2015 року вранці близько 08 год. він був свідком ДТП на ж/м Придніпровський, він бачив, як перед ним за 50 метрів йшла жінка, переходила дорогу та її збила іномарка червого кольору на швидкості близько 60-70 км/год, потім автівка зупинилась збоку, звуків гальмування він не чув, світлофора на даному перехресті не було.

Судом в судовому засіданні також були досліджені інші докази, які підтверджують винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому діяння.

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17.12.2015 року з фототаблицею, проведеного в період часу з 11 години 45 хвилин до 13 години 40 хвилин, була зафіксована обстановка місця дорожньо-транспортної пригоди.Складено план-схему до даного протоколу, на якій зазначено напрямок руху автомобіля, на автомобілі «Toyota Solara» д.н. НОМЕР_3 виявлені подряпини в лівій нижній частині переднього бамперу, відламане дзеркало заднього виду з лівої сторони, подряпини на лівій водійській стороні під дзеркалом, подряпина та вм`ятина на лівій стійці біля дзеркала заднього виду, вм`ятина в лівому верхньому куті переднього лобового скла (т. 1 а.п. 7-30);

-висновком експерта № 70/28-8 від 15.03.2016 року, відповідно до якого робоча гальмова система автомобіля «Toyota Solara» на момент експертного огляду знаходиться в працездатному стані; рульове керування даного автомобіля також знаходиться в працездатному стані (т. 1 а.п. 88-91);

-протоколом слідчого експерименту від 06.01.2016 року, проведеного за участі свідка ОСОБА_13 , відповідно до якого свідок пояснив, що вранці 17.12.2015 року він їхав зі сторони ж/м Чаплі у бік ж/м Придніпровський, його обігнав автомобіль «Тойота» червоного кольору на швидкості 90 км/год, потім він втратив вказаний автомобіль із поля зору, а далі, під`їжджаючи до перехрестя вул. Електричної, Жовтневої та Дрогобицької Самарського району м. Дніпра (Дніпропетровська), побачив лежачу жінку на його смузі руху на проїжджій частині дороги, вказав на місце, де саме на перехресті вул. Електричної, Жовтневої та Дрогобицької Самарського району м. Дніпра (Дніпропетровська), на відстані 2,7 м від кам`яного бордюру та 8,0 м від нерухомого об`єкту електричної опори вона знаходилась. Також пояснив, що поряд з жінкою стояв автомобіль, який незадовго до цього його обігнав, а потім чоловік, який був за кермом даного автомобіля, від`їхав трішки назад та виїхав переднім правим колесом на бордюр та залишив його там стояти. Також свідок показав, де знаходився автомобль «Тойота», коли він виявив лежачу жінку, встановивши статистичний автомобіль по напрямку руху до ж/м Придніпровськ на відстані 0,65 м від задньої осі до кам`яного бордюру та 0,62 м від передньої осі до кам`яного бордюру правого узбіччя, та на відстані 7,7 м від задньої осі автомобіля до місця, де він виявив жінку (т. 1 а.п. 96-100);

-висновком експерта № 415е від 04.02.2016 року, відповідно до якого за даними медичної документації та при огляді у ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла: тяжкої закритої черепно-мозкової травми (з порушенням свідомості кома 2 та порушення зовнішнього дихання - трахеотомія), забою головного мозку 3-го ступеню, субдуральної гематоми у лівій лобно-тім`яній області, крововиливу в 4-й шлуночок головного мозку, вогнищ забиття речовини головного мозку у лівій скроневій частці, зміщення структур головного мозку праворуч, підшкірної гематоми з забійною раною на її тлі в потиличній області праворуч, підшкірної гематоми в потиличній області ліворуч; закритої тупої травми грудної клітини з переломом середньої третини лівої ключиці та переломами 7-го, 8-го та 9-го ребер ліворуч з розвитком в посттравматичному періоді пневмонії.

Виявлені у неї тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла, спричинені від механічної дії тупих твердих предметів, що діяли в ліву половину тіла, якими могли бути виступаючі частини рухомого транспортного засобу, з послідуючим падінням на дорожнє покриття, за умов дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у неї тілесних ушкоджень, тяжкість отриманої травми та дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до надходження на стаціонарне лікування до ОКЛМ, тобто і в термін, на який вказує слідчий у постанові.

За своїм характером виявлені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно пункту 2.1.3 «в, г, о» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень, можливо вказати, що в момент первинного контакту пішохід ОСОБА_11 знаходилась у вертикальному або близькому до нього положенні.

Виявлені у ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла, спричинені від механічної дії тупих твердих предметів, що діяли в ліву половину тіла, якими могли бути виступаючі частини рухомого транспортного засобу, з послідуючим падінням обстеженої на дорожнє покриття, за умов дорожньо-транспортної пригоди, тобто в момент первинного контакту з транспортним засобом обстежена була звернута лівою поверхнею тіла, що підтверджується характером та локалізацією виявлених у неї тілесних ушкоджень, даними матеріалів кримінального провадження (пошкодження на транспортному засобі).

У крові ОСОБА_11 алкоголь не виявлений ( т. 1 а.п.107-110);

-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.12.2015 року, у ОСОБА_5 ознак сп`яніння не виявлено (т. 1 а.п. 115);

-постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27.01.2016 року, згідно якої ОСОБА_5 позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік (т. 1 а.п. 141);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 10.02.2016 року, за участі ОСОБА_5 , відповідно до якого ОСОБА_5 показав що 17.12.2015 року він рухався на автомобілі зі сторони с. Чаплі у напрямку ж/м Придніпровський в Самарського району м. Дніпра (Дніпропетровська) зі швидкістю 50 км/год, проїжджаючи перехрестя по вул. Електричній з вулицями Дрогобицькою та Жовтневою, виявив, що йому почала переходити дорогу невідома жінка, він вжив заходи екстреного гальмування та почав сигналити, однак жінка не реагувала. При цьому він звернув свій автомобіль на кам`яний бордюр справа по ходу руху та зачепив вказану жінку дзеркалом заднього виду, яке розташоване з лівої сторони автомобіля, зупинивши автомобіль правою стороною за кам`яним бордюром, він підійшов до жінки, яка лежала на дорозі. Показав на місці, де знаходився його автомобіль, коли він рухався , на момент виявлення жінки, яка почала переходити дорогу. При цьому він встановив автомобіль-статист на відстані 0,50 м від передньої і задньої осі автомобіля до правого краю проїжджої частини. Місце контакту автівки з пішоходом не зміг вказати. За допомогою статиста було здійснено заміри відстані , за якій пішохід перетинає вказану ділянку, який склав: Т1 5,2 с; Т2 5,0 с; Т3- 5,0 с. Проведено вимір проїжджої частини у попутному руху автомобіля під керуванням ОСОБА_5 , на 1 м довжини підйом 0,04 м висоти (т. 1 а.п. 153-155);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 23.02.2016 року з фототаблицею, за участі свідка ОСОБА_14 , який на місці показав та розказав про обставини ДТП, свідком якого він став у грудні 2015 року вранці, а саме вказав, що з протилежного боку дороги у зустрічному йому напрямку жінка почала переходити дорогу спокійними кроками, дійшовши до середини, запнулась,і в цей момент з-за повороту у зустрічному до нього напрямку виїхав автомобіль іноземного походження червоного кольору, який збив жінку передньою лівою стійкою, деяку відстань провіз її, а потім потерпіла впала на асфальт. Місцем, де було збито жінку, вказав на проїжджій частині вул. Електричної перед поворотом на вул. Дрогобицьку зі сторони ж/м Чаплі у напрямку ж/м Придніпровський на відстані 3,30 м від правого краю проїжджої частини. Відстань від місця виходу жінки на проїжджу частину до місця зіткнення встановлена у 12 м. Свідок встановив автомобіль-статист так, як він виявив, при цьому відстань автомобіля від правого краю проїжджої частини склала 1,80 м від передньої та задньої осі. Було встановлено видимість до місця наїзду на пішохода водієм автомобіля у діапазоні 71 м. Заокруглення дороги довжиною хорди 50 м., висота сегменту 2,30 м. Максимально наближеною швидкістю автомобіля, що скоїв наїзд на пішохода, свідок вказав 80 км/год. Темп руху пішохода на відрізку дороги 5,0 м Т1, Т2, Т3 5,0с. Відстань свідка до місця зіткнення 75 м (т. 1 а.п. 168-174);

-висновком експерта № 5/10.1-207 від 21.03.2016 року, відповідно до якого відповідно до показів свідка ОСОБА_14 , в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Toyota Solara» ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху. Водій автомобіля «Toyota Solara» ОСОБА_5 при заданих вихідних даних мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування із зупинкою автомобіля «Toyota Solara» до місця наїзду. Дії водія автомобіля «Toyota Solara» ОСОБА_5 при заданому механізмові події, не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв`язку з настанням події даної ДТП. Дії водія автомобіля «Toyota Solara» ОСОБА_5 при заданому механізмові події не відповідали вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху, але дана невідповідність дій вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху не знаходиться в причинному зв`язку з настанням події ДТП; відповідно до показів свідка водія автомобіля «Toyota Solara» ОСОБА_5 - в даній дорожній обстановці він повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху. Крім того експертом було зазначено, що неможливо дослідити, чи мав водій автомобіля «Toyota Solara» ОСОБА_5 технічну можливість запобігти ДТП експертним шляхом, та не надається можливим дослідити експертним шляхом чи відповідали дії водія «Toyota Solara» ОСОБА_5 вимогам Правил дорожнього руху, та чи перебували вони в причинному зв`язку з даною пригодою (т. 1 а.п. 181-184).

Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_5 у пред`явленому обвинуваченні та його дії кваліфікуються за ч. 2ст. 286 КК Українияк порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_11 тяжкі тілесні ушкодження.

Суд розцінює поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 під час судового розгляду та його повне не визнання вини, як захисно-установчу в суб`єктивно складній, несприятливій для нього судово-слідчій ситуації, оскільки його покази в судовому засіданні були непослідовні і суперечливі. При цьому ОСОБА_5 в судових засіданнях неодноразово змінював свої покази щодо обставини ДТП, зокрема вказуючи, що потерпіла ОСОБА_15 вискочила на дорогу і швидко пробігла перед його автомобілем майже 3 метри, потім вказав, що пішохід рухалась з прогулянковим темпом. Також ОСОБА_16 неодноразово змінював покази стосовно причини залишення місця ДТП (переставив автомобіль до приїзду слідчо-оперативної групи на відстань приблизно 50-70 м від місця ДТП), вкзавши, що створив затор на дорозі, потім вказав, що переставив автомобіль після того, як каретою «швидкої» меддопомоги потерпіла була доставлена в лікувальний заклад , а пізніше взагалі стверджував, що після наїзду на жінку, він на ходу вистрибнув з автомобіля і автомобіль покотився назад, і дані покази обвинуваченого повністю спростовуються вказаним вище комплексом належних і допустимих доказів, зібраних органом досудового слідства і досліджених судом .

При призначенні покарання, суд, відповідно дост. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимогст. 12 КК Українидо тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, те, що вінранішенесудимий, працює, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітнього сина, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (т. 1 а.п. 119, 121).

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлені.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_5 у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2ст. 286 КК України, з додатковим покаранням у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Саме таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні додаткового покарання обвинуваченому у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, суд враховує, що обвинувачений грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, неодноразово був затриманий працівниками поліції за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, за що постановами місцевих судів міста Дніпропетровська від 07.05.2014 року та 27.01.2016 року був притягнутий до адмінвідповідальності за ст. 130 КУпАП, де його було позбавлено права керування ТЗ, і в день скоєння кримінального правопорушення керував ТЗ, будучи позбавленим судом такого права.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, та його небажання відшкодувати завдану потерпілій шкоду, а також обставини справи, суд доходить висновку, що виправлення засудженого не можливе без реального відбування покарання з застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Разом з тим, враховуючи, що на час прийняття судом рішення по даній справі вступив в дію Закон України «Про амністію в 2016 році», суд вважає, що ОСОБА_5 від кримінального покарання слід звільнити на підставі п. "в" ст. 1 цього Закону, оскільки він має неповнолітню дитину, відносно якої не позбавлений батьківських прав.

Щодо вирішення цивільного позову суд зазначає наступне.

Відповідно дост. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Так в судовому засіданні майнова шкода знайшла своє підтвердження в повному обсязі та підтверджується доданими до суду квитанціями, крім того не оспорюється і обвинуваченим, а тому суд знаходить обґрунтованими такі вимоги, саме на суму 85279,59 грн.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Згідност. 23 ЦК Україниморальна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно дост. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За змістом п.п. 5, 9Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року(зі змінами й доповненнями) - відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З урахуванням характеру і тривалості страждань, стану здоров`я матері потерпілої ОСОБА_11 , тяжкості заподіяної травми, наслідків тілесних ушкоджень, тривалості вимушених змін в життєвих стосунках потерпілої, а також з урахуванням майнового стану обвинуваченого, керуючись принципами розумності, зваженості і справедливості суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої моральну шкоду у розмірі 400000 грн.

Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядкуст. 100 КПК України.

Витрати, пов`язані з залученням експертів в кримінальному провадженні, підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючисьст. 367-374 КПК Українисуд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватиму вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 286 КК України,тапризначити йомупокаранняу виді позбавленняволі строком на5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строкомна 3(три) роки.

Звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного судом покарання на підставі п. "в" ст. 1 Закону України « Про амністію у 2016 році».

Цивільний позов потерпілої задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 85279 (вісімдесят п`ять тисяч двісті сімдесят дев`ять) гривень 59 копійок на відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 400000 (чотириста тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь експертної установи Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України витрати: за проведення експертизи технічного стану транспортних засобів № 70/28-8 від 15.03.2016 року у розмірі 791,64 грн. та судової експертизи обставин і механізму ДТП № 5/10.1-207 від 21.03.2016 року у розмірі 1055,52 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Бабушкінському районі районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області; номер рахунку: 31118115700004; МФО: 805012; код ЄДРПОУ: 37989274; найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області).

Речові докази: автомобіль «Toyota Solara» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_17 - повернути власнику ОСОБА_10 .

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогоКПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1