Постанова

від 28.09.2017 по справі 906/429/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2017 року Справа №906/429/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Коломис В.В. ,

судді Тимошенко О.М.

при секретарі Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

в Рівненському апеляційному господарському суді

позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 986/03 від 31.08.2017)

в господарському суді Житомирської області

відповідача: ОСОБА_2 (договір №08/06-2-16 від 08.06.2016р.)

третьої особи на стороні позивача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з господарським судом Житомирської області апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ЕНЕРГІЯ" на рішення господарського суду Житомирської області від 26 липня 2017 року у справі №906/429/17 (суддя Шніт А.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого структурного підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Львівська залізниця ПАТ "Укрзалізниця"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України

до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ЕНЕРГІЯ"

про стягнення 154198,50 грн.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Судове засідання здійснюється в режимі відеоконференції із господарським судом Житомирської області. Заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ :

26 липня 2017 року рішення господарського суду Житомирської області, у справі №906/429/17, було частково задоволено позов та стягнуто з відповідача на користь позивача 153832,50 грн. - за час затримки вагонів та 2307,50 грн. - судових витрат, а у задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

ТОВ "НВФ "ЕНЕРГІЯ", звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у позові, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог про стягнення 153 832,50 грн. платежів за затримку вагонів внаслідок проведення Закарпатською митницею ДФС України митного огляду.

Так, вважає, що місцевий господарський суд не визначився у оскаржуваному рішенні щодо правової природи вказаного розміру вимог позивача, оскільки нарахована позивачем сума 154 198,50 грн. включає різні платежі з різними підстави їх нарахування: плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажу, плату за маневрову роботу та провізну плату, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в обґрунтування даних позовних вимог.

Також, суд не взяв до уваги, що позивачем не було надано відповідного акту загальної форми, в якому б містилися відомості про час початку і закінчення проведення митного огляду (переогляду) і який підписується особами, що брали участь у проведенні цього огляду (переогляду).

Крім того, вважає, що судом не прийнято до уваги, що затримка вагонів на станції Батьово, яка є прикордонною передавальною станцією, відбулася внаслідок проведення Закарпатською митницею ДФС України митного огляду вантажу відповідно до ст. 338 МК України, що є формою митного контролю і, отже, вантаж, який слідував у вагонах №60548849 і №60503703 затримано в ході митного контролю, а не під час митного оформлення, і не заслуговують уваги посилання позивача на те, що плата за користування вагонами стягується у разі затримки вагонів, пов'язаної з митним оформленням.

Тому, вважає, що на підставі ч.5 ст. 338 МК України, всі витрати позивача у зв'язку з простоєм вагонів, які пов'язані із проведенням митного огляду вагонів №60503703, №60548849, внаслідок дій та рішень посадових осіб Закарпатської митниці ДФС за умови відсутності незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, повинні бути відшкодовані Закарпатською митницею ДФС.безпідставно

Більше того, вважає безпідставно нараховані позивачем платежі на загальну суму 153832,50 грн. за послуги (користування вагонами, зберігання вантажу, маневрову роботу, провізну плату), які відповідачу не надавалися, оскільки останній до них відношення не має так як не є вантажовласником, якому позивач надає послуги, передбачені статутом залізниць, а лише вантажовідправником товару, згідно умов контракту №1 від 22 серпня 2016 року, на підставі якого було відвантажено товар "дрова паливні" вантажоодержувачу SWSSS Kft (Угорщина) на умовах поставки.

Крім того, місцевий господарський суд не взяв до уваги, що позивачем пропущений шести місячний термін позовної давності, який почався з дня настання події, що стала підставою для подання позову, тобто з 20 та 27 вересня 2016 року, а закінчився 20 та 29 березня 2017 року.

ПАТ "Укрзалізниця у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає дане рішення таким, що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки докази строку, на який були затримані вагони та розрахунок позовних вимог був поданий до позовної заяви та деталізований по кожному вагону. А строк позовної давності не був пропущений тому, що моментом з якого починається сплив строку позовної давності є вивантаження вагонів і закінчення нарахування платежів і зборів, який в даному випадку розпочався 17 листопада 2016 року.

Посилання Відповідача на те, що Позивачем не було надано відповідного акту загальної форми, в якому б містилися відомості щодо затримки вагонів не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи. Про початок затримки вагонів складено акти загальної форми №11087 і №11094, закінчення затримки вагонів зафіксоване в АЗФ №1017. Вказані акти загальної форми долучені до позовної заяви та містяться в матеріалах справи.

Зазначає, що обов'язок щодо оплати операцій, здійснених під час митного контролю на залізничному транспорті, незалежно від факту виявлення незаконного переміщення товару під час здійснення такого контролю, покладено на власників товарів або уповноважених ними осіб (висновок судової колегії ВГСУ у справі №908/356/14 постанова від 11 грудня 2014 року, у справі №907/501/16 постанова від 01 березня 2017 року).

Крім того, стягнення коштів за виконання маневрової роботи, огляду (переогляду) вантажу та іншої роботи можливе не тільки за умови наявності попередньої згоди вантажовласника на вчинення таких дій, а й у інших випадках, передбачених законом, у тому числі у випадку проведення митного контролю та митного оформлення товарів (аналогічна позиція викладена в постанові ВГСУ у справі №907/501/16).

09 серпня 2017 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 30 серпня 2017 року.

18 серпня 2017 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду було задоволено клопотання позивача та призначено розгляд скарги на 30 травня 2016 року в режимі відеоконференції в господарському суді Закарпатської області.

18 серпня 2017 року, протоколом автоматизованої системи на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку з перебуванням у відпустці ОСОБА_4, визначено новий склад колегії суддів: Дужич С.П. - головуючий, ОСОБА_5, ОСОБА_6

28 серпня 2017 року, протоколом автоматизованої системи на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку з перебуванням у відпустці ОСОБА_5, визначено новий склад колегії суддів: Дужич С.П. - головуючий, ОСОБА_7, ОСОБА_6

29 серпня 2017 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження колегією суддів у новому складі та залишено її розгляд на 30 серпня 2017 року.

30 серпня 2017 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги було відкладено на 13 вересня 2017 року.

31 серпня 2017 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду було задоволено клопотання відповідача та призначено розгляд скарги 13 вересня 2016 року в режимі відеоконференції з господарським судом Житомирської області.

12 вересня 2017 року, розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Демянчука Ю.Г., було проведено автозаміну, якою замінено його на суддю Саврія В.А.

13 вересня 2017 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Науково-виробнича фірма "ЕНЕРГІЯ" було прийнято колегією суддів у новому складі.

13 вересня 2017 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги ТОВ "Науково-виробнича фірма "ЕНЕРГІЯ" було відкладено на 28 вересня 2017 року.

28 вересня 2017 року, розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Мамченко і тимчасовою непрацездатністю судді Саврія В.А., було проведено автозаміну, якою замінено їх на суддів Коломис В.В. та Тимошенко О.М.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, хоча і був завчасно повідомлений про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст. ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника третьої особи.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

18 вересня 2016 року, ТОВ "Науково-виробнича фірма "Енергія", як вантажовідправник, зі станції ОСОБА_8 Південно-Західної залізниці, по відправках №483966, №483974, відправило вагони №60548849, №60503703 з вантажем "деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок тощо або в аналогічних видах", фірмі "Кроно Кфт", як одержувачу, на підставі рахунку-фактури (інвойсу) №9 від 08 вересня 2016 року та рахунку-фактури (інвойсу) №10 від 12 вересня 2016 року. (а.с.10-11).

20 вересня 2016 року, вагон №60503703 було затримано Закарпатською митницею ДФС України на станції Батьово на підставі заявки Митного посту "Залізничний" №104/16 від 20 вересня 2016 року (а.с.126), про що складено акт загальної форми №11087 (а.с.111) та телеграфним повідомлення №50 на станцію відправлення було повідомлено про даний факт вантажовідправника (а.с.25).

20 вересня 2016 року, на станції Батьово, на підставі заявки Митного посту "Залізничний" №105/16 (а.с.22), було проведено зважування вантажу у вагоні №60503703, якою встановлено, що фактична маса брутто вагона склала 53600 кг, тара вагона з бруса - 24000 кг, нетто - 29600 кг, а відповідачем вказана маса вантажу - 35300 кг (у міжнародній товарно-транспортній накладній а.с.10), тобто маса вантажу у вагоні №60503703 є меншою від заявленої в документі на 5700 кг. /Акт по даним Книги ГУ-78 а.с.17/

22 вересня 2016 року, позивачем, на підставі наказу Дирекції №275 від 22 вересня 2016 року (а.с.29), вагон №60503703 було направлено на станцію Чоп для проведення митного догляду та повного вивантаження /Акт загальної форми №698 (а.с.125)/.

24 вересня 2016 року, вагон №60503703 був повернутий на станцію Батьово /Акт загальної форми №11091 (а.с.13)/.

26 вересня 2016 року, вагон №60548849 було затримано Закарпатською митницею ДФС України на станції Батьово на підставі заявки Митного посту "Залізничний" №112/16 від 27 вересня 2016 року (а.с.21), про що складено акт загальної форми №11094 (а.с.14) та телеграфним повідомлення №75 від 27 вересня 2016 року на станцію відправлення було повідомлено про даний факт вантажовідправника (а.с.24).

27 вересня 2016 року, на станції Батьово, на підставі заявки Митного посту "Залізничний" №112/16 (а.с.21), було проведено зважування вантажу у вагоні №60548849, якою встановлено, що фактична маса брутто вагона склала 53540 кг, тара вагона з бруса - 25000 кг, нетто - 28540 кг, а відповідачем вказана маса вантажу - 35200 кг (у міжнародній товарно-транспортній накладній а.с.11), тобто маса вантажу у вагоні є меншою від заявленої в документі на 6660 кг. /Акт по даним Книги ГУ-78 а.с.15-16/

20 жовтня 2016 року, на підставі заявки Закарпатської митниці ДФС України №07-70-61/34/2813, для проведення заходів, спрямованих на виявлення та недопущення незаконного переміщення через митний кордон товарів, вагони №60548849, №60503703 направлено на станцію Кольчино, контрагенту ДП "Мукачівське лісове господарство", для здійснення його вивантаження та проведення митного огляду /Акти загальної форми №804, №805 (а.с.12, 107)/ та телеграфним повідомлення №ДС-1/257 від 22 жовтня 2016 року на станцію відправлення було повідомлено про даний факт вантажовідправника (а.с.23).

20 жовтня 2016 року, вагони №60548849 і №60503703 прибули на станцію Мукачево /Акти загальної форми №61 (а.с.106)/.

10 листопада 2016 року, на підставі листа Закарпатської митниці ДФС України №07-70-61/34/3050, для проведення їх вивантаження та митного огляду, вагони №60548849 та №60503703, з станції Мукачево були направлені в зону митного контролю на територію ДП "Перечинський ЛГ" /Акти загальної форми №88, №93 (а.с.104-105)/.

17 листопада 2016 року, зазначені вагони були подані під вивільнення та вивантажені на станцію у м. Перечин /Акти загальної форми №1008, №1017 (а.с.104-105)/.

16 травня 2017 року, ПАТ "Українська залізниця" в особі ВСП "Ужгородської дирекції залізничних перевезень "Регіональна філія "Львівська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "НВФ "ЕНЕРГІЯ" про стягнення 174 835,92 грн., нарахованих відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26 березня 2009 року, за час затримки вагонів. (а.с.4-9)

08 червня 2017 року, ухвалою господарського суду житомирської області було задоволено клопотання відповідача та залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача - Закарпатську митницю Державної фіскальної служби України. (а.с.62-63)

15 липня 2017 року, позивачем в додаткових поясненнях було зменшено розмір стягнення до 154 194,50 грн. (а.с.120-124)

26 липня 2017 року, рішення господарського суду Житомирської області, у справі №906/429/17, було частково задоволено позов та стягнуто з відповідача на користь позивача 153 832,50 грн. - за час затримки вагонів та 2307,50 грн. - судових витрат, а у задоволенні решти позовних вимог було відмовлено. (а.с.209-212)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 306 ГК України, яка кореспондується зі змістом ст. 908 ЦК України передбачено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпек-них речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.(ч.5 ст. 306 ГК України).

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" - законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Крім того, такі правовідносини регулюються Багатосторонньою угодою від 01 листопада 1951 року "Про міжнародне залізничне вантажне сполучення".

Статут залізниць України (надалі - Статут залізниць) який є спеціальним законом, що регулює правовідносини у залізничному перевезенні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року №457. Статут залізниць чинний із змінами і доповненнями.

