Рішення

від 11.10.2017 по справі 282/100/17

ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 282/100/17

Провадження № 2/282/70/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого-судді: П.І. Гуцала

при секретарі судових засідань: ОСОБА_1

за участю позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

представника відповідачів: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Селянського фермерського господарства Оксана в особі голови ОСОБА_5 про розірвання договору оренди земельних ділянок та стягнення заборгованості по орендній платі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач зазначає, що згідно державних актів на право власності на земельну ділянку він є власником земельних ділянок розміром 2,3555 га., та 0,9119 га., розташованих на території Бичівської сільської ради Любарського району Житомирської області.

Вказані земельні ділянки він передав у оренду СФГ Оксана строком на 15 років згідно договору оренди від 01 листопада 2011 року. Згідно умов договору відповідач зобов'язаний щорічно сплачувати позивачеві 3 % від вартості земельної ділянки. Однак між сторонами існувала також усна домовленість про збільшення відсотку сплати за користування земельними ділянками, але в порушення даних домовленостей відповідач не здійснював відповідних платежів.

Саме тому позивач просить суд розірвати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2, і СФГ Оксана від 01 листопада 2011 року та зареєстрованого 31 січня 2012 року відділом Держкомзему у Любарському районі Житомирської області за № 182310004000071; стягнути з СФГ Оксана заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 17 657, 88 грн., пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 526, 19 грн., та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 425, 22 грн.; зобов'язати відповідача негайно передати йому земельні ділянки з кадастровим номером № 1823180800:07:003:0015 та № 1823180800:07:003:0017 в стані придатному для цільового використання.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні на підставі наданих ним письмових пояснень.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 064976 власником земельної ділянки розміром 0,9119 га., з кадастровим номером 1823180800:07:003:0017 яка розташована на території Бичівської сільської ради Любарського району Житомирської області є ОСОБА_2.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 064975 власником земельної ділянки розміром 2,3555 га., з кадастровим номером 1823180800:07:003:0015 яка розташована на території Бичівської сільської ради Любарського району Житомирської області є ОСОБА_2.

Згідно договору оренди землі від 01 листопада 2011 року орендодавець ОСОБА_2 з одного боку та орендар СФГ Оксана в особі голови ОСОБА_5 уклали договір згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Бичівської сільської ради розміром 3,2674 га., строком на 15 років. Орендна плата встановлена у розмірі 3 % від вартості земельної ділянки шляхом надання послуг по обробітку земельних ділянок, натуральної оплати, зерно по закупівельних цінах, можлива грошова оплата за окремою домовленістю сторін. Даний договір зареєстровано в відділі держкомзему у Любарському районі Житомирської області 31 січня 2012 року за № 182310004000071.

Згідно ст. 125 ЗК України (в редакції від 05.10.2011року), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В чинній на час укладення оспорюваного договору оренди землі редакції вказаної статті передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до ст. 18, 20 Закону України Про оренду землі (в редакції що діяла до 01.01.2013 року) - договір оренди землі підлягає державній реєстрації та набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно вимог ст. 60 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.

Відповідно до ст.10 ЦПК України , сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст.792 ЦК України , відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно правової позиції, викладеної ВСУ у справі № 6-162ц13, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору. Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Як вбачається з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів ОСОБА_2 з 4 кварталу 2011 року по 4 квартал 2016 року регулярно отримував кошти за надання майна в лізинг від СФГ Оксана .

Як вбачається з відомостей на видачу натуральної плати за оренду земельних паїв орендодавцям, ОСОБА_2 у 2012, 2015, 2016 роках отримував натуральну плату за оренду паїв а саме: пшеницю, ячмінь, цукор про, що не заперечував позивач.

Як вбачається з відомостей на видачу грошових коштів за оренду земельних паїв орендодавцям, ОСОБА_2 у 2013, 2014 роках отримував грошові кошти за оренду паїв про, що не заперечував позивач.

Згідно позовної заяви позивача з 2014 року уклав усну домовленість із відповідачем щодо збільшення плати за користування земельними ділянками, а саме: у 2014 році 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у 2015 році 5 % та у 2016 році 6 % відповідно.

Згідно витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Відділу у Любарському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 19.06.2017 року, станом на 01.01.2014 року нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь з кадастровим номером 1823180800:07:003:0017 площею 0,9119 становить 23898 грн., нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь з кадастровим номером 1823180800:07:003:0015 площею 2,3555 становить 63357 грн., у 2015 році 29848 грн., та 79133 грн., відповідно, у 2016 році 35817 грн., та 94956 грн., відповідно.

Згідно повідомлення начальника відділу у Любарському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області ОСОБА_6 від 20.06.2017 року та пояснень наданих у судовому засіданні, допитаного в якості свідка заступника начальника відділу у Любарському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області ОСОБА_7, розбіжності щодо вартості земельних ділянок вказаних у витягах про нормативно грошову оцінку земельних ділянок за №№ Ц-11/0-36/6-17, Ц-12/0-35/6-17, С-868/0-13/6-17, С-869/0-11/6-17, С-866/0-12/6-17, С-867/0-14/6-17 виданих відділом Держгеокадастру у Любарському районі Житомирської області та довідки № 5/02-17 від 24.02.2017 року виданої відділом у Любарському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області є технічною помилкою.

Як вбачається із відомостей наданих СФГ Оксана ОСОБА_2 з 2012 року по 2016 рік отримував плату за оренду земельних паїв у натуральному вигляді та у грошовому еквіваленті, зокрема: у 2014 році 3700 гривень (тоді як згідно умов договору та з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки повинен був отримати 2 617, 65 грн., (87255 грн., х 3 % = 2 617, 65 грн.)); у 2015 році у натуральній оплаті 800 кг., пшениці, 550 кг., ячменю, 50 кг., цукру, що у грошовому еквіваленті складає 4 600 грн., (тоді як згідно умов договору та з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки повинен був отримати 3 269, 43 грн., (108981 грн., х 3 % = 3 269, 43 грн.)); у 2016 році у натуральній оплаті 1 000 кг., пшениці, 900 кг., ячменю, 50 кг., цукру, що у грошовому еквіваленті складає 6 300 грн., (тоді як згідно умов договору та з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки повинен був отримати 3 923, 19 грн., (130 773 грн., х 3 % = 3 923, 19 грн.)). На підтвердження отримання кожної відповідної плати ОСОБА_2 власноручно проставляв рукописний підпис (а.с. 50-63).

Тобто, як вбачається із матеріалів справи відповідач виконував свої договірні зобов'язання щодо сплати орендної плати у відповідності умов договору, більш-того з 2014 року сплачував більшу суму орендної плати ніж та яка передбачена у договорі між сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Саме тому, що в судовому засіданні не підтвердився факт того, що відповідач порушує умови договору оренди землі від 01 листопада 2011 року укладеного між сторонами, а саме той факт як зазначає позивач, що орендар не у повній мірі сплачує орендну плату за користування земельними ділянками то суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 216, 792 ЦК України, Законом України Про оренду землі , ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 295 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Селянського фермерського господарства Оксана в особі голови ОСОБА_5 про розірвання договору оренди земельних ділянок та стягнення заборгованості по орендній платі - відмовити.

Повний текст судового рішення виготовлено 13 жовтня 2017 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Гуцал П.І.