Постанова

від 28.09.2017 по справі 916/2215/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2017 р.Справа № 916/2215/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів : Мишкіної М.А., Таран С.В,

при секретарі судового засідання Станковій І.М.

за участю представників:

прокурор - Стеценко О.О.

від позивача 1 - Дубчак Д.В., за довіреністю,

від позивача 2 - Назаровець В. В., за довіреністю

від відповідача - Приміч Д.В., за довіреністю,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Берег"

на рішення господарського суду Одеської області від 31 травня 2017 року

у справі №916/2215/16

за позовом: Заступника військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Концерну "Військторгсервіс" в особі філії "Одеське управління військової торгівлі" Концерну "Військторгсервіс"

до відповідача: Приватного підприємства "Берег"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_4

про стягнення 432000 грн.

встановив:

У серпні 2016 Заступник військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Концерну "Військторгсервіс" в особі філії "Одеське управління військової торгівлі" Концерну "Військторгсервіс" звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Приватного підприємства "Берег" про стягнення з останнього боргу у розмірі 432 000грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.10.2016, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.11.2016, вказаний позов залишено без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2017 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 у справі №916/2215/16 господарського суду Одеської області та ухвалу господарського суду Одеської області від 31.10.2016 скасовано.

Справу №916/2215/16 направлено до господарського суду Одеської області для розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.04.2017 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача- ОСОБА_4.

Рішенням господарського суду Одеської області від 31.05.2017 позов задоволено.

Стягнено з Приватного підприємства "Берег" (65023, м. Одеса, вул. Коблевська, 45; код 31347641) на користь держави в особі Концерну "Військторгсервіс" (03151, м. Київ, вул. Малогвардійська, буд. 28-А; код 33689922) в особі філії "Одеське управління військової торгівлі "Концерну "Військторгсервіс" (65063, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 10-А; код 35123222; р/р 26009054318532) борг за договором про спільну діяльність (простого товариства) від 01.06.2007р. №3/сд у розмірі 432000 (чотириста тридцять дві тисячі) грн.

Стягнено з Приватного підприємства "Берег" (65023, м. Одеса, вул. Коблевська, 45; код 31347641) на користь військової прокуратури Південного регіону України (65012, м.Одеса, вул. Пироговська, 11; код 38296363, МФО 820172, ДКСУ, м. Київ, р/р 35216073082762) витрати по сплаті судового збору у розмірі 6480 (шість тисяч чотириста вісімдесят) грн.

Вказане судове рішення обґрунтовано неналежним виконанням Приватним підприємством Берег прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору про спільну діяльність (простого товариства) № 3/СД від 01.06.2007р.

Не погодившись із рішенням господарського суду Одеської області від 31.05.2017, Приватне підприємство Берег звернулося до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Державним підприємством Міністерства оборони України Управління торгівлі Південного оперативного командування з власної ініціативи з 11.09.2012 відключено об'єкт від електропостачання.

З метою поновлення порушених обов'язків Державним підприємством Міністерства оборони України Управління торгівлі Південного оперативного командування , ПП Берег вчинила ряд дій, а саме: зверталася із з претензіями та заявами до Концерту Військторсервіс щодо забезпечення Об'єкта підключенням до джерел енергопостачання.

ПП Берег намагалося здійснити підключення об'єкта до електропостачання та здійснити ремонтні роботи, проте Концерн Військторгсервіс не відновив постачання електричної енергії, що свідчить про порушення останнім умов Договору.

28.09.2017 від Концерну "Військторгсервіс" в особі філії "Одеське управління військової торгівлі" Концерну "Військторгсервіс" до суду надійшов відзив в якому позивач 2 просив залишити оскаржуване судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

У судове засідання 28.09.2017 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не з'явився.

Представник скаржника у судовому засідання підтримував апеляційну скаргу з підстав, викладених в останній.

Прокурор та представники позивачів в засіданні суду заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи вимоги, викладені в ній безпідставними, а рішення господарського суду Одеської області області від 31 травня 2017 року законним та обґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2007 року між ДП МОУ Управління торгівлі Південного оперативного командування , правонаступником якого є Концерн Військторгсервіс (Сторона-1) та ПП Берег (Сторона-2) укладено договір про спільну діяльність (простого товариства) № 3/од, згідно умов п. 1.1. якого сторони з метою проведення капітального ремонту будівлі Дім військового одягу , розташованого в м. Одесі по вул. Преображенська, 45, яка належить Стороні-1, збереження його як пам'ятника архітектури, згідно технічного висновку від 14.03.2007р., зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль та майна, яке належить сторонам на відповідних правових підставах в порядку та на умовах, викладених в договорі, спільно діяти (без створення юр. особи) для досягнення спільної господарської діяльності.

01 червня 2007 року між сторонами було підписано Акт приймання-передачі майна в сумісну діяльність.

Відповідно до п. 1.1.1 Договору, здійснення капітального ремонту об'єкта, яке є 2-х поверховою будівлею загальною площею 1717 кв.м., в тому числі 503,9 кв.м. підвальноо приміщення в 2 етапи:

1 етап - капітальний ремонт (укріплення) несучих стін та фасаду. Строки ремонту узгоджуються сторонами після набрання чинності даного договору;

2 етап - ремонт всіх приміщень будівлі, включаючи підвальні приміщення.

Після завершення капітального та косметичного ремонту, створення на об'єкті офісних приміщень та організації швейного виробництва, як джерела додаткового отримання прибутку сторін даного договору.

Положеннями п. 1.4. Договору сторони погодили, що для найшвидшого досягнення мети, визначеної цим договором, сторони сумісно зобов'язуються обмінюватись документами та інформацією, яка знаходиться в їх розпорядженні, по питанням, які представляють взаємний інтерес сторін. Проводити загальні консультації по узгодженню тематики для обговорення питань сумісної діяльності. Виконувати в строки зобов'язання, передбачені даним договором.

Згідно до п. 2.1. Договору, з метою реалізації завдань сумісної діяльності, сторони здійснюють вклади в сумісну діяльність у вигляді грошових коштів, майна, професійних та інших знань, навичок, а також ділової репутації та ділових зв'язків, інженерно-технічних можливостей сторін.

Відповідно до п. 3.1. Договору, вклади сторін, зазначені в статті 2 даного договору , а також майно, створене чи набуте ними в результаті сумісної діяльності, складає їх загальну дольову власність.

Згідно до п. 4.8. Договору, Сторона 1 здійснює контроль над діяльністю Сторони 2 за виконанням умов даного Договору.

Відповідно до п. 7.5. Договору до введення капітально відремонтованого об'єкта в експлуатацію, Сторона-2 щомісячно відшкодовує (компенсує) Стороні-1 понесені нею експлуатаційні витрати у розмірі 12000 (дванадцяти тисяч) гривень в тому числі ПДВ 2000 (дві тисячі) гривень. Відшкодування (компенсація) Стороні-1 експлуатаційних витрат здійснюється Стороною-2 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Сторони-1, про що сторонами було погоджено в додатковій угоді до Договору від 07.06.2007р.

20 серпня 2008 року внаслідок проведення реорганізації державного підприємства Міністерства оборони України „Управління торгівлі Південного оперативного командування" шляхом приєднання до Концерну Війсьторгсервіс" між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору, відповідно до якої було змінено преамбулу Договору про спільну діяльність (простого товариства) №3/сд від 01.06.2007р. з Державного підприємства Міністерство оборони України „Управління торгівлі Південного оперативного командування" на Концерн „Військторгсервіс".

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, та передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 4 статті 176 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання мають право разом здійснювати господарську діяльність для досягнення спільної мети без утворення єдиного суб'єкта господарювання, на умовах, визначених договором про спільну діяльність. У разі, якщо учасники договору про спільну діяльність доручають керівництво спільною діяльністю одному з учасників, на нього може бути покладено обов'язок ведення спільних справ. Такий учасник здійснює організаційно-управлінські повноваження на підставі доручення, підписаного іншими учасниками.

Взаємовідносини сторін за договором про спільну діяльність регламентуються главою 77 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 1131 ЦК України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 4 ст. 1134 ЦК України обов'язки учасників щодо утримання спільного майна та порядок відшкодування витрат, пов'язаних із виконанням цих обов'язків, встановлюються договором простого товариства. Частиною 1 ст. 1137 ЦК України передбачено, що порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 7.5. Договору до введення капітально відремонтованого об'єкта в експлуатацію, Сторона-2 щомісячно відшкодовує (компенсує) Стороні-1 понесені нею експлуатаційні витрати у розмірі 12000 (дванадцяти тисяч) гривень в тому числі ПДВ 2000 (дві тисячі) гривень. Відшкодування (компенсація) Стороні-1 експлуатаційних витрат здійснюється Стороною-2 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Сторони-1, про що сторонами було погоджено в додатковій угоді до Договору від 07.06.2007р.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази сплати скаржником боргу за Договором про спільну діяльність № 3/од від 01.06.2007 за період з вересня 2013 року по серпень 2016 року.

Проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Концерну Військторгсервіс про стягнення з ПП Берег заборгованості за Договором за неналежне виконання п. 7.5. Договору в розмірі 264000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання скаржника на порушення Концерном Військторгсервіс умов Договору, яке полягає у не відновлені останній постачання електричної енергії судова колегія вважає безпідставним, оскільки основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між сторонами за договором про спільну діяльність є договір (угода), який не передбачає звільнення ПП Берег від сплати позивачу понесених експлуатаційних витрат, розмір яких визначений договором.

Отже, відповідно до умов Договору, відповідач повинен відшкодовувати (компенсувати) Стороні-1 експлуатаційні витрати, оскільки вказаний обов'язок покладено саме на Відповідача.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного судова колегія Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Одеської області від 31 травня 2017 року у даній справі ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України,

апеляційний господарський суд

постановив:

Рішення господарського суду Одеської області від 31 травня 2017 року у справі № 916/2215/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства Берег без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 03.10.2017.

Головуючий суддя Будішевська Л.О.

Судді Мишкіна М.А.

Таран С.В.