Рішення

від 10.10.2017 по справі 902/706/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 жовтня 2017 р. Справа № 902/706/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 (вул. В. Стуса, 19, с. Зарванці, Вінницький район, Вінницька область, 23223)

до Товариства з обмеженою відповідальністю АЛМАЗ В (вул. Хмельницьке шосе, 145, м. Вінниця, 21029)

про визнання недійсними збори учасників від 15.03.2017р.

при секретарі судового засідання Незамай Д.Д.

за участю представників сторін :

позивач ОСОБА_1;

позивача ОСОБА_2 за довіреністю № 1518 від 21.07.2017р.;

відповідача ОСОБА_3 за довіреністю б/н. від 24.06.2015р.

СУТЬ СПОРУ:

Громадянин ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АЛМАЗ В якому просить: Визнати недійсними збори учасників від 15.03.2017р. Товариства з обмеженою відповідальністю АЛМАЗ В , на яких було прийнято рішення про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю АЛМАЗ В , яке оформлене протоколом зборів б/н. від 15.03.2017р.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю АЛМАЗ В з часткою в статутному капіталі 80%. В липні 2017 року йому стало відомо про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису, що з 31.03.2017р. товариство перебуває в стані припинення. Рішення про ліквідацію товариства було прийнято на зборах 15.03.2017р. за участю ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ТОВ Росбан . Однак, позивач участі у зборах 15.03.2017р. не приймав, повідомлень про їх проведення не отримував. За твердженням останнього, збори проведені з грубим порушенням вимог Закону України Про господарські товариства і є недійсними.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 25.07.2017 р. за зазначеним позовом порушено провадження у справі № 902/706/17 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 05.09.2017 р..

Ухвалою суду від 05.09.2017р., за клопотанням представників позивача, продовжено строк вирішення спору в даній справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 27.09.2017р.

25.09.2017р. до суду надійшов відзив б/н. від 22.02.2017 р. на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову з наступних підстав.

По-перше: твердження позивача, що він є власником 80% статутного капіталу товариства не відповідають дійсності, оскільки відповідно до Статуту в редакції, що діяла на момент проведення оскаржуваних зборів (редакція від 11.07.2008р.), частка позивача становила 30% статутного капіталу.

По-друге: про проведення позачергових зборів позивач повідомлений в установлений Статутом спосіб, за адресою, вказаною у Статуті товариства (АДРЕСА_1). Однак, поштове відправлення повернуто відділенням поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання.

По-третє: заявлений позивачем позов є штучним, оскільки самим позивачем при перебуванні на посаді директора ТОВ АЛМАЗ В заподіяно товариству майнової шкоду, після чого проти позивача було порушено ряд кримінальних справ та подано ряд позовів.

Ухвалою суду від 27.09.2017р. розгляд справи відкладено на 09.10.2017р з підстав невиконання сторонами вимог суду в частині надання доказів та незабезпечення явки уповноважених представників в судове засідання.

На визначену судом дату з'явились представники сторін. Позивач, та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти позову.

Перевіривши доводи представників сторін поданими доказами, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю АЛМАЗ В в редакції від 24.07.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю АЛМАЗ В (надалі Товариство) створене згідно з вимогами законодавства України та зареєстровано 26.03.2008р. Виконавчим комітетом Вінницької міської ради, номер запису про державну реєстрацію 1 174 102 0000 006657. Учасниками Товариства є:

ОСОБА_6, паспорт МЕ № 145623, виданий Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві 05.09.2002р., місце проживання якого зареєстровано за адресою: Україна, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

ОСОБА_7 паспорт серія АА № 103650, виданий Вінницьким РУ УМВС України у Вінницькій області, 2711,1995р., що зареєстрований: Україна, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

ОСОБА_5 паспорт серія СН № 050684, виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві 02.11.1995р., що зареєстрований: Україна, м. Київ, вул. Харківське шосе, дуб. 59, кв. 11, ідентифікаційний номер НОМЕР_3.

Товариство з обмеженою відповідальністю Росбан . Код ЄДРПОУ 33927612, місце знаходження: Україна, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 12, місце проведення державної реєстрації: Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області, дата проведення реєстрації: 06.02.2006р., номер запису про державну реєстрацію 1 355 102 0000 001449.

Відповідно до п. 5.3. Статуту Товариство має Статутний (складений) капітал. Розмір Статутного (складеного) капіталу Товариства, створено для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів Учасників, становить: 9 384 450,00 грн.. Статутний капітал формується за рахунок внесків його Учасників. Учасники володіють такими частками:

частка учасника Товариства ОСОБА_6 складає 938 445,00 грн., що становить 10% від загального розміру Статутного капіталу;

частка учасника Товариства ОСОБА_5 складає 938 445,00 грн., що становить 10% від загального розміру Статутного капіталу;

частка учасника Товариства ОСОБА_1 складає 2 815 335,00 грн., що становить 30% від загального розміру Статутного капіталу;

частка учасника Товариства ТОВ Росбан складає 4 695 225,00 грн., що становить 50% від загального розміру Статутного капіталу.

Пунктом 5.6. Статуту Товариства передбачено, що учасник Товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у Статутному (складеному) капіталі одному або кільком учасникам цього Товариства. Відчуження учасником Товариства своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлене Статутом Товариства. Учасники Товариства користуються переважним правом купівлі частки ( її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо Статутом Товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалась для продажу третім особам.

30.09.2008р. між ОСОБА_7 (за договором Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Росбан (за договором Продавець) укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ АЛМАЗ В . (надалі Договір)

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець зобов'язується передати за номінальною вартістю Покупцеві 50% належної йому частки від всього статутного капіталу ТОВ АЛМАЗ В , що в грошовому виражені становить 4 692 255,00 грн, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити названу частку.

Відповідно до п. 3.1. Договору право власності на частку, що відчужується, виникає у Покупця з моменту укладення Договору та підписання Акту приймання-передачі частки, який підписується в момент укладення Договору та є його невід'ємною частиною. Реалізація прав, пов'язаних із володінням часткою здійснюється після державної реєстрації змін до Статуту товариства, в зв'язку із збільшенням істотної участі Покупця у Товариству.

Як встановлено рішенням Ленінського районного суду міста Вінниці від 20.01.2010р. у справі № 2-324/10, яке набрало законної сили відповідно до ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 19.04.2010р., частка розміром 50% статутного капіталу ТОВ АЛМАЗ В ТОВ Росбан передана, а ОСОБА_1 прийнята відповідно до Акту прийому-передачі частки від 30.09.2008р.. На загальних зборах учасників Товариства учасники прийняли рішення про затвердження змін до Статуту Товариства, що пов'язані з відчуженням частки на користь ОСОБА_1 та надали останньому право підпису всіх необхідних документів для проведення реєстрації змін до Статуту Товариства, пов'язаних зі зміною складу учасників Товариства, що підтверджується протоколом загальних зборів учасників Товариства від 01.10.2008р. № 4-П.

При розгляді справи № 902/706/17 суд зважає на положення ст. 35 Господарського кодексу України у відповідності до якої, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдиціальність звільняє від доказування обставин, які були встановлені рішенням іншого суду, що набрало законної сили, визнаються обов'язковими і не потребують повторної перевірки.

Отже, встановлені судами по справі №2-324/10 обставини щодо відчуження ТОВ Росбан на користь ОСОБА_1 50% статутного капіталу Товариства не потребують доказування.

15.03.2017р. проведено загальні збори учасників Товариства до порядку денного яких включено наступні питання:

1) Про припинення Товариства шляхом його ліквідації у добровільному порядку.

2) Про призначення ліквідаційної комісії (ліквідатора) Товариства, визначення повноважень та порядку прийняття рішень.

3) Про порядок та строки проведення ліквідаційної процедури Товариства.

4) Про організацію виконання рішень, прийнятих загальними зборами учасників Товариства.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників від 15.03.2017р. участь у зборах учасників Товариства прийняли учасники, що володіють у сукупності 70% статутного капіталу Товариства, а саме: ОСОБА_6 з часткою 10%, ОСОБА_5 з часткою 10% та ТОВ Росбан з часткою 50%.

Зазначеними зборами прийнято наступні рішення:

1) Припинити ТОВ АЛМАЗ В шляхом його ліквідації у добровільному порядку, відповідно до законодавства України, у зв'язку з незадовільним станом надходження фінансових потоків від здійснення господарських операцій, складним становищем на відповідному ринку товарів та послуг.

2) Призначити ліквідатором Товариства ОСОБА_8 та надано повноваження директора Товариства відповідно до Статуту та законодавства України.

3) Затвердили порядок проведення ліквідаційної процедури Товариства.

4) Уповноважили ліквідатора Товариства ОСОБА_8 організувати виконання прийнятих на цих загальних зборах учасників Товариства рішень.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними збори учасників від 15.03.2017р..

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на наступне.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України Про господарські товариства учасники товариства мають право: брати участь в управлінні товариством в порядку, визначеному установчими зборами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі або цінних паперів.

Відповідно до ч. 5 ст. 61 цього Закону про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Дана норма зазначена в п. 8.7.2. Статуту Товариства (нова редакція) від 24.07.2008 року.

Відповідно до частини 5 статті 98 ЦК України рішення загальних зборів товариства можуть бути оскаржені учасником товариства до суду.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів (далі - Постанова Пленуму) рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (ст. ст. 41, 42, 59, 60 Закону "Про господарські товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону "Про господарські товариства");

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону "Про господарські товариства").

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів роз'яснено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої ст. ст. 43, 61 Закону України Про господарські товариства . Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Отже, неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними. Неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених ст. 10 Закону України Про господарські товариства (Постанова ВСУ від 02.09.2014р. у справі № 3-39гс14, ЄДРСРУ № 40423562, Постанова ВСУ від 26.10.2016 р. справа № 3-1179гс16).

У пункті 2.11 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин встановлено, що під час вирішення спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів недійсними, суду слід з'ясовувати, чи відповідає оспорюване рішення вимогам чинного законодавства та/або компетенції органу, що прийняв це рішення, чи були загальні збори правомочними, чи було дотримано визначеного законом порядку скликання і проведення загальних зборів.

Як стверджує позивач, участі у загальних зборах 15.03.2017р. не приймав, повідомлень про їх проведення не отримував.

Досліджуючи дану обставину судом встановлено, що відповідно до п. 1.1. Статуту Товариства ОСОБА_7 зареєстрований за адресою: Україна, АДРЕСА_3.

01.02.2017р. на зазначену адресу відповідачем направлено позивачу повідомлення про скликання та проведення загальних зборів Товариства із зазначенням порядку денного. Даний лист направлено рекомендованим листом з описом вкладення. Однак, лист позивачу не вручено та повернуто на адресу відповідача з відміткою відділення поштового зв'язку наступного змісту: за закінченням терміну зберігання .

З урахуванням пояснень відповідача, наведених у відзиві, суд зазначає, що ОСОБА_1, у разі зміни своїх персональних даних зобов'язаний був повідомити про це органи управління Товариства, з метою внесення відповідних змін до Статуту Товариства.

Як наголошено у п. 2.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016р. Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин якщо судом встановлено, що позивач - учасник (акціонер, член) юридичної особи не повідомив юридичну особу або депозитарну установу про зміну свого місця проживання (місцезнаходження), посилання позивача на неповідомлення його про скликання загальних зборів не може бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними.

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що повідомлення ОСОБА_1 про проведення Загальних зборів учасників Товариства 15.03.2017р. відбулось у відповідності до вимог чинного законодавства та Статуту Товариства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЗУ Про господарські товариства , загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Так, п. 8.6.1. Статуту Товариства визначено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Відповідно до ст. 61 Закону України Про господарські товариства , загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу.

Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу.

Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Аналогічні положення містяться в п.п. 8.6.2., 8.7. Статуту Товариства.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 28.10.2008 Про практику розгляду судами корпоративних спорів , визначено, що при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Проте, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства).

Відповідач стверджує про наявність кворуму при прийняті рішень на загальних зборах учасників Товариства 15.03.2017р. З даним твердженням суд не погоджується з огляду на наступне.

Зі змісту протоколу від 15.03.2017р. вбачається, що на загальних зборах учасників Товариства прийняли участь учасники, що володіють у сукупності 70% статутного капіталу Товариства, а саме: ОСОБА_6 з часткою 10%, ОСОБА_5 з часткою 10% та ТОВ Росбан з часткою 50%.

Тоді як встановлено рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.06.2012р. у справі № 18/23/2012/5003, яке набрало законної сили 10.07.2012р., за позовом ТОВ Росбан до ОСОБА_1 та ТОВ Алмаз-В про виділення частки в товаристві, що пропорційна частці учасника для звернення стягнення за його борговими зобов'язаннями та припинення участі у товаристві, ТОВ Росбан не є учасником ТОВ Алмаз-В , що підтверджується витягом з ЄДР від 04.05.2012 р. № 13708315, Спеціальними витягами з ЄДР від 11.05.12 р. № 13754275 та від 18.06.2012 р. № 14075193; Протоколом № 4/П Загальних зборів Учасників ТОВ Алмаз-В від 01.10.2008 р. (відповідно до якого ТОВ Росбан здійснив продаж 50% належної йому частки ОСОБА_1, у зв'язку з його участь у товаристві припинено).

Обставини, встановлені зазначеним рішенням, в силу положень ст. 35 ГПК України, не потребують доказування.

До того ж, як зазначено вище, рішенням Ленінського районного суду міста Вінниці від 20.01.2010р. у справі № 2-324/10 встановлено відчуження ТОВ Росбан на користь ОСОБА_1 своєї частки в статутному капіталі ТОВ Алмаз-В в розмірі 50%.

За змістом п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 28.10.2008 Про практику розгляду судами корпоративних спорів особа, яка придбала частку в статутному капіталі ТОВ чи ТДВ, здійснює права і виконує обов'язки учасника товариства з моменту набуття права власності на частку в статутному капіталі.

За таких обставин, у зв'язку з тим, що на загальних зборах учасників Товариства 15.03.2017р. ОСОБА_1, який є власником 80% статутного капіталу Товариства, не приймав участі, збори проведені за відсутності кворуму, що в силу наведених вище законодавчих приписів є прямою підставою визнання рішень загальних зборів 15.03.2017р. недійсними.

Суд зазначає, що частина 1 статті 15 Цивільного кодексу України закріплює за кожною особою право на захист свого цивільного права. Підставою для їх захисту є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права.

Порушення цивільних прав може проявлятися, зокрема, у недодержанні сторонами при вчиненні правочину вимог закону; поширенні про особу недостовірної інформації; протиправному позбавленні права власності чи його обмеженні; безпідставному заволодінні особою майном іншої особи-власника; вчиненні власнику перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїх майном; неправомірному використанні товару без згоди автора; невиконанні чи неналежному виконанні умов зобов'язання; безпідставній односторонній відмові від договору.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що судам при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, та які не випливають із положень законодавства.

За змістом п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства.

Водночас, звертаючись з позовом до суду позивач ставить вимогу: Визнати недійсними збори учасників від 15.03.2017р. Товариства з обмеженою відповідальністю АЛМАЗ В , на яких було прийнято рішення про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю АЛМАЗ В , яке оформлене протоколом зборів б/н. від 15.03.2017р.

Як наголошено у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів господарський суд встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, повинен відмовити в позові.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом позивача.

Керуючись ст.ст.4 3 , 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, cуд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Повне рішення складено 11 жовтня 2017 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи