Рішення

від 04.10.2017 по справі 910/24773/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2017Справа № 910/24773/13

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитбуд про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2014 у справі № 910/24773/13

За позовом Заступника прокурора міста Києва

до 1. Київської міської ради

2. Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Текстильник"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання забудовників"

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівне містечко

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача:

1. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський"

2. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитбуд"

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокбуд"

Про визнання недійсним рішення, державних актів на право власності на землю та визнання відсутнім права

Представники :

від позивача: Бондарчук І.П. (за посвідченням №026128)

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

від відповідача-3: Довгополов В.Ю. (за дов. від 04.10.2017)

від відповідача-4: не з'явився

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої ооби-2: не з'явився

від третьої ооби-3: не з'явився

від третьої ооби-4: не з'явився

Обставини справи:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Текстильник" (надалі - "ОКЖК "Текстильник"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання забудовників" (надалі - "ТОВ "Об'єднання забудовників"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівне містечко" (надалі - "ТОВ "Чарівне містечко") про визнання недійсними рішення, державних актів на право власності на землю та визнання відсутнім права.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Київської міської ради №348/3182 від 01.10.2007 р. неправомірно, за твердженням прокурора, було передано Обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Текстильник" у власність для житлової забудови земельну ділянку площею 92,82 га (в тому числі ділянку №1 площею 5,99 га), розташовану за адресою: вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва, у зв'язку з чим прокурор вказує на наявність підстав для визнання вказаного рішення недійсним.

Оскільки рішення про передачу земельної ділянки є таким, що прийнято з порушенням положень законодавства, то, за твердженням прокурора, подальша передача частини спірної земельної ділянки (площею 5,99 га) до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання забудовників" та до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Чарівне містечко" також є неправомірними, а тому видані відповідачу 2 та відповідачу 4 державні акти про право власності на відповідну земельну ділянку підлягають визнанню недійсними.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.2013 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/24773/13, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю агрокомбінат "Хотівський", Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розгляд справи призначено на 23.01.2014.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2014 позов задоволено повністю.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2014р. №910/24773/13 позовні вимоги заступника прокурора Києва задоволено у повному обсязі:

- Визнано недійсним з моменту прийняття Рішення Київської міської ради від 01.10.2007 р. №348/3182 "Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Текстильник" для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва".

- Визнано недійсним виданий Обслуговуючому кооперативу житлового кооператива "Текстильник" Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №006294, зареєстрований 08.01.2008р. Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №07-8-00201.

- Визнано недійсним виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Чарівне містечко" Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №011932, зареєстрований 08.09.2010 р. Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №07-8-00404.

- Визнано відсутнім у Обслуговуючого кооперативу житлового кооператива "Текстильник", ТОВ "Об'єднання забудовників", ТОВ "Чарівне містечко" право власності на земельну ділянку площею 5,9911 га, кадастровий номер: 8000000000:79:102:0100, що розташована по вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва, вартістю за нормативною грошовою оцінкою у розмірі 14 848 042,69 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 апеляційну скаргу відповідача-4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівне містечко" м. Київ залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2014 у справі №910/24773/13 залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.11.2014 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівне містечко" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 у справі № 910/24773/13 повернуто скаржнику.

19.09.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Товариство з обмеженою відповідальністю Кредитбуд подало заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2014 у справі №910/24773/13 (надалі - заява).

Згідно з протоколом автоматичного розподілу від 19.09.2017 заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2014 у справі № 910/24773/13 було передано для розгляду судді Лиськову М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.09.2017 прийнято справу № 910/24773/13 для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитбуд" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2014 у справі № 910/24773/13 за нововиявленими обставинами до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.10.2017.

У судове засідання, призначене на 04.10.2017 з'явилися представники позивача та заявника (відповідача-3) надали пояснення по суті заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2014 у справі № 910/24773/13 за нововиявленими обставинами.

Представники відповідача-1, відповідача-2, відповідача-4 та представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, витребувані ухвалою суду документи не надіслали, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені.

Про належне та своєчасне повідомлення відповідача-1, відповідача-2, відповідача-4 та третіх осіб про час та місце розгляду справи свідчить наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого лист з ухвалою про призначення до розгляду заяви було отримано уповноваженими представниками відповідача-1, відповідача-2, відповідача-4 та третіх осіб.

Ухвали суду, позовна заява надсилались третій на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). Згідно з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 (2.04.2009)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідачі та третя особа були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачі та третя особа повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, оцінивши наведені Товариством з обмеженою відповідальністю Кредитбуд у заяві доводи та представлені документи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що передумовою виникнення спору у даній справі став факт безоплатної передачі ОКЖК "Текстильник" земельної ділянки на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва, в порядку, визначеному ст. 41 Земельного кодексу України, на підставі рішення Київської міської ради №348/3182 від 01.10.2007, у зв'язку з чим прокурором і було заявлено позов про визнання незаконним такого рішення органу місцевого самоврядування з підстав невідповідності особи набувача вимогам ст. 41 Земельного кодексу України, оскільки ОКЖК " Текстильник " не був створений як житлово-будівельний кооператив в розумінні Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР №186 від 30.04.1985.

Як було встановлено судами у даній справі, Рішенням Київської міської ради від 01.10.2007р. № 348/3182 "Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Текстильник" для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва" (надалі - "Рішення"), зокрема, вирішено:

- затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених Рішенням Київради від 28.03.2002р. №370/1804, зміни цільового призначення сільськогосподарських земель під малоповерхову житлову забудову обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Текстильник" на вул. Академіка Заболотного у Голосіївського районі м. Києва (пункт 1);

- внести зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених Рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 р. №370/1804, а саме: територію в межах, визначених містобудівним обґрунтуванням, перевести за функціональним призначенням до зони малоповерхової житлової забудови (пункт 2);

- внести зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2020 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених Рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 р. №806/3381, в частині переведення території, визначеної містобудівним обґрунтуванням, до території зелених насаджень обмеженого користування та спеціального призначення (пункт 3);

- віднести земельні ділянки загальною площею 90,02 га до земель запасу житлової та громадської забудови з виключенням їх з категорії земель сільськогосподарського призначення (пункт 4);

- затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Текстильник" для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва (пункт 5);

- передати обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Текстильник", за умови виконання пункту 7 цього рішення, земельні ділянки загальною площею 98,01 га на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва за рахунок частини земель сільськогосподарського ТОВ агрокомбінату "Хотівський", наданих відповідно до пункту 5 Рішення Київської міської ради від 23.10.2003р. №117/990 "Про оформлення права користування земельними ділянками", право користування якими посвідчено Договором оренди земельної ділянки від 29.10.2004р. №79-8-00247, площею 90,02 га (лист-згода сільськогосподарського ТОВ агрокомбінату "Хотівський" від 18.06.2007 р. №229), та міських земель, не наданих у власність чи користування, площею 7,99 га, з них: площею 92,82 (ділянка № 1 - площею 5,99 га, ділянка № 2 - площею 72,52 га, ділянка № 3 - площею 14,31 га) - у власність для житлової забудови; площею 5,19 (ділянка № 4) - в довгострокову оренду на 49 років для рекреаційних цілей та благоустрою території (пункт 6).

Задовольнюючи позов в частині оскарження Рішення Київської міської ради від 01.10.2007р. № 348/3182, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ОКЖК "Текстильник" не було створено як житлово-будівельний кооператив в розумінні Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 р. №186, що свідчить про відсутність у нього правових підстав на безоплатне отримання у власність спірної земельної ділянки в порядку, визначеному ст. 41 Земельного кодексу України.

З огляду на зазначене місцевий господарський суд встановив, що дане рішення Київської міської ради не відповідає вимогам чинного законодавства, що згідно з ч. 2 ст. 144 Конституції України, ч. 3 ст. 152, 155 ЗК України, ч. 10 ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" є підставою для визнання його недійсним в судовому порядку, а тому господарський суд дійшов вірного висновку, що вимога прокурора в наведеній частині є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Тобто, висновки місцевого господарського суду про недійсність оспорюваного рішення Київської міської ради базувалися виключно на неправомірності передачі за оскаржуваним рішення спірної земельної ділянки та набуття ОКЖК "Текстильник ".

Перегляд рішень, ухвал, постанов господарського суду за нововиявленими обставинами регулюється Розділом XIII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Частиною 2 статті 112 вказаного Кодексу визначено наступні підстави для перегляду cудових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно з п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011 №17 виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу ХІІ ГПК.

Подаючи до суду заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2014 у справі № 910/24773/13 за нововиявленими обставинами, ТОВ Кредитбуд в якості нововиявлених обставин зазначило, що з висновку експертного земельно-технічного дослідження проекту землеустрою №152/08/2017 від 21.08.2017 р. та з інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно від 14.09.2017 дізналося про те, що пункти 1,2,3,4 рішення Київської міської ради від 01.10.2007 № 348/3182 не пов'язані із набуттям прав на земельні ділянки ОКЖК Текстильник , передували рішенням про передачу прав на земельні ділянки ОКЖК Текстильник та пов'язані з реалізацією дискреційних повноважень Київської міської ради.

З огляду на зазначене, ТОВ "Кредитбуд" просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2014 у справі № 910/24773/13 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави.

Суд звертає увагу, що із аналізу наявного в матеріалах справи рішення Київської міської ради №348/3182 від 01.10.2007, положення якого наводилися вище, вбачається, що його пункти 2,3,4, а також пункт 1 рішення Київської міської ради в частині щодо слів: "Затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради від 28.03.2002 N 370/1804, зміни цільового призначення сільськогосподарських земель під малоповерхову житлову забудову на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва. " не стосується безпосередньо набуття земельних ділянок Обслуговуючим кооперативом житловим кооперативом "Текстильник".

В той же час, відповідно до інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно від 14.09.2017 р., спірні земельні ділянки кадастрові номери НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 що знаходиться на вул. Академіка Заболотного, та щодо яких, зокрема, приймалося рішення Київської міської ради від 01.10.2007 р. № 348/3182, мають цільове призначення: житлових, житлово-будівельних, гаражно і дачно-будівельних кооперативів.

Крім того, судовим експертом Кушніром В.В. було складено висновок експертного земельно-технічного дослідження від 21.08.2017 р. №152/08/2017 на підставі дослідження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу Текстильник для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва, який складений згідно договору № 106-07 від 06.07.2007, на підставі якого рішенням Київської міської ради від 01.10.2007 № 348/3182 затверджено містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, зміни цільового призначення сільськогосподарських земель під малоповерхову житлову забудову на вул. Академіка Заболотного у Голосіївського районі м. Києва; внесено зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, а саме: територію в межах, визначених містобудівним обґрунтуванням, переведено за функціональним призначенням до зони малоповерхової житлової забудови; внесено зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2020 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, в частині переведення території, визначеної містобудівним обґрунтуванням, до території зелених насаджень обмеженого користування та спеціального призначення; віднесено земельні ділянки загальною площею 90,02 га до земель запасу житлової та громадської забудови з виключенням їх з категорії земель сільськогосподарського призначення.

Зокрема, у даному висновку експертного земельно-технічного дослідження від 21.08.2017 р. №152/08/2017 зазначене наступне.

Враховуючи наявність позитивних висновків та позитивного висновку обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, приймаючи рішення від 01.10.2007 № 348/3182 Київська міська рада діяла відповідно до вимог Конституції України, Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (редакція від 12.04.2007, підстава 812-16 ), Земельного кодексу України статей 20 , 41 , 93 , 186, 123 , 124 пункту 12 Розділ X Перехідних положень Кодексу (редакція від 13.01.2007, підстава 490-16 ), Закону України Про землеустрій статті 20 (в редакції від 22.05.2003), постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677 (станом на 2007 рік чинна, на даний час втратила чинність на підставі Постанови КМ № 154 від 20.02.2013) та Регламенту розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві, затвердженого рішенням Київради від 15.07.2004 № 457/1867 із змінами, внесеними рішенням Київради від 28.09.2006 №36/93.

В той же час, рішення Київської міської ради від 01.10.2007 № 348/3182 містить, серед інших, рішення, яке не стосується безпосередньо набуття земельних ділянок Обслуговуючим кооперативом житловим кооперативом Текстильник . Так, рішення про віднесення земельних ділянок загальною площею 90,02 га до земель запасу житлової та громадської забудови з виключенням їх з категорії земель сільськогосподарського призначення (п. 4 рішення Київської міської ради від 01.10.2007 № 348/3182) не пов'язане із набуттям земельних ділянок Обслуговуючим кооперативом житловим кооперативом Текстильник . Це рішення передувало іншим рішенням, які стосувалися передачі прав на земельні ділянки цьому кооперативу.

З огляду на положення статті 20 Земельного кодексу України, підпункту 7 пункту а) частини 1 статті 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , судовий експерт зазначив, що Київська міська рада має право приймати рішення по встановленню та зміні цільового призначення земель, а також встановлювати режим використання та забудови земель. Ці повноваження Київської міської ради належать до її дискреційних повноважень.

Крім того, з огляду на зазначене, судовий експерт прийшов до висновку, що віднесення рішенням Київської міської ради від 01.10.2007 № 348/3182 земельних ділянок площею 90,02 га до земель запасу житлової та громадської забудови з виключенням їх з категорії земель сільськогосподарського призначення відповідає вимогам земельного законодавства та інших нормативних документів з питань землеустрою та землекористування.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що зазначені вище обставини щодо не пов'язаності пунктів 2,3,4 зазначеного рішення Київської міської ради, а також пункту 1 в частині щодо слів: "Затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради від 28.03.2002 N 370/1804, зміни цільового призначення сільськогосподарських земель під малоповерхову житлову забудову на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва. " та щодо наявності у Київської міської ради дискреційних повноважень на прийняття таких рішень існували і на момент розгляду даної справи, проте вони не були відомі ані суду, ані заявнику.

В той же час, дані обставини мають істотне значення для вирішення справи, оскільки спростовують висновки суду, покладені в основу рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2014 про недійсність рішення Київської міської ради №348/3182 від 01.10.2007 в цілому та наявність правових підстав для задоволення позовних вимог заступника прокурора міста Києва в повному обсязі.

Тобто зазначені вище обставини є нововиявленими по відношенню до рішення Господарського суду м. Києва від 22.05.2014 в частині визнання недійсним пунктів 2,3,4 рішення Київської міської ради №348/3182 від 01.10.2007, а також пункту 1 в частині щодо слів: "Затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради від 28.03.2002 N 370/1804, зміни цільового призначення сільськогосподарських земель під малоповерхову житлову забудову на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва. "

В той же час, наведені ТОВ "Кредитбуд " обставини не є нововиявленими по відношенню до іншої частини рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2014 та не спростовують висновки суду, покладені в основу задоволення іншої частини позовних вимог.

Суд зазначає, що наведені у ст.ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування судового рішення узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, яка в силу положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами при розгляді справ як джерело права, а саме, в рішеннях у справі "Брумареску проти Румунії", у справі "Рябих проти Росії", у справі "Правєдная проти Росії", у справі "Попов проти Молдови" та у справі "Желтянов проти України".

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав на те, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули конвенції, яка серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилося під сумнів. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. Процедура нового розгляду справи у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження сама по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя.

Отже, в розумінні ст. 6 Конвенції допускається перегляд рішення за нововиявленими обставинами виключно з метою виправлення помилок правосуддя за умови наявності обставин суттєвого та неспростованого характеру.

В даному випадку, обставини, які визначено судом нововиявленими (непов'язаність пунктів 2, 3, 4 та частково пункту 1 рішення Київської міської ради із набуттям ОКЖК "Текстильник" права власності на земельну ділянку, відповідність цих пункту рішення положенням чинного на момент прийняття такого рішення законодавства, фактичну відсутність підстав для визнання рішення Київської міської ради в цій частині недійсним) носять суттєвий характер, оскільки спростовують покладені в основу судового рішення факти (наявність правових підстав для визнання недійсним пунктів 2, 3, 4 та частково пункту 1 рішення Київської міської ради №348/3182 від 01.10.2007 ).

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

З урахуванням наведеного вбачається існування обставин з якими положення чинного законодавства України (ст.ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України) та приписи постанови пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" передбачають можливість скасування рішення за наслідками його перегляду за нововиявленими обставинами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2014 у справі №910/24773/13 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним пунктів 2,3,4 рішення Київської міської ради №348/3182 від 01.10.2007, а також пункту 1 в частині щодо слів: "Затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради від 28.03.2002 N 370/1804, зміни цільового призначення сільськогосподарських земель під малоповерхову житлову забудову на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва." підлягає скасуванню за нововиявленими обставинами.

В той же час, враховуючи, що ТОВ "Кредитбуд" не надано доказів існування нововиявлених обставин у розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, які б були істотними для зміни або скасування рішення господарським суду міста Києва від 22.05.2014 в іншій частині, то відповідно рішення в такій частині підлягає залишенню без змін.

Згідно з ч. 8 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про планування і забудову територій", чинного під час прийняття рішення від 01.10.2007, плануванням територій є процес регулювання використання територій, який полягає у створенні та впровадженні містобудівної документації, ухваленні та регламентації відповідних рішень. За змістом статей 10-12 згаданого вище Закону, планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації, в яких відображаються зміни до містобудівної документації вносяться відповідною радою.

Крім того, згідно з частинами 1 та 2 статті 20 Земельного кодексу України (у відповідній редакції), віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень; зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення

Підпунктом 7 пункту а) частини 1 статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції чинні на момент прийняття оспорюваного рішення КМР) встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність.

З аналізу наведених положень законодавства вбачається, що Київська міська рада була та є уповноваженою на прийняття рішень по встановленню та зміні цільового призначення земель, а також встановлення режиму використання та забудови земель. Ці повноваження Київської міської ради належать до її дискреційних повноважень.

Наведені висновки суду підтверджуються зокрема, вищезазначеним висновком експертного земельно-технічного дослідження №152/08/2017 від 21.08.2017.

При цьому, рішення Київської міської ради №348/3182 від 01.10.2007 в частині пунктів 2,3,4, а також пункту 1 в частині щодо слів: "Затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради від 28.03.2002 N 370/1804, зміни цільового призначення сільськогосподарських земель під малоповерхову житлову забудову на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва було прийняте Київською міською радою на підставі позитивних висновків компетентних органів та позитивного висновку обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, тобто, Київська міська рада діяла відповідно до чинних на момент прийняття оспорюваного рішення положень Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 20, 41, 93, 186, 123, 124 пункту 12 Розділ X Перехідних положень Земельного кодексу України Кодексу, статті 20 Закону України "Про землеустрій", постанови Кабінету Міністрів України №677 від 26.05.2004 та Регламенту розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві, затвердженого рішенням Київради №457/1867 від 15.07.2004 із змінами, внесеними рішенням Київради від 28.09.2006 №36/93.

В той же час, позивачем не наведено жодних інших підстав недійсності зазначених пунктів оспорюваного рішення Київської міської ради, окрім як неправомірність передання у власність ОКЖК "Текстильник" спірної земельної ділянки, а тому, зважаючи на встановлення судом обставин не пов'язаності зазначених пунктів рішення Київської міської ради із відчуженням права власності на вказану земельну ділянку ОКЖК "Текстильник", а також встановлення дискреційних повноважень Київської міської ради щодо прийняття таких пунктів рішення, підстави для визнання недійсним рішення Київської міської ради у цій частині з наведених у позові прокурора обставин відсутні.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог Заступника прокурора міста Києва про визнання недійсними з моменту прийняття пунктів 2,3,4 рішення Київської міської ради №348/3182 від 01.10.2007, а також пункту 1 даного рішення Київської міської ради в частині щодо слів: "Затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради від 28.03.2002 N 370/1804, зміни цільового призначення сільськогосподарських земель під малоповерхову житлову забудову на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва." необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення приймаються: 1) рішення - у разі зміни або скасування рішення; 2) постанова - у разі зміни або скасування постанови; 3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82-85, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитбуд" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2014 у справі № 910/24773/13 за нововиявленими обставинами задовольнити частково.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2014 у справі №910/24773/13 в частині визнання недійсним з моменту прийняття пунктів 2, 3, 4 рішення Київської міської ради № 348/3182 від 01.10.2007 "Про передачу земельної ділянки обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Текстильник" для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва" та про визнання недійсним з моменту прийняття пункту 1 рішення Київської міської ради в частині щодо слів: "Затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради від 28.03.2002 N 370/1804, зміни цільового призначення сільськогосподарських земель під малоповерхову житлову забудову на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва. " та прийняти в цій частині нове рішення.

3.Відмовити в задоволенні вимоги Заступника прокурора міста Києва про визнання недійсним з моменту прийняття пунктів 2, 3, 4 рішення Київської міської ради № 348/3182 від 01.10.2007 "Про передачу земельної ділянки обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Текстильник" для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва" та про визнання недійсним з моменту прийняття пункту 1 рішення Київської міської ради в частині щодо слів: "Затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради від 28.03.2002 N 370/1804, зміни цільового призначення сільськогосподарських земель під малоповерхову житлову забудову на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва. "

4. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2014 у справі №910/24773/13 залишити без змін.

Повний текст складено 11.10.2017.

Суддя М.О. Лиськов