Рішення

від 25.09.2017 по справі 910/19572/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2017Справа №910/19572/16

За позовом "Сінгента Партісіпейшнз АГ" (Syngenta Participations AG)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вассма Кемікал"

2) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Державна фіскальна служба України

про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів та послуг

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Войков А.П. за довіреністю б/н від 05.10.2016, Лавренко В.В. за довіреністю б/н від 15.03.2017

від відповідача-1: Крутенко Ю.В. за довіреністю б/н від 30.08.2015

від відповідача-2: Запорожець Л.Г. за довіреністю № 2434-03/362 від 06.06.2017, Гунуковська М.Д. за довіреністю № 2434-03/300 від 09.08.2017

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивачем - "Сінгента Партісіпейшнз АГ" (Syngenta Participations AG) подано до Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вассма Кемікал" (відповідач-1), Державної служби інтелектуальної власності України (відповідач-2) про визнання свідоцтва України № 214206 на знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" недійсним повністю; зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести відомості про визнання свідоцтва України № 214206 на знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" недійсним повністю до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетені "Промислова власність".

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що, на думку позивача, знаку для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України № 214206 від 11.07.2016, зареєстрованому відповідачем-2 на ім'я відповідача-1, було надано правову охорону з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 5, 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", що є підставою для визнання цього свідоцтва недійсним повністю відповідно до п. а) ч. 1 ст. 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".

28.10.2016 позивачем було подано до Господарського суду міста Києва заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 порушено провадження у справі № 910/19572/16, призначено розгляд справи на 21.11.2016 о 10:20 год., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Державну фіскальну службу України та вжито заходи забезпечення позову.

18.11.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло повідомлення про відсутність аналогічного спору.

18.11.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про надання матеріалів, відповідно до якої позивач просив суд на виконання вимог ухвали суду від 31.10.2016 долучити до матеріалів справи докази направлення копії позовної заяви з додатками третій особі.

В судове засідання, призначене на 21.11.2016, представники позивача та відповідача-1 з'явилися.

Представник відповідача-2 в судове засідання 21.11.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 31.10.2016 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання 21.11.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні, призначеному на 21.11.2016, подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Відзив відповідача-1 залучено судом до матеріалів справи та передано до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні 21.11.2016 представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме виписки з Державного реєстру патентів України на винаходи стосовно патенту України на винахід № 41255. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні 21.11.2016 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 21.11.2016 надав усні заперечення з приводу заявлених позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданому 21.11.2016 в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі № 910/19572/16 судової експертизи.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.

Враховуючи нез'явлення представників відповідача-2 та третьої особи, необхідність призначення у справі судової експертизи, необхідність забезпечення сторонам і третій особі можливості надати суду питання, які, на їх думку, необхідно поставити на вирішення судового експерта, та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 21.11.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 відкладено розгляд справи на 09.12.2016 о 10:30 год.

08.12.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідний лист з документами для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 31.10.2016.

08.12.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення, відповідно до яких позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

09.12.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи, відповідно до якого позивач просив суд призначити у справі № 910/19572/16 судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручити або акредитованій спеціалізованій установі, або одному із судових експертів з переліку атестованих судових експертів, які зареєстровані в м. Києві та мають право на проведення експертиз за спеціальністю 13.06. "Дослідження, пов'язані з комерційним (фірмовим) найменуванням, торгівельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями". Зазначеним клопотанням позивач також надав суду перелік питань, які, на його думку, необхідно поставити на вирішення судового експерта.

В судове засідання, призначене на 09.12.2016, представники позивача, відповідачів та третьої особи з'явилися.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні, призначеному на 09.12.2016, подав заперечення на позовну заяву, відповідно до яких відповідач-2 просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Заперечення відповідача-2 залучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні 09.12.2016 представник відповідача-1 надав суду клопотання, в якому запропонував перелік питань, які, на його думку, необхідно поставити на вирішення судового експерта. Клопотання відповідача-1 залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні 09.12.2016 представник відповідача-2 надав суду клопотання, в якому запропонував перелік питань, які, на його думку, необхідно поставити на вирішення судового експерта. Клопотання відповідача-2 залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні, призначеному на 09.12.2016, подав супровідний лист з документами для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 31.10.2016. Супровідний лист разом з доданими до нього документами залучений до матеріалів справи та переданий до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні 09.12.2016 представник третьої особи подав пояснення щодо заявлених позовних вимог, в яких зазначив, що знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України № 214206 до митного реєстру не вносився, просив врахувати висновок експерта під час розгляду справи на розсуд суду. Пояснення третьої особи залучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 09.12.2016, надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав з урахуванням додаткових письмових пояснень, поданих 08.12.2016 через відділ діловодства суду.

В судовому засіданні 09.12.2016 представник відповідача-1 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданому 21.11.2016 в судовому засіданні.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 09.12.2016 надав усні заперечення з приводу заявлених позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях на позов, поданих 09.12.2016 в судовому засіданні.

В судовому засіданні 09.12.2016 представник третьої особи підтримав пояснення, подані 09.12.2016 в судовому засіданні, та надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог.

Позивач, відповідач-1, відповідач-2 надали суду перелік питань, які, на їх думку, необхідно поставити на вирішення судового експерта.

Остаточне коло питань, які повинні бути роз'яснені судовим експертом, визначаються судом відповідно до ст. 41 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 ГПК України, проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам які відповідають вимогам встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2016 призначено судову експертизу та зупинено провадження у справі № 910/19572/16 до закінчення проведення судової експертизи.

22.12.2016 матеріали справи № 910/19572/16 були скеровані до Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності для проведення судової експертизи.

05.01.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про видачу копії ухвали Господарського суду міста Києва від 09.12.2016.

18.04.2017 через відділ діловодства суду надійшов лист № 264 від 31.03.2017 за підписом директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Федоренка В.Л., в якому викладено прохання погодити термін виконання судової експертизи у строк понад 90 днів.

Листом Господарського суду міста Києва від 21.04.2017 дозволено проведення судової експертизи у справі № 910/19572/16 у термін понад 90 днів.

10.07.2017 через відділ діловодства суду одержано Висновок експертів № 326/16 від 22.05.2017 за результатами комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі № 910/19572/16 (далі - Висновок експертів № 326/16 від 22.05.2017 або висновок судової експертизи). Разом з наведеним висновком до суду були повернуті матеріали справи № 910/19572/16 в 1-му томі.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2017 поновлено провадження у справі № 910/19572/16 та призначено розгляд справи на 31.07.2017 о 12:20 год.

14.07.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

19.07.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заява судом задоволена.

26.07.2017 через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 11.07.2017, згідно яких представник третьої особи просив врахувати висновок експерта під час розгляду справи на розсуд суду та здійснювати розгляд справи без його участі.

28.07.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява, якою позивач просив суд залучити до участі у справі Міністерство економічного розвитку і торгівлі України в якості іншого відповідача.

В судове засідання, призначене на 31.07.2017, представники позивача, відповідача-1, відповідача-2 з'явились.

Представник третьої особи в судове засідання 31.07.2017 не з'явився, але повідомив про причини неявки та просив суд здійснювати розгляд справи без участі представника третьої особи.

В судовому засіданні 31.07.2017 представник відповідача-2 подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Клопотання залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні 31.07.2017 представник відповідача-1 подав клопотання про призначення повторної судової експертизи. Клопотання залучене судом до матеріалів справи, передане до відділу діловодства суду для реєстрації та буде розглянуте в наступному судовому засіданні.

Судом встановлено, що 18.05.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.05.2017 № 320 "Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі", згідно якої Кабінет Міністрів України постановив погодитися з пропозицією Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Міністерство постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 № 585 "Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності" (Офіційний вісник України, 2016 р., N 71, ст. 2374) функцій і повноважень Державної служби інтелектуальної власності, що ліквідується.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язання, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача, про необхідність заміни Державної служби інтелектуальної власності України (відповідача-2) правонаступником - Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 31.07.2017, подав клопотання про продовження строку розгляду справи. Клопотання судом задоволене, залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Враховуючи необхідність заміни відповідача-2 правонаступником, клопотання позивача про продовження строків розгляду справи та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 31.07.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2017 продовжено розгляд спору на п'ятнадцять днів, відкладено розгляд справи на 18.09.2017 о 10:20 год., замінено відповідача-2 - Державну службу інтелектуальної власності України правонаступником - Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

15.08.2017 через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшли пояснення, згідно яких третя особа зазначила про відсутність у неї зауважень щодо клопотання відповідача-1 про призначення повторної експертизи.

08.09.2017 від представника позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заява судом задоволена.

18.09.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача-1 про призначення повторної судової експертизи у справі № 910/19572/16. У наведених запереченнях позивач зазначив про таке:

- наявний в матеріалах справи Висновок експертів № 326/16 від 22.05.2017 складений відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизи" кваліфікованими судовими експертами, що мають необхідні спеціальні знання для відповіді на поставлені питання;

- при призначенні та проведенні судової експертизи у даній справі були додержані вимоги законодавства;

- наданий Висновок експертів № 326/16 від 22.05.2017 є чітким, повним, обґрунтованим, базується на матеріалах справи, судовими експертами в повному обсязі були досліджені питання, поставлені судом при призначенні судової експертизи ухвалою від 09.1.2.2016, а також встановлені обставини, які мають значення для справи;

- аналіз матеріалів справи свідчить про відсутність підстав для призначення повторної експертизи;

- заперечення відповідача-1 на Висновок експертів № 326/16 від 22.05.2017 позивач вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають матеріалам справи та положенням чинного законодавства, при цьому позивач зазначив, що невідповідність зареєстрованого позначення хоча б одній із умов надання правової охорони, встановлених ч. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", є підставою для визнання відповідного свідоцтва недійсним.

18.09.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення з урахуванням висновку судової експертизи у справі № 910/19572/16, якими представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зокрема, представник позивача зазначив, що у висновку судової експертизи знайшли підтвердження доводи позивача у позовній заяві стосовно того, що знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" є таким, що може ввести в оману щодо особи, що виробляє товар або надає послуги. Тож, висновок судової експертизи підтверджує позовні вимоги та свідчить про невідповідність оспорюваного позначення умовам надання правової охорони, встановленим законодавством. Позивач також звернув увагу суду на той факт, що він є власником патенту України на винахід № 41255 "ПОХІДНЕ 1, 3, 5-ОКСАДІАЗИНУ ЧИ ЙОГО ТАУТОМЕР АБО ЙОГО СІЛЬ ТА ІНСЕКТИЦИДНИЙ ЗАСІБ, ЩО ЇХ МІСТИТЬ", яким охороняється "тіаметоксам" як речовина, наразі відповідач-1 за отриманням дозволу на використання винаходу за патентом України № 41255 до позивача не звертався.

18.09.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, відповідно до якої представник позивача просив суд покласти на відповідача-1 всі судові витрати у справі, а саме: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2756,00 грн., судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 689,00 грн., витрати на проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності у розмірі 18112,32 грн. У якості додатку до наведеної заяви додано оригінал платіжного доручення № 95 від 12.01.2017 на суму 18112,32 грн.

18.09.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява, відповідно до якої позивач, у зв'язку із заміною відповідача-2 правонаступником (Міністерством економічного розвитку і торгівлі України), не змінюючи предмет та підставу позову, виклав пункт 2 резолютивної частини позовних вимог у такій редакції: "зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести відомості про визнання свідоцтва України № 214206 на знак для товарів та послуг "Тіаметоксам-Метакса" недійсним повністю до державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів і послуг та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетені "Промислова власність".

В судове засідання, призначене на 18.09.2017, представники позивача, відповідача-1, відповідача-2 з'явились.

Представник третьої особи в судове засідання 18.09.2017 не з'явився, проте відповідно до пояснень, поданих 26.07.2017 через відділ діловодства суду, просив суд здійснювати розгляд справи без участі представника третьої особи.

В судовому засіданні 18.09.2017 заява позивача про редакцію пункту 2 прохальної частини позовної заяви прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 18.09.2017 представник відповідача-2 подав відзив на позовну заяву про визнання свідоцтва України № 214206 на знак для товарів та послуг недійсним, відповідно до якого вважає, що позовна заява не містить відомостей про порушені права та/або охоронювані законом інтереси позивача, позовні вимоги є необґрунтованими та не доведеними належними доказами, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив долучено судом до матеріалів справи та передано до відділу діловодства суду для реєстрації.

Заява представника позивача, подана 18.08.2017 через відділ діловодства суду, про розподіл судових витрат, долучена до матеріалів справи та буде розглянута за результатами розгляду справи у цілому.

В судовому засіданні 18.09.2017 представник відповідача-1 підтримав подане ним в судовому засіданні 31.07.2017 клопотання про призначення повторної судової експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні 18.09.2017 заперечував проти задоволення клопотання відповідача-1 про призначення повторної судової експертизи та просив суд відмовити у задоволенні зазначеного клопотання з підстав, викладених у письмових запереченнях, поданих позивачем 18.09.2017 через відділ діловодства суду.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 18.09.2017 надав усні пояснення, щодо Висновку експертів № 326/16 від 22.05.2017 у справі № 910/19572/16 та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Клопотання відповідача-1 про призначення повторної судової експертизи буде розглянуте в наступному судовому засіданні

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 відкладено розгляд справи на 25.09.2017 о 14:10 год.

22.09.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення, відповідно до яких позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі, зазначивши про таке:

- у позовній заяві позивач посилався на те, що позначення "Тіаметоксам-Метакса", яке охороняється свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 214206 є простим (не комбінованим) знаком, що складається лише з двох слів, де слово "Тіаметоксам" є загальновживаним терміном, оскільки тіаметоксам є діючою (активною) речовиною, яка використовується в інсектицидних засобах, що застосовується для боротьби зі шкідниками рослин та має певну структурну формулу, а слово "Метакса" у позначенні товарного знаку не має смислового значення. Дане твердження не знайшло свого підтвердження у Висновку експертів № 326/16 від 22.05.2017;

- у позовній заяві позивач посилався на те, що згідно ч. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" не можуть одержати правову охорону позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу. Дане твердження знайшло своє підтвердження у Висновку експертів № 326/16 від 22.05.2017;

- невідповідність зареєстрованого позначення хоча б одній із умов надання правової охорони, встановлених ч. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", є підставою для визнання відповідного свідоцтва недійсним;

- тож, висновок судової експертизи підтверджує позовні вимоги та свідчить про невідповідність оспорюваного позначення умовам надання правової охорони, встановленим законодавством;

- охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого він звернувся до суду відповідно до вимог чинного законодавства України, полягає в тому, що оспорюваний знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України № 214206 не відповідав умовам надання правової охорони на момент подання заявки на реєстрацію цього знаку.

22.09.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення, відповідно до яких позивач просив суд при прийнятті рішення врахувати нову обставину, встановлену Висновком експертів № 326/16 від 22.05.2017, про те, що позначення "Тіаметоксам", що є частиною знаку для товарів та послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 214206 від 11.07.2016 стало загальновживаним як назва товару певного виду, а саме як загальновживана назва товару - пестицидів з діючою речовиною тіаметоксам станом на 07.12.2015.

22.09.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів, а саме роздруківки з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі № 910/29267/15, яке позивач просив врахувати при прийнятті рішення у даній справі.

В судове засідання, призначене на 25.09.2017, представники позивача, відповідача-1, відповідача-2 з'явились.

Представник третьої особи в судове засідання 25.09.2017 не з'явився, проте відповідно до пояснень, поданих 26.07.2017 через відділ діловодства суду, просив суд здійснювати розгляд справи без участі представника третьої особи.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 25.09.2017 подав письмові пояснення по суті спору з урахуванням висновку експерта, відповідно до яких просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке:

- доводи позивача про невідповідність знаку для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України № 214206 умовам надання правової охорони, визначеним абз. 6 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", повністю спростовуються висновком судової експертизи;

- висновок судової експертизи не містить достатніх обґрунтувань оманливості знаку для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса", відсутні посилання на те, з товарами яких виробників чи послугами яких осіб його може бути сплутано, а тому відповідач-1 вважає, що висновком судової експертизи не підтверджено доводів позивача про невідповідність знаку для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України № 214206 умовам надання правової охорони, визначеним абз. 5 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг";

- відповідь на питання 3 висновку судової експертизи, самостійно поставленого експертами, на думку відповідача-1 не повинно братись до уваги судом, оскільки не стосується підстав позову, заявлених позивачем (зокрема, позивач посилався на абз. 5, 6 та не посилався на абз. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"), не має значення для правильного вирішення спору.

Наведені письмові пояснення представника відповідача-1 долучені до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні 25.09.2017 представник відповідача-1 підтримав подане ним в судовому засіданні 31.07.2017 клопотання про призначення повторної судової експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні 25.09.2017 заперечував проти задоволення клопотання відповідача-1 про призначення повторної судової експертизи, просив суд відмовити у задоволенні зазначеного клопотання з підстав, викладених у письмових запереченнях, поданих 18.09.2017 через відділ діловодства суду, та у додаткових письмових поясненнях, поданих 22.09.2017 через відділ діловодства суду.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 25.09.2017 надав усні зауваження до окремих висновків судових експертів за результатами проведеної судової експертизи.

Згідно поданих 15.08.2017 через відділ діловодства суду письмових пояснень, третя особа залишила розгляд клопотання відповідача-1 про призначення повторної судової експертизи на розсуд суду.

Розглянувши в судовому засіданні 25.09.2017 клопотання відповідача-1 про призначення повторної судової експертизи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення у даній справі повторної судової експертизи, а тому відхилив відповідне клопотання відповідача-1. При цьому суд виходив з наступного.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 15.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2014 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судовій експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою. Повторна судова експертиза може призначатися з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Розглянувши Висновок експертів № 326/16 від 22.05.2017, судом не встановлено, що даний висновок є необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам даної справи, даний висновок не викликає сумнів у його правильності та суд не вбачає порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Водночас, суд критично оцінив доводи відповідача-1 щодо наявності у нього сумніву стосовно обґрунтованості і достовірності Висновку експертів № 326/16 від 22.05.2017 з огляду на те, що досліджуючи термін "тіаметоксам" як частину знаку для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" та матеріали з відкритих джерел інформації, які стосуються використання терміну "тіаметоксам", експерти у Висновку № 326/16 від 22.05.2017 (у даній справі № 910/19572/16) дійшли іншого висновку, ніж у Висновку судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності у справі № 1137 від 15.05.2017 (у іншій справі № 910/29267/15), а саме: у висновку судової експертизи у справі № 910/29267/15 експертом зроблено припущення про те, що термін "тіаметоксам" може відноситись до категорії хімічних термінів, а у висновку судової експертизи у даній справі експерти дійшли висновку про загальновживаність назви "тіаметоксам" для товарів певного виду. Наразі суд відзначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Разом з тим, вищевказані висновки судових експертиз зроблені експертами у різних справах, предмети та підстави позовів у яких - різні, а відповідно, різними є і обставини цих справ, які досліджувались експертами. Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 43 ГПК України висновок судового експерта оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Крім того, суд критично оцінив доводи відповідача-1 стосовно необґрунтованості Висновку № 326/16 від 22.05.2017 в частині, що стосується визначення позначення "Тіаметоксам" як домінуючої частини знаку для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса". При цьому суд виходив з того, що належних і допустимих доказів на підтвердження того, що за смисловим навантаженням превалює елемент "Метакса", а слово "Тіаметоксам" - абстрактне і не несе смислового навантаження, відповідач-1 суду не надав. Водночас матеріалами справи підтверджується, що Висновок експертів № 326/16 від 22.05.2017 складений кваліфікованими судовими експертами відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу", тоді як доказів протилежного відповідачем-1 суду не надано.

Судом також відхилено як необґрунтоване та безпідставне твердження відповідача-1 про те, що в описовий частині дослідження питання 5 ("Чи є знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 214206 від 11.07.2016 оманливим або таким, що може ввести в оману, щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послуги?") експертом наводяться обгрунтування, які стосуються розрізняльної здатності знаку, тоді як досліджуване питання стосується можливості введення в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послуги.

Доводи відповідача-1 щодо додаткового питання, поставленого експертами, судом відхиляються як необґрунтовані, при цьому суд відзначає, що поставлене експертами додаткове питання жодним чином не вплинуло на суть висновку судової експертизи в цілому.

Тож оцінивши вищенаведені обставини у сукупності, суд відхилив клопотання відповідача-1 про призначення повторної судової експертизи.

Представник позивача у судовому засіданні 25.09.2017 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, з урахуванням письмових пояснень, поданих 18.09.2017 та 22.09.2017 через відділ діловодства суду, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача-1 у судовому засіданні 25.09.2017 надав усні заперечення проти задоволення позовних вимог, з урахуванням письмових пояснень, поданих в даному судовому засіданні.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні 25.09.2017 надав усні заперечення проти задоволення позовних вимог, з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву, поданих у судовому засіданні 09.12.2016, та у відзиві на позовну заяву, поданому в судовому засіданні 18.09.2017.

Враховуючи, що в порядку статті 22 ГПК України відповідна письмова заява про зміну підстав позову, яка б за формою і змістом узгоджувалась із статтею 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу, позивачем до суду не подавалась, то спір у даній справі розглядався судом з огляду на заявлені позивачем у позовній заяві підстави для визнання недійсним оспорюваного свідоцтва на знак для товарів і послуг недійсним (абз. 5, 6 ч. 2 ст. Закону України "Про охорону прав на знак для товарів і послуг").

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 25.09.2017 відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК України) України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні ), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З огляду на положення вищезазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту його порушеного права чи інтересу.

Згідно з ст. 123 ГПК України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Позивач - компанія "Сінгента Партісіпейшнз АГ" (Syngenta Participations AG), яка створена та діє за законодавством Швейцарії, що підтверджується копією виписки з торгового реєстру кантону Базель-Штадт, звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вассма Кемікал" (відповідач-1), Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (відповідач-2) про визнання свідоцтва України № 214206 на знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" недійсним повністю; зобов'язання відповідача-2 внести відомості про визнання свідоцтва України № 214206 на знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" недійсним повністю до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетені "Промислова власність".

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що, на думку позивача, знаку для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України № 214206 від 11.07.2016, зареєстрованому відповідачем-2 на ім'я відповідача-1, було надано правову охорону з порушенням вимог, встановлених ст. 5, абз. 5, 6 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", що є підставою для визнання цього свідоцтва недійсним повністю відповідно до п. а) ч. 1 ст. 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".

Зокрема, позивач стверджує, що слово "Тіаметоксам" у позначенні "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України № 214206 є загальновживаним терміном, оскільки тіаметоксам є діючою (активною) речовиною, яка використовується в інсектицидних засобах, що застосовуються для боротьби з шкідниками рослин, та має певну структурну формулу, а слово "Метакса" у позначенні наведеного товарного знаку не має смислового значення. Наведене, на думку позивача, є підставою для відмови у наданні правової охорони згідно абз. 6 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"

Водночас позивач вказує, що він являється власником патенту України на винахід № 41255 "ПОХІДНЕ 1, 3, 5-ОКСАДІАЗИНУ ЧИ ЙОГО ТАУТОМЕР АБО ЙОГО СІЛЬ ТА ІНСЕКТИЦИДНИЙ ЗАСІБ, ЩО ЇХ МІСТИТЬ", яким захищається речовина тіаметоксам. Оскільки відомості про видачу патенту України на винахід № 41255 опубліковані 17.09.2001, то з цієї дати, на думку позивача, речовина тіаметоксам охороняється наведеним патентом позивача, а позивачу належать виключні права на виготовлення та реалізацію продуктів з використанням речовини, яка є об'єктом винаходу за наведеним патентом позивача, а також позивачу належать права перешкоджати неправомірному використанню винаходу.

Позивач зазначає, що внаслідок тривалого існування на ринку України його продукції, яка містить речовину тіаметоксам, споживач є обізнаним із діяльністю позивача та продукцією, що виробляється ним з використанням зазначеної речовини.

Діюча речовина тіаметоксам використовується в інсектицидних засобах, що застосовуються для боротьби з шкідниками рослин (комахами) та є низькотоксичною речовиною для теплокровних тварин, риб і рослин. Враховуючи корисні властивості щодо боротьби зі шкідниками рослин (комахами) речовини "Тіаметоксам", споживач може припустити наявність цього компонента у товарах, маркованих позначенням "Тїаметоксам-Метакса".

З урахуванням наведеного, позивач не виключає можливості введення споживача в оману стосовно певної якості та виробника товарів, маркованих позначенням "Тіаметоксам-Метакса", що є підставою для відмови у наданні правової охорони згідно абз. 5 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".

Враховуючи, що відповідач-1 відповідно до ст.ст. 16, 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" має право забороняти будь-кому використовувати позначення "Тіаметоксам-Метакса", а також схожого до ступеня сплутування позначення "Тіаметоксам" на продукції, яка відноситься до агрохімічної галузі та під час реалізації такої продукції, а також оскільки відповідач-1 має можливість відповідно до норм Митного кодексу України вчиняти дії, спрямовані на призупинення митного оформлення відповідних товарів, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання свідоцтва відповідача-1 № 214206 на знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" недійсним повністю та зобов'язання відповідача-2 вчинити певні дії.

Відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вассма Кемікал" проти позову заперечував з огляду на таке:

- передумовою реєстрації Державною службою інтелектуальної власності України знаку для товарів і послуг та видачі ТОВ "Вассма Кемікал" № 214206 було проведення експертизи заявки ТОВ "Вассма Кемікал" при реєстрації знаку для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса", в тому числі, на предмет наявності підстав для відмови у наданні правової охорони, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг";

- відповідач-1 вважає, що оскільки Державною службою інтелектуальної власності України зареєстровано знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса", то за результатами проведеної експертизи заявки не встановлено, що заявлений на реєстрацію знак може вводити в оману стосовно товарів чи послуг або особи, яка виробляє товар чи надає послугу, як і не встановлено, що знак складається лише з позначень, які є загальновживаними термінами;

- позивач не надає жодного підтвердження загальновживаності терміну "тіаметоксам";

- відповідач-1 також звертає увагу, що термін "тіаметоксам" є лише однією із частин знаку для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса";

- водночас, з 2012 року відповідачу-1 (ТОВ "Вассма Кемікал") належить свідоцтво № 170822 на знак для товарів і послуг "Метакса". Внаслідок використання протягом тривалого часу знаку для товарів і послуг "Метакса" відповідачем-1, останній вважає, що споживач обізнаний із діяльністю відповідача-1 та продукцією, що маркується вказаним знаком для товарів і послуг, а тому знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" може асоціюватись виключно з продукцією відповідача-1;

- позивач безпідставно вказує, що належним йому патентом України на винахід № 41255 захищається речовина "тіаметоксам", так як з формули винаходу вбачається, що вказаним патентом захищається речовина "оксадіазин";

- винахід, який належить позивачу за патентом України № 41255, та знак для товарів і послуг, який належить відповідачу-1 за свідоцтвом України № 214206, є різними об'єктами права інтелектуальної власності;

- на твердження відповідача-1, знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса", власником якого є відповідач-1, жодним чином не порушує прав позивача.

Відповідач-2 - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України проти позову заперечував з огляду на таке:

- відсутність у позивача порушених прав та охоронюваних законом інтересів, а відтак, і права на звернення до суду;

- хибність тверджень позивача про те, що позначення "Тіаметоксам", яке входить до складу оспорюваного знаку, є загальновживаним терміном.

Крім того, відповідач-2 вказав, що позивач просить визнати недійсним повністю свідоцтво України № 214206, тобто відносно всіх товарі 5 та послуг 35 класів МКТП, проте не обґрунтовує жодним чином позовні вимоги щодо послуг 35 класу МКТП.

Статями 4-2, 4-3 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами (надалі - ГК України).

До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. ГК України).

Частиною 1 ст. 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 ГК України та ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Відповідно до ст. 492 ЦК України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч. 1 ст. 157 ГК України).

Частиною 1 ст. 494 ЦК України та ч. 3 ст. 5 Закону України від 15.12.1993 р. № 3689-ХІІ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (зі змінами і доповненнями) (надалі - Закон України) також встановлено, що набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлюються законом.

Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 494 ЦК України).

Відповідно до п. 4 ст. 5 Закону України, обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру (Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг згідно ст. 1 Закону України), і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Згідно з п. 3 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 23.12.1993 відповідність знаків умовам їх реєстрації визначається згідно з законодавством, що діяло на дату подання заявки.

На дату подання відповідачем-1 заявки на знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" (07.12.2015) та на даний час в Україні чинний Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" в редакції Закону України від 9 квітня 2015 року № 317-VIII.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України, згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону позначення, які:

складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду (абз. 3 ч. 2 ст. 6);

є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу (абз. 5 ч. 2 ст. 6);

складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами (абз. 6 ч. 2 ст. 6).

За приписами п.п. а) ч. 1 ст. 19 Закону України свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

Предметом спору у даній справі є, зокрема, матеріально-правова вимога позивача про визнання недійсним повністю свідоцтва України № 214206 на знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса", яке відповідач-2 зареєстрував на ім'я відповідача-1.

По матеріалам справи судом встановлено, що знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" зареєстрований 11.07.2016 для наступних товарів і послуг Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі - МКТП):

Кл.5: бактерицидні засоби; бактерійні отрути; біоциди; гербіциди; паразитоциди (засоби для нищення паразитів); пестициди (отрутохімікати); поживні середовища для бактеріологічних культур; протипаразитні препарати; протиспорові препарати; фунгіциди (протигрибкові препарати); хіміко-фармацевтичні препарати;

Кл.35: влаштовування виставок на комерційні або рекламні потреби; демонстрування товарів; допомога в керуванні справами; збирання інформації у комп'ютерні бази даних; імпортно-експортні агентства; консультування фахове щодо підприємництва; послуги з релокації для підприємств; публікування рекламних текстів; рекламування; рекламування через комп'ютерну мережу; розповсюджування зразків; сприяння продажам (посередництво).

Власником свідоцтва України на знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" № 214206 від 11.07.2016 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Вассма Кемікал" (відповідач-1), заявка № m 2015 22336 подана 07.12.2015.

Відомості про реєстрацію знаку для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України № 214206 було опубліковано 11.07.2016 у офіційному бюлетені "Промислова власність" № 13 за 2016 рік.

По матеріалам справи судом встановлено, що "Сінгента Партісіпейшнз АГ" (Syngenta Participations AG) (позивач) являється власником патенту України на винахід № 41255 "ПОХІДНЕ 1, 3, 5-ОКСАДІАЗИНУ ЧИ ЙОГО ТАУТОМЕР АБО ЙОГО СІЛЬ ТА ІНСЕКТИЦИДНИЙ ЗАСІБ, ЩО ЇХ МІСТИТЬ". Права, що випливають з патенту, діють з 17.09.2001. Очікувана дата закінчення строку дії патенту 14.07.2018, що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою з Державного реєстру патентів України на винаходи № 2602/пл від 26.10.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2013, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 11.03.2014 у справі № 5011-42/5973-2012, встановлено, зокрема, що відповідно до змісту формули винаходу за патентом України № 41255 надається прямий абсолютний захист похідним 1, 3, 5-оксадіазину формули (І), у т.ч. сполуці тіаметоксам , що використовується як діюча речовина в інсектицидних засобах, що застосовуються для боротьби зі шкідниками рослин (комахами) та є низькотоксичною для теплокровних тварин, риб і рослин.

Наведені обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2013 у справі № 5011-42/5973-2012, що набрало законної сили, в силу приписів ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребують доведення при розгляді даної справи Господарського суду міста Києва № 910/19572/16, в якій бере участь та сама особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджував, що знаку для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України № 214206 від 11.07.2016 було надано правову охорону з порушенням вимог, встановлених абз. 5, 6 ч. 2 ст. 6 Закону України, згідно яких не можуть одержати правову охорону позначення, які:

є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу;

складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами.

В процесі розгляду справи, враховуючи вищенаведені норми статті 6 Закону України, суд дійшов висновку, що для вирішення справи по суті необхідно визначити:

1. Чи складається знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 214206 від 11.07.2016 лише з позначень, що є загальновживаними термінами станом на 07.12.2015?

2. Чи було позначення "Тіаметоксам", що є частиною знаку для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 214206 від 11.07.2016 загальновживаним словом або терміном станом на 07.12.2015?

3. Яке з позначень "Тіаметоксам" чи "Метакса" є домінуючою частиною знаку для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 214206 від 11.07.2016?

4. Чи є знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 214206 від 11.07.2016 оманливим або таким, що може ввести в оману, щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послуги?

З метою об'єктивного вирішення спору у справі № 910/19572/16, оскільки вказані питання належать до предмету доказування по справі, а для встановлення чи спростування цих фактів необхідні спеціальні знання, судом призначено судову експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, на вирішення експертизи були поставлені вищенаведені питання.

Попередньо ознайомившись з матеріалами справи, врахувавши, що відповідно до частини 2 ст. 6 Закону України не можуть одержати правову охорону, серед іншого, позначення, які "складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами" та які "складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду", та у зв'язку з тим, що під час проведення судової експертизи було встановлено ознаки приналежності досліджуваного знаку до загальновживаних позначень, відповідності до ч. 2 ст. 42 ГПК України та п.п. 4.2, 4.6 Інструкції про порядок призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 1198/5 від 15.07.2008), експерти розуміючи експертне завдання поставили додаткове питання та вирішували питання 2 у редакції:

2. Чи було позначення "Тіаметоксам", що є частиною знаку для товарів і послуг"Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг №214206 від 11.07.2016 загальновживаним символом чи терміном станом на 07.12.2015?

Експерти вирішували питання у такій послідовності:

1. Чи складається знак для товарів і послуг "Тіаметоксам- Метакса" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг №214206 від 11.07.2016 року лише з позначень, що є загальновживаними термінами станом на 07.12.2015?

2. Чи було позначення "Тіаметоксам", що є частиною знаку для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг №214206 від 11.07.2016 загальновживаним символом чи терміном станом на 07.12.2015?

3. Чи було позначення "Тіаметоксам", що є частиною знаку для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг №214206 від 11.07.2016 загальновживаним позначенням товару певного виду станом на 07.12.2015?

4. Яке з позначень "Тіаметоксам" чи "Метакса" є домінуючою частиною знаку для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг №214206 від 11.07.2016?

5. Чи є знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг №214206 від 11.07.2016 оманливим або таким, що може ввести в оману, щодо особи яка виробляє товар або надає послуги?

Висновки з питань, які досліджувались судовими експертами ОСОБА_9, ОСОБА_8 під час проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі № 910/19572/16, викладені у Висновку експертів № 326/16 від 22.05.2017 (далі також - Висновок).

Як зазначалось, відповідно ч. 2 ст. 6 Закону України не можуть одержати правову охорону позначення, які складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами.

Експерти дійшли висновку, що для з'ясування питання, чи є словесне позначення знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № 214206 "Тіаметоксам-Метакса" загальновживаним необхідно визначити роль кожного слова окремо. Термін "загальновживаний" , що застосовується у ч. 2 ст. 6 Закону України відповідно до "Великого тлумачного словника сучасної української мови" означає: який вживається, використовується, застосовується всіма.

До позначень, які являють собою загальновживані терміни, відносяться лексичні одиниці (слово або словосполучення, що означає чітко окреслене спеціальне поняття), характерні для конкретних галузей науки і техніки (наприклад, ватт, валентність). Також загальновживаним терміном може бути загальновживане скорочення (наприклад, грн.).

Враховуючи, що частина знаку для товарів і послуг "Тиаметоксам" не являє собою слово або словосполучення, що означає чітко окреслене спеціальне поняття, не відноситься до загальновживаних скорочень, експерти у Висновку зазначили, що можна стверджувати той факт, що частина досліджуваного словесного позначення, а саме "тіаметоксам", не є загальновживаним.

Щодо іншої частини знаку для товарів і послуг "Метакса", експерти вважають, що можна стверджувати той факт, що вказана частина досліджуваного словесного позначення, а саме "Метакса", не є загальновживаним терміном щодо товарів і послуг, зазначених у свідоцтві України на знак для товарів і послуг №214206 від 11.07.2016 року.

Зважаючи на наведене, експерти дійшли висновку, що знак для товарів і послуг "Тіаметоксам- Метакса" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 214206 від 11.07.2016 року не складається лише з позначень, що є загальновживаними термінами станом на 07.12.2015 (відповідь на питання 1).

У п. 4.3.1.6. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28.07.95 № 116 із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державного патентного відомства України від 20.08.97 № 72 (далі - Правила), зазначено, що до позначень, які являють собою загальновживані символи, належать, як правило, позначення, що символізують галузь господарства чи сферу діяльності, до яких належать товари чи послуги, для яких реєструється знак; умовні позначення, що застосовуються в різних галузях науки і техніки.

До позначень, які являють собою загальновживані терміни, відносяться лексичні одиниці, характерні для конкретних галузей науки і техніки.

Загальновживані символи і терміни є перешкодою для реєстрації знака, якщо знак заявлено для товарів і послуг, які відносяться до тієї ж галузі, що і загальновживані символи і терміни.

Згідно з п. 4.3.1.8 Правил, позначення, що зазначені у пункті 4.3.1.3 а), б), в), г) Правил, можуть бути включені до знака, як елементи, що не охороняються. При цьому приймається до уваги смислове та/або просторове значення такого елемента.

З урахуванням наведених приписів, експерти у Висновку вказали, що оскільки позначення "Тіаметоксам", що є частиною знаку для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України № 214206 не являє собою слово або словосполучення, що означає чітко окреслене спеціальне поняття, не відноситься до загальновживаних скорочень, тому воно не було загальновживаним терміном станом на 07.12.2015.

Зважаючи на наведене, експерти дійшли висновку, що позначення "Тіаметоксам", що є частиною знаку для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 214206 від 11.07.2016, не було загальновживаним символом чи терміном станом на 07.12.2015 (відповідь на питання 2).

Експерти також дослідили, що в матеріалах справи, а саме у наукових статтях "Екотоксикологічна характеристика протруйників насіння цукрових буряків" - 2013 року, "Экологический аспект способа снижения пестецидной нагрузки в агрозоне" - 2011 року, науковій розробці "Звичайний буряковий довгоносик - найнебезпечніший шкідник цукрового буряка та заходи захисту від нього" - 2014 року, у докладі "Доклад Комитета по рассмотрению стойких органических загрязнителей о работе его третього совещания. Оценка регулирования рисков по линдану. Программа Организации Объединенных Наций по окружающей среде" - 04.12.2008, містяться детальні відомості щодо назви діючої речовини "тіаметоксам".

На офіційній сторінці Продовольчої і сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (FAO) розміщена інформація щодо пестицидів та гербіцидів, які використовуються у сільському господарстві та рекомендовані FAO для використання аграріями, як безпечні для навколишнього середовища, в т.ч. людей. Зокрема, у розділі сільськогосподарські шкідники та пестициди (специфікації) розміщена інформація щодо сільськогосподарського пестициду "ТІАМЕТОКСАМ".

Також, назва "тіаметоксам" була включена до Переліку загальновживаних найменувань пестицидів (Compendium of Pesticide Common Names), затверджених ISO у березні 1998 року.

Таким чином, як дослідили експерти, позначення "Тіаметоксам", що є частиною знаку для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 214206 від 11.07.2016, є назвою діючої речовини, яка має певну хімічну формулу та використовується у складі пестицидів як самостійно, так і з іншими речовинами у сільському господарстві. Такі пестициди рекомендовані FAO для використання аграріями, як безпечні для навколишнього середовища, в т.ч. людей.

Експерти також зазначили, що відповідно до переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до застосування в Україні, препарати з діючою речовиною "тіаметоксам" почали реєструвати в Україні починаючи з 24.01.2008. Останні відомості щодо зареєстрованих препаратів 27.03.2014 містить інформацію щодо зареєстрованих препаратів з діючою речовиною ТІАМЕТОКСАМ, які випускають більше десятка різних виробників.

Тобто, починаючи з 2008 року різні заявники (такі як Сингента Кроп Протекшн АГ, ПП Хімагромаркетинг, ТОВ "Ранголі", ТОВ фірма "Астарта-Київ", ф. ДВА Агро ГмбХ, ТОВ "КОМПАНІЯ "УКРАВІТ", ТОВ "Агро-Дельта Груп", ПП "Агрохімпро-Одеса" тощо) зареєстрували для випуску на ринок препарати, діючою речовиною яких є "тіаметоксам".

Експерти вважають, що у результаті тривалого використання препаратів з діючою речовиною "тіаметоксам" різними виробниками, позначення "тіаметоксам" стало відомим як назва товару (пестицидів) з діючою речовиною ТІАМЕТОКСАМ в аграрній індустрії не лише споживачам, а й фахівцям відповідних галузей виробництва, працівникам торгівлі в аграрній індустрії.

Як свідчать матеріали роздруківки пошукової сторінки Google, які є у матеріалах справи, посилання на назву "тіаметоксам" пестицидів з діючої речовиною тіаметоксам міститься у різних довідниках (в т.ч. Вікіпедії), сайтах виробників (в інструкціях препаратів) та у комерційних пропозиціях.

Таким чином, як зазначено у Висновку, незалежними особами тривалий час позначення "Тіаметоксам", що є частиною знаку для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакс" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 214206 від 11.07.2016, використовувалось як загальновживана назва товару - пестицидів з діючої речовиною тіаметоксам.

Зважаючи на наведене, експерти дійшли висновку, що позначення "Тіаметоксам", що є частиною знаку для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 214206 від 11.07.2016 стало загальновживаним як назва товару певного виду станом на 07.12.2015, а саме як загальновживана назва товару - пестицидів з діючою речовиною тіаметоксам станом на 07.12.2015 (відповідь на питання 3).

Позначення вважається таким, що займає домінуюче положення в зображенні знака, якщо воно превалює в смисловому і/або просторовому значенні над сукупністю інших елементів знака, тобто, суттєво впливає на сприйняття загальної композиції знака.

Аналіз досліджуваного експертами позначення виявив наступне.

за місцем розташування у площині зображення знака превалює елемент "Тіаметоксам", що у написі розташований на першому місці, з якого звичайно розпочинається ознайомлення з написом;

за смисловим навантаженням превалює елемент "Тіаметоксам" (слово відоме споживачу), "Метакса" - фантазійне, не несе смислового навантаження;

за геометричним розміром найбільшим елементом знака є слово "Тіаметоксам", який значно більший за розміром написання ніж "Метакса";

за впливом на зорове сприйняття знаку виділяється елемент "Тіаметоксам", який, внаслідок більшого розміру написання, та розташування на початку напису та зрозумілості в першу чергу привертає увагу при ознайомленні зі знаком.

Зважаючи на наведене, експерти дійшли висновку, що позначення "Тіаметоксам" є домінуючою частиною знаку для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 214206 від 11.07.2016 (відповідь на питання 4).

Згідно з пунктом 4.3.1.9 Правил до позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов'язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності. Позначення може бути визнане оманливим або таким, що здатне вводити в оману, коли є очевидним, що воно в процесі використання як знака не виключає небезпеку введення в оману споживача. Позначення визнається оманливим або таким, що може ввести в оману, якщо оманливим або таким, що може ввести в оману, є хоча б один з його елементів .

Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону України не можуть одержати правову охорону позначення, які звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання.

Враховуючи приписи пункт 4.3.1.4. Правил (містить перелік позначень, що не мають розрізняльної здатності), Методичні рекомендації з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг Державного підприємства "Український інститут промислової власності", експерти зазначили, що позначення вважається таким, що звичайно не має розрізняльної здатності, якщо, без урахування наслідків його використання, воно непридатне для вирізнення товару (послуги), що виробляється (надається) однією особою, з поміж товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами.

Отже, для того щоб позначення могло виконувати функцію знаку для товарів і послуг воно повинно мати розрізняльну здатність (бути дистинктивним), тобто здатність ідентифікувати товар або послугу і дозволяти споживачу розпізнати цей знак, а, відповідно, і товар або послугу серед однорідної продукції та послуг різних виробників.

Враховуючи, що досліджуване словесне позначення "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг №214206 від 11.07.2016 в своєму складі містить загальновживану назву пестицидів "Тіаметоксам", яка до того ж займає домінуюче положення у знаку, експерти дійшли висновку про можливість стверджувати той факт, що позначення в цілому не має розрізняльної здатності, тобто це позначення непридатне для вирізнення товару (послуги), що виробляється (надається) однією особою, з поміж товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами і є таким, що може ввести в оману, щодо особи, яка виробляє товар або надає послуги.

Враховуючи, що позначення визнається оманливим або таким, що може ввести в оману, якщо оманливим або таким, що може ввести в оману, є хоча б один з його елементів, експерти дійшли висновку про можливість стверджувати той факт, що знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг №214206 від 11.07.2016 у результаті відсутності розрізняльної здатності його домінуючого елементу є таким, що може ввести в оману, щодо особи, яка виробляє товар або надає послуги.

Зважаючи на наведене, експерти дійшли висновку, що знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України № 214206 є таким, що може ввести в оману відносно особи, яка виробляє товар або надає послуги (відповідь на питання 5).

Відповідно до ч. 3 ст. 41 ГПК України, проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Як зазначено у Висновку експертів № 326/16 від 22.05.2017, проведення комісійної судової експертизи доручено:

ОСОБА_9 - в.о. завідуючої лабораторії права промислової власності Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, яка має вищу економічну освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр), відповідну вищу освіту у сфері інтелектуальної власності (освітньо-кваліфікаційний рівень - спеціаліст), є атестованим судовим експертом вищого кваліфікаційного класу з правом проведення експертиз, пов'язаних з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, в тому числі за спеціальністю 13.6 "Дослідження, пов'язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями" (свідоцтво № 26 від 20 липня 2016 року, видане ЕКК Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності). Стаж експертної роботи з 2002 року;

ОСОБА_11 - судовому експерту Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, яка має вищу освіту у сфері інтелектуальної власності (освітньо-кваліфікаційний рівень - спеціаліст), є атестованим судовим експертом 5-го кваліфікаційного класу з правом проведення експертиз у сфері інтелектуальної власності, за спеціальністю 13.6 "Дослідження, пов'язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями" (свідоцтво НОМЕР_1 від 20 липня 2016 року, видане ЕКК Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності). Стаж експертної роботи з 2016 року.

Головою комісії експертів призначено - ОСОБА_9

Про кримінальну відповідальність згідно із ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України експертів попереджено.

З огляду на наведене, суд вважає, що Висновок експертів № 326/16 від 22.05.2017 складений кваліфікованими судовими експертами відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу", а тому приймається судом в якості належного та допустимого доказу по справі № 910/19572/16. Водночас, доводи відповідача-1 з приводу необґрунтованості зазначеного висновку, у зв'язку з чим у останнього виникли сумніви щодо правильності такого висновку, суд оцінює критично та відхиляє як безпідставні та необґрунтовані.

Таким чином, Висновок експертів № 326/16 від 22.05.2017 обґрунтовано підтвердив доводи позивача про те, що знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України № 214206 є таким, що може ввести в оману відносно особи, яка виробляє товар або надає послуги (абз. 5 ч. 2 ст. 6 Закону України).

Натомість, Висновок експертів № 326/16 від 22.05.2017 не підтвердив доводи позивача про те, що знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" за свідоцтвом України № 214206 складається лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами (абз. 6 ч. 2 ст. 6 Закону України).

Як зазначалось, статтею 6 Закону України визначені підстави для відмови в наданні правової охорони.

При цьому невідповідність зареєстрованого позначення хоча б одній із умов надання правової охорони, встановлених ч. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", є підставою для визнання відповідного свідоцтва недійсним.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що станом на 07.12.2015 - дату подання відповідачем-1 заявки № m 2015 22336 на реєстрацію оспорюваного знаку для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса", у Державної служби інтелектуальної власності, правонаступником якої є Міністерство економічного розвитку і торгівлі (відповідач-2), наявні були підстави для відмови у наданні правової охорони оспорюваному позначенню відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", так як згідно наведеної норми не можуть одержати правову охорону позначення, які, зокрема, є такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання свідоцтва України № 214206 на знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" недійсним повністю є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач також звернувся до суду з позовною вимогою про зобов'язання відповідача-2 внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про визнання свідоцтва України № 214206 на знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" недійсним повністю та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетені "Промислова власність".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (в чинній редакції), при визнанні свідоцтва чи його частини недійсними Установа (центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності відповідно до ст. 1 вказаного Закону) повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.

Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки (ч. 3 ст. 19 Закону "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").

Судом встановлено, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі (відповідач-2) є правонаступником Державної служби інтелектуальної власності, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Відповідно абз. 3 п. 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 "Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі", з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 585 (далі - Положення), Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері інтелектуальної власності.

Відповідно до п.п. 47-1, 47-2, 47-4, 47-7, 47-9 п. 4 Положення, Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань, зокрема:

організовує в установленому порядку проведення експертизи заявок на об'єкти права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об'єкти права інтелектуальної власності;

здійснює державну реєстрацію об'єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів;

веде державні реєстри об'єктів права інтелектуальної власності;

організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері інтелектуальної власності;

видає офіційні бюлетені з питань інтелектуальної власності.

Як вже зазначалося, суд дійшов висновку, що свідоцтво України № 214206 на знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" підлягає визнанню недійсними повністю.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про визнання свідоцтва України № 214206 на знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" недійсним повністю та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетені "Промислова власність" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч. 6 наведеної статті ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Водночас судом враховано роз'яснення, надані господарським судам в абз. 2 п. 69 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", а саме: за змістом ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову про визнання свідоцтва на знак недійсним повністю або частково господарський суд не має права покладати судовий збір та інші судові витрати на Державну службу інтелектуальної власності України, якщо останню було залучено до участі у справі як одного з відповідачів, а видачу відповідного свідоцтва здійснено нею згідно з чинним законодавством.

Зібрані у справі докази свідчать, що позивачем було здійснено оплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 2756,00 грн. (платіжне доручення № 3558 від 18.10.2016), оплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 689,00 грн. (квитанція № 87967083 від 28.10.2016) оплату за проведення судової експертизи в сумі 18112,32 грн. (платіжне доручення № 95 від 12.01.2017).

Отже, враховуючи задоволення позову повністю, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заява, судового збору за подання заяви про забезпечення позову та витрати на проведення судової експертизи у вищенаведених сумах покладаються на відповідача-1 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Вассма Кемікал").

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 1, 4-2, 4-3, 22, 25, 27, 32, 33, 34, 35, 41, 42, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати свідоцтво України № 214206 на знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" недійсним повністю.

3. Зобов'язати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 12/2; ідентифікаційний код 37508596) внести відомості про визнання свідоцтва України № 214206 на знак для товарів і послуг "Тіаметоксам-Метакса" недійсним повністю до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетені "Промислова власність".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вассма Кемікал" (04021, м. Київ, вулиця Мінське шосе, 4, ідентифікаційний код 36355395) на користь "Сінгента Партісіпейшнз АГ" (Syngenta Participations AG) (Шварцвальдаллее 215, 4058 Базель, Швейцарія (Schwarzwaldallee 215, 4058 Bazel, Switzerland) 2756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 00 коп.) судового збору за подання позовної заяви, 689,00 грн. (шістсот вісімдесят дев'ять гривень 00 коп.) судового збору за подання заяви про забезпечення позову,18112,32 грн. (вісімнадцять тисяч сто дванадцять гривень 32 коп.) витрат на проведення судової експертизи.

5. Після набрання рішенням господарського суду законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.10.2017

Суддя Гумега О. В.