Рішення

від 30.11.2009 по справі 53/547

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьког о,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/547 30.11.09

За позовом Дочірнього під приємства ТОВ «Ацис»«Ацис-Ук раїна»

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальніст ю «БК Транс»

до відповідача 2: Фізичної о соби - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 79 708,43 грн.

Суддя Грє хова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Азаров Ю.О. - представник по довіренос ті № 01/14-10-09/01 від 14.10.2009р.

від відповідача 1: ОСОБА_3 - представник за довіреніс тю від 12.10.2009р.

від відповідача 2: не з' яви лись

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягне ння з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Транс» збитків, пов' язаних із нест ачею вантажу в розмірі 79 383,43 грн . та 325,00 грн. штрафу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач поси лається на укладений між ним та відповідачем 1 договір № ДГ -0000431 про надання транспортних послуг по здійсненню перевез ень вантажів автомобільним т ранспортом у міському та між міському сполученні від 29.09.2008р . Згідно з умовами Договору (п. 3.1.10) відповідач 1 взяв на себе зо бов'язання здійснити доставку вантажу позивача в обумовлений термін у пункт призначення і видати його одержувачу. Згідно з п.1.1. Договору відповідач 1 зобо в'язався надати послуги з пер евезення власним автомобіль ним транспортом або шляхом з алучення субпідрядників.

Для виконання своїх зобов'я зань, 11 грудня 2008 року відпові дач 1 уклав з відповідачем 2 До говір № ДГ - 0000577 про надання тран спортно-експедиційних послу г по здійсненню перевезень в антажів автомобільним транс портом у міському та міжмісь кому сполученні.

У відповідності до умов Дог овору (п.2.2.) позивач передав, а в ідповідач прийняв Заявку-зам овленя (транспортне замовлен ня) № 7-2008, згідно з якою відпові дач 1 взяв на себе зобов'язання забезпечити перевезення обл аднання позивача за зазначен им маршрутом: Київ-Вознесенс ьк-Миколаїв. Згідно з цим доку ментом перевезення мало бути здійснено автомобілем Mersedes д/н НОМЕР_2, водій ОСОБА_4

На виконання Заявки-замовл ення 14.12.2008 року водій-експедито р ОСОБА_4 (працівник Відпо відача 2) на автомобілі Mersedes д/н НОМЕР_2 отримав на територі ї позивача (адреса: АДРЕСА_1 ) технологічне устаткування для АЗС (Шелл) надалі - «вантаж ». Факт прийняття вантажу до п еревезення і його кількість підтверджуються товарно-тра нспортною накладною б/н від 14. 12.2008р.

До пункту розвантаження ав томобіль відповідача 2 прибу в 16.12.2008 року. При прийманні парт ії вантажу, яку доставив відп овідач 2 виявлено нестачу ван тажу. Про факт нестачі вантаж у був складений Акт щодо н естачі устаткування від 16.12.2008р .

Вартість невистачаючого в антажу становить 79 383,43 грн.

Відповідно, збитки завдані нестачею вантажу складають 79 383,43 грн. та штраф в розмірі 325,00 гр н. за порушення строків доста вки вантажу, і враховуючи п. 6.1. договору та норми ст. ст. 618, 924, 933 Ц К України мають бути відшкод овані відповідачем 1 та відпо відачем 2 солідарно.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 28.09.2009р. поруш ено провадження по справі № 53/ 547, розгляд справи призначено на 19.10.2009р.

Представник відповідача н адав відзив № 01 від 19.10.2009р. на поз овну заяву, в якому зазначив, щ о відповідальною особою за с причинення збитків позивачу може бути відповідач 2, який в ідповідно до заявки-дорученн я № 1-2008 від 14.02.2008р. прийняв вантаж до перевезення. Саме перевіз ником разом з позивачем здій снювалось завантаження, офор млення відповідних документ ів, розвантаження та прийман ня вантажу. Крім того, обстави нами, що можуть бути підставо ю для матеріальної відповіда льності перевізника при авто мобільних перевезеннях підт верджуються товарно-транспо ртними документами, а в разі в иникнення розбіжностей - ак тами встановленої форми. Зв ажаючи на відсутність в мате ріалах справи вказаних актів відповідач 1 вважає позовні в имоги позивача не обґрунтова ними.

У зв' язку з нез' явленням в судове засідання представ ника відповідача 2 розгляд сп рави було відкладено на 09.11.2009р.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 09.11.2009р. прийн ято до розгляду заяву позива ча про зміну позовних вимог, в ідповідно до якої позивач пр осить стягнути з відповідача 1 штраф в розмірі 325,00 грн. та стя гнути з відповідача 2 - 79 383,43 гр н. - збитків та судові витрат и в розмірі 793,83 грн. - державно го мита, 118,00 грн. витрат на сплат у послуг за інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу на відповідача 2.

Цією ж ухвалою суд, у зв' яз ку з нез' явленням в засідан ня суду повноважного предста вника відповідача 2 та невико нанням останнім вимог суду, в икладених в ухвалі суду про п орушення провадження у справ і, відклав розгляд справи на 30 .11.2009р.

Через відділ Діловодства с уду 11.11.2009р. представник позивач а подав заяву про забезпечен ня позову. Обґрунтовуючи нео бхідність забезпечення позо ву шляхом накладення арешту на майно, що належать відпові дачу 2, позивач зазначає, що ві дповідач 2 не реагує на письмо ві претензії, не з' являєтьс я на виклик до Господарськог о суду міста Києва, протягом т ривалого часу не сплачує заб оргованість.

Відповідно до ст. 66 ГПК Укр аїни, господарський суд за за явою сторони, прокурора чи йо го заступника, який подав по зов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до з абезпечення позову. Забезпе чення позову допускається в будь-якій стадії провадженн я у справі, якщо невжиття та ких заходів може утруднити ч и зробити неможливим виконан ня рішення господарського с уду.

Таким чином, вжиття заході в до забезпечення позову є пр авом суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК Украї ни, позов забезпечується, зо крема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що нал ежать відповідачеві.

Умовою застосування заход ів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване п рипущення, що майно (в тому чи слі грошові суми, цінні папе ри тощо), яке є у відповідач а на момент пред'явлення п озову до нього, може зникну ти, зменшитись за кількістю а бо погіршитись за якістю на м омент виконання рішення. За ходи до забезпечення позову застосовуються господарськ им судом як гарантія реально го виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду Укр аїни N 9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позо ву, суд (суддя) має з урахува нням доказів, наданих позив ачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокре ма, в тому, що між сторонами д ійсно виник спір та існує р еальна загроза невиконання чи утруднення виконання мо жливого рішення суду про зад оволення позову; з'ясувати о бсяг позовних

вимог, да ні про особу відповідача, а також відповідність виду за безпечення позову, який про сить застосувати особа, котр а звернулася з такою заявою, п озовним вимогам. Кер уючись наведеними нормами п роцесуального законодавств а та враховуючи роз'яснення В ерховного Суду України, при вирішенні питання про забе зпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтов аності доводів позивача щодо необхідності вжиття заході в забезпечення позову з ура хуванням розумності, обґрун тованості і адекватності вим ог заявника щодо забезпеченн я позову; забезпечення збала нсованості інтересів сторін , а також інших учасників судо вого процесу; наявності зв'яз ку між конкретним заходом до забезпечення позову і предм етом позовної вимоги, зокрем а, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне викон ання судового рішення в ра зі задоволення позову; імо вірності утруднення викон ання або невиконання рішенн я господарського суду в раз і невжиття таких заходів; за побігання порушенню у зв'язк у із вжиттям таких заходів пр ав та охоронюваних законом і нтересів осіб, що не є учасн иками даного судового процес у.

Отже, вирішуючи питання пр о забезпечення позову, суд по винен брати до уваги інтере си не лише позивача, а й інши х осіб, права яких можуть бу ти порушені у зв'язку із засто суванням відповідних заході в.

Позивач своє клопотання пр о вжиття заходів до забезпеч ення позову належним чином н е обґрунтував, доказів того, щ о існує реальна загроза нев иконання чи утруднення вик онання можливого рішення суд у про задоволення позову, су ду не надав, а також нічим не п ідтвердив припущення, що май но, яке є у відповідача 2 на момент пред'явлення позов у до нього, може зникнути аб о зменшитись.

Таким чином суд не вбачає пі дстав для задоволення заяви позивача про забезпечення по зову.

Представник позивача в суд овому засіданні 30.11.2009р. змінені позовні вимоги підтримав в п овному обсязі, вважає їх прав омірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задово ленню.

Відповідач 1 проти змінених позовних вимог не заперечує .

