ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2017 року 10год.15хв. м. Одеса Справа № 815/1927/17
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Іванова Е.А.
за участі секретаря Сакара М.М., представників: позивача Фатєєвої І.В. відповідача Хвостікової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю КОЛІЙНИК до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Мале підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю КОЛІЙНИК (далі - ТОВ КОЛІЙНИК , позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі- ГУ ДФС в Одеській області, відповідач) в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 20.03.2017 року №0004321402 та №0004311402.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами перевірки ТОВ КОЛІЙНИК ГУ ДФС в Одеській області складений акт, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення, якими позивачу донараховано податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств. Проте позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення неправомірними та просить їх скасувати та зазначає, що здійснюючи господарські операції з зазначеним у акті перевірки контрагентами, ТОВ КОЛІЙНИК жодним чином не порушувало приписів зазначених у ст. 203, 215, 228 ЦК України, оскільки ці господарські операції були направлені на настання реальних правових наслідків та жодним чином не суперечать інтересам держави та не порушують встановлений публічний порядок. Дані обставини підтверджується наявним первинними документами, які відповідають вимогам законодавства та фактичним використанням отриманих робіт та послуг у власній господарський діяльності ТОВ КОЛІЙНИК , з належною економічною вигодою для ТОВ КОЛІЙНИК .
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області від 16.02.2017 року №209/14-02 заступником начальника відділу перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській області Кравчук Н.М., від 16.02.2017 №210/14-02 головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській області Козовою Т.А., згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.78.2 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), та відповідно до наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 16.02.2017 року №303 проведена позапланова виїзна документальна перевірка малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю КОЛІЙНИК , код за ЄДРПОУ 13919207, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку № 1 до акту. За результатми перевірки складений акт від 03.03.2017 року №115/15-32-14-02/13919207 яким встановлені порушення позивачем п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п.6. ст.8, ст.9 Закону -XIV від 16.07.1999 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , із та доповненнями, п.2.1, п.2.4, п.2.14, п.2.15 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 за №168/704 в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді на загальну суму 12431 грн.; п.44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, діючими у 2014 році, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на 966541 грн..
Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області від 16.02.2017 року №209/14-02 заступником начальника відділу перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській області Кравчук Н.М., від 16.02.2017 №210/14-02 головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській області Козовою Т.А., згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.78.2 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), та відповідно до наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 16.02.2017 року №303 проведена позапланова виїзна документальна перевірка малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю КОЛІЙНИК , код за ЄДРПОУ 13919207, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку № 1 до акту.
За результатми перевірки складений акт від 03.03.2017 року №115/15-32-14-02/13919207 яким встановлені порушення позивачем п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п.6. ст.8, ст.9 Закону -XIV від 16.07.1999 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , із та доповненнями, п.2.1, п.2.4, п.2.14, п.2.15 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 за №168/704 в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 12431 грн.; п.44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, діючими у 2014 році, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на 966541 грн. (т.1, а.с. 27-87).
На підставі вказаного акту ГУ ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.03.2017 року №0004321402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1208176 грн., з яких 966541 грн. основного зобов'язання та 241635 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та №0004311402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 12431 грн. (т. 1, а.с. 25-26).
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 20.03.2017 року №0004321402, яким позивачу збільшено сумум грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1208176 грн., з яких 966541 грн. основного зобов'язання та 241635 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, то суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що у вказаний у акті перевірки період, позивач мав правовідносини з наступними суб'єктами господарювання: ТОВ СПЕЦБІЛД , ТОВ ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС , ТОВ ТРООДОС , ТОВ ЛЕЙКВУД , ПП АШИРБАДОН , ТОВ БУДІНДОСЕРВІС , ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД , ТОВ МАГНАТ ПК , ТОВ МАКСИМА КОНСАЛДІНГ , ТОВ ГОЛЬФСТРИМ ТМ , ПП ІНВЕСТДОРСЕРВІС , ТОВ ШТРІХМЕД , ТОВ МАЙДАН ЦЕНТР ІНВЕСТ , ТОВ ДРІМТАУН , ТОВ АРІАЛ-ТОРГ , ТОВ ГЕСАДА КОМПАНІ , ТОВ ПРОМОСТАР Україна .
Судом встановлено, що між ТОВ Іллічівський морський рибний порт (замовник) та ТОВ Колійник (підрядник) 12.11.2013 рок був укладений договір підряду №157/13х (т. 5 а.с. 41-47).
Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати роботи по ремонту ділянки залізничної колії №3, двох стрілочних переводів №№13, 15 і з'їзду між ними на залізничній колії №3 районного парку, що входять до складу ділянки залізничної колії довжиною 6678 м. в межах Іллічівського морського рибного порту до передпоромного парку залізничної станції Іллічівськ-Поромна, розташованого за адресою м Іллічівськ, село Бурлача Балка, вул.Центральна №1-Ж, а також ділянок залізничної колії №№8, 9 Морського парку Іллічівського морського рибного порту, а замовник зобов'язується прийняти виконані належним чином відповідно до умов договору роботи і оплатити їх.
Відповідно до п. 4.2.2 Договору підрядник має право за письмовим погодженням із замовником залучати на умовах субпідряда для виконанню робіт спеціалізовані організації.
Як зазначив позивач, для виконання умов договору підряду №157/13х між ТОВ КОЛІЙНИК (замовник) та ТОВ ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС (підрядник) 12.04.2014 року укладений договір підряда №6 (т.3, а.с. 13-15).
Відповідно до п. 1.1 Договру замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконати в дійсності з умовами договору роботу, котру генпідрядник, в свою чергу зобов'язаний прийняти та оплатити.
Згідно п. 1.2. договору виконанню підлягають роботи по ремонту залізничного шляху №3 та стрілочних переводів в районному парку ТОВ "ІМРП".
Відповідно до п.1.3 договору виконані роботи повинні відповідати дійсним в Україні вимогам державних стандартів.
Згідно п. 2.1 договору вартість робіт по цьому договору становить 393961,38 грн, в тому числі ПДВ в сумі 65660,23 грн.
Відповідно до п. 2.2 договору розрахунки між сторонами договору проводяться на підставі актів виконаних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3). В розрахунках враховуються сплачені аванси.
На підтвердження виконання господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем були надані наступні документи:
довідку про вартість виконаних робіт від 24.04.2014 форми КБ-3 на суму 58688,93 грн. та складено та підписано акт №1 за квітень 2014 року форми КБ-2в на суму 58688,93 грн., у якому розшифровано перелік виконаних TOB "ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС" робіт, вартість витрачених матеріалів, заробітна плата робітників TOB "ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС", які виконували роботи, вартість обслуговуючих машин, що залучалися до виконання робіт, прибуток отриманий TOB "ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС", адміністративні витрати, ПДВ у сумі 9781 грн., витрати праці робітників-будівельників та витрати праці робітників, які обслуговували машини;
довідку про вартість виконаних робіт від 22.04.2014 форми КБ-3 на суму 58131,29 грн. та складено та підписано акт №2 за квітень 2014 року форми КБ-2в на суму 58131,29 грн., у якому розшифровано перелік виконаних TOB "ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС" робіт, вартість витрачених матеріалів, заробітна плата робітників TOB "ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС", які виконували роботи, вартість обслуговуючих машин, що залучалися до виконання робіт, прибуток отриманий TOB "ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС", адміністративні витрати, ПДВ у сумі 9689 грн., витрати праці робітників-будівельників та витрати праці робітників, які обслуговували машини;
довідку про вартість виконаних робіт від 23.04.2014 форми КБ-3 на суму 59823,36 грн. та складено та підписано акт №2 за квітень 2014 року форми КБ-2в на суму 59823,36 грн., у якому розшифровано перелік виконаних TOB "ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС" робіт, вартість витрачених матеріалів, заробітна плата робітників TOB "ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС", які виконували роботи, вартість обслуговуючих машин, що залучалися до виконання робіт, прибуток отриманий TOB "ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС", адміністративні витрати, ПДВ у сумі 9971 грн., витрати праці робітників-будівельників та витрати праці робітників, які обслуговували машини;
довідку про вартість виконаних робіт від 24.04.2014 форми КБ-3 на суму 59612,46 грн. та складено та підписано акт №4 за квітень 2014 року форми КБ2в на суму 59612,46 грн., у якому розшифровано перелік виконаних TOB "ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС" робіт, вартість витрачених матеріалів, заробітна плата робітників TOB "ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС", які виконували роботи, вартість обслуговуючих машин, що залучалися до виконання робіт, прибуток отриманий TOB "ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС", адміністративні витрати, ПДВ у сумі 9935 грн., витрати праці робітників-будівельників та витрати праці робітників, які обслуговували машини;
довідку про вартість виконаних робіт від 25.04.2014 форми КБ-3 на суму 59839,98 грн. та складено та підписано акт №5 за квітень 2014 року форми КБ2в на суму 59839,98 грн., у якому розшифровано перелік виконаних TOB "ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС" робіт, вартість витрачених матеріалів, заробітна плата робітників TOB "ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС", які виконували роботи, вартість обслуговуючих машин, що залучалися до виконання робіт, прибуток отриманий TOB "ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС", адміністративні витрати, ПДВ у сумі 9973 грн., витрати праці робітників-будівельників та витрати праці робітників, які обслуговували машини;
довідку про вартість виконаних робіт від 28.04.2014 форми КБ-3 на суму 59780,46 грн. та складено та підписано акт №6 за квітень 2014 року форми КБ2в на суму 59780,46 грн., у якому розшифровано перелік виконаних TOB "ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС" робіт, вартість витрачених матеріалів, заробітна плата робітників TOB "ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС", які виконували роботи, вартість обслуговуючих машин, що залучалися до виконання робіт, прибуток отриманий TOB "ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС", адміністративні витрати, ПДВ у сумі 9963 грн., витрати праці робітників-будівельників та витрати праці робітників, які обслуговували машини;
довідку про вартість виконаних робіт від 30.05.2014 форми КБ-3 на суму 38084,88 грн. та складено та підписано акт №7 за травень 2014 року форми КБ2в на суму 38084,88 грн., у якому розшифровано перелік виконаних TOB "ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС" робіт, вартість витрачених матеріалів, заробітна плата робітників TOB "ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС", які виконували роботи, вартість обслуговуючих машин, що залучалися до виконання робіт, прибуток отриманий TOB "ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС", адміністративні витрати, ПДВ у сумі 6347 грн., витрати праці робітників-будівельників та витрати праці робітників, які обслуговували машини.
Також були надані податкові накладні №70 від 14.04.2014 року на суму 58688,94 грн. у тому числі ПВД у сумі 9781,49 грн, №71 від 22.04.2014 року на суму 58131,30 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9688,55 грн., №72 від 23.04.2014 року на суму 59823,36 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9970,56 грн., №73 від 24.04.2014 року на суму 59612,46 грн., у ому числі ПДВ у сумі 9935,41 грн., №74 від 25.04.2014 року на суму 59839,98 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9973,33 грн., №75 від 28.04.2014 року на суму 59780,46 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9963,41 грн. та №48 від 30.05.2014 року на суму 38084,88 грн., у тому числі ПДВ у сумі 6347,48 грн..
Так судом встановлено, що акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, договірні ціни та локальні кошториси не містять посад та прізвищ, імен та по-батькові осіб, що їх підписали, що не дає суду змогу ідентифікувати осіб, які їх підписали.
Крім того згідно акту ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05.08.14 №2265/26-55-22-08/38864971 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю Промсерфер Плюс (код за ЄДРПОУ 38864971) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.13 по 31.07.14 року (т. 5, а.с. 237-247).
З метою вручення запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно фінансово-господарських операцій з постачальниками та покупцями здійснено вихід на податкову та фактичну адресу TOB Промсерфер Плюс : м. Київ, вул. Шота Руставелі, 15-б, к.101. Під час обстеження встановлено, що TOB Промсерфер Плюс за податковою та фактичною адресою не знаходиться, що зафіксовано у акті обстеження місцезнаходження від 05.07.14 №17186/26-55-22-08/38864971.
Відповідно до акту ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05.08.14 №2265/26-55-22-08/38864971 середньоблікова кількість штатних працівників становить 2 особи (згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2014 року).
Також вказаним актом встановлено, що TOB "ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС" фактично не могло здійснювати господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг), через відстуність у підприємтсва управлінського та технічного персоналу, як наслідок неможливість постачання товарів (робіт, послуг) TOB "ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС" в адресу підприємств - покупців.
Також відповідпо до листа представника ГУ ДФС в Одеській області С.М. Копиця, TOB " ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС " Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (Форма 1-ДФ) за спірні періоди до органу державної податкової служби не подавало.
Наведені факти та обставини відносно наявності можливості виконання зазначеного обсягу робіт свідчать, що визначені акти містять свідомо невірну інформацію по наданих контрагентами ремонтних роботах, тому не можуть бути враховані належним доказом факту здійснення відповідних господарських операцій та невідповідності формування податкового кредиту критеріям реальності господарської операції та її документального підтвердження, які є основними умовами для формування даних податкового обліку.
Встановлені обставини, що доводять нереальність господарської операції, дозволяють зробити висновки щодо нереальності складених МП у формі TOB Колійник та TOB "Промсерфер Плюс", для цілей оподаткування документів: укладений між МП у формі TOB Колійник та TOB "Промсерфер Плюс" договір підряда №6 від 12.04.2014 року не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет;
Наданими до суду документами не доведено правомірність збільшення податкового кредиту МП у формі TOB Колійник , отриманого від TOB Промсерфер Плюс у квітні 2014 року на суму 59313 грн., у травні 2014 року на суму 6347 грн.
Крім того судом встановлено, та не заперечується сторонами по справі, що суми витрат по взаємовідносинам з TOB Промсерфер Плюс за квітень та травень 2014 року у податковому обліку не включено підприємством до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за 2014рік.
Також суд зазначає, що матеріали справи не містять жодного письмового погодження ТОВ Іллічівський морський рибний порт як то передбачено п. 4.2.2 договору від 12.11.2013 року №157/13х на залучення в якості субпідрядника TOB Промсерфер Плюс для виконання вказаних робіт.
В актах виконаних робіт форми КБ-2в міститься рядок Субпідрядник , який заповнюється в разі залучення до виконання робіт третіх осіб, та як вбачається з усіх актів субпідрядник не залучався.
Судом встановлено, що між ТОВ Іллічівський зерновий термінал (замовник) та ТОВ Колійник (підрядник) 02.01.2014 року був укладений договір підряду №3 (т. 5 а.с. 33-40).
Відповідно до п. 1.1 замовник доручає, а підрядник зобов'язується своїми силами і на власний ризик виконати роботи з технічного обслуговування внутрішньозаводських залізничних шляхів ТОВ ІЗТ відповідно до інструкції ЦП №0138 Укрзалізниці, відповідно до технічної калькуляцією, що додається до даного договору і є його невід'ємною частиною, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені роботи.
Згідно п. 3.1.1 договору підрядник має право залучати до виконання договору підряду третіх осіб (субпідрядників), при цьому підрядник несе відповідальність перед замовником за дії таких осіб як за сої власні.
Як зазначив позивач, для виконання умов договору підряду №3 від 02.01.2014 року між ТОВ КОЛІЙНИК (замовник) та ТОВ СПЕЦБІЛД (підрядник) 08.01.2014 року був укладений договір підряду №4 (далі - Договір) (т.2 а.с. 230-231).
Згідно п. 1.1 Договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконати в дійсності з умовами договору роботу, котру замовник в свою чергу зобов'язаний прийняти та оплатити.
Відповідно до п. 1.2 Договору по дійсному Договору виконанню підлягають роботи: пристрій переїзду через залізничні колії технологічного проїзду №5 .
Згідно п. 1.3 Договору виконані роботи повинні відповідати дійсним в Україні вимогам держаних стандартів.
Відповідно до п. 2.1 Договору орієнтовна вартість робіт по даному договору становить 117502,98 грн., в тому числі ПДВ у сумі 19583,83 грн.
Згідно п. 2.2 Договору розрахунки між сторонами договору проводяться на підстві актів виконаних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3). В розрахунках враховуються сплачені аванси, генпідрядні відрахування, а також виключається вартість матеріалів поставки замовника.
На підтвердження господарських операцій позивачем надано:
довідку про вартість виконаних робіт від 15.01.2014 форми КБ-3 на суму 58406,09 грн. та акт №1 за січень 2014 року форми КБ-2в на суму 58406,09 грн. (т. 2 а.с. 243), у якому розшифровано перелік виконаних TOB "СПЕЦБІЛД" робіт, вартість витрачених матеріалів, заробітна плата робітників TOB "СПЕЦБІЛД", які виконували роботи, вартість обслуговуючих машин, що залучалися до виконання робіт, прибуток отриманий TOB "СПЕЦБІЛД", адміністративні витрати, ПДВ у сумі 9734 грн., витрати праці робітників-будівельників та витрати праці робітників, які обслуговували машини;
довідку про вартість виконаних робіт від 26.02.2014 форми КБ-3 на суму 59093,18 грн. та акт №1 за лютий 2014 року форми КБ-2в на суму 59093,18 грн., у якому розшифровано перелік виконаних TOB "СПЕЦБІЛД" робіт, вартість витрачених матеріалів, заробітна плата робітників TOB "СПЕЦБІЛД", які виконували роботи, вартість обслуговуючих машин, що залучалися до виконання робіт, прибуток отриманий TOB "СПЕЦБІЛД", адміністративні витрати, ПДВ у сумі 9849 грн., витрати праці робітників -будівельників та витрати праці робітників, які обслуговували машини.
Також були надані податкові накладні №143 від 15.01.2014 року на суму 58406,09 грн. у тому числі ПДВ у сумі 9734,35 грн. та №304 від 26.02.2014 року на суму 59093,18 грн. у тому числі ПДв у сумі 9848,86 грн..
Також судом встановлено, що між ТОВ "СПЕЦБІЛД" (первісний кредитор) та ТОВ Престиж - інком (новий кредитор) 01.02.2014 року був укладений договір про відступлення права вимоги №1 (т. 1, а.с. 232-233).
Згідно п. 1.1 вказаного договору первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором №1 від 08.01.2014 року (далі - основний кредитор), укладеним між первісним кредитором та ТОВ в формі МП КОЛІЙНИК (далі - боржник) на суму 59093,18 грн.
Відповдіно до п. 1.2 договору новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобовязань за основним договором.
Крім того згідно інформаційних баз ГУ ДФС в Одеській області, TOB "СПЕЦБІЛД" володіє такими трудовими ресурсами - 2 чоловіка. Аналізом наданих до суду документів, щодо виконаних TOB "СПЕЦБІЛД" будівельно-ремонтних робіт для МП у формі TOB КОЛІЙНИК , підписаних нібито посадовими особами обох підприємств, встановлено, що виконання означених робіт потребувало значної кількості кваліфікованих фахівців (будівельників, водіїв, електриків та ін.).
Згідно підсумкової відмості ресурсів на пристрій переїзду через залізничні колії технологіческового проїзду №5 (т. 2 а.с. 239-242) вказані роботи потребують значної кількості чоловіко-годин, а саме 1428 ч.г., тобто TOB "СПЕЦБІЛД" не могло виконати вказані роботи при загальній кількості трудових ресурсів 2 чоловіки.
Крім того акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, договірні ціни та локальні кошториси не містять посад та прізвищ, імен та по-батькові осіб, що їх підписали, що не дає суду змогу ідентифікувати осіб, які їх підписали.
В наданих платником актах здачі - прийняття ремонтних робіт вказано факт надання робіт, їх вартість, та відсутність будь - яких взаємних претензій сторін з приводу надання цих послуг. Проте, аналізом інформаційних баз ГУ ДФС в Одеській області встановлено, що TOB "СПЕЦБІЛД" не має достатньої кількості трудових ресурсів та необхідних основних засобів, зокрема транспортних засобів, для виконання зазначеного в первинних документах обсягу робіт, а саме, було враховано відстань між об'єктами на яких виконано роботи, кількість витрачених людино-годин, обсяги витрачених машино-годин.
Крім того відповідно до акту перевірки ТОВ Спецбілд від 01.04.2014 року №1818/15-53-22-3/38945620 останнє не має основних засобів, трудових ресурсів та виробничих потужностей. Факт відсутності управлінського та технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів свідчить про відсутність адміністративно - господарських можливостей на виконаня будь - яких послуг, та постачання товарів, що являється доказом про відсутність реальності здійснення господарських операцій (т. 5, а.с. 154-158).
Наведені факти та обставини відносно наявності можливості виконання зазначеного обсягу робіт свідчать, що визначені акти містять свідомо невірну інформацію по наданих контрагентами ремонтних роботах, тому не можуть бути враховані належним доказом факту здійснення відповідних господарських операцій та невідповідності формування податкового кредиту критеріям реальності господарської операції та її документального підтвердження, які є основними умовами для формування даних податкового обліку.
Встановлені обставини, що доводять нереальність господарської операції, дозволяють зробити висновки щодо нереальності складених МП у формі TOB Колійник та TOB "СПЕЦБІЛД", для цілей оподаткування документів.
Так укладений між МП у формі TOB Колійник та TOB СПЕЦБІЛД договір від 01.08.2014 № 01/08/2014 року не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет, а наданими до суду документами не доведено правомірність збільшення податкового кредиту TOB Колійник , отриманого від TOB СПЕЦБІЛД у січні 2014 року на суму 9734 грн., у лютому 2014 року на суму 9849 грн.
Крім того суд зазначає, та не заперечується сторонами по справі, що суми витрат по взаємовідносинам з TOB СПЕЦБІЛД за січень та лютий 2014 року у податковому обліку не включено підприємством до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за 2014 рік.
Також судом встановлено, що між ТОВ ТРООДОС (постачальник) та ТОВ КОЛІЙНИК (покупець) 14.01.2014 року укладений договір №1 (т.2, а.с. 219-221).
Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати покупцю матеріали, а покупець зобов'язується їх оплатити.
Згідно п. 2.1. договору продавець відпускає вищевказані матеріали по заздалегідь заявлених покупцем кількості та асортименту.
На підтвердження виконання господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем надані до суду видаткові накладні від 21.03.2014 року №РН-210304, від 27.03.2014 року №РН-270302 та податкові накладні від 21.03.2014 року №320 та від 27.03.2014 року на загальну суму 119895 грн. в тому числі ПДВ у сумі 19982,50 грн..
Судом встановлено, що вищенаведені операції відображено МП у формі TOB Колійник в бухгалтерському обліку наступним чином: Д-т 205,64; К-т 631.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за березень 2014 року.
До суду надані видаткові накладні від TOB ТРООДОС на відвантаження матеріалів, в яких не зазначені посадові особи, відповідальні за здійснення господарської операції і правильність оформлення видаткової накладної, проставлені лише підписи, тому не можливо ідентифікувати, кому вони належать, не визначено місце складання видаткової накладної, не зазначені реквізити одержувача товару.
Також суду не надані замовлення позивача, щодо отримання матеріалів та їх асортименту, як то передбачено п. 2.1 договору.
Тобто, надані до перевірки видаткові накладні від TOB ТРООДОС не є первинними документами,' які б підтверджували фактичне здійснення господарської операції та рух активів відповідно до вимог Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (із змінами та доповненнями), затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.
Встановлені обставини, що доводять нереальність господарської операції, а саме, відсутність обов'язкових реквізитів у первинних документах, дозволяють зробити висновки щодо нереальності складених МП у формі TOB Колійник та TOB ТРООДОС , для цілей оподаткування документів: укладений між МП у формі TOB Колійник та TOB ТРООДОС договір купівлі-продажу №1 від 14.01.2014 не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет;
Наданими до суду документами не доведено правомірність збільшення податкового кредиту МП у формі TOB Колійник , отриманого від TOB ТРООДОС у березні 2014 року на суму 19983 грн.
Крім того судом встановлено, та не заперечується сторонами по справі, що суми витрат по взаємовідносинам з TOB ТРООДОС за березень 2014 року у податковому обліку не включено підприємством до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за 2014 рік.
Також судом встановлено, що між ТОВ Лейквуд (постачальник) та ТОВ КОЛІЙНИК (покупець) 23.06.2014 року укладений договір №16 (т.2, а.с. 8-10).
Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати покупцю матеріали, а покупець зобов'язується їх оплатити.
Згідно п. 2.1. договору продавець відпускає вищевказані матеріали по заздалегідь заявлених покупцем кількості та асортименту.
На підтвердження виконання господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем надані до суду видаткові накладні №РН-2507 від 25.07.2014 року, №РН-2807 від 28.07.2014 року, №РН-2907 від 29.07.2014 року та податкові накладні від 25.07.2014 року №51, від 28.07.2014 року №52, від 29.07.2014 року №53 на загальну суму 179505,96 грн., в тому числі ПДВ у сумі 29918 грн.
Вищенаведені операції відображено ТОВ Колійник в бухгалтерському обліку наступним чином: Д-т 205, 64; К-т 631.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за липень 2014 року.
До суду надані видаткові накладні від TOB "ЛЕЙКВУД" на відвантаження матеріалів, в яких не зазначені посадові особи, відповідальні за здійснення господарської операції і правильність оформлення видаткової накладної, проставлені лише підписи, тому не можливо ідентифікувати, кому вони належать, не визначено місце складання видаткової накладної, не зазначені реквізити одержувача товару.
Також суду не надані докази замовлення позивача на отримання матеріалів та їх асортименту, як то передбачено п. 2.1 договору.
Тобто, надані до суду видаткові накладні від TOB "ЛЕЙКВУД" не є первинними документами, які б підтверджували фактичне здійснення господарської операції та рух активів відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (із змінами та доповненнями), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 а№ 168/704.
Крім того висновками акту ДПІ у Печерському районі м. Києва №2746/26-55-22-09/39203277 від 09.09.2014р Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB Лейквуд , код за ЄДРПОУ 39203277, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.06.2014-31.08.2014року , не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ за період з 01.06.2014 по 31.08.2014року, а також не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за період з 01.06.2014 по 31.08.2014 року (т.5, а.с. 217-225).
Також вказаним актом встановлено, що у TOB Лейквуд відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матерілаи для здійснення основного виду діяльності.
Встановлені обставини, що доводять нереальність господарської операції, а саме, відсутність обов'язкових реквізитів у первинних документах, відсутність TOB Лейквуд за місцезнаходженням, незначна кількість працівників TOB Лейквуд , (директор та головний бухгалтер - одна особа), з одночасним великим обсягом торгових операцій у 2014 році у сумі 54317787,72 грн., дозволяють зробити висновки щодо нереальності складених МП у формі TOB Колійник та TOB Лейквуд , для цілей оподаткування документів: укладений між МП у формі TOB Колійник та TOB Лейквуд договір №16 від 23.07.2014 року не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет.
Наданими до суду документами не доведено правомірність збільшення податкового кредиту МП у формі TOB Колійник , отриманого від TOB Лейквуд у липні 2014 року на суму 29918 грн.
Також до суду не надані товарно - транспортні накладні на перевезення придбаного товару ТОВ КОЛІЙНИК у TOB Лейквуд .
Крім того судом встановлено, та не заперечується сторонами по справі, що суми витрат по взаємовідносинам з TOB Лейквуд за липень 2014 року у податковому обліку не включено підприємством до складу витрат, що враховуються при визначенні об 'єкту оподаткування за 2014 рік.
Також судом встановлено, що між ПП АШИРБАДОН (постачальник) та ТОВ КОЛІЙНИК (покупець) 07.10.2014 року укладений договір №18 (т.2, а.с. 23-25).
Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати покупцю матеріали, а покупець зобов'язується їх оплатити.
Згідно п. 2.1. договору продавець відпускає вищевказані матеріали по заздалегідь заявлених покупцем кількості та асортименту.
На підтвердження господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем надані до суду видаткові накладні №РН-1310 від 13.10.2014 року, №РН-2710 від 27.10.2014 року, №РН-2910 від 29.10.2014 року, №РН-1911 від 19.11.2014 року, №РН-2111 від 21.11.2014 року, №РН-2611 від 26.11.2014 року, №РН-2811 від 28.11.2014 року, №РН-1212 від 12.12.2014 року, №РН-1912 від 19.12.2014 року та №РН-2412 від 24.12.2014 року, а також податкові накладні №155 від 13.10.2014 року, №156 від 27.10.2014 року, №157 від 29.10.2014 року, №2507 від 19.11.2014 року, №2517 від 21.11.2014 року, №2518 від 26.11.2014 року, №2519 від 28.11.2014 року, №2804 від 12.12.2014 року, №2805 від 19.12.2014 року та №2806 від 24.12.2014 року на загальну суму 597789,46 грн., в тому числі ПДВ у сумі 99631,58 грн..
Вищенаведені операції відображено МП у формі TOB Колійник в бухгалтерському обліку наступним чином: Д-т 205, 64; К-т 631.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2014 року.
До суду надані видаткові накладні від ПП "АШИРБАДОН" на відвантаження матеріалів, в яких не зазначені посадові особи, відповідальні за здійснення господарської операції і правильність оформлення видаткової накладної, проставлені лише підписи, тому не можливо ідентифікувати, кому вони належать, не визначено місце складання видаткової накладної, не зазначені реквізити одержувача товару.
Тобто, надані до суду видаткові накладні від ПП "АШИРБАДОН" не є первинними документами, які б підтверджували фактичне здійснення господарської операції та рух активів відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (із змінами та доповненнями), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.
Також суду не надані докази замовлення позивачем, щодо отримання матеріалів та їх асортименту, як то передбачено п. 2.1 договору.
Крім того згідно з податковою інформацією Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області по ПП "АШИРБАДОН", код за ЄДРПОУ 39317724, щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП АШИРБАДОН (код за ЄДРПОУ 3931 7724) за жовтень - грудень 2014 року, не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ за період жовтень - грудень 2014 року, а також не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за зазначені податкові періоди (т.5. а.с. 196-207).
ПП "АШИРБАДОН", код за ЄДРПОУ 39317724 має стан платника 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням .
За жовтень - грудень 2014 року, за висновками отриманої податкової інформації не підтверджено задекларовані податкові зобов 'язання з ПДВ:
жовтень 2014 1553 13919207 139192015537 TOB "КОЛІЙНИК" 29942,40 Відсутні дані в ЄРПН
листопад 2014 1553 13919207 139192015537 TOB "КОЛІЙНИК" -39822,18 Відсутні дані в ЄРПН
- грудень 2014 1553 13919207 139192015537 TOB "КОЛІЙНИК" 29867,00 Відсутні дані в ЄРПН.
Зафіксовано умисне дроблення ПП АШИРБАДОН податкових накладних на суму ПДВ менше 10000 грн. по кожній накладній .
Крім того згідно накладних ТОВ Колійник придбав у ПП АШИРБАДОН приблизно 400 тон щебеню, проте до суду не надано доказів поставки вказаного товару, а саме товарно -транспортних накладних.
Встановлені дані і факти, що доводять нереальність господарської операції, а саме, відсутність обов'язкових реквізитів у первинних документах, відсутність ПП АШИРБАДОН за місцезнаходженням, незначна кількість працівників ПП АШИРБАДОН , (директор та головний бухгалтер - одна особа), дозволяють зробити висновки щодо нереальності складених TOB Колійник та ПП АШИРБАДОН , для цілей оподаткування документів: укладений між МП у формі TOB Колійник та ПП АШИРБАДОН договір №18 від 07.10.2014 року не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет;
Наданими до суду документами не доведено правомірність збільшення податкового кредиту МП у формі TOB Колійник , отриманого від ПП АШИРБАДОН у жовтні 2014 року на суму 29942 грн., у листопаді 2014 року на суму 39822 грн., у грудні 2014 року на суму 29867 грн.
Крім того судом встановлено, та не заперечується сторонами по справі, що суми витрат по взаємовідносинам з ПП АШИРБАДОН за липень 2014 року у податковому обліку не включено підприємством до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за 2014 рік.
Також судом встановлено, що між ТОВ БУДІНДОСЕРВІС (постачальник) та ТОВ КОЛІЙНИК (покупець) 01.08.2017 року укладений договір №17 (т. 2, а.с 65-67)
Відповідно до п. 1.1 договру продавець зобов'язується передати покупцю матеріали, а покупець зобов'язується їх оплатити.
Згідно п. 2.1. договору продавець відпускає вищевказані матеріали по заздалегідь заявлених покупцем кількості та асортименту.
На підтвердження виконання господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем надані до суду видаткові накладні №РН-2508 від 25.08.2014 року, №РН-2608 від 26.08.2014 року, №РН-2708 від 27.08.2014 року, №РН-1709 від 17.09.2014 року, №РН-2609 від 26.09.2014 року та податкові накладні №137 від 25.08.2014 року, №138 від 26.08.2014 року, №139 від 27.08.2014 року, №77 від 17.09.2014 року та №78 від 26.09.2014 року на загальну суму 297564,36 грн., в тому числі ПДВ у сумі 49594,06 грн.
Вищенаведені операції відображено МП у формі ТОВ Колійник в бухгалтерському обліку наступним чином: Д-т 205, 64; К-т 631.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображено у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за серпень, вересень 2014 року.
У вказаних видаткових накладних від ТОВ "БУДІНДОСЕРВІС", код ЄДРПОУ 39263983, на відвантаження матеріалів, в яких не зазначені посадові особи, відповідальні за здійснення господарської операції і правильність оформлення видаткової накладної, проставлені лише підписи, тому не можливо ідентифікувати, кому вони належать, не визначено місце складання видаткової накладної, не зазначені реквізити одержувача товару.
Також суду не надані докази замовлення позивача на отримання матеріалів та їх асортименту, як то передбачено п. 2.1 договору.
Тобто, надані до суду видаткові накладні від ТОВ "БУДІНДОСЕРВІС" не є первинними документами, які б підтверджували фактичне здійснення господарської операції та рух активів відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (із змінами та доповненнями), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.
Крім того згідно податкової інформації отриманої від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ТОВ "БУДІНДОСЕРВІС", код ЄДРПОУ 39263983, є вигодоформуючим суб'єктом, та не підтверджено задекларовані їм податкові зобов'язання з ПДВ за серпень та вересень 2014 року.
Також вказаною інформацією встановлена не можливість підтвердження реальності господарських операцій ТОВ Будіндосервіс з питань придбання та подальшої реалізації товарів по ланцюгу постачання.
ТОВ Будіндосервіс здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операції, пов 'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.
Встановлені обставини, що доводять нереальність господарської операції, а саме, відсутність обов'язкових реквізитів у первинних документах, відсутність ТОВ БУДІНДОСЕРВІС за місцезнаходженням, незначна кількість працівників ТОВ БУДІНДОСЕРВІС (директор та головний бухгалтер - одна особа), дозволяють зробити висновки щодо нереальності складених ТОВ Колійник та ТОВ БУДІНДОСЕРВІС , для цілей оподаткування документів: укладений між МП у формі ТОВ Колійник та ТОВ БУДІНДОСЕРВІС договір №17 від 01.08.2014 року не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет.
Наданими до суду документами не доведено правомірність збільшення податкового кредиту МП у формі ТОВ Колійник , отриманого від ТОВ БУДІНДОСЕРВІС у серпні 2014 року на суму 29845 грн, та у вересні 2014 року на суму 19750 грн.
Також суд зазначає, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (т.1 а.с. 126-129) керівником ТОВ БУДІНДОСЕРВІС з 23.09.2014 року є ОСОБА_6, тоді як рахунок №2609 від 26.09.2014 року, видаткова накладна №РН-2609 від 26.09.2014 року та податкова накладна від 26.09.2014 року №78 (т.2 а.с. 84, 86-87) були підписані попереднім директором, а саме ОСОБА_7, тобто особою яка на той час не мала на це повноважень.
Крім того судом встановлено, та не заперечується сторонами по справі, що суми витрат по взаємовідносинам з ТОВ БУДІНДОСЕРВІС за серпень та вересень 2014 року у податковому обліку не включено підприємством до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за 2014 рік.
Також між ТОВ Делмакс ЛТД (постачальник) та ТОВ КОЛІЙНИК (покупець) 02.12.2014 року був укладений договір №02/12 (т. 6, а.с. 39-41).
Відповідно до п. 1.1 договру продавець зобов'язується передати покупцю матеріали, а покупець зобов'язується їх оплатити.
Згідно п. 2.1. договору продавець відпускає вищевказані матеріали по заздалегідь заявлених покупцем кількості та асортименту.
На підтвердження виконання господарських операцій з вказаним контрегентом позивачем надані: накладні №РН-120152 від 12.01.2015 року, №РН-160168 від 16.01.2015 року, №РН-230187 від 23.01.2015 року, №РН-2901121 від 29.01.2015 року, №РН-190275 від 19.02.2015 року та податкові накладні №52 від 12.01.2015 року. №68 від 16.01.2015 року, №87 від 23.01.2015 року, №121 від 29.01.2015 року та №75 від 19.02.2015 року на загальну суму 591319,12 грн., в тому числі ПДВ у сумі 98886,52 грн..
Також позивачем були надані товарно - транспортні накладні №4 від 12.01.2015 року, №6 та №7 від 16.01.2015 року, №10 від 23.01.2015 року, №15 від 29.01.2015 року, №24 від 19.02.2015 року.
Вищенаведені операції відображено МП у формі ТОВ Колійник в бухгалтерському обліку наступним чином: Д-т 205,64; К-т 631.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за січень та лютий 2015 року.
До суду надані видаткові накладні від ТОВ "ДЕЛМАКС ЛТД" на відвантаження матеріалів, в яких не зазначені посадові особи, відповідальні за здійснення господарської операції і правильність оформлення видаткової накладної, проставлені лише підписи, тому не можливо ідентифікувати, кому вони належать, не визначено місце складання видаткової накладної, не зазначені реквізити одержувача товару.
Тобто, надані до суду видаткові накладні від ТОВ "ДЕЛМАКС ЛТД" не є первинними документами, які б підтверджували фактичне здійснення господарської операції та рух активів відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (із змінами та доповненнями), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.
Також суду не надані докази замовлення позивача на отримання матеріалів та їх асортименту, як то передбачено п. 2.1 договору.
Крім того згідно патокової інформації ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ Делмакс ЛТД (код за ЄДРПОУ 39461225) з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.12.2014р. по 30.04.2015р., за висновками яких не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ за період з 01.12.2014р. по 30.04.2015р, а також не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за період з 01.12.2014р. по 30.04.2015р.
ТОВ Делмакс ЛТД (код за ЄДРПОУ 39461225) має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.
Аналізом звітності з ПДВ за грудень 2014 - квітень 2015 року та наявної податкової інформації встановлено невідповідність показників податкової звітності, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту.
На підставі вищенаведеного, з урахуванням даних податкової звітності, встановлено: не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту, в т.ч.: головних книг, журналів-ордерів та карток рахунків 311 Поточні рахунки у національній валюті , 631 Розрахунки з постачальника та підрядниками , 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями , 70 Доходи від реалізації , 641 Розрахунки по податкам , 643 Податкові зобов'язання , 644 Податковий кредит , 371 Розрахунки по авансам виданим , 681 Розрахунки по авансам отриманим , видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, вантажно-митних - декларацій, актів виконаних робіт.
Згідно податкової інформації у ТОВ Делмакс ЛТД відсутні відомості про нерухоме майно, складські приміщення, земельні ділянки, транспортні засоби тощо.
Обмеженість, що ТОВ Делмакс ЛТД та контрагентів - постачальників людськими і матеріально-технічними ресурсами, відсутність необхідних дозвільних документів унеможливлює виконання робіт з контрагентами - покупцями по ланцюгу постачання.
Виходячи з наведеного, ТОВ Делмакс ЛТД здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.
Встановлені обставини, що доводять нереальність господарської операції, а саме, відсутність обов'язкових реквізитів у первинних документах, відсутність ТОВ "ДЕЛМАКС ЛТД" за місцезнаходженням, незначна кількість працівників ТОВ "ДЕЛМАКС ЛТД", (директор та головний бухгалтер - одна особа), дозволяють зробити висновки щодо нереальності складених МП у формі ТОВ Колійник та ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД документів для цілей оподаткування.
Наданими до суду документами не доведено правомірність збільшення податкового кредиту ТОВ Колійник , отриманого від ТОВ "ДЕЛМАКС ЛТД" у січні 2015 року на суму 55 887 грн., у лютому 2015 року - на суму 43000 грн.
Крім того судом встановлено, та не заперечується сторонами по справі, що суми витрат по взаємовідносинам з ТОВ Делмакс ЛТД за січень та лютий 2015 року не вплинули на визначення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за 2015 рік.
Також судом встановлено, що між ТОВ Колійник (покупець) та ТОВ МАГНАТ ПК (постачальник) 28.01.2015 року укладений договір №8 (т. 2 а.с. 88-90).
Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати покупцю матеріали, а покупець зобов'язується їх оплатити.
Згідно п. 2.1. договору продавець відпускає вищевказані матеріали по заздалегідь заявлених покупцем кількості та асортименту.
На підтвердження господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем надані накладні №РН-120215 від 12.02.2015 року, №РН-190215 від 19.02.2015 року, №РН-240215 від 24.02.2015 року, №РН-260215 від 26.02.2015 року, №РН-190315 від 19.03.2015 року, №270315 від 27.03.2015 року, №РН-060415 від 06.04.2015 року, та податкові накладні №1102 від 12.02.2015 року, №1801 від 19.02.2015 року, №2304 від 24.02.2015 року, №2501 від 26.02.2015 року, №РН-1801 від 19.03.2015 року, №РН-2601 від 27.03.2015 року та №502 від 06.04.2015 року на загальну суму 604848 грн., в тому числі ПДВ у сумі 100808 грн..
Матеріали справи не містять товарно - транспортних накладних, які б підтверджували перевезення товарів придбаних ТОВ Колійник у ТОВ МАГНАТ ПК .
Вищенаведені операції відображено МП у формі ТОВ Колійник в бухгалтерському обліку наступним чином: Д-т 205, 64; К-т 631.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за лютий, березень, квітень 2015 року.
До суду надані видаткові накладні від ТОВ "МАГНАТ ПК" на відвантаження матеріалів, в яких не зазначені посадові особи, відповідальні за здійснення господарської операції і правильність оформлення видаткової накладної, проставлені лише підписи, тому не можливо ідентифікувати, кому вони належать, не визначено місце складання видаткової накладної, не зазначені реквізити одержувача товару.
Тобто, надані до суду видаткові накладні від ТОВ "МАГНАТ ПК" не є первинними документами, які б підтверджували фактичне здійснення господарської операції та рух активів відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (із змінами та доповненнями), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.
Також суду не надані докази замовлення позивача на отримання матеріалів та їх асортименту, як то передбачено п. 2.1 договору.
Крім того згідно податкової інформації отриманої від ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо неможливості проведення перевірки ТОВ "МАГНАТ ПК" з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період січень-травень 2015, а також при визначенні сум податкового кредиту за січень- травень 2015, за висновками якої не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ за період січень-травень 2015р., а також не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за період січень-травень 2015р.
ТОВ "Магнат ПК" за податковою адресою підприємства: м. Одеса, вул. Сегедська 18 не знаходиться.
Згідно вказаної податкової інформації ТОВ "Магнат ПК" встановлено, що податкові декларації з ПДВ за період березень - квітень 2015 року подавались від імені гр. ОСОБА_8, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно податкової звітності у ТОВ "Магнат ПК" встановлено відсутність управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів та виробничих активів, трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів і торгівельного обладнання, які економічно необхідні для здійснення фінансово - господарської діяльності для поставки товарів та надання послуг з виконання робіт.
Відповідно до вказаної інформації протягом 2015 року ТОВ "МАГНАТ ПК" зареєструвало податкових накладних на загальну суму ПДВ 9489,816 тис. грн., у тому числі по імпортних товарах, які ТОВ "МАГНАТ ПК" не імпортувало та не придбавало (скрутка).
Номенклатура реалізованих товарів не відповідає його виду діяльності, основним видом діяльності якого є - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, при номенклатурі реалізованих товарів: освіжувані повітря, туалетна вода, дезодоранти, парфуми, запчастини та ін.
Встановлені обставини, що доводять нереальність господарської операції, а саме, відсутність обов'язкових реквізитів у первинних документах, відсутність ТОВ "МАГНАТ ПК" за місцезнаходженням, незначна кількість працівників ТОВ "МАГНАТ ПГ", (директор та головний бухгалтер - одна особа), дозволяють зробити висновки щодо нереальності складених МП у формі ТОВ Колійник та ТОВ МАГНАТ ПК документів для цілей оподаткування.
Укладений між МП у формі ТОВ Колійник та ТОВ МАГНАТ ПК договір №8 від 28.01.2015року не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет.
Наданими до суду документами не доведено правомірність збільшення податкового кредиту МП у формі ТОВ Колійник , отриманого від ТОВ МАГНАТ ПК у лютому 2015 року на суму 65032 грн., у березні 2015 року - на суму 24203 грн., у квітні 2015 року - на суму 11573 грн.
Крім того судом встановлено, та не заперечується сторонами по справі, що суми витрат по взаємовідносинам з ТОВ МАГНАТ ПК за лютий, березень, квітень 2015 року не вплинули на визначення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за 2015 рік.
Також судом встановлено, що між ТОВ МАКСИМА КОНСАЛДІНГ (продавець) та ТОВ КОЛІЙНИК (покупець) 04.12.2014 року був укладений договір купівлі - продажу №04/12 (т. 6, а.с. 73).
Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати покупцеві матеріали верхньої будови колії (баластні матеріали: щебінь, пісок, а також бетон, асфальт і інші сипучі матеріали), а покупець зобов'язується їх оплатити.
Відповідно до п. 2.1. договору продавець відпускає вищевказані матеріали по заздалегідь заявлених покупцем кількості та асортименту.
На підтвердження господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем надані накладні №РН-090216 від 09.02.2015 року, податкова накладна №16 від 09.02.2015 року на загальну суму 67392 грн., в тому числі ПДВ у сумі 11232 грн.
Відповідно до податкової накладної ТОВ КОЛІЙНИК придбав у ТОВ МАКСИМА КОНСАЛДІНГ 216 м3 щебень фракції 20-40, проте в матеріалах справи відсутня товарно - транспортна накладна на перевезення вказаного товару.
Вищенаведені операції відображено МП у формі ТОВ Колійник в бухгалтерському обліку наступним чином: Д-т 205, 64; К-т 631.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за лютий 2015 року.
В наданій до суду видатковій накладній від ТОВ "МАКСИМА КОНСАЛДІНГ" на відвантаження матеріалів, в якої не зазначені посадові особи, відповідальні за здійснення господарської операції і правильність оформлення видаткової накладної, проставлені лише підписи, тому не можливо ідентифікувати, кому вони належать, не визначено місце складання видаткової накладної, не зазначені реквізити одержувача товару.
Також суду не надані докази замовлення позивача на отримання матеріалів та їх асортименту, як то передбачено п. 2.1 договору.
Тобто, надана до суду видаткова накладна від ТОВ "МАКСИМА КОНСАЛДІНГ" не є первинними документами, які б підтверджували фактичне здійснення господарської операції та рух активів відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (із змінами та доповненнями), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.
Згідно податкової інформації Броварської ОДПІГУ ДФС у Київській області по взаємовідносинах ТОВ Максима Консалдінг з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за період з 01.11.2014 року по 31.03.2015 року. Зустрічну звірку не проведено у зв'язку з тим, що ТОВ Максима Консалдінг має 9 стан направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням
Відсутня інформація щодо технічних можливостей до вчинення господарських операцій ТОВ Максима Консалдінг , відсутня інформація щодо наявних основних фондів тощо.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю ТОВ Максима Консалдінг за податковою адресою та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, відсутністю виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, для здійснення основного виду діяльності та формуванням податкового кредиту не підтвердженого контрагентами-постачальниками, на ТОВ Максима Консалдінг вбачається відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.11.2014 року по 30.04.2015 року.
Встановлені обставини, що доводять нереальність господарської операції, а саме, відсутність обов'язкових реквізитів у первинних документах, відсутність ТОВ "МАКСИМА КОНСАЛДІНГ" за місцезнаходженням, незначна кількість працівників ТОВ "МАКСИМА КОНСАЛДІНГ" (директор та головний бухгалтер - одна особа), дозволяють зробити висновки щодо нереальності складених МП у формі ТОВ Колійник та ТОВ "МАКСИМА КОНСАЛДІНГ" документів для цілей оподаткування.
Наданими до суду документами не доведено правомірність збільшення податкового кредиту МП у формі ТОВ Колійник , отриманого від ТОВ "МАКСИМА КОНСАЛДІН" у лютому 2015 року - на суму 11232 грн.
Крім того судом встановлено, що суми витрат по взаємовідносинам з ТОВ "МАКСИМА КОНСАЛДІНГ" за лютий 2015 року не вплинули на визначення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за 2015 рік.
Також судом встановлено, що між ТОВ ГОЛЬФСТРИМ ТМ (постачальник) та ТОВ Колійник (покупець) 03.04.2015 року був укладний договір №9 (т. 1, а.с. 208-209).
Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати покупцю матеріали, а покупець зобов'язується їх оплатити.
Згідно п. 2.1. договору продавець відпускає вищевказані матеріали по заздалегідь заявлених покупцем кількості та асортименту.
На підтвердження господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем надані до суду накладні №РН-1404-15 від 14.04.2015 року, податкова накладна №7 від 14.04.2015року на загальну суму 82870,56 грн. в тому числі ПДВ у сумі 13811,76 грн.
Також позивачем була надана товарно - транспортна накладна №39 від 14.04.2015 року.
В бухгалтерському обліку підприємством МП у формі ТОВ КОЛІЙНИК вищевказані операції відображено наступним чином: Д-т 64, 205 К-т 631.
До суду надана видаткова накладна від ТОВ ТОЛЬФСТРИМ ТМ на відвантаження товару, в якій не зазначені посадові особи, відповідальні за здійснення господарської операції і правильність оформлення видаткової накладної, проставлені лише підписи, тому неможливо ідентифікувати, кому вони належать, не визначено місце складання видаткової накладної, не зазначені реквізити одержувача товару.
Тобто, надана до суду видаткова накладна від ТОВ ТОЛЬФСТРИМ ТМ не є первинним документом, який б підтверджував фактичне здійснення господарської операції та рух активів відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (із змінами та доповненнями), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.
Кожний первинний документ виконує свою функцію. Так видаткова накладна чи акт приймання-передачі за умови їх оформлення згідно законодавства є підтвердженням факту продажу ТМЦ.
Згідно податкової інформації ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві по ТОВ ГОЛЬФСТРИМ ТМ за період з 01.01.2012 року по 30.06.2015року:
Стан платника - 9 (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням); Кількість працюючих - 0 осіб;
В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Таким чином, аналізом звітності з ПДВ за період з 01.01.2012року по 30.06.2015року - встановлено факти формування податкових зобов'язань по операціях з підміни товарів, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту.
Встановлені обставини, що доводять нереальність господарської операції, а саме, відсутність обов'язкових реквізитів у первинних документах, придбання товарів невідомого походження, відсутність ТОВ ГОЛЬФСТРИМ ТМ за місцезнаходженням, незначна кількість працівників ТОВ ГОЛЬФСТРИМ ТМ , (директор та головний бухгалтер - одна особа), дозволяють зробити висновки щодо складених МП у формі ТОВ КОЛІЙНИК та ТОВ ГОЛЬФСТРИМ ТМ , для цілей оподаткування документів.
Укладений між МП у формі ТОВ КОЛІЙНИК та ТОВ ГОЛЬФСТРИМ ТМ договір № 9 від 03.04.2015 року не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет.
Наданими до суду документами не доведено правомірність збільшення податкового кредиту МП у формі ТОВ Колійник , отриманого від ТОВ ГОЛЬФСТРИМ ТМ у квітні 2015 року на суму 13812 грн.
Також судом встановлено, що між ПП Інвестдорсервіс (продавець) та ТОВ Колійник 09.02.2015 року укладений договір №9/0215 (т.1 а.с. 219-221).
Відповідно до п.1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупця матеріали верхньої будови колії, в подальшому товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість на умовах, передбачених даним договором.
На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачм надані видаткові накладні: №12 від 08.12.2014 року, №49 від 21.08.2014 року, №45 від 12.06.2015 року, №104 від 30.06.2015 року, №106 від 30.06.2015 року та податкові накладні №57 від 24.11.2014 року, №50 та №51 від 20.08.2014 року, №54 від 21.08.2014 року, №32 від 04.06.2015 року, №36 від 04.06.2015 року, №43 від 12.06.2015 року, №66 від 30.06.2015 року та №65 від 30.06.2015 року на загальну суму 411024 грн., в тому числі ПДВ у сумі 143504 грн.
Також позивачем були надані товарно-транспортні накладні №12 від 08.12.2014 року, №45 від 12.06.2015 року, №104 від 30.06.2015 року, №30 від 30.06.2015 року.
Вищенаведені операції відображено МП у формі ТОВ Колійник в бухгалтерському обліку наступним чином: Д-т 205, 64; К-т 631.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за серпень, листопад 2014 року та червень 2015 року.
У товарно - транспортних накладних наданих до суду не вказано конкретну адресу пункту розвантаження, розділ Вантажно - розвантажувальні операції взагалі не заповнено, тобто не зазначено вид операції (навантаження або розвантаження), час прибуття, вибуття, простою транспорту, підписи відповідальних осіб (відсутні підписи водіїв).
Згідно податкової інформації отриманої від Криворізької центральної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області та акту перевірки №999/22-02/34062342 від 03.09.2015р., за висновками яких не підтверджено задекларовані ПП "ІНВЕСТДОРСЕРВІС" податкові зобов'язання з ПДВ за серпень та листопад 2014 року, червень 2015 року.
Встановлені обставини, що доводять нереальність господарської операції, а саме, даних щодо перевозки товарів, дозволяють зробити висновки щодо нереальності складених МП у формі ТОВ Колійник та ПП "ІНВЕСТДОРСЕРВІС", для цілей оподаткування документів
Укладений між МП у формі ТОВ Колійник та ПП "ІНВЕСТДОРСЕРВІС" договір поставки №0104-14 від 01.04.2014 року не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет.
Наданими до суду документами не доведено правомірність збільшення податкового кредиту ТОВ Колійник , отриманого від ПП "ІНВЕСТДОРСЕРВІС", у серпні 2014 року на суму 11 004 грн., у листопаді 2014 року на суму 7 500 грн. та у червні 2015 року на суму 125000 грн.
Крім того судом встановлено, що суми витрат по взаємовідносинам з ПП "ІНВЕСТДОРСЕРВІС" за серпень та листопад 2014 року у податковому обліку не включено підприємством до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за 2014 рік. Суми витрат по взаємовідносинам з ПП "ІНВЕСТДОРСЕРВІС" за червень 2015 року не вплинули на визначення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за 2015 рік.
Також між ТОВ ШТРИХМЕД (постачальник) та ТОВ Колійник (покупець) 02.06.2015 року був укладений договір №12 (т. 2, а.с. 119-121).
Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати покупцю матеріали, а покупець зобов'язується їх оплатити.
Згідно п. 2.1. договору продавець відпускає вищевказані матеріали по заздалегідь заявлених покупцем кількості та асортименту.
На підтвердження господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем були надані до суду накладні №РН-406-15 від 04.06.2015 року та №РН-1506/15 від 15.06.2015 року, та податкові накладні №16 від 04.06.2015 року та №64 від 15.06.2015 року на загальну суму 178023,60 грн. в тому числі ПДВ у сумі 29670,60 грн.
Також позивачем були надані товарно - транспортні накладні №2 від 05.06.2015 ркоу та №14 від 16.06.2015 року.
Вищенаведені операції відображено МП у формі ТОВ Колійник в бухгалтерському обліку наступним чином: Д-т 205, 64; К-т 631.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за червень 2015 року.
До суду надані видаткові накладні від ТОВ "ШТРИХМЕД", на відвантаження матеріалів, в яких не зазначені посадові особи, відповідальні за здійснення господарської операції і правильність оформлення видаткової накладної, проставлені лише підписи, тому не можливо ідентифікувати, кому вони належать, не визначено місце складання видаткової накладної, не зазначені реквізити одержувача товару
У товарно - транспортних накладних наданих до суду не вказано конкретну адресу пункту розвантаження, розділ Вантажно - розвантажувальні операції взагалі не заповнено, тобто не зазначено вид операції (навантаження або розвантаження), час прибуття, вибуття, простою транспорту, підписи відповідальних осіб (відсутні підписи водіїв).
Також суду не надані докази замовлення позивача на отримання матеріалів та їх асортименту, як то передбачено п. 2.1 договору.
Тобто, надані до перевірки видаткові накладні від ТОВ "ШТРИХМЕД" не є первинними документами, які б підтверджували фактичне здійснення господарської операції та рух активів відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (із змінами та доповненнями), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.
Згідно податкової інформації ДПІ у Голосіївському р-ні ГУ ДФС у м. Києві ТОВ "ШТРИХМЕД" відсутнє за місцезнаходженням, за висновками податкової інформації не підтверджено задекларовані ТОВ "ШТРИХМЕД" податкові зобов 'язання та податковий кредит з ПДВ за травень- червень 2015 року.
Стан платника 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.
Відсутні відомості щодо працюючих осіб у ТОВ "ШТРИХМЕД", оскільки звіт останнім до контролюючого органу не подавався.
Встановлені обставини, що доводять нереальність господарської операції, а саме, відсутність обов'язкових реквізитів у первинних документах, дозволяють зробити висновки щодо нереальності складених МП у формі ТОВ Колійник та ТОВ ШТРИХМЕД , для цілей оподаткування документів:
Укладений між МП у формі ТОВ Колійник та ТОВ ШТРИХМЕД договір №12 від 02.06.2015року не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет;
Наданими до суду документами не доведено правомірність збільшення податкового кредиту МП у формі ТОВ Колійник отриманого від ТОВ ШТРИХМЕД у червні 2015 року на суму 29670 грн.
Крім того суд зазначає, що суми витрат по взаємовідносинам з ТОВ ШТРИХМЕД за червень 2015 року не вплинули на визначення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за 2015 рік.
Також судом встановлено, що між ТОВ МАЙДАН ЦЕНТР ІНВЕСТ та ТОВ КОЛІЙНИК 16.04.2015 року був укладений договір №10 (т. 2, а.с. 132-133).
Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати покупцю матеріали, а покупець зобов'язується їх оплатити.
Згідно п. 2.1. договору продавець відпускає вищевказані матеріали по заздалегідь заявлених покупцем кількості та асортименту.
На підтвердження виканання умов договору позивачем надані до суду видаткові накладні №РН-200415 від 20.04.2015 року, №РН-505-15 від 05.05.2015 року, №РН-2605-15 від 26.05.2015 року та податкові накладні №46 від 20.04.2015 року, №1 від 05.05.2015 року та №65 від 26.05.2015 року на загальну суму 230053,20 грн., в тому числі ПДВ у сумі 38342,20 грн.
Вищенаведені операції відображено МП у формі ТОВ Колійник в бухгалтерському обліку наступним чином: Д-т 205, 64; К-т 631.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за квітень та травень 2015 року.
До суду надані видаткові накладні видані ТОВ "МАЙДАН ЦЕНТР ИНВЕСТ" на відвантаження матеріалів, в яких не зазначені посадові особи, відповідальні за здійснення господарської операції і правильність оформлення видаткової накладної, проставлені лише підписи, тому не можливо ідентифікувати, кому вони належать, не визначено місце складання видаткової накладної, не зазначені реквізити одержувача товару.
У товарно - транспортних накладних не вказано конкретну адресу пункту розвантаження, розділ Вантажно - розвантажувальні операції взагалі не заповнено, тобто не зазначено вид операції (навантаження або розвантаження), час прибуття, вибуття, простою транспорту, підписи відповідальних осіб (відсутні підписи водіїв).
Також суду не надані докази замовлення позивача на отримання матеріалів та їх асортименту, як то передбачено п. 2.1 договору.
Тобто, надані до суду видаткові накладні від ТОВ "МАЙДАН ЦЕНТР ИНВЕСТ" не є первинними документами, які б підтверджували фактичне здійснення господарської операції та рух активів відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (із змінами та доповненнями), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.
Згідно податкової інформації ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, складеної у зв'язку із відсутністю ТОВ МАЙДАН ЦЕНТР ІНВЕСТ за місцезнаходженням, за висновками яких не підтверджено задекларовані ПП " МАЙДАН ЦЕНТР ІНВЕСТ" податкові зобов'язання та податковий кредит з ПДВ за квітень та травень, а також червень 2015 року.
Встановлені обставини, що доводять нереальність господарської операції, а саме, відсутність обов'язкових реквізитів у первинних документах, дозволяють зробити висновки щодо нереальності складених МП у формі ТОВ Колійник та ТОВ МАЙДАН ЦЕНТР ІНВЕСТ документів для цілей оподаткування.
Укладений між МП у формі ТОВ Колійник та ТОВ МАЙДАН ЦЕНТР ІНВЕСТ договір №10 від 16.04.2015 року не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет;
Наданими до суду документами не доведено правомірність збільшення податкового кредиту МП у формі ТОВ Колійник , отриманого від ТОВ МАЙДАН ЦЕНТР ІНВЕСТ , у квітні 2015 року на суму 12920 грн., та у травні 2015 року на суму 25422 грн.
Крім того судом встановлено, що суми витрат по взаємовідносинам з ТОВ МАЙДАН ЦЕНТР ІНВЕСТ за квітень та травень 2015 року не вплинули на визначення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за 2015 рік.
Також судом встановлено, що між ТОВ ДРИМТАУН (постачальник) та ТОВ КОЛІЙНИК 18.06.2015 року був укладений договір №15 (т. 2 а.с. 148-149).
Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати покупцю матеріали, а покупець зобов'язується їх оплатити.
Згідно п. 2.1. договору продавець відпускає вищевказані матеріали по заздалегідь заявлених покупцем кількості та асортименту.
На підтвердження господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем надані до суду видаткові накладні №РН-2606-15 від 26.06.2015 року та №РН-3006-15 від 30.06.2015 року, а також податкові накладні №92 від 26.06.2015 року та №96 від 30.06.2015 ркоу на загальну суму 159360 грн. в тому числі ПДВ у сумі 26560 грн.
Також позивачем до суду були надані товарно - транспортні накладні №38 від 26.06.2015 року та №43 від 30.06.2015 року.
Вищенаведені операції відображено МП у формі ТОВ Колійник в бухгалтерському обліку наступним чином: Д-т 205, 64; К-т 631.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за червень 2015 року.
До суду надані видаткові накладні від ТОВ "ДРИМТАУН" на відвантаження матеріалів, в яких не зазначені посадові особи, відповідальні за здійснення господарської операції і правильність оформлення видаткової накладної, проставлені лише підписи, тому не можливо ідентифікувати, кому вони належать, не визначено місце складання видаткової накладної, не зазначені реквізити одержувача товару.
У товарно - транспортних накладних наданих до суду не вказано конкретну адресу пункту розвантаження, розділ Вантажно - розвантажувальні операції взагалі не заповнено, тобто не зазначено вид операції (навантаження або розвантаження), час прибуття, вибуття, простою транспорту, підписи відповідальних осіб (відсутні підписи водіїв).
Також суду не надані докази замовлення позивача на отримання матеріалів та їх асортименту, як то передбачено п. 2.1 договору.
Тобто, надані до суду видаткові накладні від ТОВ "ДРИМТАУН" не є первинними документами, які б підтверджували фактичне здійснення господарської операції та рух активів відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (із змінами та доповненнями), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.
Встановлені обставини, що доводять нереальність господарської операції, а саме, відсутність обов'язкових реквізитів у первинних документах, дозволяють зробити висновки щодо нереальності складених МП у формі ТОВ Колійник та ТОВ ДРИМТАУН докуменітв для цілей оподаткування.
Укладений між ТОВ Колійник та ТОВ ДРИМТАУН договір №15 від 18.06.2015 року не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет.
Наданими до суду документами не доведено правомірність збільшення податкового кредиту ТОВ Колійник , отриманого від ТОВ ДРИМТАУН , у червні 2015 року на суму 26560 грн.
Крім того суд зазначає, що суми витрат по взаємовідносинам з ТОВ ДРИМТАУН за червень 2015 року не вплинули на визначення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за 2015 рік.
Також судом встановлено, що між ТОВ Аріал-Торг (продавець) та ТОВ КОЛІЙНИК 13.10.2015 року був укладений договір купівлі - продажу №13/10 (т. 2 а.с. 164).
Відповідно до п.1.1 договору продавець зобов'язується передати покупцю матеріали, верхньої будови колії (стрілочні переводи, рейки, скріплення, шпали), а покупець зобов'язується їх оплатити.
Згідно п. 2.1. договору продавець відпускає вищевказані матеріали, за здалегіть заявленими покупцем кількості і асортименту.
На підтвердження умов викоання вказаного договору позивачем надані до суду видаткові накладні №РН-1309 від 13.10.2015 року, №РН-1909 від 19.10.2015 року, №РН-1211 від 12.11.2015 року, №РН-1611 від 16.11.2015 року, №РН-2611 від 26.11.2015 року, №РН-0812 від 08.12.2015 року, №РН-1812 від 18.12.2015 року, №РН-2512 від 25.12.2015 року, №РН-0302 від 03.02.2016 року та №РН-1102 від 11.02.2016 року, а також податкові накладні №32 від 13.10.2015 року, №37 від 19.10.2015 року, №12 від 12.11.2015 року, №27 від 16.11.2015 року, №127 від 26.11.2015 року, №53 від 08.12.2015 року, №150 від 18.12.2015 року, №193 від 25.12.2015 року, №21 від 03.02.2016 року та №99 від 11.02.2016 року на загальну суму 970680 грн., в тому числі ПДВ у сумі 161780 грн..
Також позивачем були надані товарно - транспортні накладні №Р951 від 13.10.2015 року, №98 від 19.10.2015 року, №102 ід 19.10.2015 року, №121 від 12.11.2015 року, №Р954 від 16.11.2015 року, №125 від 16.11.2015 року, №134 від 26.11.2015 року, №140 від 08.12.2015 року, №150 від 18.12.2015 року, №159 від 25.12.2015 року, №1 від 03.02.2016 року та №11 від 11.02.2016 року.
Вищенаведені операції відображено МП у формі ТОВ Колійник в бухгалтерському обліку наступним чином: Д-т 205, 64; К-т 631.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображені у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2015 року, лютий 2016 року.
До суду надані видаткові накладні від ТОВ "АРИАЛ-ТОРГ" на відвантаження матеріалів, в яких не зазначені посадові особи, відповідальні за здійснення господарської операції і правильність оформлення видаткової накладної, проставлені лише підписи, тому не можливо ідентифікувати, кому вони належать, не визначено місце складання видаткової накладної, не зазначені реквізити одержувача товару.
У товарно - транспортних накладних не вказано конкретну адресу пункту розвантаження, розділ Вантажно - розвантажувальні операції взагалі не заповнено, тобто не зазначено вид операції (навантаження або розвантаження), час прибуття, вибуття, простою транспорту, підписи відповідальних осіб (відсутні підписи водіїв).
Крім того у вказаних товарно - транспортних накладних перевізником зазначено ТОВ Одесбуд , проте згідно листа останнього від 27.06.2017 року №16/09, на запит суду ТОВ Одесбуд повідомило, про відсутність взаємовідносин з ТОВ АРИАЛ-ТОРГ в 2015-2016 роках (оригінал знаходиться в матеріалах справи), що свідчить о фіктивності операції.
Також суду не надані замовлення позивача, щодо отримання матеріалів та їх асортименту, як то передбачено п. 2.1 договору.
Тобто, надані до суду видаткові накладні від ТОВ "АРИАЛ-ТОРГ" не є первинними документами, які б підтверджували фактичне здійснення господарської операції та рух активів відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (із змінами та доповненнями), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.
В матеріалах справи наявні податкова інформація від Західної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області, за висновками якої не підтверджено задекларовані ТОВ "АРИАЛ-ТОРГ" податкові зобов'язання та податковий кредит з ПДВ за грудень 2015року.
Встановлені обставини, що доводять нереальність господарської операції, а саме, відсутність обов'язкових реквізитів у первинних документах, дозволяють зробити висновки щодо нереальності складених МП у формі ТОВ Колійник та ТОВ АРИАЛ-ТОРГ , для цілей оподаткування документів.
Укладений між МП у формі ТОВ Колійник та ТОВ АРИАЛ-ТОРГ договір №13/10 від 13.10.2015 не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет.
Крім того суд враховує відсутність документів на перевезення бетонних сумішей в кількості 42м3, відсутність марки бетонної суміші (яка є суттєвим елементом як її вартості так й кола призначення), недоцільність придбання у підприємства розташованого в м. Харкові бетону який перевозився з силища Молодіжне Овідіопольського району Одеської області до м. Чорноморськ Одеської області при цьому товарно - транспортні накладні на його перевезення підписані особисто директором ТОВ АРИАЛ- ТОРГ ОСОБА_9
Наданими до суду документами не доведено правомірність збільшення податкового кредиту МП у формі ТОВ Колійник , отриманого від ТОВ АРИАЛ- ТОРГ , у жовтні 2015 року на суму 30104 грн., у листопаді 2015 року на суму 47713 грн., у грудні 2015 року на суму 49393 грн., у лютому 2016 року на суму 34570 грн.
Крім того суд зазначає, що суми витрат по взаємовідносинам з ТОВ АРИАЛ-ТОРГ за жовтень, листопад, грудень 2015 року, лютий 2016 року не вплинули на визначення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за 2015 рік та 2016 рік.
Також судом встановлено, що між ТОВ ГЕСАДА КОМПАНІ (продавець) та ТОВ КОЛІЙНИК 21.12.2015 року був укладений договір купівлі - продажу №21/12 (т. 6 а.с. 33).
Згідно п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати покупцю матеріали, верхньої будови колії (стрілочні переводи, рейки, скріплення, шпали), а покупець зобов'язується їх оплатити.
Відповідно до п.2.1 договору продавець відпускає вищевказані матеріали за задалегіть заявленими покупцем кількості та асортименту.
На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані до суду видаткова накладна №РН-2212 від 22.12.2015 року, податкова накладна №105 від 22.12.2015 року на загальну суму 98712 грн., в тому числі ПДВ у сумі 16452 грн., та товарно-транспортні накладні №175 та №176 від 22.12.2015 року.
Вищенаведені операції відображено МП у формі ТОВ Колійник в бухгалтерському обліку наступним чином: Д-т 205, 64; К-т 631.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за грудень 2015 року.
До суду надані видаткові накладні від ТОВ "ГЕСАДА КОМПАНІ " на відвантаження матеріалів, в яких не зазначені посадові особи, відповідальні за здійснення господарської операції і правильність оформлення видаткової накладної, проставлені лише підписи, тому не можливо ідентифікувати, кому вони належать, не визначено місце складання видаткової накладної, не зазначені реквізити одержувача товару.
Тобто, надані до суду видаткові накладні від ТОВ "ГЕСАДА КОМПАНІ" не є первинними документами, які б підтверджували фактичне здійснення господарської операції та рух активів відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (із змінами та доповненнями), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.
Згідно висновків податкової інформації отриманої від Головного управління ДФС у Харківській області не підтверджено задекларовані ТОВ ГЕСАДА КОМПАНІ податкові зобов'язання та податковий кредит з ПДВ за грудень 2015 року.
Інформація щодо наявності складських приміщень та транспортних засобів на ТОВ ГЕСАДА КОМПАНІ відсутня, придбання послуг з оренди приміщень та перевезення товарів у грудні 2015 року відсутнє.
Реалізовано в грудні 2015 року товари за наступною номенклатурою: герметик, гайки, шайби, іграшки, кабель, насоси, дюбеля, плівка та інші вироби.
Придбання жодного з вищезазначених реалізованих товарів в грудні 2015 року відсутнє.
Крім того, наявна реалізація за кодами УКТ ЗЕД, по яких номенклатура придбаного товару відмінна від придбаного по тому ж самому коду, а саме: по коду УКТЗЕД 3926300090 придбано адаптер, дюбель, заглушки, кліпси, реалізовано чохли, підставки, рамки номерів, решітки декоративні.
Також суду не надані докази замовлення позивача на отримання матеріалів та їх асортименту, як то передбачено п. 2.1 договору.
Встановлені обставини, що доводять нереальність господарської операції, а саме, відсутність обов'язкових реквізитів у первинних документах, дозволяють зробити висновки щодо нереальності складених ТОВ Колійник та ТОВ ГЕСАДА КОМПАНІ , для цілей оподаткування документів
Укладений між ТОВ Колійник та ТОВ ГЕСАДА КОМПАНІ договір купівлі-продажу №21/12 від 21.12.2015 року не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет.
Наданими до суду документами не доведено правомірність збільшення податкового кредиту МП у формі ТОВ Колійник , отриманого від ТОВ ГЕСАДА КОМПАНІ у грудні 2015 року на суму 16452 грн.
Крім того суд зазначає, що суми витрат по взаємовідносинам з ТОВ ГЕСАДА КОМПАНІЯ за грудень 2015 року не вплинули на визначення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за 2015 рік.
Також судом встановлено, що 16.04.2016 року між ТОВ Промостар Україна (продавець) та ТОВ КОЛІЙНИК (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №16/04 (т. 6, а.с. 59).
Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати покупцю матеріали, верхньої будови колії (стрілочні переводи, рейки, скріплення, шпали), а покупець зобов'язується їх оплатити.
Згідно п. 2.1 договору продавець відпускає вищевказані матеріали за заздалегідь заявленим покупцем кількості і асортименту.
На підтвердження виконання умов договору позивачем надані до суду видаткові накладні №РН-1105 від 11.05.2016 року, №РН-1605 від 16.05.2016 року та №РН-1805 від 18.05.2016 року, а також податкові накладні №92 від 11.05.2016 року, №147 від 16.05.2016 року та №194 від 18.05.2016 року на загальну суму 305146,99 грн. в тому числі ПДВ у сумі 50857,83 грн..
До суду надані видаткові накладні від ТОВ "ПРОМОСТАР УКРАЇНА" на відвантаження матеріалів, в яких не зазначені посадові особи, відповідальні за здійснення господарської операції і правильність оформлення видаткової накладної, проставлені лише підписи, тому не можливо ідентифікувати, кому вони належать, не визначено місце складання видаткової накладної, не зазначені реквізити одержувача товару.
Також суду не надані докази замовлення позивача на отримання матеріалів та їх асортименту, як то передбачено п. 2.1 договору.
Тобто, надані до суду видаткові накладні від ТОВ "ПРОМОСТАР УКРАЇНА" не є первинними документами, які б підтверджували фактичне здійснення господарської операції та рух активів відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (із змінами та доповненнями), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.
Встановлені обставини, що доводять нереальність господарської операції, а саме, відсутність обов'язкових реквізитів у первинних документах, дозволяють зробити висновки щодо нереальності складених ТОВ Колійник та ТОВ ПРОМОСТАР УКРАЇНА документів для цілей оподаткування.
Наданими до суду документами не доведено правомірність збільшення податкового кредиту ТОВ КОЛІЙНИК , отриманого від ТОВ ПРОМОСТАР УКРАЇНА у травні 2016 ркоу на суму 50858 грн.
Крім того суд зазначає, що суми витрат по взаємовідносинам з ТОВ ПРОМОСТАР УКРАЇНА за травень 2016 року не вплинули на визначення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінснаової звітності за 2016 рік.
Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Судом встановлено що суми ПДВ визначені за податковими накладними наданими позивачу за договорами укладеними позивачем з ТОВ СПЕЦБІЛД , ТОВ ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС , ТОВ ТРООДОС , ТОВ ЛЕЙКВУД , ПП АШИРБАДОН , ТОВ БУДІНДОСЕРВІС , ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД , ТОВ МАГНАТ ПК , ТОВ МАКСИМА КОНСАЛДІНГ , ТОВ ГОЛЬФСТРИМ ТМ , ПП ІНВЕСТДОРСЕРВІС , ТОВ ШТРІХМЕД , ТОВ МАЙДАН ЦЕНТР ІНВЕСТ , ТОВ ДРІМТАУН , ТОВ АРІАЛ-ТОРГ , ТОВ ГЕСАДА КОМПАНІ , ТОВ ПРОМОСТАР Україна були віднесені ним до складу податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 966541 грн. в тому числі за лютий 2014 року у сумі 9849 грн., березень 2014 року у сумі 19983 грн., квітень 2014 року у сумі 59313 грн., травень 2014 року у сумі 6347 грн., липень 2014 року у сумі 29918 грн., серпень 2014 року у сумі 40849 грн., вересень 2014 року у сумі 19750 грн., жовтень 2014 року у сумі 29942 грн., листопад 204 року у сумі 47322 грн., грудень 2014 року у сумі 29867 грн., січень 2015 року у сумі 55887 грн., лютий 2015 року у сумі 119264 грн., березень 2015 року у сумі 24203 грн., квітень 2015 року у сумі 38305 грн., травень 2015 року у сумі 25422 грн., червень 2015 року у сумі 181230 грн., жовтень 2015 року у сумі 30104 грн., листопад 2015 року у сумі 47713 грн., грудень 2015 року у сумі 65845 грн., лютий 2016 року у сумі 34570 грн. та травень 2016 року у сумі 50858 грн..
Згідно з п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Надані позивачем документи підтверджують лише документування операцій з ТОВ СПЕЦБІЛД , ТОВ ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС , ТОВ ТРООДОС , ТОВ ЛЕЙКВУД , ПП АШИРБАДОН , ТОВ БУДІНДОСЕРВІС , ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД , ТОВ МАГНАТ ПК , ТОВ МАКСИМА КОНСАЛДІНГ , ТОВ ГОЛЬФСТРИМ ТМ , ПП ІНВЕСТДОРСЕРВІС , ТОВ ШТРІХМЕД , ТОВ МАЙДАН ЦЕНТР ІНВЕСТ , ТОВ ДРІМТАУН , ТОВ АРІАЛ-ТОРГ , ТОВ ГЕСАДА КОМПАНІ , ТОВ ПРОМОСТАР Україна , а сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що надання послуг мало місце, тому наявні у позивача первинні документи, акти виконаних робіт, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.
Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків.
Відповідно до п.п. 2.15 та 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Надання податковому органу належним чином оформлених документів передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та/або суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.
Про необґрунтованість податкової вигоди, як зазначив Верховний суд України (постанова судової палати в адміністративних справах ВСУ №21/737 від 27.03.2012 року), можуть свідчити підтвердженні доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:
- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;
- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Відповідно до ст.1 Закону України від 16.07.99 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - це документ, який місить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини 1 та 2 ст. 9 Закону України від 16.07.99 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (далі - Положення №88) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Згідно п. 2.4. Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Тому будь-які документи (в тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якою відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Оскільки, як встановлено вище, укладені позивачем правочини з вищевказаними контрагентами хоча й пов'язані з господарською дільністю підприємства але мають на меті тільки надання податкової вигоди з ПДВ, тому суми ПДВ зазначені у таких податкових накладних не можуть бути віднесені позивачем до складу податкового кредиту за 2014-2016 роки.
Крім того суд зазначає, що відповідно до службової записки заступника начальника управління - начльника ВОДР СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області полковника податкової поліції О.І. Астахова від 03.07.2017 року №383/11/15-32-23-01-11 (т. 6 а.с. 144-146), по деяким контрагентам позивача були розпочаті кримінальні провадження за ознаками злочинів передбачених ст. 191, 205, 212, КК України, а саме: по ПП Аширбадон , ТОВ Будіндосервіс , ТОВ Делмакс ЛТД , ТОВ Максима Консалтінг , ПП Інвестдорсервіс , ТОВ Штрихмед , ТОВ Майдан Центр Инвест , ТОВ Ариал Торг та ТОВ Гольфстрим ТМ .
Щодо правочинів між позивачем та зазначеними вище підприємствами, доречним є застосування доктрини Ділова мета та Реальність господарської операції . Суть доктрини полягає у тому, що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неїє розумна ділова мета, крім мінімізації оподаткування. В іншому випадку податкові наслідки переосмислюються у відповідності з економічною сутністю операцій та такий правочин визнається недійсним. При цьому обов'язок доказування розумного змісту покладається на учасників правочину. Приклад: Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Halifax .
Також суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Згідно з частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Таким чином, укладені договори між позивачем та його контрагентами об'єктивно призвели до порушення інтересів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до пп. 23 п.1 ст.2 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 року, доходи бюджету - податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ)..
Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування. Таким чином, протизаконні дії відповідачів руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.
Так, суд виходить з того, що при укладенні договорів, сторони не могли не усвідомлювати їх протиправність і суперечність їх мети інтересам держави і суспільства і прагнули настання протиправних наслідків у вигляді протиправного відшкодування податку на додану вартість, що потягнуло б за собою збитки у великих розмірах для державного бюджету.
Таким чином, правочин не відповідає моральним засадам суспільства, оскільки дії сторін спрямовані не на реальне виконання умов договору, а на настання наслідків у вигляді протиправного відшкодування податку на додану вартість, відповідно така мета в свою чергу, є завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.
Відповідно, даний правочин не відповідає обов'язковим умовам чинності правочину, а саме ч.1 та 3 ст. 203 Цивільного кодексу України і згідно ст. 215 даного Кодексу є недійсним (нікчемним), оскільки його недійсність встановлена законом та визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що договори між позивачем та його контрагентами, є нікчемними. Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного договору не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.
Укладення договорів та видача податкових накладних з порушенням вищевикладених вимог законодавства об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави її бюджетної системи, вимог Закону України "Про систему оподаткування", Конституції України, оскільки протизаконні дії відповідачів руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.
При укладенні зазначених договорів відповідачі не могли не усвідомлювати їх протиправності і суперечності їх мети інтересам держави і суспільства і прагнення настання протиправних наслідків у вигляді несплати податків, що потягнуло б за собою збитки в великих розмірах для державного бюджету.
Таким чином суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 20.03.2017 року №0004321402, яким позивачу збільшено сумум грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1208176 грн., з яких 966541 грн. основоного зобов'язання та 241635 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.03.2017 року №0004311402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 12431 грн., суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року МП у формі ТОВ КОЛІЙНИК задекларовано фінансовий результат від оподаткування у сумі 68 989 грн.
Перевіркою повноти визначення задекларованого фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності встановлено завищення у сумі - 69059 грн., а саме по періодам: за 2015 рік на суму - 69059 грн.
Перевіркою відображеного у ряд. 02 Декларації з податку на прибуток Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності показника за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року у загальній сумі 68989 грн., встановлено, що на формування цього показника мало вплив різниця між показниками доходів Звіт про фінансові результати та показниками витрат Звіт про фінансові результати .
Перевірку показника у ряд. 02 Декларації з податку на прибуток Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з показниками по ряд. 2290 Фінансовий результат до оподаткування Звіту про фінансові результати , здійснено відповідно доп.п. 20.1.44. п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI (із змінами та доповненнями), яким передбачено: проводити перевірку правильності та повноти визначення доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності .
Судом встановлено, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року у загальній сумі 68989 грн. на підставі таких документів: Звіту про фінансові результати, балансу (Звіту про фінансовий стан) на 31 грудня 2015р. за формою 1, на 31 грудня 2016 року, договори, оборотні відомості у розрізі контрагентів по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", відомості по рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті", 20 Виробничі запаси , 131 "Знос основних засобів", відомості по рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", 90 "Собівартість товарів", 92 "Адміністративні витрати", 94 "Інші витрати операційної діяльності", 79 "Фінансові результати" та первинних документів до них: видаткові накладні, акти прийому-передачі, акти виконаних робіт, встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у ряд. 02 Декларації з податку на прибуток Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за 2015 рік на загальну суму 69 059 грн., а саме по періодам: за 2015 рік на суму - 69 059 грн.
Перевіркою ряд. 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) Звіту про фінансові результати у сумі 23750000 грн., встановлено завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, який відображено в рядку 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за формою № 2 на загальну суму 69059 грн., а саме по періодам: за 2015 рік на суму - 69 059 грн.
Судом встановлено, що МП у формі ТОВ КОЛІЙНИК було укладено договір № 9 від 03.04.2015 року з ТОВ "ГОЛЬФСТРИМ ТМ", згідно якого ТОВ ГОЛЬФСТРИМ ТМ" (Постачальник) було відвантажено МП у формі ТОВ КОЛІЙНИК (Сторона) товари (прокладки гумові, шпали залізобетонні)
Відповідно до п.2.1 договору: Продавець відпускає вищевказані матеріали заздалегідь заявленим Покупцем кількості та асортиментам .
На виконання умов вказаного договору до суду були надані видаткова накладна №РН-1404-15 від 14.04.2015 року, податкова накладна №7 від 14.04.2015 року та товарно-транспортна накладна №39 від 14.04.2015 року.
В бухгалтерському обліку підприємством МП у формі ТОВ КОЛІЙНИК вищевказані операції відображено наступним чином: Д-т 64, 205 К-т 631.
До перевірки надана видаткова накладна від ТОВ ГОЛЬФСТРИМ ТМ на відвантаження товару, в якій не зазначені посадові особи, відповідальні за здійснення господарської операції і правильність оформлення видаткової накладної, проставлені лише підписи, тому неможливо ідентифікувати, кому вони належать, не визначено місце складання видаткової накладної, не зазначені реквізити одержувача товару.
Тобто, надані до перевірки видаткові накладні від ТОВ ГОЛЬФСТРИМ ТМ не є первинними документами, які б підтверджували фактичне здійснення господарської операції та рух активів відповідно до вимог Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (із змінами та доповненнями), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.
Кожний первинний документ виконує свою функцію. Так видаткова накладна чи акт приймання-передачі за умови їх оформлення згідно законодавства є підтвердженням факту продажу ТМЦ.
Згідно податкової інформації ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві по ТОВ ГОЛЬФСТРИМ ТМ (код ЄДРПОУ 35791623) за період з 01.01.2012 року по 30.06.2015року, Стан платника - 9 (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням); Кількість працюючих - 0 осіб;
В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Таким чином, аналізом звітності з ПДВ за період з 01.01.2012 року по 30.06.2015року встановлено факти формування податкових зобов'язань по операціях з підміни товарів, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту .
Встановлені обставини, що доводять нереальність господарської операції, а саме, відсутність обов'язкових реквізитів у первинних документах, придбання товарів невідомого походження, відсутність ТОВ ГОЛЬФСТРИМ ТМ за місцезнаходженням, незначна кількість працівників ТОВ ГОЛЬФСТРИМ ТМ , директор та головний бухгалтер - одна особа, дозволяють зробити висновки щодо складених МП у формі ТОВ КОЛІЙНИК та ТОВ ГОЛЬФСТРИМ ТМ , документів тільки для цілей оподаткування.
Укладений між МП у формі ТОВ КОЛІЙНИК та ТОВ ГОЛЬФСТРИМ ТМ договір № 9 від 03.04.2015 року не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет.
Отже, придбання товару від ТОВ ГОЛЬФСТРИМ ТМ не підтверджено в повній мірі первинними документами та не доведено правомірність збільшення собівартості реалізованих товарів підприємством за рахунок вартості товару, отриманого від ТОВ ГОЛЬФСТРИМ ТМ на загальну суму 69058,80 грн. (без ПДВ).
З огляду на вищевикладене, за даними перевірки, дебетове сальдо взаєморозрахунків МП у формі ТОВ КОЛІЙНИК та ТОВ ГОЛЬФСТРИМ ТМ на кінець періоду, що перевірявся, збільшено на 69058,80 грн.
Згідно пп.20.1.44 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, із змінами та доповненнями встановлено: контролюючі органи мають право проводити перевірку правильності та повноти визначення доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування згідно, з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності .
У відповідності до п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI, із змінами та доповненнями: (Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової - звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. ... .
Відповідно до п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, із змінами та доповненнями встановлено: Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування .
Вимогами п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №275 5-VI, із змінами та доповненнями визначено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є - прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь (п.п.14.1.36 Розділу 1 Загальні положення Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, із змінами та доповненнями).
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім.
Відповідно до п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.
Відповідно до п.6 П(С)БО 16 Витрати витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Та відповідно, не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).
В порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), ст.1, п.2 ст.З, ст.4, п.6. ст.8, ст.9 Закону №996-ХІУ від 16.07.1999 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , із змінами та доповненнями, п.2.1, п.2.4, п.2.14, п.2.15 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 за №168/704, завищено витрати за рядком 2050 Звіту про фінансові результати „Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" за рахунок витрат, використання яких не доведено в межах господарської діяльності платника податку, що призвело до завищення витрат за 2015 рік на загальну суму 69059 грн., а саме по періодам: за 2015 рік на суму - 69059 грн.
Перевіркою відображеного у ряд. 04 Декларації з податку на прибуток Об'єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03) (+, -) показника за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року у загальній сумі 68989 грн.
Перевіркою відображеного у ряд. 06 Декларації з податку на прибуток Податок на прибуток ((позитивне значення) (рядок 04 - рядок 05) х 18% /100) показника за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року у загальній сумі 12418 грн. встановлено, що розрахунок показника цього рядка є загальний об'єкт оподаткування (рядок 04 декларації) зменшений на прибуток (збільшений на збиток) від пільгованої діяльності (рядок 05). Отриманий результат (позитивний) помножений на ставку податку відповідно до п. 136.1ст. 136 ПКУ - 18 %.
Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року в сумі 12418 грн. на підставі таких документів: Звіту про фінансові результати, відомості по рахунку 79 "Фінансові результати", встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у ряд. 06 Декларації з податку на прибуток Податок на прибуток ((позитивне значення) (рядок 04 - рядок 05) х 18% /100) на загальну суму 12431 грн., у тому числі: за 2015 рік - 12431грн.
Таким чином оскільки позивачем не доведено реальність здійсненя господарської операції з ТОВ ГОЛЬФСТРИМ ТМ , суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.03.2017 року №0004311402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 12431 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи те, що первинні документи на виконання підрядних робіт та отримання товарів за договорами укладеними між позивачем та ТОВ СПЕЦБІЛД , ТОВ ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС , ТОВ ТРООДОС , ТОВ ЛЕЙКВУД , ПП АШИРБАДОН , ТОВ БУДІНДОСЕРВІС , ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД , ТОВ МАГНАТ ПК , ТОВ МАКСИМА КОНСАЛДІНГ , ТОВ ГОЛЬФСТРИМ ТМ , ПП ІНВЕСТДОРСЕРВІС , ТОВ ШТРІХМЕД , ТОВ МАЙДАН ЦЕНТР ІНВЕСТ , ТОВ ДРІМТАУН , ТОВ АРІАЛ-ТОРГ , ТОВ ГЕСАДА КОМПАНІ , ТОВ ПРОМОСТАР Україна , складені з порушенням чинного законодавства України, первинні документи не підтверджують реального вчинення господарської операції між позивачем та його контрагентами, суми витрат по взаємовідносинам з вказаними контрагентами за перевіряємий період у податковому обліку не включено підприємством до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за вказаний період, встановлено недотримання контрагентами позивача вимог норм Господарського кодексу України в частині реалізації господарської діяльності та участі в господарських відносинах, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків) внаслідок відсутності необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності, відсутності управлінського, технічного, робітничого персоналу, відсутності власних або орендованих складських приміщень, виробничих активів або інших основних засобів, відсутності власного або орендованого рухомого майна, спеціалізованої техніки, обладнання та устаткування, відсутності можливостей фактичного здійснення операції з урахуванням реального часу та можливості здійснення господарських операцій з урахуванням місця виконання зобов'язань, суд доходить висновку, щодо відсутності факту здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентами, а тому позивач не мав права включати до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, виданих ТОВ СПЕЦБІЛД , ТОВ ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС , ТОВ ТРООДОС , ТОВ ЛЕЙКВУД , ПП АШИРБАДОН , ТОВ БУДІНДОСЕРВІС , ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД , ТОВ МАГНАТ ПК , ТОВ МАКСИМА КОНСАЛДІНГ , ТОВ ГОЛЬФСТРИМ ТМ , ПП ІНВЕСТДОРСЕРВІС , ТОВ ШТРІХМЕД , ТОВ МАЙДАН ЦЕНТР ІНВЕСТ , ТОВ ДРІМТАУН , ТОВ АРІАЛ-ТОРГ , ТОВ ГЕСАДА КОМПАНІ , ТОВ ПРОМОСТАР Україна , суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись, ст. ст. 2, 71, 158, 160, 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: У задоволенні позову Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю КОЛІЙНИК до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлений 02 жовтня 2017 року.
Суддя Е.А.Іванов
У задоволенні позову Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю КОЛІЙНИК до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
02 жовтня 2017 року.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2017 |
Оприлюднено | 04.10.2017 |
Номер документу | 69274476 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні