Ухвала

від 11.09.2017 по справі 31/282

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 вересня 2017 року Справа № 31/282 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач, суддів:Демидової А.М., Шевчук С.Р. перевірив касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2017р. на ухвалугосподарського суду Львівської області від 20.03.2017р. за скаргою Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" на рішення, дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання наказу від 11.07.2011р. у справі№31/282 господарського суду Львівської області за позовомЗакритого акціонерного товариства "Альфа-Банк" до Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" простягнення заборгованості в сумі 14979367,30грн. В С Т А Н О В И В:

Подана 19.06.2017р. відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України касаційна скарга на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2017р. та ухвалу господарського суду Львівської області від 20.03.2017р. не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України передбачений обов'язок скаржника при поданні касаційної скарги (подання) додавати до неї докази сплати судового збору.

Проте, відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не додано до касаційної скарги доказів сплати судового збору, водночас заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч.2 ст.44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання скаржника про відстрочку від сплати судового збору обґрунтовано посиланням на те, що Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахункове-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань. З огляду на вказане та через стислі строки передбачені Господарським процесуальним кодексом України для подачі касаційної скарги на судові рішення, скаржник просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Однак колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що положення ст.8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, заявник матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору, чого зі змісту клопотання заявленого скаржником не вбачається.

Крім того, відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, всупереч вимогам ст.33 Господарського процесуального кодексу України скаржником не надано жодних доказів на підтвердження можливої наявності необхідних коштів для сплати судового збору у встановленому розмірі протягом періоду ймовірної граничної відстрочки, а саме не довше ніж до ухвалення судового рішення, тобто в межах місячного терміну розгляду касаційної скарги, передбаченого ст.111 8 Господарського процесуального кодексу України, що могло би бути вагомою передумовою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 2 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.4 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним господарюючим суб'єктам перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 111і Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Зважаючи на те, що касаційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, підстав для перегляду постанови апеляційного господарського суду та ухвали місцевого господарського суду у касаційному порядку не вбачається, а тому скарга підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ :

Відхилити клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2017р. та ухвалу господарського суду Львівської області від 20.03.2017р. у справі № 31/282 повернути скаржнику.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А. М. Демидова

С.Р. Шевчук