Незважаючи на належне пові домлення про час і місце засі дання у справі, відповідач 2 в жодне судове засідання не з' явився, письмових доказів, по яснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги попере дніх ухвал суду не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноваж ного представника відповіда ча суд не повідомлений. Клопо тань про відкладення розгляд у справи від відповідача не н адходило.

Особи, які беруть участь у с праві, вважаються повідомлен ими про час і місце розгляду ї ї судом, якщо ухвалу про поруш ення провадження у справі на діслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз' яснення Президії Вищо го Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про д еякі питання практики застос ування Господарського проце суального кодексу України”).

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином п овідомив сторін про розгляд справи ухвалами суду від 28.09.2009р ., від 19.10.2009р. та від 09.11.2009р., про що св ідчать відмітки про відправк у на зворотній стороні вказа них ухвал, повідомлення про в ручення поштового відправле ння з відміткою про отриманн я та реєстри відправки пошто вої кореспонденції.

За таких обставин, господар ський суд вважає, що відповід ач 2 не скористався своїм прав ом на участь представника у с удовому засіданні.

При цьому, суд вважає достат німи матеріали справи для сл ухання справи у відсутності відповідача 2 відповідно до с т. 75 Господарського процесуал ьного кодексу України за ная вними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долуче но до матеріалів справи.

У судовому засіданні 30.11.2009р. з а згодою представника позива ча та відповідача 1, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголош ено вступну та резолютивну ч астини рішення.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представника позив ача та відповідача 1, всебічно і повно з' ясувавши всі факт ичні обставини, на яких ґрунт ується позов, об' єктивно оц інивши докази, які мають знач ення для розгляду справи і ви рішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК Укра їни зобов'язанням є правовід ношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кр едитора) певну дію (передати м айно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певної ді ї, а кредитор має право вимага ти від боржника виконання йо го обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виника ють з підстав, встановлених с таттею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК Укра їни підставами виникнення ци вільних прав та обов'язків, зо крема, є договори та інші прав очини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є до мовленість двох або більше с торін, спрямована на встанов лення, зміну або припинення ц ивільних прав та обов'язків.

29 вересня 2008р. між позивачем - Дочірнім підприємством Това риства з обмеженою відповіда льністю «Ацис»«Ацис-Україна » в якості замовника, з однієї сторони, і відповідачем 1 - То вариством з обмеженою відпов ідальністю «БК Транс», в якос ті перевізника, з іншої, був ук ладений договір № ДГ-0000431 про на дання транспортних послуг по здійсненню перевезень ванта жів автомобільним транспорт ом у міському та міжміському сполученні, згідно з умовами якого сторони погодили, що пр едметом цього договору є вза ємовідносини сторін, які вин икають при перевезенні та тр анспортно-експедиційному об слуговуванні вантажів, що на даються перевізнику для пере везення власним автомобільн им транспортом в міському та міжміському сполученні.

Відповідно до вказаного до говору (п.п. 3.1.3 та 3.1.11.) перевізник (відповідач 1) зокрема зобов”я зався перевіряти кількість т а стан вантажу при його заван таженні та розвантаженні, за безпечувати охорону вантажу на шляху проходження.

Згідно з п. 6.2. даного договор у визначено, що при затримці п одачі автомобіля на завантаж ення, несвоєчасну доставку в антажу перевізник (відповіда ч 1) виплачує замовнику штраф з а кожну повну добу в розмірі 32 5 грн.

Підпунктом 6.6. вищеназваног о договору встановлено, що пе ревізник (відповідач 1) несе по вну матеріальну відповідаль ність за збереження вантажу від повної чи часткової втра ти, ушкодження чи псування пр и перевезенні у розмірі завд аних збитків (розмір вартост і втраченого, пошкодженого ч и зіпсованого вантажу визнач ається з цін та вартості вант ажу, зазначених у товарно-суп ровідних документах) з момен ту прийняття його до перевез ення до моменту передачі ван тажу вантажоодержувачу, вказ аному в товарно-транспортних документах (ТТН).

Згідно зі статями 316 Господа рського кодексу України та 929 Цивільного кодексу України з а договором транспортного ек спедирування одна сторона (е кспедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сто рони (клієнта) виконати або ор ганізувати виконання визнач ених договором послуг, пов'яз аних з перевезенням вантажу. Договором транспортного екс педирування може бути встано влений обов'язок експедитора організувати перевезення ва нтажу транспортом і за маршр утом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від св ого імені або від імені клієн та договір перевезення ванта жу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також в иконання інших зобов'язань, п ов'язаних із перевезенням.

Статтею 932 Цивільного кодек су України встановлено, що ек спедитор має право залучити до виконання своїх обов'язкі в інших осіб.

11 грудня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальніст ю «БК Транс»(експедитор) та фі зичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено дог овір № ДГ-0000577 про надання транс портних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомоб ільним транспортом у міськом у та міжміському сполученні, відповідно до п. 1.1. якого в пор ядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник зо бов' язується доставити авт омобільним транспортом дові рений йому експедитором вант аж (згідно із заявкою), і видат и його уповноваженій на те ос обі (вантажоодержувачу), а екс педитор за дорученням, від св ого імені та за рахунок замов ника, зобов' язується оплати ти послуги перевізника. Пред метом цього договору є взаєм овідносини сторін, які виник ають при перевезенні та тран спортно-експедиційному обсл уговуванні вантажів замовни ка, що надаються експедиторо м для перевезення автомобіль ним транспортом перевізника в міському та міжміському сп олученні.

Відповідно до транспортно го замовлення № 7-2008 від 11.12.2008р. згі дно з досягнутою між сторона ми домовленістю ТОВ «БК Тран с»забезпечує позивачу транс портне замовлення на виконан ня перевезення, а саме: дата і час завантаження - 14.12.2008р., мар шрут перевезення: м. Київ - м. Вознесенськ - м. Миколаїв, да ні по ПС: 10т., 50 куб.м., вис. не менше 2,5 м., гідроборт, місце завантаж ення: АДРЕСА_1, сховище фір ми «Ацис», місце розвантажен ня: 15.12.2008р. 9:00 м. Вознесенськ, згідн о з ТТН, м. Миколаїв, згідно з ТТ Н, рід вантажу, його кількість , вага брутто: технологічне об ладнання до 10 т, 50 куб. м., строк д оставки 15.12.2008р., номер автомобіл я, ПІБ водія: Mersedes д/н НОМЕР_2.

Відповідно до товарно-тран спортної накладної від 14.12.2008р. п озивач передав перевізнику в антаж - технологічне обладн ання АЗС комплект в місці зав антаження АДРЕСА_1.

Як зазначає позивач у позов ній заяві, вищеназваний вант аж позивачем отриманий не в п овному обсязі, нестача ванта жу складає 79 383,43 грн.

До подання позовної заяви п озивачем було надіслано на а дресу відповідача 1 претензі ю за вих. № 01/11-02-09/01 від 11.02.2009р. з вимог ою про відшкодування вартост і втраченого вантажу і штраф них санкцій.

Відповідач у відповіді на п ретензію позивача за вих. № 02 в ід 23.02.2009р. задовольнити претенз ію позивача відмовився посил аючись на п. 6.6. договору № ДГ-0000577.

У зв”язку з наведеним, позив ач звернувся до господарсько го суду міста Києва з позовом про відшкодування відповіда чем 2 вартості втраченого ван тажу у розмірі 79 383,43 грн. та відп овідачем 1 штрафу за несвоєча сну доставку вантажу у розмі рі 325,00 грн.

Частиною 2 статті 932 Цивільно го кодексу України встановле но, що у разі залучення е кспедитором до виконання сво їх обов'язків за договором тр анспортного експедирування інших осіб експедитор відпо відає перед клієнтом за пору шення договору.

Згідно зі статті 934 Цивільно го кодексу України за поруше ння обов'язків за договором т ранспортного експедируванн я експедитор відповідає пере д клієнтом відповідно до гла ви 51 Цивільного кодексу Украї ни.

Відповідно до статті 610 Циві льного кодексу України, пору шенням зобов'язання є його не виконання або виконання з по рушенням умов, визначених зм істом зобов'язання (неналежн е виконання).

Стаття 611 Цивільного кодекс у України передбачає, що у раз і порушення зобов'язання нас тають правові наслідки, вста новлені договором або законо м, зокрема такі як відшкодува ння збитків та моральної шко ди.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка по рушила зобов'язання, несе від повідальність за наявності ї ї вини (умислу або необережно сті), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона дове де, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного в иконання зобов'язання. Відсу тність своєї вини доводить о соба, яка порушила зобов'язан ня.

Згідно статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка по рушила зобов'язання, звільня ється від відповідальності з а порушення зобов'язання, якщ о вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку а бо непереборної сили. Не вважається випадком, зокрем а, недодержання своїх обов'яз ків контрагентом боржника , відсутність на ринку тов арів, потрібних для виконанн я зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 623 Цивільного кодек су України встановлено, що бо ржник, який порушив зобов'яза ння, має відшкодувати кредит орові завдані цим збитки.

Статтею 618 Цивільного кодек су України передбачено, що бо ржник відповідає за порушенн я зобов'язання іншими особам и, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Код ексу), якщо договором або зако ном не встановлено відповіда льність безпосереднього вик онавця.

Стаття 193 Господарського ко дексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та і нші учасники господарських в ідносин повинні виконувати г осподарські зобов'язання нал ежним чином відповідно до за кону, інших правових актів, до говору.

Згідно зі ст. 133 Статуту автом обільного транспорту УРСР, з атвердженого постановою Рад и Міністрів Української РСР №401 від 27.06.1969р., автотранспортні п ідприємства або організації несуть відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезен ня і до видачі вантажоодержу вачу або до передачі згідно з Правилами іншим підприємств ам, організаціям, установам, я кщо не доведуть, що втрата, нед остача, псування або пошкодж ення вантажу сталися через о бставини, яким вони не могли з апобігти і усунення яких від них не залежало, зокрема внас лідок:

а) вини вантажовідправника (вантажоодержувача);

б) особливих природних влас тивостей вантажу, який перев озиться;

в) дефектів тари або упаковк и, які не могли бути виявлені п о зовнішньому вигляду при пр ийманні вантажу до перевезен ня, або застосування тари, що н е відповідає властивостям ва нтажу або встановленим станд артам, при відсутності сліді в пошкодження тари у дорозі;

г) здачі вантажу до перевезе ння без вказівки в товарно-тр анспортних документах на йог о особливі властивості, що ви магають особливих умов або з астережних заходів для збере ження вантажу при перевезенн і або зберіганні;

д) здачі до перевезення вант ажу, вологість або температу ра якого перевищують встанов лені норми.

Відповідно до ст. 136 Статуту а втомобільного транспорту УР СР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР №401 від 27.06.1969р., автотранспорт ні підприємства або організа ції відшкодовують збитки, за подіяні при перевезенні вант ажів, у таких розмірах:

а) за втрату або недостачу в антажу - в розмірі дійсної вар тості втраченого або невиста чаючого вантажу;

б) за пошкодження або псуван ня вантажу - в розмірі тієї сум и, на яку знизилася його варті сть;

в) за втрату вантажу, зданог о до перевезення з оголошено ю цінністю, - в розмірі оголоше ної цінності, якщо не буде дов едено, що вона нижча його спра вжньої вартості.

Автотранспортні підприємс тва і організації поряд з від шкодуванням встановленого з битку, зв'язаного з втратою, не достачею, псуванням або пошк одженням вантажу, що перевоз иться, повертають провізну п лату, стягнену за перевезенн я втраченого, невистачаючого , зіпсованого або пошкоджено го вантажу, якщо ця плата не вх одить в ціну вантажу. В разі ви користання автотранспортни м підприємством або організа цією для своїх потреб будь-як их вантажів, прийнятих до пер евезення, особи, винні в цьому , притягаються в установлено му порядку до відповідальнос ті, а автотранспортне підпри ємство або організація відшк одовують вартість вантажу в подвійному розмірі.

Статтею 137 Статуту автомобі льного транспорту УРСР, затв ердженого постановою Ради Мі ністрів Української РСР №401 ві д 27.06.1969р. встановлено, що вартіс ть вантажу визначається вихо дячи з загальної суми рахунк у вантажовідправника. Автотр анспортне підприємство або о рганізація відшкодовують ва нтажовідправнику (вантажоод ержувачу) по претензіях варт ість втрачених, невистачаючи х, зіпсованих або пошкоджени х вантажів на підставі рахун ку вантажовідправника, а в ти х випадках, коли розрахунки з а вантаж через банк не провад яться, - на підставі іншого док умента, який замінює рахунок . Якщо по втраченому, невистач аючому, зіпсованому або пошк одженому вантажу вантажовід правник (вантажоодержувач) з обов'язаний сплатити податок з обороту, а рахунок вантажов ідправника виписано по цінах без податку, до суми рахунку з аявником претензії додаєтьс я відповідна сума податку з о бороту, підтверджена довідко ю фінансового органу.

Частина 1 ст. 33 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни передбачає, що кожна сто рона повинна довести ті обст авини, на які вона посилаєтьс я як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Г осподарського процесуально го кодексу України обставини справи, які відповідно до зак онодавства повинні бути підт верджені певними засобами до казування, не можуть підтвер джуватися іншими засобами до казування.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши поясненн я представників позивача та відповідача 1, дійшов висновк у про необґрунтованість змін ених позовних вимог позивача , у зв”язку з тим, що згідно з но рмами чинного законодавства України саме експедитор (від повідач 1) у разі залучення ним до виконання своїх обов'язкі в за договором транспортного експедирування інших осіб, в ідповідає перед замовником ( позивачем) за порушення дого вору. Визначальними та доста тніми підставами для відшкод ування збитків чинне законод авство визнає наявність вини порушника договірного зобов 'язання у заподіянні збитків , доведеність їх розміру і ная вність причинно-наслідковог о зв'язку між діями порушника та понесенням збитків креди тором.

Враховуючи викладене, суд в важає вимоги позивача про ві дшкодування відповідачем 2 з битків за нестачу вантажу в р озмірі 79 383,43 грн. необґрунтован ими та такими, що не підлягают ь задоволенню.

Також, позивачем у позовній заяві заявлено вимогу про ст ягнення з відповідача 1 у відп овідності до п. 6.2. договору № ДГ -0000431 штрафу за несвоєчасну дос тавку вантажу у розмірі 325,00 грн .

Стаття 549 Цивільного кодекс у України встановлює, що неус тойкою (штрафом, пенею) є грошо ва сума або інше майно, які бор жник повинен передати кредит орові у разі порушення боржн иком зобов'язання. Штрафом є н еустойка, що обчислюється у в ідсотках від суми невиконано го або неналежно виконаного зобов'язання.

Стаття 230 Господарського ко дексу України встановлює, що штрафні санкції це господар ські санкції у вигляді грошо вої суми (неустойка, штраф, пен я), яку учасник :господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання госпо дарського зобов'язання.

Пунктом 6.2. вищевказаного до говору передбачено, що при за тримці подачі автомобіля на завантаження, несвоєчасну до ставку вантажу перевізник (в ідповідач 1) виплачує замовни ку штраф за кожну повну добу в розмірі 325 грн.

Відповідно до підтверджен ого відповідачем 1 замовленн я на перевезення вантажу № 7-2008 строк доставки вантажу стано вив 15.12.2008р., а згідно з даними ТТН від 14.12.2008р. в пункт призначення вантаж був доставлений 16.12.2008р.

Таким чином змінені позовн і вимоги в частині стягнення з відповідач 1 - 325,00 грн. визнают ься судом обґрунтованими та такими, що підлягають задово ленню.

Відповідно до статті 49 Госп одарського процесуального к одексу України, стороні, на ко ристь якої відбулося рішення , господарській суд відшкодо вує мито за рахунок другої ст орони. Суми, які підлягають сп латі за проведення судової е кспертизи, послуги переклада ча, адвоката, витрати на інфор маційно технічне забезпечен ня судового процесу та інші в итрати, пов' язані з розгляд ом справи, покладаються: при з адоволенні позову - на відпо відача: при відмові в позові - на позивача; при частковому з адоволенні позову - на обидв і сторони пропорційно розмір у задоволених позовних вимог . Зокрема з відповідача 1 підля гає стягненню - 3,25 грн. витрат по сплаті державного мита та 1,29 грн. - витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 49, 82-85 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, господарський суд мі ста Києва

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частк ово.

2.Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю «Б К Транс» (02081, м. Київ, вул. Здолбу нівська, 3А; код ЄДРПОУ 34343351, з бу дь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під ча с виконання судового рішення ) на користь Дочірнього підпр иємства Товариства з обмежен ою відповідальністю «Ацис-Ук раїна»03134, м. Київ, вул. Якутська ,7; код ЄДРПОУ 31106947) основний борг в сумі 325 (триста двадцять п' я ть) грн. 00 коп., витрати на сплат у державного мита в сумі 3 (три ) грн. 25 коп. та 1 (одна) грн. 29 коп. ви трат на оплату інформаційно- технічного забезпечення суд ового процесу.

3. Видати наказ після набран ня рішенням законної сили.

4. В частині позовних вимог д о відповідача 2 відмовити.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення десятиденного строку з дня його належного о формлення та підписання, і мо же бути оскаржено в апеляцій ному або касаційному порядку .

Суддя Грєхова О.А.