АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А [1]
09 жовтня 2017 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва МазурикО.Ф., розглянувши матеріали апеляційної скарги Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 17 липня 2017 року у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства Родовід Банк на дії державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ельбабаєва Баходіра Бекмурадовича, заінтересована особа: ОСОБА_4,-
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 17 липня 2017 року скаргу Публічного акціонерного товариства Родовід Банк на дії державного виконавця задоволено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду Деснянський районний відділ Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Деснянський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві) звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав не відповідності вимогам ч. 2 ст. 297 ЦПК України, а саме апелянтом не сплачено судовий збір.
Зазначена ухвала отримана апелянтом 02 жовтня 2017 року.
На виконання ухвали суду від 25.09.2017 державний виконавець Деснянського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Ельбабаєв Б.Б. 04 жовтня 2017 року направив на адресу Апеляційного суду м. Києва клопотання про відстрочення сплати судового збору. Посилаючись на те, що для сплати судового збору необхідний значний проміжок часу, у зв 'язку з тим, що оплата судового збору здійснюється централізовано через Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, просив відстрочити сплату судового збору.
Вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Статтею 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Як зазначено в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Разом з тим, відповідно до вимог вищевказаних положень, апелянтом не долучено до клопотання належних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Більш того, наведені апелянтом підстави для відстрочення сплати судового збору не свідчать про тяжкий майновий стан.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Таким чином, апелянтом не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду від 25.09.2017, та не надано доказів сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.
За обставин, коли вказані в ухвалі недоліки не усунуті в зазначений строк, апеляційна скарга вважається такою, що не оформлена відповідно до вимог встановлених ч. 2 ст. 297 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу, яка передбачає повернення позовної заяви (апеляційної скарги).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28.10.1998 року та Круз проти Польщі від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним . Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги , передбачена ч. 2 ст. 297 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Таким чином, апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Про повернення апеляційної скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу (ч. 5 ст. 297 ЦПК України).
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 121, 297 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ельбабаєва Баходіра Бекмурадовича про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 17 липня 2017 року вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з часу її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, шляхом подання скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя:
Справа № 2-н-213/09
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/10765/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Роман О.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мазурик О.Ф.
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2017 |
Оприлюднено | 10.10.2017 |
Номер документу | 69418378 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд міста Києва
Мазурик Олена Федорівна
Цивільне
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області
Чаплицький В.В.
Цивільне
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області
Чабаненко Валерій Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні