Ухвала

від 28.09.2017 по справі 804/252/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2017 рокусправа № 804/252/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Лукманової О.М. Божко Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю"Зоряне"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року

у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоряне" до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у задоволенні адміністративного позову (щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2016 року № 0000152202, № 0000162202, № 000014401) - відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що допущені позивачем порушення податкового законодавства призвели до завищення позивачем сум ПДВ, отже контролюючим органом правомірно та обґрунтовано винесено спірні податкові повідомлення-рішення, з огляду на що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем (Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоряне") подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що правочини між позивачем та контрагентами мали реальний характер. Вважає, що податковий орган формально підійшов до питання правомірності формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Чапаївське та ТОВ Ресурс-Агросервіс .

У судовому засіданні представник позивача (Степанюк О.А.) підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача (Бузунова К.О.) у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з урахуванням позовних вимог позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.03.2016 року № 0000152202, № 0000162202, № 000014401, які прийняті податковим органом на підставі проведеної документальної планової виїзної перевірки СТОВ "Зоряне" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.07.2013р. по 30.06.2015р. та з питання дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за цей же період.

За результатами перевірки складено акт від 20.11.2015р. №231/2.02/31884628, яким зафіксовано порушення приписів чинного податкового законодавства, зокрема, пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.5, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201, підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 ПК України, що призвело до:

1) заниження податку на додану вартість: по загальній декларації на суму 328420грн., за рахунок завищення сум ПДВ, віднесених до складу податкового кредиту;

2) завищення залишку від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.24 декларації (скороченої)) у сумі 55833грн. за червень 2015 року;

3) використання не за призначенням сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, на загальну суму 476522грн.

На підставі акта перевірки від 20.11.2015р. №231/2.02/31884628 винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 04.12.2015р. №0002102202, яким СТОВ "Зоряне" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 969152грн. (основний платіж - 328420грн. та штрафні (фінансові) санкції - 640732грн.)

В силу оскарження позивачем в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 04.12.2015р. №0002102202, контролюючим органом винесені нові податкові повідомлення-рішення від 22.03.2016 року № 0000152202, №0000162202, № 000014401:

- №0000141401 - збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 885403,00грн. (основний платіж - 272587грн., штрафні санкції - 612816);

- №0000162202 - зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 55833грн.;

- № 0000152202 - донараховано грошові зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями на суму 5583,30грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

За приписами п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх подальшого використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6 цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.200.1-п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б)залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно з п.209.7 ст.209 Податкового кодексу України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД. та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Абзацом "а" підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 Податкового кодексу України України визначено, що основними виробничими факторами, за рахунок яких сформовано податковий кредит, є товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

Пунктом 209.2 статті 209 Податкового кодексу України передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Для перерахування суми податку із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок платника в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань перераховує суми податку на спеціальний рахунок платника в установах банків та/або в органах які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п. 209.3 ст.209 Податкового кодексу України, якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Слід зазначити, що встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. При цьому, відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1. 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5. 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платник. податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 123.2 статті 123 Податкового кодексу України встановлено, що використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Відповідно до пункту 41 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України У разі якщо контролюючий орган під час перевірки встановлює факт завищення платником податку від'ємного значення сум податку на додану вартість, яке залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року в податковій звітності з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, до такого платника податку, крім штрафів, передбачених статтею 123 цього Кодексу, застосовується штраф у розмірі 10 відсотків суми завищення такого від'ємного значення.

Матеріалами справи підтверджено, що протягом періоду, що перевірявся, СТОВ "Зоряне" (замовник, покупець) було укладено ряд договорів з ТОВ "Чапаєвське" (виконавець, продавець), а саме: договори про надання послуг з обробки ґрунту від 01.03.2014р. №1 та від 01.08.2014р. №15, договір про надання послуг хімічної обробки посівів сільськогосподарських культур від 01.03.2014р. №2, договір про надання послуг зі збирання соняшника від 01.08.2014р. №12, а також договори купівлі-продажу соняшника та озимого ячменю від 05.03.2014р. №5 та від 10.03.2014р. №10.

Умовами вказаних договорів про надання послуг визначено, що за надання передбачених договором послуг позивач, як замовник, має оплатити виконавцю кошти у встановленій сумі протягом трьох банківських днів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок. У випадку порушення строку надання послуг виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі 1000грн.

Умовами означених договорів купівлі-продажу встановлено, що строк відвантаження товару (озимого ячменю та соняшника) - протягом 30 днів з моменту 100% оплати за товар; строк дії договорів до 31.12.2014р.; продавець за цими договорами несе відповідальність за несвоєчасне відвантаження товару у вигляді штрафної неустойки у розмірі 10% від суми договору.

На підставі укладених договорів про надання послуг Товариством "Чапаєвське" виписано рахунки на передплату за надання вищевказаних послуг №7 від 11.03.2014р., №6 від 11.03.2014р., №27 від 20.08.2014р., №26 від 20.08.2014р., №25 від 20.08.2014р., на підставі яких СТОВ "Зоряне" згідно з платіжними дорученнями №14 від 11.03.2014р., №13 від 11.03.2014р., №226 від 20.08.2014р., №227 від 20.08.2014р., №225 від 20.08.2014р. сплатило на користь ТОВ "Чапаєвське" кошти у загальній сумі 798000,00грн., в тому числі ПДВ - 133000грн.

У зв'язку зі здійсненою позивачем передплатою ТОВ "Чапаєвське" виписано податкові накладні №4/2 від 11.03.2014р., №5/2 від 11.03.2014р., №29/2 від 20.08.2014р., №30/2 від 20.08.2014р., №31/2 від 20.08.2014р., на підставі яких СТОВ "Зоряне" сформувало податковий кредит в деклараціях з ПДВ (скорочених) у відповідних періодах, а саме: у березні 2014 року на 100000,00грн., у серпні 2014 року на 33000грн.

На підставі договорів купівлі-продажу ТОВ "Чапаєвське" виписано рахунки на передплату за поставку вищевказаних товарів №8 від 12.03.2014р. та №9 від 13.03.2014р., на підставі яких СТОВ "Зоряне" згідно з платіжними дорученнями №18 від 12.03.2014р. та №21 від 13.03.2014р. сплатило на користь ТОВ "Чапаєвське" кошти у загальній сумі 900000,00грн., в тому числі ПДВ - 150000грн.

Також, у зв'язку зі здійсненою позивачем передплатою ТОВ "Чапаєвське" виписано податкові накладні №6/2 від 12.03.2014р. та №7/2 від 13.03.2014р., на підставі яких СТОВ "Зоряне" сформувало податковий кредит у декларації з ПДВ (скороченій) за березень 2014 року на 150000грн.

Отже, згідно з означеними платіжними документами СТОВ "Зоряне" протягом 2014 року за вказаними договорами перераховано на рахунки ТОВ "Чапаєвське" передплату за товари/послуги у загальній сумі 1698000грн ., у тому числі ПДВ - 283000грн.

Однак, згідно з журналом-ордером по бухгалтерському рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками" станом на 01.01.2014р. у позивача обліковувалась дебіторська заборгованість по ТОВ "Чапаєвське" на загальну суму 1790389,21грн ., яка виникла внаслідок здійсненої передплати в попередніх періодах за товари/послуги без фактичного їх постачання/виконання.

В силу матеріалів перевірки, станом на 31.12.2014р. СТОВ "Зоряне" не отримано товари і послуги за укладеними з ТОВ "Чапаєвське" договорами, за винятком отриманих послуг по збиранню соняшника на загальну суму 62478грн., в тому числі ПДВ - 10413грн., з огляду на що станом на 31.12.2014р. дебіторська заборгованість по ТОВ "Чапаєвське" склала 3425911,21грн.

При цьому матеріалами справи підтверджується що, станом на час проведення перевірки (листопад 2015 року), і станом на час розгляду справи судом першої інстанції (лютий 2017 року), Товариство "Чапаєвське" так і не здійснило поставку товарів (не надало послуги) в адресу СТОВ "Зоряне" за вищевказаними договорами, не зважаючи на те, що з 2014 року (майже три роки тому) отримало за це передплату у значній сумі - 1790389,21грн., вказана передплата позивачу не повернута, встановлені умовами договорів санкції за несвоєчасне виконання виконавцем (ТОВ "Чапаєвське") договірних зобов'язань не застосовувалися.

Судом першої інстанції зазначено, що наведені обставини позивачем визнаються.

Підставою для укладення позивачем договорів купівлі-продажу ячменю озимого з Товариством "Чапаєвське" стало те, що на складі СТОВ "Зоряне" перебував переважно ячмінь першого класу, який в подальшому реалізовувався іншим контрагентам, в той час, як у ТОВ "Чапаєвське" купувався ячмінь третього класу, що використовується для відгодівлі свиней, яких розводить позивач, однак, у зв'язку із зменшенням у 2014 році поголів'я свиней фактично відпала необхідність поставки такого ячменю.

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що:

- жодних доказів того, якого саме класу ячмінь перебував на складах СТОВ "Зоряне" у 2014 році матеріали справи не містять (з урахуванням посилань на те, що на момент зберігання ячменю на складах підприємство не робило його розбивку по класам);

- фактично у 2014 році відгодівля свиней здійснювалася позивачем за рахунок власного ячменю, оскільки ТОВ "Чапаєвське" так і не поставило позивачу такий товар;

- наведені доводи взагалі спростовують доцільність та економічну обґрунтованість (наявність ділової мети) подальшого виконання таких договорів, не зважаючи на що протягом трьох років ці договори купівлі-продажу не розривалися, передплата не поверталася, передбачені умовами договорів санкції не застосовувалися.

Тобто, фактично відбулося перерахування позивачем коштів на користь іншого підприємства без отримання будь-якого економічного ефекту для власної господарської діяльності позивача.

При цьому, слід зазначити, що взаємовідносини позивача з Товариством "Чапаєвське" у розумінні приписів п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України є відносинами з пов'язаною особою , оскільки засновником СТОВ "Зоряне" є ОСОБА_3, який володіє 80% статутного фонду підприємства, та який також є засновником ТОВ "Чапаєвське" та володіє 90% статутного фонду підприємства.

З приводу доводів про наявність у СТОВ "Зоряне" основного із видів діяльності, на яке поширюється спеціальний режим оподаткування "Обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства", мотивів придбання сільськогосподарської продукції не власного виробництва (соняшник, ячмінь) та відображення ПДВ у податковому кредиті скороченої декларації слід зазначити, що згідно з п.п.209.17.1 п.209.17 ст.209 ПК України обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, за умови якщо така продукція вирощується , відгодовується, виловлюється та збирається (заготовляється) безпосередньо платником податку (крім придбання її в інших осіб).

З приводу посилань на наявність у СТОВ "Зоряне" основного із видів діяльності, на яке поширюється спеціальний режим оподаткування "Розведення свиней", мотивів придбання сільськогосподарської продукції не власного виробництва (соняшник, ячмінь) та відображення сум ПДВ у податковому кредиті скороченої декларації, слід зазначити, що згідно з рухнком сільськогосподарської культури-ячмінь озимий в 2014 році на відгодівлю свиней вибуло зі складів СТОВ "Зоряне" 110,4 тон ячменя озимого власного виробництва, в результаті чого станом на кінець 2014 року рахувались залишки на складах підприємства ячменя озимого в обсязі 31,5 тон.

При цьому, матеріали справи не містять документального підтвердження використання у власній господарській діяльності зазначених в договорах товарів та послуг, а відсутнє підтвердження правомірності віднесення до виробничих факторів, за рахунок яких формується податковий кредит СТОВ "Зоряне" за винятком оплати фактично виконаних послуг по збиранню соняшника на загальну суму 62478грн. (у тому числі ПДВ -10413грн.)

Водночас, матеріали перевірки свідчать про те, що як на момент укладання договорів поставки між СТОВ "Зоряне" та Товариством "Чапаєвське", так і на момент перерахування передоплати за товар (соняшник, ячмінь озимий) на складах СТОВ "Зоряне" знаходилось 3554,09тон соняшника власного виробництва та 81,945тон ячменя озимого власного виробництва.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивача протягом 2014 року на балансі обліковуються істотна кількість власних основних засобів (трактори, комбайни, жатка зернова, культиватори, борони, сівалка, зерномет, автомобілі тощо), за допомогою яких СТОВ "Зоряне" в період 2014 року проведено необхідні польові роботи без істотних залучень сторонніх організацій, з незначним отриманням послуг по збиранню соняшника від ТОВ "Чапаєвське", та отримано врожай 2014 року сільськогосподарських культур з перевищенням середнього показника врожайності Широківського району Дніпропетровської області.

Відповідно до п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту.

Слід зазначити, що поняття економічного ефекту не розкрито в Податковому кодексі України. Однак, із загального розуміння характеру економічної діяльності можна дійти висновку, що економічний ефект - це приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. При цьому необов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому. Також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є один із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності. Проте, із визначеного Кодексом поняття ділової мети випливає, що обов'язково повинен бути намір платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

Таким чином, якщо господарська операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то така операція не є вчиненою в межах господарської діяльності, а отже, її наслідки, не зумовлені діловою метою, та не підлягають відображенню в податковому обліку.

Отже, відсутність ділової мети є підставою для обмеження права щодо формування податкового кредиту.

За наведених обставин, а саме: у зв'язку із наявністю власних виробничих потужностей на балансі СТОВ "Зоряне", істотних витрат щодо утримання власної сільськогосподарської техніки, можливості вирощування врожаю сільськогосподарських культур власними силами, з перевищенням середнього показника по Широківському району Дніпропетровської області, а також з урахуванням наявності достатніх обсягів сільськогосподарських культур власного виробництва на складах СТОВ "Зоряне", у позивача відсутня будь-яка виробнича необхідність щодо залучення до сільськогосподарських робіт ТОВ "Чапаєвське", тим більше, за наявністю дебіторської заборгованості по ТОВ "Чапаєвське" у значному розмірі, а саме: у сумі 1790389,21грн., у позивача відсутня будь-яка ділова мета та економічна доцільність щодо перерахування попередньої оплати в 2014 році у загальній сумі 1698000грн., у тому числі ПДВ - 283000грн. без фактичного отримання зазначених в договорах послуг та робіт, навіть за умови їх надання в майбутніх періодах.

Щодо взаємовідносин позивача з Товариством "Ресурс-Агросервіс" (у періоді, що перевірявся) матеріали справи підтверджують наступне.

Між СТОВ "Зоряне" (покупець) та ТОВ "Ресурс-Агросервіс" (продавець) укладено договір від 25.05.2015р. №36, предметом якого є придбання товару (сівалки СЗ-5,4 в кількості 2 штук за ціною 170000,00грн./шт.) на загальну суму 340000грн., у тому числі ПДВ - 56666,67грн.

На підтвердження виконання вищевказаного договору позивачем надано видаткові, податкові накладні, виписані ТОВ "Ресурс-Агросервіс", на постачання товару (сівалки СЗ-5,4) на загальну суму 340000грн., у тому числі ПДВ - 56666,67грн., акт прийому-передачі № 29 від 04.06.2015р.

За поставлений товар СТОВ "Зоряне" здійснена передплата 25.05.2015р. згідно з платіжним дорученням №250 у сумі - 5000грн., кінцевий розрахунок здійснено 04.06.2014р. згідно з платіжним дорученням №261 у сумі - 335000грн. Оплата проведена зі спецрахунку СТОВ "Зоряне" №26049007873352.

В податковому обліку суми ПДВ за податковими накладними, виписаними ТОВ "Ресурс-Агросервіс", віднесено СТОВ "Зоряне" до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ (скороченої) за червень 2015 року ПДВ у сумі 55833,33грн.

Слід взяти до уваги, що за умовами договору поставка товару проводиться згідно з Міжнародними Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2012р. на склад покупця: с. Олександрія, Широківський р-н, Дніпропетровська обл. Датою фактичної поставки товару вважається дата його вручення покупцеві. Факт передачі товару та документів оформляється шляхом підписання накладної на товар.

Відповідно до товарно-транспортної накладної №Р198 від 04.06.2015р., автомобільний перевізник ПП "ОСОБА_4", водій - ОСОБА_4, автомобіль - Мерседес номер НОМЕР_3, кількість місць - два, супровідні документи: рахунок, видаткова накладна, договір, акт прийому-передачі, сума відвантаження - 340 тис.грн. з ПДВ, пункт навантаження: м. Кіровоград, пункт розвантаження: с, Олександрія, Широківський р-н, Дніпропетровська обл.

Однак, матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_4, адреса проживання: АДРЕСА_1), який зазначений у якості перевізника та водія у вищевказаній товарно-транспортній накладній від 04.06.2015р., згідно з відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України в 2015 році отримував доходи по ознаці 185 (сума грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями) у Військовій частині №А-1201 (код ЄДРПОУ 8388245, Кіровоградська область, Знам'янський район, с. Богданівка), звільнений 09.09.2015р.

При цьому Криворізькою південною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі п.п.20.1.3 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України на адресу Кіровоградського об'єднаного міського військового комісаріату було направлено запит від 11.01.2016р. за №373/7/04-82-22-02 про надання інформації щодо перебування в червні 2015 року ОСОБА_4 на військовій службі, його фактичне місцезнаходження за вказаний період та інформацію щодо надання відпустки або вільних днів ОСОБА_4 за період з 01.06.2015р. по 30.06.2015р.

Згідно з відповіддю Кіровоградського об'єднаного міського військового комісаріату від 01.02.2016р. за №5/262 молодший сержант ОСОБА_4, 22.01.1968р.н, дійсно перебував у відпустці з 05.06.2015р . по 16.06.2015р. (згідно з відпускним квитком від 04.06.2015р. №554, виданим військовою частиною пп В-5788).

Таким чином, 04.06.2015р. ОСОБА_4 не міг здійснювати перевезення товару за договором позивача з ТОВ "Ресурс-Агросервіс", оскільки цієї дати перебував на військовій службі, а у відпустку відбув лише з 05.06.2015р .

Також, згідно з наданим позивачем сертифікатом відповідності державної системи сертифікації УкрСепро Міністерства економічного розвитку і торгівлі, зареєстрованого в реєстрі за №UА1.040.0007795-14, на поставлений ТОВ "Ресурс-Агросервіс" товар, виробник цієї продукції - ПАТ "Червона зірка", Україна, м. Кіровоград, вул. Медведєва, 1, сертифікат виданий ПАТ "Червона зірка".

Водночас, згідно листа від 10.02.2016р. за вих.№57/388 ПАТ "Червона зірка" повідомила, що ПАТ "Червона зірка" організаціям СТОВ "Зоряне", ТОВ "Ресурс-Агросервіс" та ТОВ "ІК Дельта" не відвантажувало сівалки СЗ-5,4 в 2015 році. Сівалки СЗ-5,4 за №№68 та 72 були виготовлені та прийняті ВТК ПАТ "Червона зірка" відповідно 24.11.2015р. та 08.12.2015р., та відвантажені (реалізовані) ТОВ "Техноторг" згідно з накладними КЗ 000271 від 05.02.2016р. та КЗ 000093 від 22.01.2016р.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що копії паспортів на сівалки СЗ-5,4 №№68 та 72 від 26.03.2015р., (які надані позивачем) не відповідають затвердженим зразкам оригіналів на 2015 рік (відсутній логотип, надпис "Червона зірка" не відповідає року виготовлення); зразок печатки квадратної форми за №19 відсутній і ніколи не використовувався за ПАТ "Червона зірка" (у контролера ВТК ОСОБА_5 печатка круглої форми за №7), про що також наголошено у листі ПАТ "Червона зірка" від 10.02.2016р. за вих.№57/388 копія кого міститься в матеріалах справи.

До того ж, з до Криворізької південної ОДПІ надійшла податкова інформація від Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 19.11.2015р. по ТОВ "Ресурс-Агросервіс", згідно з якою не встановлено реального здійснення господарської операції щодо постачання товарів (сівалок) по ланцюгу постачання від ТОВ "ІК Дельта" до ТОВ "Ресурс-Агросервіс" у червні 2015 року.

Податкові накладні на продаж сівалок у періоді з 01.01.2014р. по 01.07.2015р. ТОВ "ІК Дельта", що було основним постачальником ТОВ "Ресурс-Агросервіс" у червні 2015 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровані . Згідно з аналізом інформаційних баз даних неможливо встановити ланцюг поставки сівалок від виробника ПАТ "Червона зірка". Податкові накладні виробником сівалок на ТОВ "ІК Дельта" також не виписувались. За даними інформаційної системи "Податковий блок" ТОВ "ІК Дельта" перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві у стані 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням). Податкову декларацію ТОВ "ІК Дельта" за червень 2015 року контролюючим органом визнано "до відома".

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що сукупність наданих доказів не підтверджує факт реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ "Ресурс-Агросервіс".

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність віднесення платником податків до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними в рамках таких господарських операцій, незважаючи на наявність у останнього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

Крім того, приписи абз.2 п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України прямо забороняють платнику податків формувати показники податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності та іншими документами, пов'язаними з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Отже, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкового кредиту, а покупця - права на формування такого податкового кредиту навіть за наявності належним чином складених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку із цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Таким чином, допущені СТОВ "Зоряне" порушення податкового законодавства призвели до завищення позивачем сум ПДВ, віднесених до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ (скорочених) у загальній сумі 328420гри., у тому числі: за березень 2014 року - 250000грн., за серпень 2014 року - 22587грн., за червень 2015 року - 55833грн., що призвело до: заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду по деклараціям з ПДВ (скороченим), у загальному розмірі 272587грн., у тому числі: за березень 2014 року - 250000грн., за серпень 2014 року - 22587грн.; завищення суми залишку від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 скороченої декларації) у сумі 55833грн. за червень 2015 року.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю"Зоряне" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко