Постанова

від 04.10.2017 по справі 911/1845/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2017 р. Справа№ 911/1845/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зеленіна В.О.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представників сторін:

від позивача - Звягіна В.В. - дов. № 1 від 30.05.2017 року,

Боблєв І.О. - дов. № 2 від 30.05.2017 року;

від відповідача - Шеремета М.П., дов. № 59/КАМ/Ю від 01.03.2017 року,

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс

Агромарс

на рішення Господарського суду Київської області

від 14.08.2017 року

у справі № 911/1845/17 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом Багатопрофільного приватного підприємства Акватон

до Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс

Агромарс

про стягнення 878 400,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.08.2017 року по справі № 911/1845/17 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс на користь Багатопрофільного приватного підприємства Акватон 313 500,00 грн. основного боргу, 22 211,00 грн. 3% річних, 244 246,09 грн. інфляційних втрат, 8 700,12 грн. судового збору. У решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2017 року по справі № 911/1845/17 скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Мартюк А.І. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.09.2017 року.

25.09.2017 року через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Багатопрофільного приватного підприємства Акватон надійшли два ідентичні відзиви на апеляційну скаргу, в яких позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні 27.09.2017 року було оголошено перерву в розгляді справи до 04.10.2017 року.

04.10.2017 року через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс надійшли додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги, в яких відповідач підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2017 року по справі № 911/1845/17 скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представники Багатопрофільного приватного підприємства Акватон у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечували проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

20.05.2014 року між Багатопрофільним приватним підприємством Акватон (далі - постачальник, позивач, БПП Акватон ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс (далі - покупець, відповідач, ТОВ Комплекс Агромарс ) було укладено договір поставки № 441/2014/КАМ/0 (далі - Договір).

За умовами Договору і в порядку, передбаченим ним, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату.

Згідно з п. 1.2 Договору, його предметом є рослинна олія, що надалі іменується - товар і зазначається у рахунках-фактурах на кожну окрему партію.

У відповідності до п.п. 4.1, 4.2 Договору, вартість одиниці і загальна кількість товару визначається рахунками-фактурами на кожну окрему партію товару. Ціни на товар, що поставляється постачальником за договором, зафіксовані в національній валюті України - гривні.

Як передбачено п. 4.3 Договору, повна оплата товарів покупцем проводиться після отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних.

Пунктом 6.6 Договору сторони передбачили, що у випадку зміни юридичної/фактичної адреси або банківських реквізитів сторона, для якої настали такі зміни, зобов'язана повідомити про таке іншу сторону протягом 3 банківських днів з моменту зміни реквізитів. У випадку неповідомлення інша сторона звільняється від будь-якої відповідальності та всіх наслідків, що виникли у зв'язку з таким неповідомленням.

Відповідно до п. 9.1 Договору, він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2014 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

На підставі Договору БПП Акватон було поставлено ТОВ Комплекс Агромарс товар на загальну суму 313 500,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000045 від 23.07.2014 року (а.с. 32) та довіреністю на отримання товару № БК-951 від 23.07.2014 року (а.с. 33).

БПП Акватон було виставлено ТОВ Комплекс Агромарс рахунок-фактуру № 0000053 від 23.07.2014 року на суму 313 500,00 грн. (а.с. 34).

Позивач звертався до відповідача з претензією № 1 від 15.12.2016 року та листом № 010317 від 01.03.2017 року щодо здійснення оплати за поставлений товар за Договором, проте відповіді щодо результатів розгляду відповідачем листа чи претензії позивачу, за його твердженням, не надходило.

Як стверджує позивач, відповідач не розрахувався з позивачем належним чином за товар, поставлений за Договором.

З огляду на зазначене, БПП Акватон звернулося з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача 313 500,00 грн. основного боргу, а також 298 443,39 грн. пені, 22 211,00 грн. 3% річних, 244 246,09 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено ч.1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, відповідно до умов Договору та законодавства відповідач зобов'язаний оплатити поставлений позивачем товар.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись, зокрема, на здійснення ним 01.09.2014 року оплати за поставлений позивачем товар, проте через зміну банківських реквізитів позивача вказана оплата не була отримана останнім.

Оплата підтверджується платіжним дорученням № 9000032117 від 29.08.2014 року (а.с. 49).

Тобто, відповідачем було здійснено оплату отриманого товару на рахунок позивача № 26002001313231 відкритий в ПАТ АКТАБАНК .

Позивач не заперечує факту перерахування відповідачем коштів згідно платіжного доручення № 9000032117 від 29.08.2014 року у сумі 313 500,00 грн.

Проте, зазначений рахунок було закрито 21.08.2014 року, що підтверджується довідкою № 14-0109/2108 від 21.08.2014 року (а.с. 38).

З огляду на зазначене, позивач наголошує на тому, що ним не була отримана оплата за поставлений товар.

Крім того, позивач вказує, що ним у відповідності до п. 6.6 Договору засобами електронного та поштового зв'язку відповідачу було направлено лист № 3 від 01.08.2014 року (а.с. 36), яким позивач повідомляв відповідача про зміну банківських реквізитів, про закриття рахунку в ПАТ АКТАБАНК та про подальше здійснення розрахунків на рахунок, відкритий в ПАТ Райффайзен Банк Аваль , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 37).

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення даний лист було отримано водієм відповідача - ОСОБА_6 06.08.2014 року, що підтверджується підписом останнього на бланку повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме - у графі вручено за довіреністю .

Водій відповідача ОСОБА_6 працював водієм у філії відповідача з 01.02.2009 року по 26.07.2016 року.

Відповідач зазначає, що в період з 01.08.2014 року по 01.09.2014 року у нього не було довіреності на отримання вхідної кореспонденції, у зв'язку з чим відповідач не може вважатися належно повідомленим про зміну банківських реквізитів позивача.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем було вчинено дії щодо повідомлення відповідача про зміну банківських реквізитів БПП Акватон . Посилання відповідача щодо відсутності довіреності у водія ОСОБА_6 на отримання поштової кореспонденції не беруться судом до уваги, оскільки дана особа на день отримання листа була співробітником підприємства відповідача і підпорядковувалась внутрішньому розпорядку відповідача. Окрім того, відносини підприємства відповідача з поштовим відділенням не є предметом розгляду даної справи.

Також судом встановлено, що після отримання листа № 3 від 01.08.2014 року з повідомленням про зміну банківських реквізитів позивача, відповідачем здійснювались розрахунки за поставлену раніше продукцію вже на новий розрахунковий рахунок позивача № НОМЕР_1, відкритий в ПАТ Райффайзен Банк Аваль , що підтверджується долученою до матеріалів справи випискою по рахунку позивача за період з 01.08.2014 року по 30.08.2014 року.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач був обізнаний про зміну банківських реквізитів позивача, оскільки здійснював у серпні 2014 року оплати на новий рахунок БПП Акватон .

Тобто, станом на 29.08.2014 року відповідач безпідставно перерахував кошти на рахунок БПП Акватон в ПАТ АКТАБАНК .

Крім того, судом враховано, що відповідач листами № 362 від 30.09.2014 року, № 326 від 12.02.2015 року звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ АКТАБАНК щодо помилково перерахованих коштів, зокрема, у сумі 313 500,00 грн. та про визнання його кредиторських вимог.

З огляду на викладене, суд першої інстанції задовольнив вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором у сумі 313 500,00 грн.

Колегія суддів не може погодитися з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Щодо повідомлення відповідача листом № 3 від 01.08.2014 року про проблеми в роботі ПАТ АКТАБАНК та здійснення подальших платежів на рахунок позивача в ПАТ Райффайзен Банк Аваль .

По-перше, щодо надсилання вказаного листа засобами електронного зв'язку, то матеріали справи не містять належних доказів такого надсилання.

По-друге, щодо отримання водієм відповідача - ОСОБА_6 даного листа, то слід зазначити, що в матеріалах справи міститься лише рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення. Опису вкладення чи будь-яких інших належних доказів того, що дане відправлення містило вказаний вище лист матеріали справи не містять.

За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок суду щодо належного повідомлення позивачем відповідача про зміну реквізитів за даним Договором.

Судова колегія звертає увагу на положення п. 10.2. Договору, яким передбачено, що його умови можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов'язковим укладенням письмового документа, скріпленого підписами та печатками сторін.

Відповідно до положень ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Тобто, зміни до Договору, окрім направлення повідомлення про зміну реквізитів відповідно до п. 6.6 Договору, повинні вноситися сторонами шляхом укладенням письмового документа, скріпленого підписами та печатками сторін, що свідчить про обов'язковість відповідних умов для сторін.

Матеріали справи не містять доказів внесення таких змін до Договору, шляхом укладення відповідної угоди, яка підписана повноважними представниками сторін.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про належне виконання відповідачем своїх обов'язків за Договором.

Тобто, у даному випадку, відповідно до умов п. 6.6 Договору, саме позивач несе відповідальність настання несприятливих наслідків, у зв'язку з несвоєчасним повідомленням відповідача про зміну реквізитів (рахунку).

Враховуючи зазначені вище обставини, судова колегія дійшла висновку, про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості у сумі 313 500,00 грн. та похідних вимог про стягнення 298 443,39 грн. пені, 22 211,00 грн. 3% річних, 244 246,09 грн. інфляційних втрат.

Інших доводів та доказів, які б спростовували зазначені висновки суду не наведено.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2017 року по справі № 911/1845/17 прийнято з неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс підлягає задоволенню.

У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Багатопрофільне приватне підприємство Акватон (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2017 року по справі № 911/1845/17 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

4. Стягнути з Багатопрофільного приватного підприємства Акватон на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс 14 493,61 грн. судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.

5. Доручити видачу відповідного наказу Господарському суду Київської області.

6. Матеріали справи № 911/1845/17 повернути до Господарського суду Київської області.

7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді А.І. Мартюк

В.О. Зеленін

Повний текст рішення складено 09.10.2017 року.