Постанова

від 06.10.2017 по справі 821/738/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/738/17

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Войтовича І.І.,

при секретарі: Бондарчук О.О.,

за участю:

представника позивача - Прокопенко Д.Ю.,

представника відповідача - Насєка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна"

до Головного управління ДФС у Херсонській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

До Херсонського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Екобіотек - Україна з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області в якій просить визнати протиправними а скасувати податкові повідомлення - рішення від 21.02.2017 р. №0000491422, №0000481422, №0000471422.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами Головного управління ДФС у Херсонській області за результатами перевірки позивача складено акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Екобіотек - Україна (код 32125693) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з СТОВ Стрілець (код 24960992) за період 2013 р. - 2015 р від 27.01.2017 р. №10/21-22-14-04-11/32125693. На підставі висновків вказано акту перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення - рішення від 21.02.2017 р. №0000491422, №0000481422, №0000471422. В позовній заяві позивач зазначає, що підставами для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень слугували висновки викладені в акті перевірки щодо господарських взаємовідносин позивача із СТОВ Стрілець (код 24960992). Вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що прийняти із порушенням норм податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов. Просив відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши думку представників сторін, допитавши свідків та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що у період з 16.01.2017 по 20.01.2017 головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління аудиту Головного управління ДФС у Херсонській області Зарембою І.В. на підставі наказу від 13.01.2017 № 17, виданого Головним управлінням ДФС у Херсонській області та ухвали від 22.12.2016 слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 02.03.2016 за № 32016230000000019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, згідно із ст. 20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 № 2755-УІ (із змінами і доповненнями) проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Екобіотек-Україна (код 32125693) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з СТОВ Стрілець (код 24960992) за період з 2013-2015 роки.

За наслідками проведення перевірки було складено Акт від 27.01.2017 р. №10/21-22-14-04-11/32125693 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Екобіотек-Україна (код 32125693) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з СТОВ Стрілець (код 24960992) за період з 2013-2015 роки."

Відповідно до висновків викладених в акті перевірки ТОВ Екобіотек-Україна встановлено наступні порушення, а саме:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п.138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ в редакції станом на час декларування операцій (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевіряється, на загальну суму 856044 грн. в тому числі по періодах - 2013рік на суму 250826 грн., 2014рік на суму 605218 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI в редакції станом на час декларування операцій (із змінами та доповненнями), в результаті чого: занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 936134 грн., у тому числі: за січень 2014 року на суму 68068 грн., лютий 2014 року на суму 183207 грн., березень 2014 року на суму 107271 грн., листопад 2014 року на суму 280283 грн., лютий 2015року 297305 грн.; завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24) на загальну суму 1843 грн., в тому числі за травень 2015 на суму 1843 грн.

Не погоджуючись з Актом перевірки ТОВ Екобіотек-Україна подало заперечення, за результатами розгляду якого ГУ ДФС у Херсонській області направлено відповідь про те, що висновки по акту перевірки залишені без змін.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 21.02.2017 р. № 0000491422, яким ТОВ "Екобіотек-Україна" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств в сумі 1 070 055,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням - 856044,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 214 011,00 грн.

- від 21.02.2017 р. № 0000481422, яким ТОВ "Екобіотек-Україна " зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 1843,00 грн.

- від 21.02.2017 р. № 0000471422, яким ТОВ "Екобіотек-Україна" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 1 117 167,50 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням - 936134,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 234 033,50 грн.

Не погоджуючись із вище значеними прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ Екобіотек-Україна подало скаргу до ДФС України, за результатами розгляду якої отримано рішення № 8963/6199-99-11-01-01-25 від 26.04.2017, яким в задоволенні вимог скарги відмовлено, а податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із вищенаведеним оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Судом встановлено, що ТОВ Екобіотек - Україна зареєстровано 10.10.2002 р. Суворовським районним управлінням юстиції у м. Херсоні №9597. Взято на податковий облік у ДПІ м. Херсоні від 16.10.2002 р. №1598, станом на день перевірки перебуває на обліку в Херсонській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.12.2003 р. №30566621, видане Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, ТОВ Екобіотек - Україна зареєстрований платником ПДВ з 05.11.2002 р.

Як вбачається з відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), види діяльності ТОВ Екобіотек - Україна за КВЕД-2010 є: 10.41 - виробництво олії та тваринних жирів; 10.84 - виробництво прянощів і приправ; 21.20 - виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів; 46.11 діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.33 оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.

Як вбачається з матеріалів справи , ТОВ Екобіотек-Україна є виробником олії соняшникової рафінованої, дезодорованої. Виробничі потужності підприємства: основні фонди, виробничі активи, складські приміщення необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Ракетна, 110А, яка є юридичною адресою підприємства. Для забезпечення здійснення виробничого процесу на підприємстві працюють штатні працівники, звіт по трудових ресурсах підприємства щомісячно надається до органів контролю та спостереження.

Щодо взаємовідносин ТОВ Екобіотек - Україна з контрагентом-постачальником СТОВ Стрілець , суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено наступне (арк. 13-14, арк. 20-21): ТОВ Екобіотек-Україна неправомірно включено до складу податкового кредиту по рядку 10,1 декларації з податку на додану вартість за період з 01.09.2013 по 31.12.2014 суму ПДВ по операціям з постачальником СТОВ Стрілець (код 24960992) по придбанню насіння соняшника на загальну суму 941157,35 грн., у тому числі по періодам: Вересень 2013року - 29833,37 грн., Жовтень 2013 року - 91906,13 грн., Листопад 2013 року - 99523,66 грн. Січень 2014року - 64765,40 грн. -Лютий 2014 року - 91256,64 грн. Березень 2014 року - 103291,80 грн. Жовтень 2014 року - 72919,62 грн. * Листопад 2014 року - 186365,68 грн.- Грудень 2014 року - 158531,43 грн.

Дані висновки зроблені з урахуванням пояснень перевізників та водіїв, які не підтвердили здійснення операцій з постачання насіння соняшнику від СТОВ Стрілець до ТОВ Екобіотек-Україна у 2013- 2014 р., численні граматичні помилки допущені в реквізитах перевізників та водіїв при заповненні ТТН, а також те, що кількість продукції, зазначена в податкових та видаткових накладних за 2013-2014 р. не співпадає з кількістю продукції, що зазначена в ТТН та складських квитанціях. У зв'язку з цим перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з постачання насіння соняшнику від СТОВ Стрілець до ТОВ Екобіотек-Україна у кількості 1394,267 т. на загальну суму 5 646 944,08 грн. в т.ч. ПДВ 941157,35 грн.

Дані твердження викладені в Акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наступним.

Судом встановлено, що між ТОВ Екобіотек-Україна та СТОВ Стрілець у 2013 - 2014 роках були фінансово - господарські відносини, за бухгалтерською проводкою - закупівля соняшнику, карткам рахункам 631, 3711 в результаті чого позивачем було придбано соняшник, що підтверджується первинними бухгалтерськими та іншими документами, а саме: Договором поставки № 1199 від 19.09.2013 р. Договором поставки № 1219 від 24.10.2013 р. Договором поставки № 1223 від 18.11.2013 р. Видатковою накладною № РН-0000021 від 23.09.2013, Видатковою накладною № РН-0000022 від 30.09.2013, Видатковими накладними № РН-0000023 від 30.09.2013 р., № РН-0000031 від 08.10.2013 р., № РН-0000054 від 25.10.2013 р., № РН-0000055 від 26.10.2013 р., № РН-0000061 від 15.11.2013 р., № РН-0000056 від 28.10.2013 р., № РН-0000059 від 29.10.2013 р., № РН-0000062 від 18.11.2013 р., № РН-0000063 від 18.11.2013 р., № РН-0000065 від 22.11.2013 р.; Товарно-транспортними накладними від 21.09.2013, від 29.09.2013, від 29.09.2013, від 07.10.2013, від 23.10.2013, від 24.10.2013, від 25.10.2013, від 25.10.2013, від 25.10.2013, від 26.10.2013, від 26.10.2013, від 28.10.2013, від 28.10.2013, від 15.11.2013, від 17.11.2013, від 17.11.2013, від 17.11.2013, від 17.11.2013, від 17.11.2013, від 22.11.2013, від 22.11.2013; Податковими накладними № 5/2 від 23.09.2013, № 7/2 від 30.09.2013, № 6/2 від 30.09.2013, № 8/2 від 08.10.2013, № 31/2 від 25.10.2013, № 32/2 від 26.10.2013, № 33/2 від 28.10.2013, № 36/2 від 29.10.2013, № 1/2 від 15.11.2013, № 2/2 від 18.11.2013, № 4/2 від 18.11.2013, № 6/2 від 22.11.2013. Рахунками-фактури № СФ-0000021 від 23.09.2013, № СФ-0000022 від 30.09.2013, № СФ-0000023 від №СФ-0000031 від 08.10.2013, №СФ-0000054 від 25.10.2013, №СФ-0000055 від 26.10.2013 р., №СФ-0000056 від 28.10.2013 р., № Ф-0000059 від 29.10.2013р., №СФ-0000061 від 15.11.2013 р., №СФ-0000062 від 18.11.2013р., № СФ-0000063 від 18.11.2013, № СФ-0000065 від 22.11.2013 р. Банківськими виписками за період з 23.05.2013 по 11.12.2013. Договором поставки № 5 від 09.01.2014 зі змінами та доповненнями; Видатковою накладною № РН-0000001 від 10.01.2014, товарно-транспортною накладною № 3 від 10.01.22014 р. товарно-транспортною накладною № 17 від 10.01.2014 на кількість поставки 47,905 т. Видатковою накладною № РН-0000002 від 11.01.2014, товарно-транспортною накладною № 4 від 11.01.2014 р., товарно-транспортною накладною № 18 від 11.01.2014 на кількість поставки 52,058 т. Видатковою накладною № РН-0000003 від 28.01.2014, товарно-транспортною накладною № 5 від 28.01.2014 р. на кількість поставки 18,066 т.; податковими накладними № 1/2 від 10.01.2014, № 2/2 від 11.01.2014, № 3/2 від 28.01.2014. рахунками-фактурами № СФ-0000002 від 11.01.2014, № СФ-0000001 від 10.01.2014, № СФ-0000003 від 28.01.2014.; банківськими виписками за період з 14.01.2014 по 28.01.2014. ; Договором поставки № 18 від 14.02.2014 зі змінами та доповненнями. Видатковою накладною № РН-0000004 від 15.02.2014, товарно-транспортною накладною № 77 від 15.02.2014 р., товарно-транспортною накладною № 75 від 15.02.2014, товарно-транспортною накладною № 76 від 15.02.2014 на кількість поставки 76,554 т. Видатковою накладною № РН-0000005 від 20.02.2014, товарно-транспортною накладною № 8 від 20.02.2014 р. на кількість поставки 19,597 т. Видатковою накладною № РН-0000006 від 22.02.2014, товарно-транспортною накладною № 9 від 22.02.2014 р. на кількість поставки 20,239 т.; податковими накладними № 1/2 від 15.02.2014, № 2/2 від 20.02.2014, № 3/2 від 22.02.2014. рахунками-фактурами № СФ-0000004 від 15.02.2014, № СФ-0000005 від 20.02.2014, № СФ-0000006 від 22.02.2014.; банківськими виписками за період з 17.02.2014 по 04.03.2014. Договором поставки № 21 від 25.02.2014 зі змінами та доповненнями. Видатковою накладною № РН-0000007 від 25.02.2014, товарно-транспортною накладною № 10 від 25.02.2014 р., товарно-транспортною накладною № 11 від 25.02.2014 на кількість поставки 44,004 т. Видатковою накладною № РН-0000010 від 05.03.2014р., товарно-транспортною накладною № 05/1 від 05.03.2014 р., на кількість поставки 18,092 т. Видатковою накладною № РН-0000011 від 07.03.2014, товарно-транспортною накладною № 07/1 від 07.03.2014 р., товарно-транспортною накладною № 7/2 від 07.03.2014 на кількість поставки 47,032 т. Видатковою накладною № РН-0000017/1 від 21.03.2014, товарно-транспортною накладною № 21/4 від 21.03.2014, товарно-транспортною накладною № 21/1 від 21.03.2014, товарно-транспортною накладною № 21/2 від 21.03.2014, товарно-транспортною накладною № 21/3 від 21.03.2014 на кількість поставки 80,00 т.; податковими накладна № 4/2 від 25.02.2014, № 3/2 від 05.03.2014, № 4/2 від 07.03.2014, № 8/2 від 19.03.2014 р. рахунками-фактурами № СФ-0000010 від 05.03.2014, № СФ-0000011 від 07.03.2014, № СФ-0000015 від 19.03.2014 р.; банківськими виписками за період з 03.03.2014 по 19.03.2014. Договором поставки № 34 від 17.03.2014 зі змінами та доповненнями. Видатковою накладною № РН-0000017 від 21.03.2014, Товарно-транспортною накладною № 21/4 від 21.03.2014 р.на кількість поставки 14,698 т., Податкова накладною № 11/2 від 21.03.2014. Рахунком-фактурою № СФ-0000018 від 21.03.2014. Банківською випискою за 25.03.2014. Договором поставки № 121 від 20.10.2014 зі змінами та доповненнями. Видатковою накладною № РН-0000867 від 30.10.2014, Товарно-транспортною накладною № 30/10/2 від 30.10.2014, товарно-транспортною накладною № 30/10/1 від 30.10.2014 на кількість поставки 48,657 т. Видатковою накладною № РН-0000878 від 11.01.2014, Товарно-транспортною накладною № 30/10/3 від 30.10.2014, товарно-транспортною накладною № 31/10/1 від 31.10.2014, товарно-транспортною накладною № 31/10/2 від 31.10.2014 на кількість поставки 43,452 т. Податковими накладними № 199/2 від 29.10.2014, № 215/2 від ЗТ.10.2014. Рахунками-фактурами № СФ-0000861 від 28.10.2014, № СФ-0000867 від 29.10.2014, № СФ-0000871 від 29.10.2014. Банківськими виписками за 29.10.2014, 05.11.2014. Договором поставки № 126 від 03.11.2014 зі змінами та доповненнями. Видатковою накладною № РН-0000895 від 03.11.2014, товарно-транспортною накладною № 03/1 від 03.11.2014 р. на кількість поставки 26,556 т. Видатковою накладною № РН-0000902 від 04.11.2014, товарно-транспортною накладною № 04/1 від 04.11.2014 р., товарно-транспортною накладною № 04/2 від 04.11.2014, на кількість поставки 59,934 т. Видатковою накладною № РН-0000909 від 06.11.2014, товарно-транспортною накладною № 06/1 від 06.11.2014 р., товарно-транспортною накладною № 06/2 від 06.11.2014, товарно-транспортною накладною № 06/3 від 06.11.2014, на кількість поставки 73,212 т. Видатковою накладною № РН-0000919 від 09.11.2014, товарно-транспортною накладною № 09/1 від 09.11.2014 р. на кількість поставки 19,860 т. Видатковою накладною № РН-0000930 від 13.11.2014, товарно-транспортною накладною № 13/1 від 13.11.2014 р. на кількість поставки 34,885 т. Видатковою накладною № РН-0000943 від 19.11.2014, товарно-транспортною накладною № 19/1 від 19.11.2014 р. на кількість поставки 5,124 т. Видатковою накладною № РН-0000990 від 05.12.2014, товарно-транспортною накладною № 5/2 від 05.12.2014 р. на кількість поставки 31,161 т. Видатковою накладною № РН-0000994 від 05.12.2014, товарно-транспортною накладною № 5/1 від 05.12.2014 р. на кількість поставки 29,968 т. Видатковою накладною № РН-0000998 від 06.12.2014, товарно-транспортною накладною № 06/1 від 06.12.2014 р. на кількість поставки 26,198 т. Видатковою накладною № РН-0001007 від 08.12.2014, товарно-транспортною накладною № 8/1 від 08.12.2014 р. на кількість поставки 21,762 т. Видатковою накладною № РН-0001016 від 09.12.2014, товарно-транспортною накладною № 9/1 від 09.12.2014 р. на кількість поставки 17,676 т. Видатковою накладною № РН-0001031 від 14.12.2014, товарно-транспортною накладною № 14/12-1 від 14.12.2014, на кількість поставки 26,020 т. Податковими накладними № 20/2 від 03.11.2014, № 24/2 від 04.11.2014, № 34/2 від 06.11.2014, № 37/2 від 06.11.2014, № 41/2 від 09.11.2014, № 49/2 від 12.11.2014, № 53/2 від 14.11.2014, № 65/2 від 19.11.2014 р., № 8/2 від 03.12.2014, № 21/2 від 06.12.2014, № 30/2 від 08.12.2014, № 39/2 від 09.12.2014, №54/2 від 14.12.2014. Рахунками-фактурами № СФ-0000900 від 03.11.2014, № СФ-0001010 від 08.11.2014, СФ-0000914 від 06.11.2014 р. № СФ-0000914 від 06.11.2014, № СФ-0000932 від 12.11.2014, № СФ-0000988 від 03.12.2014 р., № СФ-0001019 від 09.12.2014, № СФ-0001034 від 14.12.2014. Банківськими виписками за період з 03.11.2014 по 16.12.2014, а саме: виписка за 04.11.2014 на суму 388000,00 грн., виписка за 05.11.2014 на суму 31471,65 грн., виписка за 06.11.2014 на суму 459000,00 грн., виписка за 10.11.2014 на суму 14662,00 грн., виписка за 12.11.2014 на суму 220000,00 грн., виписка за 14.11.2014 на суму 4000,00 грн., виписка за 03.12.2014 на суму 434000,00 грн., виписка за 10.12.2014 р. на суму 242351,80 грн., виписка за 12.12.2014 на суму 109609,00 грн., виписка за 16.12.2014 р. на суму 165227,00 грн.

Отже, ТОВ Екобіотек-Україна фактично отримано товар (соняшник) від СТОВ Стрілець , операція з придбання якого була задокументована у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Під час фінансово-господарської операції між ТОВ Екобіотек-Україна та СТОВ Стрілець мали місце фактичний рух запасів-сировини (соняшнику) і зміни у руху безготівкових коштів, зміни у кредиторській заборгованості та зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю, оскільки товар був отриманий підприємством.

Щодо встановлення контролюючим органом порушення порядку заповнення ТТН, суд зазначає наступне.

В акті перевірки та відповіді на заперечення зазначено: В матеріалах кримінального провадження № 32016230000000019 від 02.03.2016 року містяться протоколи допитів перевізників та водіїв, реквізити яких зазначені в товарно-транспортних накладних (далі по тексту ТТН) на перевезення насіння соняшнику від СТОВ Стрілець до ТОВ Екобіотек-Україна протягом 2013- 2014 р, жоден з яких не підтвердив здійснення надання послуг по перевезенню.

Крім того, при заповненні товарно-транспортних накладних допущені численні помилки в зазначені реквізитів перевізників та водіїв, а саме ОСОБА_5, а не ОСОБА_6, ПП ОСОБА_19, а не ПП ОСОБА_20, Зерноком-Агроюг та Зерноком , а не ТОВ Зерноком Агроюг , ПП ОСОБА_21, а не ПП ОСОБА_22, ПП ОСОБА_4 та ОСОБА_7, а не ФОП ОСОБА_8 або зазначено реквізити водіїв та перевізників, які взагалі не мали можливості здійснювати дані перевезення (водії ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ПП ОСОБА_17, ОСОБА_18.) та ін. .

Дані твердження контролюючого органу спростовуються наступним.

Стаття 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первині документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження здійснення господарських операцій із контрагентами платниками податку можуть бути надані відповідні специфікації, картки рахунків, рахунки фактур, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, що підтверджують рух активів на рахунку платника податку.

Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (зі змінами та доповненнями), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568 затверджено Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні. Даним наказом також затверджено форму № 1-ТН (Товарно-транспортна накладна).

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаних робіт.

При цьому, порядок заповнення товарно-транспортної накладної на сьогодні не затверджений.

У 2006 році Інструкція про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затверджена спільним наказом Мінстату та Мінтрансу від 07.08.96 р. № 228/253 (далі - Інструкція № 228/253), була вилучена з Державного реєстру нормативно-правових актів.

Нового нормативного документа, який регламентував би порядок заповнення ТТН, і досі не прийнято. Деякі аспекти передбачені Правилами № 363, однак чинного алгоритму законодавством не встановлено.

До того ж, відсутність певної транспортної документації не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Зокрема ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.07.2010 по справі № К-1972/10 встановлено: ... правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг .

Отже, основним - є наявність первинних документів на підтвердження саме факту постачання товарів, а підтвердження їх перевезення є другорядним.

Зокрема, в ухвалі від 28.07.2015 у справі № К/800/20004/15 Вищий адміністративний суд України встановлює таке: ... відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних докладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платника податків. Документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей .

Зазначена позиція також відображена в інших рішеннях ВАСУ, зокрема, в ухвалі від 23.09.2015 р. у справі № К/800/22363/15, в ухвалі від 27.07.2015 у справі № К/800/56974/13, в ухвалі від 07.12.2015р. у справі № К/800/17289/13, в ухвалі від 28.07.2015 р. у справі № К/800/24214/15, в ухвалі від 28.07.2015 р. у справі № К/800/26173/15, в ухвалі від 06.08.2015 р. у справі № К/800/52613/14.

Наявність або відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотримання або порушення правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства (рішення ВАСУ № К/9991/37912/11 від 05.07.2012, № К/9991/67511/11 від 26.07.2012).

За умовами вищезазначених договорів, укладених між ТОВ Екобіотек-Україна та СТОВ Стрілець , товар (соняшник) мав поставлятися на адресу ТОВ Екобіотек-Україна : м. Херсон, вул. Ракетна, 110А за рахунок Продавця (СТОВ Стрілець ).

Отже, ТОВ Екобіотек-Україна не мав фінансово-господарські відносини із перевізниками товару від СТОВ Стрілець , і відповідним чином не оформлювало ТТН, а тому не може нести відповідальність за правильність заповнення даного документу.

При цьому, згідно даних товарно-транспортних накладних Товар (соняшник) було поставлено від СТОВ Стрілець на адресу ТОВ Екобіотек-Україна , та враховуючи існуючу інформацію щодо в'їзду/виїзду транспортних засобів на територію/з території підприємства є всі підстави стверджувати, що показання перевізників, на які є посилання у акті перевірки, не відповідають дійсним обставинам.

Також, в акті перевірки є посилання на наступні документи: Слідчим управлінням фінансових розслідувань ТУ ДФС у Херсонській області направлено лист до УПД ГУ НП у Херсонській області від 26.04.2016 року № 1532/9/21-22-09-02-1, з проханням повідомити про фіксування технічними пристроями комплексу відео фіксації транспортних засобів зазначено в додатку № 4 до акту перевірки), з зазначенням дати, часу, пункту фіксування та напрямку руху.

Від УПД ГУ НП у Херсонській області отримано лист-відповідь від 04.05.2016 № 1364/7/01-16, в якому повідомлено, що вказані у листі від 26.04.2016 року № 1532/9/21-22-09-02-16 транспортні засоби, комплексом відеофіксації транспортних засобів із розпізнаванням номерних знаків та перевіркою їх за розшуковими реєстрами Відеоконтроль-Рубіж на стаціонарних постах Пассат , Консул , Азов у вказані дати та час не зафіксовані .

Проте, ті обставини, що транспортні засоби, комплексом відеофіксації транспортних засобів із розпізнаванням номерних знаків та перевіркою їх за розшуковими реєстрами Відеоконтроль-Рубіж на стаціонарних постах Пассат , Консул , Азов у вказані дати та час не зафіксовані, лише підтверджують, про відсутність фіксації автотранспорту, а не спростовують факту перевезення від СТОВ Стрілець до ТОВ Екобіотек-Україна товару (соняшник) та реального перебування транспортних засобів на території ТОВ Екобіотек-Україна .

Як наслідок, висновки викладені в акті перевірки, у відповіді на заперечення та рішенні за результатами розгляду скарги про те, що операції ТОВ Екобіотек-Україна з СТОВ Стрілець не мають реального вчинення господарських операцій з постачання насіння соняшнику від СТОВ Стрілець до ТОВ Екобіотек-Україна у кількості 1394,267т. на загальну суму 5646944,08 грн. в т.ч. ПДВ 941157,35 грн. є необгрунтованими та спростовуються фактичними обставинами та належним чином складеними первинними документами.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13,ОСОБА_14, ОСОБА_15, підтвердили реальність здійснення господарських операцій між СТОВ Стрілець та ТОВ Екобіотек-Україна .

Щодо можливості поставки СТОВ Стрілець товару (соняшник), суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, в редакції яка діяла на дату фінансово-господарських відносин, визначено наступне: тимчасово до 31 грудня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

При цьому, як зазначає сам контролюючий орган у акті перевірки від 18.01.2016 (попередня перевірка по взаємовідносинам із СТОВ Стрілець ) : за даними податкової звітності СТОВ Стрілець за 2013 рік та 2014 рік має статус виробника сільськогосподарської продукції. До ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області надавало Податкову декларацію фіксованого сільськогосподарського податку на Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва.

По податку на додану вартість СТОВ Стрілець за 2013 рік та 2014 рік надавало дві декларації: загальна, в якій відсутні показники податкових зобов 'язань та податкового кредиту; спецрежиму (декларування реалізації власно вирощеної продукції).

Крім того, згідно наданих СТОВ Стрілець форм № 29-сг, № 21-заг до органів Державного статистичного спостереження встановлено, що підприємством СТОВ Стрілець :

2013 р.

По статистичній звітності форма 29-сг Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 1 грудня 2013 року загальна посівна та збирання площа соняшника на зерно 1058 га, одержано врожаю 1905,9 тон; форма № 21-заг Реалізація сільськогосподарської продукції за 2013 рік олійні культури, у тому числі насіння соняшнику 2475,8 тон

По статистичній звітності форма 29-сг Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 1 грудня 2014 року наданої до органів Державного статистичного спостереження загальна посівна та збирання площа соняшника на зерно 2345 га, одержано врожаю 3926,1 тон.

За даними інформаційних баз ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області Єдиний реєстр податкових накладних СТОВ Стрілець в 2013 році та на початку 2014 року реалізовано всього 2475,8 тон соняшника врожаю 2013 і зареєстровано податкові накладні з найменуванням соняшник власного виробництва в кількості 0,0 тон, та соняшник в кількості 2247,8 тони; в 2014 році реалізовано всього 6546,0 тон соняшника врожаю 2014 року та зареєстровано податкові накладні з найменуванням соняшник власного виробництва в кількості 2247,8 тон, та соняшник 4298,2 тони.

Таким чином, ТОВ Екобіотек-Україна придбав соняшник у сільськогосподарського підприємства - СТОВ Стрілець , який реалізовував власно вирощену продукцію, що було підтверджено під час розгляду справи № 821/216/16 за позовом ТОВ Екобіотек-Україна до ХОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і не було спростовано контролюючим органом.

Крім того, додатково, факт поставки зі сторони СТОВ Стрілець на користь ТОВ Екобіотек-Україна насіння соняшнику підтверджено:

рішенням Господарського суду Херсонської області у справі № 923/1903/15 від 17.12.2015 р. за позовом ТОВ Екобіотек-Україна до СТОВ Стрілець про стягнення заборгованості та відзивом відповідача у даній справі за № 18 від 07.12.2015 р., який підписано керівником підприємства - ОСОБА_16 особисто;

рішенням Господарського суду Херсонської області у справі № 923/1902/15 від 24.12.2015 р. за позовом ТОВ Екобіотек-Україна до СТОВ Стрілець про стягнення заборгованості та відзивом відповідача у даній справі за № 14 від 07.12.2015 р., який підписано керівником підприємства - ОСОБА_16 особисто;

рішенням Господарського суду Херсонської області усправі № 923/1904/15 за позовом ТОВ Екобіотек-У країна до СТОВ Стрілець про стягнення заборгованості та відзивом відповідача у даній справі за № 17 від 07.12.2015 р., який підписано керівником підприємства - ОСОБА_16 особисто;

рішенням Господарського суду Херсонської області у справі №923/1901/15від 08.12.2015 р.за позовом ТОВ Екобіотек-Україна до СТОВ Стрілець про стягнення заборгованості та відзивом відповідача у даній справі за № 16 від 07.12.2015, який підписано керівником підприємства - ОСОБА_16 особисто;

рішенням Господарського суду Херсонської області у справі №923/1905/15 від 17.12.2015 р. за позовом ТОВ Екобіотек-Україна до СТОВ Стрілець про стягнення заборгованості та відзивом відповідача у даній справі за № 19 від 07.12.2015р., який підписано керівником підприємства - ОСОБА_16 особисто;

рішенням Господарського суду Херсонської області усправі №923/1906/15 від 15.12.2015 р. за позовом ТОВ Екобіотек-Україна до СТОВ Стрілець про стягнення заборгованості та відзивом відповідача у даній справі за № 15 від 07.12.2015 р., який підписано керівником підприємства - ОСОБА_16 особисто.

Отже, у ТОВ Екобіотек-Україна наявні в повному об'ємі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ Екобіотек-Україна та СТОВ Стрілець , і документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статті 44, статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за N 168/704) і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Натомість, фактичні обставини об'єктивно засвідчують правомірність формування ТОВ Екобіотек-Україна податкового кредиту, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Таким чином, висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства: п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з СТОВ Стрілець у Акті перевірки за період, що перевірявся, мають характер припущень та є необгрунтованими.

Щодо реальності здійснення господарських операцій між ТОВ Екобіотек-Україна та СТОВ Стрілець , суд зазначає наступне.

Наразі, якщо податковий орган стверджує, що фінансово-господарська діяльність не відбулася або мала виключно формальний характер (була задокументована), то це мало б мати відповідні наслідки, оскільки в даному випадку договори поставки між ТОВ Екобіотек-Україна та СТОВ Стрілець мали б бути визнані недійсними.

При цьому, статтею 203 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК Україна) чітко визначено загальні вимоги додержання яких є необхідним для дійсності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Представником позивача зазначено, що ТОВ Екобіотек-Україна договори поставки із СТОВ Стрілець укладало виключно з метою настання реальних наслідків, а саме: отримання товару, вся первинна/податкова документація ТОВ Екобіотек-Україна відповідає Податковому кодексу України та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Крім того, жодного доказу зі сторони контролюючого органу не було надано на підтвердження того факту, що відбулося порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання правочину укладеного ТОВ Екобіотек-Україна зі своїм контрагентом-постачальником. Враховуючи вищевикладене, договори поставки, укладені із СТОВ Стрілець не є нікчемним, а тому є дійсним.

Аналогічна позиція міститься і судовій практиці з аналогічним предметом спору, а саме:

В постанові Вищого адміністративного суду України від № 14.11.2012 р. № К/9991/50772/12: ... податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правову б'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемніш.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції спи 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком .

Тобто, визнання правочину нікчемним можливо лише за наявності наміру на порушення. Так, наприклад, ще в постанові від 04.09.2007 року по справі №07/97 Верховний Суд України при вирішенні справи щодо нікчемності правочину зазначив: ...у даному випадку судам слід було дослідити чи були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету. Проте цю обставину суди не досліджували, хоча вона має правове значення .

Для визначення правочину таким, що порушує публічний порядок, необхідно довести наявність наміру на таке порушення.

Однак, про якийсь намір (а це суб'єктивна складова) мова в акті податкової, яка вважає правочини нікчемними, не йде. А якщо навіть згадується, то у формі припущень, які не мають доказової сили. Тобто, твердження про нереальність господарської операції, і як наслідок, нікчемність правочину зроблені за відсутності чи недоведеності наміру на порушення публічного порядку, а отже вже через це є необгрунтованими.

З цього приводу варто також звернути увагу на узагальнення практики Вищого адміністративного суду України з даного питання, що викладена в листі від 02.06.2011 р. №742/11/13- 11: Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг, який декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом .

Враховуючи, що ГУ ДФС у Херсонській області не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у ТОВ Екобіотек-Україна , як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно- господарських санкцій, тому висновки акту перевірки є безпідставними і направлення на адресу ТОВ Екобіотек-Україна оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є незаконним.

Таким чином, узагальнюючи вищевикладене, можна стверджувати, що ТОВ Екобіотек - Україна мало реальні фінансово-господарські відносини з контрагентом-постачальником товару (СТОВ Стрілець , який на дату вчинення угоди був платником фіксованого сільськогосподарського податку), і як наслідок, у ТОВ Екобіотек-Україна , існували всі підстави формувати податковий кредит за даною операцією. Дана фінансово-господарська операція була оформлена у відповідності до вимог чинного господарства бухгалтерськими первинними та податковими документами.

Щодо порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України і заниження податку на додану вартість в періоді, що перевіряється, на загальну суму 936134 грн., у тому числі: за січень 2014 року на суму 68068 грн., лютий 2014 року на суму 183207 грн., березень 2014 року на суму 107271 грн., листопад 2014року на суму 280283 грн., лютий 2015року 297305 грн. та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24) на загальну суму 1843 грн., в тому числі за травень 2015 на суму 1843 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Отже, за своєю економічною суттю податок на додану вартість є непрямим податком, тобто цей податок включається в ціну товару при його реалізації. Обов'язок сплатити ПДВ до бюджету виникає у платника податків у разі збільшення вартості реалізованого товару, тому на платника податків Податковим кодексом України покладено обов'язок формувати податкові зобов'язання та податковий кредит для визначення своїх зобов'язань перед бюджетом, і як наслідок, головними умовами включення ПДВ до податкового кредиту є наявність податкової накладної та використання придбаного товару для господарської діяльності платника податків. У разі перевищення податкового кредиту над податковими зобов'язаннями, платник ПДВ отримує право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, в тому числі на зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Умовою для отримання платником податку права на зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів є фактична сплата цього податку постачальникам товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до літ. а п. 198.1 ст. 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктами 198.4., 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1. статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

СТОВ Стрілець на дату укладення договору та здійсненні поставок товару (соняшник) був належним платником податку на додану вартість (згідно реєстру платників ПДВ).

Отже, ТОВ Екобіотек-Україна як платник податку на додану вартість, який фактично отримав товар від контрагента-постачальника (СТОВ Стрілець ) мав право на відображення операцій у податковому обліку та віднесення суми ПДВ до податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у 2013 році та у 2014 році, оскільки податковий кредит звітного періоду визначався виходячи з договірної (контрактної) вартості товару та складався з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товару у СТОВ Стрілець з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та підтверджений податковими накладними.

Крім того, за даними інформаційних баз ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області Єдиний реєстр податкових накладних СТОВ Стрілець :

у 2013 році та на початку 2014 року реалізовано всього 2475,8 тон соняшника врожаю 2013 року і зареєстровано податкові накладні з найменуванням соняшник в кількості 2475,8 тони.

у 2014 році реалізовано всього 6546 тон соняшника врожаю 2014 року та зареєстровано податкові накладні з найменуванням соняшник власного виробництва в кількості 2247,8 тон, та соняшник в кількості 4298,2 тони.

Отже, у ТОВ Екобіотек-Україна наявні в повному об'ємі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ Екобіотек-Україна та СТОВ Стрілець , і документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статті 44, статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за N 168/704) і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Натомість, фактичні обставини об'єктивно засвідчують правомірність формування ТОВ Екобіотек-Україна податкового кредиту, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Таким чином, висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства: п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з СТОВ Стрілець у Акті перевірки за період, що перевірявся, мають характер припущень та є необгрунтованими.

Отже, СТОВ Стрілець , яке перебувало з ТОВ Екобіотек-Україна у фінансово- господарських правовідносинах, був належним чином зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебував на обліку податкового органу і був платником фіксованого сільськогосподарського податку на додану вартість, оформив податкові накладні у відповідності до вимог Податкового кодексу України, і тому у ТОВ Екобіотек-Україна не було підстав не відносити до податкового кредиту суми податку, більше того, виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту.

ТОВ Екобіотек-Україна здійснювало реальну господарську діяльність, з метою настання реальних наслідків, що підтверджено необхідною первинною бухгалтерською документацією.

Щодо порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI в редакції станом на час декларування операцій (із змінами та доповненнями) та заниження податку на прибуток в періоду що перевіряється, на загальну суму 856044 грн. в тому числі по періодах - 2013 рік на суму 250826 грн., 2014 рік на суму 605218 грн. з урахуванням взаємовідносин із СТОВ Стрілець , суд зазначає, що воно спростовується вищенаведеними фактами встановленими стосовно реальності здійснення господарських операцій між СТОВ Стрілець та ТОВ Екобіотек-Україна .

Вищезазначені висновки суду, щодо відсутності порушень податкового законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин з СТОВ Стрілець , узгоджуються із висновками експерта за результатами проведення судово - економічної експертизи від 11.09.2017 р. №09/3-287.

Частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставний та обґрунтований, а тому його слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.02.2017 р. № 0000491422, яким ТОВ "Екобіотек-Україна" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств в сумі 1 070 055,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням - 856044,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 214 011,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.02.2017 р. № 0000481422, яким ТОВ "Екобіотек-Україна " зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 1843,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.02.2017 р. № 0000471422, яким ТОВ "Екобіотек-Україна" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 1 117 167,50 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням - 936134,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 234 033,50 грн.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" сплачений судовий збір в сумі 26 910,32 грн. (Двадцять шість тисяч дев'ятсот десять гривень 00 коп.) шляхом безспірного списання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 жовтня 2017 р.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.3.1