Рішення

від 10.10.2017 по справі 545/177/17

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/177/17

Провадження № 2/545/436/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2017 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі : головуючого - судді Потетій А.Г.,

за участю секретаря Задорожна Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , треті особи: Микільська сільська рада Полтавського району Полтавської області, відділ Держгеокадастру у Полтавському районі Полтавської області, Державне підприємство Полтавський Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку ,посилаючись на те, що 15 січня 2001 року померла тітка позивача - ОСОБА_3, яка мешкала за адресою: Полтавська область, Полтавський район с. Бузово-Пасківка.

Після її смерті відкрилась спадщина на земельну частку (пай) розміром 4,7 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка знаходиться на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0172182 від 28.12.1996 року та кадастровим планом земельної ділянки № 2005-4-ВДА, згідно з яким ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку № 671 кадастровий номер земельної ділянки 5324083900:00:031:0066, загальною площею 5,06 га.

27вересня 2016 року позивач оформила спадщину на майно, яке залишилося після померлої тітки ОСОБА_3 та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) розміром 4,7 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка знаходиться на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

28вересня 2016 року позивач звернулась до Полтавської районної державної адміністрації із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

13 жовтня 2016 року розпорядженням голови Полтавської районної державної адміністрації надано ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розміром 4,7 в умовних кадастрових гектарах, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

24 жовтня 2016 року з метою виготовлення технічної документації із землеустрою на вказану земельну ділянку позивач звернулась до ФОП ОСОБА_4

06 грудня 2016 року позивач звернулась із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Цього ж дня рішенням державного кадастрового реєстратора ОСОБА_5 позивачу було відмовлено у внесені відомостей до державного земельного кадастру, у зв'язку із невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: XSD схема наявні зауваження щодо валідності електронного документу. Перетин з ділянкою 5324083900:00:031:0066 площа співпадає на 100% (повне співпадіння). Вияснити фактичне місце розташування земельної ділянки.

Державний реєстратор відмовив в реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі, оскільки конфігурація земельної ділянки, яка вказана в технічній документації ОСОБА_1 містить 100% накладку на земельну ділянку, яка наданий час комусь належить.

В січні 2017 року позивач звернулась за правовою допомогою для з'ясування прізвища власника та того, що означає дана відмова .

12.01.2017 року представник по довіреності ОСОБА_6, на прохання позивача замовив інформаційну довідку № 78007101, ознайомившись із якою остання дізналася, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5324083900:00:031:0066, загальною площею 5,06га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_3 згідно сертифікату ПЛ № 0172182 від 28.12.1996 року, оформлено 19.02.2014 року на підставі свідоцтва про право власності № 17973336 від 19.02.2014 року за громадянином ОСОБА_2.

В зв'язку з невірним проведеним визначенням місця знаходження земельної ділянки, яка мала належати ОСОБА_2 та виготовленням свідоцтва про право власності на земельну ділянку № 17973336 від 19.02.2014 року, ОСОБА_1 не має можливості оформити право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5324083900:00:031:0066 площею 5,06 га. , яка повинна належать позивачу в порядку спадкування за законом після померлої тітки ОСОБА_3.

Згідно ст. 1 Закону України Про Державний земельний кадастр державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України Про державний земельний кадастр внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

Згідно ч. 8 ст. 24 Закону на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Отримання такого витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є обов'язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки.

Як зазначалося вище, технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж належної позивачам земельної ділянки в натурі (на місцевості) була виготовлена землевпорядною організацією ФОП ОСОБА_4 на підставі договору №2808605125- 16/684 від 24 жовтня 2016 року.

Відповідно до ч. 1 п) б, ст. 196 Земельного кодексу України (в редакції яка діяла на той час) (складові частини державного земельного кадастру) державний земельний кадастр включає: кадастрові зйомки.

Згідно ст. 198 Земельного кодексу України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Як видно із матеріалів технічної документації ОСОБА_1 погодила межі із суміжними землевласниками, про що свідчать їхні підписи у акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Земельну частку (пай) розміром 4,7 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка знаходиться на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області та належала ОСОБА_3 Яквіні, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0172182 від 28.12.1996 року та кадастровим планом земельної ділянки № 2005-4-ВДА у ОСОБА_3 не вилучався, не викуплявся у останньої, а тому залишається незрозумілим яким чином земельну ділянку, яка вже була надана у користування ОСОБА_3 після її смерті передали у власність іншій сторонній особі, який 19.02.2014 року оформив на неї право власності.

Як встановлено ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

У зв'язку із 100% співпадінням (повне співпадіння) земельної ділянки, на яку виготовляла технічну документацію ОСОБА_1 та яку вона успадкувала від тітки ОСОБА_3, із земельною ділянкою, право власності на яку оформлено на ОСОБА_2, я ОСОБА_1 позбавлена можливості реалізувати свої права по володінню, користуванню та розпорядженню тепер вже своєю власністю в тих межах і в тій площі, що закріплені технічною документацією та правовстановлюючими документами, зокрема на внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, внаслідок чого не можливо отримати Витяг з державного земельного кадастру, який є обов'язковим документом при реєстрації права власності на земельну ділянку, а тому вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Прохала суд визнати недійсним свідоцтво про право власності серії та номер 17973336 видане 19.02.2014 року ОСОБА_2 на право приватної власності на земельну ділянку площею 5,0557га. з цільовим призначенням-для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5342083900:00:031:0066, що знаходиться на території Микільської сільської ради, Полтавського району та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в Державному земельному кадастрі.

В судове засідання позивач та її представник не з'явились, надавши суду заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримали та прохали задовольнити.

Представник відповідача - Полтавської районної державної адміністрації надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без їх участі, поклались на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, його представник надав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність позов не визнав оскільки земельну ділянку отримали відповідно до вимог чинного законодавства.

Від представників третіх осіб: Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області, Державного підприємства Полтавський Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , на адресу суду надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, поклались на розсуд суду.

Від представника третьої особи відділу Держгеокадастру у Полтавському районі Полтавської області на адресу суду надійшло пояснення по справі, в якому вказують, що Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Цивільного кодексу України, орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування здійснюють захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом.

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області діє відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17,11.2016 № 308, та реалізує покладені на нього повноваження, згідно ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України по передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у відповідності до вимог Земельного кодексу України, які знаходяться за межами населених пунктів.

При цьому зазначають, що рішення щодо надання земельних ділянок у власність або користування, приймаються органами виконавчої влади видаються у відповідності та на підставах згідно вимог чинного законодавства, зокрема ст. 116, 118, 12 і Земельного кодексу України.

З ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України випливає, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області розпоряджається тільки вільними землями сільськогосподарського призначенню за межами населених пунктів.

Таким чином, Головне управління не розпоряджається землями які знаходяться у приватній власності.

Отже, на підставі вище викладеного під час розгляду спору покладаються на розсуд суду та просять розглянути справу без їхньої участі.

Тому, суд вважає за можливе розгляд даної справи по суті у відсутності сторін по наявним матеріалам справи та допитаного в судовому засіданні свідка.

Суд, дослідивши докази, якими обґрунтовується позов, вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 15 січня 2001 року померла тітка позивача - ОСОБА_3, яка мешкала за адресою: Полтавська область, Полтавський район с.Бузово-Пасківка.

Після її смерті відкрилась спадщина на земельну частку (пай) розміром 4,7 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка знаходиться на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0172182 від 28.12.1996 року та кадастровим планом земельної ділянки № 2005-4-ВДА, згідно з яким ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку № 671 кадастровий номер земельної ділянки 5324083900:00:031:0066, загальною площею 5,06 га.

27вересня 2016 року позивач оформила спадщину на майно, яке залишилося після померлої тітки ОСОБА_3 та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) розміром 4,7 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка знаходиться на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

28вересня 2016 року позивач звернулась до Полтавської районної державної адміністрації із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

13 жовтня 2016 року розпорядженням голови Полтавської районної державної адміністрації надано ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розміром 4,7 в умовних кадастрових гектарах, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

24 жовтня 2016 року з метою виготовлення технічної документації із землеустрою на вказану земельну ділянку позивач звернулась до ФОП ОСОБА_4

06 грудня 2016 року позивач звернулась із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Цього ж дня рішенням державного кадастрового реєстратора ОСОБА_5 позивачу було відмовлено у внесені відомостей до державного земельного кадастру, у зв'язку із невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: XSD схема наявні зауваження щодо валідності електронного документу. Перетин з ділянкою 5324083900:00:031:0066 площа співпадає на 100% (повне співпадіння). Вияснити фактичне місце розташування земельної ділянки.

Державний реєстратор відмовив в реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі, оскільки конфігурація земельної ділянки, яка вказана в технічній документації ОСОБА_1 містить 100% накладку на земельну ділянку, яка наданий час комусь належить.

12.01.2017 року представник по довіреності ОСОБА_6, на прохання позивача замовив інформаційну довідку № 78007101, ознайомившись із якою остання дізналася, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5324083900:00:031:0066, загальною площею 5,06га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_3 згідно сертифікату ПЛ № 0172182 від 28.12.1996 року, оформлено 19.02.2014 року на підставі свідоцтва про право власності № 17973336 від 19.02.2014 року за громадянином ОСОБА_2.

В зв'язку з невірним проведеним визначенням місця знаходження земельної ділянки, яка мала належати ОСОБА_2 та виготовленням свідоцтва про право власності на земельну ділянку № 17973336 від 19.02.2014 року, ОСОБА_1 не має можливості оформити право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5324083900:00:031:0066 площею 5,06 га. , яка повинна належать позивачу в порядку спадкування за законом після померлої тітки ОСОБА_3.

Як встановлено рішенням Полтавського районного суду від 22.02.2012 року позов ОСОБА_2 до Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа: ОСОБА_7 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання факту родинних відносин та право власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом задовольнити повністю. Зокрема визнано за ОСОБА_2, спадкоємцем за законом, право власності на земельну частку (пай) розміром 4,7 в умовних кадастрових гектарах вартістю 124866 грн. 14 коп.. що знаходиться на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області та належала померлій 29 лютого 2009 року - ОСОБА_8 на підставі Сертифікату про право на земельну частку (пай), Серія ПЛ № 0172338.

Як встановлено в ході розпаювання земельних часток (паїв), які розташовані на території Микільської сільської ради , яке відбувалось з 1996 році, згідно списку власників сертифікатів під № 177 зазначено ОСОБА_3 номер сертифікату 0172182 (спадкоємицею якої є позивачка), а під № 332 зазначено ОСОБА_8 номер сертифікату 0172338 (спадкоємцем якої є відповідач-Бондаренко В.І.) тобто і ОСОБА_3 і ОСОБА_8 мали право на земельну частку (пай) без визначення даної частки в натурі на місцевості.

В подальшому в ході затвердження сільською радою вказаних списків власників сертифікатів та направлення їх до розробника проекту Державного підприємства Полтавського науково-дослідного та проектного інституту землеустрою власниця сертифікату ОСОБА_3 з невідомих обставин не була зазначена в кінцевих списках осіб власників сертифікатів.

Відповідач як спадкоємець після власниці земельної частки паю- Гордієнко Н.З. виготовив відповідно до вимог законодавства технічну документацію на земельну ділянку та погодив межі з суміжними землекористувачами про, що мається відповідний акт від 28.09.2012 року та оформив право власності на земельну ділянку площею 5,0557 га. При цьому при виготовленні відповідних документів останньому не було відомо про накладки земельних ділянок оскільки не було будь яких обмежень щодо земельної ділянки.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка землевпорядник Микільської сільської ради ОСОБА_9, пояснив, що він працював землевпорядником сільської ради і на час розпаювання і займався безпосередньо підготовкою документів. Вказав, що йому невідомо чому відбулись дані накладки земельних ділянок позивача та відповідача. Вказав, що у зв язку з великим навантаженням та тим , що було багато членів КСП , які мали право на земельну частку пай при виготовленні документів було багато помилок та неточностей, зокрема на всі особи отримали земельні частки (паї) на що був створений резерв і вказані особи йшли додатковими списками. Земельні ділянки визначались шляхом жеребкування, щоб не було звинувачень щодо фабрикацій або підтасовувань при розподілі земель. Зазначив, що жодних неправомірних дій як він та і ніхто з посадових осіб причетних до розпаювання щодо виключення когось із списків власників сертифікатів не вчиняв а накладка могла виникнути лише в наслідок не умисної помилки, можливо при неодноразовому передрукуванні списків для погоджень та затверджень.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п.г ч.1 ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Згідно положень ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Як встановлено ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушується право особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Верховним Судом України у справі № 6-222цс14 від 04.02.2015 року висловлена правова позиція про те, що з урахуванням норм ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правових відносин та інші.

Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст. 212 ЦПК України з врахуванням положень ст. ст. 57-66 ЦПК України.

Згідно ст.ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Аналізуючи зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем взагалі не ставляться позовні вимоги до Полтавської районної державної адміністрації а тому в позові до даного відповідача слід відмовити.

Суд вважає позовні вимоги до відповідача- Бондаренко В.І. не підлягають до задоволення оскільки не доведені належними доказами а саме тим, що останній та спадкодавець ОСОБА_8 вчиняли будь які неправомірні дії направлені на незаконне заволодінням земельної ділянки та відповідно неправомірні дії в ході виготовлення ОСОБА_2 документів на право власності на земельну ділянку , яка є предметом спору.

На підставі викладеного суд вважає позов таким , що не підлягає до задоволення.

Судові вирати підлягають віднесенню за рахунок позивача.

Керуючись ст. 27, 31, 208, 214, 215, 218, 224,294 ЦПК України, ст. 11, 15-16, 1218,1225,1233,1261,1268,1270 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити в повному обсязі за безпідставністю в задоволенні позову ОСОБА_1 до Полтавської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Микільська сільська рада Полтавського району Полтавської області, відділ Держгеокадастру у Полтавському районі Полтавської області, Державне підприємство Полтавський Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , про визнання недійсним свідоцтва №1797336 видане 19.02.2014 року ОСОБА_2 про право приватної власності на земельну ділянку площею 5,0557га., з цільовим призначенням-для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5342083900:00:031:0066, що розташована на території Микільської сільської ради, Полтавського району та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в Державному земельному кадастрі.

Судовий збір сплачений позивачем при подачі позову до суду - віднести за його рахунок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення надруковано суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Головуючий: А.Г.Потетій