Ухвала

від 05.10.2017 по справі 755/6883/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

05 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Прокопчук Н.О.

суддів: Саліхова В.В., Семенюк Т.А.,

при секретарі: Булах А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія АТЕКС в особі ліквідатора Арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівни

на ухвалу судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11 травня 2017 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю РУБІН ІНВЕСТ , Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія АТЕКС , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенська Інна Романівна, Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу МельникОлександр Іванович, Товариство з обмеженою відповідальністю МОРЕПЛАВНЕ , ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсними правочинів,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11.05.2017 року відкрито провадження у даній справі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ТОВ Будівельна компанія АТЕКС в особі ліквідатора Арбітражного керуючого Венської О.О. звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу про відкриття провадження. Посилається на недотримання судом першої інстанції правил визначення підсудності розгляду справи стосовно ТОВ Будівельна компанія АТЕКС , щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство. Вказує, що судом першої інстанції не перевірено та не дотримано вимоги п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України, згідно з якою господарському суду підвідомчі, зокрема справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовного якого порушено справу про банкрутство. Окрім того, нерухоме майно, яке позивач вважає таким, що належить йому на праві власності, внесено до статутного капіталу ТОВ РУБІН СЕРВІС , а відтак даний спір відноситься до корпоративного права.

В суді апеляційної інстанції представник Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія АТЕКС Степченко С.В. апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених в ній.

Представники ОСОБА_2 - ОСОБА_10 та Товариства з обмеженою відповідальністю МОРЕПЛАВНЕ - Шульженко Д.Ю. просили апеляційну скаргу відхилити,подали письмові заперечення.

Інші особи в судове засідання не з'явилися. З огляду на положення ч.5 ст.74,ч.5 ст.76,ч.2 ст.305 ЦПК України колегія суддів визнала їх повідомлення належним ,а неявку такою,що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відкриваючи провадження у справі, суддя виходив з того, що справа підсудна Дніпровському районному суду м. Києва і вимоги, передбачені ст. ст. 118-120 ЦПК України дотримано.

Колегія суддів погоджується із такими висновками судді та вважає їх правильними.

Як убачається з позовної заяви ОСОБА_2 звернувся із позовом про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна, що розташоване у АДРЕСА_1

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред'являються відповідно до частини першої статті 114 ЦПК за місцезнаходженням майна або основної його частини.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору, зокрема, є встановлення факту недійсності правочинів щодо розпорядження нерухомим майном, яке належить позивачу на праві власності, а саме приміщень громадського призначення АДРЕСА_1

Виходячи з предмету позову він підлягає розгляду судом за місцезнаходженням майна або основної його частини (ч. 1 ст. 114 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Пунктом 42 Постанови Пленуму ВССУ Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ від від 01.03.2013 року № 3, виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦКдо нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до абз. 4 п.4 Постанови Пленуму ВССУ Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин від 30.03.2012 року № 5, правила статті 114 ЦПК про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).

Як зазначено у абзаці 5 п. 5 Постанови Пленуму ВСУ Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12.06.2009 року № 2, правила виключної підсудності діють також у випадку пред'явлення кількох позовних вимог, пов'язаних між собою, якщо на одну з них поширюється виключна підсудність.

Враховуючи зазначене, суддя обґрунтовано вважав, що справа підсудна Дніпровському районному суду м. Києва.

Доводи апеляційної скарги про те, що провадження у справі відкрито з порушенням правил підвідомчості, оскільки стосовно ТОВ Будівельна Компанія АТЕКС відкрито провадження у справі про банкрутство не можуть бути прийняті до уваги з огляду на те,що зі змісту позовної заяви убачається взаємопов'язаність позовних вимог і на час відкриття судом першої інстанції провадження у справі, без з'ясування обставин справи, неможливо вирішити питання про їх роз'єднання.

Окрім того, апеляційна скарга не містить жодних обґрунтованих доводів щодо порушення судом першої інстанції правил підсудності при відкритті провадження у справі,які б давали підстави для оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду відповідно до ст.293 ЦПК України.

За викладених обставин колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу та залишає оскаржувану ухвалу без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія АТЕКС в особі ліквідатора Арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівни відхилити.

Ухвалу судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :

Справа № 755/6883/17

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/8291/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Виниченко Л.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.