ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" жовтня 2017 р. Справа № 911/3285/14
За первісним позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації
до відповідачів ОСОБА_1 міської ради Київської області,
Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. ОСОБА_2,
2. ОСОБА_3,
3. ОСОБА_4,
4. ОСОБА_5
про визнання частково недійсним рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування з незаконного володіння земельної ділянки
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД»
до Київської обласної державної адміністрації та ОСОБА_1 міської ради Київської області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. ОСОБА_2,
2. ОСОБА_3,
3. ОСОБА_4
4. ОСОБА_5
про визнання права власності на земельну ділянку
Суддя Чонгова С.І.
Представники сторін:
від прокурора:ОСОБА_6 (службове посвідчення №031867 від 02.02.2015);
від позивача(за первісним позовом/ відповідач 1 за зустрічним позовом): не з'явився;
від відповідача 1(за первісним позовом/ відповідач 2 за зустрічним позовом) :не з'явився;
від відповідача 2 (за первісним позовом/ позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_7 (довіреність б/н від 20.03.2017); ОСОБА_8 (довіреність б/н від 21.11.2016);
від третьої особи 1:не з'явився;
від третьої особи 2:не з'явився;
від третьої особи 3:не з'явився;
від третьої особи 4:не з'явився.
Обставини справи:
Заступник Прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі - позивач) звернувся з позовом до ОСОБА_1 міської ради Київської області (далі - перший відповідач) та ТОВ „БГМ ЛТД» (далі - другий відповідач) про визнання недійсним рішення № 4766-90-5 від 25.06.2010 ОСОБА_1 міської ради Київської області в частині передачі земельної ділянки площею 0,10 га ОСОБА_2, визнання недійсним Державного акту серії ЯЛ № 583543 на право власності на земельну ділянку площею 0, 10 га з кадастровим номером № 3210900000:01:177:0018, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Лермонтова, 2-і, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, виданий на користь ОСОБА_2, з відмітками про відчуження вказаної земельної ділянки ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ТОВ „БГМ ЛТД» і про його реєстрацію у Відділі Держкомзему у місті Ірпінь Київської області; витребування з незаконного володіння у ТОВ „БГМ ЛТД» на користь Держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером № 3210900000:01:177:0018, вартістю 120 340,00грн; визнання за державою в особі Київської обласної державної адміністрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером № 3210900000:01:177:0018.
Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах позивача тим, що рішення № 4766-90-5 від 25.06.2010 р. ОСОБА_1 міської ради Київської області в частині передачі земельної ділянки площею 0,10 га ОСОБА_2 було прийнято всупереч положенням Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, іншим нормативно-правовим актам - із порушенням підстав та процедури надання третій особі 1 спірної земельної ділянки, та безпідставним володінням та користуванням другим відповідачем спірною земельною ділянкою.
Рішенням господарського суду Київської області від 05.11.2014 у справі № 911/3285/14 (суддя Бацуца В.М.) позовні вимоги задоволено частково; визнано недійсним рішення № 4766-90-5 від 25.06.2010 ОСОБА_1 міської ради Київської області в частині передачі земельної ділянки площею 0, 10 га ОСОБА_2; визнано недійсним Державний акт серії ЯЛ № 583543 на право власності на земельну ділянку площею 0, 10 га з кадастровим номером № 3210900000:01:177:0018, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Лермонтова, 2-і, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, виданий ОСОБА_1 міською радою Київської області, Відділом Держкомзему у м. Ірпінь Київської області на користь ОСОБА_2, з відмітками про відчуження вказаної земельної ділянки ОСОБА_3, ОСОБА_9 та Товариству з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД» і про його реєстрацію у Відділі Держкомзему у місті Ірпінь Київської області; витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД» на користь Держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером № 3210900000:01:177:0018; відмовлено в задоволенні інших позовних вимог; стягнуто з ОСОБА_1 міської ради Київської області в доход Державного бюджету України судові витрати 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн 00 (нуль) коп. судового збору; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД» в доход Державного бюджету України судові витрати 2 406 (дві тисячі чотириста шість) грн 80 (вісімдесят) коп. судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 вказане рішення господарського суду Київської області від 05.11.2014 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 та рішення господарського суду Київської області від 05.11.2014 у справі № 911/3285/14 скасовано, матеріали справи направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2015 справу № 911/3285/14 передано до розгляду судді Горбасенку П.В.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.2015 справу № 911/3285/14 прийнято до свого провадження суддею Горбасенком П.В. та призначено розгляд справи на 03.07.2015.
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.07.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_5.
10.07.2015 до господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД» надійшов зустрічний позов від 10.07.2015 до Київської обласної державної адміністрації та ОСОБА_1 міської ради Київської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. ОСОБА_2, 2. ОСОБА_3, 3. ОСОБА_4 та 4. ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,10 га, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Лермонтова, 2-І (літера І), кадастровий номер 3210900000:01:177:0018 за Товариством з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД» .
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач за зустрічним позовом є добросовісним набувачем майна на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим просить суд визнати його право власності на спірну земельну ділянку на підставі ст. 330 ЦК України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.07.2015 прийнято до провадження зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД» до Київської обласної державної адміністрації та ОСОБА_1 міської ради Київської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. ОСОБА_2, 2. ОСОБА_3, 3. ОСОБА_4 та 4. ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку для спільного розгляду з первісним позовом.
Відповідач у справі (за первісним позовом) - ОСОБА_1 міська рада Київської області у своєму відзиві визнав первісні позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Позивач у справі (за первісним позовом) - Київська обласна державна адміністрація у своєму запереченні проти зустрічного позову вважає зустрічні позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Рішенням господарського суду Київської області від 04.09.2015 у справі № 911/3285/14 (суддя Горбасенко П.В.) у задоволенні первісного позову відмовлено повністю; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Постановлено стягнути з Київської обласної державної адміністрації (01196, м. Київ, пл. Лесі Українки, буд. 1; ідентифікаційний код 00022533) в доход Державного бюджету України 7 249 (сім тисяч двісті сорок дев'ять гривень) 60 коп. судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 рішення господарського суду Київської області від 04.09.2015 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 залишено без змін.
Постановою Верховного суду України від 05.07.17 заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 15.03.16 задоволено частково. Постанову Вищого господарського суду України від 15.03.16, постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.15 та рішення господарського суду Київської області від 04.06.15 скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду Київської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2017 справу № 911/3285/14 передано до розгляду судді Чонговій С.І.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.07.2017 справу прийнято до провадження та призначено на 04.09.2017.
Відповідач 1 у справі за первісним позовом - ОСОБА_1 міська рада Київської області у своєму запереченні просить суд позовні вимоги прокурора залишити без задоволення, вказуючи на те, що на момент прийняття ОСОБА_1 міською радою Київської області рішення №4766-90-5 від 25.06.2010 межі міста були погоджені та становили 3705,1га, а тому ОСОБА_1 міська рада Київської області діяла відповідно до ст.19 Конституції України, п.12 розділу Х Земельного кодексу України ст. 24,33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» .
Дослідивши матеріали справи та дослідивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням № 4766-90-5 від 25.06.2010 р. ОСОБА_1 міської ради Київської області вирішено передати у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0, 1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по вул. Лермонтова, 2-І, м. Ірпінь, Київська область.
У вересні 2010 р. на підставі рішення № 4766-90-5 від 25.06.2010 р. ОСОБА_1 міською радою Київської області та Відділом Держкомзему у м. Ірпінь Київської області було видано ОСОБА_2 Державний акт серії ЯЛ № 583543 на право власності на земельну ділянку площею 0, 1000 га, кадастровий номер № 3210900000:01:177:0018, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по вул. Лермонтова, 2-І, м. Ірпінь, Київська область, що в подальшому було зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011096602304.
19.10.2010 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно умов п. 1.1., 1.2. якого за цим договором продавець передає земельну ділянку у власність покупця, а покупець набуває у власність земельну ділянку і сплачує за неї грошову суму, визначену цим договором. Земельна ділянка площею 0, 1000 га (землі під будівлями, спорудами та інші землі - 0, 1000 га), кадастровий номер № 3210900000:01:177:0018, розташована за адресою: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Лермонтова, 2-І. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Вказана земельна ділянка належить продавцю на підставі Державного акта серії ЯЛ № 583543 на право власності земельну ділянку, виданого Виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради 17.09.2010 р. на підставі рішення ОСОБА_1 міської ради від 25.06.2009 р. № 4766-90-V. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011096602304.
Вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстровано в реєстрі за № 4869.
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.10.2010 р., укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_10 на Державному акті серії ЯЛ № 583543 на право власності на земельну ділянку площею 0, 1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по вул. Лермонтова, 2-І, м. Ірпінь, Київська область, було зроблено відповідну відмітку про відчуження вказаної земельної ділянки і перехід щодо неї права власності від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3
26.10.2010 р. Відділом Держкомзему у м. Ірпінь Київської області вказаний Державний акт серії ЯЛ № 583543 на право власності на земельну ділянку із відміткою про відчуження ОСОБА_2 земельної ділянки на користь ОСОБА_3 було зареєстровано у Поземельній книзі за реєстровим № 96601177001801.
18.02.2011 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно умов п. 1.1., 1.2. якого за цим договором продавець передає земельну ділянку у власність покупця, а покупець набуває у власність земельну ділянку і сплачує за неї грошову суму, визначену цим договором. Земельна ділянка площею 0, 1000 га (землі під будівлями, спорудами та інші землі - 0, 1000 га), кадастровий номер № 3210900000:01:177:0018, розташована за адресою: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Лермонтова, 2-І. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Вказана земельна ділянка належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_10 19.10.2010 р. за реєстром № 4869, додатком до якого є Державний акт серії ЯЛ № 583543 на право власності земельну ділянку, виданий ОСОБА_1 міською радою Київської області 17.09.2010 р. та зареєстрований в Поземельній книзі 26.10.2010 р. за реєстровим № 96601177001801 Відділом Держкомзему у м. Ірпінь Київської області.
Вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстровано в реєстрі за № 748.
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.02.2011 р., укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_9, приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_10 на Державному акті серії ЯЛ № 583543 на право власності на земельну ділянку площею 0, 1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по вул. Лермонтова, 2-І, м. Ірпінь, Київська область, було зроблено відповідну відмітку про відчуження вказаної земельної ділянки і перехід щодо неї права власності від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9
19.12.2011 р. Відділом Держкомзему у м. Ірпінь Київської області вказаний Державний акт серії ЯЛ № 583543 на право власності на земельну ділянку із відміткою про відчуження ОСОБА_3 земельної ділянки на користь ОСОБА_9 було зареєстровано у Поземельній книзі за реєстровим № 3210900000011770018303.
17.09.2012 р. між ОСОБА_9 та ТОВ „БГМ ЛТД» було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно умов п. 1.1., 1.2. якого за цим договором продавець передає земельну ділянку у власність покупця, а покупець набуває у власність земельну ділянку і сплачує за неї грошову суму, визначену цим договором. Земельна ділянка площею 0, 1000 га (землі під будівлями, спорудами та інші землі - 0, 1000 га), кадастровий номер № 3210900000:01:177:0018, розташована за адресою: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Лермонтова, 2-І. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Вказана земельна ділянка належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_10 18.02.2011 р. за реєстром № 748, додатком до якого є Державний акт серії ЯЛ № 583543 на право власності земельну ділянку, виданий ОСОБА_1 міською радою Київської області 17.09.2010 р. та зареєстрований в Поземельній книзі 19.12.2011 р. за реєстровим № 3210900000011770018303.
Вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстровано в реєстрі за № 5960.
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.09.2012 р., укладеного між ОСОБА_9 та ТОВ „БГМ ЛТД» , приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_10 на Державному акті серії ЯЛ № 583543 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по вул. Лермонтова, 2-І, м. Ірпінь, Київська область, було зроблено відповідну відмітку про відчуження вказаної земельної ділянки і перехід щодо неї права власності від ОСОБА_9 на користь ТОВ „БГМ ЛТД» .
Відповідно до частин першої - третьої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянкам. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Згідно зі статтею 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
За змістом статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 12 розділу X "Перехідні положення" ЗК України, який був чинним на час прийняття Радою оспорюваного рішення від 25 червня 2010 року, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Крім того, частина четверта статті 122 ЗК України в редакції, чинній на час прийняття Радою оспорюваного рішення від 25 червня 2010 року, також передбачала, що обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.
З огляду на викладене, право державної власності на землю не є тотожним праву комунальної власності. Його характерна особливість полягає в тому, що держава реалізує своє право власності на землю через відповідні органи державної влади, які фактично і здійснюють комплекс правомочностей власника (держави), визначених у частині першій статті 78 ЗК України, у тому числі й розпоряджаються землею державної власності.
У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності (частина перша статті 84 ЗК України). За загальним правилом статті 122 ЗК України питання передачі ділянок із земель державної власності в приватну перебуває в компетенції органу виконавчої влади, а не органу місцевого самоврядування.
Враховуючи вищевикладене, рішення № 4766-90-5 від 25.06.2010 р. ОСОБА_1 міської ради Київської області в частині передачі земельної ділянки площею 0, 10 га ОСОБА_2 ОСОБА_1 міської ради Київської області було прийнято ОСОБА_1 міською радою Київської області із порушенням положень Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, та інших нормативно-правових актів України - за відсутності відповідних повноважень щодо передачі у власність третій особі-1 спірної земельної ділянки, а тому позовна вимога прокурора, заявлена в інтересах позивача, до відповідача-1 про визнання його частково недійсним, є законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах позивача, просить суд визнати недійсним Державний акт серії ЯЛ № 583543 на право власності на земельну ділянку площею 0, 10 га з кадастровим номером № 3210900000:01:177:0018, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Лермонтова, 2-і, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, виданий на користь ОСОБА_2, з відмітками про відчуження вказаної земельної ділянки ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ТОВ „БГМ ЛТД» і про його реєстрацію у Відділі Держкомзему у місті Ірпінь Київської області.
Що стосується вказаної позовної вимоги прокурора в інтересах позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У процесі розгляду справи судом встановлено, що вказана позовна вимога прокурора в інтересах позивача є похідною від його позовної вимоги до відповідача-1 про визнання недійсним рішення № 4766-90-5 від 25.06.2010 р. ОСОБА_1 міської ради Київської області в частині передачі земельної ділянки площею 0, 10 га ОСОБА_2 так, як спірний Державний акт серії ЯЛ № 583543 на право власності на земельну ділянку площею 0, 10 га з кадастровим номером № 3210900000:01:177:0018, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Лермонтова, 2-і, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, виданий на користь ОСОБА_2, з відмітками про відчуження вказаної земельної ділянки ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ТОВ „БГМ ЛТД» і про його реєстрацію у Відділі Держкомзему у місті Ірпінь Київської області був виданий ОСОБА_1 міською радою Київської області та Відділом Держкомзему у м. Ірпінь Київської області на виконання вказаного рішення.
Пунктом 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» передбачено, що державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.
У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.
Оскільки, враховуючи те, що як було встановлено судом у процесі розгляду справи, позовна вимога прокурора в інтересах позивача до відповідача-1 про визнання недійсним Державного акту серії ЯЛ № 583543 на право власності на земельну ділянку площею 0, 10 га з кадастровим номером № 3210900000:01:177:0018, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Лермонтова, 2-і, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, виданого на користь ОСОБА_2, з відмітками про відчуження вказаної земельної ділянки ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ТОВ „БГМ ЛТД» і про його реєстрацію у Відділі Держкомзему у місті Ірпінь Київської області, є похідною від його позовної вимоги в інтересах позивача до відповідача-1 про визнання недійсним рішення № 4766-90-5 від 25.06.2010 р. ОСОБА_1 міської ради Київської області в частині передачі земельної ділянки площею 0, 10 га ОСОБА_2 Г, що в свою чергу є законною і обґрунтованою, то суд дійшов висновку про її задоволення.
Відповідач ОСОБА_1 міська рада заявила про застосування наслідків пропущення строків позовної давності за поданим позовом.
Щодо вказаної заяви, суд зазначає про наступне.
Стаття 256 ЦК України визначає, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Проте, відповідно до п. 4. ч.1 ст. 268 ЦК України (в редакції до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства №4176 від 20.12.2011), позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.
Як вказано в п.3 ч. 5 Прикінцевих та перехідних положеннях ЗУ Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства №4176 від 20.12.2011, протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.
У постанові Верховний Суд України від 16.12.2015 по справі №6-2510цс15, зазначив, що положеннями статті 268 ЦК України передбачено винятки із загального правила про поширення позовної давності на всі цивільні правовідносини і визначено вимоги, на які позовна давність не поширюється, зокрема у пункті 4 частини першої статті 268 ЦК України зазначено, що на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.
Водночас, відповідна правова позиція не стосується випадків оскарження від імені держави рішень органів місцевого самоврядування.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу І Закону України від 20 грудня 2011 року № 4176-VI Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства пункт 4 частини першої статті 268 ЦК України виключено.
ОСОБА_11 набрав чинності 15 січня 2012 року.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 20 грудня 2011 року № 4176-VI Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.
Згідно із частинами першою та третьою статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
До правовідносин, які виникли під час дії нормативно-правового акта, який згодом втратив чинність, застосовуються його норми. До правовідносин, які виникли раніше і регулювалися нормативно-правовим актом, який втратив чинність, але права й обов'язки зберігаються і після набрання чинності новим нормативно-правовим актом, застосовуються положення нових актів цивільного законодавства.
Таким чином, трирічний строк позовної давності, що відраховується з дати набрання чинності ЗУ від 20 грудня 2011 року № 4176-VI Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства починає свій відлік саме від 15.01.2012, та на момент звернення до суду з даним позовом у серпні 2014 не сплив.
Прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах позивача, також просить суд витребувати з незаконного володіння у ТОВ „БГМ ЛТД» на користь Держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером № 3210900000:01:177:0018.
Згідно з ст. 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Відповідно до ст. 387 цього ж кодексу власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Статтею 388 цього ж кодексу передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом у процесі розгляду справи, станом на момент розгляду даної справи спірна земельна ділянка площею 0, 1000 га, кадастровий номер № 3210900000:01:177:0018, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, перебуває у володінні і користуванні відповідача-2 - ТОВ „БГМ ЛТД» .
Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, спірна земельна ділянка площею 0, 1000 га, кадастровий № 3210900000:01:177:0018, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, вибула з державної власності всупереч чинному законодавству України та волі уповноваженого органу щодо розпорядження нею - Київської обласної державної адміністрації та станом на момент розгляду даної справи перебуває у володінні і користуванні відповідача-2 - ТОВ „БГМ ЛТД» , та за тих обставин, що Державний акт серії ЯЛ № 583543 на право власності на земельну ділянку площею 0, 10 га з кадастровим номером № 3210900000:01:177:0018, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Лермонтова, 2-і, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, виданий на користь ОСОБА_2, з відмітками про відчуження вказаної земельної ділянки ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ТОВ „БГМ ЛТД» , у встановленому чинним законодавством України порядку визнаний судом недійсним, а тому позовна вимога прокурора, заявлена в інтересах позивача, про витребування у відповідача-2 на користь держави в особі позивача спірної земельної ділянки, є законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Також, прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах позивача, просить суд визнати за державою в особі Київської обласної державної адміністрації право власності на земельну ділянку з кадастровим номером № 3210900000:01:177:0018.
Згідно з ст. 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.
Відповідно до положень п. 3, 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
а) земельні ділянки:
на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;
які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах „а» і „б» пункту 4 цього розділу.
У державній власності залишаються:
а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:
на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності;
які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;
які належать до земель оборони;
б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
в) землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті „а» пункту 3 цього розділу.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 386 цього ж кодексу держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Статтею 392 цього ж кодексу передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 міська рада розпорядилась спірною земельною ділянкою, як своєю, що у подальшому мало наслідком придбання земельної ділянки відповідачем 2 _ ТОВ БГМ ЛТД , в результаті чого виник даний спір фактично оспорюється право власності на вказану земельну ділянку.
Враховуючи висновки щодо незаконності спірного рішення ОСОБА_1 міської ради в частині розпорядження земельною ділянкою державної власності, суд вважає вимоги прокурора щодо визнання права власності держави обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо застосування строку позовної давностіза заявою відповідача 2 - ТОВ "БГМ ЛТД" про витребування майна від відповідача 2, суд зазначає, що відповідач уклав договор про придбання спірної земельної ділянки, а отже набув її 17.09.2012, даний позов подано прокурором 01.08.2014, тобто в межах трирічного строку позовної давності.
Щодо вимог зустрічного позову ТОВ БГМ ЛТД до Київської обласної державної адміністрації та ОСОБА_1 міської ради про визнання права власності на спірну земельну ділянку, зустрічна позовна заява задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як вже зазначено судом, відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
У відповідності до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Приймаючи до уваги, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності без волі власника, що підтверджується матеріалами справи, позивач (за зустрічним позовом, відповідач за первісним позовом) не може набути право власності на зазначену земельну ділянку.
Крім того, позивач за зустрічним позовом не надав документів або інших доказів будівництва та введення в експлуатацію багатоповерхового будинку на спірній земельній ділянці.
Також, суд зазначає, що відповідно до ч. ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Тобто, співвласники багатоквартирного будинку, на наявність якого посилається у поясненнях позивач за зустрічним позовом, не позбавлені можливості щодо оформлення спірної земельної ділянки у власність в передбаченому законом порядку.
Відповідно до ст. 60 ГПК України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
При цьому, суд зазначає, що відповідач 2 за зустрічним позовом (ОСОБА_1 міська рада) є відповідачем 1 у первісному позові, отже до нього не можуть бути подані зустрічні позовні вимоги.
В силу ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені прокуратурою у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають стягненню з відповідачів в доход Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 49, 60, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Первісний позов задовольнити.
2. Визнати недійсним рішення № 4766-90-5 від 25.06.2010 ОСОБА_1 міської ради Київської області в частині передачі земельної ділянки площею 0,10 га ОСОБА_2.
3. Визнати недійсним Державний акт серії ЯЛ № 583543 на право власності на земельну ділянку площею 0, 10 га з кадастровим номером № 3210900000:01:177:0018, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Лермонтова, 2-і, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, виданий на користь ОСОБА_2, з відмітками про відчуження вказаної земельної ділянки ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ТОВ „БГМ ЛТД» і про його реєстрацію у Відділі Держкомзему у місті Ірпінь Київської області.
4. Витребувати з незаконного володіння у ТОВ „БГМ ЛТД» на користь Держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером № 3210900000:01:177:0018, вартістю 120 340, 00 грн.
5. Визнати за державою в особі Київської обласної державної адміністрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером № 3210900000:01:177:0018.
6. Стягнути з ОСОБА_1 міської ради Київської області в доход Державного бюджету України 2436,00грн судового збору.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД» в доход Державного бюджету України 2436,00грн судового збору.
8. В задоволенні зустрічного позову відмовити.
9. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текс рішення складено 13.10.2017.
Суддя С.І. Чонгова
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2017 |
Оприлюднено | 15.10.2017 |
Номер документу | 69519445 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Чонгова С.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні