Ухвала

від 10.10.2017 по справі 906/493/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 жовтня 2017 року Справа № 906/493/16

Вищий господарський суд України у складі : суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Селіваненко В.П. і Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного підприємства "ПРОСПЕР", с. Кодня Житомирської області,

на рішення господарського суду Житомирської області від 28.03.2017

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.07.2017

зі справи № 906/493/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "TENACHEM" (SIA"TENACHEM") (далі - Товариство), Республіка Латвія,

до приватного підприємства "ПРОСПЕР" (далі - Підприємство), с. Кодня Житомирської області,

про стягнення 39 918,04 євро,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2017 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Підприємство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 25.07.2017 б/н, у якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 28.03.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 зі справи № 906/493/16 та припинити провадження у справі.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на те, що до скарги на порушення вимог частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Так, у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 22.05.2015 N 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності 01.09.2015, внесено суттєві зміни до Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674), які полягають, зокрема у такому:

- у частині другій статті 4 Закону:

пункт 2, що регулює ставки судового збору за подання до господарського суду позовних заяв, інших заяв, скарг, видачу документів, викладено у новій редакції, якою визначено найменування документа та дії, за яку справляється судовий збір, і платника судового збору;

у підпунктах 4, 5, 6 пункту 2 змінено порядок обчислення ставок судового збору за подання апеляційних, касаційних скарг на рішення господарського суду та у справах про банкрутство, заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами та заяв про перегляд судових рішень Верховним Судом України. Такі ставки визначаються на підставі ставок, що підлягали сплаті при поданні позовних заяв, інших заяв і скарг.

До касаційної скарги Підприємства додано платіжне доручення від 24.07.2017 № 2157 про сплату судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду Житомирської області від 28.03.2017 у справі № 906/493/16 в розмірі 20 506,27 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 3674 у редакції, що діє з 01.09.2015, ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Так, відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 3674 в редакції, що діє з 01.09.2015, ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено в розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Відповідно до підпункту 2.6 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" абзацом другим частини першої статті 6 Закону № 3674 передбачено порядок сплати нерезидентами судового збору за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті. Водночас абзацом третім частини першої статті 6 Закону передбачено порядок сплати судового збору за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті. За змістом пункту 4 частини першої статті 55 ГПК у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову й визначається сума судового збору, що підлягає сплаті: для нерезидентів (за їх бажанням) - в іноземній валюті, для інших платників - у гривнях. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачується раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову (абзац третій частини першої статті 6 Закону).

Аналогічним чином вирішується й питання щодо сплати судового збору за подання апеляційних (касаційних) скарг у відповідних справах, тобто цей збір визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого на день сплати судового збору за подання скарги.

Таким чином, виходячи з ціни позову визначається ставка судового збору як для звернення з позовом, так і для звернення з касаційною скаргою.

Оскаржуючи в касаційному порядку рішення судів попередніх інстанцій у справі № 906/493/16 за позовом, який містить вимогу майнового характеру про стягнення 39 918,04 євро, Підприємством мало бути сплачено судовий збір з касаційної скарги у розмірі 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого на день сплати судового збору за подання скарги.

Таким чином, Підприємство за подання касаційної скарги мало сплатити судовий збір в розмірі 718,52 євро (39 918,04 євро х 1,5% х 120% = 718,52 євро), який з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого на день сплати скаржником судового збору за подання касаційної скарги (24.07.2017 - 30,14 грн. за євро) становив 21 656,19 грн. , чого ним зроблено не було.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 4 частини першої статті 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на рішення господарського суду Житомирської області від 28.03.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 зі справи № 906/493/16 повернути приватному підприємству "ПРОСПЕР".

Суддя В. Палій

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Студенець