Рішення

від 03.10.2017 по справі 910/13316/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2017Справа №910/13316/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Мельник К.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/13316/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дакота , м. Київ,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ,

про стягнення 24 495,28 грн.

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 23.09.2017 №896).

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дакота (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Підприємець): 20 400 грн. основного боргу, який утворився у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки товару №Т (далі - Договір №Т), укладеного сторонами у 2016 році; 264 грн. боргу, який утворився у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на обслуговування №П (далі - Договір №П), укладеного сторонами у 2016 році; 567,28 грн. 3% річних; 3 264 грн. втрат від інфляції, а всього 24 495,28 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.08.2017 порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 05.09.2017.

Судове засідання призначене на 05.09.2017 не відбулося у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2017 розгляд справи призначено на 26.09.2017.

Позивач 25.09.2017 подав суду документи, підготовлені на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

У судовому засіданні 26.09.2017 оголошено перерву на 03.10.2017.

Відповідач 03.10.2017 подав суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що в матеріалах справи відсутня видаткова накладна від 08.08.2016 №3236 на суму 13 800 грн., а тому позовні вимоги в цій частини боргу є недоведеними.

Представник позивача у судове засідання 03.10.2017 не з'явився, 03.10.2017 подав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд відмовив у задоволенні заяви позивача про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 03.10.2017 без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)) з огляду на таке:

- про дату, час та місце проведення судового засідання, призначеного на 03.10.2017, представника позивача Кушніра Р.Ю. було повідомлено у судовому засіданні 26.09.2017, що підтверджується протоколом судового засідання від 26.09.2017 і підписом вказаного представника у розписці;

- відповідно до частин першої і третьої статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника; представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації;

- відповідач, маючи достатньо часу для підготовки до судового засідання, у разі неможливості участі його представників у судовому засіданні не був позбавлений права надати довіреність іншій особі для представлення інтересів відповідача у справі №910/13316/17;

- разом з тим, у підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.10.2017 надав пояснення по суті спору.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У 2016 році Товариством (постачальник) і Підприємцем (покупець) укладено Договір №Т, за умовами якого:

- в порядку та умовах, визначених Договором №Т і додатковими угодами до нього, постачальник зобов'язується передати (поставити) покупцю автомобільні товари, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар (пункт 1.1 Договору №Т);

- поставка товару на підставі Договору №Т здійснюється окремими партіями, відповідно до заявок покупця та/або видаткових накладних до Договору №Т, оформлених на підставі поданих покупцем заявок (пункт 1.2 Договору №Т);

- розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 7 календарних днів з моменту відвантаження партії товару згідно з пунктом 3.7 Договору №Т (пункт 2.1 Договору №Т);

- Договір №Т набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань; Договір поставки вважається автоматично пролонгованим на наступний рік, якщо сторони, за 15 календарних днів до моменту припинення його дії, не мають наміру розірвати Договір №Т (пункт 8.1 Договору №Т).

Частинами першою і другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В 2016 році Товариством (виконавець) і Підприємцем (замовник) укладено Договір №П, за умовами якого:

- замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання шиномонтаж послуг з обслуговування автошин замовника, в порядку та на умовах, визначених Договором №П; шиномонтажні послуги складаються з: демонтаж колеса та його розібрання; усування проколів та порізів; балансування коліс; усунення дефектів дисків; міжсезонна заміна шин; встановлення нових шин на диски, інші послуги із конкретним визначенням (пункт 1.1 Договору №П);

- виконавець не рідше двох разів на місяць передає замовнику акти надання послуг та наряди-замовлення, рахунок фактуру; податкова накладна надається в електронному вигляді; сума всіх виставлених рахунків є загальною сумою Договору №П (пункт 3.1 Договору №П);

- розрахунок за надані послуги проводиться протягом 5 (п'яти) банківських днів, після підписання сторонами акта надання послуг, шляхом перерахування замовником на поточний рахунок виконавця суми, зазначеної в рахунку (пункт 4.1 Договору №П);

- Договір №П укладається з дати підписання до 31.12.2017; Договір №П вступає в силу з дати підписання (пункт 5.1 Договору №П).

Відповідно до частини першої статті 907 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання вимог Договору №Т позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 20 664 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме: від 24.06.2016 №2502 на суму 6 800 грн.; від 26.07.2016 №3005 на суму 6 800 грн.; від 08.08.2016 №3236 на суму 13 600 грн.

Видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб, у зв'язку з чим товар є переданим позивачем і прийнятим відповідачем без будь-яких зауважень.

Крім того, на виконання умов Договору №П позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 264 грн., що підтверджується актами приймання-передачі робіт (надання послуг) від 17.08.2017 №1787 на суму 168 грн. і від 31.08.2016 №1911 на суму 96 грн.

Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб, у зв'язку з чим послуги за Договором №П є наданими позивачем і прийнятими відповідачем без будь-яких зауважень.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

30.06.2016 Товариством було надіслано Підприємцю лист-вимогу від 19.06.2017 №1 з прохання сплатити суму заборгованості. Надіслання вказаного листа-претензії підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист від 30.06.2017 і фіскальним чеком від 30.06.2017.

25.07.2016 відповідачем було частково оплачено борг у сумі 6 800 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 25.07.2016 №28.

Таким чином, станом на день прийняття рішення у даній справі сума боргу відповідача перед позивачем за Договором №Т становить 20 400 грн., а за Договором №П - 264 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 20 664 грн. підлягають задоволенню.

Крім основної суми боргу позивач просить стягнути з відповідача 567,28 грн. 3% річних і 3 264 грн. втрат від інфляції.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки сум втрат від інфляції і 3% річних та періоди їх нарахування, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що вони правильні.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 567,28 грн. 3% річних і 3 264 грн. втрат від інфляції.

За приписами статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02081, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дакота (03186, м. Київ, вул. Мартиросяна, буд. 16/14; ідентифікаційний код 36509625): 20 644 (двадцять тисяч шістсот сорок чотири) грн. основного боргу; 567 (п'ятсот шістдесят сім) грн. 28 коп. 3% річних; 3 264 (три тисячі двісті шістдесят чотири) грн. втрат від інфляції і 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.10.2017.

Суддя В.О. Демидов