Ухвала

від 18.09.2017 по справі 5006/19/78/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

18.09.2017р. Справа № 5006/19/78/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Паніній Я.М.,

розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства Перший Український міжнародний банк на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.04.2017р. ВП № 35600143 (за вх. № 14702/17 від 25.05.2017р.)

по справі №5006/19/78/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства Перший Український міжнародний банк

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Сталь-Конструкція

про стягнення заборгованості за кредитним договором №14/1 від 19.09.2008р. в сумі 13 281 605,80 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 8 414 000,00 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 4 425 753,93 грн., пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в сумі 441 851,87 грн.,

за участю учасників процесу:

від позивача (скаржника): ОСОБА_3, за довіреністю 15.01.2016р. №104

від відповідача: не з'явився

від органу ДВС: ОСОБА_4, за довіреністю від 29.12.2016р. № 795/20.3-03

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.10.2012р. по справі №5006/19/78/2012 (суддя Демідова П.В.) позовні вимоги ПАТ Перший Український міжнародний банк до ТОВ Сталь-Конструкція про стягнення заборгованості за кредитним договором №14/1 від 19.09.2008р. в сумі 13 281 605,80 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 8 414 000,00 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 4 425 753,93 грн., пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в сумі 441 851,87 грн. задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Сталь-Конструкція на користь ПАТ Перший Український міжнародний банк заборгованість за кредитним договором №14/1 від 19.09.2008р., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 8 414 000,00 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 4 425 753,93 грн., пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в сумі 284 146,03 грн., судовий збір в сумі 63 615,55 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

05.11.2012р. на виконання вказаного рішення господарським судом видано відповідний наказ.

25.05.2017р. за вх. № 14702/17 господарський суд одержав скаргу ПАТ Перший Український міжнародний банк в порядку статті 121-2 ГПК України, згідно з якою останнє просить суд визнати противоправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.04.2017р. ВП № 35600143; скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.04.2017р. ВП № 35600143; зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження № 35600143 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 05.11.2012р. № 5006/19/78/2012.

В обґрунтування вимог скарги позивач (скаржник) посилається на порушення порядку звернення стягнення на майно боржника, а також на те, що державний виконавець не використав свої права щодо одержання від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в т.ч. конфіденційну, щодо звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням, щодо звернення до суду за застосуванням приводу боржника чи його представника у разі їх нез'явлення без поважних причин за викликом виконавця, щодо накладення штрафу тощо. Крім того, в матеріалах виконавчого провадження відсутні запити до державних обліково - реєстраційних установ, які ведуть реєстри майнових прав осіб, в т.ч. до Держгеокадастру, Державної авіаційної служби України. Також з матеріалів справи вбачається, що на момент закриття виконавчого провадження відповідь Регіонального сервісного центру МВС України в Донецькій області на запит державного виконавця щодо наявного у боржника майна, відсутня, а отже інформації щодо повної та вичерпної перевірки майнового стану боржника немає, що свідчить про передчасність повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2017р., у зв'язку із закінченням повноважень судді Демідової П.В., справу розподілено судді Ніколаєвій Л.В.

У письмових поясненнях за вх. № 19114/17 від 18.07.2017р. позивач (скаржник) посилається на те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ЗУ Про виконавче провадження від 21.04.1999р. № 606-ХІV з огляду на приписи ст. 5 ЦК України, п.п. 6,7 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016р. № 1404-VІІІ. Також позивач (скаржник) посилається на те, що державним виконавцем не здійснено запити щодо наявного у боржника майна до Митних органів Міндоходів України, Філії Український центр інноватики та патентно - інформаційних послуг ДП Український інститут промислової власності , Державного космічного агентства України, ДП Укрзалізниця .

07.09.2017р. за вх. № 23241/17 господарський суд одержав заперечення Департаменту ДВС МЮУ на скаргу, згідно з якими останній просить суд відмовити скаржнику у задоволенні скарги з посиланням на те, що державним виконавцем здійснені всі можливі дії для виконання рішення суду та на те, що заходи щодо розшуку майна боржника виявилися безрезультатними. Також, орган ДВС посилається на те, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.04.2017р. № 35600143 винесена відповідно ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016р. № 1404-VІІІ з огляду на приписи п. 7 розділу Прикінцевих та перехідних положень цього Закону. Крім того, орган ДВС зазначає, що звернення до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду посадових осіб юридичної особи - боржника за кордон є правом, а не обов'язком державного виконавця.

Відповідач у судові засідання не з'явився, письмову позицію щодо скарги не надав. При цьому про час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, що підтверджується списками згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів поданих в 61022 №1379 від 06.07.2017р., № 613 від 19.08.2017р. №1588 від 19.09.2017р. та списками згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Харків-22 №8592, №10599, 11642, а тому, враховуючи роз'яснення, які містяться у п. 3.9 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , а також положення ст. 121-2 ГПК України, згідно з якими неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, господарський суд визнав за можливе розглянути скаргу за відсутністю відповідача у судовому засіданні та за наявними матеріалами.

Розглянувши скаргу ПАТ ПУМБ , заслухавши пояснення представників позивача та органу ДВС, дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог скарги, з наступних мотивів.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, частини першої статті 4-5, частини першої статті 84 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Судові рішення ухвалюються іменем України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ЗУ Про виконавче провадження . (ст. 115 ГПК України).

05.10.2016р. набрав чинності Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016р. №1404-VІІ, у п. 7 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016р. №1404-VІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016р. №1404-VІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 13 ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016р. №1404-VІІ, п. 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮУ від 02.04.2012р. № 512/5 (в редакції від 05.10.2016р.) під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами ст. 10 ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016р. №1404-VІІ заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У відповідності до ч. 5 ст. 18 ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016р. №1404-VІІ під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Згідно ч. 2 ст. 36 ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016р. №1404-VІІ розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч. 8 ст. 48 ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016р. №1404-VІІ).

Аналогічні положення містяться і у ст. ст. 1, 4, 6, 11, 32, 40, 52 ЗУ Про виконавче провадження від 21.04.1999р. №606-ХІV, у п. 1.5 розділу І, п. 3.12 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮУ від 02.04.2012р. № 512/5 в редакції, яка діяла до 05.10.2016р.

Як свідчать матеріали справи, 22.11.2012р. позивач (скаржник) звернувся до органу ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу ГСДО від 05.11.2012р. № 5006/19/78/2012. У заяві позивач (скаржник) просив накласти арешт в межах суми стягнення на все майно та рахунки, що належать ТОВ Сталь-Конструкція з метою забезпечення своєчасного, повного та реального виконання наказу.

30.11.2012р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №35600143, якою боржнику встановлений семиденний строк для самостійного виконання рішення суду з моменту винесення (отримання) цієї постанови.

У відповіді Державної податкової служби України № 625445 від 31.01.2013р., яка надана на відповідний запит державного виконавця № 851847 від 31.01.2013р., повідомлено про наявність відкритих боржником рахунків у ПАТ Донгорбанк , ПАТ Енергобанк , Філіях ПАТ Енергобанк в м. Курахове та м. Донецьк, АБ Укргазбанк , Донецькій Філії АБ Укргазбанк , ПАТ ПУМБ , АТ ОСОБА_5 МКБ , АТ ОСОБА_6 ОСОБА_4 у м. Києві, ПАТ Полтава - банк .

У відповіді Державної податкової служби України № НОМЕР_1 від 25.12.2013р., яка надана на відповідний запит державного виконавця № 3204533 від 24.12.2013р., повідомлено про наявність відкритих боржником рахунків у ПАТ ПУМБ , АБ Укргазбанк , АТ ОСОБА_5 МКБ , ПАТ Енергобанк , ПАТ Полтава-банк , АТ ОСОБА_6 ОСОБА_4 у м. Києві.

26.02.2014р. за № 48623528 державним виконавцем сформовано Інформаційну довідку з Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців, згідно з якою за боржником право власності на нерухоме майно не зареєстроване.

31.03.2014р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1 318 751,55 грн.

31.03.2014р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, згідно з якою на підставі рішення суду та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору накладено арешт на кошти, які містяться на рахунках ПАТ ПУМБ , АБ Укргазбанк , АТ ОСОБА_5 МКБ , ПАТ Енергобанк , ПАТ Полтава - банк , АТ ОСОБА_6 ОСОБА_4 та які належать боржнику.

Супровідними листами № № 5-41/13, 5-406/13, 5-406/13 до ПАТ ПУМБ , ПАТ Енергобанк , АТ ОСОБА_5 МКБ , АБ Укргазбанк , АТ ОСОБА_6 ОСОБА_4 надіслані відповідні платіжні вимоги.

У листах № 116/813/05 від 08.04.2014р., № 28/11.1 від 24.04.2014р., від 07.04.2014р., № БГП - 553 від 08.04.2014р., № 43-8-1/4380 від 07.04.2014р. ПАТ ПУМБ , ПАТ Енергобанк , АТ ОСОБА_5 МКБ , АБ Укргазбанк , АТ ОСОБА_6 ОСОБА_4 повідомлено про прийняття постанови про арешт коштів боржника від 31.03.2014р. до виконання, а також про відсутність коштів на рахунках боржника.

15.05.2014р. та 16.05.2014р. АБ Укргазбанк повернуто платіжні вимоги без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку, ПАТ ПУМБ - у зв'язку з накладенням арешту на кошти боржника згідно іншого документа.

07.05.2014р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно з якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення 14 506 267,06 грн.

08.05.2014р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесений відповідний запис про реєстрацію обтяження всього рухомого майна, яке належить боржнику (витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 44168177 від 08.05.2014р.).

У листі від 26.05.2014р. № 9/4440 Відділ організації реєстраційно - екзаменаційної роботи УДАІ ГУМВС України в Донецькій області повідомив, що станом на 23.05.2014р. транспортних засобів за ТОВ Сталь - Конструкція не зареєстровано.

У відповіді Державної податкової служби України № НОМЕР_2 від 07.12.2016р., яка надана на відповідний запит державного виконавця № 23427952 від 06.12.2016р., повідомлено про наявність відкритих боржником рахунків в ПАТ ПУМБ , АБ Укргазбанк , АТ ОСОБА_5 МКБ , ПАТ Полтава - банк , АТ ОСОБА_6 ОСОБА_4 у м. Києві.

22.12.2016р. державним виконавцем направлено запит № 20.1-155/13 до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Регіональному сервісному центру МВС у Донецькій області, Управлінню Держпраці у Донецькій області, Державній інспекції сільського господарства в Донецькій області щодо наявності майна та цінних паперів, що зареєстровані за боржником.

У листі № 11/17.01-68 від 17.01.2017р. Відділ експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг Держпраці у Донецькій області повідомив, про те, що в період з 24.11.2014р. по теперішній час реєстрація великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично - дорожній мережі загального користування боржником не здійснювалась, а також про те, що використати архівні дані до 29.11.2014р. неможливо у зв'язку з тим, що архів теруправління залишився у м. Донецьк, в зоні непідконтрольній українській владі.

У листі № 09/01/1215 від 23.01.2017р. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку повідомила про те, що станом на 30.09.2016р. Сартанія Тімур Гівіча, ТОВ Сталь-Конструкція (код ЄДРПОУ 35560696) серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10 відсотків і більше статутного капіталу) відсутній.

У відповіді Державної податкової служби України № НОМЕР_3 від 14.02.2017р., яка надана на відповідний запит державного виконавця № 25228454 від 13.02.2017р., повідомлено про наявність відкритих боржником рахунків у ПАТ ПУМБ , АБ Укргазбанк , АТ ОСОБА_6 ОСОБА_4 у м. Києві, ПАТ Полтава - банк , АТ ОСОБА_5 МКБ .

28.02.2017р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, згідно з якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках відкритих в ПАТ Полтава - банк .

У листі за вих. № 002-004/144 від 09.03.2017р. ПАТ Полтава - банк повідомлено про повернення постанови про арешт коштів боржника від 28.02.2017р. без виконання у зв'язку із закриттям рахунків.

Згідно інформації Міністерства внутрішніх справ України від 04.04.2017р., яка отримана на електронний запит державного виконавця, вбачається відсутність зареєстрованих за боржником ТЗ.

04.04.2017р. за № 84222908 державним виконавцем сформовано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, згідно з якою за боржником право власності на нерухоме майно не зареєстроване.

04.04.2017р. державним виконавцем винесено постанову, згідно з якою виконавчий документ повернутий стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст.37 ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016р. № 1404-VІІІ. Постанова мотивована відсутністю цінних паперів, земельних ділянок, нерухомого майна, транспортних засобів, сільськогосподарської техніки та іншого будь-якого майна, яке належить боржнику на праві власності та на яке можливо звернути стягнення, коштів на рахунках в банківських установах, поверненням платіжних вимог з відміткою на кошти клієнта накладено арешт згідно іншого виконавчого документа , безрезультатністю вжитих виконавцем заходів.

Згідно з п.2 ч.1, ч.2 ст.37 ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016р. №1404-VІІ виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

При цьому, висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату. (Аналогічної правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України у постанові від 21.10.2014р. по справі №9/38-10).

Між тим, як вище встановлено судом, державним виконавцем не проводилась перевірка майнового стану боржника щодо виявлення рахунків у строки, які визначені ч. 8 ст. 48 ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016р. №1404-VІІ, з огляду на те, що останній запит щодо виявлення рахунків боржника державним виконавцем здійснений 13.02.2017р., тобто майже за 2 місяці до винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 04.04.2017р.

Матеріали виконавчого провадження № 35600143 не містять відповідей Державної інспекції України з безпеки на морському транспорті та Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області на здійснені державним виконавцем запити щодо наявності зареєстрованого за боржником майна.

Також, державним виконавцем не здійснювались запити до митних органів державної фіскальної служби України, Філії Український центр інноватики та патентно - інформаційних послуг ДП Український інститут промислової власності , Державного космічного агентства України, ПАТ Укрзалізниця з метою встановлення наявності/відсутності відповідного майна у боржника.

З матеріалів виконавчого провадження № 35600143 вбачається і те, що державним виконавцем не здійснено перевірки майнового стану боржника за місцем його місцезнаходження (не здійснено вихід за місцезнаходженням боржника, що унеможливило, в т.ч. виявлення каси боржника, накладення арешту на касу підприємства, вилучення готівки, що знаходиться у касі боржника тощо (п.1 ст. 52 ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016р. №1404-VІІ, п. 2 ч. 2 ст. 57, п. 1 ст. 65 ЗУ Про виконавче провадження від 21.04.1999р. №606-ХІV)).

Такі обставини свідчать про передчасність висновків державного виконавця про відсутність майна у боржника та безрезультатність дій щодо його розшуку.

Водночас, матеріали виконавчого провадження № 35600143 не містять акту про наявність обставин, які стали підставою для повернення виконавчого документа, про необхідність складання якого зазначено у ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016р. №1404-VІІ.

Судом також встановлено, що у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач просив орган ДВС накласти арешт на все майно та рахунки боржника в межах суми стягнення, та на те, що в силу вимог ст. 25 ЗУ Про виконавче провадження від 21.04.1999р. №606-ХІV (у редакції, яка діяла на момент відкриття виконавчого провадження) за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Між тим, постанова про арешт коштів боржника винесена 31.03.2014р., тобто через 1 рік і 2 місяці після одержання першої відповіді Державної податкової служби України № 625445 від 31.01.2013р.

При цьому докази, що підтверджують накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках, відкритих в ПАТ Донгорбанк до суду не надано.

Крім того, заходи щодо виявлення нерухомого майна боржника державним виконавцем вжиті лише 26.02.2014р. (дата формування Інформаційної довідки з Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців за № 48623528), тобто майже через 1 рік і 3 місяці після відкриття виконавчого провадження 30.11.2012р.

Також, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що з 26.05.2014р. (дата одержання відповіді Відділу організації реєстраційно - екзаменаційної роботи УДАІ ГУМВС України в Донецькій області № 9/4440) до 06.12.2016р. (дата здійснення запиту № 23427952 до Державної податкової служби України), що становить більше, ніж 2 роки, виконавчі дії взагалі не вчинялись.

Такі обставини свідчать про те, що протягом всього виконавчого провадження державний виконавець не використовував надані йому права та не здійснював заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, що не відповідає вищенаведеним приписам Конституції України, ЗУ Про виконавче провадження , ГПК України щодо обов'язковості виконання судових рішень.

У п.9.13 постанови пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України роз'яснено, що при вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам слід мати на увазі таке.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відповідно до правової позиції, викладеної в п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. №01-08/369 Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України , вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акту органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про задоволення скарги ПАТ ПУМБ в частині визнання дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.04.2017р. ВП № 35600143 незаконними, та постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.04.2017р. ВП № 35600143 - недійсною.

При цьому посилання скаржника на невжиття державним виконавцем заходів передбачених ст. 18 ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016р. №1404-VІІ, судом до уваги не прийняті, оскільки звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду посадових осіб юридичної особи-боржника за кордон, за застосуванням приводу боржника чи його представника, накладення штрафу є правом, а не обов'язком виконавця. Крім того, докази того, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, викликався державним виконавцем та без поважних причин не з'явився на його виклик, у матеріалах виконавчого провадження відсутні.

Посилання скаржника на нездійснення державним виконавцем запиту до Держгеокадастру щодо наявності зареєстрованих за боржником земельних ділянок, судом до уваги не прийняті, оскільки відповідна інформація вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, яка отримана державним виконавцем на електронний запит.

Посилання скаржника на відсутність відповіді Регіонального сервісного центру МВС України в Донецькій області на запит державного виконавця також не прийняті до уваги, оскільки інформація щодо зареєстрованих за боржником ТЗ вбачається з інформації МВС України, яка отримана на електронний запит державного виконавця.

Посилання скаржника на невірне застосування державним виконавцем ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016р. №1404-VІІ при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, судом до уваги не прийняті, оскільки згідно зі ст.5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. До правовідносин, які виникли під час дії нормативно-правового акта, який згодом втратив чинність, застосовуються його норми.

В силу норм п.7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016р., який набрав чинності 05.10.2016р., виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

За змістом рішення №1-рп/99 від 09.02.1999р. Конституційного Суду України дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання цим актом чинності та припиняється з втратою ним чинності, тобто до події чи факту застосовується той закон або нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відтак, враховуючи, що оскаржувана постанова винесена державним виконавцем після набрання чинності Закону України Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016р., посилання на ст.37 вказаного Закону, як на підставу її винесення є правомірним.

Щодо решти вимог скарги, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 41 ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016р. №1404-VІІ у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Отже, Законом встановлено обов'язок саме державного виконавця здійснити дії направлені на відновлення виконавчого провадження у разі визнання недійсною відповідної постанови судом у певний строк.

Враховуючи те, що відновлення виконавчого провадження є передбаченим законом наслідком визнання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу недійсною (незаконною), та з огляду на відсутність доказів ухилення державного виконавця від вчинення дій щодо відновлення виконавчого провадження, вимоги скаржника щодо зобов'язання відновити виконавче провадження є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства Перший Український міжнародний банк за вх. № 14702/17 від 25.05.2017р. задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.04.2017р. ВП № 35600143.

3. Визнати недійсною постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.04.2017р. ВП № 35600143.

4. У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя Л.В. Ніколаєва