Постанова

від 15.11.2017 по справі 922/2974/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2017 р. Справа № 922/2974/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М. , суддя Гребенюк Н. В. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Бєлкіній О.М.

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 (№ 08-11/4550/2-16 від 27.12.2016)

відповідача: ОСОБА_2 (дов. б/н від 03.10.2017)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Аракс", м. Харків (вх. №3297 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 10.10.17 у справі № 922/2974/17

за позовом Харківської міської ради

до Приватного підприємства "Аракс", м. Харків

про стягнення 4 267 398,20 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.10.2017 у справі № 922/2974/17 (ОСОБА_3В.) позов задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Приватного підприємства "Аракс" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 4 267 398,20 грн. та 64 010,97 грн. судового збору.

Відповідач звернувся з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2017 у справі № 922/2974/17, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Судові витрати відповідач просить покласти на позивача.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та принципам здійснення судочинства в зв'язку з тим, що суд не задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, чим позбавив останнього можливості навести свої заперечення проти позову.

В обґрунтування своєї позиції у справі відповідач зазначає про те, що суд не врахував ту обставину, що за вказаною позивачем адресою не обліковується зареєстрована в державному земельному кадастрі у встановленому порядку земельна ділянка, ПП Аракс не користується земельною ділянкою, яка є об'єктом цивільних прав в розумінні земельного законодавства і щодо якої у позивача існує право вимагати плату за її використання. Відповідач вказує на те, що земельна ділянка, право постійного користування якою було надано відповідачу в 1995 році, станом на 2017 рік не сформована у встановленому законом порядку за Харківською міською радою, а відтак не може бути об'єктом цивільних відносин. Відповідач посилається на відсутність доказів, якими був би визначений перелік земельних ділянок, що були включені до меж міста Харкова і який мав би бути додатком до землевпорядної документації. Відповідач вважає, що Приватне підприємство "Аракс" може бути платником тільки земельного податку, оскільки є землекористувачем на праві постійного користування земельною ділянкою, яке зареєстроване у встановленому до 01.01.2013 законом порядку і є чинним на момент розгляду цієї справи.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з доводами апеляційної скарги не погоджується, вважає, що позиція відповідача не відповідає нормам матеріального права, які регулюють спірні відносини, посилаючись зокрема на те, що між Харківською міською радою та ПП "Аракс" склалися правовідносини щодо використання земельної ділянки без здійснення плати за неї, що кваліфікується як кондиційні правовідносини з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, які врегульовані главою 83 ЦК України, тому факт наявності сформованої земельної ділянки, як об'єкту цивільних прав не потрібен, а необхідно встановити фактичну площу земельної ділянки, яку використовує набувач майна та розмір безпідставно збережених коштів. Позивач також вважає доводи відповідача щодо розташування спірної земельної ділянки поза межами м. Харкова необґрунтованими та такими, що спростовуються викладеною позицією Харківської міської ради з цього питання. Крім того, позивач заперечує доводи відповідача про те, що він звільнений від сплати податку на землю у зв'язку із перебуванням на спрощеній системі оподаткування, посилаючись на те, що норми податкового права не підлягають застосуванню, оскільки предметом позову по цій справі є стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати. Позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про витребування в Головному управлінні державного земельного кадастру Харківської області інформацію - чи здійснювалось внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці (колишня адреса: вул. Кутузівська, 22, с. Циркуни. Харківський район) та присвоєння їй кадастрового номера.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про витребування в Головному управлінні державного земельного кадастру Харківської області додаткової інформації щодо формування зазначеної земельної ділянки за недоцільністю, виходячи з того, що предметом позову є вимога позивача про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати, та зважаючи на наявність в матеріалах достатніх доказів для вирішення справи по суті.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначив про те, що відділом самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради 29 серпня 2017 року проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку площею 0,6165 га по вул. Героїв Праці у місті Харкові (колишня адреса: вул. Кутузівська, 22 с. Циркуни, Харківський район) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель без оформлення документів на право власності або право користування земельною ділянкою та без державної реєстрації цих прав, про що свідчить акт обстеження земельної ділянки від 29 серпня 2017 року (арк.спр. 13-14).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 95747707 від 29 серпня 2017 року право власності на охоронний пункт літ. "А-2" площею 21,80 кв.м., майстерні окрашення та рехтування автомобілів, слюсарна майстерня з розвалом-сходження літ. літ. "Д-1", "Д1-1", "Д2-1", "Г-1" загальною площею 251,80 кв.м., майстерня з авто мийкою літ. "Б-1" площею 133,30 кв.м., адміністративно-виробнична будівля літ. "В-1" площею 215,0 кв.м., кафе літ. "Ж-1" з літнім приміщенням літ. "З-1" площею 430,90 кв.м., магазини з кладовими літ. "Е-1" площею 188,10 кв.м. та спорудами по вул. Кутузівській, 22, с. Циркуни, Харківського району, Харківської області (нова адреса м. Харків, вул. Героїв Праці) зареєстровано з 24 травня 2004 року за приватним підприємством "Аракс" на підставі свідоцтва про право власності від 24 травня 2004 року САА № 537284.

Як зазначає позивач, окрім нежитлових будівель, право власності на які зареєстровано за ПП "Аракс", на земельній ділянці розташовані нежитлові будівлі літ. "Н-1" площею 20,1 кв.м., літ. "И-1" площею 36,1 кв.м., літ. "С-1" площею 37,9 кв.м., літ. "Р-1" площею 112,9 кв.м., літ. "Т-1" площею 20,2 кв.м., літ. "Ф-1" площею 83,6 кв.м., літ. "М-1" площею 173,9 кв.м., літ. "О-1" площею 25,3 кв.м., на які обліковувалась декларація про готовність до експлуатації об'єкта від 31 березня 2016 року № ХК 143160910465.

Однак, наказом Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 29 грудня 2016 року № 138 скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 31 березня 2016 року № ХК 143160910465.

Відповідно до інформаційної довідки від 29.08.2017 № 95747707 та листа Департаменту земельних відносин виконавчого комітету Харківської міської ради № 8922/0/225-16 від 28 грудня 2016 року, речові права відповідача на земельну ділянку по по вул. Героїв Праці, у м. Харкові (колишня адреса: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Кутузівська, 22) не зареєстровані.

Відповідач не є ані власником, ані постійним користувачем земельної ділянки, тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку.

Як вказує позивач у позовній заяві, відповідач з 01 вересня 2014 року по 01 вересня 2017 року не сплачував за користування земельною ділянкою, площею 0,6165 га, яка перебуває у власності територіальної громади міста Харкова та розташована за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці (колишня адреса: вул. Кутузівська, 22, с. Циркуни, Харківський район), плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг у себе майно - грошові кошти.

Розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, розрахований позивачем в сумі 4 267 398,20 грн., виходячи з розміру орендної плати за землю.

При цьому позивач послався на положення статей 1212 - 1214 ЦК, як на правову підставу своїх вимог, а обґрунтовуючи вимоги про стягнення 4 267 398,20 грн., зауважив, що внаслідок використання відповідачем земельної ділянки без укладання договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю.

Зазначені обставини стали для позивача, підставою для звернення з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги з огляду на положення статей 22, 1166 Цивільного кодексу України та статті 1212 Цивільного кодексу України, які унормовують відшкодування шкоди, зокрема, у вигляді неодержаних потерпілою особою доходів, що завдана як внаслідок неправомірних дій/бездіяльності, так і внаслідок безпідставного збагачення іншої особи за рахунок безпідставного збереження нею коштів, які належать (мають бути сплачені) цій потерпілій особі.

Суд першої інстанції погодився, що розрахунок розміру доходу, одержаного відповідачем за користування від безпідставно набутого майна (земельної ділянки) територіальної громади м. Харкова правомірно здійснено позивачем на підставі нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки (визначеної шляхом множення площі вказаної ділянки та нормативної грошової оцінки одного квадратного метра землі) з урахуванням ставки річної орендної плати у період з 01 вересня 2014 року по 01 вересня 2017 року, в зв'язку з чим дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з Приватного підприємства "Аракс" на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 4 267 398,20 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Надаючи правову кваліфікація спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Обставини справи свідчать про те, що рішенням виконавчого комітету Циркунівської сільської ради народних депутатів Харківського району Харківської області від 15.08.1995 № 570 "Про надання земельної ділянки в постійне користування ПП "Аракс" була надана в постійне користування земельна ділянка площею 1,0 га із земель радгоспу "Циркунівський", розташована поблизу вул. Героїв Праці м. Харкова для обслуговування приміщень по ремонту автомобілів, а також для будівлі ринку по реалізації сільськогосподарської продукції.

Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 26.09.1995 № 44 "Про закріплення земельної ділянки ПП "Аракс" було закріплено за ПП "Аракс" земельну ділянку площею 1,0 га для розміщення ринку сільськогосподарської продукції та пункту технічного обслуговування автомобілів.

На підставі розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області № 44 від 26 вересня 1995 року Харківською районною Радою народних депутатів Харківського району Харківської області був виданий ПП „Аракс" державний акт № ХР 25-00-1108 на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,0 га для розміщення ринку та пункту технічного обслуговування автомобілів.

Постановою господарського суду Харківської області від 10.02.2006 по справі № АС-40/482-05 був визнаний недійсним Державний акт № ХР 25-00-1108 на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,0 га, що розташована у Харківському районі Харківської області, що був виданий Харківською районною Радою ПП "Аракс" та зареєстрований у Книзі реєстрації державних актів № 127.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2006 по справі № АС-40/482-05 постанова господарського суду Харківської області від 10.02.2006 по справі № АС-40/482-05 була залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.12.2007 постанова господарського суду Харківської області від 10.02.2006 та ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2006 по справі № АС-40/482-05 були залишені без змін.

Постановою Верховної Ради України від 06.09.2012 № 5215-VІ "Про зміну і встановлення меж міста Харків, Дергачівського і Харківського районів Харківської області" встановлено нові межі м. Харкова та з цього часу спірна земельна ділянка площею 0,6349 га, яку використовує ПП "Аракс", знаходиться на території м. Харкова, як така, що включена до меж міста Харкова.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 95747707 від 29 серпня 2017 року право власності на охоронний пункт літ. "А-2" площею 21,80 кв.м., майстерні окрашення та рехтування автомобілів, слюсарна майстерня з розвалом-сходження літ. літ. "Д-1", "Д1-1", "Д2-1", "Г-1" загальною площею 251,80 кв.м., майстерня з авто мийкою літ. "Б-1" площею 133,30 кв.м., адміністративно-виробнична будівля літ. "В-1" площею 215,0 кв.м., кафе літ. "Ж-1" з літнім приміщенням літ. "З-1" площею 430,90 кв.м., магазини з кладовими літ. "Е-1" площею 188,10 кв.м. та спорудами по вул. Кутузівській, 22, с. Циркуни, Харківського району, Харківської області (нова адреса м. Харків, вул. Героїв Праці) зареєстровано з 24 травня 2004 року за приватним підприємством "Аракс" на підставі свідоцтва про право власності від 24 травня 2004 року САА № 537284.

Також, окрім нежитлових будівель, право власності на які зареєстровано за ПП "Аракс", на земельній ділянці розташовані нежитлові будівлі літ. "Н-1" площею 20,1 кв.м., літ. "И-1" площею 36,1 кв.м., літ. "С-1" площею 37,9 кв.м., літ. "Р-1" площею 112,9 кв.м., літ. "Т-1" площею 20,2 кв.м., літ. "Ф-1" площею 83,6 кв.м., літ. "М-1" площею 173,9 кв.м., літ. "О-1" площею 25,3 кв.м., на які обліковувалась декларація про готовність до експлуатації об'єкта від 31 березня 2016 року № ХК 143160910465.

31.03.2016 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради зареєстрована декларація про готовність до експлуатації об'єкта №ХК 143160910465: «Розміщення приміщення для нарізки скла, намету по виготовленню тротуарної плитки та будівництво торгівельного майданчику непродовольчих товарів на території існуючої автостоянки на території Циркунівської селищної ради (нове будівництво). II черга будівництва: будівництво торгівельного майданчику непродовольчих товарів по вул. Героїв Праці у м. Харкові (колишня адреса: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Кутузівська, № 22)» (замовник ПП «Аракс» ).

Наказом Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 29.12.2016 №138 скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 31.03.2016 № ХК 143160910465, який належить до І-ІІІ категорії складності, а саме: «Розміщення приміщення для нарізки скла, намету по виготовленню тротуарної плитки та будівництво торгівельного майданчику непродовольчих товарів на території існуючої автостоянки на території Циркунівської селищної ради (нове будівництво). II черга будівництва: будівництво торгівельного майданчику непродовольчих товарів по вул. Героїв Праці у м. Харкові (колишня адреса: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Кутузівська, № 22)» (замовник - ПП «Аракс» ).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.09.2016, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2016, у справі №922/2554/16 припинено право постійного користування земельною ділянкою, наданою рішенням Виконавчого комітету Циркунівської сільської ради народних депутатів Харківського району Харківської області від 15.08.1995 №570 (прийнятого відносно ПП «АРАКС» ) площею 0,6349 га із земель радгоспу «Циркунівський» , розташованої поблизу вул. Героїв Праці м. Харкова для обслуговування приміщень з ремонту автомобілів, а також для будівлі ринку по реалізації сільськогосподарської продукції.

Отже, судовим рішенням у справі № 922/2554/16 встановлений преюдиціальний факт використання відповідачем земельної ділянки по вул. Героїв Праці у місті Харкові (колишня адреса: вул. Кутузівська, 22 с. Циркуни, Харківський район) без достатніх правових підстав, що стало підставою для припинення права постійного користування ПП "Аракс" земельною ділянкою площею 0,6349 га по вул. Героїв Праці у м. Харкові (колишня адреса: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Кутузівська, № 22).

Як вбачається з листа Департаменту земельних відносин виконавчого комітету Харківської міської ради № 8922/0/225-16 від 28 грудня 2016 року, право власності або право користування земельними ділянками, розташованими по вул. Героїв Праці, у м. Харкові у Приватного підприємства "Аракс" відсутнє.

З листа Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС У Харківській області від 12 грудня 2016 року № 2886/9/20-31-12-04-35 "Про надання інформації" вбачається, що приватне підприємство "Аракс" (податковий номер 14085678) як платник земельного податку в Київській ОДПІ не обліковується. На теперішній час спірна земельна ділянка площею 0,6349 га, яку використовує ПП "Аракс", знаходиться на території м. Харкова, як така, що включена до меж міста Харкова.

Відповідно до інформаційної довідки від 29.08.2017 № 95747707 та листа Департаменту земельних відносин виконавчого комітету Харківської міської ради № 8922/0/225-16 від 28 грудня 2016 року, речові права відповідача на земельну ділянку по по вул. Героїв Праці, у м. Харкові (колишня адреса: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Кутузівська, 22) не зареєстровані.

Як свідчать матеріали справи, відділом самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради 29 серпня 2017 року проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку площею 0,6165 га по вул. Героїв Праці у місті Харкові (колишня адреса: вул. Кутузівська, 22 с. Циркуни, Харківський район) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель без оформлення документів на право власності або право користування земельною ділянкою та без державної реєстрації цих прав, про що свідчить акт обстеження земельної ділянки від 29 серпня 2017 року.

Предметом спору у справі є вимоги Харківської міської ради про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 4 267 398,20 грн. на підставі ст.ст. 1212-1214 ЦК України.

Згідно з частинами 1-3 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, норма статті 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільний кодекс України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Тобто, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відновлення порушених прав Харківської міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов'язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки .

Крім того, за приписами пункту 4 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Підстави та порядок стягнення коштів, які особа мала б отримати за звичайних умов, втім не отримала, визначені також статтею 22 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 224, статтею 225 Господарського кодексу України, за змістом яких упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, як норми статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, так і статті 1212 Цивільного кодексу України унормовують відшкодування шкоди, зокрема, у вигляді неодержаних потерпілою особою доходів, що завдана як внаслідок неправомірних дій/бездіяльності, так і внаслідок безпідставного збагачення іншої особи за рахунок безпідставного збереження нею коштів, які належать (мають бути сплачені) цій потерпілій особі.

При цьому, правову кваліфікацію матеріально-правової природи вимоги про стягнення коштів має дати саме суд, виходячи з обставин справи.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній Вищим господарським судом України в постанові від 04 жовтня 2017 року у справі № 922/210/15.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Приписами статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного Кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренду земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

ПП "Аракс" належним чином не оформило правовідносин щодо користування спірною земельною ділянкою.

Проте з моменту виникнення права власності на зазначене нерухоме майно у відповідача виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під нежитловою будівлею.

Відповідно до статті 206 ЗК використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідач не є ні власником, ні постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 ПК).

Щодо наведених відповідачем в апеляційній скарзі доводів про те, що земельна ділянка, яку використовує ПП "Аракс", не сформована, як об'єкт цивільних прав у Харківської міської ради, а тому відсутні підстави вимагати плату за її використання, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Разом з цим, в контексті ст.ст. 78 79-1, 92, ЗК України формування земельних ділянок, як об'єкту цивільних прав необхідно для отримання або надання її у власність, користування та можливості здійснювати щодо такого нерухомого інші, передбачені чинним законодавством дії (продаж, спадкування, застава та ін.).

Як встановлено господарським судом та не спростовано відповідачем, речові права відповідача на земельну ділянку по вул. Героїв Праці у місті Харкові (колишня адреса: вул. Кутузівська, 22 с. Циркуни, Харківський район) не зареєстровані.

Зазначена земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади міста Харкова та є комунальною власністю на підставі ст.ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України, за будь-якими юридичними або фізичними особами не зареєстрована.

Позов Харківської міської ради обґрунтований тим, що відповідач використовує земельну ділянку комунальної форми власності не сплачуючи за її використання плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі. Під безпідставно збереженим майном Харківська міська рада визначає грошові кошти в розумінні ст.ст. 179, 190 ЦК України, оскільки відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним.

Отже, між Харківською міською радою та ПП "Аракс" склались правовідносини щодо використання земельної ділянки без здійснення плати за неї, що кваліфікується як кондиційні правовідносини з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, які врегульовані главою 83 ЦК України, а не правовідносини щодо вчинення відносно земельної ділянки будь-яких дій.

З огляду на викладене, для визначення розміру безпідставно збереженої орендної плати, яку просить стягнути позивач, необхідним є встановлення її розміру, шляхом множення площі земельної ділянки, фактичне користування якою встановлено в ході обстеження та розміру нормативної грошової оцінки займаної земельної ділянки.

Таким чином, для врегулювання судом кондиційних правовідносин між позивачем та відповідачем факт наявності сформованої земельної ділянки, як об'єкту цивільних прав, не є необхідним, оскільки потрібно встановити фактичну площу земельної ділянки, яку використовує набувач майна та розмір безпідставно збережених коштів. При цьому, під час розгляду справи відповідач жодним чином не спростовує факт використання земельної ділянки площею 0,6165 га по вул. Героїв Праці у місті Харкові (колишня адреса: вул. Кутузівська, 22 с. Циркуни, Харківський район) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель та даний факт підтверджено наявними у справі документальними доказами.

На підставі викладено, доводи відповідача з приводу того, що земельна ділянка, яку використовує ПП "Аракс", не сформована, як об'єкт цивільних прав, не можуть вважатися підставою для звільнення відповідача від сплати за використання земельної ділянки.

Доводи відповідача про те, що він звільнений від сплати податку на землю у зв'язку із перебуванням на спрощеній системі оподаткування та його посилання на ст.ст. 291 та 297 ПК України не мають відношення до предмету позову, оскільки заявлена до стягнення сума не є податком. Ані земельним, ані податковим законодавством не передбачено звільнення від повернення безпідставно набутого майна у зв'язку із перебуванням особи на спрощеній системі оподаткування.

Як зазначалось вище, відповідач не є власником чи постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, а єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 ПК).

Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що земельна ділянка, яку він використовує знаходиться поза межами міста Харкова у з в'язку із чим у Харківської міської ради немає повноважень власника відносно цієї земельної ділянки. Такі твердження відповідач обґрунтовує тим, що на підставі постанови Верховної Ради України від 06.09.2012 № 5215-УІ Про зміну і встановлення меж міста Харків, Дергачівського і Харківського районів Харківської області неможливо встановити конкретні земельні ділянки за рахунок яких змінено межі м. Харкова. Також, висновок про те, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами м. Харкова відповідач обґрунтовує інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої нерухоме майно, яке належить відповідачу перебуває за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Кутузівська, 22.

Колегія суддів з такими доводами не погоджується, виходячи з наступного.

Дійсно земельна ділянка, яку використовує ПП "Аракс", до 06.09.2012 перебувала на території Циркунівської селищної ради, Харківського району, Харківської області. Про це свідчать документи органів державної влади та місцевого самоврядування щодо передачі земельної ділянки, частину якої на теперішній час використовує ПП "Аракс" у користування. Нерухоме майно, яке розташоване на спірній земельній ділянці було зареєстровано за ПП "Аракс" 24.05.2004 у той час коли земельна ділянка перебувала на території Циркунівської селищної ради.

На підставі рішення Харківської міської ради від 06.04.2011 № 225/11 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо встановлення межі міста Харкова розроблений проект землеустрою нових меж м. Харкова. За вказаним проектом земельна ділянка була включена до нових меж м. Харкова, а проект затверджений постановою Верховної Ради України від 06.09.2012 №5215-УІ.

З листа Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС У Харківській області від 12 грудня 2016 року № 2886/9/20-31-12-04-35 "Про надання інформації" також вбачається, що на теперішній час спірна земельна ділянка площею 0,6349 га, яку використовує ПП "Аракс", знаходиться на території м. Харкова, як така, що включена до меж міста Харкова.

Отже, на теперішній час спірна земельна ділянка перебуває на території м. Харкова та відноситься до комунальної форми власності.

Посилання відповідача на довідки з Державної кадастрової карти не свідчать, що спірна земельна ділянка перебуває поза межами м. Харкова, оскільки реєстрація правовстановлюючих документів та реєстрація земельних ділянок у Державній кадастровій карті відбувалась у період знаходження цих ділянок на території Циркунівської сільської ради у відповідності до чинного на той час законодавства, тому вказані докази не підтверджують позицію відповідача з цього питання та спростовуються вищевикладеним.

Посилання відповідача на інформацію з офіційного сайту Циркунвської сільської ради колегія суддів відхиляє, оскільки така інформація не може вважатися належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України.

Щодо доводів відповідача про користування спірною земельною ділянкою без порушення певних правових норм, що встановлено постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 у справі № 922/2554/16, колегія суддів зазначає, що судовим рішенням у справі № 922/2554/16, яким припинено право постійного користування ПП "Аракс" земельною ділянкою площею 0,6349 га по вул. Героїв Праці у м. Харкові (колишня адреса: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Кутузівська, № 22), встановлений преюдиціальний факт використання відповідачем земельної ділянки без достатніх правових підстав та за відсутністю належного оформлення права постійного користування спірної земельної ділянки.

Для вирішення справи № 922/2974/17 щодо стягнення безпідставно збереженого майна підлягають доведенню

- факт набуття або збереження майна за рахунок іншої особи

- відсутність для цього підстав, встановлених законом або іншими правовими актами

- вартість безпідставного збагачення.

Враховуючи те, що речові права відповідача на земельну ділянку не зареєстровані, останній не набув належних прав власності або користування щодо земельної ділянки по вул. Героїв Праці у місті Харкові (колишня адреса: вул. Кутузівська, 22 с. Циркуни, Харківський район) та використовує земельну ділянку без достатніх правових підстав, не сплачуючи грошові кошти за використання земельної ділянки комунальної власності зберіг їх у себе, наявні правові підстави для застосування статей 1212-1214 Цивільного кодексу України, які передбачають правові підстави для відшкодування користувачем земельної ділянки завданої шкоди, навіть незалежно від його вини, що відповідає висновками Верховного Суду України, викладеним в постанові 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відновлення порушених прав Харківської міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов'язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки .

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що позивач правомірно визначив розмір безпідставно збереженої орендної плати у розмірі 4 267 398,20 грн. шляхом множення площі земельної ділянки, визначеної з урахуванням розміру фактичного користування відповідачем земельної ділянки встановленого актом в ході обстеження 29 серпня 2017 року, та розміру нормативної грошової оцінки займаної земельної ділянки.

Відповідач стверджує, що Харківська міська рада немає підстав здійснювати розрахунок розміру коштів від безпідставно набутого майна. Такі висновки Відповідач обґрунтовує, посилаючись на ст. 18 Закону України Про оцінку земель та тим, що для розрахунку розміру безпідставно збережених коштів необхідно отримати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Проте, зазначена правова позиція відповідача не відповідає нормам матеріального права виходячи з наступного.

Так, Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є необхідним для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. При цьому, такий витяг можливо отримати тільки у разі наявності розробленої та затвердженої, відповідно до вимог чинного законодавства, технічної документації на конкретну земельну ділянку.

Враховуючи те, що технічна документація на спірну земельну ділянку не розроблена, а між позивачем та відповідачем склались позадоговірні, кондиційні правовідносини, розрахунки Харківської міської ради зроблені не для укладання з ПП "Аракс" угод щодо земельної ділянки, а в якості доказу обґрунтування розміру орендної плати, яку відповідач безпідставно зберіг не сплачуючи за використання цих ділянок.

Отже, в даному випадку для визначення розміру безпідставно збереженого відповідачем майна - грошових коштів за використання земельних ділянок комунальної власності Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не застосовується.

Відповідач також зазначає про необґрунтований розмір земельної ділянки, яку використовує ПП "Аракс", посилаючись на те, що акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки та план меж фактичного користування земельними ділянками не можуть бути доказом у цій справі. Такі висновки відповідач обґрунтовує тим, що вказані документи не відповідають вимогам ст. 20 Закону України Про землеустрій відповідно до якої для визначення меж конкретної ділянки необхідно проведення землеустрою.

Колегія суддів вважає наведені відповідачем доводи безпідставними, оскільки у Харківської міської ради існують обґрунтовані та законні підстави, складати акти обстеження, визначення меж площі та конфігурації земельних ділянок комунальної власності для визначених нормативно-правовими актами цілей та задач.

Акт обстеження, визначення меж площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: вул. Героїв Праці у місті Харкові (колишня адреса: вул. Кутузівська, 22 с. Циркуни, Харківський район) від 29.08.2017, що складений позивачем, є належним доказом у справі для встановлення фактичних меж земельної ділянки, яку використовує відповідач, та при визначенні розміру доходу, одержаного відповідачем за користування від безпідставно набутого майна

Враховуючи вище викладене в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Харківської міської ради про стягнення з відповідача 4 267 398,20 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в зв'язку з тим, що суд не задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, чим позбавив останнього можливості навести свої заперечення проти позову, колегія суддів відхиляє, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 ГПК України.

Враховуючи те, що судом першої інстанції були створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд першої інстанції обґрунтовано вважав можливим розглянути справу по суті в судовому засіданні 10.10.2017 року за відсутності представника відповідача, з огляду на достатність доказів та документів, які знаходяться в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2017 у справі № 922/2974/17 відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а доводи відповідача, з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Аракс", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2017 у справі № 922/2974/17 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Медуниця О.Є.