Як встановлено з матеріалів справи, 18 вересня 2016 року, ТОВ "Науково-виробнича фірма "Енергія", як вантажовідправник, зі станції ОСОБА_8 Південно-Західної залізниці, по відправках №483966, №483974, відправило вагони №60548849, №60503703 з вантажем "деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок тощо або в аналогічних видах", фірмі "Кроно Кфт", як одержувачу, на підставі рахунку-фактури (інвойсу) №9 від 08 вересня 2016 року та рахунку-фактури (інвойсу) №10 від 12 вересня 2016 року. (а.с.10-11).

20 вересня 2016 року, вагон №60503703 було затримано Закарпатською митницею ДФС України на станції Батьово на підставі заявки Митного посту "Залізничний" №104/16 від 20 вересня 2016 року (а.с.126), про що складено акт загальної форми №11087 (а.с.111) та телеграфним повідомлення №50 на станцію відправлення було повідомлено про даний факт вантажовідправника (а.с.25).

26 вересня 2016 року, вагон №60548849 було затримано Закарпатською митницею ДФС України на станції Батьово на підставі заявки Митного посту "Залізничний" №112/16 від 27 вересня 2016 року (а.с.21), про що складено акт загальної форми №11094 (а.с.14) та телеграфним повідомлення №75 від 27 вересня 2016 року на станцію відправлення було повідомлено про даний факт вантажовідправника (а.с.24).

Відповідно до ч.1 ст. 4 МК України митним контролем є сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. При цьому, митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Частинами 1, 2 ст. 325 МК України визначено, що за письмовою заявою власника товарів або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів можуть здійснюватися навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування, зважування та визначення інших істотних характеристик товарів, що перебувають під митним контролем, взяття проб та зразків таких товарів, зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці, транспортних засобах комерційного призначення, а також заміна транспортного засобу комерційного призначення. Зазначені операції здійснюються за рахунок власника товарів, що переміщуються через митний кордон України, або уповноваженої ним особи. У разі відмови у наданні дозволу на здійснення зазначених операцій орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно письмово повідомити особу, яка звернулася із заявою про надання такого дозволу, про причини і підстави відмови. У встановлених цим Кодексом випадках органи доходів і зборів з власної ініціативи або з ініціативи правоохоронних органів мають право у письмовій формі вимагати від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України, проведення операцій, передбачених частиною першою цієї статті. У такому разі витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються органом, з ініціативи якого вони проводилися. Якщо в результаті проведення таких операцій виявлено порушення законодавства України, витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються власником товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженими ними особами.

Відповідно ч.5 ст. 338 МК України, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

20 жовтня 2016 року, вагони №60548849 і №60503703 прибули на станцію Мукачево /Акти загальної форми №61 (а.с.106)/.

10 листопада 2016 року, на підставі листа Закарпатської митниці ДФС України №07-70-61/34/3050, для проведення їх вивантаження та митного огляду, вагони №60548849 та №60503703, з станції Мукачево були направлені в зону митного контролю на територію ДП "Перечинський ЛГ" /Акти загальної форми №88, №93 (а.с.104-105)/.

17 листопада 2016 року, зазначені вагони були подані під вивільнення та вивантажені на станцію у м. Перечин /Акти загальної форми №1008, №1017 (а.с.104-105)/.

Відповідно до ч.2 ст. 218 МК України - розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Так, з аналізу вказаних положень МК України вбачається, що ст. ст. 325, 338 МК України включені у глави 47 "Організація митного контролю" та 48 "Зони митного контролю" відповідно, які містять загальні принципи та норми проходження процедури митного контролюю та здійснення огляду (переогляду) транспортних засобів комерційного призначення, тоді як ст. 218 МК України включена у главу 32 "Митні формальності на залізничному транспорті", яка містить спеціальні норми проведення митних процедур саме на залізничному транспорті і підлягає застосуванню в даному випадку до спірних правовідносин сторін, як спеціальна норма права.

Митними формальностями є сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами та органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (п.29 ч.1 ст. 4 МК України). Таким чином, дії щодо здійснення Митницею митного огляду вагонів, є митними формальностями, а тому на них розповсюджуються положення ст. 218 МК України.

Крім того, відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України, та п.п. 2, 15 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25 лютого 1999 року (надалі - Правила), залізниці вноситься плата вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх вантажовласнику. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.

Таким чином, стягнення коштів за виконання маневрової, огляду/переогляду вантажу та іншої роботи можливе не тільки за умови наявності попередньої згоди вантажовласника на вчинення таких дій, а й у інших випадках передбачених законом, у тому числі у випадку проведення митного контролю та митного оформлення товарів.

Окрім того, варто зауважити, що дії (рішення) Закарпатської митниці ДФС України щодо проведення в межах митного контролю огляду вагонів №60548849, №60503703 з вантажем "деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок тощо або в аналогічних видах", відправником якого є ТОВ "Науково-виробнича фірма "Енергія", яке є підставою для затримки вказаних вагонів, останнім у порядку адміністративного судочинства не оскаржувалося, і такі докази в матеріалах справи відсутні. Тобто, станом на день звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача платежів за час затримки вагонів вказані рішення третьої особи є чинними.

При цьому, колегія суддів зауважує, що п.16 Правил містить вичерпний перелік підс-тав звільнення вантажовідправника від плати за користування вагонами та контейнерами. Митні процедури не входять до цього переліку.

Більше того, перевезення вантажів у міжнародному сполученні (яке має місце у спірних правовідносинах) здійснюється, зокрема, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС), до якої Україна приєдналася 05 червня 1992 (з відповідними змінами і доповненнями).

Варто зазначити, що ст. 31 УМВС (з відповідними змінами і доповненнями) передбачено, що провізні платежі і неустойки сплачуються перевізнику в порядку, передбаченому національним законодавством держави, в якому проводиться оплата.

Згідно ст. 16 УМВС (з відповідними змінами і доповненнями) відправник забезпечує правильність відомостей і заяв, зазначених ним у накладній. Він несе відповідальність за всі наслідки від неправильного, неточного або неповного зазначення цих відомостей і заяв, а також від їх внесення в невідповідну графу накладної.

Відповідно до ст. 28 УМВС (зі змінами і доповненнями) якщо перешкода до перевезення вантажу або його видачі виникло з причин, не залежних від перевізника, перевізника повинні бути оплачені додаткові провізні платежі і витрати, понесені ним у зв'язку з перешкодою, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством.

Також, за змістом ст. 32 УМВС (з відповідними змінами і доповненнями) перевізникові мають бути відшкодовані усі витрати, пов'язані з перевезенням вантажу, не передбачені вживаними тарифами і викликані причинами, не залежними від перевізника. Зокрема, якщо перешкода до перевезення вантажу або його видачі виникла з причин, не залежних від перевізника, перевізникові мають бути сплачені додаткові провізні платежі і витрати, понесені ним у зв'язку з перешкодою, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством (§ 6 ст. 28 УМВС (з відповідними змінами і доповненнями)).

Так, колегія суддів звертає увагу, що спір у даній справі не про стягнення штрафу, чи інших платежів, пов'язаних із неправомірними діями вантажовідправника, а саме про стягнення плати за користування вагонами, маневрові роботи, вивантаження та завантаження. Тому, помилковим є покликання скаржника на відсутність його вини, що на його думку свідчить про відсутність підстав для стягнення спірних коштів, позаяк плата за користування вагонами як належності України, так і належності інших держав не є заходом відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини сторони у зобов'язанні. Такої ж думки дотримується Вищий господарський суд України, що знайшло відображення у п.5.15 Роз'яснення від 29 травня 2002 року №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею".

Обов'язок власників товару або уповноважених ними осіб щодо оплати операцій, здійснених під час проведення митного контролю на залізничному транспорті, незалежно від факту виявлення незаконного переміщення товару під час здійснення такого контролю, визначений нормами чинного законодавства, які мають бути застосовані до спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі №908/356/14 від 11 грудня 2014 року.

Необхідно зазначити, що відповідач є вантажовідправником, якому позивач надає послуги, передбачені Статутом залізниць України, тому, обираючи саме такий спосіб транспортування вантажу за кордон він повинен був усвідомлювати можливість затримки вагонів для проведення митних процедур як це передбачено і Статутом і Митним кодексом України.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи актів загальної форми, які є підставою для нарахування платежів за затримку вагонів №60548849, №60503703 з належним відповідачу вантажем, останні відповідають вимогам чинного законодавства.

Як зазначалося вище, залізницею складено акти загальної форми, зокрема, №698 від 22 вересня 2016 року, №804 від 20 жовтня 2016 року, №805 від 20 жовтня 2016 року, №93 від 11 листопада 2017 року, №1017 від 17 листопада 2016 року. На підставі даних актів та з врахуванням ставок Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (тарифне керівництво №1) позивачем здійснено розрахунок стягуваної суми із застосуванням відповідного коефіцієнта (згідно Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26 березня 2009 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України №161 від 26 квітня 2016)

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що платежі за час користування вагонами №60548849, №60503703 в розмірі 153 832,50 грн. нараховані позивачем вірно, а саме:

по вагону №60548849 у розмірі 71481,80 грн. :

- за користування - 41 423,60 год. (572 год. на ст. Батьово + 495 год. на ст.Мукачево + 154 год. на ст. Перечин);

- за зберігання 29 тон вантажу - 13 351,60 грн. (23 доби на ст. Батьово + 21 доба на ст.Мукачево + 6 діб на ст. Перечин);

- за маневрову роботу - 1347,10 грн. (1 год на ст. Батьово);

- за зважування вагону 173,10 грн. (на ст. Батьово)

- тариф від ст. Батьово до ст. Мукачево та від ст. Мукачево до ст. Перечин у розмірі 3903,00 грн.

по вагону №60503703 у розмірі 82350,70 грн. :

- за користування - 44513,40 год. (640 год на ст. Батьово + 495 год на ст.Мукачево + 154 год на ст. Перечин);

- за зберігання 30 тон вантажу - 15 193,10 грн. (28 діб на ст. Батьово + 21 доба на ст.Мукачево + 6 діб на ст. Перечин);

- за маневрову роботу - 3367,80 грн. (1 год на ст. Батьово + 1 год на ст. Мукачево + 0,5 год на ст. Перечин);

- за зважування вагону 173,10 грн. (на ст. Батьово)

- тариф від ст. Батьово до ст. Чоп і зворотно, від ст. Батьово до ст. Мукачево та від ст. Мукачево до ст. Перечин у розмірі 6405,00 грн.

При цьому, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 366,00 грн. плати за повідомлення власника вантажу суд першої інстанції вірно вважає безпідставними. Та правомірно відмовив у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 366,00 грн.

У матеріалах справи знаходяться копії надісланих позивачем телеграфних повідомлень №50 від 20 вересня 2016, №70 від 27 вересня 2016, №ДС-1/257 від 22 жовтня 2016 на станцію відправлення вагонів №60548849, №60503703 з належним відповідачу вантажем (а.с.23-25), зі змісту яких вбачається, що позивач просить станцію відправлення повідомити ТОВ "Науково-виробнича фірма "Енергія" про затримку вказаних вагонів.

При цьому, варто зауважити, що відповідно до п.10 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (тарифне керівництво №1) за виконання залізницями послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, справляються збори згідно з табл.3, зокрема, за надання одержувачам інформації про вантажі, що прибули на їхню адресу на станції призначення (незалежно від кількості відправок), телеграфом - 53,00грн за повідомлення (а.с.139).

Проте, як встановлено судом вище, телеграфні повідомлення про затримку вагонів №60548849, №60503703 з належним ТОВ "Науково-виробнича фірма "Енергія" вантажем надіслані на станцію відправлення даного вантажу, а не відповідачу.

Таким чином, така послуга як повідомлення про затримку вагонів №60548849, №60503703 саме відповідачу не надавалася. З огляду на викладене, м місцевий господарський суд правомірно відмовив в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 366,00грн.

Як визначає ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Щодо позовної давності, то за положеннями ст. 256 ЦК України, це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців.

Зазначений шестимісячний термін обчислюється:

а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу;

б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

При цьому, варто зауважити, що акти загальної форми, на підставі яких позивачем здійснювалось нарахування платежів за затримку вагонів №60548849, №60503703, складалися протягом вересня-листопада 2016 року, тобто, у період проведення третьою особою митних формальностей з належним відповідачу вантажем. Саме вилучення даного вантажу з вказаних вагонів вважається подією, з якої розпочинається перебіг строку позовної давності.

З наявних в матеріалах справи актів загальної форми №1008 і №1017 від 17 листопада 2016 вбачається, що 17 листопада 2016 вагони №60548849, №60503703 з належним відповідачу вантажем 17 листопада 2016 року були подані для вивільнення, яке здійснювалося ДП "Перечинськ ЛГ". Водночас, до господарського суду Житомирської області позовна заява з доданими до неї документами направлена 16 травня 2017, про що свідчить штамп на поштовому конверті.

Таким чином, позивачем не пропущено строк позовної давності.

Інші заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 26.07.17 р. у справі №906/429/17 - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ЕНЕРГІЯ" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №906/429/17 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.