Ухвала

від 13.10.2017 по справі 757/38036/17-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА [1]

У Х В А Л А

13 жовтня 2017 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва Левенець Б.Б., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Печерського районного суду міста Києва від 20 вересня 2017 року по матеріалам позовної заяви ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу Металіст про повернення безпідставно набутих коштів, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою судді Печерського районного суду міста Києва від 20 вересня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 до ЖБК Металіст про повернення безпідставно набутих коштів визнано неподаною та повернуто позивачу. (а.с.12)

Не погодившись з ухвалою районного суду, 03 жовтня 2017 року ОСОБА_2 направив по пошті апеляційну скаргу (а.с.14-17)

З матеріалів позовної заяви вбачається, що ухвала судді Печерського районного суду міста Києва від 20 вересня 2017 року постановлена без участі осіб, які беруть участь у справі, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначив про отримання копії вказаної ухвали 28 вересня 2017 року (а.с.14), інші докази отримання апелянтом копії оскаржуваної ухвали матеріали позовної заяви не містять, тому зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 294 ЦПК України строк на апеляційне оскарження апелянтом не пропущений.

Апеляційне провадження не може бути відкрито апеляційним судом з наступних підстав.

В апеляційній скарзі на ухвалу судді Печерського районного суду міста Києва від 20 вересня 2017 року апелянт зазначив, що звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 2 ст. 79 ЦПК України, п. 4 ч. 2 ст. 10 Закону України Про судовий збір , ч. 3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів .

Відповідно до статті 1 Закон України № 3674-VI від 08 липня 2011 року Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За правилами статей 79, пункту п'ятого статті 119, частини другої статті 297, частини другої статті 328, абзацу третього частини першої статті 358 ЦПК України судовий збір належить до судових витрат, пов'язаних з розглядом судової справ, які несуть сторони в судах усіх рівнів, зокрема при розгляді позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги чи заяви про перегляд судових рішень (Верховний Суд України).

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене Законом № 3674-VI (стаття друга цього Закону).

Сплата судового збору особами, які звертаються до суду - це процесуальний обов'язок, який визначається нормами цивільного процесуального закону (ЦПК України) та Закону № 3674-VI. При цьому процесуальна норма частини другої статті 79 ЦПК України є бланкетною і в частині визначення розміру судового збору, порядку його сплати, повернення і звільнення від сплати відсилає до окремого закону, зокрема Закону № 3674-VI.

Об'єкти сплати судового збору, тобто процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 Закону № 3674-VI.

Такими об'єктами є процесуальні документи, які особа подає до суду (позовна заява, апеляційна чи касаційна скарга, заява про перегляд судового рішення тощо). Так само ця норма визначає процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється ( частина друга статті третьої цього Закону)

Стосовно документів, за подання яких судовий збір справляється, стаття 4 Закону України Про судовий збір установлює розміри ставок судового збору. При цьому розміри ставок судового збору так само залежать від характеристики об'єкта справляння - позовна заява, скарга чи інша заява (в деяких випадках - у поєднанні з характеристикою суб'єкта, який звертається до суду).

Пільги щодо сплати судового збору визначені статтею 5 Закону України Про судовий збір . При цьому передбачені в цій статті особи, які мають пільги щодо сплати судового збору, звільняються від його сплати під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, про що прямо зазначено в абзаці першому частини першої статті 5 цього Закону.

Пункт сьомий статті п'ятої Закону № 3674-VI у первісній редакції передбачав звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, пов'язаними з порушенням їхніх прав.

Одночасно частина третя статті 22 Закону України Про захист прав споживачів , згідно з якою споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Разом з тим від часу прийняття Закону України Про судовий збір до нього неодноразово вносилися зміни.

Найпомітніші зміни відбулися внаслідок прийняття Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору (далі - Закон № 484-VIII).

Законом № 484-VIII суттєво підвищено ставки судового збору, а також одночасно значно скорочено перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору (відповідно викладено в новій редакції і статті 4, 5 Закону України Про судовий збір) .

Так, Законом № 484-VIII стаття п'ята викладена у новій редакції, відповідно до якої особи, які зазначені у цій статті звільняються від сплати судового збору у всіх судових інстанціях відповідно до зазначеного у ній переліку.

За змістом цієї норми Закону з переліку осіб, звільнених від сплати судового збору, такі особи як споживачі виключені.

Зазначений перелік є вичерпним щодо сплати судового збору у всіх судових інстанціях.

Разом з тим зміни в чинній редакції частини третьої статті 22 Закону України Про захист прав споживачів , відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав не внесено а тому після набрання чинності Закону № 484-VIII спостерігається збіг темпоральної (часової) та змістовної (сутнісної) колізій правових норм одного й того ж рівня.

Так, Закон № 484-VIII є спеціальним законом у питаннях звільнення від сплати судового збору. Стаття п'ята цього закону передбачала безумовне звільнення від сплати судового збору споживачів, але внаслідок викладення статті 5 цього Закону в новій редакції згідно із Законом № 484-VIII споживачі на сьогодні відсутні в переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору у всіх судових інстанціях.

При цьому частина третя статті 22 Закону України Про захист прав споживачів , який є спеціальним законом саме в цій сфері захисту прав споживачів звільняє споживачів від сплати судового збору за подання позову на захист своїх порушених прав

З метою подолання такої змішаної колізії, слід виходити з такого.

Згідно з преамбулою Закону України Про захист прав споживачів цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Стаття 22 Закону України Про захист прав споживачів підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством і встановлює певні особливості судового захисту прав споживачів, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними до положень статті п'ятої Закону № 3674-VI, оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб'єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об'єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій. У цьому Законі не йдеться про звільнення споживачів від оплати судового збору загалом за подання до суду будь-якої інстанції будь-якого з об'єктів справляння судового збору.

Разом з тим застосовувати частину третю статті 22 Закону України Про захист прав споживачів обов'язково слід у системному зв'язку з нормами статей 1 - 6 Закону № 3674-VI, тобто враховуючи характеристику об'єкта справляння судового збору та з урахуванням правил врегулювання темпоральної колізії, зокрема правила відповідно до якого пізніше прийнятий закон відміняє закон, якій був прийнятий раніше.

Як уже зазначалося вище, статті 3 і 4 Закону № 3674-VI визначають, що об'єктом справляння судового збору є процесуальний документ - позовна заява, інша заява, апеляційна, касаційна скарги, заява про перегляд судового рішення Верховним Судом України тощо. Розмір ставки судового збору так само залежить передусім від об'єкта справляння судового збору.

Аналізуючи норму частини третьої статті 22 Закону України Про захист прав споживачів у її системному зв'язку з положеннями статей 1 - 6 Закону № 3674-VI, зокрема статті п'ятої зазначеного закону в редакції Закону № 484-VIII, слід дійти до висновку, що споживач, право якого порушене і який у зв'язку саме з цим подає позов, відповідно до статті 22 Закону № 3674-VI, звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, та має обов'язок щодо сплати судового збору при вчинені відповідних дій у всіх інших судових інстанціях та у Верховному Суді України.

Оскільки споживач не звільняється від сплати судового збору за подання до суду інших документів як окремих об'єктів справляння судового збору, зокрема апеляційної, касаційної скарг, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України, то у таких випадках він зобов'язаний сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно до статті 4 Закону України Про судовий збір .

Відповідний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-185цс17, який з огляду на положення ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для застосування судами України.

Підпунктом 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено ставку судового збору за подання фізичною особою до суду апеляційної скарги на ухвалу суду в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 направив по пошті 03 жовтня 2017 року, тобто на момент чинності ст. 5 Закону України Про судовий збір у новій редакції, якою не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору, то правові підстави для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду відсутні.

Оскільки спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати є Закон України Про судовий збір , то саме цей Закон підлягає застосуванню.

Відповідно Закону України Про судовий збір (із змінами), за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду передбачена сплата судового збору у розмірі 320 грн. 00 коп. (1600,00 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року х 0,2 - ставка судового збору за подання фізичною особою апеляційної скарги на ухвалу суду).

Отримувач коштів - УДКС у Солом'янському районі м. Києва

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812

Рахунок отримувача 31210206780010

Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві

Код банку отримувача - 820019

Код ЄДРПОУ суду 02894757

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України Про судовий збір , суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

За роз'ясненнями, що містяться у п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Оригінал квитанції (платіжного доручення) з підписом відповідального виконавця банку і печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення або документи, які підтверджують право апелянта бути звільненим від сплати судового збору відповідно до положень Закону України Про судовий збір має бути направлено до Апеляційного суду міста Києва.

Згідно ч. 2 ст. 297 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору у належному розмірі застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу.

За таких обставин скарга підлягає залишенню без руху, для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 121, ч. 2 ст. 297 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Печерського районного суду міста Києва від 20 вересня 2017 року - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги, протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали.

Попередити апелянта, що у разі невиконання вказаних вимог суду та неподання доказів їх виконання до Апеляційного суду міста Києва у встановлений строк, апеляційну скаргу може бути визнано неподаною та повернуто її апелянту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

---

Б.Б.Левенець

Справа № 22-ц/796/11244/2017

Унікальний номер 757/38036/17-ц

Головуючий у першій інстанції - ОстапчукТ.В.

Доповідач Левенець Б.Б.