Постанова

від 23.05.2018 по справі 911/1845/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/1845/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Багатопрофільного приватного підприємства "Акватон"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2017

(у складі колегії суддів: Ткаченко Б.О. (головуючий), Зеленін В.О., Мартюк А.І.)

у справі за позовом Багатопрофільного приватного підприємства "Акватон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"

про стягнення 878 400,48 грн,

ВСТАНОВИВ:

14.06.2017 Багатопрофільне приватне підприємство "Акватон" (далі - БПП "Акватон") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (далі - ТОВ "Комплекс Агромарс") про стягнення заборгованості за товар за договором поставки № 441/2014/КАМ/0 від 20.05.2014 в сумі 878 400,48 грн, з яких: 313 500,00 грн - основний борг, 298 443,39 грн - пеня, 22 211,00 грн - 3% річних, 244 246,09 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений позивачем товар за договором поставки № 441/2014/КАМ/0 від 20.05.2014.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.08.2017 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь БПП "Акватон" 313 500,00 грн основного боргу, 3% річних в сумі 22 211,00 грн, 244 246,09 грн інфляційних втрат. У решті позовних вимог відмовлено.

Місцевий суд мотивував свої висновки тим, що позивач завчасно належним чином повідомив відповідача про зміну банківських реквізитів для розрахунку за договором, а тому перерахування відповідачем оплати за поставлений товар на рахунок, який було закрито позивачем, не може вважатись належним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати отриманого товару. Позивачем нараховано пеню з порушенням ч. 6 ст. 232 ГК України, при цьому позивачем пропущено позовну давність.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2017 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач несе відповідальність настання несприятливих наслідків, у зв'язку з несвоєчасним повідомленням відповідача про зміну банківських реквізитів для розрахунку; зміна розрахункового рахунку позивача потребувала внесення змін до договору, чого сторонами здійснено не було.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, 23.10.2017 БПП "Акватон" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 скасувати повністю, а рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2017 - залишити в силі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги БПП "Акватон" посилається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач не повідомив належним чином відповідача про зміну банківських реквізитів для розрахунку; при цьому зміна банківських реквізитів не потребувала внесення відповідних змін до договору.

ТОВ "Комплекс Агромарс" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

БПП "Акватон" подало пояснення до касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанції встановлено, що 20.05.2014 між БПП "Акватон" (постачальник) та ТОВ "Комплекс Агромарс" (покупець) було укладено договір поставки № 441/2014/КАМ/0 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого на умовах і в порядку, передбачених даним договором, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату.

Відповідно до п. 4.3 договору оплата товарів покупцем проводиться в порядку 100 % після оплати за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних.

У п. 6.6 договору сторони дійшли згоди про те, що у випадку зміни юридичної/фактичної адреси або банківських реквізитів сторона, для якої настали такі зміни, зобов'язана повідомити про таке іншу сторону протягом 3 банківських днів з моменту зміни реквізитів. У випадку неповідомлення інша сторона звільняється від будь-якої відповідальності та всіх наслідків, що виникли у зв'язку з таким неповідомленням.

Судами встановлено, що на виконання договору поставки № 441/2014/КАМ/0 від 20.05.2014 БПП "Акватон" було поставлено ТОВ "Комплекс Агромарс" товар на загальну суму 313 500,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000045 від 23.07.2014, яка підписана повноважними представниками сторін.

Поставлений позивачем товар був отриманий представником відповідача Лазарєвою О.І. на підставі довіреності № БК-951 від 23.07.2014.

БПП "Акватон" було виставлено ТОВ "Комплекс Агромарс" рахунок-фактуру № 0000053 від 23.07.2014, відповідно до якого загальна вартість поставленого позивачем товару за договором № 441/2014/КАМ/0 від 20.05.2014 становить 313 500,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 1 від 15.12.2016 та листом № 010317 від 01.03.2017 щодо здійснення оплати за поставлений товар за договором № 441/2014/КАМ/0 від 20.05.2014, проте відповіді щодо результатів розгляду відповідачем листа чи претензії позивачу, за його твердженням, не надходило.

Посилаючись на те, що відповідач не розрахувався з позивачем належним чином за товар, поставлений за договором поставки № 441/2014/КАМ/0 від 20.05.2014, останній і звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Приписами ч. 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судами попередніх інстанцій на підставі довідки ПАТ "Актабанк" № 14-0109/2108 від 21.08.2014 встановлено, що 21.08.2014 позивачем було закрито рахунок № 26002001313231 в ПАТ "Актабанк".

Місцевий суд дійшов висновку про те, що про факт обізнаності відповідача про закриття рахунку в ПАТ "Актабанк" та про подальше здійснення розрахунків на рахунок, відкритий в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", свідчать, зокрема, відповідні електронні листи, а також поштовий лист, отриманий 06.08.2014 водієм відповідача ОСОБА_8, про що свідчить підпис на бланку повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд апеляційної інстанції, надавши оцінку вказаним доказам дійшов висновку про те, що вони не є належними, оскільки матеріали справи не містять належних доказів надсилання відповідного листа засобами електронного зв'язку. Щодо отримання поштового листа 06.08.2014 водієм відповідача ОСОБА_8, апеляційним судом встановлено, що в матеріалах справи міститься лише рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення. Опис вкладення чи будь-які інші належні докази його вмісту в матеріалах справи відсутні.

Водночас суд апеляційної інстанції жодним чином не спростував висновки місцевого суду про те, що факт обізнаності відповідача щодо зміни банківських реквізитів для розрахунку з позивачем підтверджується діями самого відповідача, який у серпні здійснював розрахунки за поставлену раніше продукцію вже на новий розрахунковий рахунок позивача № 26009379042, відкритий в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", що підтверджується випискою по рахунку позивача за період з 01.08.2014 по 30.08.2014.

Крім того, безпідставними є висновки апеляційного суду про те, що відповідні зміни розрахункового рахунку підлягали внесенню безпосередньо до договору поставки № 441/2014/КАМ/0 від 20.05.2014.

Так, п. 4.3 договору встановлює обов'язок відповідача перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок позивача. Однак номер рахунку у вказаному договорі не конкретизується.

Водночас п. 6.6 договору передбачає можливість зміни банківських реквізитів. При цьому в умовах договору відсутній обов'язок вносити такі зміни до договору.

Такі умови договору відповідають приписам ст. 654 ЦК України.

Враховуючи зазначене, вказані висновки суду апеляційної інстанції є помилковими.

Таким чином, встановивши, що 01.09.2014 відповідачем було здійснено перерахування коштів у сумі 313 500,00 грн згідно з платіжним дорученням №9000032117 від 29.08.2014 на розрахунковий рахунок БПП "Акватон" №26002001313231 в ПАТ "Актабанк", в той час як вказаний рахунок було закрито 21.08.2014 позивачем, про що відповідачу було завчасно відомо, місцевий суд дійшов правомірного висновку про те, що таке виконання зобов'язання з оплати товару за договором поставки № 441/2014/КАМ/0 від 20.05.2014 не може вважатись належним.

Враховуючи зазначене місцевий суд дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Таким чином, перевіривши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для її скасування та залишення в силі рішення місцевого господарського суду.

У зв'язку із задоволенням касаційної скарги витрати БПП "Акватон" за подачу касаційної скарги покладаються на ТОВ "Комплекс Агромарс".

Керуючись статтями 129, 300, 301, 304, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Багатопрофільного приватного підприємства "Акватон" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 у справі №911/1845/17 скасувати, а рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2017 залишити в силі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (07350, Київська область, Вишгородський район, с. Гаврилівка, код ЄДРПОУ 30160757) на користь Багатопрофільного приватного підприємства "Акватон" (51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, вул. Степового Фронту, буд. 166, код ЄДРПОУ 31769945) 15 811 (п'ятнадцять тисяч вісімсот одинадцять) грн. 22 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді І.С. Міщенко

В.Г. Суховий