Постанова

від 04.10.2017 по справі 903/662/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року Справа № 903/662/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі судового засідання Максютинська Д.В

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1438/1615/02 від 21.09.2015

відповідача: ОСОБА_2, посвідчення №221 від 26.09.2002

від третьої особи 1: представник не з"явився

від третьої особи 2: представник не з"явився

від третьої особи 3: представник не з"явився

від третьої особи ОСОБА_3, довіреність №55 від 15.02.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 підприємства "Ніка - Ріелті" на рішення господарського суду Волинської області від 22.11.16р. у справі № 903/662/16 (суддя Шум Микола Сергійович)

за позовом ОСОБА_5 акціонерного товариства "ВіЕс Банк"

до відповідача ОСОБА_4 підприємства "Ніка - Ріелті"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1)ОСОБА_4 акціонерного товариства "Компанія з управління активами "Карпати-інвест"

2) ОСОБА_6

3) ОСОБА_7

4) ПАТ АБ "Укргазбанк" в особі Волинської обласної дирекції ПАТ АБ "Укргазбанк"

про витребування майна із чужого володіння

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "ВіЕС Банк" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Волинської області з позовною заявою (т. 1, а.с. 3-7) до ОСОБА_4 підприємства Ніка-Ріелті (надалі - відповідач), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_8 акціонерне товариство Компанія з управління активами Карпати-Інвест (третя особа 1) , ОСОБА_6 (третя особа 2), ОСОБА_7 (третя особа 3), про витребування майна із чужого володіння, а саме офісу /А-5/ загальною площею 148,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, пр.Відродження, буд.10, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 416173207101.

Рішенням господарського суду Волинської області від 22.11.2016 року (т.2, а.с. 175-177) позов задоволено, витребувано офіс (А-5) загальною площею 148,6 кв.м. , що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, проспект Відродження, будинок, 10 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 416173207101, від приватного підприємства «Ніка - Ріелті» (м. Луцьк, проспект Відродження, 10 код ЄДРПОУ 30517839), у власність публічного акціонерного товариства «ВІЕС Банк» (79000, м. Львів, вул. Грабовського,11 код ЄДРПОУ 19358632).

Суд першої інстанції прийняв до уваги обставини, встановлені наступними судовими рішеннями:

- Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.05.2016 в цивільній справі №161/3245/15-ц, залишеного частково ухвалою апеляційного суду Волинської області від 26.08.2016 без змін, яким задоволено позов ПАТ "ВіЕС Банк" до ОСОБА_7, ОСОБА_6, ПП «Ніка-Ріелті» , приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_9, КП «Волинське обласне БТІ» , треті особи - Реєстраційна служба Луцького МУЮ Волинської області та ПрАТ «КУА «Карпати-інвест» в частині визнання недійсним дублікату договору купівлі-продажу, скасування рішення реєстратора БТІ про реєстрацію права власності на спірне майно за ОСОБА_7;

- Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.10.2014 у справі 161/16589/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 25.12.2014, яким скасовано рішення цього ж суду від 13.03.2014 у справі за позовом ОСОБА_7 до ПАТ ВіЕС Банк , приватного нотаріуса ОСОБА_10 про визнання договору іпотеки припиненим та зобов'язання нотаріуса внести запис про припинення обтяження;

- Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2015 у справі №876/3967/15 (№813/7797/14 у суді першої інстанції) , яким визнано протиправним та скасовано з моменту прийняття рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса ОСОБА_10 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 13978056 від 23.06.2014 року, в частині реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинення іпотеки та вилучення запису про реєстрацію іпотеки, зареєстрованої 03.11.2008 в Державному реєстрі іпотек, номер запису 6106846, реєстраційний номер 8143508.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції посилається на норми статті 388 Цивільного кодексу України та зазначає, що позивач є власником, який має право витребувати своє майно у добросовісного набувача.

Крім того, місцевий господарський суд, враховуючи вищевказані судові рішення та посилаючись на правові висновки, викладені у постанові Верховного суду України від 13.05.2015 в справі №6-53цс15 та 6-639цс15, прийшов до висновку, що на момент вчинення правочину з внесення ОСОБА_6 спірного майна до статутного фонду ПП Ніка-Ріелті іпотечний договір від 03.11.2008, укладений між Банком та ОСОБА_7, залишався чинним.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою (т.3, а.с.5-15) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить поновити строки апеляційного оскарження, рішення господарського суду Волинської області від 22.11.2016 року у даній справі скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що винесене у справі рішення є незаконним, жодним чином необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального прав, а відтак, підлягає скасуванню.

Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що суд першої інстанції необґрунтовано застосував до спірних правовідносин положення статті 388 Цивільного кодексу України. При цьому апелянт посилається на те, що суд не дослідив, чи в належний спосіб спірне майно набуте самим позивачем та чи є достатні правові підстави вважати ПАТ ВіЕС Банк власником майна. Зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.05.2011 у справі №2-2242/2011 , яким звернуто стягнення на спірне майно на користь позивача, було скасоване. Тобто, правова підстава (правовстановлюючий документ), на підставі якого ПАТ ВіЕС Банк зареєстрував за собою право власності на предмет іпотеки, перестала існувати. Крім того, право власності за позивачем на підставі винесеного повторного заочного рішення від 24.04.2012 про звернення стягнення на предмет іпотеки зареєстровано не було.

Скаржник, зазначає, що судом першої інстанції не досліджено статус позивача у спірних правовідносинах, так як обов'язковою передумовою задоволення позову про витребування майна є пред'явлення такого позову саме власником майна. Зокрема, в суді знайшло своє підтвердження і не заперечується позивачем, що державна реєстрація припинення договору іпотеки з ОСОБА_7 (тобто договору, на підставі якого на його думку, відбулось звернення стягнення на предмет іпотеки) проведена не була. Крім того, позивач, шляхом вчинення юридично значимих дій чітко вказує, що у правовідносинах з приводу нерухомого майна по пр.Відродження, 10 що у м.Луцьку, ПАТ ВіЕС Банк є іпотекодержателем, а не власником майна.

Крім того, апелянт вказує, що позивачем не доведено протиправного вибуття офісу з його власності, оскільки на момент повторної реєстрації за ОСОБА_7 права власності Банк власником такого майна не був. Дана обставина стверджується тим, що дублікат договору купівлі-продажу ОСОБА_7 було отримано 13.12.2011, повторне заочне рішення, на підставі якого ПАТ ВіЕС Банк вважає себе власником,спірного приміщення офісу, ухвалено 24.04.2012.

Апелянт також зазначає, що ПП Ніка-Ріелті є добросовісним набувачем майна і про будь-які обставини щодо неправомірного вибуття офісу з власності ПАТ ВіЕС Банк йому не було відомо. При цьому апелянт як на підтвердження своїх доводів посилається на рішення господарського суду Волинської області від 01.12.2014 у справі №903/1153/14 за позовом ПрАТ Карпати-Інвест до ПП Ніка-Ріелті про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якій суд прийшов до висновку, що ПП Ніка-Ріелті є єдиним добросовісним власником предмету іпотеки. Дане рішення залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 року.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2017 року скаржнику поновлено строк апеляційного оскарження, апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 07 березня 2017 р. на 10.00 год. (т. 3, а.с.4).

24.02.2017 на адресу суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, у якому ПАТ ВіЕС Банк заперечує вимоги даної апеляційної скарги, вважає їх безпідставним та необгрунтованими, а рішення господарського суду Волинської області від 22.11.2016 - законним , обґрунтованим, прийнятим з дотриманням та у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що відповідно до ч.1. ст.2, п.1 ч.1 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції, що діяла на момент прийняття повторного рішення у справі №2-2242/2011, державній реєстрації підлягали не всі правовстановлюючі документи на нерухоме майно, а право власності на нерухоме майно. Аналогічна норма закріплена в ч.4 ст. 344 ЦК України. Відтак, право власності Банку на спірний офіс не підлягало повторній реєстрації на підставі повторного рішення суду, оскільки на момент його прийняття право власності банку вже було зареєстроване, існувало як таке і не припинялося.

Крім того, позивач у відзиві вказує, що обставини протиправного вибуття спірного офісу з власності банку поза його волею, тобто обставини отримання ОСОБА_7 дублікату договору купівлі-продажу та реєстрації за ним права власності, встановлені рішенням Луцького міськрайонного суду від 17.05.2016 в цивільній справі №161/3245/15-ц, яке набрало законної сили на час розгляду даної справи в суді першої інстанції.

Щодо належності порушеного права та способу його захисту, позивач у відзиві стверджує, що позов ним подано як неволодіючим власником, право на пред'явлення такого позову передбачене статтями 387,388 ЦК України.

Заперечуючи доводи апелянта щодо статусу банку як іпотекодержателя офісу, ПАТ ВіЕС Банк посилається на статтю 17 Закону України Про іпотеку , згідно якої факт набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки не пов язується з державною реєстрацією припинення іпотеки. Зазначає, що звертаючись з віндикаційним позовом до відповідача, позивач діє в статусі неволодіючого власника стосовно спірного нерухомого майна та одночасно іпотекодержателя.

Крім того, позивач, не погоджуючись із доводами апелянта щодо добросовісності його як набувача офісу, посилається на ту обставину, що ОСОБА_6 , приймаючи офіс у статутний фонд ПП Ніка-Ріелті , був власником офісу та засновником ПП одночасно, тому він повинен був знати про перебування спірного офісу у володіння Банку.

Судове засідання, що відбулось 07.03.2017, відкладено на 23.03.2017 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (т.3, а.с. 67-68).

23.03.2017 року на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання особи, яка не брала участі у справі - ПАТ АБ "Укргазбанк" в особі Волинської обласної дирекції ПАТ АБ "Укргазбанк", про залучення його до участі у справі №903/662/16 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (т.3, а.с. 112-115.

При цьому, ПАТ АБ "Украгазбанк" вищевказане клопотання обгрунтовує тим, що 12.09.2007 між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк" "Укргазбанк", та ОСОБА_11, на виконання зобов'язань позичальника по кредитному договору, укладено договір іпотеки № 52-07/02, предметом якого є нерухоме майно, а саме: трикімнатна квартира загальною площею 61,4 кв.м. за адесою: АДРЕСА_1. В подальшому на підставі вказаного договору в державному реєстрі іпотек зареєстровано запис за реєстраційним номером 5645917 про обтяження зазначеної квартири іпотекою.

Крім того, 12.02.2008 між ВАТ АБ "Укргазбанк", та ОСОБА_12, на виконання зобов"язань позичальника по кредитному договору, укладено договір іпотеки № 15-08/02, предметом якого є нерухоме майно, а саме: трикімнатна квартира загальною площею 61,2 кв.м. за адесою: АДРЕСА_2. В подальшому на підставі вказаного договору в державному реєстрі іпотек зареєстровано запис за реєстраційним номером 6575707 про обтяження зазначеної квартири іпотекою.

Разом з тим, у лютому 2017 року ПАТ АБ "Укргазбанк" стало відомо, що на предмет іпотеки, внаслідок його реконструкції та зміни цільового призначення, зареєстровано право власності як на офісне приміщення та відчужено, а в подальшому передано в іпотеку ПАТ "Фольксбанк", правонаступником якого є позивач - ПАТ "ВіЕсБанк". Тому, правовідносини, які склались, безпосередньо стосуються прав ПАТ АБ "Укргазбанк", як іпотекодержателя, так як забезпечене іпотекою майно може перейти у власність іншої особи.

ПАТ АБ "Укргазбанк" вказує, що у даній справі його права та законні інтереси як первинного іпотекодержателя будуть істотно порушені з огляду на те, що у дані й справі вирішуватиметься питання щодо належності спірного майна одній із сторін.

Крім того, 23.03.2017 до суду надійшла скарга ПАТ Укргазбанк щодо набуття у власність предмета іпотеки. Зокрема, у даній скарзі ПАТ Укргазбанк зазначає, що ним на час розгляду справи подано позовну заяву до Луцького міськрайонного суду Волинської області про визнання недійсним договору іпотеки від 03.08.2008, укладеним між ВАТ Фольксбанк , правонаступником якого є ПАТ ВіЕС Банк та ОСОБА_7, по даній справі 02.03.2017 відкрито провадження № 2-7692/11. Крім того, ним подано апеляційну скаргу на повторне заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 24.04.2012 у справі №2-2242/201, яким задоволено позов ПАТ Фольксбанк до ОСОБА_7.С. та звернуто стягнення на предмет іпотеки (т.3, а.с. 124-125).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 клопотання ПАТ Укргазбанк задоволено, залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ АБ "Укргазбанк" в особі Волинської обласної дирекції ПАТ АБ "Укргазбанк" (надалі - третя особа 4), розгляд справи відкладено на 03 квітня 2017 р. на 12:00 год. (т.3, а.с. 67-68).

27.03.2017 на адресу суду на виконання ухвали від 23.03.2017 третьою особою 4 - ПАТ АБ "Укргазбанк" надано підтверджуючі документи, на які остання посилається як на підставу своїх доводів щодо наявності права іпотекодержателя спірного майна - копії кредитних договорів, копії договорів іпотеки та копії витягів з Державного реєстру іпотек, а також копію договору купівлі-продажу майна.

03.04.2017 представником позивача - ПАТ "ВіЕсБанк" через канцелярію суду надано додаткові пояснення, в яких останній вказує, що ПАТ АБ "Укргазбанк" не доведено те, що він є іпотекодержателем офісу, а також те, що офіс по пр.Відродження,10 у м.Луцьку, який перебуває в іпотеці позивача, є тим самим нерухомим майном - квартирами № 21 та № 34 в будинку 10 по проспекту Відродження у м.Луцьку, що передані в іпотеку ПАТ АБ "Укргазбанк". При цьому позивач посилається на те, що рішення про переведення житлових квартир № 21 та № 34 в нежитлове приміщення офісу за вищевказаною адресою у рішенні виконавчого комітету Луцької міської ради від 07.08.2008 №540-2 відсутнє. Також зазначає, що вбачається істотна розбіжність у сукупній площі житлових квартир № 21 та № 34 в будинку 10 по проспекту Відродження у м.Луцьку, що передані в іпотеку ПАТ АБ "Укргазбанк", та площі приміщення офісу по пр.Відродження,10, яке було передано в іпотеку ВАТ "Фольксбанк".

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 03.04.2017 з підстав, зазначених у даній ухвалі, провадження за розглядом апеляційної скарги ПП "Ніка-Ріелті" на рішення господарського суду Волинської області від 22.11.2016р. у справі № 903/662/16 зупинено до набрання чинності рішенням у справі № 2-2242/2011 2-8100/11 за позовом ПАТ "Фольксбанк" до ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки (т.3, а.с. 248-250) .

22.05.2017 ПАТ АТ "Укргазбанк" звернувся до суду з заявою про поновлення провадження у справі, надавши при цьому рішення апеляційного суду Волинської області від 25.04.2017р. у справі № 2-2242/2011 2-8100/11 за позовом ПАТ "Фольксбанк" до ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки, що набрало законної сили. Відповідно до вказаного рішення, апеляційну скарга ПАТ Укргазбанк задоволено, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 квітня у справі №2-8100/11 скасовано та ухвалено нове рішення, яким в позові ПАТ Фольксбанк (правонаступником якого є ПАТ ВіЕс Банк ) до ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Водночас 24.04.2017 на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_5 акціонерного товариства "ВіЕс Банк" на ухвалу апеляційного суду від 03.04,2017 про зупинення провадження у справі, у зв'язку з чим 26 квітня 2017 року справа направлена до Вищого господарського суду України.

18.07.2016 на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 903/662/16 за результатами перегляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ОСОБА_5 акціонерного товариства "ВіЕс Банк". Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2017 касаційна скарга ПАТ ВіЕС Банк залишена без задоволення, а ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 03.04.2017 - без змін.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 30.08.2017 на 10.30 год. (т.4, а.с. 34-35).

29.08.2017 на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення ПАТ ВіЕс Банк у зв'язку із скасуванням рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки. В даний поясненнях позивач зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 380 ЦПК України, питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Разом з тим, на даний момент припинення права власності в порядку виконання рішення суду не відбулося (т.4, а.с. 40-42).

Крім того, 29.08.2017 на адресу суду надійшло клопотання від позивача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили у справі №161/3376/17 з а позовом ПАТ Укргазбанк до ПАТ ВіЕС Банк та ОСОБА_7 про визнання недійсним договору іпотеки від 03.11.2008 , до набрання законної сили рішенням у справі №161/236/17 за позовом ПАТ Укргазбанк до ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ПП Ніка-Ріелті про звернення стягнення на предмет іпотеки та до вирішення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справи №2-8100/11 (т.4, а.с. 46-47).

Судове засідання, яке відбулось 30.08.2017, відкладено на 04.10.2017 на підставі ст.. 77 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулось 04 жовтня 2017 року, з'явились представники позивача, відповідача, та третьої особи 4.

Представник апелянта ОСОБА_2 підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, зазначених у ній, надав пояснення по суті справи обсязі та заперечив щодо заявленого клопотання представником позивача ОСОБА_5 акціонерного товариства "ВіЕс Банк" щодо зупинення провадження у справі. Зокрема, у долучених письмових запереченнях вказав, що вирішення справи № 2-8100/11 Вищим спеціалізованим судом України не вплине на прийняття рішення у даній справі, оскільки предмети спору у цих справах є різними. Крім того, зазначив, що позивач має на меті свідомо затягнути розгляд справи, так справа №161/236/17, на розгляд якої позивач посилається як на підставу зупинення, на сьогоднішній день ухвалою Луцького міськрайонного суду від 01.06.2017 зупинена до розгляду справи № 161/3376/17 за позовом ПАТ Укргазбанк до ПАТ ВіЕс Банк про визнання недійсним договору іпотеки.

Представник позивача ПАТ "ВіЕс Банк" ОСОБА_1 надав пояснення по суті та підтримав клопотання щодо зупинення провадження у справі, обгрунтовуючи тим, що на розгляді в інших судах перебувають справи, пов'язані із справою № 903/662/16, без вирішення яких неможливий розгляд та вирішення даної справи. Крім того, заперечив вимоги апеляційної скарги, з підстав, зазначених у відзиві та додаткових письмових поясненнях.

Представник третьої особи 4 ОСОБА_15 заперечив щодо заявленого клопотання представником позивача ОСОБА_5 акціонерного товариства "ВіЕс Банк" щодо зупинення провадження у справі та надав пояснення в обгрунтування своєї правової позиції. З вимогами апеляційної скарги погодився. Крім того, долучив до матеріалів справи засвідчені копії рішень виконавчого комітету Луцької міської ради щодо надання дозволу на реконструкцію ОСОБА_12 та ОСОБА_11 квартири №34 та №21 під офіс та виведення даних квартир з житлового фонду.

Представники третьої особи 1, третьої особи 2 та третьої особи 3 не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Разом з тим, від представника третьої особи 1 надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі. Вимоги апеляційної скарги підтримує в повному обсязі, просить рішення суду першої інстанції скасувати.

Представники позивача, відповідача та третьої особи 4 не заперечили щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності третьої особи 1, третьої особи 2 та третьої особи 3.

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26 грудня 2011 року, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Колегія суддів, розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у справі вважає його такими, що не підлягає до задоволення у зв'язку із необґрунтованістю. При цьому колегія зазначає, що предмет спору у справах № 161/3376/17 та № 161/236/17, які зазначені в клопотанні є відмінним від предмету у даній справі. Також суд вважає, що при розгляді справ, до закінчення провадження у яких позивач просить зупинити провадження у даній справі, не встановлюватимуться обставини, які не можуть бути встановлені цим судом при розгляді апеляційної скарги. Щодо клопотання в частині зупинення до розгляду ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ справи № 2-8100/11 про звернення стягнення на предмет іпотеки, то рішення у даній справі переглянуте в апеляційному порядку апеляційним судом Волинської області, а отже є таким, що набрало законної сили.

З врахуванням того, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, наявні пояснення третьої особи 1 з викладеною позицією відносно оскаржуваного судового рішення, в правовому полі статей 101, частини 1 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників третьої особи 1, третьої особи 2 та третьої особи 3, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача (апелянта) та третьої особи 4, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, 03.11.2008 між ВАТ "Фольксбанк" (правонаступником якого згідно зі Статутом є Публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк» , надалі - Банк, Позивач) та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № КБ53474, за умовами якого останньому було надано кредит в розмірі 1600000 грн. строком на 15 років зі сплатою процентної ставки за користування кредитом у розмірі 23,00 % річних з кінцевим терміном повернення не пізніше 2 листопада 2023 року.

03.11.2008 між ВАТ "Фольксбанк" та ОСОБА_7 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_10, реєстр. №4436 (надалі - «Іпотечний договір» ).

Згідно з умовами Іпотечного договору, ОСОБА_7 в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору №КТ53474 від 03 листопада 2008 року (надалі - «Кредитний договір» ), укладеного між Банком та ОСОБА_7, передав в іпотеку Банку нерухоме майно - офіс загальною площею 148,6 кв.м., що знаходиться в м. Луцьку по просп. Відродження, 10 (надалі - «Офіс» ), реєстраційний номер об'єкта 24370425, належний ОСОБА_7 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_9 22.08.2008р. за реєстраційним №4279.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинського області від 19.05.2011 року в справі № 2-2242/2011 , за позовом ПАТ Фольксбанк до ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки, вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки в погашення боргу ОСОБА_7 за вищевказаним кредитним договором в розмірі 1 939 560 (один мільйон дев'ятсот тридцять дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 24 копійки шляхом набуття ПАТ Фольксбанк права власності на офіс загальною площею 148,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, просп. Відродження, 10 (т.1, а.с. 80-81) .

У подальшому, комунальним підприємством Волинське обласне бюро технічної інвентаризації було видано ПАТ Фольксбанк витяг №32188284 від 25.11.2011р., згідно з яким право власності на спірне приміщення офісу було зареєстровано за ПАТ Фольксбанк за реєстраційним номером 24370425. Відтак, з зазначеного моменту позивач набув право власності на спірне нерухоме майно.

Разом з тим, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.11.2011р. було скасовано заочне рішення цього ж суду від 19.05.2011 в справі №2-2242/11, а справа була призначена до розгляду в загальному порядку (т.1, а.с. 82).

13.11.2011 (як встановлено судовим рішенням у справі № 161/3245/15 -ц, т.1, а.с. 43-51) приватний нотаріус Луцького міського округу за письмовою заявою ОСОБА_7 про втрату оригіналу договору купівлі-продажу видала ОСОБА_7 дублікат від 13.12.2011 за реєстраційним номером №1710, на підставі якого останній звернувся до КП Волинське ОБТІ та отримав новий технічний паспорт на спірний офіс від 21.12.2011 року. Крім того, ОБТІ 22.11.2012 зареєструвало за ОСОБА_7 право власності (т.1, а.с. 43-50).

Поряд з цим, рішенням Луцького міськрайонного суду від 23.04.2012 у справі №0308/4180/12 задоволено позов ОСОБА_12, ОСОБА_11 до ОСОБА_7 про розірвання договору купівлі-продажу офісу та визнання права власності на нерухоме майно (т.1, а.с. 77-79).

На підставі вказаного рішення суду КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" своїм рішенням від 16.05.2012 року провело державну реєстрацію права власності на офіс (приміщення з № 1-1 по № 1-9/літера А-5/) загальною площею 148,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, проспект Відродження, 10, за ОСОБА_12, ОСОБА_11А та видало витяг про державну реєстрацію прав №34152318 від 16.05.2012 року.

Повторним заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинського області від 24.04.2012 в справі №2-8100/11 (вище зазначено №2-2242/11), залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 04.09.2012 в справі №2-8100/11, вирішено в погашення за Кредитним договором від 03.11.2008р звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме офіс загальною площею 148,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта 24370425, що належить ОСОБА_7 на підставі Договору купівлі-продажу (т.1, ас. 83-84).

Дослідженням матеріалів справи щодо набуття права власності відповідачем на спірне майно встановлено наступне.

Як вбачається із наявних у справі судових рішень (т.4, а.с. 78-81), ухвалою Рожищенського районного суду від 11.07.2012 у справі № 0314/985/2012 відповідачі ОСОБА_12, ОСОБА_11 в рахунок погашення заборгованості в сумі 265811, 95 грн. діючи як поручителі за зобов'язанням ОСОБА_16, в рахунок погашення заборгованості останньої за договором позики, передають у власність позивача ОСОБА_6 офіс (приміщення з № 1-1 по № 1-9) /літер А-5/ загальною площею 148, 6 кв.м.) (т.1, ас. 87, т.4, а.с. 78-81). Зі змісту судового рішення вбачається, що офіс належав відповідачам на підставі рішення Луцького міськрайонного суду від 23.04.12 року, реєстрація якого була проведена КП "Волинське БТІ" 16.05.12 року. У подальшому право власності на вказане приміщення зареєстроване з 01.08.2012).

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 13.03.2014 у справі № 161/2784/14-ц частково задоволено позов ОСОБА_7 із позовом до ПАТ ВіЕс Банк , приватного нотаріуса ОСОБА_10 про визнання договору іпотеки припиненим та зобов язання нотаріуса внести запис про припинення обтяження (т. 1, а.с. 68-72).

Згодом, рішенням №05 власника ПП Ніка-Ріелті ОСОБА_6 від 03.07.2014 року у статутний фонд підприємства останнім внесено належне йому майно - приміщення офісу , що знаходиться в м.Луцьку, пр.Відродження, 10, загальною площею 148,6 кв. м., складено відповідний акт прийому-передачі та акт грошової оцінки майна (т.1, а.с. 53-55).

25.07.2014 зареєстровано право власності на вищевказане майно за ПП Ніка-Ріелті .

У подальшому, 01 жовтня 2014 року між ПАТ "Компанія з управління активами "Карпати-інвест" (позикодавець) та ТОВ "IPC Сістем" (позичальник) укладено договір позики №9П-Гр (а.с. 10), яка відповідно до п. 1.7 договору забезпечується майновою порукою ОСОБА_4 підприємства "Ніка-Ріелті", а саме приміщенням офісу /А-5/, загального площею 148,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк Волинської області, пр. Відродження, буд. 10.

У матеріалах справи наявні також судові рішення, що свідчать про вчинення позивачем процесуальних дій, які направлені на відновлення іпотечного договору та встановлення статусу нерухомого майна, яке перебувало у забезпеченні іпотечного договору.

Зокрема, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.10.2013 у справі № 161/16589/14-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 25.12.2014, скасовано заочне рішення цього ж суду у справі № 161/2784/14-ц за позовом ОСОБА_7 до ПАТ ВіЕс Банк , приватного нотаріуса ОСОБА_10 про визнання договору іпотеки припиненим та зобов'язання нотаріуса внести запис про припинення обтяження. У задоволенні позову ОСОБА_7 відмовлено (т.1, а.с. 68-74).

Рішенням апеляційного суду Волинської області від 13.11.2014 за апеляційною скаргою ПАТ ВіЕс Банк рішення Луцького міськрайонного суду від 23.04.2012 у справі № 0308/4180/12 щодо розірвання договору купівлі-продажу офісу та визнання права власності на нерухоме майно за позовом ОСОБА_12, ОСОБА_11 до ОСОБА_7 про. скасоване, у позові відмовлено (т.1, а.с. 77-79).

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 17.05.2016 року у справі № 161/3245/15-ц задоволено позов ПАТ Віес Банк , визнано дублікат договору купівлі-продажу недійсним, рішення реєстратора від 22.12.2011 про реєстрацію права власності за ОСОБА_7 недійсним, витребувано у ПП Ніка-Ріелті офіс. Разом з тим, ухвалою апеляційного суду Волинської області від 26.08.2016 у даній справі рішення суду 1 інстанції від 17.05.2016 скасовано в частині, провадження у справі про витребування майна у ПП Ніка-Ріелті припинено (т.1, ас.43-56).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2016 у справі №876/11965/15 скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2015 року у справі № 813/2231/15, задоволено позов ПАТ ВіЕс Банк , визнано протиправним і скасовано рішення реєстратора КП Волинське обласне бюро технічної інвентаризації від 16.05.2012 щодо державної реєстрації за ОСОБА_12 та ОСОБА_11 права власності на офіс, яке виникло на підставі рішення суду у справі № 0308/4180/2012 (т.2, а.с.18-20)..

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016 у справі № 876/6955/15 залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 у справі № 813/2156/15 , якою задоволено позов ПАТ ВіЕС Банк до КП Волинське ОБТІ , треті особи , що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_7 та визнано протиправним рішення державного реєстратора від 01.08.2012 про державну реєстрацію права власності на офіс (приміщення з №1-1 по №1-9/літера А-5) загальною площею 148,65 кв.м. за адресою м.Луцьк, просп.Відродження, 10, за ОСОБА_6 на підставі рішення Рожищенського районного суду від 11.07.2012 у справі № 0314/985/2012 (т.1, ас.21, т.2, а.с.59-61).

Позивач, вважаючи, що спірне майно (офіс) вибуло протиправно з його власності, керуючись нормами статей 387 та 388, звернувся до господарського суду Волинської області із даним позовом.

Розглядаючи позовні вимоги, колегія суддів вважає за необхідне врахувати наступні положення законодавства.

Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, предметом судового спору є витребування майна , а саме нежитлового приміщення від ПП Ніка-Ріелті .

При цьому правовою підставою для такого витребування позивач зазначає статтю 388 Цивільного кодексу України,

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Норма статті 388 ЦК України може застосовуватись як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Колегія суддів звертає увагу на те, правом звернення з вимогою про витребування майна в порядку ст. 388 ЦК України наділений виключно власник такого майна.

Проаналізувавши обставини справи, в тому числі і вищевказані судові рішення, які набрали законної сили, суд приходить до висновку, що на час розгляду справи позивач не набув статусу власника спірного майна, а є іпотекодержателем на підставі відповідного договору.

Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 травня 2011 року у справі №2-2242/2011, яким було звернуто стягнення на майно і яке покладено судом в основу рішення у даній справі скасовано.

Як вже зазначеного вище, повторним заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинського області від 24.04.2012 в справі №2-8100/11 , залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 04.09.2012 в справі №2-8100/11, вирішено в погашення за Кредитним договором від 03.11.2008р звернути стягнення на предмет іпотеки - спірне майно на користь позивача. Право власності за позивачем на підставі даного повторного заочного рішення не зареєстровано.

Відповідно до ч.4 ст. 334 Цивільного кодексу України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Отже, на час звернення з даним позовом відсутній факт реєстрації права власності ПАТ "ВІЕсБанку" на дане майно, більше того на час звернення з позовом до суду дане майно зареєстроване на праві власності за ПП "Ніка-Ріелті". Зокрема рішення №05 власника ПП Ніка-Ріелті ОСОБА_6 від 03.07.2014 року про внесення у статутний фонд підприємства останнім належного йому майна - приміщення офісу, що знаходиться в м.Луцьку, пр.Відродження, 10, загальною площею 148,6 кв. м., та реєстрація 25.07.2014 права власності на вищевказане майно за ПП Ніка-Ріелті є чинними.

При цьому, договір іпотеки від 03.11.2008р., укладений між позивачем та ОСОБА_7, предметом якого є спірне майно не припинено, що не заперечується і самим позивачем у справі (звукозапис судових засідань).

Колегія суддів бере до уваги також те, що позивач при оскарженні судових рішень щодо переходу права власності до третіх осіб вважає себе іпотекодержателем відносно спірного майна.

Доводи позивача, що він є одночасного власником і іпотекодержателем спірного майна, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки правомочності власника та іпотекодержателя є різними та взаємовиключними. З поєднанням в одній особі власника і іпотекодержателя, іпотека припиняється (п.3 ч.1 статті 17 Закону України "Про іпотеку ). Разом з тим, позивач не визнає припиненим договір іпотеки. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку, доказів чого суду не надано.

Також суд не погоджується з твердження позивача, про виникнення у нього права власності з моменту винесення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності, оскільки згідно із частиною третьою статті 36 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". Згідно ст. 37 ЗУ "Про іпотеку", іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. При цьому рішення суду не включено до переліку підстав для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки.

А тому рішення суду про звернення стягнення на майно, що є предметом іпотечного договору, шляхом набуття права власності на нього не може визначати момент набуття права власності позивачем на спірне майно.

Крім того, колегією суддів береться до уваги та обставина, що у ході апеляційного розгляду даної справи рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.04.2012 про звернення стягнення на спірне майно шляхом визнання права власності (що покладено в основу рішення, яке переглядається) скасоване рішенням апеляційного суду Волинської області від 25.04.2017 у справі №2-8100/11 за апеляційною скаргою ПАТ Укргазбанк .

Зокрема, апеляційним судом Волинської області перевірено в судовому засіданні чинність основних та іпотечних зобов'язань перед ПАТ Укргазбанк , внаслідок чого суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що вирішення питання про набуття ПАТ Фольксбанк (правонаступником якого є ПАТ ВіЕс Банк ) права власності на предмет іпотеки безпосередньо може вплинути на права та обов'язки особи, яка не брала участі у даній справі - ПАТ Укргазбанк . Наведене свідчить про існування спору між іпотекодержателями щодо спірного майна, якими є ПАТ "Укргазбанк" та ПАТ ВіЕс Банк .

А відтак дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, здійснивши їх перевірку належними та допустими доказами, колегія суддів вважає позовні вимоги позивача безпідставними, оскільки ПАТ "ВіЕс Банк" на час звернення до суду не набув права власності на спірне майно в установленому законом порядку, а виступає виключно у статусі іпотекодержателя даного майна, що виключає право на звернення вимогами в порядку ст. 388 ЦК України.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та положення законодавства, колегія судді приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (стаття 43 ГПК України).

Таким чином, колегія суддів вважає посилання доводи позивача, викладені у позовній заяві, безпідставними та документально необґрунтованим. Позивач в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу для задоволення позовних вимог. Крім того, господарський суд прийшов до помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог внаслідок неповного дослідження обставин справи.

З урахуванням наведеного, розглянувши доводи апеляційної скарги, обставини справи в їх сукупності, перевіривши матеріали і дослідивши наявні докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, перевірки законності та обґрунтованості рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню із скасуванням рішення суду.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 підприємства "Ніка - Ріелті" від 25.01.17р. задовольнити.

Рішення Господарського суду Волинської області від 22 листопада 2016 року у справі №903/662/16 скасувати. Прийняти нове рішення. У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 акціонерного товариства "ВіЕс Банк" ( 79000, м.Львів, вул.Грабовського,11, ід.код 19358632) на користь ОСОБА_4 підприємства "Ніка-Ріелті" (43000, м.Луцьк, пр-т Відродження, 10, ідн. код 30517839) 33565,87 грн. (тридцять три тисячі п"ятсот шістдесят п"ять грн. вісімдесят сім коп.) судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Господарському суду Волинської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №903/662/16 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.