Постанова

від 10.08.2017 по справі 810/1482/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2017 року № 810/1482/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання - Сіренко Ю.П., за участю представника позивача, представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу Товариства з обмеженою відповідальністю ДАНІКОМ ГРУП до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про внесення протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ДАНІКОМ ГРУП звернулося з вказаним позовом до суду. Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.04.2017 №0013281404 ГУ ДФС у Київській області.

У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що 20.03.2017 ГУ ДФС у Київській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Даніком Груп з питань недостовірності даних, задекларованих у податковій звітності за жовтень-листопад 2016 по взаємовідносинах з ТОВ Метінвест-Шіппінг , ПП Зений Гай Стандарт Плюс , ПП ВКФ Матрікс , про що був складений акт перевірки.

Пояснив, що на підставі акту перевірки ГУ ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 12.04.2017 №0013281404.

Вказує, що позивач не погоджується з висновками Акту перевірки та вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.

У судових засіданнях представники позивача підтвердили обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідач ГУ ДФС у Київській області проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що працівниками ГУ ДФС у Київській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Даніком Груп з питань недостовірності даних, задекларованих у податковій звітності за жовтень-листопад 2016 по взаємовідносинах з ТОВ Метінвест-Шіппінг , ПП Зений Гай Стандарт Плюс , ПП ВКФ Матрікс , про що був складений акт перевірки.

Вказує, що перевіркою встановлено порушення податкового законодавства. На підставі чого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2017 ГУ ДФС у Київській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Даніком Груп з питань недостовірності даних, задекларованих у податковій звітності за жовтень-листопад 2016 по взаємовідносинах з ТОВ Метінвест-Шіппінг , ПП Зений Гай Стандарт Плюс , ПП ВКФ Матрікс , за результатами якої складено Акт перевірки в якому були зафіксовані виявлені порушення, а саме:

- 198.1 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено завищення суми від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 72376,00 грн., в т.ч. за жовтень 2016 року на 41568,00 грн. та листопад 2016 року на 30808,00 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 12.04.2017 №0013281404, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 90470,00 грн., у т.ч. штрафні (фінансові) санкції у розмірі 18094,00 грн.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд вважає за необхідне вказати наступне.

На думку податного органу, згідно акту № 150/10-02-14-01/39744645 від 20.03.2017 про результати документальної позапланової виїзної перевірки, ТОВ Даніком Груп за період з 01.10.2016 по 30.11.2016 завищено податковий кредит за рахунок проведення безтоварних операцій з ПП Зелений Гай Стандарт Плюс , в частині придбання пиломатеріалів та ПП ВКФ Матрікс , в частині придбання брусу 45x95,98x98 на загальну суму 72 376 грн., в тому числі:

- в жовтні 2016 р. при придбанні пиломатеріалів від ПП Зелений Гай Стандарт Плюс , код 38168554, у розмірі 25000 грн.;

- в жовтні 2016 р. з ПП ВКФ Матрікс , код 33690647, у розмірі 16 567,90 грн.;

- за листопад 2016р. з ПП Зелений Гай Стандарт Плюс , код 38168554, у розмірі 8333,33 грн.;

- за листопад 2016р. з ПП ВКФ Матрікс , код 33690647, у розмірі 22 474,81 грн.

Суд вважає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та віднесення понесених витрат до складу валових.

Відповідно до п. 11.1. п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, із змінами і доповненнями, в тому числі внесеними в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 27.01.2016 р. № 26, товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження :з зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Судом встановлено, що у товаро-транспортних накладних № 710 від 07.10.2016, №1810 від 18.10.2016р., №2510 від 25.10.2016р., №2510/1 від 25.10.2016р. та №1011 від 10.11.2016р. на перевезення пиломатеріалів є данні про:

- вантажовідправника - ПП Зелений Гай Стандарт Плюс ,

- вантажоодержувача - ТОВ Даніком Груп ,

- перевізника, водія - ФОП ОСОБА_3,

- автомобіль, причіп/напівпричіп,

- пункти навантаження та розвантаження вантажу - м. Біла Церква,

- найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж (вказана кількість місць, куб.м, ціна, загальна сума, у т.ч. ПДВ, вид пакування),

- прізвища та підписи відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, завірені печатками, та водія.

Судом встановлено, щ вказаних накладних є одна неточність (арк. акту 15). При оформленні відповідальними особами ПП Зелений Гай Стандарт Плюс ТТН замовником (платником) вказано ТОВ Даніком Груп . Згідно умов п. 2.2. договору поставки № 4/04-2016 від 04.04.2016р. поставка товару здійснюється продавцем, тобто ПП Зелений Гай Стандарт Плюс , на склад покупця - ТОВ Даніком Груп . Замовником перевезення вантажів був вантажовідправник - ПП Зелений Гай Стандарт Плюс . ТОВ Даніком-груп не мало договірних відносин з ФОП ОСОБА_3 по перевезенню вказаного в ТТН вантажу, про що свідчать дані бухгалтерського обліку (арк. акту 16).

Крім того, в листі № 14/11-1 від 14.11.2016р. ПП Зелений Гай Стандарт Плюс повідомило ПП Даніком Груп , що при оформленні товарно-транспортних накладних №№ 710 від 07.10.2016, 1810 від 18.10.2016, 2510 від 25.10.2016, 2510/1 від 25.10.2016 та 1011 від 10.11.2016 на перевезення пиломатеріалів по договору поставки № 04/04-2016 від 04.04.2016 між ПП Зелений Гай Стандарт Плюс та ТОВ Даніком Груп , специфікація № 1 від 05.10.2016, до цього договору, повідальною особою ПП Зелений Гай Стандарт Плюс , була допущена неточність. Замовником було вказано ТОВ Даніком Груп . Але замовником перевезення вантажу, згідно договору поставки, було ПП Зелений Гай Стандарт Плюс . Перевізник, водій - ФОП ОСОБА_3 Тому замовником у товаро-транспортних накладних №№ 710 від 07.10.2016, 1810 від 18.10.2016р., 2510 від 15 10.2016р., 2510/1 від 25.10.2016р. та 1011 від 10.11.2016р. на перевезення пиломатеріалів є ПП Зелений Гай Стандарт Плюс .

У товаро-транспортних накладних №№ 48 від 21.10.2016, 49 від 03.11.2016р., 50 від

17.11.2016 та 53 від 23.11.2016р. на перевезення брусу 45x95, 98x98 є данні про:

- вантажовідправника - ПП ВКФ Матрікс ,

- вантажоодержувача, замовника перевезення - ТОВ Даніком Груп ,

- перевізника, водія - ФОП ОСОБА_4,

- автомобіль, причіп/напівпричіп,

- пункти навантаження та розвантаження вантажу - с. Демидів та м. Біла Церква,

- найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають сжливість однозначно ідентифікувати цей вантаж (вказана куб.м, ціна, загальна сума, у т.ч. ПДВ),

- прізвище, посада, підпис відповідальної особи вантажовідправника, підпис відповідальної особи вантажоодержувача, завірені печатками.

Як вбачається з ТТН не має прізвища бухгалтера вантажовідправника, яка дозволила відпуск, прізвища та посади відповідальної особи вантажоодержувача (арк. акту 20-21 ). Ця неточність не впливає на суть відображення транспортного процесу та на списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Судом встановлено, що між ТОВ Даніком Груп та ФОП ОСОБА_4 був укладений договір про надання транспортних послуг № ТП-01/2016 від 04.01.2016, 31.10.2016 та 30.11.2016 сторонами були підписані акти № 5 та № 6 здачі-приймання робіт (надання послуг), в т.ч. по маршруту с. Демидів та м. Біла Церква. Транспортні послуги були оплачені ТОВ Даніком Груп 07.10.2016 платіжне доручення № 3516 та 21.11.2016, платіжне доручення № 702. Це також підтверджено даними бухгалтерського обліку по рахунку Розрахунки з постачальниками та підрядчиками за період жовтень - листопад 2016 року з відображенням цих господарських операцій.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Законом України № 996-ХV від 16.07.1999 "Про бухгалтерський та фінансову звітність в Україні", в редакції на час їх оформлення товарно-транспортні накладні містять усі обов'язкові реквізити, а саме

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її

оформлення;

- особистий підпис, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Про що також вказано у листі ДФС України від 15.01.2016 № 621/6/99-99-19-02-02-15. З огляду на реальний характер зазначених вище господарських операцій, можливі недоліки у заповненні ТТН не можуть бути підставою для висновку щодо неможливості підтвердження факту надання послуг з перевезення вантажу.

Це узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 17.02.2015 у справі № К/800/56294/15. від 11.02.2015 у справі №К/800/1217/15, де зазначено, що окремі недоліки (формальні помилки) в оформленні первинних документів не спростовують наявності у підприємства відповідних господарських операцій. Відсутність окремих реквізитів первинних документів не означає їх дефективність.

Відповідно до п. 11.1. п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Таким чином, посилання податкового органу про відсутність дорожніх листів вантажного автомобіля є безпідставним.

Також посилання податкового органу на наказ Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346 Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля є безпідставним, оскільки цей наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 1.12.2013№ 1005/1454.

Щодо відсутності сертифікатів відповідності на товар, отриманий від ПП Зелений Гай Стандарт Плюс , то податковим органом не доведено, що така продукція підлягає сертифікації в Україні з видачею відповідних сертифікатів якості.

Найменування такого товару (пиломатеріали) відсутнє у переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженому наказом Держспоживстандарту України № 28 від 01.02.2005, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 за № 446/10746.

Також судом встановлено, що у видаткових накладних № 78 від 07.10.2016, № 87 від 18.10.2016, № 88 від 25.10.2016 та №94 від 10.11.2016, виписаних ПП Зелений Гай Стандарт Плюс , вказаний товар - пиломатеріали. Є також посилання на договір поставки № 04/04-2016 від 04.04.2016 між ПП Зелений їй Стандарт Плюс та ТОВ Даніком Груп . У специфікації № 1 від 05.10.2016 до цього договору вказана номенклатура, пиляні розміри цього товару - пиломатеріалів. Відповідно до умов п. 1.2 цього договору найменування товару узгоджується сторонами у специфікаціях та видаткових накладних. Таким чином можливо ідентифікувати предмет поставки та його відповідність предмету договору. Тому висновок податкового органу про як би наявні розбіжності між номенклатурами товару, які відображені у специфікації та видаткових накладних, є безпідставним.

Твердження податкового органу щодо відсутності інформацій щодо можливості ПП Зелений Гай Стандарт Плюс виконання операцій з постачання товарів та надання послуг наявним трудовим ресурсом з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного; про зберігання ПП Зелений Гай Стандарт Плюс товарів (наявності власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомостей про місцезнаходження складів, їх площі, власника приміщень/орендодавця) є необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, на лист ТОВ ДанікомГруп № 21/03-2017 від 21.03.2017 ПП Зелений Гай Стандарт Плюс надало відповідь № 21/03-1 від 21.03.2017 та документи про наявність трудових ресурсів; орендованих виробничих приміщень, виготовлення продукції - пиломатеріалів; щодо закупівлі деревини матеріалів для виготовлення продукції. Також в відповіді повідомлялось, що на запит податкового органу від 10.01.2017 була надана відповідь № 18/01-1 від 18.01.2017р. та документи на 240 аркушах з цих питань. Згідно договору оренди з ДП МОУ БУВБД від 01 липня 2016 року виробничі потужності знаходяться за адресою: м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 231. ПП Зелений Гай Стандарт Плюс приймало участь в аукціонних торгах необробленої деревини лісових господарств Київської області на 3-й, 4-ий квартали 2016 року. Згідно результатів торгів між ПП Зелений Гай Стандарт Плюс та ДП Макарівське лісове господарство , ДП Фастівське лісове господарство були укладені договори купівлі-продажу необробленої деревини, сосна (техсировини) на 800 м 3 . В подальшому дана необроблена деревина, що придбана у вищезазначених лісових господарств, була розпиляна в пиломатеріали на деревообробних верстатах та реалізована в відповідних розмірах та кількості, згідно умов договору та специфікації до договору між ПП Зелений Гай Стандарт Плюс та ТОВ Даніком Труп .

Таким чином суд вважає, що господарські операції ТОВ Даніком Груп з ПП ВКФ Матрікс , та ПП Зелений Гай Стандарт Плюс , обґрунтовані розумною економічною причиною (діловою метою). Такі операції проводились товариством в межах його господарської діяльності.

Оскільки відбувся фактичний рух активів. ПП Зелений Гай Стандарт Плюс , яке має виробничі потужності, виробило пиломатеріали обрізні (сосна) 3,4 сорт розмірами 100x100x2000/4000/6000 мм та 50x100x2000/4000/6000 мм, замовило перевезення товару, доставило його на автотранспорті до бази Позивача в м. Біла Церква. ПП ВКФ Матрікс поставив Позивачу брус 45x95, 98x98. Позивач замовив перевезення брусу. Брус був навантажений ПП ВКФ Матрікс на автотранспорт у с. Демидів, Київська область, а потім доставлений на виробничу базу позивача. Позивач використав пиломатеріали та брус у виробництві та відвантажив готову продукцію. Виготовлені піддони, дошки, дошки полу, стовпчики були експортовані.

Підставою для формування податкового кредиту стали бухгалтерські документи , які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, що потягли за собою реальні зміни майнового стану позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14.03.2017. справа №21-2239а16. Суд вказав, що згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність" визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Водночас, при аналізі норм ст. 9 вказаного Закону, яка кореспондується з нормами Податкового кодексу ВСУ визначив, що для бухгалтерського обліку та, відповідно, формування податкового кредиту мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. Отже відповідно до норм пунктом 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Іншими словами платник податку не повинен для підтвердження реальності господарської операції надавати інші, часом вигадані або надумані фіскальним органом документи, якщо такі документи не передбачені діючим законом.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Таким чином, висновки податкового органу про завищення суми від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 72376,00 грн., в т.ч. за жовтень 2016 року на 41568,00 грн. та листопад 2016 року на 30808,00 грн., є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 12.04.2017 №0013281404 , є таким, що винесено протиправно та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 128, 158-163, 167 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 12 квітня 2017 року №0013281404.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 14 серпня 2017 р.