Постанова

від 05.10.2017 по справі 911/2280/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2017 р. Справа№ 911/2280/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

У судове засідання з'явились:

Від позивача : Нестеренко Є.І.- прокурор;

Від відповідача-1: не з'явилися;

Від відповідача-2: не з'явилися;

Від відповідача-3: Казаков Д.І.-представник ;

розглянувши апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області

на рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2017

у справі № 911/2280/16 (суддя Шевчук Н.Г.)

За позовом Заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області

до 1. Березанської міської ради Київської області

2. Відділу освіти виконавчого комітету Березанської міської ради

3. Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Дісконт"

про визнання недійсними договору купівлі продажу, рішень сесії міської ради та зобов'язання повернути нежитлове приміщення

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області звернувся у Господарського суду Київської області з позовом до Березанської міської ради Київської області, Відділу освіти виконавчого комітету Березанської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Дісконт" про визнання недійсними договору купівлі продажу, рішень сесії міської ради та зобов'язання повернути нежитлове приміщення.

В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що вказане у рішеннях ради та в договорі приміщення є частиною майнового комплексу Ясла-садка "Ромашка", а тому було приватизоване з порушенням вимог частин четвертої, п'ятої статті 63 Закону України "Про освіту" та частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" як таке, що не підлягає приватизації, а тому рішення ради в частині цього об'єкту і договір купівлі-продажу суперечать за своїм змістом вимогам діючого законодавства.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.09.2016 у справі №911/2280/16 позов було задоволено частково, а саме:

- визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 21.09.2004р. №1474, укладений між відповідачем-1 та відповідачем-3, про продаж двоповерхової нежитлової будівлі за адресою: м. Березань, вул. Комарова, 5а, площею 560,30 кв. м.;

- визнано незаконним та скасовано рішення відповідача-1 №274-22- XXIV від 02.04.2014р. "Про виведення нежилих будівель зі складу дошкільного навчального закладу "Ромашка" в частині виведення зі складу дошкільного навчального закладу "Ромашка" двоповерхової нежилої будівлі площею 560,30 кв. м. за адресою: м. Березань, вул. Комарова, 5а;

- визнано незаконним та скасовано рішення відповідача-1 №213-16-XXIV від 07.10.2013р. "Про перелік об'єктів комунальної власності міста, що підлягають приватизації" в частині включення в перелік об'єктів комунальної власності, що підлягає приватизації двоповерхової нежилої будівлі площею 560,30 кв. м. за адресою: м. Березань, вул. Комарова, 5а;

- скасовано запис від 17.11.2004р. у Єдиному державному реєстрі права власності на нерухоме майно про право власності відповідача-3 на двоповерхову нежилу будівлю площею 560,30 кв. м. за адресою: м. Березань, вул. Комарова, 5а;

- зобов'язано відповідача-3 звільнити та повернути приміщення, площею 560,30 кв. м. та вартістю 66 160,26 грн., розташоване за адресою: м. Березань, вул. Комарова, 5а, до комунальної власності м. Березань;

- присуджено до стягнення з відповідача-1 та відповідача-3 на користь позивача по 2 756,00 грн. судового збору;

- у задоволенні вимог до відповідача-2 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач-3 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 29.09.2016р. у справі №911/2280/16 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Зокрема, на думку відповідача, поза увагою місцевого суду залишилося те, що позов подано з пропуском позовної давності, оскільки в газетах у квітні та липні 2005 року було опубліковано інформацію про проведення конкурсу з продажу спірного об'єкту та про оголошення відповідача-3 переможцем цього конкурсу, тобто строк позовної давності сплинув в серпні 2007.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Дісконт" на рішення Господарського суду Київської області від 29.09.2016 у справі №911/2280/16 залишено без задоволення, рішення без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду, відповідач-3 звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду від 19.04.2017 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Дісконт" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.06.2017 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, перший заступник прокурора Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу перший заступник прокурора Київської області зазначив, що висновок суду першої інстанції, який ґрунтується на пропуску строку позовної давності з посиланням на публікацію у місцевому друкованому засобі масової інформації за 2004 рік, є передчасним, оскільки оголошення про приватизацію майна будь-якої інформації, що вказане майно відноситься до навчальних закладів не містило, а тому суд першої інстанції безпідставно врахував доводи відповідача ТОВ Фірми "Дісконт" щодо обізнаності прокурора про укладення спірного договору саме з дати вказаних оголошень у місцевій газеті.

Одночасно першим заступником прокурора Київської області подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у зв'язку з невчасним отриманням копії рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області у справі №911/2280/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І. та Скрипки І.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 поновлено строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.08.2017.

08.08.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача-3 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач -3 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги заступника прокуратури Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2017 у справі № 911/2280/16, рішення суду першої інстанції залишити без змін, який колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Розпорядженням начальника управління Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 № 09-53/3046/17, у зв'язку із перебування судді Скрипки І.М., яка не є головуючою суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/2280/16.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області у справі №911/2280/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області прийнято до провадження у визначеному складі та призначено до розгляду на 05.10.2017.

В судовому засіданні 05.10.2017 представник відповідача-3 подав відзив на апеляційну скаргу, підтримав заперечення викладені у ньому та надав свої пояснення по суті спору, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області без задоволення.

Прокурор в судовому засіданні 05.10.2017 надала свої пояснення по суті спору, підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, просила її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції повністю і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В судове засідання, призначене на 05.10.2017, повноважні представники відповідача-1 та відповідача-2 не з'явилися.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвал Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідача-1 та відповідача-2, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру"визначено, що прокурор здійсню представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із статтею 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справи за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Можливість втручання прокурора у випадку, коли захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, або коли такий орган відсутній, а також вимоги статті 29 ГПК України щодо необхідності обґрунтування підстав для здійснення прокурором представництва підкреслюють позавідомчий та міжгалузевий характер діяльності прокурора, як інститут, що призначений для універсального та постійного ефективного захисту конституційно значимих цінностей.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Березанської міської ради Київської області №274-22-ХХІV від 02.04.2004 надана згода на виведення зі складу дошкільного навчального закладу "Ромашка" одноповерхової нежилої будівлі площею 250 кв.м за адресою: м.Березань, вул. Комарова, 5б, та двоповерхової нежилої будівлі площею 560,3 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Березань, вул. Комарова, 5а.

Рішенням Березанської міської ради Київської області №213-16-ХХІV від 07.10.2003 "Про перелік об'єктів комунальної власності міста, що підлягають приватизації" доповнено рішення міської ради від 20.03.2002 №350-27-ХХІІІ "Про перелік об'єктів комунальної власності міста, що підлягають приватизації" та від 31.07.2003 №187-14-ХХІV "Про перелік об'єктів комунальної власності міста, що підлягають приватизації у році" і включено в перелік об'єктів комунальної власності міста, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, нежиле приміщення цілісного майнового комплексу дошкільного навчального закладу "Ромашка" за адресою: вул. Комарова, 5а, цілісний майновий комплекс Березанський лазне-пральний комбінат за адресою: вул.Леніна, 220, плавальний басейн (незавершене будівництво) за адресою: вул. Академіка Дородніцина, 8а.

Цим же рішенням уповноважено Регіональне відділення Фонду державного майна по Київській області здійснити приватизацію вищевказаних об'єктів.

Пунктом 3 цього рішення міської ради від 15.11.2001 №299-22-ХХІІІ "Про виключення нежилого приміщення цілісного майнового комплексу дитячого садка "Ромашка" з переліку об'єктів комунальної власності міста, включених на приватизацію в 2001 році" визнано таким, що втратило чинність.

Березанської міської ради Київської області (продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Дісконт" (покупець) 21.09.2004 укладений договір купівлі-продажу об'єкта комунальної власності нежитлової будівлі загальною площею 560,30кв.м, що розташована за адресою: Київська обл., м.Березань, вул. Комарова, 5а, яка належить продавцю на праві комунальної власності.

Договір нотаріально посвідчений та зареєстрований нотаріусом за реєстровим номером 1474.

Вказана у цьому договорі одноповерхова нежитлова будівля за адресою: Київська обл., м.Березань, вул. Комарова, 5а була передана продавцем покупцю по акту приймання-передачі 04.10.2004.

22.04.2005 Березанською міською радою Київської області прийнято рішення №435-33-IV про реєстрацію договору купівлі-продажу реєстровий №1474 від 21.09.2004 об'єкта комунальної власності - двоповерхової нежитлової будівлі за адресою: Київська обл., м.Березань, вул. Комарова, 5а, продавець - Березанська міська рада, покупець - Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Дісконт".

З наявного в матеріалах справи реєстру прав власності на нерухоме майно нежитлова будівля за адресою: Київська обл., м.Березань, вул. Комарова, 5а загальною площею 560,30кв.м за реєстровим номером 7007562 загальною площею 562,30кв.м (загальна площа збільшилась на 2кв.м внаслідок демонтажу перегородок) 17.11.2004 .зареєстрована за ТОВ "Дісконт" код ЄДРПОУ 21594156 на підставі договору купівлі-продажу реєстраційний №14247 від 21.09.2004.

Згідно із статтею 53 Конституції України держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про охорону дитинства" держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; надання державних стипендій та пільг учням і студентам цих закладів у порядку, встановленому законодавством України. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про дошкільну освіту" основними завданнями законодавства України про дошкільну освіту є, зокрема, забезпечення права дитини на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про дошкільну освіту" систему дошкільної освіти становлять, зокрема, дошкільні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.

З матеріалів справи, а саме з витягу з ЄДРПОУ вбачається, що до видів діяльності Ясла-садку "Ромашка" віднесено дошкільна освіта та вказаний заклад віднесено до комунальної власності.

Статтею 38 Закону України "Про дошкільну освіту" визначено, що матеріально-технічна база дошкільного навчального закладу включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно дошкільного навчального закладу належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ст. 61 Закону України "Про освіту" фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Частиною 4 статті 63 Закону України "Про освіту" визначено, що основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних навчальних закладів, установ, організацій та підприємств системи освіти не підлягають вилученню, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Згідно із частиною 5 статті 63 Закону України "Про освіту" об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню та використанню не за призначенням.

Статтею 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення. Загальнодержавне значення мають зокрема, об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету (абзац 6 пункту 6 статті 5 вказаного Закону).

Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України "Про дошкільну освіту" вивільнені приміщення ліквідованих державних та комунальних дошкільних навчальних закладів використовуються виключно для роботи з дітьми.

Майно, яке є державною або комунальною власністю (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання тощо), придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно із зазначеною метою.

Зі змісту відомостей ЄДРПОУ вбачається, що ТОВ Фірма "Дісконт" не займається видами діяльності, пов'язаними з роботою з дітьми.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Частиною 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу.

Згідно із частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину.

Такими вимогами, недодержання яких є підставою для визнання правочину недійсним, згідно частин 1 - 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України є: 1)зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3)волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 5)правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

ТОВ Фірма "Дісконт" не спростувало доводи прокуратури про те, що одноповерхова нежитлова будівля за адресою: Київська обл., м.Березань, вул. Комарова, 5а є частиною комплексу об'єктів ясла-садка "Ромашка".

Таким чином вимоги прокуратури є правомірними.

Що стосується, вимог заявлених до Відділу освіти виконавчого комітету Березанської міської ради, який зазначений прокурором як один з відповідачів у позовній заяві, однак жодні вимоги до відділу не заявлені, не вказані обставини щодо неправомірних дій відділу, якими були б порушені права, за захистом яких поданий позов, позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Таким чином, підстави для задоволення вимог щодо Відділу освіти виконавчого комітету Березанської міської ради відсутні.

Оскаржувані прокурором рішення Березанської міської ради Київської області №213-16-ХХІV від 07.10.2003 та №274-22-ХХІV від 02.04.2004, окрім двоповерхової нежилої будівлі площею 560,3 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Березань, вул. Комарова, 5а, стосуються також і інших питань та інших будівель, зокрема рішенням №213-16-ХХІV від 07.10.2003 були включені до переліку об'єктів комунальної власності міста, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, цілісний майновий комплекс Березанський лазне-пральний комбінат за адресою: вул.Леніна, 220, і плавальний басейн (незавершене будівництво) за адресою: вул. Академіка Дородніцина, 8; а рішенням №274-22-ХХІV від 02.04.2004 також надана згода на виведення зі складу дошкільного навчального закладу "Ромашка" одноповерхової нежилої будівлі площею 250 кв.м за адресою: м.Березань, вул. Комарова, 5б.

Позовні вимоги щодо вказаних рішень ради в частині, що не стосується нежилої будівлі цілісного майнового комплексу дошкільного навчального закладу "Ромашка" по вул. Комарова, 5а у м.Березань, жодним чином не обґрунтовані, а тому вимоги про визнання незаконними та скасування рішень Березанської міської ради Київської області №213-16-ХХІV від 07.10.2003 та №274-22-ХХІV від 02.04.2004 в частині, що не стосується нежилої будівлі площею 560,3 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Березань, вул. Комарова, 5а, є безпідставними і задоволенню не підлягають, про що також вірно було вказано судом першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Фірма "Дісконт" заявило в суді першої інстанції про застосування до позовних вимог прокурора позовної давності, строк якої, на думку відповідача-3, сплив ще у серпні 2007 року.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що в газеті "Березанські відомості" №59 від 04.08.2004 Березанською міською радою було розміщене повідомлення про рішення міської ради про включення двоповерхової нежилої будівлі за адресою: Київська обл.., м.Березань, вул. Комарова, 5а, до переліку об'єктів комунальної власності міста, що підлягають приватизації шляхом продажу за викупом.

Відповідно до пункту 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз'яснено, що початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.

Згідно із частиною 2 статті 29 ГПК України, в разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор, позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Таким чином, відповідний прокурор мав довідатись про рішення Березанської міської ради Київської області про включення двоповерхової нежилої будівлі за адресою: Київська обл.., м. Березань, вул. Комарова, 5а, по переліку об'єктів комунальної власності міста, що підлягають приватизації, не пізніше серпня 2007 року.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор звернувся з позовом до господарського суду 15.07.2016, тобто, після спливу трьохрічного строку позовної давності, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Даної правової позиції дотримується Вищий господарський суд у постанові від 19.09.2017 у справі № 911/2923/16.

Доводи, які наведені скаржником в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Згідно з положеннями ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу пешого заступника прокурора Київської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2017 у справі № 911/2280/16 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/2280/16 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська