Ухвала

від 05.10.2017 по справі 920/134/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"05" жовтня 2017 р. Справа № 920/134/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 (вх. №2929С/1) на рішення господарського суду Сумської області від 13.06.2017 у справі № 920/134/17

за позовом Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Управління освіти і науки Сумської міської ради, м. Суми

до 1) комунальної установи "Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 7 імені Максима Савченка", м. Суми

2) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми

третя особа, на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Державної казначейської служби у м. Суми Сумської області, м. Суми

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 13.06.17 (головуючий суддя Заєць С.В., суддя Левченко П.І, суддя Яковенко В.В.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір № 22/12 від 22.12.16, укладений Комунальною установою "Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 7 імені Максима Савченка" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 на загальну суму 260 012 грн. Стягнуто з Комунальної установи "Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 7 імені Максима Савченка" на користь прокуратури Сумської області 800 грн. 00 коп. судового збору. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь прокуратури Сумської області 800 грн. 00 коп. судового збору.

1-й відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дане рішення та винести постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 р. у справі № 920/134/17 прийнято відмову 1-го відповідача - комунальної установи "Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 7 імені Максима Савченка" від апеляційної скарги на рішення господарського суду Сумської області від 13.06.2017 у справі № 920/134/17. Апеляційне провадження у справі №920/134/17 за апеляційною скаргою 1-го відповідача - комунальної установи "Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 7 імені Максима Савченка" від апеляційної скарги на рішення господарського суду Сумської області від 13.06.2017 у справі № 920/134/17 припинено.

03.10.2017 р. до Харківського апеляційного господарського суду від ФОП ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга на рішення господарського суду Сумської області від 13.06.2017 у справі № 920/134/17, в якій заявник просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Разом з цим, апелянт надав клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги та визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними. В обґрунтування даного клопотання заявник вказує на те, що 03.09.2017 р. з невідомих для ФОП ОСОБА_1 причин, КУ ССШ №7 ГМ.М.САВЧЕНКА СМР (відпвідач 1) подано заяву про відмову від апеляційної скарги в порядку ст. 100 ГПК. На підставі вказаної заяви, 13.09.2017 Харківським апеляційним господарським судом винесено ухвалу про задоволення клопотання в порядку ст.100 ГПК України. Вважає, що його введено в "оману" щодо дійсних намірів відповідача 1 та прокуратури м. Суми, у зв'язку з чим, відповідачем 2 було пропущено строк для подання апеляційної скарги.

Заслухавши думку судді-доповідача стосовно вищевказаного клопотання та у відповідності до вимог ст.ст. 53, 93 ГПК України, перевіривши матеріали справи та апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги з наступних підстав.

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись, в тому числі норм процесуального права.

За змістом положень ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Згідно з частиною 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Таким чином, в силу принципу диспозитивності, сторона сама визначає порядок і спосіб захисту свого права.

Між тим, у встановлений законом строк апелянт апеляційної скарги не подав і жодного обґрунтування причин такого неподання суду не навів.

Частиною 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України встановлює можливість поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги. Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги враховуючи приписи ст.ст. 53, 99 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності, з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

У своїй заяві про відновлення строку ФОП ОСОБА_1 зазначає, що апелянт, який подав апеляцію в строк і потім відмовився від неї (комунальна установи "Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 7 імені Максима Савченка") був ведений в оману щодо дій і намірів прокурора та відповідача 1.

Проаналізувавши цю заяву, колегія суддів зазначає, що по-перше, з її змісту можна зрозуміти, що будь-які перешкоди до подання апеляційної скарги у встановлений законом термін у самого ФОП ОСОБА_1 були відсутні, по-друге, заява про відновлення строку мотивована введенням в оману іншого суб'єкта, який належним чином використав право на подання апеляції, від якої потім відмовився і по даний час жодних заперечень чи зауважень щодо реалізації свого права не заявляв.

Таким чином, заява про відновлення строку на подання апеляційної скарги не містить зазначення жодних поважних причин пропуску строку.

Між тим, пунктом 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17 травня 2011 року № 7 роз`яснено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Доводи та обставини, які наведені в обґрунтування клопотання про відновлення строку, мають бути підтверджені належними доказами у справі відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та оцінюватись відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, слід враховувати наскільки суттєво був пропущений встановлений законом строк.

Харківський апеляційний господарський суд особливу увагу звертає на таке.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Справа "Пономарьов проти України" правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято господарським судом Сумської області 13.06.2017 р., повний текст рішення складено 19.06.2017 р., а з апеляційною скаргою апелянт звернувся до господарського суду Сумської області лише 20.09.2017 р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції місцевого господарського суду на апеляційній скарзі, тобто майже через три місяці.

Враховуючи викладене та те, що сторони мають право на встановлений законом судовий захист, проте пропущений строк на апеляційне оскарження є великим, а також те, що рішення господарського суду Сумської області від 13.06.2017 р. у справі № 920/134/17 до цього часу не оскаржувалось ФОП ОСОБА_1 і поважні причини пропуску строку відсутні, колегія суддів вважає, що вищевказане є підставою для відхилення клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги та повернення апеляційної скарги відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Пунктом 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Керуючись ст. ст. 53, 86, 91, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

1. Відхилити клопотання заявника, ФОП ОСОБА_1, про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

2. Повернути апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 разом з доданими до неї документами на 17 арк., в тому числі оригінал платіжного доручення № 125 від 19.09.2017 р.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.