Ухвала

від 17.10.2017 по справі 911/3063/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

         ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua УХВАЛА про відмову у прийнятті позовної заяви "17" жовтня 2017 р.                                                                            Справа № 911/3063/17   Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БЄЛ-АГРО» до DELTASEED TRADING OU про стягнення 66  980, 00 доларів США встановив: 12.10.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «БЄЛ-АГРО» надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЄЛ-АГРО» про стягнення з останнього 66  980, 00 доларів США заборгованості за триманий згідно контракту купівлі-продажу №5 від 13.03.2017. Перевіривши вищезазначені позовні матеріали суд дійшов висновку про відмову у прийнятті зазначеної позовної заяви з підстав п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України виходячи з нижченаведеного. Пунктом 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України. Відповідно до приписів ст. ст. 1. 12, ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов'язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів; 41) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю); 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство; 9) справи у спорах, підвідомчих господарським судам, щодо порушення прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет. Водночас, згідно зі ст. 124 ГПК України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про міжнародне приватне право" іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: - хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; - об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; - юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави. Статтею 38 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” передбачено, що Спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими  органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним  законам  України  або передбачено міжнародними договорами України. Поряд з тим, відповідно до ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: - якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; - якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; - у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; - якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні; - якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; - дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; - якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; - якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України; - в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України. За приписами ст. 77 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом: 1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, крім справ, що стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання договорів у рамках державно-приватного партнерства, укладених Кабінетом Міністрів України, згідно з якими нерухоме майно є об'єктом такого партнерства, а спір не стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий об'єкт; 2) якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні; 3) якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання; 4) якщо спір пов'язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні; 5) якщо спір пов'язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців; 6) якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України; 7) якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України; 8) якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні; 9) справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України; 10) в інших випадках, визначених законами України. Водночас, у пункті 5 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 №04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" роз'яснено, що сторони зовнішньоекономічного договору мають право передбачити у ньому або шляхом укладення окремої угоди (арбітражна умова, арбітражне застереження) передачу спорів, що виникають з такого договору, на вирішення третейського суду (постійно діючого або створеного для вирішення конкретного спору - ad hoc). Ця домовленість  повинна чітко визначати,  який саме орган вирішення спорів обрали сторони: Міжнародний  комерційний  арбітражний суд, Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України або інший третейський суд в Україні чи за кордоном. Господарський суд може порушити провадження зі справи у випадку наявності у зовнішньоекономічному договорі арбітражної угоди, якщо визначить, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Як слідує зі змісту поданого Товариством з обмеженою відповідальністю «БЄЛ-АГРО» позову, відповідач - DELTASEED TRADING OU є юридичною особою за законодавством Естонії, яка не має на території України філій, представництв чи інших відокремлених підрозділів. Водночас, згідно п. 11.1. контракту купівлі-продажу №5 від 13.03.2017 всі спори та суперечності, які можуть виникнути по цьому контракту або в зв'язку з ним, сторони вирішують шляхом переговорів. Якщо сторони не можуть дійти згоди, то дані розбіжності підлягають вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України відповідно до його Регламенту, кількість арбітрів – 1 (один), призначення якого має бути здійснено Президентом МКАС при ТПП з урахуванням положень Регламенту МКАС при ТПП. Місце проведення засідання – м. Київ, Україна. Мова розгляду – українська. Однак, позивачем не наведено обставин щодо неможливості виконання передбаченого п. 11.1 контракту купівлі-продажу №5 від 13.03.2017 арбітражного застереження. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БЄЛ-АГРО» до DELTASEED TRADING OU про стягнення 66  980, 00 доларів США не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки вказаний спір підлягає вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. Беручи до уваги наведені нормативні приписи, виходячи з аналізу суб'єктного складу та характеру правовідносин, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БЄЛ-АГРО» до DELTASEED TRADING OU про стягнення 66  980, 00 доларів США в порядку п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України. Керуючись ст. ст. 12, 21, 86, п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, суд ухвалив: Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «БЄЛ-АГРО» у прийнятті позовної заяви до DELTASEED TRADING OU про стягнення 66  980, 00 доларів США. Суддя                                                                                                                           В.А. Ярема