Рішення

від 18.09.2017 по справі 910/7606/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2017Справа №910/7606/17 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Київський завод по виготовлення технологічного обладнання для агропромислового комплексу"

до 1) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгена Вікторовича

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Марко Поло"

3) товариства з обмеженою відповідальністю" ЖКГ-БУД"

про застосування наслідків недійсності договору про відступлення права вимоги (цесії) від 30.12.2015р.

Представники сторін:

від позивача: Штемплюк Ю.Б. - представник за довіреністю № 37 від 16.05.2017 р.;

від відповідача-1: Різник О.О. - представник за ордером № 303318 від 11.09.2017 р.;

від відповідача -2: Білінський О.М. - представник за договором про надання правової допомоги від 18.09.2017 р.;

від відповідача -3: Дмитренко О.В. - представник за договором про надання правової допомоги від 24.07.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Київський завод по виготовлення технологічного обладнання для агропромислового комплексу" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Марко Поло", товариства з обмеженою відповідальністю "ЖКГ-БУД" про застосування наслідків недійсності договору про відступлення права вимоги (цесії) від 30.12.2015р, а саме:

- визнати недійсним та скасувати акт приймання-передачі нерухомого майна №12/05/2016, складений 12.05.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Марко Поло" та товариством з обмеженою відповідальністю " ЖКГ-БУД";

- визнати недійсним та скасувати із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про реєстрацію права власності за ТОВ "ЖКГ-БУД" майнового комплексу, загальною площею 7976,6 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна 920354580000, за адресою: АДРЕСА_1; від 13.05.2016, номер запису 14484771, вчинений державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Євгеном Вікторовичем.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.05.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.06.2017 р.

19.06.2017 р. до канцелярії суду позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду від 17.05.2017 р.

В судове засідання 20.06.2017 р. представники відповідача 2, 3 не з'явилися, вимоги ухвали суду від 17.05.2017 р. не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача підтримав клопотання про витребування доказів по справі.

Представник відповідача 1 не заперечував проти даного клопотання.

Представник відповідача 1 не виконав вимоги ухвали суду від 17.05.2017 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.06.2017 р. розгляд справи відкладено на 24.07.2017 р.

12.07.2017 р. до канцелярії суду відповідач 1 подав документи на виконання вимог ухвали суду від 17.05.2017 р. та відзив на позовну заяву.

24.07.2017 р. до канцелярії суду позивач подав заперечення на відзив.

24.07.2017 р. до канцелярії суду відповідач 3 подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 24.07.2017 р. представник відповідача 2 не з'явився, вимоги ухвали суду від 17.05.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача 3 підтримав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники позивача та відповідача 1 не заперечували проти даного клопотання.

Представники сторін подали клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.07.2017 року задоволено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів. Продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів. Розгляд справи відкладено на 05.09.2017 року.

05.09.2017 р. до канцелярії суду відповідач 3 подав клопотання про відкладення розгляду справи.

05.09.2017 р. до канцелярії суду ТОВ "Тодак" подав документи по справі.

В судове засідання 05.09.2017 р. представники відповідачів 2, 3 не з'явилися, вимоги ухвали суду від 17.05.2017 р. не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.09.2017 року розгляд справи відкладено на 18.09.2017 року.

18.09.2017 р. до канцелярії суду відповідач 3 подав відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 18.09.2017 року представник відповідача 1 подав письмові пояснення по справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача 1 заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача 2 заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача 3 заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів 1, 2 та 3, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Як зазначено позивачем, він є потерпілим у кримінальному провадженні № 42017101100000057 внесене 20 лютого 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, що підтверджується листом Київської місцевої прокуратури №10 від 20.03.2017 №37-557-17 та постановою Київської місцевої прокуратури №10 про визнання ПрАТ ТОДАК потерпілим від 21.02.2017.

З метою збереження майна ПрАТ ТОДАК ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.02.2017 клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 Тонканцова С.О., по матеріалам кримінального провадження № 42017101100000057 внесеного 20 лютого 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, про арешт майна, задоволено частково. Накладено арешт на нерухоме майно за реєстраційним номером 920354580000 - комплекс майновий, загальною площею 7976,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позивачем зазначено, що майно зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю ЖКГ-БУД , проте фактично не вибувало із його володіння, що й стало підставою звернення до суду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право власності серія МК №010005929 від 18.10.2002 року та реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна №001245 від 23.10.2001 року майновий комплекс загальною площею 7679,60 кв.м., який розташований в місті Києві за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві колективної власності відкритому акціонерному товариству Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу (код ЄДРПОУ 14307340), правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Київський завод по виготовлення технологічного обладнання для агропромислового комплексу" (ПрАТ Тодак ). Відповідно до додатку до свідоцтва мерії МК №010005929 від 18.10.2002 про право власності на майновий комплекс визначено перелік об'єктів майнового комплексу, а саме: виробничий корпус В-3 (літера В) площею 4591,90 кв.м, виробничий корпус Г-1 (літера Г) площею 1707,80 кв.м, виробничий корпус Д-1 (літера Д) площею 1379,90 кв.м.

29.11.2005 року між закритим акціонерним товариством ТАС-Інвестбанк (банк) та позивачем укладено кредитний договір №420, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику мультивалютну кредитну лінію з загальним лімітом заборгованості 7 000 000,00 грн. доларів США, з строком дії кредитної лінії з 29.11.2005 року по 09.06.2011 року включно (в редакції додаткового договору №3 від 24.06.2008 року).

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В подальшому, 19.07.2007 року між закритим акціонерним товариством ТАС-Інвестбанк (іпотекодержатель) та відкритим акціонерним товариством Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу (іпотекодавець) укладено іпотечний договір №420/ІП-1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. та зареєстровано в реєстрі за №3839, відповідно до умов якого іпотекодавець як боржник за основним зобов'язанням зобов'язується передати, а іпотекодавець приймає у іпотеку (забезпечення виконання зобов'язань нерухомим майном) предмет іпотеки, визначений розділом 2 іпотечного договору, на забезпечення зобов'язань позичальника, що випливають із кредитного договору від 29 листопада 2005р. №420 (додаткового договору №1 від 19.07.2007 року до нього), який укладено між закритим акціонерним товариством ТАС-Інвестбанк та відкритим акціонерним товариством Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу .

Відповідно до п.2.1 договору іпотеки предметом іпотеки є: майновий комплекс загальною площею 7679,60 кв.м., який розташований в місті Києві за адресою: АДРЕСА_1, до складу майнового комплексу входить: виробничий корпус В-3 (літера В) площею 4591,90 кв.м, виробничий корпус Г-1 (літера Г) площею 1707,80 кв.м, виробничий корпус Д-1 (літера Д) площею 1379,90 кв.м.

В подальшому 14.08.2013 року ПАТ Омега Банк (ЗАТ ТАС - Інвестбанк , яке у подальшому перейменовано на ПАТ Сведбанк , що змінив свою назву на ПАТ Омега Банк та виступає правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях ПАТ Сведбанк ) як первісний кредитор відступило (передало) ПАТ Дельта Банк новому кредитору на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги №5 від 14.08.2013 право вимагати від боржника - публічного акціонерного товариства Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу виконання зобов'язань за наказом Господарського суду міста Києва від 04.01.2013 у справі №5011-19/13959-2012 (звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно іпотечного договору № 420/ІП-1 від 19.07.2007 р).

12.02.2015 року між публічним акціонерним товариством Дельта Банк (заставодавець) та публічним акціонерним товариством Авант-Банк (заставодержавтель) укладено договір застави майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. та зареєстровано в реєстрі за №236, відповідно до умов якого предметом застави за цим договором є майнові права за кредитними договорами, що укладені між заставодевцем і юридичними особами (боржники), зокрема, за кредитним договором №420 від 29.11.2005 року, між закритим акціонерним товариством ТАС-Інвестбанк , правонаступником всіх прав та обов'язків якого за кредитним договором є заставодавець за цим договором та відкритим акціонерним товариством Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу (ВАТ Тодак ).

Повідомленням про звернення стягнення на предмет обтяження №504 від 26.03.2015 року ПАТ Авант-Банк звернулося до позивача з вимогою про сплату 9 745 372,66 грн. у разі незадоволення вимог цього повідомлення та невиконання боржником забезпеченого договором застави майнових прав зобов'язання, ПАТ Авант-Банк скористається своїм правом звернення стягнення на предмет обтяження.

30.12.2015 року між публічним акціонерним товариством Авант-Банк (цедент) та товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Марко Поло (цесіонарій) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстровано в реєстрі за №7516, відповідно до умов якого цедент відступає цесіонарієві, цесіонарій набуває право вимоги на належне цедентові право грошових вимог на підставі кредитного договору №420 від 29.11.2005 року та іпотечного договору №420/ІП-1, посвідчений Івановою С.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 19 липня 2007 року за реєстровим №3839.

У відповідності до п. 1 ч. 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положенням статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1.1 договору про відступлення прав вимоги (цесії) від 30.12.2015 року, цедент набув право вимоги за кредитним договором №420 від 29.11.2005 року, укладеним між закритим акціонерним товариством ТАС-Інвестбанк та відкритим акціонерним товариством Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу права кредитора за яким перейшли до цедента за договором застави майнових прав, посвідченого Шевчук З.М., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу 12 лютого 2015 року, укладеним між публічним акціонерним товариством Дельта Банк та публічним акціонерним товариством Авант-Банк та іпотечним договором №420/ІП-1, посвідчений Івановою С.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 19 липня 2007 року за реєстровим №3839.

25.02.2016 року публічним акціонерним товариством Авант-Банк на адресу товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Марко Поло направлено повідомлення про нікчемність правочинів вих.. №834 від 25.02.3016 року, в якому зазначено, що згідно з п.п. 3,7 ч.3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб повідомлено про нікчемність договору про відступлення прав вимоги (цесії) від 30.12.2015 р., укладеного між ПАТ Аванта-Банк та ТОВ Фінансова компанія Марко Поло , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим №7516.

12.05.2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко В.Є. прийняв рішення про відкриття розділу, реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, індексний номер рішення: 29579813 від 12.05.2016 на нерухоме майно - майнового комплексу, загальною площею 7976,6 кв.м, реєстраційний номер нерухомого майна 920354580000, за адресою: АДРЕСА_1.

12.05.2016 року рішення загальних зборів учасників ТОВ Фінансова компанія Марко Поло (протокол №12/05/2016) вирішено увійти до складу товариства з обмеженою відповідальність ЖКГ-БУД , внести частку в статутний капітал товариства з обмеженою відповідальність ЖКГ-БУД шляхом внесення майна, а саме комплекс майновий загальною площею 7976 60 кв.м, літера В- виробничий корпус В-3 - 4591,90 кв.м, літ. Д - виробничий корпус Д-1 пл. 1379,90 кв.м., літ. Г - виробничий корпус Г-1 пл1707,80 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, на загальну суму 175 000 000,00 грн.

12.05.2016 року рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальність ЖКГ-БУД (протокол №12/05/2016) вирішено включити юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Марко Поло , ідентифікаційний код 38392156 до складу учасників товариства у зв'язку з внесення частки в статутний капітал товариства, а саме комплекс майновий загальною площею 7976 60 кв.м, літера В- виробничий корпус В-3 - 4591,90 кв.м, літ. Д - виробничий корпус Д-1 пл. 1379,90 кв.м., літ. Г - виробничий корпус Г-1 пл. 1707,80 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, на загальну суму 175 000 000,00 грн.

12.05.2016 року між товариством з обмеженою відповідальність ЖКГ-БУД та товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Марко Поло укладено акт прийому-передачі №12/05/2016 року щодо передачі комплексу майновий загальною площею 7976 60 кв.м, літера В- виробничий корпус В-3 - 4591,90 кв.м, літ. Д - виробничий корпус Д-1 пл. 1379,90 кв.м., літ. Г - виробничий корпус Г-1 пл. 1707,80 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальність ЖКГ-БУД .

На підставі вищезазначеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко В.Є. зареєстровано право власності за ТОВ ЖКГ-БУД .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер запису про право власності: 14484771, дата, час державної реєстрації: 13.05.2016, державний реєстратор: приватний нотаріус Незнайко Євген Вікторович, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29579911 від 13.05.2016, приватний нотаріус Незнайко Євген Вікторович, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, форма власності: приватна, власники: товариство з обмеженою відповідальність ЖКГ-БУД , код ЄДРПОУ: 39343513.

20.05.2016 року між ОСОБА_12 (іпотекодержатель) та товариство з обмеженою відповідальність ЖКГ-БУД (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, посвідчений Незнайком Є.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №1225.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер запису про право власності: 21690526, власником комплексу майнового загальною площею 7976 60 кв.м, літера В- виробничий корпус В-3 - 4591,90 кв.м, літ. Д - виробничий корпус Д-1 пл. 1379,90 кв.м., літ. Г - виробничий корпус Г-1 пл. 1707,80 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 є ТОВ Бізнес Центр Куренівський , код ЄДРПОУ 41410190, підстава виникнення права власності: акт прийому-передачі, серія та номер: 31/07/2017, виданий 31.07.2017, видавник: ТОВ ЖКГ-БУД та ТОВ Бізнес Центр Куренівський , підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36437407 від 02.08.2017, приватний нотаріус Мельник Наталія Олександрівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду м. Києва від 02.06.2016 року у справі №910/1208/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2016 року позов задоволено повністю. Визнано договір застави майнових прав від 12.02.2015, укладений публічним акціонерним товариством "Авант-Банк" (03110, м. Київ, вул. Івана Клименка, 23; ідентифікаційний код: 36406512) і публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б; фактична адреса: 01014, м. Київ, бульвар Дружби народів, 38; ідентифікаційний код: 34047020), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук Зоєю Миколаївною та зареєстрованого в реєстрі за № 236, недійсним.

25.02.2016 року публічним акціонерним товариством Авант-Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ Авант-Банк на адресу товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Марко Поло направлено повідомлення про нікчемність правочинів вих.. №834 від 25.02.3016 року, в якому зазначено, що згідно з п.п. 3,7 ч.3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб повідомлено про нікчемність договору про відступлення прав вимоги (цесії) від 30.12.2015 р., укладеного між ПАТ Аванта-Банк та ТОВ Фінансова компанія Марко Поло , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим №7516.

Суд зазначає, шо рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 96 від 29.01.2016 року розпочато процедуру виведення ПАТ "Авант-Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 29.01.2016 року по 28.02.2016 року включно. Призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Авант-Банк", визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ларченко Ірину Миколаївну на один місяць з 29.01.2016 року по 28.02.2016 року включно.

Відповідно до Постанови Національного банку України № 109 від 25.02.2016 року було вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "Авант-Банк". Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 262 від 26.02.2016 року, на підставі Постанови НБУ № 109 від 25.02.2016 року вирішено: - припинити здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Авант-Банк" з 26 лютого 2016 року; - відкликати всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Авант-Банк", Ларченко І.М. з 26 лютого 2016 року; - розпочати процедуру ліквідації ПАТ "Авант-Банк" з 26.02.2016 року по 25.02.2018 року включно; - призначити уповноваженою особою Фонду та делегувати всі повноваження ліквідатора ПАТ "АВАНТ-БАНК", зазначені у Законі України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному зазначеним Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ларченко І.М. строком на два роки з 26 лютого 2016 року по 25 лютого 2018 року включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2021 від 06.10.2016 року, змінено уповноважену особу на ліквідацію та делегування повноважень ліквідатора відповідача на Чернявську Олену Степанівну з 07.10.2016 року.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах, які виникли між сторонами.

Статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Частиною 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку);

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Як передбачено п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій, повідомляти сторони за договорами , зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відповідно до п.3, 7 ч.3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку

Фонд: протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів (п.1 ч.4 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

В матеріалах справи відсутні будь-які докази заперечення зі сторони ТОВ ФК Марко Поло щодо повідомлення про нікчемність договору про відступлення прав вимоги (цесії) від 30.12.2015 р.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України, суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Такий висновок викладений Вищим господарським судом України і у п. 18 Інформаційного листа № 01-8/211 від 07.04.2008 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", за змістом вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована особа". Тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20.05.2015 у справі № 910/20569/14.

Крім того, відповідно до п. 2.5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" необхідно з урахуванням приписів статті 215 ЦК України та статті 207 ГК України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, частина перша статті 220, частина друга статті 228 ЦК України, частина друга статті 207 ГК України, стаття 13 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України"), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора (зокрема, частина перша статті 227, частина перша статті 229, частина перша статті 230, частина перша статті 232 ЦК України, частина перша статті 207 ГК України).

За змістом частини другої статті 215 Цивільного кодексу України нікчемний правочин , на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

Щодо вимоги позивача про застосування наслідків недійсності договору про відступлення права вимоги (цесії) від 30.12.2015р., а саме: визнати недійсним та скасувати акт приймання-передачі нерухомого майна, складений 12.05.2016 року між ТОВ ІК Марко Поло та ТОВ ЖКГ-БУД , то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 статі 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевказані положення Господарського кодексу України , Цивільного кодексу України , та інших нормативно-правових актів, та за наслідками їх правового аналізу суд вважає, що оспорюваний акт приймання-передачі нерухомого майна №12/05//2016 від 12.05.2016 року є документом первинного обліку і не є правочином у розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України і не актом у розумінні та за змістом ст. 20 Господарського кодексу України і ст. 16 Цивільного кодексу України , і відповідно такий акт не можливо визнавати у судовому порядку недійсним за встановленими правилами недійсності правочинів, що в свою чергу не відповідає встановленим законодавством України способам захисту прав і інтересів, а тому вимога в цій частині не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Частиною 2 статті 26 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в частині застосування наслідків недійсності договору про відступлення права вимоги (цесії) від 30.12.2015 року в частині скасування із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запису про реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "ЖКГ-БУД" майнового комплексу, загальною площею 7976,6 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна 920354580000, за адресою: АДРЕСА_1; від 13.05.2016, номер запису 14484771, вчинений державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Євгеном Вікторовичем.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Застосувати наслідки недійсності договору про відступлення права вимоги (цесії) від 30.12.2015 року, укладеного між публічним акціонерним товариством Авант-Банк та товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Марко Поло , а саме: скасувати із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "ЖКГ-БУД" (03028, м. Київ, вулиця Лисогорська, будинок 8, ідентифікаційний код 39343513) майнового комплексу, загальною площею 7976,6 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна 920354580000, за адресою: АДРЕСА_1; від 13.05.2016, номер запису 14484771, вчинений державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Євгеном Вікторовичем.

3. Стягнути з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгена Вікторовича (АДРЕСА_2, номер свідоцтва НОМЕР_1) на користь приватного акціонерного товариства "Київський завод по виготовлення технологічного обладнання для агропромислового комплексу" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, будинок 5/7, код ЄДРПОУ 14307340) витрати по сплаті судового збору в розмірі 533 (п'ятсот тридцять три) грн. 33 коп.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Марко Поло (54017, місто Миколаїв, проспект Центральний, будинок 93Д, код ЄДРПОУ 38392156) на користь приватного акціонерного товариства "Київський завод по виготовлення технологічного обладнання для агропромислового комплексу" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, будинок 5/7, код ЄДРПОУ 14307340) витрати по сплаті судового збору в розмірі 533 (п'ятсот тридцять три) грн. 33 коп.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЖКГ-БУД" (03028, м. Київ, вулиця Лисогорська, будинок 8, ідентифікаційний код 39343513) на користь приватного акціонерного товариства "Київський завод по виготовлення технологічного обладнання для агропромислового комплексу" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, будинок 5/7, код ЄДРПОУ 14307340) витрати по сплаті судового збору в розмірі 533 (п'ятсот тридцять три) грн. 33 коп.

6. В іншій частині позову відмовити.

7. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 17.10.2017 року.

Суддя С.М. Мудрий