Рішення

від 06.10.2017 по справі 906/1510/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" жовтня 2017 р. Справа № 906/1510/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №23-1/39575 від 02.10.17)

від 1-го відповідача: не з'явився

від 2-го відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 25.09.15.)

ОСОБА_3 (директор)

від третьої особи: ОСОБА_3

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вежа" (м.Житомир)

2) Товариства з додатковою відповідальністю "Фірма "Рада" (м.Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідачів - ОСОБА_3 (с.Пряжів, Житомирський

район)

про стягнення 70251,80 дол. США (за курсом НБУ станом на 09.09.15. становить

1574829,41 грн.), 390,73 грн. пені

та за зустрічним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Фірма Рада"

до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

про визнання зобов'язань по договору поруки №11136499000/п2 від 03.04.07 припиненими.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення солідарно з ТОВ "Вежа" (як боржника) та ВАТ Фірма "Рада" (як поручителя) 70251,80 дол. США - заборгованість по кредиту та процентам, у тому числі заборгованість по кредиту строкова - 45558,38дол.США, заборгованість по кредиту прострочена - 16874,08 дол. США, заборгованість по процентах поточна - 869,75 дол. США, заборгованість по процентах прострочена - 6949,59 дол.США, а також 390,73 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості, у тому числі пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності - 275,94 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів - 114,79грн.

20.10.15. до суду від Товариства з додатковою відповідальністю "Фірма "Рада" надійшла зустрічна позовна заява до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання зобов'язань по договору поруки №11136499000/п2 від 03.04.07. припиненими (а.с.81).

Зустрічна позовна заява грунтується на тому, що строк виконання зобов'язання фактично настав 06.11.14, коли банк дізнався про порушення строку оплати чергового платежу. ПАТ"УкрСиббанк" мав пред'явити вимогу до ТДВ "Фірма"Рада" протягом 6 місяців з моменту прострочення, тобто до 06.05.15, проте вказаної умови банк не дотримався, тому зобов'язання поручителя по вказаному договору вважається припиненим на підставі ч.4ст.559 ЦК України. Крім того, банком в односторонньому порядку підвищено процентну ставку з 13% до 26%, внаслідок чого збільшились зобов'язання поручителя, що є підставою для припинення поруки згідно ч.1 ст.559 ЦК України.

Ухвалою суду від 20.10.15 замінено відповідача-2- Відкрите акціонерне товариство "Фірма"Рада" на правоноаступника - Товариство з додатковою відповідальністю "Фірма"Рада"; зустрічний позов ТДВ "Фірма "Рада" прийнято до розгляду (а.с.99).

У відзиві від 16.11.15 на зустрічну позовну заяву ПАТ"УкрСиббанк" зустрічний позов не визнав та зазначив, що поручителю відомо про умови Кредитного договору на суму 193990 доларів США зі строком повернення коштів - 03.04.18. За договором поруки поручитель відповідає за всю суму кредиту, а не лише за його частину. Положення ст.559 ЦК України, на яку посилається відповідач, передбачає припинення поруки в разі пропуску шестимісячного строку для звернення з вимогою про сплату коштів, з дня настання строку виконання основного зобов'язання, а не його частини. Враховуючи те, що банк звернувся до боржника та поручителя 16.06.15 з вимогою погасити заборгованість, строк передбачений ч.4ст.559 ЦК України розпочався 26.06.15. Після визнання строку повернення кредиту достроково, 29.09.15, банк звернувся з позовом до суду про стягнення достроково всієї суми кредиту солідарно з відповідачів, що відбулося в межах шестимісячного строку встановленого ч.4 ст.559 ЦК України. Підвищена процентна ставка автоматично застосовується до простроченої суми основного боргу (а.с.144).

Ухвалою від 16.11.15 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3, оскільки він також є поручителем ОСОБА_4" згідно договору поруки №11136499000/п2 від 03.04.07 по виконанню зобов'язань за Кредитним договором.

01.12.15 до суду надійшла заява ТДВ "Фірма "Рада" про зміну предмету зустрічної позовної заяви, відповідно до якої заявник просить суд визнати договір поруки №11136499000/п2 від 03.04.07 припиненим (а.с.171).

12.01.16 до суду надійшли пояснення ТДВ "Фірма "Рада", в яких зазначено про те, що внаслідок збільшення процентної ставки, збільшився обсяг відповідальності поручителя, що є підставою для припинення поруки на підставі ч.1 ст.559 ЦК України (а.с.210).

12.01.16 ПАТ"УкрСиббанк" надав свої пояснення, та зазначив, що на виконання п.9.2 кредитного договору, банк повідомив боржника про застосування підвищеної відсоткової ставки в разі прострочення повернення кредиту надіславши йому відповідний лист 22.02.08 (а.с.244,247).

05.10.17 до суду надійшли додаткові пояснення ТДВ "Фірма "Рада" стосовно визнання Житомирським районним судом припиненими зобов'язання по договору поруки №11136499000/п1 від 03.04.07, який укладений між ПАТ"УкрСиббанк" та ОСОБА_3 з метою забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору №11136499000, по причині пред'явлення Банком вимог до поручителя з порушенням шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

У судовому засіданні 05.10.17 оголошувалась перерва до 06.10.17.

Представник позивача за первісним позовом свої позовні вимоги підтримав та не визнав зустрічний позов з підстав викладених у позові, відзиві та додаткових поясненнях.

Представники "Фірма "Рада" за первісним позовом первісний позов не визнали, підтримали зустрічну позовну заяву з підстав викладених у ній , у відзиві та у додаткових поясненнях.

ОСОБА_4" свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.

Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (надалі - Банк/позивач/кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕЖА" (позичальник/боржник/відповідач-1) укладено Кредитний договір № 11136499000 (надалі - "Кредитний договір").

Відповідно до умов Кредитного договору, Банк зобов'язується надати ТОВ "ВЕЖА" кредит у формі не поновлювальної кредитної лінії в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 193990,00 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути наданий кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту але не пізніше 03.04.2018 року (а.с.26).

Крім того, згідно пункту 1.3 договору, позичальник сплачує: за використання кредитних коштів проценти за ставкою в розмірі 13% річних; за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк - 19,5%.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання умов договору, за період з 20.12.07 по 12.02.08, Банк надав ТОВ "ВЕЖА" кредит в сумі 179293,80 доларів США, що підтверджується меморіальними ордерами (а.с.11-14 т.2).

Порядок повернення коштів передбачено Графіком погашення кредиту, який є невід'ємною частиною Кредитного договору.

28.02.08 Банк надіслав ТОВ "ВЕЖА" лист №203687 від 22.02.08, яким повідомив про зміну відсоткової ставки в два рази за користування кредитом на прострочену суму основного боргу з 12.03.08, що підтверджується реєстром рекомендованих відправлень (а.с.150,151).

Як вбачається з розрахунку позовних вимог, який наданий позивачем, починаючи з 04.11.14, боржник допустив прострочення сплати чергового платежу, що не заперечується відповідачами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

16.06.15 Банк надіслав відповідачам вимоги №30-11/26192 та №30-11/26193 про сплату прострочених заборгованості та процентів (а.с.50-53).

За розрахунками Банку, внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору у відповідачів утворилась заборгованість перед позивачем по поверненню кредитних коштів в сумі 62432,46 доларів США, по сплаті процентів за користування цими коштами в сумі 7879,34 доларів США та 390,73грн. пені (а.с.10-25). При цьому, з розрахунку вбачається, що за певні періоди банк застосовує відсоткову ставку кредиту - 26%, тоді як договором передбачено 13%.

З метою визначення розміру заборгованості за кредитом виходячи з процентної ставки 13% судом призначалась судова економічна експертиза з метою визначення заборгованості по кредитному договору зі сплати процентів та пені виходячи з відсоткової ставки 13%

Згідно висновку судово-економічної експертизи №505/16-25 від 08.09.17, станом на 09.09.15 розмір процентів становить 5797,16 доларів США, пені по відсоткам та кредиту 366,50грн. (а.с.5 т.3).

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно зі статтями 546, 547, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За п.7.1 Кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом, комісій встановлених договором, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд вважає безпідставним нарахування банком відсотків за користування кредитом за ставкою 26%, оскільки підстави, які були б передбачені договором для нарахування відсотків за такою ставкою, відсутні. Таким чином судом встановлено, що прострочена заборгованість ТОВ "Вежа" за вказаним кредитним договором, термін сплати якої настав, становить: 62432,46 доларів США боргу по кредиту, 5797,16 доларів США боргу по відсоткам за період по 31.08.15, 366,50 грн. пені за період по 09.09.15. А вимоги банку про стягнення 2022,18 доларів США відсотків та 24,23 грн. пені є безпідставними.

З метою забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору, 03.04.07 між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Фірма "Рада" правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю "Фірма рада" (поручитель/відповідач-2) укладено договір поруки № 11136499000/п2 (далі - Договір поруки).

Згідно п. 1.1 Договору поруки, поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за невиконання товариством "Вежа" (боржник/відповідач-1) усіх його зобов'язань перед Кредитором, що виникають з кредитного договору №11136499000 від 03 квітня 2007 року укладеного між Кредитором та ТОВ "Вежа", в повному обсязі, як існуючих в теперішній час, так інших, що можуть виникнути в майбутньому (а.с.48).

Згідно п. 3.1. Договору поруки, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань Боржника за основним договором.

Статтею 554 ЦК України, передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Позивач з посиланням на цю норму просить стягнути заборгованість по кредитному договору з відповідачів солідарно. Відповідач вважає поруку припиненою і просить визнати її такою в зустрічному позові.

Зустрічний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з розрахунку позовних вимог, який наданий позивачем, починаючи з 04.11.14, боржник допустив прострочення сплати чергового платежу. Тобто у позивача виникло право на вимогу/позов до боржника та поручителя щодо сплати чергового платежу. А з урахуванням вимог ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України у позивача також виникло право вимагати з відповідачів дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Частина 4 ст.559 ЦК України, передбачає, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Визначений у додатку до кредитного договору черговий платіж є частиною основного зобов'язання. Позивач протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов'язання по сплаті чергового платежу не пред'явив вимогу до поручителя. А оскільки порука не може бути припинена щодо частини зобов'язання (чергового платежу) то вона (порука) вважається припиненою повністю.

Крім того, суд констатує, що укладаючи договір поруки поручитель розраховує на можливу свою відповідальність в межах певної суми включаючи проценти та неустойку за певний проміжок часу. В даному випадку, виявивши порушення боржником строків погашення платежів, банк не пред'явив вимогу до поручителя у встановлений законом шестимісячний строк, що призвело до збільшення розміру неустойки, на що поручитель не міг розраховувати, тобто обсяг відповідальності поручителя збільшився, що є підставою припинення поруки відповідно до ст.559 ч.1 ЦК України.

Крім того, Житомирським районним судом розглядалась справа №295/12007/15-ц за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 за участю третьої особи ТОВ «Вежа» про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «УкрСиббанк» , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Вежа» про визнання договору поруки припиненим. Предметом позову було стягнення з відповідача як поручителя за кредитним договором від 03.04.2007 №11136499000. Рішенням Житомирського районного суду від 07.09.16 у первісному позові відмовлено, зустрічний задоволено. Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 07.12.2016 вказане рішення районного суд залишено без змін. Вказаними судовими рішеннями встановлено, що перебіг встановленого статтею 559 ЦК України шестимісячного строку пред'явлення вимоги до поручителя по зобов'язанням за кредитним договором №11136499000 почався з дня прострочення періодичного платежу, тобто з 04.11.2014.

Також цими ж рішеннями загального суду встановлено, що з 12 березня 2008 року Банк запровадив нову систему нарахування відсотків за користування кредитом на прострочену суму основного боргу, про що повідомив лише позичальника. Зокрема, визначена договором ставка відсотків збільшена вдвічі. Цю обставину суди визнали підставою для припинення поруки на підставі ст. 559 ч.1 ЦК України.

Відповідно до ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких бере участь особа (в даному випадку позивач), щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене господарський суд приходить до висновку, що порука за договором поруки №11136499000/п2 від 03 квітня 2007 року, який укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" та Відкритим акціонерним товариством "Фірма Рада" є припиненою, тому первісний позов до ТДВ "Фірма Рада" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вежа" (10014, м. Житомир, вул.Якіра, 18; код 20426215) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" (61001, м.Харків, Червонозаводський район, проспект Московський,60; адреса для листування: 01021, м. Київ, вул.Мечникова,11; код 09807750):

- 62432,46 доларів США боргу по кредиту,

- 5797,16 доларів США боргу по відсоткам,

- 366,50 грн. пені,

- 22948,16 грн. витрат по оплаті судового збору.

3. Відмовити в позові в частині стягнення 2022,18 доларів США відсотків та 24,23 грн. пені.

4. Відмовити в позові в частині вимог до Товариства з додатковою відповідальністю "Фірма Рада".

5. Зустрічний позов задовольнити.

6. Визнати припиненою поруку за договором поруки №11136499000/п2 від 03 квітня 2007 року, який укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" та Відкритим акціонерним товариством "Фірма Рада".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 13.10.17

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2- ОСОБА_4" (рек. з повідом.)