Рішення

від 29.09.2017 по справі 752/15215/16-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/15215/16-ц

Провадження № 2/752/1310/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.09.2017 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі: головуючого по справі судді - Шкірай М.І.

за участю секретаря - Чечельницького В.С.

за участю представник позивача - ОСОБА_1

за участю представників відповідача - Даніліна А.Ю.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Саєр-Україна про стягнення належних сум, невиплачених при звільненні, та середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд -

Встановив

У вересні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, згідно якого просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по виплаті належних сум, невиплачених при звільненні у розмірі 11 763, 64 грн., а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25 липня 2016 року по день прийняття рішення судом.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що з 13.04.2016 року працював на посаді інженера про насосному обладнанню ТОВ Саєр-Україна . 25.07.2016 року його було звільнено з займаної посади за ч.3 ст. 38 КЗпП України.

Разом з тим, всупереч вимогам законодавства про працю, у день звільнення його не було ознайомлено з наказом про звільнення та не було виплачено всі належні суми при звільненні, а саме не було виплачено заборгованість про заробітній платі за період з 13.04.2016 року по 25.07.2016 року, не було виплачено компенсацію за невикористані дні відпустки та не було виплачено вихідну допомогу, передбачену ст. 44 КЗпП України.

Зважаючи на викладене, з огляду на те, що станом на дату звернення до суду з позовною заявою остаточний розрахунок з позивачем не проведено, останній просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 6 000,00 грн., компенсацію за 6 днів невикористаної відпустки у розмірі 363,64 грн., вихідну допомогу, передбачену ст. 44 КЗпП України, у розмірі 5 400,00 грн., а також середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 25.07.2016 року по день прийняття судом рішення.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити, з підстав викладених в позовній заяві. Додатково пояснив суду, що ОСОБА_3 працював у ТОВ Саєр-Україна на посаді інженера по насосному обладнанню з 13.04.2016 року по 25.07.2016 року. В день звільнення, а саме 25.07.2016 року, йому було видано на руки трудову книжку із записом про звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України, однак остаточного розрахунку згідно вимог законодавства проведено не було, всі звернення позивача з даного приводу залишилися поза увагою роботодавця. Також зазначив, що просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 36 963, 64 грн., що складається із заборгованості по заробітній платі у розмірі 6 000,00 грн., компенсації за 6 днів невикористаної відпустки у розмірі 363,64 грн., вихідної допомоги у розмірі 5 400,00 грн., а також середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 25.07.2016 року по 25.09.2017 року у розмірі 25 200, 00 грн.

Представник відповідача Данілін А.Ю. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, з підстав їх необґрунтованості та недоведеності. Зазначив, що насправді 25.07.2016 року ОСОБА_3 був відсутній на робочому місці, про що складено відповідний акт про відсутність на роботі, а тому позивача звільнено із займаної посади за прогул без поважних причин, згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України, а запис в трудовій книжці ОСОБА_3 про звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України підроблено. Також зауважив, що остаточний розрахунок з позивачем в день звільнення не проведено в силу того, що останній був відсутній на робочому місці, а у подальшому у відповідності до вимог ч.1 ст. 116 КЗпП України позивачем не було пред'явлено роботодавцю вимоги про розрахунок, як працівником що не працював в день звільнення. З огляду на викладене, зазначив, що вина ТОВ Саєр-Україна у невиплаті належних позивачу розрахунку при звільненні відсутня, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, та було визнано стороною відповідача, що у період з 13.04.2016 року по 25.07.2016 року ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Саєр-Україна .

Так, як вбачається із запису № 13 в трудовій книжці ОСОБА_3 (а.с. 10), 13.04.2016 року останнього зараховано нам посаду інженера по насосному обладнанню ТОВ Саєр-Україна .

Також, згідно запису № 14 у трудовій книжці позивача, 25.07.2016 року ОСОБА_3 звільнено із займаної посади за ч. 3 ст. 38 КЗпП України (а.с. 10).

Судом встановлено, що сторонами по справі не оспорюється дата звільнення позивача із займаної посади у ТОВ Саєр-України , а саме те, що вказане звільнення відбулося 25.07.2016 року.

Як на підставу своїх заперечень проти заявлених позовних вимог, представник відповідача посилався на підроблений запис у трудовій книжці позивача про звільнення, та звільнення останнього за вимушений прогул, на підтвердження чого суду було надано акт про відсутність на роботі від 25.07.2016 року (а.с. 34) та наказ № 12 від 25.07.2016 року Про звільнення ОСОБА_3 (а.с. 35).

Разом з тим, суд критично ставиться до доказів наданих стороною відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Позивачем на обґрунтування заявлених позовних вимог надано суду трудову книжку із записом про припинення трудових відносин з ТОВ Саєр-Україна за ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

В той же час стороною відповідача на підтвердження обґрунтованості заперечень проти позову не надано суду жодного доказу про внесення виправлень до запису про звільнення ОСОБА_3 з посади у ТОВ Саєр-Україна в частині підстав звільнення чи анулювання відповідного запису.

Відтак, у суду відсутні підстави вважати запис № 14 у трудовій книжці позивача неналежним доказом у справі в частині підстав звільнення останнього з ТОВ Саєр-Україна .

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З системного аналізу даних норм вбачається, що право на отримання середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні виникає у працівника за наявності складу порушення, який включає два юридичних факти: порушення власником строку розрахунку при звільненні та вини роботодавця у затримці розрахунку при його звільненні. При цьому, вина власника не виключається при відсутності грошей на розрахунковому рахунку, фінансових труднощах підприємства тощо.

Представником відповідача в судовому засіданні було визнано, що уповноваженою особою ТОВ Саєр-Україна в день звільнення не було проведено з ОСОБА_3 остаточного розрахунку, а саме не було виплачено працівнику всі належні йому при звільненні суми.

Розмір належних ОСОБА_3 від ТОВ Саєр-Україна сум при звільненні із займаної посади, заявлений при зверненні до суду, стороною відповідача не оспорювався, а отже, оцінюється судом як безспірний та складається з:

-заборгованості по заробітній платі у розмірі 6 000, 00 грн.;

-компенсації за дні невикористаної відпустки у розмірі 363,64 грн.

Посилання представника відповідача на те, що підставою для не здійснення роботодавцем остаточного розрахунку з працівником ОСОБА_3 стала саме відсутність останнього на робочому місця в день звільнення та у подальшому не пред'явлення роботодавцю вимоги про вказаний розрахунок, не можуть бути прийняті судом, оскільки ТОВ Саєр-Україна не доведено суду відсутність ОСОБА_3 на робочому місці в день звільнення, а також вказане спростовується обставинами видачі останньому на руки трудової книжки в день звільнення.

Зважаючи на вищевикладене, у суду відсутні підстави вважати, що вина ТОВ Саєр-Україна у непроведенні розрахунку при звільненні з ОСОБА_3 відсутня.

Крім того, судом звертається увага на те, що попри відсутність спору щодо розмірів невиплаченої заробітної плати та розміру невиплаченої компенсації за дні невикористаної відпуски, за час розгляду справи, відповідачем не було вжито заходи до поновлення трудових прав звільненого працівника, а саме не було виплачено останньому суми належні при звільненні.

Крім того, у відповідності до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1 , 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36 ) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39 ) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 , - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Таким чином, зважаючи на те, що припинення трудових відносин між позивачем та відповідачки відбулося з підстав визначених ч. 3 ст. 38 КЗпП України, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та не заперечувало представником роботодавця в судовому засіданні, середній заробіток ОСОБА_3 у ТОВ Саєр-Україна становиь 1 800,00 грн., з огляду на, що вихідна допомога при звільненні останнього має становити (1800,00 грн. * 3)= 5 400, 00 грн.

За таких обставин, враховуючи, що позивача звільнено із займаної посади 25.07.2016 року, остаточного розрахунку при звільненні не проведено, а саме не виплачено заборгованість по заробітній платі у розмірі 6 000,00 грн., компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 363,64 грн., вихідну допомогу у розмірі 5 400,00 грн., відповідачем не спростовано обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, суд вважає за потрібне задовольнити позовні вимоги, та стягнути з відповідача на користь позивача суми належні ОСОБА_3 при звільненні з ТОВ Саєр-Україна у загальному розмірі 11 763, 64 грн.

При розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд виходить з Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995р ., про те, що обчислення середньої заробітної плати проводиться виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата, та пояснень представника позивача в судовому засіданні, відповідно до яких останній просив стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.07.2016 року по 25.09.2017 року, відтак затримка розрахунку при звільненні становить 14 календарних місяців, тому виплаті підлягає 25 200 грн.

Керуючись ст. ст. 10-11, 28-29, 57-60, 158, 179, 185, 208-209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

Вирішив

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Саєр-Україна про стягнення належних сум, невиплачених при звільненні, та середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Саєр-Україна (код ЄДРПОУ 39887551) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по виплаті належних сум при звільненні та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в загальному розмірі 36963 грн. 64 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя