УХВАЛА
10 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 906/429/17
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Баранця О.М., Булгакової І.В., Дроботової Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львова Б.Ю., Пількова К.М., Ткача І.В., Ткаченко Н.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Енергія"
на рішення господарського суду Житомирської області від 26.07.2017 та
постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.09.2017
до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Енергія"
про стягнення 154 198,50 грн.,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Закарпатська митниця Державної фіскальної служби України,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2017 року публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Виробничого структурного підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Львівська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" (далі - Позивач) звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Енергія" (далі - Відповідач) про стягнення 154 198,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач (перевізник) зазначає, що Відповідач як відправник вантажу, який переміщувався через митний кордон України та був предметом митного огляду у вересні - листопаді 2016 року, відповідно до статей 16, 22, 28, 31, 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення та статті 218 Митного кодексу України має відшкодувати витрати, понесені залізницею за час проведення митного огляду вантажу.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 26.07.2017, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.09.2017, позов задоволено частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 153 832,50 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до статей 16, 28, 31, 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, статті 218 Митного кодексу України, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин як спеціальна норма права, статей 46, 119, 129 Статуту залізниць України, пунктів 2, 15 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, Відповідач як вантажовідправник повинен відшкодувати Позивачу понесені додаткові витрати під час проведення митного огляду вантажу, незалежно від факту виявлення незаконного переміщення товару внаслідок здійснення митного контролю. Суди дійшли висновку, що матеріалами справи документально підтверджено факт затримки вагонів, оформленої актами загальної форми, які відповідно до статті 129 Статуту залізниць України є підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника. За висновком судів, до спірних правовідносин має застосовуватися шестимісячний строк позовної давності, передбачений статтею 137 Статуту залізниць України, а позов подано в межах цього строку.
10.10.2017 Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Житомирської області від 26.07.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 у справі № 906/429/17.
05.02.2018 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі: Суховий В.Г. (головуючий), Берднік І.С., Міщенко І.С.
Ухвалою Верховного Суду від 15.02.2018: відкрито касаційне провадження у справі № 906/429/17 на рішення господарського суду Житомирської області від 26.07.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження; зупинено виконання рішення господарського суду Житомирської області від 26.07.2017 у справі № 906/429/17 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2018 справу № 906/429/17 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду.
Ухвала Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 906/429/17 мотивована таким:
- під час підготовки до касаційного розгляду справи № 906/429/17 колегією суддів виявлено постанову Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 911/4080/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" до державного підприємства "Димерське лісове господарство", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Львівська митниця Державної фіскальної служби України, Чернівецька митниця Державної фіскальної служби України; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Жидачівське відділення поліції Стрийського відділу ГУНП у Львівській області, про стягнення 68 462,80 грн. Предметом розгляду в даній справі є вимога ПАТ "Укрзалізниці" як перевізника, до вантажовласника та вантажовідправника вантажу, що переміщувався через митний кордон України та був предметом митного огляду у травні - червні 2016 року, про відшкодування витрат, понесених залізницею за час проведення митного огляду вантажу;
- у постанові від 03.04.2018 у справі № 911/4080/16 колегія суддів Касаційного господарського суду погодилася з висновком судів попередніх інстанцій про те, що з огляду на приписи статті 926 Цивільного кодексу України, частини шостої статті 315 Господарського кодексу України та статті 31 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення до правовідносин, які стосуються стягнення перевізником з вантажовласника, вантажовідправника платежів за час затримки вагонів у зв'язку з проведенням митного огляду вантажу, має застосовуватися дев'ятимісячний строк позовної давності за правилами статті 31 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, а не шестимісячний, передбачений статтею 137 Статуту залізниць України та частиною п'ятою статті 315 Господарського кодексу України;
- у постанові від 03.04.2018 у справі № 911/4080/16 Верховний Суд послався на статтю 31 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951, до якої Україна приєдналася 05.06.1992 (далі - Угода), відповідно до якої претензії та позови відправника або одержувача до залізниць по договору перевезення, а також вимоги та позови залізниць до відправників та одержувачів про сплату провізних платежів, штрафів та про відшкодування шкоди можуть бути заявлені протягом 9 місяців;
- проте 06.06.2014 до Угоди було внесено зміни та викладено її статті в новій редакції. Дата набрання чинності даних змін для України - 01.07.2015. Остаточна редакція Угоди викладена з урахуванням Змін та доповнень до Угоди від 16.10.2015 (дата набрання чинності для України 01.07.2016);
- питання строків давності в Угоді (в редакції, яка діє для України з 01.07.2015) врегульовано у статті 48, якою передбачено строки давності за позовами лише до перевізника (залізниці). Строків давності за вимогами і позовами залізниць до відправників чи одержувачів Угода не містить, оскільки редакція статті 31 Угоди, якою було врегульовано це питання, припинила чинність для України з 01.07.2015;
- у справі № 906/429/17 та в іншій справі №911/4080/16 правовідносини є подібними, оскільки склалися між залізницею та відправником вантажу у міжнародному залізничному вантажному сполученні у зв'язку з оплатою витрат залізниці за час проведення митного огляду вантажу;
- судова колегія Касаційного господарського суду у складі суддів Сухового В.Г. (головуючий), Берднік І.С., Міщенко І.С. передала справу на розгляд об'єднаної палати з мотиву необхідності відступити від висновку щодо застосування Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення у подібних правовідносинах щодо строків давності пред'явлення позовів залізницею до відправника, оскільки у даній справі слід застосовувати шестимісячний строк для пред'явлення позову залізницею до вантажовідправника згідно зі статтею 137 Статуту залізниць України.
Частиною другою статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Оскільки колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі суддів Сухового В.Г. (головуючий), Берднік І.С., Міщенко І.С. вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування Угоди в частині застосування строків давності у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом у справі № 911/4080/16, яка розглядалася колегією суддів Касаційного господарського суду, що входить до складу іншої палати (судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів), то справа має бути розглянута об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з частиною другою статті 302 ГПК України.
Предметом позову в даній справі є стягнення 154 198,50 грн.
Згідно з частиною четвертою статті 301 ГПК України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
За приписами частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Керуючись частиною тринадцятою статті 8, статтями 233, 234, 235, частиною четвертою статті 301, статтею 302 ГПК України, Касаційний господарський суд
У Х В А Л И В:
1. Прийняти до розгляду об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 906/429/17 за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі виробничого структурного підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Львівська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Енергія" про стягнення 154 198,50 грн., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Закарпатська митниця Державної фіскальної служби України.
2. Здійснити перегляд рішення господарського суду Житомирської області від 26.07.2017 та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 зі справи № 906/429/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя В. Селіваненко
Судді О. Баранець
І. Булгакова
Т. Дроботова
Л. Катеринчук
Б. Львов
К. Пільков
І. Ткач
Н. Ткаченко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.05.2018 |
Оприлюднено | 14.05.2018 |
Номер документу | 73901462 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Селіваненко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні