Рішення

від 10.10.2017 по справі 922/2974/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2017 р.Справа № 922/2974/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Каюков Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Приватного підприємства "Аракс", м. Харків про стягнення коштів у розмірі 4 267 398,20 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за дов. № 08-11/4551/2-16 від 27.12.2016 року

відповідача - не з'явився

за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Приватного підприємства "Аракс", про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 4 267 398,20 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги вмотивовано відсутністю реєстрації речових прав на земельну ділянку, яка розташована за адресою: вул. Героїв Праці у м. Харкові (колишня адреса: вул. Кутузівська, 22, с. Циркуни, Харківський район) і на якій розміщено об'єкти нерухомого майна, що є власністю відповідача; користуванням відповідачем земельною ділянкою в період з 01 вересня 2014 року (набуття права власності на нерухоме майно) по 01 вересня 2017 року без оплати; збереженням відповідачем коштів через несплату орендної плати за користування земельною ділянкою за відсутністю укладеного договору, чим фактично відповідачем збільшено вартість власного майна, а позивачем втрачається належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається безпідставне збереження коштів відповідачем у розмірі орендної плати за рахунок позивача (недоодержані грошові кошти у розмірі орендної плати за землю) та нормами ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 14 (п.п. 14.1.125, 14.1.136, 14.1.72), ст. 288.5 Податкового кодексу України, ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 вересня 2017 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2974/17 і призначено її до слухання у судовому засіданні на 18 вересня 2017 року. 18 вересня 2017 року ухвалою господарського суду Харківської області задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд даної справи відкладено до 10 жовтня 2017 року. Судом доручено до матеріалів справи документи, які надійшли через канцелярію суду від: позивача - письмові пояснення (вх. № 32928 від 09 жовтня 2017 року); відповідача - клопотання з додатками (вх. № 2091 від 10 жовтня 2017 року), яке надійшло на електронну адресу господарського суду Харківської області.

В призначене судове засідання 10 жовтня 2017 року з'явився представник позивача, який просив суд долучити до матеріалів справи клопотання про виправлення описки у позовній заяві, дане клопотання судом долучено до матеріалів справи з подальшою реєстрацією в канцелярії суду за вх. № 33146 від 10 жовтня 2017 року. Відповідач, свого уповноваженого представника в дане судове засідання не направив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом судового засідання від 18 вересня 2017 року, в якому відображено явку сторін, та поданими до суду документами.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 2091 від 10 жовтня 2017 року), мотивоване перебуванням представника відповідача у відрядженні в м. Києві, проти задоволення якого заперечував представник позивача, відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне: по-перше, інтереси відповідача представляють два представника; по-друге, один з представників відповідача 22 вересня 2017 року знайомився з матеріалами справи № 922/2974/17, повноваження на представлення інтересів відповідача другому представнику були надані 03 жовтня 2017 року (дов. № 2 від 03.10.2017 року) і він мав можливість ознайомитися з матеріалами справи, втім даним правом не скористався; по-третє, відповідач не був позбавлений можливості подати до суду відзив на позовну заяву, з обґрунтуванням своєї правової позиції стосовно позовних вимог; по-четверте, явка представників сторін в дане судове засідання не визнавалася обов'язковою, і є лише правом сторони, а не обов'язком; по-п'яте, суд попереджав сторін про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України (ухвала суду від 18 вересня 2017 року); по-шосте, Вищій господарський суд України у Постанові № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського кодексу України судами першої інстанції" Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року (п. 3.9.2 постанови) роз'яснив господарським судам, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача про виправлення технічної помилки у другому абзаці третьої сторінки позовної заяви, з огляду на зміст позовної заяви та розбіжності щодо визначення площі земельної ділянки у позовній заяві, вважає за необхідне прийняти вказане клопотання та розглядає справу з його врахуванням.

Під час судового засідання 10 жовтня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. В судовому засіданні 10 жовтня 2017 року представник позивача не виявив наміру подавати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування позовних вимог, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Департаментом самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради 29 серпня 2017 року проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку площею 0,6165 га по вул. Героїв Праці у місті Харкові (колишня адреса: вул. Кутузівська, 22 с. Циркуни, Харківський район) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель без оформлення документів на право власності або право користування земельною ділянкою та без державної реєстрації цих прав, про що свідчить акт обстеження земельної ділянки Департаменту самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради від 29 серпня 2017 року (арк.спр. 13-14).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 95747707 від 29 серпня 2017 року право власності на охоронний пункт літ. "А-2" площею 21,80 кв.м., майстерні окрашення та рехтування автомобілів, слюсарна майстерня з розвалом-сходження літ. літ. "Д-1", "Д1-1", "Д2-1", "Г-1" загальною площею 251,80 кв.м., майстерня з авто мийкою літ. "Б-1" площею 133,30 кв.м., адміністративно-виробнична будівля літ. "В-1" площею 215,0 кв.м., кафе літ. "Ж-1" з літнім приміщенням літ. "З-1" площею 430,90 кв.м., магазини з кладовими літ. "Е-1" площею 188,10 кв.м. та спорудами по вул. Кутузівській, 22, с. Циркуни, Харківського району, Харківської області (нова адреса м. Харків, вул. Героїв Праці) зареєстровано з 24 травня 2004 року за приватним підприємством "Аракс" на підставі свідоцтва про право власності від 24 травня 2004 року САА № 537284.

Окрім нежитлових будівель, право власності на які зареєстровано за ПП "Аракс", на земельній ділянці розташовані нежитлові будівлі літ. "Н-1" площею 20,1 кв.м., літ. "И-1" площею 36,1 кв.м., літ. "С-1" площею 37,9 кв.м., літ. "Р-1" площею 112,9 кв.м., літ. "Т-1" площею 20,2 кв.м., літ. "Ф-1" площею 83,6 кв.м., літ. "М-1" площею 173,9 кв.м., літ. "О-1" площею 25,3 кв.м., на які обліковувалась декларація про готовність до експлуатації об'єкта від 31 березня 2016 року № ХК 143160910465. Наказом Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 29 грудня 2016 року № 138 скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 31 березня 2016 року № ХК 143160910465, який належить до І-ІІІ категорії складності, а саме: "Розміщення приміщення для нарізки скла, намету по виготовленню тротуарної плитки та будівництво торгівельного майданчику непродовольчих товарів на території існуючої автостоянки на території Циркунівської селищної ради (нове будівництво). ІІ черга будівництва: будівництво торгівельного майданчику непродовольчих товарів по вул. Героїв Праці у м. Харкові (колишня адреса: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Кутузівська, 22).

Як вбачається з листа Департаменту земельних відносин виконавчого комітету Харківської міської ради № 8922/0/225-16 від 28 грудня 2016 року, право власності або право користування земельними ділянками, розташованими по вул. Героїв Праці, у м. Харкові у Приватного підприємства "Аракс" відсутнє. З листа Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС У Харківській області від 12 грудня 2016 року № 2886/9/20-31-12-04-35 "Про надання інформації" вбачається, що приватне підприємство "Аракс" (податковий номер 14085678) як платник земельного податку в Київській ОДПІ не обліковується.

Як вказує позивач у позовній заяві, відповідач з 01 вересня 2014 року по 01 вересня 2017 року не сплачував за користування земельною ділянкою, площею 0,6165 га, яка перебуває у власності територіальної громади міста Харкова та розташована за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці (колишня адреса: вул. Кутузівська, 22, с. Циркуни, Харківський район), плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг у себе майно - грошові кошти. Зазначені обставини й стали для позивача, підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частинами 1-3 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Отже, норма статті 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільний кодекс України). Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб. За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Тобто, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під вказане вище визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності. При цьому, суд зазначає, що відновлення порушених прав ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов'язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки. Крім того, за приписами пункту 4 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Підстави та порядок стягнення коштів, які особа мала б отримати за звичайних умов, втім не отримала, визначені також статтею 22 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 224, статтею 225 Господарського кодексу України, за змістом яких упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, як норми статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, так і статті 1212 Цивільного кодексу України унормовують відшкодування шкоди, зокрема, у вигляді неодержаних потерпілою особою доходів, що завдана як внаслідок неправомірних дій/бездіяльності, так і внаслідок безпідставного збагачення іншої особи за рахунок безпідставного збереження нею коштів, які належать (мають бути сплачені) цій потерпілій особі.

При цьому, правову кваліфікацію матеріально-правової природи вимоги про стягнення коштів має дати саме суд, виходячи з обставин справи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

З огляду на викладене, для визначення розміру безпідставно збереженої орендної плати, яку просить стягнути позивач, необхідним є встановлення її розміру, шляхом множення площі земельної ділянки, визначеної з урахуванням розміру фактичного користування відповідачем земельної ділянки встановленого актом в ході обстеження 29 серпня 2017 року, та розміру нормативної грошової оцінки займаної земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок розміру доходу, одержаного відповідачем за користування від безпідставно набутого майна (земельної ділянки) територіальної громади м. Харкова здійснено позивачем на підставі нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки (визначеної шляхом множення площі вказаної ділянки та нормативної грошової оцінки одного квадратного метра землі) з урахуванням ставки річної орендної плати у період з 01 вересня 2014 року по 01 вересня 2017 року.

Враховуючи вище викладене в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 4 267 398,20 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Дана правова позиція повністю узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постановах від 30 листопада 2016 року по справі № 922/1008/15, від 12 квітня 2017 року по справі № 922/207/15 та від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15, вимоги якої, в силу ч. 1 ст. 111-28 ГПК України, є обов'язковими до виконання.

Судові витрати, до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, а саме судовий збір у розмірі 64 010,97 грн. покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Аракс" (61107, м. Харків, вул. Ковпака Сидора, 97, код ЄДРПОУ 14085678) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, ідентифікаційний номер 04059243, р/р 31419611700002, банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 4 267 398,20 грн. та 64 010,97 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.10.2017 р.

Суддя ОСОБА_2

справа № 922/2974/17