Ухвала

від 11.10.2017 по справі 759/10582/13-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

11 жовтня 2017року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Мазур Л.М.,

розглядаючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_2, поданої представником ОСОБА_3, на рішення Апеляційного суду м. Києва від 08 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства Євро-Київ про зобов'язання вчинити дії, виселення та визнання права власності,

в с т а н о в и л а:

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду касаційним судом з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 328 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 325 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали заявник має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строку, навівши поважні причини для поновлення строку та подавши відповідні належні докази в оригіналах або завірені їх копії.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 разом із касаційною скаргою подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Апеляційного суду м. Києва від 08 жовтня 2014 року, яке не може бути прийняте до розгляду касаційним судом, оскільки на ньому відсутній особистий підпис представника заявника.

При цьому вважаю за необхідне зазначити, що посилання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у вказаному клопотанні на те, що заявник не був присутнім під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а копію оскаржуваного рішення отримав 18 вересня 2017 року, що підтверджується доданою до клопотання ксерокопією заяви від 18 вересня 2017 року про видачу копії рішення апеляційного суду із відповідною відміткою про її отримання, не свідчить про поважну причину пропуску строку на касаційне оскарження та порушення судом апеляційної інстанції вимог, встановлених ст. 222 ЦПК України щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень.

У підтвердження наведених обставин пропуску строку на касаційне оскарження заявник має надати відповідну довідку суду про дату направлення рішення апеляційного суду, довідку із відділення поштового зв'язку про неотримання за вказаною у апеляційній скарзі адресою позивача копії рішення Апеляційного суду м. Києва від 08 жовтня 2014 року у період з 08 жовтня 2014 року (дата постановлення оскаржуваного рішення) по 03 жовтня 2017 року (дата подання касаційної скарги) тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами.

Крім того, заявник має сплатити судовий збір відповідно до розмірів ставок судового збору, встановлених ст. 4 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3574- VI, в редакції Закону України від 22 травня 2015 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору (далі - Закон), який набрав чинності 01 вересня 2015 року, та згідно якого ставка судового збору за подачу касаційної скарги на рішення суду складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з ч. 3 ст. 2 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Оскільки предметом спору заявленого позову окрім вимог майнового характеру (визнання права власності) , пред'явлено також вимогу немайнового характеру (зобов'язання вчинити певні дії), заявник згідно з ч. 3 ст. 6 Закону має сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги майнового та немайнового характеру.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.п. 11, 16 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК). Ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову , і саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті.

Виходячи з того, що із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимог майнового характеру (визнання права власності на нежитлову будівлю), неможливо встановити правильність сплати судового збору в розмірі 1 800 грн, а тому заявник касаційної скарги має підтвердити відповідність сплаченого судового збору належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову станом на день його подання, ринкова вартість нежитлової будівлі в певній місцевості, її грошова оцінка, експертний висновок тощо), та у разі сплати судового збору не у повному розмірі, доплатити відповідну суму і надати оригінал квитанції про оплату.

Судовий збір за подачу касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ повинно бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 31212253700007 , КЕКД 22030103, символ звітності банку: 253.

Також відповідно до вимог ч . 4 ст. 326 ЦПК України до касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність, що посвідчує його повноваження.

Додана до касаційної скарги копія довіреності представника заявника має бути посвідчена нотаріально або надано її оригінал.

Згідно приписів ч. 2 ст. 328 ЦПК України у разі надходження касаційної скарги, не оформленої відповідно до вимог, встановлених статтею 326 цього Кодексу, або у разі несплати судового збору, вона залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 121, 325, 326, 328 ЦПК України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3, залишити без руху для виконання вимог ухвали в строк, який не може перевищувати тридцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог суду, визначенихч. 4 ст. 326 ЦПК України, та несплати судового збору , касаційна скарга буде визнана неподаною й повернута заявнику.

У разі невиконання вимог суду, визначених ч. 3 ст. 328 ЦПК України, заявнику буде відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ Л.М. Мазур