Ухвала

від 04.10.2017 по справі 804/8685/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА            04 жовтня 2017 року                                             м. Київ                                                         К/800/31962/17 Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в : Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2017 року, позов задоволено. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» суми збитків на пільгове перевезення пасажирів в сумі 236210,73 грн. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Судом встановлено, що між сторонами укладено договір про надання пільгового проїзду окремим категоріям громадян та компенсаційні виплати за наданий пільговий проїзд. Проте за 2015 рік відповідачем сплачено компенсаційні виплати не в повному розмірі. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем не проведено розрахунки за пільгові перевезення окремих категорій громадян, а тому він зобов'язаний відповідно до договору та чинних нормативних актів відшкодувати понесені підприємством збитки за перевезення пільгових категорій громадян. Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити не лише посилання на помилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи та порушення судами норм процесуального права, а і пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи. У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що позивачем пропущено встановлений статтею 99 КАС України строк звернення до суду, оскільки про своє порушене право позивач дізнався у грудні 2015 року Частинами першою та другою статті 99 цього КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Проте із вказаними доводами відповідача погодитись не можна з огляду на те, що про своє порушене право позивач дізнався у липні 2016 року з листа Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 8 липня 2016 року №3419/0/192-16, а до суду звернувся у грудні 2016 року, тобто в межах строку, встановленого частиною статті 99 КАС України. Відповідно до статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача щодо наявності визначеного Договором та чинним законодавством обов'язку виплатити позивачу компенсацію за перевезення пільгових категорій громадян, а також відсутність спору щодо розміру заявленої суми компенсації, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення збитків на пільгове перевезення пасажирів. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.   Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості, а додані до касаційної скарги матеріали повернути. Ухвала оскарженню не підлягає.           Суддя                                                                                                             В.В. Швець