Ухвала

від 24.01.2018 по справі 902/706/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"24" січня 2018 р. Справа № 902/706/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Маціщук А.В.

суддя Олексюк Г.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ В"

на рішення господарського суду Вінницької області від 09.10.2017р.

у справі №902/706/17 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом ОСОБА_2

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ В"

про визнання недійсними збори учасників від 15.03.2017р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 09.10.2017р. у справі №902/706/17 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ В" про визнання недійсними збори учасників від 15.03.2017р.

05.01.18р. до Рівненського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-В" на рішення господарського суду Вінницької області від 09.10.2017р. у справі № 902/706/17, в якій скаржник просить змінити вищезазначене рішення виключивши з його мотивувальної частини посилання на те, що ОСОБА_2 належить на праві власності частка у розмірі 80% від статутного капіталу ТОВ "АЛМАЗ В", та зроблений на цій основі висновок про проведення загальних зборів учасників за відсутності кворуму, що є прямою підставою для визнання загальних зборів 15.03.2017р. недійсними.

Крім того, до вищезазначеної апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Вінницької області від 09.10.2017р. у справі № 902/706/17.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.01.2018р. по справі №902/706/17 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-В" залишено без руху, оскільки вказані в клопотанні доводи відповідача щодо причини пропуску ним строку на оскарження рішення визнані судом не поважними: відповідачем не наведено будь-яких поважних обставин та доказів, які б вказували на неможливість у передбачений законом строк подати апеляційну скаргу. Надано скаржнику 10-денний строк із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для повідомлення, у разі наявності, інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

12.01.2018 р. від ОСОБА_2 надійшов лист, у якому позивач просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Алмаз В" в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. На підтвердження своєї позиції вказує, що представник відповідача - Левенцов В.В. був особисто присутній в останньому судовому засіданні, і будь-які поважні причини на відновлення строку на апеляційне оскарження -відсутні.

18.01.2018р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз В" про поновлення строку на апеляційне оскарження. У вказаній заяві ТОВ "Алмаз В" зазначає, що вважає наведені як у попередньому клопотанні від 14.12.2017р. так і в даному, причини пропуску строку, поважними та просить поновити його.

Колегія суддів доходить висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз В" від 17.12.2018р. про поновлення строку підлягає відхиленню, з огляду на наступне.

Скаржник подаючи заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не наводить інших поважних причин пропуску строку, натомість звертає увагу апеляційного суду на практику Верховного Суду України, рішення Європейського суду з прав людини та на приписи ст. 256 ГПК України (в редакції, що діє з 15.12.2017р.).

Поряд з цим, посилання ТОВ "Алмаз В" на постанови ВСУ від 08.02.2017р. по справі №6-3102цс16 та від 14.06.2017р. по справі №6-985цс17, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вказані постанови містять висновки щодо застосування норм Цивільного процесуального кодексу України, та не можуть бути безумовно застосовані господарськими судами.

Крім того, у справі № 902/706/17 обставини пропуску строку на апеляційне оскарження є істотно відмінними від вищезазначених справ.

Також, скаржник вказує на рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2010р. у справі "Мушта проти України", в якому суд дійшов висновку, що мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки внаслідок затримки із надісланням копії рішення апеляційної інстанції, скаржниця пропустила строк на касаційне оскарження і він не був поновлений Верховним Судом України.

Колегія суддів вважає посилання ТОВ "Алмаз В" на прецедентну практику Європейського суду з прав людини необґрунтованою з огляду на таке.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України", зокрема, вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі коли звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Верховний Суд України у своїй постанова від 15.03.2017р. по справі №3-1515гс16 зазначив, що висновки Європейського суду з прав людини не повинні бути для суду безумовно обов'язковими без урахування конкретних обставин справи.

Скаржник у своїй заяві про поновлення строку наголошує, що ненаправлення повного тексту рішення від 09.10.2017р. судом першої інстанції і стало причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, а отже є безумовною підставою для поновлення строку.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Статтею 85 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017р.) унормовано, що прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення господарський суд повідомляє, коли буде складено повне рішення. Повне рішення повинно бути складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно з приписами ст.87 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017р.) повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Як зазначено у п. 3.18 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом статті 87 ГПК надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні , законом не передбачено (за винятком ухвали, в якій роз'яснюється рішення суду, що за змістом частини п'ятої статті 89 ГПК надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз'яснено за його заявою, незалежно від присутності зазначених осіб у судовому засіданні). Водночас ці сторони, прокурор, треті особи (які були присутні в судовому засіданні) мають право згідно з частиною другою статті 22 ГПК знайомитися з відповідними процесуальними актами, знімати їх копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень.

Тобто, з вищенаведеного вбачається, що суд першої інстанції і не повинен був надсилати рішення від 09.10.2017р. у справі №902/706/17 ТОВ "Алмаз В", оскільки представник відповідача був присутній в судовому засіданні від 09.10.2017р. по справі №902/706/17, з клопотанням про видачу копії рішення не звертався, як і не звертався із заявою про надання справи для ознайомлення.

Також, скаржник вказує на приписи ст. 256 ГПК України (в редакції, що діє з 15.12.2017р.), які пов'язують строк на оскарження саме з датою отримання повного тексту рішення.

Пунктами 11 Перехідних положень ГПК України передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.13 Перехідних положень ГПК України).

З огляду на вищенаведене, посилання скаржника на приписи ст. 256 ГПК України, як на підставу для поновлення строку апеляційним судом відхиляються, оскільки згідно приписів Перехідних положень ГПК України до заяв і скарг, поданих до набрання чинності новою редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності новою редакцією Кодексу, застосовується порядок набрання законної сили та строки оскарження, що діяли до набрання чинності Кодексу в новій редакції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження наведені в заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-В" від 17.12.2018р., є неповажними.

Згідно п.4 ч.1 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 234, 260, 261 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ В" на рішення господарського суду Вінницької області від 09.10.2017р. у справі №902/706/17.

2. Апеляційну скаргу разом з доданими до неї документами надіслати скаржнику .

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку встановленому ГПК України.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.